Постанова

від 05.07.2017 по справі 19/579

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2017 року Справа № 19/579

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Мамченко Ю.А.

судді Дужич С.П. ,

судді Саврій В.А.

при секретарі Ткач Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1 (довіреність №3 від 13 лютого 2017 року)

відповідача: ОСОБА_2 (директор), ОСОБА_3 (довіреність №б/н від 08 липня 2016 року)

третіх осіб: не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу позивача - Підприємства "Навчально-культурний центр "Побужжя" ОСОБА_4 профспілок Хмельницької області на рішення господарського суду Хмельницької області від 29 березня 2017 року у справі № 19/579 (суддя Субботіна Л.О.)

за позовом Підприємства "Навчально-культурний центр "Побужжя" ОСОБА_4 профспілок Хмельницької області

до Колективного підприємства "Їдальня №33"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 1. Хмельницька міська рада та 2. ОСОБА_4 профспілок Хмельницької області

про виселення із займаного приміщення

Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду Хмельницької області (суддя Субботіна Л.О.) від 29 березня 2017 року у справі №19/579 було відмовлено у позові Підприємства "Навчально-культурний центр "Побужжя" ОСОБА_4 профспілок Хмельницької області (надалі - позивач) до Колективного підприємства "Їдальня №33" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Хмельницька міська рада, ОСОБА_4 профспілок Хмельницької області про виселення із займаного приміщення.

Вказане рішення обґрунтовано наступним: обставинами справи підтверджується той факт, що приміщення їдальні за адресою: м.Хмельницький, вул.Соборна, 55, належить на праві власності територіальній громаді в особі Хмельницької міської ради, і у позивача відсутні будь-які права на вказане приміщення. Відтак, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що ПНКЦ "Побужжя" не може бути належним позивачем щодо вимог про виселення із приміщення їдальні, оскільки це не стосується його прав та не порушує інтересів.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, позивач - Підприємство "Навчально-культурний центр "Побужжя" ОСОБА_4 профспілок Хмельницької області звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 29 березня 2017 року по справі №19/579 та прийняти нове рішення, яким позов задоволити. Обґрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення господарським судом Хмельницької області норм матеріального та процесуального права, вважає рішення необґрунтованим. Зокрема, апелянт зазначає, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. У справах, що розглядалися суди встановили, що відповідно до рішення виконкому від 23 березня 2000 року №223 ОСОБА_4 профспілок області видано свідоцтво про право власності на гуртожиток з їдальнею по вулиці Соборній, 55. Зазначене рішення є ненормативним правовим актом одноразового застосування, яке вичерпало свою дію фактом його виконання, а тому не можуть бути в подальшому скасовані органом місцевого самоврядування. За наведених обставин рішення господарського суду від 29 березня 2017 року не відповідає вимогам чинного законодавства. Незважаючи на те, що спірний об'єкт зареєстрований за ОСОБА_4 профспілок області Хмельницьким БТІ на підставі свідоцтва про право власності про що свідчить запис в реєстровій книзі за №729, органом реєстрації проігноровано дану вимогу і проведено реєстрацію права власності за Хмельницькою міською радою і видано свідоцтва від 28 січня 2015 року, тобто після скасування рішень судів на підставі яких було прийнято рішення сесії від 30 квітня 2014 року №14. На розгляд суду було надано копію рішення господарського суду Хмельницької області від 10 січня 2017 року по справі №924/1096/16 але суд не дав правової оцінки даному рішенню чим порушив норми матеріального права. Аналіз норм права свідчить про те, що оформлення права власності і відчуження майна, поняття не тотожні, тому за даним рішенням виконкому оформлено право власності на майно ОСОБА_4 профспілок області, а не відчуження майна комунальної власності. Рішення міськвиконкому від 23 березня 2000 року №223-А в установленому порядку в межах строку позовної давності визначеного статтями 71, 76 Цивільного кодексу Української РСР ніким не оскаржувалися. У зв'язку із цим, момент виникнення права не залежить від набрання рішенням законної сили, оскільки підставою для прийняття останнього є наявність у позивача до звернення до суду тих матеріально-правових фактів, з яким закон пов'язує виникнення права власності. Тобто, підставою для звернення до суду з позовом про визнання права власності згідно зі статтею 392 Цивільного кодексу України є оспорення або не визнання існуючого права, а не намір набути вказане право за рішенням суду, як це проводить Колективне підприємство "Їдальня 33". У відповідності до статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" підставою для набуття права комунальної власності є, зокрема, передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, але ні державою, ні ОСОБА_4 профспілок області майно в комунальну власність не передавалось, тому відсутні підстави для відмови в позові Підприємства "НКЦ "Побужжя "ОСОБА_4 профспілок області".

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 24 квітня 2017 року у справі №19/579 апеляційну скаргу позивача - Підприємства "навчально-культурний центр "Побужжя" ОСОБА_4 профспілок Хмельницької області було повернуто без розгляду на підставі пунктів 2, 3 частини 1 статті 97 ГПК України.

10 травня 2017 року до Рівненського апеляційного господарського суду надійшла повторна апеляційна скарга позивача.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 13 травня 2017 року у справі №19/579 було поновлено строк на апеляційне оскарження, прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено дату судового засідання на 08 червня 2017 року.

