Ухвала

від 23.01.2017 по справі 638/13219/15-ц

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/13219/15-ц

Провадження № 2/638/49/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2017 року Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

Головуючого судді: Грищенко І.О.

При секретарі: Самогньозд О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом прокурора м. Харкова в інтересах держави до Харківської міської ради, ОСОБА_1, треті особи: державна інспекція сільського господарства в Харківській області, ОСОБА_2, про скасування рішення , визнання недійними державних актів на право власності на земельну ділянку та правочинів,

ВСТАНОВИВ:

11.08.2015 року прокурор м. Харкова в інтересах держави звернувся до суду з позовним вимогами до Харківської міської ради, ОСОБА_1, про визнання незаконним та скасування :

п.п.12.1 додатку 1 до рішення 45 сесії Харківської міської ради 5 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування" від 23.06.2010 року №151/10, про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку площею 11,9188 га (кадастровий номер 6310136300:16:013:0046 ) - ЯЛ №148262, про визнання відсутності в ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку, що розташована по Білгородському шосе (біля табору "Лісова казка") в м. Харкові, площею 11,9188 га, кадастровий номер 6310136300:16:013:0046, загальною вартістю за нормативною оцінкою 57 235 269 грн, про витребування з незаконного володіння ОСОБА_1 та передачі Харківській міській раді земельної ділянки площею 11, 9188 га, кадастровий номер 6310136300:16:013:0046,

п.п. 12.2 додатку 1 до рішення 45 сесії Харківської міської ради 5 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування" від 23.06.2010 року №151/10, про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку площею 9,3146 га (кадастровий номер 6310136300:16:013:0042) - ЯЕ №148259, про визнання відсутності в ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку, що розташована по Білгородському шосе (біля табору "Лісова казка") в м. Харкові, площею 9,3146 га, кадастровий номер 6310136300:16:013:0042, загальною вартістю за нормативною оцінкою 44 105 562 грн, про витребування з незаконного володіння ОСОБА_1 та передачі Харківській міській раді земельної ділянки площею 9,3146 га, кадастровий номер 6310136300:16:013:0042,

п.п. 12.3 додатку 1 до рішення 45 сесії Харківської міської ради 5 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування" від 23.06.2010 року №151/10, про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку площею 4,8534 га (кадастровий номер 6310136300:16:013:0044) - ЯЛ №148260, про визнання відсутності в ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку, що розташована по Білгородському шосе (біля табору "Лісова казка") в м. Харкові, площею 4,8534 га, кадастровий номер 6310136300:16:013:0044, загальною вартістю за нормативною оцінкою 23 096 360 грн, про витребування з незаконного володіння ОСОБА_1 та передачі Харківській міській раді земельної ділянки площею 4,8534 га, кадастровий номер 6310136300:16:013:0044,

п.п. 12.4 додатку 1 до рішення 45 сесії Харківської міської ради 5 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування" від 23.06.2010 року №151/10, про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку площею 6,3269 га (кадастровий номер 6310136300:16:013:0045) - ЯЛ №148261, про витребування з незаконного володіння ОСОБА_1 та передачі Харківській міській раді земельної ділянки площею 6,3269 га, кадастровий номер 6310136300:16:013:0045, зі складанням акту прийому-передачі.

Свої вимоги прокурор обґрунтовує тим, що в ході вивчення правомірності передачі в приватну власність земельних ділянок, розташованих на території м. Харкова, прокуратурою області встановлено, що відповідно до : п.п.12.1, 12.2, 12.3 та 12.4 додатку 1 до рішення 45 сесії Харківської міської ради 5 скликання Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування від 23.06.2010 р. № 151/10 обслуговуючому кооперативу Житлово-будівельний кооператив Зелений квартал (код ЄДРПОУ 37093965) (далі - ОК ЖБК Зелений квартал ) передано у власність земельні ділянки , за рахунок земель житлової та громадської забудови, загальною площею: 11,9188 га, кадастровий номер 6310136300:16:013:0046, площею 9,3146 га, кадастровий номер 6310136300:16:013:0042, площею 4,8534 га, кадастровий номер 6310136300:16:013:0044, площею 6,3269 га, кадастровий номер 6310136300:16:013:0045 для будівництва та подальшої експлуатації житлової забудови по Білгородському шосе (біля табору Лісова казка ).

