Постанова

від 18.07.2017 по справі 905/325/17

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.07.2017 справа № 905/325/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:Зубченко І.В., Марченко О.А. , Чернота Л.Ф. , за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: від третьої особи: Букін О.С., довіреність №б/н від 28.12.2016р. Захаров О.С., довіреність №68 від 10.01.2017р. не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Донецький облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України , м.Покровськ Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 13.04.2017р. (повний текст підписано 18.04.2017р.) у справі№ 905/325/17 (суддя Ю.О.Паляниця) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Курьер-Пак , м.Полтава до за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаДочірнього підприємства Донецький облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України , м.Покровськ Донецької області Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес-Еверест , м.Донецьк простягнення 1257675,75грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Курьер-Пак , м.Полтава, позивач, звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Дочірнього підприємства Донецький облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України , м.Покровськ Донецької області про стягнення 1257675,75грн. (з урахуванням письмових пояснень №1 від 23.02.2017р.), які складаються з заборгованості у розмірі 718149,06грн., інфляційних у розмірі 496688,21грн. та 3% річних у розмірі 42838,48грн.

На підставі ст.27 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) ухвалою господарського суду Донецької області від 24.03.2017р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю Бізнес-Еверест , м.Донецьк.

Рішенням господарського суду Донецької області від 13.04.2017р. (повний текст підписано 18.04.2017р.) у справі №905/325/17 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Курьер-Пак задоволені частково, стягнуто з Дочірнього підприємства Донецький облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України суму основної заборгованості у розмірі 716511,70грн., інфляційні у розмірі 495005,04грн. та 3% річних у розмірі 42698,29грн. Рішення суду щодо задоволення позовних вимог мотивоване неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки №04/06-1 від 04.06.2013р. щодо здійснення повної та своєчасної оплати отриманих паливно-мастильних матеріалів. Відмова в задоволенні позовних вимог у частині стягнення основної заборгованості в розмірі 1637,38грн. обґрунтована тим, що поставка на зазначену суму не підтверджена первинними документами. Крім того, суд, здійснивши перевірку розрахунків позивача, враховуючи розмір доведеної матеріалами справи заборгованості, зазначив про наявність недоліків у розрахунках останнього, внаслідок чого позовні вимоги про стягнення інфляційних та 3% річних задоволені частково.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Дочірнє підприємство Донецький облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду у справі №905/325/17 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм процесуального та матеріального права, за наслідками неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи.

Зокрема, скаржник зазначає, що господарським судом не було належним чином розглянуто клопотання про визнання договору відступлення права вимоги недійсним. На думку відповідача, до нового кредитора не перейшло право вимоги за договором цесії з огляду на те, що зазначеним договором не визначено документів, які засвідчують права, що передаються, а позивачем не доведено факт отримання від третьої особи відповідних документів.

Крім того, апелянт наголошує, що твердження суду про належне повідомлення боржника про заміну кредитора у зобов'язанні є помилковим, оскільки документи, вкладені до листа, не були належним чином завірені печаткою підприємства, що не дає можливості впевнитися у їх відповідності.

Скаржник на підтвердження своїх вимог зазначає, що наявні в матеріалах справи видаткові накладні не є належними доказами, оскільки не містять зазначення посади відповідальної особи, а також не підтверджують факт здійснення господарських операцій саме за спірним договором, оскільки не містять відповідного посилання. Як зазначає відповідач, отримання матеріальних цінностей за довіреністю №29 від 03.02.3014р. за наявними в матеріалах справи видатковими накладними на загальну суму 1747788,64грн. було здійснене на виконання договору №01-27/08/3/13 від 04.06.2013р., який не входить до предмету розгляду справи №905/325/17.

Разом з тим, апелянт зазначає, що в порушення п.1.4 договору №04/06-1 від 04.06.2013р. відповідачу не було направлено заяви про намір придбати товар, паспорту (сертифікату) якості заводу - виробника товару, а також не виставлено відповідних рахунків на оплату, з огляду на що у відповідача не виникло обов'язку з оплати товару.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 12.05.2017р. (головуючий Зубченко І.В., судді Марченко О.А., Чернота Л.Ф.) у справі №905/325/17 було прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено розгляд справи на 13.06.2017р.