19 травня 2017 року від Хмельницької міської ради надійшли пояснення №02-14-1213 від 16 травня 2017 року по справі №19/579, у яких остання зазначає, що місцевий господарський суд прийшов до обґрунтованого висновку про те, що позов не підлягає задоволенню, оскільки відсутнє порушене право позивача з огляду на наступне. На виконання рішення Хмельницького облвиконкому №23 від 10 лютого 1992 року, виконкомом Хмельницької міської ради 20 лютого 1992 року було прийнято рішення №55 "Про організацію передачі державного майна в комунальну власність міста". Відповідно до додатку №1 до рішення №55 від 20 лютого 1992 року, до складу підприємства, розпорядження і управління якими здійснювалось відділами і управліннями міськвиконкому, відносились і підприємства громадського харчування та не торгівельної діяльності, що входять до складу обласного виробничо-торгівельного об'єднання громадського харчування. Рішенням Хмельницької міської ради №6 від 22 квітня 1992 року було затверджено перелік майна та об'єктів, що перебувають у комунальній власності міста, де серед інших об'єктів значиться і їдальня №33 по вул.Соборній, 55. Вказані обставини та документи, що підтверджують перебування приміщення їдальні №33 по вул.Соборній, 55 у комунальній власності територіальної громади міста Хмельницького в особі Хмельницької міської ради ще з 1992 року були досліджені та оцінені при розгляді інших справ. Так, судами було встановлено, що приміщення їдальні вибуло з власності профспілок ще у 1981 році, а в 1992 році вказане приміщення вибуло із власності держави та було передано у комунальну власність територіальної громади міста Хмельницького. Вказана обставина була встановлена рішенням господарського суду Хмельницької області від 18 вересня 2012 року по справі №16/2/6/71-Н та підтверджена постановою Вищого господарського суду України від 28 лютого 2013 року. Виходячи з вищевикладеного, приміщення їдальні №33 по вул.Соборній, 55 у комунальній власності територіальної громади міста Хмельницького в особі Хмельницької міської ради ще з 1992 року. Жодних рішень про відчуження вказаного майна Хмельницька міська рада не приймала. Таким чином, на сьогоднішній день єдиним законним власником вказаного приміщення є Хмельницька міська рада.

29 травня 2017 року від відповідача - Колективного підприємства "Їдальня №33" надійшов відзив №95 від 24 травня 2017 року на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, відтак в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, а судове рішення у справі залишити без змін. Зазначає, що чинними рішеннями господарських судів по справах №16/2/6/71-Н, №924/648/13, №6/4/358 встановлено факти, які у відповідності до статті 35 ГПК України мають преюдиціальне значення для вирішення спору по суті, а саме: з 1981 року будівля (приміщення) їдальні по вул.Соборна, 55 у м.Хмельницькому вибула із власності профспілок у державну власність; на період 1990 року будівля (приміщення) їдальні не передавалась у власність профспілок в особі ФПХО; з 1992 року спірна будівля (приміщення), у відповідності до чинного на той час законодавства і рішень органів державної влади і місцевого самоврядування перейшла від власності держави до комунальної власності м.Хмельницького; чинними рішенням господарських судів у справах №924/648/13 та №6/4/358 встановлено факт перевищення виконавчим комітетом Хмельницької міської ради наданих законом повноважень при прийнятті рішення №223-А від 23 березня 2000 року у зв'язку з чим допущено порушення права власності Хмельницької міської ради на приміщення їдальні; чинним рішенням по справі №6/4/358 Рівненського апеляційного господарського суду від 22 листопада 2016 року встановлено чинність правовстановлюючих документів Хмельницької міської ради на приміщення їдальні, а постановою Вищого господарського суду України від 11 квітня 2017 року підтверджено, що власником даного приміщення є Хмельницька міська рада; згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №32820832 від 28 січня 2016 року, інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, право власності на нежитлову будівлю загальною площею 1720,9 кв.м. (в т.ч. їдальню) за адресою вул.Соборна, 55 зареєстровано за територіальною громадою міста Хмельницького в особі Хмельницької міської ради на підставі свідоцтва про право власності серія індексний номер 32819546 виданого 28 січня 2015 року. ПНКЦ "Побужжя" ФПХО взагалі не має будь-яких прав на зазначене приміщення (будівлю), а перебування майна, у тому числі приміщень, споруд, будівель на балансі підприємства не є ознакою його права власності.

29 травня 2017 року від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_4 професійних спілок Хмельницької області надійшов відзив №06-07-113 від 26 травня 2017 року, відповідно до якого остання просить скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 29 березня 2017 року по справі №19/579 та винести рішення, яким позов задовольнити. В обґрунтування заперечень зазначає, що на всі об'єкти нерухомості в м.Хмельницькому з часу прийняття інструкції затвердженої наказом №121 від 26 червня 1998 року і рішення виконкому від 29 грудня 1998 року №777 видавалося свідоцтво на право власності на об'єкти нерухомого майна виключно на підставі рішень виконавчого комітету міської ради, а не на підставі статті 26 Закону №280 (за рішенням сесії), як це стверджує відповідач. Тому, виходячи з рішення сесії міської ради від 22 березня 2017 року підлягають скасуванню всі рішення виконкому з 1998 року, які стосуються оформлення права власності на об'єкти нерухомості міста Хмельницького. Рішення виконкому від 29 грудня 1998 року №777 "Про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна" в установленому порядку не скасоване і не було предметом розгляду в господарських судах всіх рівнів при слуханні справи №16/2/6/71-Н за позовом ФДМУ до ФП області, а також справи №924/648/13 за позовом міської ради до ФП області, так як копію рішення №777 отримано від архівного відділу Хмельницької міської ради після прийняття міською радою протиправного рішення від 22 березня 2017 року №25. Аналізуючи акт передачі майна від 02 листопада 1981 року можна встановити, що він має цілу низку порушень норм, що суперечать діючому законодавству. В акті відсутні підписи членів комісії, він не скріплений печатками і підписами посадових осіб, як облпрофкурсів так і тресту їдалень. Крім того, на даний час відсутній оригінал акта від 02 листопада 1981 року. Приміщення їдальні по вул.Соборній, 55 не знаходилось і не знаходиться в комунальній власності, а в комунальній власності знаходилося торгово-технологічне обладнання яке було передано по акту від 02 листопада 1981 року. Те, що спірне приміщення не знаходилось в процесі приватизації свідчить і лист регіонального відділення ФДМУ в Хмельницькій області від 07 липня 1994 року №389. ОСОБА_4 профспілок області не відносилося до майна Хмельницького тресту їдалень та об'єднання громадського харчування Хмельницького облвиконкому, а спірна будівля з часу введення в експлуатацію і на даний час перебуває на балансі Підприємства "навчально-культурний центр "Побужжя" ФП області" в установленому порядку не передавалося іншим суб'єктам господарювання. На даний час свідоцтво на право власності на гуртожиток профкурсів на 140 місць з їдальнею і аудиторіями, що розташовані в м.Хмельницькому по вул.Соборній, 55 видане ФП області на підставі рішення виконкому Хмельницької міської ради від 23 березня 2000 року №223-А господарськими судами всіх рівнів в установленому порядку не скасоване. Незважаючи на те, що спірний об'єкт зареєстрований за ФП області Хмельницьким БТІ на підставі свідоцтва про право власності про що свідчить запис в реєстровій книзі за №729, органом реєстрації проігноровано вимогу і проведено реєстрацію права власності за Хмельницькою міською радою і видано свідоцтва від 28 січня 2015 року, тобто після скасування рішень судів на підставі яких було прийнято рішення сесії від 30 квітня 2014 року №14. Виконкомом Хмельницької міської ради було правомірно прийнято рішення №223А від 23 березня 2000 року "Про оформлення права власності на гуртожиток з їдальнею на 140 кв.м.

