Рішення

від 10.07.2017 по справі 914/2102/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.2017р. Справа № 914/2102/16

За позовом: Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль , м.Київ

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю Станіславжитлобуд , м.Івано-Франківськ

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю ТД Калуський бровар , м.Львів

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1: Товариство з обмеженою відповідальністю Передмістя 2000 , м.Львів

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2: Публічне акціонерне товариство Оксі Банк , м.Львів

про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та застосування наслідків недійсності правочину

Головуючий суддя Щигельська О.І.

Суддя Ділай У.І.

Суддя Петрашко М.М.

при секретарі Краєвському І.В.

Представники:

від позивача: Луцик М.Б. - представник за довіреністю

від відповідача-1: Ружицький В.М. - представник за довіреністю

від відповідача-2: не з'явився

від третьої особи-1: не з'явився

від третьої особи-2: не з'явився

Суть спору: позов заявлено Публічним акціонерним товариством Райффайзен Банк Аваль , м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю Станіславжитлобуд , м.Івано-Франківськ та до Товариства з обмеженою відповідальністю ТД Калуський бровар , м.Львів про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 05.12.2014р., укладеного між ТзОВ Станіславжитлобуд та ТзОВ ТД Калуський бровар , посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Юзвою Н.Б. та зареєстрованого в реєстрі за №2874, предметом якого є земельна ділянка, площею 2,8996 га, кадастровий номер 2625886801:12:188:0756, що розташована за адресою: Івано-Франківська область, Тисменецький район, с.Угринів, масив Боднарчик ; застосування наслідків недійсності правочину шляхом зобов'язання сторін повернути одна одній все одержане за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 05.12.2014р., що посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Юзвою Н.Б. та зареєстрований в реєстрі за №2874, а саме зобов'язати ТзОВ ТД Калуський бровар повернути на користь ТзОВ Станіславжитлобуд земельну ділянку площею 2,8996 га, кадастровий номер 2625886801:12:188:0756, що розташована за адресою: Івано-Франківська область, Тисменецький район, с.Угринів, масив Боднарчик , а ТзОВ Станіславжитлобуд зобов'язати повернути на користь ТзОВ ТД Калуський бровар грошові кошти в сумі 979248,00грн.; скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 17769102 від 05.12.2014р.), який внесений на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 05.12.2014р.

Ухвалою суду від 15.08.2016р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 29.08.2016р., а також до участі в справі, за клопотанням позивача, залучено Товариство з обмеженою відповідальністю Передмістя 2000 , м.Львів, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1, а також Публічне акціонерне товариство Оксі Банк , м.Львів, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2. Ухвалою суду від 15.08.2016р. у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову відмовлено. Ухвалою суду від 29.08.2016. за клопотання відповідача-1 строк вирішення спору продовжено на 15 днів та розгляд справи відкладено на 12.10.2016р. Ухвалою суду від 12.10.2016р. розгляд справи відкладено на 24.10.2016р. з підстав викладених в ній. Ухвалою суду від 24.10.2016р. призначено колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів.

Внаслідок автоматизованого розподілу, проведеного у відповідності до ст.2-1 ГПК України, у склад колегії увійшли головуючий суддя Щигельська О.І., судді: Ділай У.І., Мазовіта А.Б. Ухвалою суду від 25.10.2016р. вказаною колегією суддів справу прийнято до провадження і призначено до розгляду в судовому засіданні на 16.11.2016р.

Ухвалою суду від 16.11.2016р. передано за підсудністю до господарського суду Івано-Франківської області. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.12.2016р. вказану ухвалу залишено без змін.

У зв'язку із скасуванням Постановою Вищого господарського суду України від 14.02.2017р. постанови Львівського апеляційного господарського суду від 19.12.2016р. та ухвали господарського суду Львівської області від 16.11.2016р. у справі №914/2102/16 за позовом Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль , м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю Станіславжитлобуд , м.Івано-Франківськ та до Товариства з обмеженою відповідальністю ТД Калуський бровар , м.Львів про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 05.12.2014, укладеного між ТзОВ Станіславжитлобуд та ТзОВ ТД Калуський бровар , посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Юзва Н.Б. та зареєстрованого в реєстрі за №2874, предметом якого є земельна ділянка, площею 2,8996 га, кадастровий номер 2625886801:12:188:0756, що розташована за адресою: Івано-Франківська область, Тисменецький район, с.Угринів, масив Боднарчик ; застосування наслідків недійсності правочину шляхом зобов'язання сторін повернути одна одній все одержане за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 05.12.2014, що посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Юзва Н.Б. та зареєстрований в реєстрі за №2874, а саме зобов'язати ТзОВ ТД Калуський бровар повернути на користь ТзОВ Станіславжитлобуд земельну ділянку площею 2,8996 га, кадастровий номер 2625886801:12:188:0756, що розташована за адресою: Івано-Франківська область, Тисменецький район, с.Угринів, масив Боднарчик , а ТзОВ Станіславжитлобуд зобов'язати повернути на користь ТзОВ ТД Калуський бровар грошові кошти в сумі 979248,00грн.; скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 17769102 від 05.12.2014р.), який внесений на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 05.12.2014, і направленням її на розгляд до господарського суду Львівської області, справу №914/2102/16 передано на розгляд раніше визначеному складу суду: головуючому судді Щигельській О.І., судді Ділай У.І., Мазовіта А.Б.