Через канцелярію Донецького апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Курьер-Пак" надійшов відзив на апеляційну скаргу, який судовою колегією розглянуто та долучено до матеріалів справи.

У зв'язку з перебуванням у відпустці судді - члена колегії Марченко О.А. на дату слухання справи, на підставі розпорядження керівника апарату суду, в результаті автоматичної зміни сформовано наступний склад колегії: головуючий Зубченко І.В., судді Радіонова О.О., Чернота Л.Ф.

Відповідно до п.9-2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 17.05.2011р. "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" у разі зміни складу суду апеляційної інстанції розгляд ним справи починається заново, а отже, спочатку починається й визначений ст.102 ГПК України строк розгляду апеляційної скарги.

Представник відповідача в судовому засіданні 13.06.2017р. підтримав вимоги апеляційної скарги з мотивів, що були в ній викладені. Представник позивача просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду - без змін. Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, своїми правами, передбаченими ст.22 ГПК України, не скористався. Про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчать матеріали справи.

У зв'язку з неявкою третьої особи, з метою повного та всебічного дослідження обставин справи в їх сукупності, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про необхідність відкладення судового засідання апеляційної інстанції в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, на 18.07.2017р.

З огляду на перебування у відпустці судді - члена колегії Радіонової О.О. на дату слухання справи, на підставі розпорядження в.о.керівника апарату суду, в результаті автоматичної зміни сформовано наступний склад колегії: головуючий Зубченко І.В., судді Марченко О.А., Чернота Л.Ф.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес-Еверест через канцелярію суду надійшли письмові пояснення, за змістом яких третя особа просить рішення господарського суду Донецької області залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Представники сторін у судовому засіданні 18.07.2017р. підтримали позиції, викладені в попередньому судовому засіданні. Представник третьої особи в судове засідання повторно не з'явився, разом з тим надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З урахуванням вищенаведеного, приймаючи до уваги, що явка третьої особи не була визнана обов'язковою, а позиція останньої викладена безпосередньо в письмових поясненнях, задовольняючи клопотання третьої особи про розгляд справи без участі повноважного представника, судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представника Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес-Еверест за наявними матеріалами справи.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 ГПК України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, письмові пояснення, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

04.06.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Еверест" (далі - постачальник) та Дочірнім підприємством "Донецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далів - покупець) укладений договір №04/06-1 (далі - договір поставки).

Відповідно до п.1.1 договору, постачальник зобов'язується передати у власність покупця паливно-мастильні матеріали, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Як вбачається з п.1.2, 1.5 сума договору становить 10000000,00грн. Ціна, кількість та асортимент обумовлюються додатковими документами (рахунки, накладні). Факт узгодження ціни підтверджується підписом покупця на товарній накладній/акті приймання-передачі. Загальну вартість даного договору складає сума всіх товарних накладних/актів приймання-передачі до нього.

Пунктами 1.6, 1.9 та 1.11 передбачено, що поставка товару в рамках даного договору, здійснюється транспортом постачальника на умовах FCA відповідно до міжнародних правил Інкотермс в редакції 2010р. або транспортом покупця на умовах EXW - резервуари нафтобази. Зобов'язання постачальника з поставки товару по якості та кількості вважаються виконаними, право власності на товар та ризики з втрати (псування) переходять від постачальника покупцю з моменту підписання сторонами видаткової накладної/акту приймання-передачі. Кінцева кількість товару, що постачається відповідно до цього договору, визначається на підставі накладних, відомості яких слугують підставою для проведення остаточних розрахунків.

Відповідно до п.6.1 договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2015р., а в частині взаєморозрахунків - до моменту його повного виконання сторонами.

Договір підписаний з обох сторін, підписи скріплені печатками підприємств.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи видаткових накладних, на виконання умов договору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Еверест" передало, а Дочірнє підприємство "Донецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" прийняло паливно-мастильні матеріали на загальну суму 9146042,90грн.