У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю головуючої судді Мамченко Ю.А. судове засідання 08 червня 2017 року не відбулося, про що було виготовлено довідку про неможливість проведення судового засідання у справі №19/579.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 19 червня 2017 року у справі №19/579 справу було призначено до розгляду на 05 липня 2017 року.

Ухвалою від 03 липня 2017 року у справі №19/579 було відмовлено в задоволенні клопотання представника Хмельницької міської ради №02-14-2169 від 27 червня 2017 року про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

03 липня 2017 року від Колективного підприємства "Їдальня 33" надійшли додаткові доводи та пояснення №122 від 29 червня 2017 року в яких зазначено про безпідставність та необґрунтованість правової позиції ОСОБА_4 профспілок Хмельницької області з огляду на судові рішення у справі №16/2/6-71Н, якими було встановлено, що спірна будівля їдальні є комунальною власністю, та не є профспілковим майном, оскільки будувалась за державні кошти. Також встановлено факт вибуття з власності держави у 1992 році, та подальшої його передачі до комунальної власності з підпорядкуванням місцевим органам влади. Крім цього, судами зазначено, що спірне майно не є профспілковим, що додатково підтверджують договір від 18 листопада 1990 року та додаток до нього. Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 22 листопада 2016 року по справі №6/4/358 встановлено, що правовстановлюючі документи на право власності на 3-х поверхову будівлю їдальні Хмельницької міської ради є чинними.

08 червня 2017 року від позивача - Підприємства "Навчально-культурний центр "Побужжя" ОСОБА_4 профспілок області" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №19/579 за апеляційною скаргою Підприємства "Навчально-культурний центр "Побужжя" ОСОБА_4 профспілок Хмельницької області" на рішення господарського суду Хмельницької області від 29 березня 2017 року до вирішення справи №924/379/17 за позовом ОСОБА_4 профспілок Хмельницької області до Хмельницької міської ради про визнання незаконним та скасування рішення тринадцятої сесії Хмельницької міської ради від 22 березня 2017 року №25 "Про часткове скасування рішення виконавчого комітету від 23 березня 2000 року №223-А".

Вказане клопотання обґрунтовано тим, що однією із підстав відмови у позові Підприємству "НКЦ "Побужжя" ФП області" у даній справі було рішення тринадцятої сесії Хмельницької міської ради від 22 березня 2017 року №25 "Про часткове скасування рішення виконавчого комітету від 23 березня 2000 року №223-А", яке на даний час оскаржується.

Відповідно до частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Пунктом 3.16. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції" визначено, що статтею 79 ГПК встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду необхідно у кожному конкретному випадку з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється неможливість розгляду справи. Пов'язаність справ полягає в тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиційне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи. Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.

Колегія суддів вважає, що підстави для зупинення провадження у даній справі відсутні, оскільки реалізація права сторони на звернення до суду з позовом про визнання незаконним та скасування рішення тринадцятої сесії Хмельницької міської ради від 22 березня 2017 року №25 "Про часткове скасування рішення виконавчого комітету від 23 березня 2000 року №223-А" не є безумовною підставою для зупинення провадження у даній справі. Суд не позбавлений права при постановлені рішення за результатами розгляду позовної заяви та апеляційної скарги у даній справі про виселення із займаного приміщення, відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 83 ГПК України, надати оцінку фактам, що мають преюдиційне значення у справі №924/379/17, а також відповідно до статті 112 ГПК України - переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, у разі їх наявності.

З огляду на вищевказане, колегія суддів відмовила в задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у справі №19/579 за апеляційною скаргою Підприємства "Навчально-культурний центр "Побужжя" ОСОБА_4 профспілок Хмельницької області" на рішення господарського суду Хмельницької області від 29 березня 2017 року до вирішення справи №924/379/17 за позовом ОСОБА_4 профспілок Хмельницької області до Хмельницької міської ради про визнання незаконним та скасування рішення тринадцятої сесії Хмельницької міської ради від 22 березня 2017 року №25 "Про часткове скасування рішення виконавчого комітету від 23 березня 2000 року №223-А", яка прийнята до провадження Рівненським апеляційним господарським судом.

Безпосередньо в судовому засіданні представники позивача та відповідача повністю підтримали вимоги і доводи, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

Представники третіх осіб в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про час і місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзивів на неї, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням Хмельницької міської ОСОБА_5 народних депутатів №6 від 22 квітня 1992 року було затверджено перелік майна і об'єктів, що перебувають в комунальній власності, до якого включено в тому числі їдальню № 33 по вул.Соборна, 55. В подальшому рішенням Хмельницької міської ОСОБА_5 народних депутатів №21 від 09 грудня 1994 року затверджено перелік об'єктів комунальної власності Хмельницької міської ОСОБА_5 народних депутатів, приватизація яких здійснюється шляхом викупу майна державних підприємств, зданих в оренду, зокрема, Орендного підприємства виробничо-комерційна фірма - їдальня № 33 по вул.Соборній, 55.