Ухвалою суду від 03.03.2017р. справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 22.03.2017р. У зв'язку із перебуванням в період з 20.03.2017р. по 24.03.2017р. судді Мазовіти А.Б. на навчанні суддів, призначене на 22.03.2017р. на 10год.30хв. судове засідання не відбулося. Ухвалою суду від 27.03.2017р. розгляд справи призначено на 24.04.2017р. Ухвалою суду від 24.04.2017р. за клопотанням відповідача-1 строк вирішення спору продовжено і розгляд справи відкладено на 11.05.2017р.

У зв'язку із відпусткою судді Мазовіти А.Б., що унеможливила його участь в судовому процесі, 11.05.2017р. проведено повторний автоматизований розподіл, внаслідок якого у склад колегії увійшов суддя Петрашко М.М. Ухвалою суду від 11.05.2017р. розгляд справи відкладено на 22.05.2017р. з підстав викладених в ній. Ухвалою суду від 22.05.2017р. розгляд справи відкладено на 19.06.2017р. з підстав викладених в ній. Ухвалою суду від 19.06.2017р. розгляд справи відкладено на 05.07.2017р. для надання можливості учасникам судового процесу забезпечити явку повноважних представників у судове засідання та ознайомитись із поясненнями позивача. Ухвалою суду від 05.07.2017р. розгляд справи відкладено на 10.07.2017р. з метою повного та всестороннього її розгляду, у зв'язку з неявкою окремих учасників судового процесу.

За клопотанням представника ПАТ Райффайзен Банк Аваль (вх.№22632/17 від 26.06.2017р.) фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме: програмно-апаратного комплексу Оберіг .

Представникам позивача та відповідача-1 роз'яснено права, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Представник позивача в судове засідання 10.07.2017р. з'явився, позовні вимоги підтримав повністю з підстав, вказаних у позовній заяві, поясненнях на відзив (вх.№40575/16 від11.10.2016р.), запереченнях на додаткові пояснення відповідача (вх.№16703/17 від 11.05.2017р.), додаткових поясненнях (вх.№17896/17 від 19.05.2017р.), поясненнях (вх.№18101/17 від 22.05.2017р., вх.№21517/17 від 19.06.2017р., вх.№23717/17 від 05.07.2017р.), поясненнях щодо відсутності підстав для припинення основного зобов'язання (вх.№24240/17 від 10.07.2017р.). Просив позов задоволити.

Представник відповідача-1 в судове засідання 10.07.2017р. з'явився, проти задоволення позову заперечив з мотивів, наведених у поданому ним відзиві (вх.№34687/16 від 29.08.2016р.), додаткових поясненнях (вх.№14918/17 від 24.04.2017р.), поясненнях (вх.№18661/17 від 22.05.2017р.), письмових поясненнях (вх.№23318/17 від 03.07.2017р.). Просив у задоволенні позову відмовити.

Відповідачем-2 явки повноважного представника в судове засідання 10.07.2017р. повторно не забезпечено, вимоги ухвал суду не виконано, поважності причин неявки суду не повідомлено, хоча про час та місце проведення судового засідання його повідомлено належним чином. Так, на зазначену у позовній заяві адресу ТзОВ ТД Калуський бровар , що відповідає адресі місцезнаходження юридичної особи згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 79069, м.Львів, вул.Шевченка, 329, надіслано копії усіх ухвал суду, в тому числі й про відкладення розгляду справи на 10.07.2017р. Вказану кореспонденцію або повернуто суду установою зв'язку із відміткою: За закінченням терміну зберігання , або на час проведення судового засідання не повернуто.

Третьою особою-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1, явки повноважного представника в судове засідання 10.07.2017р. повторно не забезпечено, вимоги ухвал суду не виконано, поважності причин неявки суду не повідомлено, хоча про час та місце проведення судового засідання його повідомлено належним чином. Так, на зазначену у позовній заяві адресу ТзОВ Передмістя 2000 , що відповідає адресі місцезнаходження юридичної особи згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 79024, м.Львів, вул. Б.Хмельницького, 176, надіслано копії усіх ухвал суду, в тому числі й про відкладення розгляду справи на 10.07.2017р. Вказану кореспонденцію або повернуто суду установою зв'язку із відміткою: За закінченням терміну зберігання , або на час проведення судового засідання не повернуто.

Пленумом Вищого господарського суду України у п.3.9.1 Постанови №18 від 26.12.2011р. роз'яснено, що за змістом статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Третьою особою-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2, явки повноважного представника в судове засідання 10.07.2017р. повторно не забезпечено, поважності причин неявки суду не повідомлено, хоча про час та місце проведення судового засідання її повідомлено належним чином. До матеріалів справи долучено відзив ПАТ Оксі Банк на позовну заяву (вх.№11107/17 від 22.03.2017р.), в якому проти задоволення позову заперечено.

Суд, у відповідності до ст.75 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, в яких достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору, у відповідності до ч.3 ст.4-3 ГПК України, судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у зв'язку із чим передбачені у ст.77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи не вбачаються.

