Ухвала

від 17.07.2017 по справі 15/151-08-3452

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"17" липня 2017 р.Справа № 15/151-08-3452

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Петрова В.С.

при секретарі Граматик Г.С.

за участю представників:

від прокуратури - Набекало М.М.,

від позивачів:

1) Міністерства оборони України - Добров Ю.І.,

2) Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України (стягувача) - Лавриненко О.В.,

від відповідача (скаржника-боржника) - Черкасова О.О.,

від ВДВС - Пояркова К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Будмарин" на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області (вх. № 2-3232/17 від 14.06.2017 р.) в порядку ст. 121 2 Господарського процесуального кодексу України по справі № 15/151-08-3452 за позовом Військового прокурора Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю „Будмарин" про зобов'язання виконати певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Військовий прокурор Південного регіону України звернувся до господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України з позовною заявою та уточненнями і доповненнями до неї до Товариства з обмеженою відповідальністю „Будмарин" про зобов'язання виконати взяті на себе зобов'язання в натурі за договором № 227ДБ-42СП від 12.07.2005 р. та додатковими договорами до нього за № 1/42СП від 17.10.2005 р., а саме: передати Південному управлінню капітального будівництва Міністерства оборони України 8 квартир загальною площею 975,65 кв.м на загальну суму 4176001,15 грн., а саме: 3-х кімнатну квартиру № 105 (секція 2); 3-х кімнатну квартиру № 106 (секція 2); 3-х кімнатну квартиру № 107 (секція 2); 3-х кімнатну квартиру № 108 (секція 2); 5-ти кімнатну квартиру № 109 (секція 2) та 5-ти кімнатну квартиру № 110 (секція 2), які розташовані у будинку № 312 „б" в місті Миколаєві на проспекті Октябрському/кут вулиці Ватутіна, до 1 листопада 2008 року.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.08.2008 р. порушено провадження у справі № 15/151-08-3452.

Рішенням господарського суду Одеської області від 03.12.2008 р. у справі № 15/151-08-3452 (з урахуванням внесених ухвалою суду від 20.01.2009 р. виправлень) позов Військового прокурора Південного регіону України було задоволено, а саме: зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю „Будмарин" виконати взяті на себе зобов'язання в натурі за договором № 227/ДБ-42СП від 12.07.2005 року та додатковим договором до нього за № 1/42СП від 17.10.2005 року та передати Південному управлінню капітального будівництва Міністерства оборони України 8 квартир загальною площею 975,65 кв.м. на загальну суму 4176001,15 грн., а саме: 3-х кімнатну квартиру №103 (секція 2), 3-х кімнатну квартиру № 104 (секція 2), 3-х кімнатну квартиру № 105 (секція 2); 3-х кімнатну квартиру № 106 (секція 2); 3-х кімнатну квартиру № 107 (секція 2); 3-х кімнатну квартиру № 108 (секція 2); 5-ти кімнатну квартиру № 109 (секція 2) та 5-ти кімнатну квартиру № 110 (секція 2), які розташовані у будинку № 312 „б" в місті Миколаєві на проспекті Октябрському/кут вул. Ватутіна.

На виконання вказаного рішення суду 20 лютого 2009 р. господарським судом Одеської області був виданий наказ про примусове виконання рішення.

12.02.2011 р. Перший заступник Військового прокурора Південного регіону України звернувся до господарського суду Одеської області із заявою про зміну способу виконання рішення господарського суду Одеської області від 03.12.2008 р. по справі № 15/151-08-3452.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.06.2011 року по справі № 15/151-08-3452 вказану заяву Першого заступника Військового прокурора Південного регіону України про зміну способу виконання рішення господарського суду Одеської області від 03.12.2008 року задоволено, а саме: змінено спосіб виконання рішення господарського суду Одеської області від 03.12.2008 року у справі № 15/151-08-3452 про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю „Будмарин" виконати взяті на себе зобов'язання в натурі за договором № 227/ДБ-42СП від 12.07.2005 року та додатковим до нього договором за № 1/42СП від 17.10.2005 року та передати Південному управлінню капітального будівництва Міністерства оборони України 8 квартир загальною площею 975,65 кв.м на загальну суму 4176001,15 грн. шляхом звернення стягнення на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю „Будмарин" в розмірі 4176001,15 грн. на користь Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України. Також вказаною ухвалою суду було накладено арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю „Будмарин" в розмірі 4176001,15 грн., що складають вартість спірних квартир.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.08.2011 р. ухвалу господарського суду Одеської області від 09.06.2011 року по справі № 15/151-08-3452 залишено без змін.