На виконання вказаного рішення міської ради ОК ЖБК Зелений жвартал видано державні акти на право власності на земельні ділянки - ЯЛ №148262, ЯЕ №148259, ЯЛ 16148260 та ЯЛ №148261 , відповідно. Вважає, що рішення Харківської міської ради про передачу у власність ОК ЖБК Зелений квартал прийнято у порушення вимог ст.41 Земельного кодексу України , ст.ст.133, 135, 137 Житлового кодексу УРСР та Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30.04.1985 №186 . ОК ЖБК Зелений квартал за своєю метою діяльності не відповідає вимогам ст.ст.133, 135, 137 ЖК та Примірного статуту, як житлово- будівельний кооператив. супереч ч.б ст.137 ЖК та абз. 2 п.4 Примірного статуту, рішення про створення ОК ЖБК Зелений квартал та список членів кооперативу не затверджено виконавчим комітетом Харківської міської ради, при тому що статут кооперативу зареєстровано саме в цій місцевій раді. Відповідно до статуту ОК ЖБК Зелений квартал та протоколів загальних зборів засновників кооператив не створено при виконавчому комітеті місцевої ради народних депутатів, при підприємстві, установі чи організації, що суперечить ст.137 ЖК.

Всупереч ст.135 ЖК та абз. 1 п.8 Примірного статуту члени кооперативу (на момент створення), а саме: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не потребували поліпшення житлових умов. На момент прийняття зазначеного рішення Харківської міської ради вказані особи на обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов не перебували, що підтверджується самим Статутом ОК ЖБК Зелений квартал .

Всупереч ст.137 ЖК та абз. 2 п.5 Примірного статуту, статут ОК ЖБК Зелений квартал не відповідає вимогам Примірного статуту.

За організаційно-правовою формою ОК ЖБК Зелений квартал являється обслуговуючим кооперативом, що відображено у п.1.1. статуту кооперативу та реєстраційній картці форми 1 кооперативу, та метою його діяльності не являється житлове будівництво.

ОК ЖБК Зелений квартал фактично не є житлово- будівельним кооперативом в розумінні вимог глави 5 ЖК та ст.41 ЗКУ. Вказаний кооператив фактично є обслуговуючим, його мета, порядок створення, організації та діяльності не відповідає вимогам до житлово- будівельного кооперативу. Члени кооперативу не мають права на поліпшення житлових умов.

Крім того, 22.11.2013 державним реєстратором прийнято рішення про ліквідацію юридичної особи ОК ЖБК Зелений квартал .

Враховуючи викладене, п.п.12,1, 12.2, 12.3 та 12.4. додатку 1 до рішення 45 сесії Харківської міської ради 5 скликання Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування від 23.06.2010 № 151 /10 є незаконними. Таким чином, оскільки спірне рішення Харківської міської ради підлягає визнанню незаконним та скасуванню, яке слугувало підставою для подальшого оформлення 4 державних актів на право власності на 4 земельні ділянкі площею, то останні не відповідають закону та порушують права власника. Вважає що у ОК ЖБК Зелений квартал не виникало право власності на зазначену земельну ділянку. В подальшому, спірні земельні ділянки відчужені на підставі цивільно- правових угод на користь фізичних осіб, а саме на підставі договору купівлі- продажу від 18.02.2013 на користь ОСОБА_1, який в подальшому уклав договір іпотеки з ОСОБА_5 Факт незаконності набуття ОК ЖБК Зелений квартал права власності на спірну земельну ділянку виключає саму можливість відчуження права власності на ці землі іншій особі на законних підставах.

Зважаючи на те, що договір купівлі-продажу та договір іпотеки спірних земельних ділянок спрямовані на протиправне відчуження об'єкта права власності українського народу - земель, вказані правочини є такими, що порушують публічний порядок, тобто є нікчемними. Враховуючи, що спірні земельні ділянки вибули з володіння держави всупереч вимогам законодавства, у ОСОБА_1 на користь якого у подальшому було відчужено ділянку, не виникло право власності.

Виходячи з даної позиції, вважає, що земельна ділянка підлягає поверненню у власність держави.

Згідно з постановою пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013 Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів п.4.1 зазначається, що у разі коли згідно із законом позивачем у справі виступає прокурор, позовна давність обчислюється від дня, коли про порушення або про особу, яка його допустила, довідався абс мав довідатися відповідний прокурор.