23 лютого 2000 року виконавчим комітетом Хмельницької міської ради прийнято рішення №223-А від 23 березня 2000 року про оформлення права власності на будинок профспілок з гаражами по вул. Соборній, 57 та гуртожиток профкурсів на 140 місць з їдальнею по вул. Соборній, 55 за ОСОБА_4 профспілок Хмельницької області.

28 березня 2000 року міським виробничим управлінням житлово-комунального господарства було видано Свідоцтво про право власності на гуртожиток профкурсів на 140 місць з їдальнею, яким посвідчило, що об'єкт в цілому, який розташований в м. Хмельницькому за адресою вул. Соборна, 55 та складається з двох споруд, належить на праві колективної власності ОСОБА_4 профспілок Хмельницької області, про що внесено запис в реєстрову книгу за № 729.

Відповідно до пункту 1.1 Статуту НКЦ "Побужжя" ОСОБА_4 профспілок Хмельницької області, затвердженого ОСОБА_5 ОСОБА_4 профспілок Хмельницької області 02 лютого 2004 року, Навчально-культурний центр "Побужжя", заснований ОСОБА_4 профспілок Хмельницької області, створений шляхом перейменування з навчально-культурного центру "Побужжя" ОСОБА_5 федерації профспілок області. Центр використовує матеріально-технічні, фінансові, інші види ресурсів, майно профспілкового центру культури і дозвілля, навчально-методичного центру обласних профспілкових курсів (в т.ч. гуртожитку, навчальних та підсобних приміщень, їдальні, обласного клубу - лабораторії кіно любителів), які є власністю ОСОБА_4 профспілок, що не підлягає викупу, не може бути вилучено або передано в приватну власність та власність інших організацій без згоди федерації профспілок (пункт 1.2 Статуту). Пунктом 3.1 Статуту було визначено, що Центр використовує в своїй роботі майно та кошти, надані йому ОСОБА_4 профспілок без права викупу, продажу та передачі у власність інших юридичних осіб та громадян, а також приміщення та споруди (спеціально побудовані або пристосовані), надані іншими підприємствами та організаціями, і може здавати їх на умовах оренди.

Постановою ОСОБА_5 ради ОСОБА_4 професійних спілок Хмельницької області №П-13-8 від 03 грудня 2001 року постановлено Навчально-культурному центру "Побужжя" укласти на 2002 рік договір оренди з адміністрацією КП "Їдальня № 33". Строк дії договору оренди до 31 грудня 2002 року.

27 грудня 2001 року між НКЦ "Побужжя" (орендодавець) та КП "Їдальня № 33" (орендар) було укладено договір оренди №7/02 окремого індивідуально визначеного нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень), що належать на праві власності ОСОБА_4 профспілок області, відповідно до пункту 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування приміщення їдальні (надалі - майно) загальною площею 665 кв.м., що знаходиться за адресою вул.Соборна, 55 і розміщене на 1-2 поверхах (підвалі), для використання в організації послуг громадського харчування. Вказане майно знаходиться на балансі орендодавця.

Згідно пункту 2.1 договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, визначений у цьому договорі, але не раніше дати затвердження договору оренди та підписання акту приймання-передачі майна, який є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що передача майна в оренду не дає орендарю права власності на це майно. Орендар користується об'єктом оренди протягом строку оренди без права розпорядження. У разі переходу права власності до інших осіб договір оренди зберігає чинність для нового власника.

У разі припинення цього договору майно повертається орендарем аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю цим договором. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами та затвердження акту приймання-передачі. Обов'язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні договору (пункти 2.3-2.5 договору).

Розділом 4 договору передбачені обов'язки та права орендаря. Так, орендар зобов'язується, зокрема, повернути орендоване майно в належному стані за актом приймання - передачі з урахуванням їх фізичного та морального зносу в семиденний термін після закінчення строку дії договору або в разі його дострокового розірвання (пункт 4.10).

Відповідно до пункту 7.1 договору строк дії договору встановлюється з 01 січня 2002 року до 31 грудня 2002 року включно.

Про намір продовжити або розірвати договір оренди сторона повинна в письмовій формі попередити іншу сторону не пізніше ніж за один місяць до закінчення терміну дії договору. У разі відсутності заяви орендаря про намір продовжити договір його дія припиняється у визначений договором строк (пункти 7.6, 7.7 договору).

Чинність договору припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; банкрутства орендаря; в інших випадках, передбачених законодавством (пункт 7.8 договору).

За актом приймання-передачі в оренду майна, що належить на праві власності ОСОБА_4 профспілок Хмельницької області, від 27 грудня 2001 року НКЦ "Побужжя" ОСОБА_4 профспілок Хмельницької області передав, а КП "Їдальня № 33" прийняло в оренду приміщення їдальні (1-2 поверхи) по вул.Соборна, 55, загальною площею 665 кв.м.

Постановою ОСОБА_5 ради ОСОБА_4 професійних спілок Хмельницької області №П-23-3 від 14 жовтня 2002 року надано дозвіл НКЦ "Побужжя" ОСОБА_4 профспілок області на укладення договору з Колективним підприємством "Їдальня № 33" на оренду приміщення їдальні (за виключенням приміщень, які відведені під кафе-бар) на 2003-2004 роки при умові виконання за цей період робіт по капітальному ремонту туалетів, залу, обладнання центрального входу з роздягальнями.