14.06.2017 р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Будмарин" звернулось до господарського суду Одеської області зі скаргою на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області (вх. № 2-3232/17) в порядку ст. 121 2 Господарського процесуального кодексу України, посилаючись на протиправність дій вказаного Відділу щодо відкриття виконавчого провадження № 31488938 від 01.03.2012 р. з виконання ухвали суду по справі № 15/151-08-3452.

Зокрема, скаржник вказує, що ТОВ Будмарин випадково стало відомо про наявність виконавчого провадження № 31488938, та після ознайомлення 12.06.2017 року з матеріалами вказаного провадження з'ясувалось, що головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Коваленко В.О. 01.03.2012 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання ухвали господарського суду Одеської області від 09.06.2011 року по справі № 15/151-08-3452. Резолютивною частиною вказаної ухвали було змінено спосіб виконання рішення господарського суду Одеської області від 03.12.2008 року у справі № 15/151-08-3452 про зобов'язання ТОВ Будмарин виконати взяті на себе зобов'язання в натурі за договором № 227/ДБ-42СП від 12.07.2005 року та додатковим до нього договором за № 1/42СП від 17.10.2005 року та передати Південному управлінню капітального будівництва Міністерства оборони України 8 квартир загальною площею 975,65 кв.м на загальну суму 4176001,15 грн. шляхом звернення стягнення на грошові кошти ТОВ Будмарин в розмірі 4176001,15 грн. на користь Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України. Також вказаною ухвалою суду було накладено арешт на грошові кошти ТОВ Будмарин в розмірі 4176001,15 грн., що складають вартість спірних квартир.

Як вказує скаржник, TOB Будмарин вважає дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Коваленко В.О. неправомірними, а зазначену постанову - незаконною. Зокрема, скаржник зазначає, що головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Коваленко В.О. 01.03.2012 року відкрито виконавче провадження саме з примусового виконання ухвали господарського суду Одеської області від 09.06.2011 року по справі № 15/151-08-3452 без пред'явлення наказу господарського суду Одеської області, виданого судом на виконання рішення господарського суду Одеської області у справі № 15/151-08-3452. Однак, скаржник вказує, що виходячи з аналізу чинного законодавства, до ухвал, визначених у статті 17 Закону України Про виконавче провадження належать, зокрема, ухвали про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову у господарських справах (статті 43 6, 67 Господарського Кодексу України) та ухвала про затвердження мирової угоди, які виконуються органами державної виконавчої служби або іншими органами виконання судових рішень згідно з вимогами статей цього Закону без видачі наказу суду, оскільки мають самостійний процесуальний характер і не є актами вирішення спору по суті. Такі ухвали приймаються судом у зв'язку з необхідністю забезпечення розгляду судових справ та виконання рішення суду в майбутньому. При цьому вказані ухвали повинні відповідати вимогам для виконавчого документа відповідно до ст. 4 чинного Закону України „Про виконавче провадження". Так, скаржник вказує, що враховуючи те, що ухвала господарського суду Одеської області від 09.06.2011 року у справі № 15/151-08-3452 про зміну способу та порядку виконання саме рішення господарського суду по цій справі має похідний характер від такого рішення суду, яким справу вирішено по суті, відповідно така ухвала суду є обов'язковою для ВДВС лише при виконанні відповідного судового наказу у межах відкритого виконавчого провадження.