Дослідивши матеріали справи та розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників окремих учасників судового процесу, судом встановлено таке.

Відкритим акціонерним товариством Райффайзен Банк Аваль (після зміни найменування - Публічне акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль ; позивач по справі, кредитор за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма Екстім (після зміни найменування - Товариством з обмеженою відповідальністю Передмістя 2000 ; третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 по справі, позичальник за договором) підписано генеральну кредитну угоду №5-К від 14.06.2007р., до якої в подальшому неодноразово вносились зміни та доповнення шляхом підписання сторонами додаткових угод та договорів. На підставі цієї кредитної угоди кредитор зобов'язався надавати позичальнику кредитні кошти в національній валюті України (гривні) та доларах США, в порядку і на умовах визначених у кредитних договорах, договорах овердрафту, укладених в рамках цієї угоди і які є її невід'ємною частиною (п.1.1).

Так, між вказаними сторонами укладено кредитний договір №012/00-20-07/035 G5-К від 14.06.2007р., до якого неодноразово вносились зміни та доповнення шляхом підписання додаткових угод та договорів. Кредитор на положеннях та умовах цього договору, укладеного в межах генеральної кредитної угоди №5-К від 14.06.2007р. зі змінами та доповненнями, надає позичальнику кредит у сумі 2450000,00 доларів США (ліміт кредитування) строком до 12.06.2012р. зі сплатою 13% річних (п.1.1), а позичальник зобов'язується використати кредит на зазначені в договорі цілі і забезпечити повернення одержаного кредиту в тій самій валюті, в якій його було видано, сплату нарахованих відсотків на умовах, передбачених цим договором (п.6.1). Окрім цього, укладено також кредитний договір №010/09-00/07-034 G5-К від 13.06.2008р., до якого неодноразово вносились зміни та доповнення шляхом підписання додаткових угод та договорів. Відповідно до умов цього договору, укладеного в межах генеральної кредитної угоди №5-К від 14.06.2007р. зі змінами та доповненнями, кредитор зобов'язався надати позичальнику кредит в формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 5000000,00грн., а позичальник - отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, а також виконати інші обов'язки, визначені цим договором (п.1.1). За умовами цього кредитного договору, кінцевий термін погашення кредиту позичальником - 18.12.2009р. (п.1.2), а плата за користування кредитом розраховується в основі процентної ставки в розмірі 21,0% річних (п.2.1).

З метою забезпечення виконання вказаних зобов'язань ТзОВ Передмістя 2000 , між ВАТ Райффайзен Банк Аваль (іпотекодержатель за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю Станіславжитлобуд (іпотекодавець за договором, відповідач-1 по справі) укладено іпотечний договір, посвідчений 03.07.2009р. приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Слободян Л.А. та зареєстрований за №1648, за яким в іпотеку передано земельну ділянку загальною площею 2,8996 га, яка знаходиться за адресою масив Боднарчик с.Угринів Тисменицького району Івано-Франківської області, кадастровий номер 2625886801121880756. У п.2.1 договору сторонами погоджено, що іпотека згідно до цього договору забезпечує повне виконання грошових зобов'язань ТзОВ Екстім , що випливають та/або виникнуть у майбутньому з Генеральної кредитної угоди №5-К від 14.06.2007р., укладеної між позичальником (ТзОВ Фірма Екстім ) та іпотекодержателем, а також з будь-яких додаткових угод та змін до неї, додаткових договорів, які укладені або можуть бути укладені в її рамках в майбутньому. Цього ж дня, вказаним приватним нотаріусом у зв'язку з посвідченням цього договору іпотеки, накладено заборону відчуження зазначеної в договорі земельної ділянки до припинення чи розірвання договору іпотеки, яку зареєстровано 03.07.2009р. в реєстрі за №1650.

В подальшому, між ПАТ Райффайзен Банк Аваль (кредитор за договором) та ТзОВ Фірма Екстім (позичальник за договором) підписано 22.12.2009р. договір про розірвання генеральної кредитної угоди №5-К від 14.06.2007р., за яким сторони прийшли до взаємної згоди розірвати зазначену генеральну кредитну угоду (п.1). У договорі, зокрема, зазначено, що з моменту набуття чинності цього договору сторони не вважають себе пов'язаними будь-якими правами та обов'язками, що виникли у зв'язку із генеральною кредитною угодою (п.2); зобов'язання, припинені цим договором, виконання яких сторонами вже почалося, повинні бути виконані в термін до 22.12.2009р. включно, а саме: позичальник зобов'язується погасити (в тому числі шляхом підписання договорів про переведення боргу на ТзОВ Торговий центр Екстім-Престиж ) на суму заборгованості по договорах, укладених в рамках цієї генеральної кредитної угоди, відсотки за користування кредитними коштами, а кредитор після погашення позичальником заборгованості, вказаним способом, за кредитами (позичкової заборгованості, відсотків за користування кредитом банку, штрафів), знімає заборону з майна та вчиняє всі необхідні дії щодо вивільнення заставленого майна, яке перебуває в забезпеченні по вищезазначеній генеральній кредитній угоді (п.3).

