Постанова

від 15.04.2016 по справі 810/145/16

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2016 року Справа № 810/145/16

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Харченко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомПублічного акціонерного товариства "Переяславський експериментальний комбінат хлібопродуктів" доПереяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Переяславський експериментальний комбінат хлібопродуктів" звернулось до суду з позовом до Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 19.05.2015 № 0001592202 та 19.05.2015 № 0001602202.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, якими Публічному акціонерному товариству "Переяславський експериментальний комбінат хлібопродуктів" зменшено розмір задекларованого ним від'ємного значення з податку на додану вартість на суму 12750 грн. 00 коп., донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 46750 грн. 00 коп. та застосовано до нього штрафні (фінансові) санкції у розмірі 23375 грн. 00 коп., на думку позивача, прийняті відповідачем з порушенням норм матеріального права та не відповідають вимогам закону, висновки контролюючого органу відносно факту вчинення підприємством правопорушення є помилковими, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Представник відповідача позов не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що посадові особи Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем правомірно, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У судове засідання, призначене на 15.04.2016, представники сторін не з'явились, були своєчасно та належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи (т. 2 а.с. 35, 36).

Матеріали справи містять заяви сторін про розгляд справи за їх відсутності, що відповідно до приписів статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами (т. 2 а.с. 48, 79).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принцип рівності сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Публічне акціонерне товариство "Переяславський експериментальний комбінат хлібопродуктів" (ідентифікаційний код 00951787, місцезнаходження: 08420, Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Переяславське, вул. Привокзальна, буд. 2) зареєстроване в якості юридичної особи 19.02.1998 та здійснює господарську діяльність, пов'язану, зокрема, з виробництвом м'яса; виробництвом готових кормів для тварин, що утримуються на фермах; оптовою торгівлею зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; оптовою торгівлею м'ясом і м'ясними продуктами; роздрібною торгівлею в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; вирощуванням овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів (копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 609092 (т. 1 а.с. 89) та довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА № 639672 (т. 1 а.с. 90).

Як платник податків позивач перебуває на податковому обліку в Переяслав-Хмельницькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Київській області.

У квітні 2015 року посадовою особою Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 та підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань дотримання Публічним акціонерним товариством "Переяславський експериментальний комбінат хлібопродуктів" вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю "Тетрейд" за період з 01.10.2014 по 30.11.2014.

За результатами перевірки складено акт від 28.04.2015 № 67/22-02/00951787 (далі - акт перевірки), в якому зафіксовано, що Публічним акціонерним товариством "Переяславський експериментальний комбінат хлібопродуктів" під час декларування податкових зобов'язань за господарською операцією з придбання у Товариства з обмеженою відповідальністю "Тетрейд" робіт (послуг) не дотримано вимог пункту 44.1 статті 44 та пунктів 198.1, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту за жовтень та листопад 2014 року на загальну суму 59500 грн. 00 коп.

При перевірці правильності декларування позивачем власних податкових зобов'язань за наведені вище звітні періоди відповідачем встановлено, що акти приймання виконаних будівельних робіт (примірної форми № КБ-2в) та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (примірної форми № КБ-3), що були подані позивачем під час проведення контролюючого заходу, не містять інформації стосовно дати їх складання та дати виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а відтак не можуть слугувати підтвердженням отримання позивачем вказаних послуг.

Відповідач також зазначає, що Публічним акціонерним товариством "Переяславський експериментальний комбінат хлібопродуктів" під час проведення контролюючого заходу надано неповний пакет первинних документів податкового і фінансового обліку на підтвердження факту здійснення ним господарської операції з придбання у Товариства з обмеженою відповідальністю "Тетрейд" монтажних та пусконалагоджувальних робіт.

Так, контролюючим органом поставлено під сумнів реальність наведеної вище господарської операції з огляду, зокрема, на неподання позивачем в ході перевірки документів на обладнання (сертифікатів та паспортів), які, на думку відповідача, мають передаватись позивачу за результатами виконаних робіт (наданих послуг).

Крім того, відповідачем поставлено під сумнів факт наявності у позивача обладнання, роботи з монтажу та налагодження якого виконувало Товариством з обмеженою відповідальністю "Тетрейд" з огляду на неподання позивачем під час перевірки актів взаєморозрахунків за обладнання та документальних свідоцтв на підтвердження його транспортування.

Враховуючи наведені вище відомості, відповідач дійшов висновку про те, що договір, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю "Тетрейд" зобов'язалось виконати на користь позивача роботи (надати послуги), фінансово-господарські документи та податкову звітність складено сторонами правочину без фактичного здійснення господарської операції, а лише з метою незаконного одержання податкової вигоди у вигляді формування податкового кредиту на користь позивача.