Таким чином, скаржник стверджує, що головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Коваленко В.О. відкрито виконавче провадження за ухвалою про зміну способу виконання рішення від 09.06.2011 року без пред'явлення наказу господарського суду до примусового виконання з порушенням вимог ст.ст. 17, 18, 19 Закону України Про виконавче провадження (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваної постанови). Також з порушенням вимог ст. 19 Закону України Про виконавче провадження державним виконавцем не вчинено дій щодо повернення стягувачу виконавчого документу без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення на підставі ч. 6 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", у зв'язку із тим, що виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону.

Крім того, скаржник, посилаючись на ст. 25 Закону України Про виконавче провадження (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваної постанови), зазначає, що копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувану та боржникові. Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом. Статтею 31 Закону України Про виконавче провадження у вказаній редакції встановлено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувану відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Як вказує скаржник, в порушення положень ст.ст. 25, 31 Закону України Про відкриття виконавчого провадження головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Коваленко В.О. боржнику не була направлена постанова про відкриття виконавчого провадження № 3148838 від 01.03.2012 року, а ТОВ Будмарин стало відомо про винесення оскаржуваної постанови лише 12.06.2017 року під час ознайомлення з виконавчим провадженням.

Так, скаржник зазначає, що оскільки ТОВ Будмарин стало відомо про винесення оскаржуваної постанови лише 12.06.2017 року під час ознайомлення з виконавчим провадженням, встановлений законом строк подання скарги боржником дотримано.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.06.2017 р. по справі № 15/151-08-3452 скаргу ТОВ „Будмарин" прийнято до провадження та розгляд скарги призначено в засіданні суду.

Прокурор під час розгляду скарги у судових засіданнях заперечував проти задоволення скарги, вказуючи, що ТОВ „Будмарин" було обізнано про виконавче провадження № 3148838 від 01.03.2012 року ще у 2012 році.

Позивач - Міністерство оборони України проти задоволення скарги заперечував, про що зазначено у письмових поясненнях на скаргу боржника (а.с. 107, т. 3). Зокрема, позивач - Міністерство оборони України вказує, що доводи скаржника стосовно того, що ТОВ „Будмарин" не було відомо про наявність (відкриття) виконавчого провадження стосовно стягнення коштів з Товариства в сумі 4176001,15 грн. на виконання рішення та ухвали суду по справі № 15/151-08-3452, спростовуються письмовими зверненнями директора ТОВ „Будмарин" на адресу Міністерства оборони України. Також позивач вказує, що після відкриття виконавчого провадження відділом ДВС та накладання арешту на рахунки ТОВ „Будмарин" останнє неодноразово зверталось до Міністерства оборони України з пропозицією укласти мирову угоду.

Представник позивача - Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України, яке є стягувачем у спірному виконавчому провадженні, під час розгляду скарги у судових засіданнях заперечував проти її задоволення, підтримуючи позицію Міністерства оборони України. Також стягувачем було надано до суду копію листа ТОВ „Будмарин" вих. № 14/03-27-01 від 27.03.2014 р. до Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України з повторною пропозицією укласти мирову угоду на стадії виконання судового рішення по справі № 15/151-08-3452, що, на думку стягувача, спростовує доводи скаржника стосовно того, що ТОВ „Будмарин" не було відомо про наявність (відкриття) виконавчого провадження.

Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області відзив на скаргу не надав. При цьому представник ВДВС під час розгляду скарги у судовому засіданні зазначив, що вказане виконавче провадження наразі знищено, так як строк зберігання становить 3 роки, у зв'язку з чим надати будь-які докази не може.

Дослідивши матеріали скарги, заслухавши пояснення прокурора, представників сторін та ВДВС, господарський суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 4 5 Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