08 квітня 2003 року було укладено додаткову угоду до договору оренди від 27 грудня 2001 року №7/02 між НКЦ "Побужжя" та КП "Їдальня № 33", в пункті 1 якої сторони домовилися про продовження строку дії договору оренди до 31 грудня 2004 року включно при умові виконання за цей період робіт по капітальному ремонту туалетів, залу, обладнання центрального входу з роздягальнями.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду у справі №8/2792 від 26 грудня 2006 року було залишено без змін рішення господарського суду Хмельницької області від 04 вересня 2006 року, яким відмовлено у позові Навчально-культурного центру "Побужжя" ОСОБА_4 профспілок Хмельницької області до Колективного підприємства "Їдальня №33" за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_6 про розірвання договору оренди від 27 грудня 2001 року №7/02. Вказаними рішенням встановлено, що після закінчення передбаченого строку відповідач продовжував користуватись орендованим майном, оскільки від наймодавця не надійшло заперечень щодо цього протягом одного місяця з дня, коли договір мав припинити свою дію. Тому на підставі статті 284 Господарського кодексу України та статті 764 Цивільного кодексу України договір №7/02 оренди від 21 грудня 2001 року між сторонами був поновлений на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, тобто є чинним на час розгляду справи.

Листом №35 від 04 липня 2007 року НКЦ "Побужжя" ОСОБА_4 профспілок Хмельницької області повідомив відповідача, що він не збирається як до закінчення строку дії договору оренди (31 грудня 2007 року, що визначено у рішенні господарського суду Хмельницької області від 04 вересня 2006 року у справі № 8/2792), так і після його закінчення укладати з КП "Їдальня № 33" будь-яких угод (договорів) щодо користування приміщенням їдальні загальною площею 665 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Хмельницький, вул.Соборна, 55. Тому НКЦ "Побужжя" вимагав звільнити (повернути) орендоване приміщення до 08 січня 2008 року.

В подальшому НКЦ "Побужжя" неодноразово повідомляв КП "Їдальня № 33" про відмову від продовження дії договору оренди від 27 грудня 2001 року №7/02 та про необхідність звільнення орендованого приміщення (листи №38 від 20 серпня 2007 року, б/н від 23 листопада 2007 року, №1 від 03 січня 2008 року).

В свою чергу, відповідач звертався до НКЦ "Побужжя" з листами №205 від 30 липня 2007 року та №1 від 04 січня 2008 року, в яких вказував на безстроковість договору оренди від 27 грудня 2001 року та на відсутність підстав для оспорювання вказаного договору.

Згідно Постанови ОСОБА_5 ОСОБА_4 профспілок Хмельницької області "Про реорганізацію НКЦ "Побужжя" ФП області" №П-44-2г від 06 травня 2008 року проведено реорганізацію шляхом перетворення НКЦ "Побужжя" ОСОБА_4 профспілок області в підприємство "Навчально-культурний центр "Побужжя" ОСОБА_4 профспілок області.

07 липня 2008 року складено передавальний акт про те, що з балансу НКЦ "Побужжя" ОСОБА_4 профспілок області на баланс підприємства "Навчально-культурний центр "Побужжя" ОСОБА_4 профспілок області передано гуртожиток профкурсів на 140 місць з їдальнею, який відповідно до свідоцтва про право власності від 28 березня 2000 року належить ОСОБА_4 профспілок Хмельницької області.

10 липня 2008 року проведено державну реєстрацію юридичної особи - підприємства "Навчально-культурний центр "Побужжя" ОСОБА_4 профспілок області, номер запису 16731450000006029.

Згідно пункту 1.1 Статуту Підприємство "Навчально-культурний центр "Побужжя" ОСОБА_4 профспілок області є правонаступником усіх майнових, немайнових прав і обов'язків НКЦ "Побужжя" ОСОБА_4 профспілок Хмельницької області.

Вважаючи своє право порушеним, Навчально-культурний центр "Побужжя" ОСОБА_4 профспілок Хмельницької області, який ухвалою господарського суду Хмельницької області від 13 березня 2017 року замінений на його правонаступника Підприємство "Навчально-культурний центр "Побужжя" ОСОБА_4 профспілок Хмельницької області, звернувся до суду із даним позовом.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач долучив до матеріалів справи рішення Хмельницької міської ради №14 від 30 квітня 2014 року, яким було затверджено перелік об'єктів (будівель, споруд, приміщень), які перебувають у власності територіальної громади м.Хмельницького та знаходяться на балансі житлово-експлуатаційних контор м.Хмельницького згідно з додатком, в якому міститься в тому числі об'єкт по вул.Соборна, 55, загальною площею 1720,9 кв.м.

В подальшому відповідно до рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради №61 від 22 січня 2015 року дозволено прийняти на баланс управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради нежитлову будівлю міської комунальної власності по вул.Соборній, 55 площею 1720,9 кв.м.

28 січня 2015 року територіальній громаді міста Хмельницького в особі Хмельницької міської ради видано свідоцтво про право власності на нежитлову будівлю, загальною площею 1720,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Хмельницький, вул.Соборна, 55.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний №32820832 від 28 січня 2015 року, інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна індексний №80468790 від 16 лютого 2017 року право власності на нежитлову будівлю, загальною площею 1720,9 кв.м. за адресою: м.Хмельницький, вул.Соборна, 55 зареєстровано за територіальною громадою міста Хмельницького в особі Хмельницької міської ради на підставі свідоцтва про право власності серія та номер 32819546, виданого 28 січня 2015 року державним реєстратором ОСОБА_7

01 березня 2017 року КП "Ідальня № 33" звернулось до Хмельницького міського голови із заявою №15, в якій запропонувало укласти договір оренди з наступним викупом приміщення їдальні загальною площею 994,2 кв.м. по вул.Соборна, 55 м.Хмельницького.