Внаслідок допущення позивачем вказаного правопорушення під час визначення ним об'єкту оподаткування податком на додану вартість, у тому числі формування платником податків частини від'ємного значення податку на додану вартість, яку включено до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, відповідач дійшов висновку про заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість за жовтень 2014 року у розмірі 46750 грн. 00 коп. та про невідповідність (завищення) від'ємного значення суми податку на додану вартість за листопад 2014 року у розмірі 12750 грн. 00 коп.

На підставі акта перевірки контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 19.05.2015 № 0001592202 та 19.05.2015 № 0001602202, якими відповідно до приписів підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 70125 грн. 00 коп., з яких: 46750 грн. 00 коп. - за основним платежем, 23375 грн. 00 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями, а також зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість за листопад 2014 року на суму 12750 грн. 00 коп.

Отримавши наведені вище рішення, позивач скористався наданим йому статтею 56 Податкового кодексу України правом на їх оскарження в адміністративному порядку шляхом подання скарг до Головного управління ДФС у Київській області та до Державної фіскальної служби України.

Скаргу позивача рішенням Головного управління ДФС у Київській області від 07.08.2015 № 2089/10/10-36-10-01-04/556 залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 19.05.2015 № 0001592202 та 19.05.2015 № 0001602202, - без змін.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 17.12.2015 № 26948/6/99-99-10-01-01-25 скаргу Публічного акціонерного товариства "Переяславський експериментальний комбінат хлібопродуктів" залишено без розгляду з підстав, передбачених пунктом 56.7 статті 56 Податкового кодексу України.

Не погоджуючись із рішеннями, прийнятими Переяслав-Хмельницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області, позивач оскаржив їх до суду.

Позивач зазначає, що твердження контролюючого органу стосовно вчинення Публічним акціонерним товариством "Переяславський експериментальний комбінат хлібопродуктів" податкового правопорушення є помилковими, оскільки визначення ним сум податкового кредиту здійснено у відповідності до вимог податкового законодавства, господарську операцію з Товариством з обмеженою відповідальністю "Тетрейд" належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності.

Оскільки висновки контролюючого органу про відсутність у позивача права на формування податкового кредиту за наслідками вчинення господарської операції з Товариством з обмеженою відповідальністю "Тетрейд" ґрунтуються на твердженнях про фіктивність господарської операції позивача та його контрагента та про відсутність наміру учасників правочину досягти реальних правових наслідків, позивачем, з метою спростування таких доводів, подано суду відомості стосовно формування податкового кредиту, первинні фінансово-господарські документи, що підтверджують виконання правочину та зв'язок між фактом придбання позивачем послуг із його господарською діяльністю.

Досліджуючи інформацію, що викладена в акті перевірки, та документи, подані позивачем, судом встановлено наступне.

У жовтні 2014 року позивачем укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю "Тетрейд" договір підряду від 01.10.2014 № 03-09/1, згідно з умовами якого контрагент позивача прийняв на себе зобов'язання виконати відповідно до розробленої технічної документації з використанням власних матеріалів та матеріалів замовника монтажні та налагоджувальні роботи з влаштування твердопаливної теплогенераторної з установкою твердопаливних котлів, а позивач зобов'язався прийняти вказані роботи та оплатити їх вартість.

Відповідно до умов договору, узгоджена сторонами вартість наведених вище робіт (послуг) є фіксованою, відповідає протоколу договірної ціни та складає 357000 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 59500 грн. 00 коп.

Розрахунки між суб'єктами господарювання відповідно до пункту 2.2 договору від 01.10.2014 № 03-09/1 здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Тетрейд" у вигляді попередньої оплати у розмірі 280500 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 46750 грн. 00 коп., а також сплати грошових коштів у сумі 76500 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 12750 грн. 00 коп., протягом трьох банківських днів з моменту завершення виконання робіт та підписання акту виконаних робіт.

03.11.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тетрейд" та Публічним акціонерним товариством "Переяславський експериментальний комбінат хлібопродуктів" підписано акти приймання виконаних будівельних робіт (примірної форми № КБ-2в), відповідно до яких позивач прийняв виконані його контрагентом монтажні та пусконалагоджувальні роботи та оцінив їх вартість згідно із затвердженою сторонами правочину довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (примірної форми № КБ-3), копії яких наявні в матеріалах справи (т. 1 а.с. 51-53, 54-68, 73).

Грошові кошти в якості оплати за виконані роботи, а також попередньої оплати (авансування) вартості робіт у загальному розмірі 357000 грн. 00 коп. перераховано Публічним акціонерним товариством "Переяславський експериментальний комбінат хлібопродуктів" у безготівковій формі на рахунки контрагента позивача, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень (т. 2 а.с. 9, 10, 11).