10.06.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Еверест" (далі - первісний кредитор, цедент) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Курьер-Пак" (далі - новий кредитор, цесіонарій) було укладено договір №10/06 (цесії) відступлення права вимоги (далі - договір відступлення права вимоги).

За умовами п.1 договору відступлення права вимоги, в порядку та на умовах, визначених цим договором, цедент відступає цесіонарієві, а цесіонарій набуває право вимоги, належне цедентові, і стає кредитором за договором №04/06-1 від 04.06.2013р. між цедентом та Дочірнім підприємством "Донецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - боржник).

Відповідно до п.2 договору №10/06 від 10.06.2015р., документи, визначені у п.1 цього договору, та документована інформація, яка є важливою для здійснення права вимоги, що відступає цедент за цим договором, передаються цедентом цесіонарію в момент підписання сторонами цього договору.

Пунктом 6 договору відступлення права вимоги передбачено, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами.

Порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором №04/06-1 від 04.06.2013р. щодо здійснення повної та своєчасної оплати за отриманий товар стало підставою для звернення позивача (нового кредитора) з відповідним позовом до господарського суду.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Укладений між сторонами договір №04/06-1 від 04.06.2013р. за своїм змістом та правовою природою є договором купівлі - продажу, який підпадає під правове регулювання норм статті 655-697 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1 ст.656 ЦК України, предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Приписами ч.1 ст.662 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Еверест" на виконання умов договору №04/06-1 від 04.06.2013р., на підставі попередньо складених специфікацій передано Дочірньому підприємству "Донецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" паливно-мастильні матеріали на загальну суму 9146042,90грн. відповідно до наступних видаткових накладних: №7/06-1 від 07.06.2013р. на суму 731540,70грн.; №6/07-1 від 06.07.2013р. на суму 404068,50грн.; №9/07-1 від 09.07.2013р. на суму 228284,10грн.; №10/07-2 від 10.07.2013р. на суму 78210,00грн.; №11/07-1 від 11.07.2013р. на суму 101673,00грн.; №12/07-1 від 12.07.2013р. на суму 101673,00грн.; №18/07-2 від 18.07.2013р. на суму 191515,50грн.; №24/07-1 від 24.07.2013р. на суму 101673,00грн.; №31/07-2 від 31.07.2013р. на суму 101673,00грн.; №7/08-1 від 07.08.2013р. на суму 101673,00грн.; №8/08-3 від 08.08.2013р. на суму 279140,40грн.; №9/08-1 від 09.08.2013р. на суму 279140,40грн.; №9/08-2 від 09.08.2013р. на суму 101673,00грн.; №28/08-2 від 28.08.2013р. на суму 101673,00грн.; №29/08-2 від 29.08.2013р. на суму 48807,00грн.; №30/08-2 від 30.08.2013р. на суму 242451,00грн.; №3/09-1 від 03.09.2013р. на суму 97614,00грн.; №9/09-2 від 09.09.2013р. на суму 101673,00грн.; №13/09-2 від 13.09.2013р. на суму 350064,00грн.; №17/09-1 від 17.09.2013р. на суму 294376,50грн.; №18/09-1 від 18.09.2013р. на суму 78210,00грн.; №25/09-1 від 25.09.2013р. на суму 48807,00грн.; №26/09-1 від 26.09.2013р. на суму 48807,00грн.; №3/10-1 від 03.10.2013р. на суму 105995,00грн.; №4/10-1 від 04.10.2013р. на суму 157971,25грн.; №19/10-1 від 19.10.2013р. на суму 78210,00грн.; №22/10-2 від 22.10.2013р. на суму 327947,40грн.; №31/10-1 від 31.10.2013р. на суму 327947,40грн.; №13/11-1 від 13.11.2013р. на суму 48807,00грн.; №14/11-1 від 14.11.2013р. на суму 253509,30грн.; №15/11-1 від 15.11.2013р. на суму 48807,00грн.; №9/12-3 від 09.12.2013р. на суму 79596,00грн.; №10/12-1 від 10.12.2013р. на суму 46530,00грн.; №11/12-3 від 11.12.2013р. на суму 106672,50грн.; №12/12-1 від 12.12.2013р. на суму 132462,00грн.; №31/12-1 від 31.12.2013р. на суму 23265,00грн.; №16/01-2 від 16.01.2014р. на суму 148446,00грн.; №17/01-1 від 17.01.2014р. на суму 211983,95грн.; №20/01-1 від 20.01.2014р. на суму 79033,20грн.; №21/01-1 від 21.01.2014р. на суму 71581,00грн.; №23/01-1 від 23.01.2014р. на суму 51840,00грн.; №24/01-1 від 24.01.2014р. на суму 41551,40грн.; №27/01-1 від 27.01.2014р. на суму 117075,30грн.; №28/01-1 від 28.01.2014р. на суму 464716,08грн.; №29/01-1 від 29.01.2014р. на суму 50760,00грн.; №30/01-1 від 30.01.2014р. на суму 165242,30грн.; №31/01-3 від 31.01.2014р. на суму 39320,00грн.; №03/02-1 від 03.02.2014р. на суму 98502,00грн.; №03/02-2 від 03.02.2014р. на суму 127809,66грн.; №04/02-1 від 04.02.2014р. на суму 436227,67грн.; №5/02-1 від 05.02.2014р. на суму 424675,66грн.; №6/02-1 від 06.02.2014р. на суму 47528,05грн.; №6/02-2 від 06.02.2014р. на суму 47184,00грн.; №7/02-2 від 07.02.2014р. на суму 46201,00грн.; №8/02-1 від 08.02.2014р. на суму 21766,48грн.; №10/02-1 від 10.02.2014р. на суму 46201,00грн.; №10/02-2 від 10.02.2014р. на суму 1577,12грн.; №11/02-2 від 11.02.2014р. на суму 288810,79грн.; №11/02-5 від 11.02.2014р. на суму 8650,40грн.; №12/02-1 від 12.02.2014р. на суму 94712,05грн.; №12/02-4 від 12.02.2014р. на суму 2442,56грн.; №13/02-2 від 13.02.2014р. на суму 47528,05грн.; №13/02-4 від 13.02.2014р. на суму 2575,85грн.; №21/02-4 від 21.02.2014р. на суму 2200,00грн.; №25/02-2 від 25.02.2014р. на суму 3196,38грн.; №3/03-3 від 03.03.2014р. на суму 1440,00грн.; №17/03-1 від 17.03.2014р. на суму 3125,00грн.

Відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що вказані видаткові накладні не є належними доказами, оскільки не містять зазначення посади відповідальної особи, а також не підтверджують факт здійснення господарських операцій саме за спірним договором, оскільки не містять відповідного посилання. Як зазначає відповідач, отримання матеріальних цінностей за довіреністю №29 від 03.02.3014р. за наявними в матеріалах справи видатковими накладними на загальну суму 1747788,64грн. було здійснене на виконання договору №01-27/08/3/13 від 04.06.2013р., який не входить до предмету розгляду справи №905/325/17.

Дійсно, названі видаткові накладні не містять посилання на певний договір, однак позивачем спростовано, а відповідачем не доведено, факт існування між сторонами будь-якого іншого договору з постачання дизельного палива та бензину, з огляду на що судова колегія дійшла висновку, що спірні видаткові накладні складені у зв'язку з виконанням договору №04/06-1 від 04.06.2013р.

Судова колегія разом з іншим зазначає, що у долучених до матеріалів справи довіреностях міститься посилання на договір №01-27/08/3/13 від 04.06.2013р. Як вбачається з відзиву на апеляційну скаргу, наданого позивачем, та не спростовано відповідачем шляхом надання належних та допустимих доказів, зазначений номер договору є внутрішнім номером відповідача, присвоєним спірному договору №04/06-1 від 04.06.2013р. Суд апеляційної інстанції також звертає увагу на здійснення відповідачем часткових оплат вартості отриманих в межах спірного договору матеріалів на підставі наявних в матеріалах справи довіреностей.