В силу приписів ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Так, на виконання рішення суду від 03.12.2008 р. у справі № 15/151-08-3452 (з урахуванням внесених ухвалою суду від 20.01.2009 р. виправлень) 20 лютого 2009 р. господарським судом Одеської області був виданий наказ про примусове виконання рішення щодо зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю „Будмарин" виконати взяті на себе зобов'язання в натурі за договором № 227/ДБ-42СП від 12.07.2005 року та додатковим договором до нього за № 1/42СП від 17.10.2005 року та передати Південному управлінню капітального будівництва Міністерства оборони України 8 квартир загальною площею 975,65 кв.м на загальну суму 4176001,15 грн., а саме: 3-х кімнатної квартири №103 (секція 2), 3-х кімнатної квартири № 104 (секція 2), 3-х кімнатної квартири № 105 (секція 2); 3-х кімнатної квартири № 106 (секція 2); 3-х кімнатної квартири № 107 (секція 2); 3-х кімнатної квартири № 108 (секція 2); 5-ти кімнатної квартири № 109 (секція 2) та 5-ти кімнатної квартири № 110 (секція 2), які розташовані у будинку № 312 „б" в місті Миколаєві на проспекті Октябрському/кут вул. Ватутіна.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.03.2009 р. державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції відповідною постановою було відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 20.02.2009 р. по справі № 15/151-08-3452 (а.с. 38 т. 2).

17.12.2009 року Другим Приморським відділом державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 20.02.2009 р. по справі № 15/151-08-3452 на підставі п. 11 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" (а.с. 18 т. 2), у зв'язку з чим наказ господарського суду Одеської області від 20.02.2009 р. по справі № 15/151-08-3452 повернуто до суду без виконання супровідним листом Другого Приморського ВДВС від 28.12.2009 р. (а.с. 17 т. 2). Так, згідно з п. 11 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 р. N 606-XIV (в редакції, що діяла на момент прийняття вказаної постанови) виконавче провадження підлягає закінченню у випадку повернення виконавчого документа до суду, який видав виконавчий документ, на підставах, передбачених ч. 3 ст. 76 цього ж Закону. Тобто якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець застосовує до нього штрафні санкції та інші заходи, передбачені ст. 87 Закону України "Про виконавче провадження", після чого виконавчий документ постановою державного виконавця повертається до суду, що його видав (ч. 3 ст. 76 Закону України "Про виконавче провадження").

В подальшому 12.05.2011 р. Перший заступник Військового прокурора Південного регіону України звернувся до господарського суду Одеської області із заявою про зміну способу виконання рішення господарського суду Одеської області від 03.12.2008 р. по справі № 15/151-08-3452 (а.с. 24-27 т. 2), посилаючись на те, що ТОВ „Будмарин" на протязі більше двох років не виконує рішення господарського суду Одеської області від 03.12.2008 р. по справі № 15/151-08-3452 щодо передачі Південному управлінню капітального будівництва Міністерства оборони України 8 квартир загальною площею 975,65 кв.м на загальну суму 4176001,15 грн., чим спричиняє збитки державі на зазначену суму. При цьому прокурор послався на те, що у ТОВ „Будмарин" відсутнє присуджене позивачеві майно в натурі, що виявлено державним виконавцем.

Так, ухвалою господарського суду Одеської області від 09.06.2011 року по справі № 15/151-08-3452 (а.с. 72-77 т. 2) за заявою Першого заступника Військового прокурора Південного регіону України було змінено спосіб виконання рішення господарського суду Одеської області від 03.12.2008 року у справі № 15/151-08-3452 про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю „Будмарин" виконати взяті на себе зобов'язання в натурі за договором № 227/ДБ-42СП від 12.07.2005 року та додатковим до нього договором за № 1/42СП від 17.10.2005 року та передати Південному управлінню капітального будівництва Міністерства оборони України 8 квартир загальною площею 975,65 кв.м на загальну суму 4176001,15 грн. шляхом звернення стягнення на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю „Будмарин" в розмірі 4176001,15 грн. на користь Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України. Також вказаною ухвалою суду було накладено арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю „Будмарин" в розмірі 4176001,15 грн., що складають вартість спірних квартир.

Як з'ясовано судом, постановою Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області від 01.03.2012 р. було відкрито виконавче провадження № 31488938 із примусового виконання ухвали господарського суду Одеської області від 09.06.2011 р. у справі № 15/151-08-3452 (а.с. 27-28 т. 3).