З огляду на таке, між Публічним акціонерним товариством Райффайзен Банк Аваль (кредитор за договором), Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма Екстім (первісний боржник за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий Центр Екстім Престиж (новий боржник за договором) укладено трьохсторонній договір про переведення боргу №11/09-10/001 від 22.12.2009р., за яким, в порядку та на умовах визначених ним, первісний боржник за згодою кредитора переводить свої боргові зобов'язання за кредитним договором №012/00-20-07/035 G5-К від 14.06.2007р., викладеним в новій редакції додатковим договором №012/00-20-07/035/4 G5-К від 22.12.2009р. та кредитним договором №010/09-00/07-034 G5-К від 13.06.2008р., викладеним в новій редакції додатковим договором №010/09-00/07-034 G5-К від 13.06.08 року, викладеним в новій редакції додатковим договором №010/09-00/07-034/5 G5-К від 22.12.2009р., що укладені у рамках генеральної кредитної угоди №5-К від 14.06.2007р. між первісним боржником та кредитором (надалі - кредитний договір) на нового боржника, а новий боржник заміняє первісного боржника як сторону - позичальника у кредитному договорі та приймає на себе всі його права та обов'язки за ним (п.1.1).

У зв'язку з цим до вказаних кредитних договорів внесено відповідні зміни додатковими договорами №012/00-20-07/035/5 G5-K та №010/09-00/07-034/6 G5-K відповідно, укладеними 22.12.2009р. між ПАТ Райффайзен Банк Аваль та ТзОВ Торговий Центр Екстім Престиж .

Відтак, ПАТ Райффайзен Банк Аваль звернулось до приватного нотаріуса Іван-Франківського міського нотаріального округу п.Слободян Л.А. із листом №09-10/13-206 від 25.12.2009р., яким просило, у зв'язку із повним погашенням заборгованості ТзОВ Фірма Екстім перед АТ Райффайзен Банк Аваль , розірванням генеральної кредитної угоди №5-К від 14.06.2007р., укладеної між АТ Райффайзен Банк Аваль та ТзОВ Фірма Екстім та припиненням в зв'язку з цим дії іпотечного договору від 03.07.2009р., зареєстрованого в реєстрі за №1650, зняти заборону відчуження майна: земельної ділянки загальною площею 2,8996га, що знаходиться за адресою: масив Боднарчик , с.Угринів Тисменицького району Івано-Франківської області. Окрім того, ПАТ Райффайзен Банк Аваль також подано заяву за вих.№09-00/12-181 від 25.12.2009р. про вилучення обтяження об'єкта нерухомого майна.

З огляду на таке, 30.12.2009р. з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна вилучено відповідний запис про заборону відчуження земельної ділянки, що є предметом іпотеки. До матеріалів справи долучено відповідний витяг про реєстрацію вилучення запису №25880422 від 30.12.2009р.

Проте, рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 24.06.2011р. по справі №5010/868/2011-9/37 (залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.01.2012р. та постановою Вищого господарського суду України від 21.05.2012р.; вступило в законну силу), серед іншого, визнано недійсним договір про переведення боргу №11/09-10/001 від 22.12.2009р., укладений між ПАТ Райффайзен Банк Аваль , ТзОВ Фірма Екстім та ТзОВ Торговий Центр Екстім Престиж ; визнано недійсним додатковий договір №010/09-00/07-034/6 G5-K до кредитного договору №010/09-00/07-034 G5-K від 13.06.2008р., укладений 22.12.2009р. між ПАТ Райффайзен Банк Аваль та ТзОВ Торговий Центр Екстім Престиж ; визнано недійсним додатковий договір №012/00-20-07/035/5 G5-K до кредитного договору №012/00-20-07/035 G5-K від 14.06.2007р., укладений 22.12.2009р. між ПАТ Райффайзен Банк Аваль та ТзОВ Торговий Центр Екстім Престиж .

Беручи до уваги наведені вище обставини, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.01.2016р. по справі №909/1250/14 (залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 06.07.2016р.; вступила в законну силу) стягнуто на користь ПАТ Райффайзен Банк Аваль суму заборгованості згідно кредитного договору №012/00-20-07/035 G5-K від 14.06.2007р. з наступними змінами, в розмірі 145633,12 доларів США заборгованості по кредиту шляхом звернення стягнення на заставлене майно ТзОВ Станіславжилобуд згідно іпотечного договору від 03.07.2009р., посвідченого 03.07.2009р. приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Слободян Л.А. за реєстровим №1648, а саме: земельну ділянку за кадастровим номером 2625886801121880756, загальною площею - 2,8996га, що знаходиться за адресою масив Боднарчик с.Угринів Тисменицького району Івано-Франківської області; визначено спосіб реалізації предмету іпотеки, а саме: земельну ділянку за кадастровим номером 2625886801121880756, загальною площею - 2,8996 га, що знаходиться за адресою масив Боднарчик, с.Угринів Тисменицького району Івано-Франківської області, згідно іпотечного договору від 03.07.2009р., посвідченого 03.07.2009р. приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Слободян Л.А. за реєстровим №1648, - шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною, передбаченою іпотечним договором від 03.07.2009 року - 1394700,00грн.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, 05.12.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Станіславжитлобуд (продавець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю ТД Калуський бровар (відповідач-2 по справі, покупець за договором) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки від 05.12.2014р., посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Юзвою Н.Б. та зареєстрований в реєстрі за №2874. За цим договором, ТзОВ Станіславжитлобуд зобов'язалось передати у власність ТзОВ ТД Калуський бровар , яке зобов'язалось прийняти, земельну ділянку, площею 2,8996га, кадастровий номер 2625886801:12:188:0756, що розташована за адресою: Івано-Франківська область, Тисменицький район, с.Угринів, масив Боднарчик , надалі - земельна ділянка , та сплатити продавцю за неї гроші згідно з домовленістю, встановленою цим договором (п.1).

