Постанова

від 06.07.2017 по справі 809/299/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2017 рокуЛьвів№ 876/5844/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Багрія В. М.,

суддів Рибачука А. І., Старунського Д. М.,

з участю секретаря судового засідання Болюк Н. В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника третьої особи ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу приватного підприємства "Комфорт-Сервіс" на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Франк Девелопмент" до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватне підприємство "Комфорт-Сервіс", про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю "Франк Девелопмент" звернулося до суду з позовом до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватне підприємство "Комфорт-Сервіс" про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.

Позивач просив визнати неправомірними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_3 щодо накладення арешту на адміністративно-виробничі приміщення (реєстраційний номер 17323803 в реєстрі речових прав власності на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Крайківського, 1Б);

скасувати винесену 08 лютого 2017 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_3 у виконавчому провадженні №ВП 53220420 постанову про накладення арешту на адміністративно-виробничі приміщення (реєстраційний номер 17323803 в реєстрі речових прав власності на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Крайківського, 1Б), що належать приватному підприємству "Комфорт-Сервіс";

зобов'язати головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_3 зняти арешт з адміністративно-виробничих приміщень, що знаходяться за адресою: вул. Крайківського, 1Б, м. Івано-Франківськ (реєстраційний номер 17323803 в реєстрі речових прав власності на нерухоме майно), що належать приватному підприємству "Комфорт-Сервіс" (вул. Крайківського, 1Б, м. Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 31524338), індексний номер рішення про реєстрацію державних прав та їх обтяжень - 33770269 від 08.02.2017.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року позов задоволено частково.

Скасовано постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_3 за №ВП 53220420 від 08.02.2017 про накладення арешту на адміністративно-виробничі приміщення загальною площею 1890 кв.м. за адресою місто Івано-Франківськ, вулиця Крайківського, 1Б, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 97089826101 (реєстраційний номер 17323803 в реєстрі речових прав власності на нерухоме майно).

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постанову суду першої інстанції оскаржило приватне підприємство "Комфорт-Сервіс", яке в апеляційній скарзі просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою позивачу в задоволенні позову відмовити.

В апеляційній скарзі зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що могли б засвідчити звернення позивача до реєстратора речових прав на нерухоме майно з метою реалізації права звернення на іпотечне майно, як і докази відмови у вчиненні зазначеної реєстраційної дії з мотивів існування арешту на підставі оскаржуваної постанови державного виконавця. У зв'язку з цим суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про порушення відповідачем прав позивача, що полягають в неможливості звернути стягнення на заставне майно та неправильно вирішив справу.

Вислухавши суддю-доповідача, представника апелянта, який апеляційну скаргу підтримав, представника позивача, який просить апеляційну скаргу відхилити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

У справі встановлено, що 23.12.2016 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішення управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_3 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №53220420 з примусового виконання постанови №44597052, виданої 12.09.2014 про стягнення з приватного підприємства "Комфорт-Сервіс" та товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія "Комфортбуд-2" на користь держави виконавчого збору в сумі 389257,46 грн.

08.02.2017 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішення управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_3 на виконання постанови про стягнення з боржника виконавчого збору винесено постанову про арешт майна боржника ВП №53220420, якою накладено арешт на адміністративно-виробничі приміщення загальною площею 1890 кв.м., що знаходяться за адресою: Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Крайківського, 1Б, (реєстраційний номер 97089826101 в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер 17323803 в реєстрі прав власності на нерухоме майно).

28 березня 2006 року між публічним акціонерним товариством "Універсал Банк" та приватним підприємством "Комфорт-Сервіс" був укладений кредитний договір №02/002к.

В подальшому з метою забезпечення виконання зобов'язань був укладений договір іпотеки від 04.05.2011 між публічним акціонерним товариством "Універсал Банк" та приватним підприємством "Комфорт-Сервіс", предметом іпотеки визначено майно - адміністративно-виробничі приміщення загальною площею 1890 кв.м. за адресою: Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Крайківського, 1Б.

Вказаний договір іпотеки посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, яким накладено заборону на предмет іпотеки, визначений даним договором, що зареєстровано у Державному реєстрі обтяжень нерухомого майна.

10.11.2016 між публічним акціонерним товариством "Універсал Банк" та товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "БОНД ФІНАНС", було укладено договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 04.05.2011.

В подальшому, 17.11.2016 товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "БОНД ФІНАНС" та товариство з обмеженою відповідальністю "Франк Девелопмент" уклали договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 04.05.2011, який посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за №1239.

За умовами цього договору первісний іпотекодержатель ТОВ "Фінансова компанія "БОНД ФІНАНС" передає та відпускає новому іпотекодержателю ТОВ "Франк Девелопмент" сукупність прав, належних первісному іпотекодержателю за договором забезпечення, включаючи, але не обмежуючи, право звернути стягнення на заставне майно, а також новому іпотекодержателю переходять всі права первісного іпотекодержателя ТОВ "Фінансова компанія "БОНД ФІНАНС" як сторони за договором забезпечення в обсягах та умовах, що існують на момент набрання чинності цим договором та відповідно до норм чинного законодавства.