Наразі судом з'ясовано, що у зв'язку із відсутністю у ТОВ Будмарин майна та грошових коштів, на які можливо звернути стягнення, постановою Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області від 04.12.2012 р. вищезазначений виконавчий документ було повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження".

Не погоджуючись з діями головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Коваленко В.О. щодо відкриття виконавчого провадження № 31488938 з виконання ухвали суду по справі № 15/151-08-3452 згідно постанови від 01.03.2012 р., TOB „Будмарин" звернулось до суду зі заявленою скаргою, в якій просить суд визнати такі дії головного державного виконавця вказаного Відділу неправомірними, а постанову про відкриття виконавчого провадження № 31488938 від 01.03.2012 р. скасувати. В обґрунтування своїх доводів, скаржник зазначає, що головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Коваленко В.О. 01.03.2012 року відкрито виконавче провадження саме з примусового виконання ухвали господарського суду Одеської області від 09.06.2011 року по справі № 15/151-08-3452 без пред'явлення наказу господарського суду Одеської області, виданого судом на виконання рішення господарського суду Одеської області у справі № 15/151-08-3452, що є порушенням вимог ст.ст. 17, 18, 19 Закону України „Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваної постанови).

За приписами ч. 1 ст. 121 2 Господарського процесуального кодексу України скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

Згідно ч. 1, 5 ст. 74 Закону України „Про виконавче провадження" (в діючій редакції) рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Як зазначає скаржник, про винесення оскаржуваної постанови від 01.03.2012 р. йому стало відомо лише 12.06.2017 р. під час ознайомлення з виконавчим провадженням № 3148838, тому встановлений законом строк подання скарги боржником дотримано. Поряд з цим скаржник стверджує, що в порушення положень ст.ст. 25, 31 Закону України Про відкриття виконавчого провадження головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Коваленко В.О. боржнику не була направлена постанова про відкриття виконавчого провадження № 3148838 від 01.03.2012 року.

Відповідно до вимог ст. 25 Закону України „Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваної постанови) державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова. Виконавчий документ, виданий на підставі рішення, яким надано відстрочку виконання, приймається державним виконавцем до виконання після закінчення строку відстрочки в межах строку, встановленого для його пред'явлення. У разі відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, забезпечення позовних вимог або якщо рішення підлягає негайному виконанню строк, встановлений частиною другою цієї статті, не надається. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові. Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

В ст. 31 Закону України Про виконавче провадження у вказаній редакції встановлено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. За умови авансування стягувачем у порядку, передбаченому цим Законом, витрат на організацію та проведення виконавчих дій документи виконавчого провадження можуть надсилатися його учасникам рекомендованими листами. За письмовою заявою учасників виконавчого провадження документи виконавчого провадження можуть надсилатися адресатам каналами факсимільного зв'язку або електронною поштою. Документи виконавчого провадження, надіслані каналами факсимільного зв'язку або електронною поштою, вважаються врученими за наявності належного підтвердження їх одержання адресатами. Державний виконавець або уповноважена ним особа може особисто вручити документи виконавчого провадження сторонам або іншим учасникам виконавчого провадження під розписку. Належним чином оформлена відмова сторін виконавчого провадження від одержання документів виконавчого провадження не є перешкодою для проведення подальших виконавчих дій у встановленому цим Законом порядку.

Разом з тим, згідно пояснень представника Відділу примусового виконання рішень, наданих під час розгляду скарги, виконавче провадження № 3148838 від 01.03.2012 року було знищено за закінченням 3-річного терміну зберігання. За таких обставин, докази направлення скаржнику копії оскаржуваної постанови відсутні.

Поряд з цим, за ствердженнями Міністерства оборони України, постановою ДВС від 01.03.2012 р. було накладено арешт на кошти боржника, тому ТОВ „Будмарин" не могло не знати про виконавче провадження № 3148838 від 01.03.2012 р.