На підтвердження сум податку на додану вартість, що була сплачена Публічним акціонерним товариству "Переяславський експериментальний комбінат хлібопродуктів" у складі ціни послуг, позивачем надано суду копії виписаних Товариством з обмеженою відповідальністю "Тетрейд" податкових накладних від 08.10.2014 № 9 на загальну суму 50000 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 8333 грн. 33 коп. (т. 1 а.с. 38); 13.10.2014 № 15 на загальну суму 230500 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 38416 грн. 67 коп. (т. 2 а.с. 49); 19.11.2014 № 21 на загальну суму 76500 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 12750 грн. 00 коп. (т. 1 а.с. 37).

Податок на додану вартість у сумі 59500 грн. 00 коп. включено позивачем до податкового кредиту за жовтень-листопад 2014 року.

За поясненнями представника позивача, монтажні та пусконалагоджувальні роботи замовлялись Публічним акціонерним товариству "Переяславський експериментальний комбінат хлібопродуктів" з метою технічного переоснащення існуючої котельні та встановлення твердопаливних котлів для теплопостачання будівель, які належать на праві власності позивачу та використовуються ним у власній господарській діяльності.

На підтвердження даних обставин представником позивача надано суду належним чином засвідчену копію свідоцтва про право власності на нерухоме майно, що свідчить про наявність у позивача на праві власності нерухомого майна - цілісного майнового комплексу, розташованого за адресою: 08420, Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Переяславське, вул. Привокзальна, 2, який складається з: адмінбудинку, столової, складів, пектусу, сушарок, вісових, електропідстанції, сушок, майстерні, прохідної, підстанції, автомобільного прийому, залізнодорожнього депо, автоприйому елеватора, залізничних вагів, елеватора, побутової, трансформаторної підстанції, складу матеріалів, автомобільного гаражу, підсобного корпусу, корпусу блока фільтрів, насосних станцій, котелень, навісу, корпусу мазутного господарства, комбікормового заводу, забійних цехів, матеріального складу тощо.

Представником позивача долучено також до матеріалів справи витяг з проектної документації на технічне переоснащення існуючої котельні з установкою твердопаливних котлів за наведеною вище адресою; копію висновку експертизи від 04.11.2014 щодо відповідності проектної документації нормативно-правовим актам з промислової безпеки та охорони праці; копію акта від 05.12.2014 введення в експлуатацію теплогенераторної для опалення офісного приміщення та столової; копію технічної документації пелетної системи; фотоматеріали завершених монтажних робіт з встановлення котлів.

Крім того, представником позивача приєднано до матеріалів справи належним чином засвідчені копії: договору поставки, рахунку-фактури, видаткової та податкової накладних, платіжного доручення, банківських виписок, витягу з книги обліку виданих довіреностей, накладної на прихід від постачальника та акту приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, які свідчать про придбання Публічним акціонерним товариством "Переяславський експериментальний комбінат хлібопродуктів" з метою технічного переоснащення існуючої котельні товарно-матеріальних цінностей - котлів, послуги з монтажу та налагодження яких замовлено позивачем у Товариства з обмеженою відповідальністю "Тетрейд".

У свою чергу, про отримання позивачем виконаних його контрагентом послуг свідчать також складені сторонами правочину акти приймання виконаних будівельних робіт (примірної форми № КБ-2в) та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (примірної форми № КБ-3), які містять повну інформацію про поставлені товарно - матеріальні цінності та надані послуги, їх кількісне та вартісне вираження.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів з 1 січня 2011 року регулюються Податковим кодексом України.

Так, Податковий кодекс України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Кодексу, податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

В силу приписів підпункту 9.1.3 пункту 9.1 статті 9 та підпункту 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податок на додану вартість належить до загальнодержавних непрямих податків, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 1 пункту 180.1 статті 180 розділу V Податкового кодексу України, для цілей оподаткування податком на додану вартість платником податку є будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу

Пунктом 200.1 статті 200 розділу V цього Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При цьому, згідно з приписами підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 200.2 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3 статті 200 Податкового кодексу України).

Згідно з приписами пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За правилами пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.7 пункту 201 Податкового кодексу, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Абзацом 2 пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується з 1 січня 2012 року для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить більше 10 тисяч гривень (пункт 11 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України).

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту (абзац 9 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Слід також зазначити, що в силу приписів пункту 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерством доходів і зборів України від 14.01.2014 № 10 (який набрав чинності з 01.03.2014), податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена в цьому пункті.

Цим же пунктом передбачено, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку у контролюючому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість, тобто, у даному випадку - юридична особа, що отримала свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість та/або інформацію про яку внесено до реєстру платників податку на додану вартість.

Аналіз положень податкового законодавства дозволяє дійти висновку, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: 1) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); 2) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; 3) наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; 4) документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; 5) наявності у покупця належним чином оформленої податкової накладної.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як встановлено судом під час судового розгляду справи, факт виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Тетрейд" на користь позивача монтажних та пусконалагоджувальних робіт та оплати їх вартості підтверджується документально, господарську операцію належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності; складені сторонами правочину первинні документи містять повну інформацію про надані на користь позивача роботи (послуги), їх кількісне та вартісне вираження; право на формування податкового кредиту підтверджується податковими накладними; обмеження, визначені пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що не дають позивачу права на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, відсутні.