Рішенням Хмельницької міської ради №25 від 22 березня 2017 року скасовано рішення виконавчого комітету від 23 березня 2000 року №223-А "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна" в частині оформлення права власності на їдальню по вул.Соборній, 55 за ОСОБА_4 профспілок Хмельницької області.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 18 вересня 2012 року у справі №16/2/6/71-Н, яке залишено без змін Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 24 грудня 2012 року та постановою Вищого господарського суду України від 28 лютого 2013 року, було відмовлено у позові Фонду державного майна України, м. Київ за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Колективного підприємства "Їдальня №33" м. Хмельницький до 1. ОСОБА_4 профспілок Хмельницької області м. Хмельницький 2. Навчально-культурного центру "Побужжя" ОСОБА_4 профспілок Хмельницької області м. Хмельницький 3. Виконавчого комітету Хмельницької міської ради м. Хмельницький 4. Комунального підприємства "Хмельницьке бюро технічної інвентаризації" м. Хмельницький 5.Управління житлово-комунального господарства Хмельницької міської ради м. Хмельницький за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ОСОБА_4 професійних спілок України, м. Київ про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 23.03.2000 №223-А в частині оформлення права власності на 3-х поверхову будівлю їдальні корисною площею 848 м 2 , введену в експлуатацію відповідно до акту державної приймальної комісії від 30 червня 1980 року, що розташована за адресою м. Хмельницький, вул. Соборна, 55; про скасування державної реєстрації права власності, здійсненої Комунальним підприємством "Хмельницьке бюро технічної інвентаризації" в реєстровій книзі від 28 березня 2000 року за №729; про визнання права власності за державою в особі Фонду державного майні України на 3-х поверхову будівлю їдальні корисною площею 848м 2 , введену в експлуатацію відповідно до акту державної приймальної комісії від 30 червня 1980 року, що розташована за адресою м. Хмельницький, вул. Соборна, 55.

Вказані судові акти мотивовані тим, що спірне приміщення є комунальною власністю, а відтак, Фонд державного майна України не може бути належним позивачем щодо вимог на це майно, оскільки це не стосується його прав та не порушує інтересів. Також при розгляді справи №16/2/6/71-Н суди дійшли висновку про вибуття із власності профспілок приміщення їдальні у 1981 році, вибуття із власності держави приміщення їдальні у 1992 році та подальшу його передачу у комунальну власність з підпорядкуванням місцевим органам влади. Суди встановили, що приміщення їдальні не є профспілковим, оскільки станом на 1990 рік спірне майно вже вибуло з власності профспілок у державну власність, а на момент прийняття спірних рішень у 2000 році, приміщення їдальні вже перебувало у комунальній власності.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 07 жовтня 2015 року у справі №924/648/13, яке залишено без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 18 липня 2016 року та постановою Вищого господарського суду України від 21 грудня 2016 року, відмовлено у задоволенні позову заступника прокурора міста Хмельницького в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради до виконавчого комітету Хмельницької міської ради, Управління житлово-комунального господарства Хмельницької міської ради, ОСОБА_4 професійних спілок Хмельницької області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача колективного підприємства "Їдальня № 33", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні ОСОБА_4 профспілок Хмельницької області, ОСОБА_4 професійних спілок України, Підприємство "Навчально - культурний центр "Побужжя" федерації профспілок Хмельницької області про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 23 березня 2000 року №223-А в частині оформлення права власності на 3-х поверхову будівлю, скасування свідоцтва про право власності, визнання права власності за територіальною громадою м. Хмельницького в особі Хмельницької міської ради.

При розгляді вказаної справи суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову за безпідставністю, не встановивши наявність порушеного права позивача та, не дослідивши питання щодо пропуску позивачем позовної давності при зверненні із позовом до суду першої інстанції.

В той же час переглядаючи вказане рішення в апеляційному та касаційному порядку суди констатували, що зважаючи на те, що у 1981 році спірне майно вибуло з власності профспілок у державну власність, а з державної у 1992 році та на момент прийняття спірного рішення приміщення їдальні перебувало у комунальній власності, то вирішення питання про відчуження майна комунальної власності в силу статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" належало до повноважень виключної компетенції сільських, селищних, міських рад. Оскільки рішення про відчуження приміщення їдальні ОСОБА_4 професійних спілок Хмельницької ради було прийнято не Хмельницькою міською радою, а виконкомом, то спірне рішення всупереч вимогам статті 327 Цивільного кодексу України та статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" прийнято виконкомом із перевищенням своїм повноважень, чим було порушено право власності Хмельницької міської ради на приміщення їдальні. Також суди зазначили, що позовна вимога про скасування свідоцтва про право власності на гуртожиток профкурсів на 140 місць з їдальнею від 28 березня 2000 року, зареєстрованого в реєстровій книзі за № 729, є похідною від вимоги про визнання незаконним та скасування рішення від 23 березня 2000 року №223-А в частині оформлення права власності на 3-х поверхову будівлю їдальні корисною площею 848 кв.м, що розташована за адресою: м.Хмельницький, вул. Соборна, 55, прийнятого виконавчим комітетом Хмельницької міської ради, а тому зазначена вимога також є обґрунтованою. Разом з тим, суди встановили факт спливу позовної давності, оскільки як власник майна, так і прокуратура у встановлені законом строки для захисту свого цивільного права або інтересу не звернулися з позовом. Тому зважаючи на заявлену відповідачем вимогу про застосування судом позовної давності до позовних вимог, а також відсутність належних та допустимих доказів поважності причин пропуску позивачем цього строку, у задоволенні позовних вимог було відмовлено з огляду на сплив позовної давності.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 11 квітня 2014 року у справі №6/4/358, яке залишено без змін Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 22 листопада 2016 року, було відмовлено у позові Колективного підприємства "Їдальня №33" м. Хмельницький, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Хмельницького бюро технічної інвентаризації м.Хмельницький до Виконавчого комітету Хмельницької міської ради м.Хмельницький, Хмельницької міської ради м. Хмельницький за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: ОСОБА_4 професійних спілок України м.Київ, ОСОБА_4 профспілок Хмельницької області м.Хмельницький, Підприємства "Навчально-культурний центр "Побужжя" ОСОБА_4 профспілок Хмельницької області, м.Хмельницький про визнання права власності на 66/100 приміщення їдальні по вул. Соборній, 55 в м. Хмельницькому та визнання співвласником даного приміщення.

При прийнятті вказаного рішення суди виходили із того, що позивачем не доведено факту та не надано будь-яких доказів належності йому на праві власності 66/100 приміщення їдальні та не доведено, що він є співвласником даного приміщення разом із Хмельницькою міською радою.