Наразі з наданих Міністерством оборони України копії листів ТОВ „Будмарин" за вих. № 12/10-18-01 від 18.10.2012 р. та за вих. № 13/05-16-01 від 16.05.2013 р. (а.с. 108-109 т. 3) вбачається, ТОВ „Будмарин" неодноразово зверталось на адресу Міністерства оборони України з пропозицією укласти мирову угоду, вказуючи на наявність відкритого виконавчого провадження щодо стягнення коштів згідно ухвали суду про зміну способу виконання рішення суду від 09.06.2011 року по справі № 15/151-08-3452.

При цьому слід зазначити, що будь-яких інших виконавчих проваджень відносно ТОВ „Будмарин" по виконанню рішення суду справі № 15/151-08-3452 за урахуванням ухвали суду про зміну способу виконання рішення суду від 09.06.2011 року шляхом стягнення з боржника коштів на протязі 2012-2013 рр. не відкривалось та не існувало.

Відтак, вказане свідчить про те, що ТОВ „Будмарин" з 2012 року було обізнано про наявність відкритого виконавчого провадження № 3148838 з примусового виконання ухвали господарського суду Одеської області від 09.06.2011 року по справі № 15/151-08-3452 про зміну способу виконання рішення суду у вказаній у справі.

За таких обставин, суд вважає такими, що не відповідають дійсності, ствердження скаржника про обізнаність з оскаржуваною постановою тільки 12.06.2017 р. під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № 3148838.

Таким чином, суд доходить до висновку про те, що скаржник, звертаючись до господарського суду Одеської області 14.06.2017 р. із заявленою скаргою на дії держвиконавця щодо винесення вказаної постанови про відкриття виконавчого провадження від 01.03.2012 р., пропустив встановлений ст. 121 2 Господарського процесуального кодексу України та Законом України "Про виконавче провадження" 10-денного строку для оскарження вказаної постанови.

Відповідно до ст. 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Виходячи зі змісту вказаних положень ГПК, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Наразі будь-яких клопотань або заяв щодо відновлення пропущеного процесуального строку на подачу скарги скаржником не заявлено, доказів наявності поважних причин пропуску вказаного строку до суду скаржником не надано та їх наявність не доведено.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, господарський суд не вбачає підстав для відновлення пропущеного встановленого строку на подачу скарги на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ в Одеській області з виконання з відкриття виконавчого провадження № 3148838 згідно постанови від 01.03.2012 р. з огляду на відсутність відповідного клопотання скаржника та доказів, які б свідчили про наявність об'єктивно непереборних обставин для подання скарги.

Як зазначено в п. 9.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" (із змін. і доповн.), встановлений у частині першій статті 121-2 ГПК десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання. Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і 121-2 ГПК судом без виклику сторін виноситься ухвала.

Також згідно п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 26.12.2003 р. № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" в тому разі, коли законом встановлено спеціальний порядок обчислення строків звернення заявника зі скаргою до суду (наприклад, ст. 26, ч. 4 ст. 57 Закону України „Про виконавче провадження" № 606-XIV, ст. 121-2 ГПК), їх перебіг має визначатися за цими нормами. Скарга (заява), пропущений строк на подання якої не поновлено залишається без розгляду. Відповідно до ст. 53 ГПК у разі відмови у відновленні пропущеного строку постановлюється ухвала.

В п. 3 вказаної постанови зазначено, що у разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, які виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, до заяв (скарг, подань) учасників виконавчого провадження мають застосовуватися положення ГПК (1798-12), якими врегульовано аналогічні питання, зокрема: статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 64, розділів XI, XII, XII-1 ГПК тощо (1798-12).

Таким чином, приймаючи до уваги те, що скаржником пропущено встановлений законом строк для подачі скарги на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ в Одеській області з відкриття виконавчого провадження № 3148838 згідно постанови від 01.03.2012 р. по виконанню судового рішення у даній справі, суд вважає, що подана ТОВ „Будмарин" (боржником) скарга підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст. 53, 121 2 , ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Будмарин" на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області (вх. № 2-3232/17 від 14.06.2017 р.) у справі № 15/151-08-3452 залишити без розгляду.

Ухвалу може бути оскаржено у 5-денний строк з дня її винесення .

Суддя В.С. Петров