Разом з тим, при визначенні загальної суми заборгованості за договором №04/06-1 від 04.06.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю Курьер-Пак врахувало, в тому числі, поставку на суму 1637,38грн., яка, за його твердженнями, відбулася 13.03.2014р. Як вірно зазначено судом першої інстанції, видаткова накладна щодо цієї поставки у матеріалах відсутня, з огляду на що грошові кошти у розмірі 1637,38грн. не підлягають врахуванню при визначенні загальної суми постачання товару за договором №04/06-1 від 04.06.2013р. Відображення названої поставки у акті звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2013р. по 18.03.2015р., не приймається як належний доказ здійснення поставки у зв'язку з відсутністю первинних документів та з огляду на заперечення відповідача щодо фактичного здійснення поставок за спірним договором.

З огляду на приписи статей 664, 688 ЦК України, враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів звернення відповідача до продавця з претензією щодо несвоєчасного передання товару, щодо передання товару неналежної якості або щодо порушення продавцем умов щодо кількості та асортименту продукції, судова колегія вважає доведеним факт отримання Дочірнім підприємством Донецький облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України товару за договором №04/06-1 від 04.06.2013р. на загальну суму 9146042,90грн. відповідно до наявних в матеріалах справи видаткових накладних.

Відповідно до приписів ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Як зазначалося раніше, 10.06.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Еверест" (первісний кредитор, цедент) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Курьер-Пак" (новий кредитор, цесіонарій) було укладено договір №10/06 (цесії) відступлення права вимоги.

Матеріалами справи підтверджено належне повідомлення Товариством з обмеженою відповідальністю Бізнес-Еверест боржника - Дочірнього підприємства Донецький облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України про заміну кредитора за договором поставки паливно-мастильних матеріалів №04/06-1 від 04.06.2013р. шляхом надсилання цінного листа з описом вкладення.

Факт отримання зазначеного листа відповідачем не заперечується, однак останній зазначає, що вкладені до листа документи не були належним чином завірені печаткою підприємства, що не дає можливості впевнитися у їх відповідності. Разом з тим, матеріали справи не містять доказів звернення відповідача до третьої особи у зв'язку з наявністю сумнівів щодо укладення договору №10/06 (цесії) відступлення права вимоги від 10.06.2015р.

Скаржник в обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що господарським судом не було належним чином розглянуто клопотання про визнання договору відступлення права вимоги недійсним. На думку відповідача, до нового кредитора не перейшло право вимоги за договором цесії з огляду на те, що зазначеним договором не визначено документів, які засвідчують права, що передаються, а позивачем не доведено факт отримання від третьої особи відповідних документів.

Згідно зі ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

З огляду на наведені приписи, повне або часткове невиконання первісним кредитором обов'язку передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, не свідчить про недійсність правочину.

За приписами ч.1, 2 ст.517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

При цьому судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що застосоване сторонами у пункті 2 договору відступлення права вимоги формулювання є зрозумілим та достатнім для реалізації прав та обов'язків цедента та цесіонарія та не суперечить приписам ст.517 ЦК України.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, інформація, яка є важливою для здійснення права вимоги за договором №04/06-1 від 04.06.2013р., фактично передана новому кредиторові - Товариству з обмеженою відповідальністю "Курьер-Пак".

Судова колегія разом з іншим приймає до уваги, що відповідачем не надано доказів виконання договору №04/06-1 від 04.06.2013р. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Еверест" з огляду на сумніви щодо договору відступлення права вимоги.

Таким чином, виходячи з принципу правомірності правочину, враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів визнання недійсним договору №10/06 (цесії) відступлення права вимоги від 10.06.2015р., висновок суду першої інстанції щодо правомірності зазначеного правочину є обґрунтованими.

Отже, внаслідок підписання договорів №04/06-1 від 04.06.2013р. та №10/06(цесії) від 10.06.2015р. його сторони набули взаємні права та обов'язки.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст.525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. За приписами ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовами пункту 2.1 договору поставки сторони узгодили умови оплати - протягом 15 календарних днів з дати поставки товару на підставі рахунку-фактури. Датою здійснення оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Факт поставки товару на загальну суму 9146042,90грн. підтверджений наявними в матеріалах справи видатковими накладними.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що в порушення умов договору №04/06-1 від 04.06.2013р. відповідачу не було виставлено відповідних рахунків на оплату, з огляду на що у відповідача не виникло обов'язку з оплати товару.