Крім того, при розгляді вказаної справи суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що у справі №924/648/13 у відповідності до статті 35 ГПК України, встановлено обставини, які мають преюдиціальне значення у справі №6/4/358, зокрема: факт перевищення виконавчим комітетом Хмельницької міської ради наданих законом повноважень при прийнятті спірного рішення №223-А від 23 березня 2000 року, у зв'язку з чим допущено порушення права власності Хмельницької міської ради на приміщення їдальні; факт спливу позовної давності, оскільки як власник майна, так і прокуратура у встановлені законом строки для захисту свого цивільного права або інтересу не звернулися з позовом. Також суд апеляційної інстанції зазначив, що Хмельницькою міською радою надано суду свідоцтво про право власності №32819546 від 28 січня 2015 року. Станом на день розгляду справи в апеляційній інстанції, даний правовстановлюючий документ не оскаржений до судових інстанцій, а отже є чинним документом, який підтверджує право власності Хмельницької міської ради на оспорюване приміщення.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 10 січня 2017 року у справі №924/1096/16 відмовлено у позові ОСОБА_4 профспілок Хмельницької області м.Хмельницький до Хмельницької міської ради м. Хмельницький, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - колективне підприємство Їдальня №33 м.Хмельницький про визнання протиправним та скасування рішення 37-ї сесії Хмельницької міської ради від 30 квітня 2014 року №14 в частині віднесення до об'єктів власності територіальної громади м. Хмельницького об'єктів (будівель, споруд, приміщень) по вул. Соборній,55, площею 1720,9 кв.м..

При розгляді вказаної справи суд дійшов висновку, що спірним рішенням №14 від 30 квітня 2014 року не порушуються права та інтереси позивача, оскільки рішення не встановлює підстав набуття чи оформлення права власності на приміщення по вул. Соборна, 55 площею 1720,9 кв. м. за територіальною громадою м. Хмельницького.

Також матеріали справи містять розрахунок індексації основних засобів (будівель), в тому числі їдальні з навчальними аудиторіями та підвалом, по Підприємству НКЦ "Побужжя" ФП області, довідку №104 від 17 листопада 2016 року про сплату земельного податку за земельну ділянку площею 300 кв.м., яка знаходиться під будівлею їдальні, за період з 2008 по листопад 2016 року, довідку щодо реформування профспілкових курсів ФП області №06-07-41 від 23 березня 2017 року, договір від 31 серпня 1992 року, укладений між НКЦ "Побужжя" та Виробничо-торгівельним підприємством їдальня №33, постанову Житомирського апеляційного господарського суду у справі № 10/133-Н від 04 вересня 2008 року за позовом КП "Їдальня №33" до НКЦ "Побужжя" ОСОБА_4 профспілок області, виконкому Хмельницької міської ради про визнання недійсними установчих документів, недійсною державної реєстрації та припинення юридичної особи відповідача шляхом ліквідації.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності із статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Як вбачається із позовної заяви, НКЦ "Побужжя" зазначає, що договір оренди від 27 грудня 2001 року, на підставі якого відповідач користувався приміщенням їдальні, припинив свою дію 01 січня 2008 року, однак, відповідач продовжує використовувати вказане приміщення без правової підстави і не має наміру звільняти його, чим порушує права позивача.

Із наявних в матеріалах справи доказів судами вбачається, що 27 грудня 2001 року між НКЦ "Побужжя", правонаступником якого є позивач, та КП "Їдальня № 33" було укладено договір оренди №7/02 окремого індивідуально визначеного нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень), що належать на праві власності ОСОБА_4 профспілок області, відповідно до пункту 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування приміщення їдальні (надалі - майно) загальною площею 665 кв.м., що знаходиться за адресою вул. Соборна, 55 і розміщене на 1-2 поверхах (підвалі), для використання в організації послуг громадського харчування.

Відповідно до пункту 7.1 договору строк дії договору встановлюється з 01 січня 2002 року до 31 грудня 2002 року включно.

08 квітня 2003 року було укладено додаткову угоду до договору оренди від 27 грудня 2001 року №7/02 між НКЦ "Побужжя" та КП "Їдальня № 33", в пункті 1 якої сторони домовилися про продовження строку дії договору оренди до 31 грудня 2004 року включно при умові виконання за цей період робіт по капітальному ремонту туалетів, залу, обладнання центрального входу з роздягальнями.

В подальшому рішенням господарського суду Хмельницької області від 04 вересня 2006 року по справі №8/2792, залишеним без змін судами вищої інстанції, було встановлено, що після закінчення передбаченого строку відповідач продовжував користуватися орендованим майном, оскільки від наймодавця не надійшло заперечень щодо цього протягом одного місяця з дня коли договір мав припинити свою дію. Тому договір №7/02 оренди від 21 грудня 2001 року між сторонами був поновлений на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Згідно з частиною 1 статті 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до частини 2 статті 291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється у разі, зокрема: закінчення строку, на який його було укладено.

З дослідженого місцевим господарським судом та перевіреного судом апеляційної інстанції вбачається, що договір оренди від 27 грудня 2001 року припинив свою дію. Матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження укладення відповідачем нового договору оренди чи наявності іншої правової підстави для використання відповідачем спірного приміщення їдальні за адресою: м.Хмельницький, вул.Соборна, 55. Отже, на даний час відповідач користується спірним приміщенням без будь-яких правових підстав.

В той же час статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3)припинення дії, яка порушує право; 4)відновлення становища, яке існувало до порушення; 5)примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9)відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (стаття 16 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до приписів статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 1 Господарського процесуального кодексу України необхідною умовою для задоволення позову є наявність факту порушення або оспорювання прав та інтересів позивача у справі, на захист яких і спрямовано звернення з позовом до суду.

Матеріально-правовий аспект захисту цивільних прав та інтересів насамперед полягає в з'ясуванні, чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені або було необхідним їх правове визначення.

Як вбачається колегією суддів зі змісту позовної заяви, позивач вказує, що приміщення їдальні, з якої він просить виселити відповідача, належить на праві власності ОСОБА_4 профспілок Хмельницької області та перебуває у нього на балансі. Оскільки відповідач користується вказаним приміщенням без правової підстави і не має наміру звільняти його, то позивач змушений був звернутись за захистом своїх порушених прав до суду.