У період виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Тетрейд" господарського зобов'язання перед позивачем вказана юридична особа була зареєстрована у встановленому законом порядку платником податку на додану вартість, тобто не була позбавлена права на складання податкових накладних за результатами здійснення господарської операції з надання робіт (послуг) та/або постачання товарно-матеріальних цінностей.

Водночас, з урахуванням видів діяльності позивача за КВЕД, досліджені судом первинні документи фінансового та податкового обліку позивача у сукупності свідчать про використання у власній господарській діяльності отриманих від Товариства з обмеженою відповідальністю "Тетрейд" робіт (послуг), що у свою чергу підтверджує реальність виконання наведеної вище операції.

Водночас, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідачем в дійсності факт виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Тетрейд" на користь позивача монтажних та пусконалагоджувальних робіт та їх використання у господарській діяльності позивача не перевірявся, безпосередньо аналіз поданих фінансово-господарських документів не здійснювався, а в акті лише відтворено інформацію, що ґрунтується на суб'єктивних думках та припущеннях посадової особи контролюючого органу.

Суд також звертає увагу на те, що подані позивачем в ході контролюючого заходу акти приймання виконаних будівельних робіт (примірної форми № КБ-2в) та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (примірної форми № КБ-3) містять повну інформацію про роботи (послуги), надані контрагентом, їх зміст, обсяг, кількісне та вартісне вираження, дати виконання робіт та дати їх складання, а також всі інші необхідні реквізити, визначені Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV, а отже у повній мірі засвідчують факт виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Тетрейд" на користь позивача будівельних робіт (послуг).

Слід також зазначити, що відсутність сертифікатів та паспортів на обладнання, які на думку контролюючого органу повинні передаватись позивачу за результатами виконаних робіт (наданих) послуг, не є беззаперечним доказом, що спростовує обставини виконання контрагентом позивача монтажних та пусконалагоджувальних робіт, оскільки сертифікати та паспорти на товарно-матеріальні цінності є технічною документацією та слугують виключно для надання інформації про якість продукції, проте не є документами первинного податкового обліку, що фіксують факти здійснення господарських операцій.

У свою чергу неподання суб'єктом господарювання документів, які підтверджують транспортування товарно-матеріальних цінностей, придбаних ним у попередніх податкових періодах, що не охоплюються періодом, за який проводиться контролюючий захід, не може бути підставою для висновку про неможливість подальшого їх використання (реалізації, списання у виробництво тощо) за умови їх належного складського та бухгалтерського обліку. Крім того, доказів, що посадовою особою відповідача під час контролюючого заходу витребовувались вказані документи суду надано не було.

При вирішенні даної справи суд виходить із презумпції сумлінності платників податків та інших учасників правовідносин в економічній сфері. У зв'язку із цим презюмується, що дії платника податків, які мають своїм результатом одержання певної податкової вигоди у спосіб повернення (заліку) або відшкодування податку з бюджету, є економічно виправданими, якщо таким платником податків під час декларування власних податкових зобов'язань перед бюджетом дотримано вимоги податкового законодавства України.

Суд також зважає на приписи статті 62 Конституції України, відповідно до яких вина особи у вчиненні злочину повинна бути підтверджена обвинувальним вироком суду.

На момент розгляду справи обвинувальний вирок, який би зафіксував вину посадових осіб Публічного акціонерного товариства "Переяславський експериментальний комбінат хлібопродуктів" у здійсненні фіктивного підприємництва, відсутній.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи, що твердження контролюючого органу про відсутність факту виконання на користь позивача його контрагентом робіт були спростовані, зважаючи на те, що первинні документи, складені позивачем та його контрагентом у ході господарської операції, відповідають вимогами чинного законодавства, необхідним для надання їм юридичної сили та доказовості, а отже і підтверджують суми податкового кредиту, задекларовані позивачем, з огляду на те, що у ході судового розгляду справи відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів, що свідчать про відсутність у позивача права на включення до складу податкового кредиту за жовтень-листопад 2014 року суми податку на додану вартість у розмірі 59500 грн. 00 коп., суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 19.05.2015 № 0001592202 та 19.05.2015 № 0001602202 є протиправними та підлягають скасуванню.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 1378 грн. 00 коп., підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 122, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Податкові повідомлення-рішення Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 19.05.2015 № 0001592202 та 19.05.2015 № 0001602202, - визнати протиправними та скасувати.

3. Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на користь Публічного акціонерного товариства "Переяславський експериментальний комбінат хлібопродуктів" витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Харченко С.В.