Вважаючи такий правочин нікчемним та таким, що порушує права ПАТ Райффайзен Банк Аваль , зважаючи на те, що предмет іпотеки відчужено всупереч встановленому законом порядку, без згоди іпотекодавця, останній звернувся до суду із позовом, в якому просить визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 05.12.2014р., укладений між ТзОВ Станіславжитлобуд та ТзОВ ТД Калуський бровар , посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Юзвою Н.Б. та зареєстрований в реєстрі за №2874, предметом якого є земельна ділянка, площею 2,8996 га, кадастровий номер 2625886801:12:188:0756, що розташована за адресою: Івано-Франківська область, Тисменецький район, с.Угринів, масив Боднарчик ; застосувати наслідки недійсності правочину шляхом зобов'язання сторін повернути одна одній все одержане за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 05.12.2014р., що посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Юзвою Н.Б. та зареєстрований в реєстрі за №2874, а саме зобов'язати ТзОВ ТД Калуський бровар повернути на користь ТзОВ Станіславжитлобуд земельну ділянку площею 2,8996 га, кадастровий номер 2625886801:12:188:0756, що розташована за адресою: Івано-Франківська область, Тисменецький район, с.Угринів, масив Боднарчик , а ТзОВ Станіславжитлобуд зобов'язати повернути на користь ТзОВ ТД Калуський бровар грошові кошти в сумі 979248,00грн.; скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 17769102 від 05.12.2014р.), який внесений на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 05.12.2014р.

При вирішенні спору суд виходив з такого.

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, в тому числі, визнання правочину недійсним.

Позивач, зокрема, стверджує, що відчуження на підставі оскаржуваного договору ТзОВ Станіславжитлобуд земельної ділянки, що є предметом іпотеки, на користь ТзОВ ТД Калуський бровар , без згоди іпотекодавця - ПАТ Райффайзен Банк Аваль порушує його права, оскільки відповідачем-2 передано таке майно в наступну іпотеку ПАТ Оксі Банк (третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2). Зазначені обставини ускладнюють виконання рішення суду, яким стягнуто з ТзОВ Станіславжитлобуд на користь ПАТ Райффайзен Банк Аваль суму заборгованості згідно кредитного договору №012/00-20-07/035 G5-K від 14.06.2007р. шляхом звернення стягнення на заставлене майно ТзОВ Станіславжилобуд згідно іпотечного договору від 03.07.2009р. Суд вважає вказані доводи позивача щодо підстав звернення до суду за захистом свого права обґрунтованими.

Згідно із ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. У відповідності до ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч.1); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч.2); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч.3); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч.5); правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч.6).

Водночас, згідно з ч.2 ст.215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Пленумом Вищого господарського суду України у п.2.5.2 Постанови №11 від 29.05.2013р. роз'яснено, з урахуванням приписів статті 215 ЦК України та статті 207 ГК України, необхідно розмежовувати види недійсності правочинів, а саме: нікчемні правочини, недійсність яких встановлена законом (наприклад, частина перша статті 220, частина друга статті 228 ЦК України, частина друга статті 207 ГК України, стаття 13 Закону України Про створення вільної економічної зони Крим та особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України ), і оспорювані, які можуть бути визнані недійсними лише в судовому порядку за позовом однієї з сторін, іншої заінтересованої особи, прокурора (зокрема, частина перша статті 227, частина перша статті 229, частина перша статті 230, частина перша статті 232 ЦК України, частина перша статті 207 ГК України). За змістом частини другої статті 215 ЦК України нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, є недійсним незалежно від наявності чи відсутності відповідного рішення суду. Однак це не виключає можливості подання та задоволення позову про визнання нікчемного правочину (господарського договору) недійсним. Отже, спори про визнання нікчемних правочинів недійсними підлягають вирішенню господарськими судами у загальному порядку.

У п.2.1 вказаної Постанови також роз'яснено, що загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені ст.ст.215-216 Цивільного кодексу України, ст.ст. 207-208 Господарського кодексу України. Правила, встановлені цими нормами, повинні застосовуватися господарськими судами в усіх випадках, коли правочин вчинений з порушенням загальних вимог ч. 1-3, 5-6 ст. 203 Цивільного кодексу України і не підпадає під дію інших норм, які встановлюють підстави та наслідки недійсності правочинів, зокрема, ст. 12 Закону України Про іпотеку .

Відповідно до ч.3 ст.9 вказаного Закону, іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя відчужувати предмет іпотеки.

Згідно ст.12 Закону України Про іпотеку , правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

Тобто недійсність такого правочину встановлено законом, він є нікчемним та для сторін такого правочину не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, що відповідає правовій позиції Верховного Суду України, наведеній у постанові від 19.12.2012р. у справі №6-87цс12. Водночас, беручи до уваги вищенаведене, позивач, як заінтересована сторона, не позбавлена права захистити своє право шляхом визнання такого правочину недійсним.

Суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження надання іпотекодержателем - ПАТ Райффайзен Банк Аваль згоди іпотекодавцю - ТзОВ Станіславжитлобуд на відчуження предмета іпотеки, а саме земельної ділянки площею 2,8996 га, кадастровий номер 2625886801:12:188:0756, що розташована за адресою: Івано-Франківська область, Тисменецький район, с.Угринів, масив Боднарчик , яка є предметом договору купівлі-продажу земельної ділянки від 05.12.2014р., що посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Юзвою Н.Б. та зареєстрований в реєстрі за №2874.

Водночас, відповідач-1 звертає увагу на те, що іпотечний договір припинено, а відтак, відсутня необхідність одержання згоди позивача на відчуження майна, що належить ТзОВ Станіславжитлобуд .

Як вже зазначалось, запис про обтяження вказаного майна вилучено з відповідного державного реєстру 30.12.2009р. на підставі повідомлення ПАТ Райффайзен Банк Аваль про погашення заборгованості ТзОВ Фірма Естім , розірванням генеральної угоди та припиненням у зв'язку з цим дії іпотечного договору, та відповідної заяви, адресованих приватному нотаріусу Івано-Франківського міського нотаріального округу Слободян Л.А.

Згідно Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004р. №1952-Г (в редакції, що діяла станом на день укладення спірних договорів), державна реєстрація припинення іпотеки здійснюється шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Таку державну реєстрацію прав (припинення іпотек, обтяження) здійснює нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, яким було посвідчено договір іпотеки та накладено заборони на відчуження предмету іпотеки. Згідно ст.74 названого Закону, нотаріус або посадова особа виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна у таких випадках:

- одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту);

- одержавши повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави,

- припинення чи розірвання договору довічного утримання.

Аналогічні по змісту вимоги містять ст.74 Закону України Про нотаріат та Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 №20/5 Про затвердження Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України , зареєстрований у Міністерстві юстиції України 03.03.2004 за № 283/8882 (із змінами), яка втратила чинність з прийняттям Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за № 282/20595.

У п.8 оспорюваного договору купівлі-продажу зазначено, що згідно витягів за результатами пошуку інформації про зареєстровані речові права, їх обтяження на об'єкт нерухомого майна у порядку доступу нотаріусів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, наданих державним реєстратором прав на нерухоме майно - приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Юзвою Н.Б. 05.12.2014р., та витягу з Державного реєстру обтяжень нерухомого майна про податкову заставу, виготовленого Юзвою Н.Б., приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу, 05.12.2014р., на час нотаріального посвідчення цього договору земельна ділянка, яка відчужується, під забороною відчуження (арештом), іпотекою та податковою заставою не перебуває.

Попри це, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що відсутність зареєстрованої заборони відчуження не свідчить про те, що майно не перебуває під обтяженням в силу укладеного іпотечного договору.

Так, згідно ст.17 Закону України Про іпотеку , іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до Закону України Про іпотеку ; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених Законом України Про іпотеку .

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.01.2016р. по справі №909/1250/14, зокрема, встановлено таке.

Підстави припинення зобов'язання передбачені Главою 50 ЦК України. Зокрема, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (ст. 598 ЦК України). Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України). Згідно ст. 604 ЦК України зобовязання припиняється за домовленістю сторін.

Встановлено, що між сторонами мала місце угода про розірвання кредитної генеральної угоди. Проте, така угода у п.3 передбачала припинення кредитного зобов'язання шляхом підписання договору про переведення боргу на третю особу - ТОВ Торговий центр Екстім Престиж . Матеріалами справи підтверджено укладення такого договору про переведення боргу. При цьому, апеляційний суд зазначив, що чинне законодавство не передбачає такого способу припинення зобовязання як переведення боргу на третю особу.

Разом з тим, рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 24.06.2011 р., залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.01.2012р. та постановою Вищого господарського суду України від 21.05.2012 року, у справі №5010/868/2011-9/37 визнано недійсним договір про переведення боргу № 11/09-10/001 від 22.12.2009 року, укладений між ПАТ Райффайзен Банк Аваль , ТзОВ Фірма Екстім та ТзОВ Торговий Центр Екстім Престиж .

Отже, оскільки, сторони погодили розірвання генеральної кредитної угоди шляхом укладення договору про переведення боргу, який визнано недійсним у судовому порядку, то угода про розірвання генеральнї кредитної угоди від 22 грудня 2009 року не може вважатися підставою для розірвання генеральної кредитної угоди та підтверджувати припинення основного зобов`язання.

Крім того, Розділом 9 генеральної кредитної угоди передбачено, що Угода набуває чинності з моменту її підписання сторонами та діє до часу повного погашення позичальником заборгованості за всіма договорами, укладеними в рамках даної угоди. Ця генеральна угода також втрачає чинність на підставі письмового повідомлення кредитора у випадку порушення позичальником своїх зобовязань, передбачених цією Угодою або договорами, укладеними в її рамках.

Проте у даному випадку також відсутні докази припинення дії генеральної кредитної угоди з підстав, передбачених самою генеральною кредитною угодою.

Разом з тим, за загальним правилом розірвання договору припиняє його дію на майбутнє, але не скасовує сам факт укладення та дії договору включно до моменту його розірвання.

Припинення зобов'язання можливе за умови його належного виконання, що проведено належним чином, а розірвання кредитного договору не є підставою для припинення іпотеки, якою може забезпечуватися виконання зобов'язання, що виникло до набрання законної сили рішенням суду про розірвання договору.

Вищевказані висновки зроблені Верховним судом України у постановах від 23.09.2015 року у справі № 6-213цс15 та 09.09.2015 року у справі № 6-939цс15.

Апеляційний суд прийшов до висновку, що в даному спорі розірвання кредитного договору не могло б бути підставою для припинення іпотеки, якою забезпечувалось зобов'язання, враховуючи те, що заборгованість з генеральної кредитної угоди (кредитного договору № 012/00-20-07/035 G5-К від 14.06.2007р.) виникла до її укладення та не була погашена боржником.

Тобто, зважаючи на встановлені факти та преюдиційне значення встановлених фактів у рішенні Господарського суду Івано-Франківської області від 24.06.2011 р., в даному випадку апеляційний господарський суд не встановив доказів на підтвердження припинення основного зобовязання боржника за укладеними кредитними договорами № 012/00-20-07/035 G5-K від 14.06.2007 року та № 010/09-00/07-034 G5-K від 13.06.2008 року.

Отже, матеріалами справи та наявними доказами не доведено факту припинення основного зобов'язання, що виникло з генеральної кредитної угоди, а зокрема, з кредитного договору №012/00-20-07/035 G5-K від 14.06.2007 року.

Частиною п'ятою статті 3 Закону України Про іпотеку передбачено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

У даному випадку апеляційним судом було встановлено дійсність основного зобов'язання. Відтак, підстави припинення іпотеки у зв'язку з припиненням основного зобов'язання у даному випадку не підтверджені доказами.

Крім того, самим іпотечним договором у п. 9.2 передбачено, що іпотека за цим договором припиняється, а договір втрачає силу в таких випадках: повне виконання вимог іпотекодержателя за кредитним договором; за взаємною згодою сторін, яка оформляється додатковим договором до цього договору і підлягає нотаріальному посвідченню; продаж предмета іпотеки в ході звернення стягнення на нього відповідно до ст. 7 цього договору та/або вимог чинного законодавства України; повного знищення предмета іпотеки за умови, що він не підлягає відновленню; в інших випадках, прямо передбачених законом.

Таким чином суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що в матеріалах справи №909/1250/14 відсутні докази припинення іпотеки на підставі п.9.2 іпотечного договору.

Окрім цього у судовому рішенні по вказаній вище справі звертається увага на те, що іпотека є дійсною з моменту внесення первинного запису про неї в Державний реєстр іпотек.

Зазначений висновок узгоджується і з положенням статті 204 ЦК України, яка закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обовязки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Відтак договір іпотеки (права й обовязки сторін) залишається чинним з моменту його первинної реєстрації в Державному реєстрі іпотек.

Аналогічний правовий висновок зроблено Верховним Судом України у постановах від 27 травня 2015 року у справі № 6-332цс15 та від 24 червня 2015 року у справі № 826/19838/14.

Таким чином, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.01.2016р. по справі №909/1250/14 встановлено чинність та невиконання ні боржником - ТзОВ Передмістя 2000 , ні ТзОВ Станіславжитлобуд основного зобов'язання, зокрема за кредитним договором № 012/00-20-07/035 G5-K від 14.06.2007 року, чинність іпотечного договору, дотримання позивачем вимог ст. 35 Закону України Про іпотеку , й направлення 08.10.2014р. на адресу ТзОВ Станіславжитлобуд вимоги про усунення порушень забезпечених іпотекою зобов'язань.

За таких обставин суд приходить до висновку, що при укладенні оспорюваного правочину сторонами не дотримано встановленого законом порядку та відчужено майно, що є предметом іпотеки, без згоди іпотекодержателя.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовна вимога про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 05.12.2014р., укладеного між ТзОВ Станіславжитлобуд та ТзОВ ТД Калуський бровар , посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Юзвою Н.Б. та зареєстрованого в реєстрі за №2874, предметом якого є земельна ділянка, площею 2,8996 га, кадастровий номер 2625886801:12:188:0756, що розташована за адресою: Івано-Франківська область, Тисменецький район, с.Угринів, масив Боднарчик , обґрунтована матеріалами справи, відповідачем не спростована та підлягає до задоволення.

У відповідності до ч.2 ст.26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом а пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Відтак, позовна вимога про скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 17769102 від 05.12.2014р.), який внесений на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 05.12.2014р. підлягає до задоволення.

Згідно зі ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (ч.1). Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою стороною (ч.5).