Задовольняючи частково позовні вимоги позивача, суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідачем неправомірно накладено арешт на адміністративно-виробничі приміщення, чим позбавлено позивача можливості безперешкодного виконання умов договору про відступлення права вимоги за договорам іпотеки від 04.05.2011 та порушено надане товариству з обмеженою відповідальністю "Франк Девелопмент" право звернення стягнення на майно, що належить приватному підприємству "Комфорт-Сервіс", яке є предметом іпотеки згідно вищевказаного договору.

Суд вважав, що постанова головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_3 №ВП 53220420 від 08.02.2017 про накладення арешту на адміністративно-виробничі приміщення загальною площею 1890 кв.м. за адресою: місто Івано-Франківськ, вулиця Крайківського, 1Б, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 97089826101, є незаконною та підлягає скасуванню.

Апеляційний суд з таким висновком суду першої інстанції погодитися не може та, надаючи правову оцінку вказаним відносинам, враховує наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України Про виконавче провадження № 1404-УІІІ (далі Закон № 1404-УІІІ).

Обов'язки і права державних виконавців закріплені у статті 18 вказаного Закону.

За змістом цієї норми виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець, зокрема, зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;

За змістом пункту 1 частини 1 статті 10 Закону № 1404-УІІІ заходом примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

Загальний порядок звернення стягнення на майно боржника визначено у розділі УІІ Закону № 1404-УІІІ.

Згідно із частиною 1 статті 48 Закону № 1404-УІІІ звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Арешт і вилучення майна боржника врегульований статтею 56 Закону № 1404-УІІІ, відповідно до положень якої арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов'язково зазначаються:

1) якщо опису підлягає земельна ділянка - її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо;

2) якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди.

Відповідно до ч.1 ст. 51 Закону № 1404-УІІІ для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі, якщо:

1) право застави виникло після ухвалення судом рішення про стягнення з боржника коштів;

2) вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю;

3) наявна письмова згода заставодержателя.

Відповідно до частини 7 цієї ж статті примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

За положеннями статті 1 Закону України Про іпотеку № 898-IV іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Порядок задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки передбачений у розділі V Закону № 898-ІV.

Згідно із частиною 1 статті 33 цього Закону у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (частина 3 статті 33 Закону № 898-ІV).

Нормами статей 36, 37, 38 вказаного Закону також передбачено право сторін договору іпотеки визначати інші позасудові способи задоволення вимог іпотекодержателя.

Аналізуючи зазначені правові норми, Верховний Суд України у постанові від 4 лютого 2015 року (справа № 6-238цс14) дійшов висновку про те, що передбачений розділом V Закону № 898-ІV та частиною 8 статті 54 чинного на той час Закону № 606-ХІV спеціальний примусовий порядок звернення стягнення на предмет іпотеки з метою задоволення вимог іпотекодержателя застосовується за умови ухвалення судом рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки або вчинення нотаріусом виконавчого напису (статті 39, 41 Закону № 898-ІV).

У той же час, якщо виконавчі дії вчиняються на підставі судового рішення про стягнення заборгованості та за відсутності судового рішення або виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки, то вони регулюються загальними нормами Закону № 606-ХІV, а не нормами спеціального Закону № 898-ІV.

Судом першої інстанції не встановлено доказів, які б свідчили про наявність судового рішення чи виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором банку та третьої особи від 04 травня 2011 року. Не подано таких доказів і суду апеляційної інстанції.

Суд першої інстанції не врахував, що у разі коли державний виконавець вчиняє дії на виконання рішення суду про стягнення заборгованості, а судове рішення чи виконавчий напис нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки відсутні, то при вирішенні питання про наявність чи відсутність у діях державного виконавця порушень, слід виходити із загальних норм Закону № 1404-УІІІ. У зв'язку із цим суд безпідставно застосував до спірних правовідносин норми Закону № 898-ІV, що призвело до неправильного вирішення справи.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься, зокрема, у постанові Вищого адміністративного суду України від 22 березня 2017 року (№К/800/33069/14), в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 28 вересня 2016 року (№К/800/50295/15).

У зв'язку з викладеним, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки державний виконавець вправі був з метою виконання постанови про стягнення виконавчого збору накласти арешт на майно боржника, яке одночасно є предметом іпотеки. При відсутності звернення стягнення на іпотечне майно з метою задоволення вимог іпотекодержателя у встановленому законом порядку підстав для твердження про порушення відповідачем принципу пріоритету перед іншими стягувачами не має.

З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування усіх обставин, що призвело до неправильного вирішення справи, тому підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову позивачу в задоволенні позову з наведених вище підстав.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, ст. 198, ст. 202, ст. 205, ст. 207, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу приватного підприємства "Комфорт-Сервіс" задовольнити.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року у справі № 809/299/17 скасувати та прийняти нову постанову, якою товариству з обмеженою відповідальністю "Франк Девелопмент" в задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_5 судді ОСОБА_6 ОСОБА_7 Повний текст постанови виготовлено 7.07.2017.