Постанова

від 23.05.2007 по справі 12/80

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/80

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                          ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  "23" травня 2007 р.                                                                   Справа № 12/80

За позовом прокурора Вижницького району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Вижницькому районі

до відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ”Агрофірма-Буковина” с.Іспас, Вижницького району, Чернівецької області

про стягнення 2051,99 грн.

Суддя А.А.Бутирський

Представники:

Від позивача –Юрійчук В.В. гол. спеціал. –юрисконсульт (довіреність від 03.01.2007 року).

Від відповідача: не з'явився

В засіданні приймали участь: прокурор Філіпець В.П.

СУТЬ СПОРУ: Прокурор Вижницького району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Вижницькому районі звернувся з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ”Агрофірма-Буковина” с.Іспас, Вижницького району, Чернівецької області про стягнення 2051,99 грн., у тому числі: 1339,49 грн. недоїмки по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, 77,87 грн. фінансових санкцій та 21,17 грн. пені станом на 20.03.2007 року.

Відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні та представлення відзиву, хоча і був повідомлений про час і місце слухання справи належним чином. При цьому неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Ухвалою суду від 07.05.2007 року розгляд справи відкладався у зв'язку з неявкою представників сторін.

Розглянувши подані документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

15.02.2006 року позивачем проведено перевірку відповідача щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати внесків (збору) на обов'язкове державне пенсійне страхування, про що складено відповідний акт за №9. Даним актом виявлено недоїмку відповідача за період з 01.04.2004 року по 01.01.2006 року у сумі 1058,26 грн. Вказаний акт підписано відповідачем без будь-яких заперечень.

Із розрахунку сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за січень-червень 2006 року вбачається, що у відповідача існує недоїмка із сплаті страхових внесків у сумі 1010,18 грн.

Наявність недоїмки підтверджується також актом звірки (а.с. 5).

Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі –Закон), який набрав чинності 01.01.2004 року, визначено систему пенсійного забезпечення і механізм її функціонування, встановлено, що страхувальниками та відповідно платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, підприємства, установи і організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання і вони зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески (преамбула Закону, статті 2, 14, 15, 17 Закону).

У відповідності до частини 2 статті 106 Закону суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, передбачені статтею 20 цього Закону... вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі –недоїмка) і стягуються з урахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Відповідно ж до частини 6 статті 20 цього Закону страхувальники зобов'язуються сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Проте відповідач у встановлений законом строк страхові внески у повному об'ємі не сплатив, що призвело до виникнення недоїмки із сплаті страхових внесків у сумі 1952,95 грн., яка підлягає стягненню.

Крім того, відповідачу направлено вимоги про сплату боргу від 27.03.2006 року, від 26.06.2006 року, від 28.07.2006 року та від 05.12.2006 року, які у встановлений частиною 3 статті 106  Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” строк залишені останнім без задоволення та до органів Державної виконавчої служби не пред'являлись.

Відповідно до частини 2 статті 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі –Закон), за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:

10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;

20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;

50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Враховуючи приписи наведеної норми права, позивачем 15.02.2006 року прийнято рішення № 6 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, яким до відповідача застосовано фінансові санкції у сумі 77,87 грн. та нараховано пеню у сумі 21,17 грн.

Згадане рішення, яке отримано відповідачем, на момент вирішення спору виконано не було та до органів Державної виконавчої служби не пред'являлось, а тому є обов'язковим для виконання відповідачем.

Оскільки судом з достовірністю встановлено наявність з боку відповідача порушень вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»в частині несвоєчасної сплати страхових внесків, сум фінансових санкцій та нарахованої пені, а останнім не надано жодних доказів в їх спростування, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову та стягнення з відповідача 2051,99 грн. недоїмки, у тому числі: 1952,95 грн. недоїмки по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, 77,87 грн. фінансових санкцій та 21,17 грн. пені.

Судові витрати, у частині державного мита, покласти на відповідача, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду судом.

Керуючись статтями 71, 87, 94, 159, 160, 161, 162, 163, 167, пунктами 3, 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ”Агрофірма-Буковина” с.Іспас, Вижницького району, Чернівецької області (код 31131622):

-          на користь Управління Пенсійного фонду України в Вижницькому районі (код 21430590) м. Вижниця, вул. Українська,100/А –2051,99 грн. недоїмки;

-          у дохід державного бюджету 20,51 грн. державного мита.

3.          Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-третьої, п'ятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, які подаються в апеляційну інстанцію через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення.

Заява про апеляційне оскарження даної постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, з дня складання у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

4. Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, встановлений цим кодексом, постанова набирає сили після закінчення цього строку.

У разі надання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                     А.А.Бутирський