Оскільки прокурор дізнався про незаконність спірних рішень Харківської міської ради лише в березні 2015 року в ході вивчення даних офіційного веб сайту Харківської міської ради щодо розміщених рішень сесій упродовж 2008- 2015 років та ознайомлення з правовстановлюючими документами OK ЖБК Зелений квартал у відділі державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції та реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, початок перебігу позовної давності слід обраховувати з моменту, коли органи прокуратури дізнались про факт порушення вимог земельного законодавства.

В судовому засіданні уповноважений представник відповідача в особі Харківської міської ради заявила клопотання про залишення позову без розгляду.

Клопотання мотивоване тим, що судом було відкрито провадження у справі за заявою прокурора, поданою без додержання вимог, викладених у статті 119 ЦПК України, а саме її ч. 4 (позовна заява не відповідає вимогам встановленим ст. 23 ЗУ Про прокуратуру та ч. 2 ст. 45 ЦПК України) та ч. 7 щодо зазначення підстав для звернення до суду.

Відповідно до частині 2 статті 121 Конституції України представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом, покладаєть на прокуратуру України.

Згідно з п. З ч. 4 ст. 19 Закону України Про прокуратуру (далі Закон №1697-VII) прокурор зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Представництво інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом (ч. 1 ст. 23 Закону № 1697- VII).

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону № 1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті.

Згідно з ч. 4 ст. 23 цього Закону, прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

В порушення вимог ч. З ст. 23 Закону № 1697-VII прокурором незаконно, без достатнього обґрунтування та документального підтвердження зроблено висновок про те, що держава не здійснює або неналежним чином здійснює захист своїх інтересів.

Відсутність на час звернення прокурора до суду з позовною заявою саме рішення суду про підтвердження підстав для представництва порушує вимоги ст. 23 Закону № 1697-VII та підтверджує відсутність обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді.

Положення статті 23 Закону 1697-VII кореспондується з нормою процесуального права, а саме - частиною 2 ст. 45 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до цієї норми права з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з позовною заявою (заявою), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заявіУ самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Прокурор, який звертається до суду з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво), повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами 2 або 3 статті 25 Закону України Про прокуратуру .

Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді має наслідком застосування положень, передбачених статтею 121 цього Кодексу.

Прокурор не наділений повноваженнями подавати позови та брати участь у справі у випадках, не передбачених законодавчими актами України.

Зміст позовних вимог прокурора свідчить про те, що оскільки органи Державної інспекції сільського господарства України не наділені повноваженнями щодо звернення до суду з позовами цієї категорії, з даним позовом звертається прокурор .

Позов прокурора не містить інших підстав для подачі позовної заяви в інтересах держави, як самостійним позивачем.

Згідно з ч. 2 ст. 80 ЦК України юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Відповідно до ч. 1 ст. З ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Вважає, що твердження прокурора про те, що органи Державної інспекції сільського господарства України не наділені повноваженнями щодо звернення до суду з позовами є безпідставним.

Прокурор без судового рішення стосовно підтвердження судом наявності підстав для представництва держави в суді самостійно визначив себе стороною процесу та подав відповідний позов, чим порушив вимоги, встановлені ст. 23 Закону України Про прокуратуру .

Уповноважений представник прокуратури заперечував проти задоволення даного клопотання та вважає, що відсутні законні підстави для залишення позовної заяви без розгляду.

Уповноважений представник відповідача ОСОБА_1 не заперечувала проти задоволення клопотання, та просила його вирішити у відповідності до вимог ст.. 207 ЦПК України.

Вислухавши думку учасників процесу, суд дійшов наступного.

Відповідно до вимог ст. 207 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви бет розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що вона подана з додержанням вимог , зазначених в ст.. ст.. 119 та 120 ЦПК України.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі не була оскаржена у встановлено діючим законодавством порядку.

Судом було відкрито провадження у справі за заявою прокурора, поданою з додержання вимог, викладених у ст. 119 ЦПК України.

Позовна заява відповідає вимогам встановленим ст. 23 ЗУ Про прокуратуру та ч. 2 ст. 45 ЦПК України.

Зазначене свідчить про те, що позовна заява прокурора не підлягає залишенню без розгляду та підлягає розгляду по суті.

На підставі викладеного та керуючись ст..207 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання уповноваженого представника відповідача в особі Харківської міської ради про залишення позову без розгляду- відмовити.

Ухвала оскарження в апеляційному порядку не підлягає . Заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду, прийняте за наслідками розгляду справи.

Суддя : І.О.Грищенко