Ухвала

від 05.07.2017 по справі 368/319/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 368/319/17 Головуючий у І інстанції Іванюта Т. Є. Провадження № 22-ц/780/3462/17 Доповідач у 2 інстанції Сушко Л. П. Категорія 46 05.07.2017

УХВАЛА

Іменем України

05 липня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді: Сушко Л.П.,

суддів: Кулішенка Ю,М., Ігнатченко Н.В.,

при секретарі: Волошину В.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури на ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 16 травня 2017 року у справі за позовом заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури в інтересах держави до Ставівської сільської ради, ОСОБА_3, фермерського господарства Матійчук І.В. про визнання недійсними рішень та договорів оренди і суборенди землі,-

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2017 року позивач заступник заступник керівника Кагарлицької місцевої прокуратури в інтересах держави звернувся до суду з вищезазначеним позовом, обґрунтовуючи його тим, що рішенням ХLІ сесії VI скликання Ставівської сільської ради від 11.11.2013 року надано дозвіл ОСОБА_3 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, розташованої на території Ставівської сільської ради Кагарлицького району Київської області загальною площею до 42,0 га з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства. У подальшому рішенням 46 сесії VI скликання Ставівської сільської ради від 23.04.2014 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства ОСОБА_3 та надано в оренду строком на 49 років земельну ділянку площею 24,2221 га (кадастровий номер НОМЕР_1), розташовану на території Ставівської сільської ради Кагарлицького району Київської області. На підставі вказаного рішення між Ставівською сільською радою в особі сільського голови ОСОБА_4 30.05.2014 року укладено з фізичною особою ОСОБА_3 договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером: НОМЕР_1. Нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки на день підписання цього договору складала 686409,14 грн. Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зазначена земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 24,2221 га в межах Ставівської сільської ради передана ОСОБА_3 в суборенду ФГ Матійчук І.В. за договором суборенди (без номеру) від 09.02.2015 року, зареєстрований державним реєстратором Реєстраційної служби Кагарлицького районного управління юстиції Київської області ОСОБА_5, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 19185168 від 09.02.2015. У зв'язку з цим просив визнати недійсними та скасувати рішення ХLI сесії VI скликання Ставівської сільської ради від 11.11.2013 про надання дозволу ОСОБА_3 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, розташованої на території Ставівської сільської ради Кагарлицького району Київської області загальною площею до 42,0 га з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства та рішення 46 сесії VI скликання Ставівської сільської ради від 23.04.2014 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства ОСОБА_3 і наданння в оренду строком на 49 років земельну ділянку площею 24,2221 га (кадастровий номер НОМЕР_1), розташовану на території Ставівської сільської ради Кагарлицького району Київської області, визнати недійсними: договір оренди землі, укладеного між Ставівською сільською радою в особі сільського голови ОСОБА_4 та фізичною особою ОСОБА_3 від 30.05.14 про надання в оренду останньому земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 24,2221 га на території Ставівської сільської ради Кагарлицького району; договір суборенди землі, укладений 09.02.2015 між ОСОБА_3 та з ФГ Матійчук І.В. (код ЄДРПОУ 23243774), зареєстрованого державним реєстратором Реєстраційної служби Кагарлицького районного управління юстиції Київської області ОСОБА_5, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 19185168 від 09.02.2015.

Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 16 травня 2017 року закрито провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст. 205 ЦПК України.

В апеляційній скарзі позивач заступник керівника Кагарлицької місцевої прокуратури просить скасувати ухвалу суду та постановити нову, якою направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на її незаконність, необґрунтованість, неповне з'ясування судом обставин справи, порушення судом норм процесуального права. Вважає, що суд помилково застосував до спірних правовідносин п.1 ч.1 ст. 205 ЦПК України та дійшов помилкового висновку, щодо надання земельних ділянок вже створеному фермерському господарству, оскільки ОСОБА_6 звернувся для отримання земельних ділянок, як фізична особа, з метою створення фермерського господарства.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.п. 1, 3, ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що, відповідно до ст. 15 ЦПК України і ст. ст. 12, 21 ГПК України, спори з приводу земельних ділянок, які були видані фізичним особам для ведення фермерського господарства і в подальшому використовуються ними у господарській діяльності фермерського господарства підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.

Однак, такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно п. 7 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ земельні відносини, суб'єктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а об'єктами землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки, (паї), регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантії прав на землю.(ст. 1 ЦК України, ст. ст. 2,5 Земельного кодексу України). Захист судом прав на землю у цих відносинах здійснюється способами, визначеними ст. 16, 21, 393 ЦК України, ст. 152 Земельного кодексу України, у тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування. Отже спори, що виникають із земельних відносин, у яких хоча б однією із сторін є фізична особа, незважаючи на участь у них суб'єкта владних повноважень, згідно зі ст.15 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства.

Згідно п.6 ч.1 ст.12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

З позовної заяви вбачається, що позивач просить визнати недійсним та скасувати рішення сільської ради про надання дозволу ОСОБА_3 на виготовлення проекту землеустою; визнати недійсним договір оренди землі між сільською радою та ОСОБА_3 та договір суборенди землі укладений між ОСОБА_3 та ФГ Матійчук І.В. .

Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав до закриття провадження у справі та не звернув уваги при вирішенні питання на те, що в оскаржених договорах та рішеннях однією стороною є фізична особа, а другою - суб'єкти господарювання, отже зазначений спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Суд першої інстанції, усупереч вимог чинного процесуального законодавства, без врахування обставин справи, помилково дійшов до висновку про закриття провадження на підставі п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України, постановив оскаржувану ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Відповідно до ст. 311 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 311 ЦПК України - скасуванню, у зв'язку з порушенням судом норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення питання, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції в іншому складі суду.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 311, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія судів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури задовольнити.

Ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 16 травня 2017 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду в іншому складі суду.

Ухвалу може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду по розгляду цивільних та кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий:

Судді: