Постанова

від 11.07.2017 по справі 910/11365/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2017 року Справа № 910/11365/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б.- головуючого Алєєвої І.В. Рогач Л.І. за участю представників: позивачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно) відповідачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Промбуд" на постановувід 28.03.2017 Київського апеляційного господарського суду у справі№ 910/11365/16 господарського суду м. Києва за позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Промбуд" простягнення 40 000, 00 грн. В С Т А Н О В И В :

У червні 2016 року ПАТ НАСК "Оранта" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Альянс Промбуд" про відшкодування страхувальником в порядку регресу 40 000,00 грн. шкоди, посилаючись на приписи статей 1172, 1191 Цивільного кодексу України та підпункту "в" підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України "Про страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів".

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.07.2016 року (суддя Цюкало Ю.В.) позов задоволено повністю, стягнуто з ТОВ "Альянс Промбуд" на користь ПАТ НАСК "Оранта" 40 000,00 грн. страхового відшкодування.

Мотивуючи рішення суд першої інстанції, посилаючись на статтю 1172 Цивільного кодексу України та підпункт "в" підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України "Про страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів" дійшов висновку про наявність підстав для подання позивачем, який виплатив страхове відшкодування потерпілій у ДТП особі, регресного позову до страхувальника - ТОВ "Альянс Промбуд", який є власником автомобіля "Газ 33023" за участю якого сталася дорожньо - транспортна пригода.

За апеляційною скаргою ТОВ "Альянс Промбуд" Київський апеляційний господарський суд (судді: Сулім В.В., Гаврилюк О.М., Коротун О.М.), переглянувши рішення господарського суду міста Києва від 20.07.2016 р. в апеляційному порядку, постановою від 28.03.2017 р., залишив його без змін з тих же підстав.

ТОВ "Альянс Промбуд" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2016 року у справі скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги неправильним застосуванням судами частини 2 статті 1172 та статті 1187 Цивільного кодексу України, вказуючи на те, що в даному випадку відповідальність за завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки покладається на підрядника, яким відповідно до укладеної між ТОВ "Альянс Промбуд" та ОСОБА_4 угоди про виконання роботи від 13.03.2015 року є водій ОСОБА_4

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 28.07.2014 року між ПАТ НАСК "Оранта" (страховик) та ТОВ "Альянс Промбуд" (страхувальник) було укладено поліс № АІ/1849121 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, об'єктом страхування визначено автомобіль "ГАЗ 33023", державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Вказаний транспортний засіб страховик прийняв на страхування на випадок заподіяння шкоди третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором (полісом).

16.03.2015 р. настав страховий випадок, а саме, по проспекту Л. Курбаса, 2-ж у м. Києві, коли водій ОСОБА_4, керуючи автомобілем "ГАЗ", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 здійснив зіткнення з автомобілем "Шевролет", держаний реєстраційний номер НОМЕР_2, що призвело до пошкодження транспортних засобів, після чого самовільно залишив місце дорожньо-транспортної пригоди.

В результаті ДТП автомобіль "Шевролет" було пошкоджено, що підтверджується довідкою, виданою органами МВС України.

Протоколом про адміністративне правопорушення №179630 від 18.03.2015 р., встановлено, що водій ОСОБА_4 після спричинення ДТП самовільно залишив місце дорожньо-транспортної пригоди.

31.03.2015 р. постановою Святошинського районного суду міста Києва у справі № 759/4556/15-п встановлено, що дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм ОСОБА_4 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 р. Визнано водія ОСОБА_4 винним у скоєнні адміністративного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності за статтями 122-4, 124 Кодексу про адміністративні правопорушення України.

15.04.2015 р. до ПАТ НАСК "Оранта" з заявою про страхове відшкодування звернувся власник пошкодженого транспортного засобу "Шевролет" ОСОБА_5, право власності якого підтверджено свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3, у зв'язку з чим, 23.07.2015 р. між ПАТ НАСК "Оранта" та ОСОБА_5 було укладено угоду про припинення зобов'язання переданням відступного, якою погоджено суму страхового відшкодування у розмірі 40 000,00 грн. та порядок її виплати.

Згідно з платіжним дорученням № 43259 від 03.08.2015 р. та реєстром № 18035 від 03.08.2015 р. ПАТ НАСК "Оранта" було перераховано на користь ОСОБА_5 страхове відшкодування в розмірі 40 000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимога ПАТ НАСК "Оранта" про стягнення з ТОВ "Альянс Промбуд", яке є власником забезпеченого транспортного засобу, 40 000,00 грн. страхового відшкодування у регресному порядку, на підставі підпункту "в" підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України "Про страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів", статей 1172, 1191 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Підпунктом 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено вичерпний перелік підстав, згідно яких страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП.

Так, підпунктом "в" підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 цього Закону право регресної вимоги набуває страховик у разі, якщо страхувальник або водій забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП, самовільно залишив місце пригоди. Факт самовільного залишення водієм забезпеченого транспортного засобу місця пригоди є підставою для відшкодування страхувальником у порядку регресу сплаченого страховиком страхового відшкодування.

Здійснюючи судовий розгляд справи та задовольняючи позовні вимоги суди дійшли висновку щодо обґрунтованості подання страховиком регресного позову до страхувальника, встановивши обставини щодо настання страхового випадку 16.03.2015 р., який зафіксовано у протоколі про адміністративне правопорушення № 179630, притягнення водія страхувальника постановою Святошинського районного суду м. Києва від 31.03.2015 р., як особу, винну в ДТП, до адміністративної відповідальності, із встановленням факту самовільного залишення водієм місця дорожньо-транспортної пригоди, а також здійснення позивачем страхового відшкодування потерпілому у дорожньо - транспортній пригоді водію.

Проте, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що за змістом статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За приписами частин 1, 2 статті 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням, зокрема, транспортних засобів, механізмів та обладнання. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 999 Цивільного кодексу України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають з обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов'язкового страхування належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", статтями 3, 5 якого передбачено, що метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно зі статтею 6 вказаного Закону страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на його отримання, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинне відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою (статті 9, 22-31,35,36).

З огляду на зазначене сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу.

Завдання потерпілому внаслідок дорожньо - транспортної пригоди шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, породжує деліктне зобов'язання, в якому право потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується з відповідним обов'язком боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така дорожньо - транспортна пригода є підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов'язанні ним є страховик.

Разом з тим, зазначені зобов'язання не виключають одне одного. Деліктне зобов'язання - первісне, основне зобов'язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, внаслідок якої завдано шкоди, буде кваліфікована як страховий випадок (постанова Верховного Суду України від 21.12.2016 р. № 6-2097цс16) .

Регрес у правовідносинах страхування характеризується тим, що страховик одержує право стягнути суму виплаченого відшкодування не лише з третьої особи, а й із самого страхувальника. Право страховика на пред'явлення регресної вимоги передбачене, зокрема, Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", тобто виникає з правовідносин страхування відповідальності.

Право подати регресний позов до самого страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, виникає у страховика лише з припиненням основного деліктного зобов'язання за фактом здійснення ним виплати страхового відшкодування на користь сторони потерпілого - кредитора в деліктному зобов'язанні (постанова Верховного Суду України від 23.03.2016 р. № 6-2598цс15).

Відповідно до підпункту 38.1.1 "в" пункту 38.1 статті 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу , який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).

Відповідно до частини 1 статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду , завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Системний аналіз цієї норми дає підстави для висновку про її застосування за таких умов: 1. Право регресної вимоги до винної особи має третя особа після виконання нею зобов'язання перед потерпілим; 2. Регрес застосовується після припиненні зобов'язання з відшкодування шкоди.

ПАТ НАСК "Оранта" звернулось до суду про відшкодування ТОВ "Альянс Промбуд" (страхувальником) в порядку регресу 40 000,00 грн. шкоди, посилаючись на приписи статей 1172, 1191 Цивільного кодексу України та підпункт "в" підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України "Про страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів".

Як вбачається з матеріалів справи, 13.03.2015 р. між ТОВ "Альянс Промбуд" та ОСОБА_4 укладено договір про виконання роботи, а саме, відповідно до пункту 1.1 договору - керування транспортним засобом Газель для перевезення вантажів по м. Києву (а.с. 17).

Згідно з матеріалами справи про адміністративне правопорушення, зокрема, протоколу про адміністративне правопорушення № 179630 та постанови Святошинського районного суду міста Києва № 759/4556/15-п від 31.03.2015 р., винним у вчиненні дорожньо - транспортної пригоди внаслідок порушення Правил дорожнього руху та самовільного залишення місця пригоди визнано водія транспортного засобу "ГАЗ 33023", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 - ОСОБА_4

При цьому, здійснюючи судовий розгляд справи, судами належна оцінка полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/1849121 щодо об'єкту страхування, надана не була, як й було залишено поза увагою визначення правового статусу осіб у дорожньо - транспортній пригоді, яка була визначена як страховий випадок, за яким позивачем виплачено страхове відшкодування постраждалому у дорожньо - транспортній пригоді водію.

Враховуючи викладене та приписи чинного законодавства, для вирішення вказаного спору по суті заявлених позовних вимог, судам необхідно з'ясувати правову природу спірних правовідносин, наявність правових підстав подання ПАТ НАСК "Оранта" саме регресного позову до страхувальника - ТОВ "Альянс Промбуд", встановивши особу, відповідальну за завдані збитки, з урахуванням положень підпункт "в" підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України "Про страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів" та статей 1187, 1191 Цивільного кодексу України, якими, зокрема, передбачені порядок відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки та відшкодування шкоди завданої іншою особою в порядку зворотної вимоги (регресу) саме до винної особи.

Оскільки в силу статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, судові рішення у даній справі підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись статтями 43, 111 7 , пунктом 3 статті 111 9 , статтями 111 10 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2017 р. у справі № 910/11365/16 та рішення господарського суду м. Києва скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: І. Алєєва

Л. Рогач