В той же час, як вбачається судами обох інстанцій із змісту рішення господарського суду Хмельницької області від 18 вересня 2012 року у справі №16/2/6/71-Н, яке було залишено без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 24 грудня 2012 року та постановою Вищого господарського суду України від 28 лютого 2013 року, судами було встановлено, що спірне приміщення їдальні є комунальною власністю та не є профспілковим, оскільки станом на 1990 рік спірне майно вже вибуло з власності профспілок у державну власність, а на момент прийняття спірних рішень у 2000 році, приміщення їдальні вже перебувало у комунальній власності.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 18 липня 2016 року та постановою Вищого господарського суду України від 21 грудня 2016 року у справі №924/648/13 встановлено, що рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 23 березня 2000 року №223-А в частині оформлення права власності на 3-х поверхову будівлю всупереч вимогам статті 327 ЦК України та статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" прийнято виконкомом із перевищенням своїм повноважень, чим було порушено право власності Хмельницької міської ради на приміщення їдальні. Також суди зазначили, що позовна вимога про скасування свідоцтва про право власності на гуртожиток профкурсів на 140 місць з їдальнею від 28 березня 2000 року, зареєстрованого в реєстровій книзі за № 729, є обґрунтованою. Однак, у задоволенні позовних вимог було відмовлено з огляду на сплив позовної давності.

Згідно частини 3 статті 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Пунктом 2.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Так, преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Норми статті 124 Конституції України визначають обов'язковість виконання усіма суб'єктами прав судового рішення у вказаній справі.

Згідно преамбули та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою №48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою №28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

В силу частини 3 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" згадані судові рішення та зміст самої Конвенції про захист прав та свобод людини є пріоритетним джерелом права для національного суду.

Таким чином, судовими рішеннями у справах №924/648/13, №16/2/6/71-Н, які не можуть бути поставлені під сумнів, встановлено, що приміщення їдальні є комунальною власністю, а правовстановлюючі документи ОСОБА_4 профспілок Хмельницької області не відповідають вимогам законодавства України, що не потребує повторного доказування.

Також судами приймається до уваги, що приписами частини 2 статті 331 Цивільного кодексу України, статтею 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до частини 1 статті 4 вищевказаного Закону державній реєстрації підлягають, зокрема, право власності.

28 січня 2015 року територіальній громаді міста Хмельницького в особі Хмельницької міської ради видано свідоцтво про право власності на нежитлову будівлю, загальною площею 1720,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Хмельницький, вул.Соборна, 55.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний №32820832 від 28 січня 2015 року, інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна індексний № 80468790 від 16 лютого 2017 року право власності на не житлову будівлю, загальною площею 1720,9 кв.м. за адресою: м.Хмельницький, вул.Соборна, 55 зареєстровано за територіальною громадою міста Хмельницького в особі Хмельницької міської ради на підставі свідоцтва про право власності серія та номер 32819546, виданого 28 січня 2015 року державним реєстратором ОСОБА_7

Крім того, рішенням Хмельницької міської ради №25 від 22 березня 2017 року скасовано рішення виконавчого комітету від 23 березня 2000 року № 223-А "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна" в частині оформлення права власності на їдальню по вул. Соборній, 55 за ОСОБА_4 профспілок Хмельницької області.

На даний час свідоцтво про право власності на нежитлову будівлю від 28 січня 2015 року є чинним, а в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на приміщення їдальні по вул.Соборна, 55 у м.Хмельницькому зареєстровано за територіальною громадою міста Хмельницького в особі Хмельницької міської ради. Доказів на спростування вказаного матеріали справи не містять.

Відповідно до приписів статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 1 Господарського процесуального кодексу України необхідною умовою для задоволення позову є наявність факту порушення або оспорювання прав та інтересів позивача у справі, на захист яких і спрямовано звернення з позовом до суду.

Місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку, що усіма вищевикладеними обставинами підтверджується, що приміщення їдальні за адресою: м.Хмельницький, вул.Соборна, 55, належить на праві власності територіальній громаді в особі Хмельницької міської ради, а відтак у позивача відсутні будь-які права на вказане приміщення. Отже, ПНКЦ "Побужжя" належними та допустимими доказами не довело факту порушення його прав та охоронюваних законом інтересів відповідачем по справі.

Доводи скаржника з приводу того, що реєстрація права власності Хмельницької міської ради була проведена з грубим порушенням норм законодавства, і управління комунального майна не мало правових підстав для надання документів на таку реєстрацію, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки вказане твердження не підтверджене належними та допустимими доказами.

Також безпідставним є посилання апелянта на ту обставину, що рішеннями судів у справі №924/648/13 було відмовлено у задоволенні позовних вимог, чим підтверджено правомірність правовстановлюючих документів ОСОБА_4 профспілок Хмельницької області на приміщення їдальні, оскільки вказане рішення суду було прийнято з огляду на сплив позовної давності. При цьому відповідно до пункту 2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29 травня 2013 року "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" відмова у задоволенні позову із вказаної підстави є можливою лише у разі, якщо право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, а позов є обґрунтованим.

Враховуючи вищевикладене, господарським судом Хмельницької області було правомірно відмовлено в задоволенні позовних вимог з огляду на відсутність у позивача порушених прав щодо спірного приміщення.

Таким чином, доводи позивача, викладені у апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Місцевим господарським судом повністю з'ясовані обставини, що мають значення для справи. Висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи. Судом не порушені та правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

За таких обставин підстав для зміни, скасування рішення місцевого господарського суду, визначених статтею 104 ГПК України, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Хмельницької області від 29.03.17 року у справі №19/579 залишити без змін, апеляційну скаргу Хмельницького навчально-культурного центру "Побужжя" ОСОБА_4 профспілок Хмельницької області - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу № 19/579 повернути господарському суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Мамченко Ю.А.

Суддя Дужич С.П.

Суддя Саврій В.А.