Судом встановлено, що на виконання умов оспорюваного договору, ТзОВ Станіславжитлобуд передано у власність ТзОВ ТД Калуський бровар земельну ділянку, площею 2,8996 га, кадастровий номер 2625886801:12:188:0756, що розташована за адресою: Івано-Франківська область, Тисменецький район, с.Угринів, масив Боднарчик , що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №64960826 від 03.08.2016р, в той час як покупцем перераховано на рахунок продавця грошові кошти. Так, у п.3 договору купівлі-продажу земельної ділянки від 05.12.2014р., укладеного між ТзОВ Станіславжитлобуд та ТзОВ ТД Калуський бровар , посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Юзвою Н.Б. та зареєстрованого в реєстрі за №2874, зазначено, що цей продаж вчинено за 979248,00грн., які покупець зобов'язується перерахувати на розрахунковий рахунок продавця, відкритий в ПАТ Оксі Банк , до 18:00 год. 05.12.2014р. Факт розрахунку підтверджується актом передачі, який складається протягом двох днів після проведення розрахунку. До матеріалів справи долучено акт приймання передачі датований 05.12.2014р. та підписаний представниками ТзОВ ТД Калуський бровар та ПАТ Оксі Банк , за яким на період дії договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Юзвою Н.Б. 05.12.2014р. №2878, відповідачем-2 передано третій особі-2 документи, а саме оспорюваний договір купівлі-продажу земельної ділянки від 05.12.2014р. №2874, акт приймання передачі земельної ділянки площею 2,8996 га від 05.12.2014р. та відповідний витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №30558271 від 05.12.2014р.

Беручи до уваги вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовна вимога про застосування наслідків недійсності правочину шляхом зобов'язання сторін повернути одна одній все одержане за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 05.12.2014р., що посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Юзвою Н.Б. та зареєстрований в реєстрі за №2874, а саме зобов'язати ТзОВ ТД Калуський бровар повернути на користь ТзОВ Станіславжитлобуд земельну ділянку площею 2,8996 га, кадастровий номер 2625886801:12:188:0756, що розташована за адресою: Івано-Франківська область, Тисменецький район, с.Угринів, масив Боднарчик , а ТзОВ Станіславжитлобуд зобов'язати повернути на користь ТзОВ ТД Калуський бровар грошові кошти в сумі 979248,00грн., обґрунтована матеріалами справи, відповідачем не спростована та підлягає до задоволення.

Згідно з ч.1 ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Вирішуючи питання про розподіл господарських витрат, суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.49 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Окрім того, ч.2 ст.49 ГПК України передбачено право суду покласти судовий збір на сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір, незалежно від результатів його вирішення. Відтак, суд приходить до висновку, що оскільки спір виник через неправомірні дії ТзОВ Станіславжитлобуд , а саме відчуження ним майна, що є предметом іпотеки без отримання згоди іпотекодержателя, витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача-1 -в повному обсязі в розмірі 17444,72грн., зважаючи на те, що у позові об'єднано вимогу майнового характеру та дві вимоги немайнового характеру. Водночас, витрати зі сплати судового збору за подання ПАТ Райффайзен Банк Аваль заяви про забезпечення позову слід покласти на позивача, зважаючи на те, що у її задоволенні судом відмовлено.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 35, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити повністю.

2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 05.12.2014р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Станіславжитлобуд (код ЄДРПОУ 35022452) та Товариством з обмеженою відповідальністю ТД Калуський бровар (код ЄДРПОУ 39048652), посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Юзвою Н.Б. та зареєстрований в реєстрі за №2874, предметом якого є земельна ділянка, площею 2,8996 га, кадастровий номер 2625886801:12:188:0756, що розташована за адресою: Івано-Франківська область, Тисменецький район, с.Угринів, масив Боднарчик .

3. Застосувати наслідки недійсності правочину шляхом зобов'язання сторін повернути одна одній все одержане за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 05.12.2014р., що посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Юзвою Н.Б. та зареєстрований в реєстрі за №2874, а саме зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю ТД Калуський бровар (м.Львів, вул.Шевченка, буд.329; код ЄДРПОУ 39048652) повернути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Станіславжитлобуд (м.Львів, вул. Січових Стрільців, буд.23, офіс 610; код ЄДРПОУ 35022452) земельну ділянку площею 2,8996 га, кадастровий номер 2625886801:12:188:0756, що розташована за адресою: Івано-Франківська область, Тисменецький район, с.Угринів, масив Боднарчик , а Товариство з обмеженою відповідальністю Станіславжитлобуд (м.Львів, вул. Січових Стрільців, буд.23, офіс 610; код ЄДРПОУ 35022452) зобов'язати повернути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТД Калуський бровар (м.Львів, вул.Шевченка, буд.329; код ЄДРПОУ 39048652) грошові кошти в сумі 979248,00грн.

4. Скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 17769102 від 05.12.2014р.), який внесений на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 05.12.2014р.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Станіславжитлобуд (м.Львів, вул. Січових Стрільців, буд.23, офіс 610; код ЄДРПОУ 35022452) на користь Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль (м.Київ, вул.Лєскова, буд.9; код ЄДРПОУ 14305909) 17444,72грн. судового збору.

6. Накази видати у відповідності до ст.116 ГПК України.

7. Строк і порядок оскарження рішення суду визначені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повне рішення складено 17.07.2017р.

Головуючий суддя Щигельська О.І.

Суддя Ділай У.І.

Суддя Петрашко М.М.