З цього приводу судова колегія зазначає, що рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти; ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні ст.212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні норм ст.613 ЦК України, внаслідок чого наявність або відсутність рахунку-фактури не звільняє відповідача від обов'язку оплатити товар, який він отримав.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи картки рахунку 361 за січень 2013р. - березень 2015р., станом на 10.02.2014р. Дочірнє підприємство "Донецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" перерахувало на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес-Еверест 8427893,30грн. Крім того, 31.03.2014р. по кредиту рахунку відображено суму у розмірі 1637,90грн, у зв'язку з поверненням товарів від покупця.

У зв'язку з викладеним, суд апеляційної інстанції вважає правомірним висновки господарського суду Донецької області про те, що платіжні зобов'язання відповідача за договором №04/06-1 від 04.06.2013р. виконані на суму 8429531,20грн., внаслідок чого заборгованість становить 716511,70грн., яка і підлягає стягненню з Дочірнього підприємства "Донецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Курьер-Пак". Факт наявності заборгованості у зазначеному розмірі відповідачем не спростовано.

Крім основного боргу позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення інфляційні у розмірі 496688,21грн. та 3% річних у розмірі 42838,48грн.

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з розрахунку, здійсненого Товариством з обмеженою відповідальністю "Курьер-Пак", позивачем нараховані інфляційні у розмірі 496688,21грн. за період з 26.02.2014р. по 30.12.2016р. та 3% річних у розмірі 42838,48грн за період з 26.02.2014р. по 30.12.2016р. за прострочення Дочірнім підприємством "Донецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" виконання зобов'язання з оплати товару, отриманого згідно з видатковими накладними №10/02-1 від 10.02.2014р. на суму 46201,00грн., №10/02-2 від 10.02.2014р. на суму 1577,12грн., №11/02-2 від 11.02.2014р. на суму 288810,79грн., №11/02-5 від 11.02.2014р. на суму 8650,40грн., №12/02-1 від 12.02.2014р. на суму 94712,05грн., №12/02-4 від 12.02.2014р. на суму 2442,56грн., №13/02-2 від 13.02.2014р. на суму 47528,05грн., №13/02-4 від 13.02.2014р. на суму 2575,85грн., №21/02-4 від 21.02.2014р. на суму 2200,00грн., №25/02-2 від 25.02.2014р. на суму 3196,38грн., №3/03-3 від 03.03.2014р. на суму 1440,00грн., №17/03-1 від 17.03.2014р. на суму 3125,00грн.

Перевіривши розрахунки позивача, судова колегія погоджується з зауваженнями суду першої інстанції щодо наявності в них помилок при визначенні початку перебігу строків для нарахування 3% річних та інфляційних втрат, а також щодо неврахування позивачем приписів ст.253, ч.5 ст.254 ЦК України. Враховуючи висновки суду щодо залишку заборгованості за договором №04/06-1 від 04.06.2013р., здійснивши власний розрахунок судова колегія зазначає, що розрахунок суду першої інстанції є арифметично вірним, стягненню з відповідача підлягають 3% річних в розмірі 42698,29грн. та інфляційні в розмірі 495005,04грн.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 13.04.2017р. (повний текст підписано 18.04.2017р.) у справі №905/325/17 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст.43 ГПК України, підстав для його скасування та задоволення вимог апеляційної скарги за наведеними в ній мотивами не вбачається.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору при зверненні з апеляційною скаргою підлягають віднесенню на заявника скарги.

Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Донецький облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України , м.Покровськ Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 13.04.2017р. (повний текст підписано 18.04.2017р.) у справі №905/325/17 - залишити без задоволення .

Рішення господарського суду Донецької області від 13.04.2017р. (повний текст підписано 18.04.2017р.) у справі №905/325/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий І.В. Зубченко

Судді: О.А. Марченко

Л.Ф. Чернота

Надруковано 7 прим.: 2- позивачу; 1- відповідачу; 1-третій особі; 1- до справи; 1- ДАГС; 1 - ГСДО