Постанова

від 19.11.2018 по справі 810/145/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 листопада 2018 року

Київ

справа №810/145/16

адміністративне провадження №К/9901/5648/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 15.04.2016 (суддя Харченко С.В.)

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2017 (судді Кобаль М.І., Епель О.В., Карпушова О.В.)

у справі № 810/145/16

за позовом Публічного акціонерного товариства Переяславський експериментальний комбінат хлібопродуктів

до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області в особі Переяслав-Хмельницького відділення

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2016 року Публічне акціонерне товариство Переяславський експериментальний комбінат хлібопродуктів (далі - позивач, ПАТ Переяславський експериментальний комбінат хлібопродуктів ) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області в особі Переяслав-Хмельницького відділення (далі - відповідач, Броварська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області), в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 19.05.2015 № 0001602202 та № 0001592202.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 15.04.2016, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2017, позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 19.05.2015 № 0001592202 та 0001602202.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 15.04.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2017 і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Позивач у відзиві на касаційну скаргу проти доводів касаційної скарги заперечував, вважає оскаржувані судові рішення законними, обґрунтованими та прийнятими у відповідності до норм законодавства, а тому просив суд касаційну скаргу податкового органу залишити без задоволення, рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.12.2017 касаційну скаргу було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 15.04.2015 по 21.04.2015 посадовою особою відповідача згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, на підставі наказу від 14.04.2015 № 104, направлення від 15.04.2015 № 82 була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Публічного акціонерного товариства Переяславський ЕКХП з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Тетрейд за період з 01.10.2014 по 30.11.2014, за результатами якої складено акт від 28.04.2015 № 67/22-02/00951787 та зроблено висновок про порушення позивачем вимог пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 59 500 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем 19.05.2015 прийнято податкові повідомлення-рішення № 0001592202, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 12 750 грн. та № 0001602202, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 70 125 грн., в тому числі 46 750 грн. - за основним платежем та 23 375 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

За результатами адміністративного оскарження скарги позивача залишені без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Як вбачається з акту перевірки від 28.04.2015 № 67/22-02/00951787 підставою для визначення позивачу зазначених сум грошових зобов'язань слугували висновки перевіряючого про безпідставність формування позивачем складу податкового кредиту з податку на додану вартість по господарським взаємовідносинам з ТОВ Тетрейд , які не спричиняють реального настання правових наслідків обумовлених ними, оскільки під час проведення перевірки позивачем не було надано всіх документів податкового і фінансового обліку на підтвердження факту здійснення ним господарської операції з придбання у ТОВ Тетрейд монтажних та пусконалагоджувальних робіт, зокрема, не надано документів на обладнання (сертифікатів та паспортів), які, на думку відповідача, мають передаватись позивачу за результатами виконаних робіт (наданих послуг), актів взаєморозрахунків за обладнання та документальних свідоцтв на підтвердження його транспортування. Крім того, акти приймання виконаних будівельних робіт (примірної форми № КБ-2в) та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (примірної форми № КБ-3), що були подані позивачем під час проведення перевірки, не містять інформації стосовно дати їх складання та дати виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а відтак не можуть слугувати підтвердженням отримання позивачем вказаних послуг.

Аналогічними доводами обґрунтована і касаційна скарга податкового органу.

Суд першої інстанції, висновки якого підтримала колегія суддів суду апеляційної інстанції, вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що матеріалами справи підтверджується належним чином та в повному обсязі виконання укладеного позивачем зі своїм контрагентом правочину, а відповідач, як суб'єкт владних повноважень, враховуючи, що висновки викладені в акті податкової перевірки не узгоджуються з нормами матеріального права, не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з такою позицією судів попередніх інстанцій, виходячи з наступного.

Згідно підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну. Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 201.2 статті 201 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, згідно пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість платник податку на додану вартість повинен мати оформлені належним чином податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, у жовтні 2014 року позивачем укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю Тетрейд договір підряду від 01.10.2014 № 03-09/1, згідно з умовами якого контрагент позивача прийняв на себе зобов'язання виконати відповідно до розробленої технічної документації з використанням власних матеріалів та матеріалів замовника монтажні та налагоджувальні роботи з влаштування твердопаливної теплогенераторної з установкою твердопаливних котлів, а позивач зобов'язався прийняти вказані роботи та оплатити їх вартість.

Відповідно до умов договору, узгоджена сторонами вартість наведених вище робіт (послуг) є фіксованою, відповідає протоколу договірної ціни та складає 357000 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 59500 грн 00 коп.

Розрахунки між суб'єктами господарювання здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ Тетрейд у вигляді попередньої оплати у розмірі 280500 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 46750 грн. 00 коп., а також сплати грошових коштів у сумі 76500 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 12750 грн. 00 коп., протягом трьох банківських днів з моменту завершення виконання робіт та підписання акту виконаних робіт.

03.11.2014 між ТОВ Тетрейд та ПАТ Переяславський експериментальний комбінат хлібопродуктів підписано акти приймання виконаних будівельних робіт (примірної форми № КБ-2в).

Грошові кошти в якості оплати за виконані роботи, а також попередньої оплати (авансування) вартості робіт у загальному розмірі 357000 грн. 00 коп. перераховано Публічним акціонерним товариством Переяславський експериментальний комбінат хлібопродуктів у безготівковій формі на рахунки контрагента позивача, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень.

Позивачем надано суду копії виписаних ТОВ Тетрейд податкових накладних.

Податок на додану вартість у сумі 59500 грн. 00 коп. включено позивачем до податкового кредиту за жовтень-листопад 2014 року.

Судами встановлено, що монтажні та пусконалагоджувальні роботи замовлялись Публічним акціонерним товариству Переяславський експериментальний комбінат хлібопродуктів з метою технічного переоснащення існуючої котельні та встановлення твердопаливних котлів для теплопостачання будівель, які належать на праві власності позивачу та використовуються ним у власній господарській діяльності.

На підтвердження даних обставин представником позивача надано суду належним чином засвідчену копію свідоцтва про право власності на нерухоме майно, що свідчить про наявність у позивача на праві власності нерухомого майна - цілісного майнового комплексу, розташованого за адресою: 08420, Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Переяславське, вул. Привокзальна, 2.

До матеріалів справи позивачем долучено також витяг з проектної документації на технічне переоснащення існуючої котельні з установкою твердопаливних котлів за наведеною вище адресою; копію висновку експертизи від 04.11.2014 щодо відповідності проектної документації нормативно-правовим актам з промислової безпеки та охорони праці; копію акта від 05.12.2014 введення в експлуатацію теплогенераторної для опалення офісного приміщення та столової; копію технічної документації пелетної системи; фотоматеріали завершених монтажних робіт з встановлення котлів.

Крім того, в матеріалах справи наявні копії договору поставки, рахунку-фактури, видаткової та податкової накладних, платіжного доручення, банківських виписок, витягу з книги обліку виданих довіреностей, накладної на прихід від постачальника та акту приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, які свідчать про придбання ПАТ Переяславський експериментальний комбінат хлібопродуктів з метою технічного переоснащення існуючої котельні товарно-матеріальних цінностей - котлів, послуги з монтажу та налагодження яких замовлено позивачем у Товариства з обмеженою відповідальністю Тетрейд .

Судами встановлено, що подані позивачем в ході перевірки акти приймання виконаних будівельних робіт (примірної форми № КБ-2в) та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (примірної форми № КБ-3) містять повну інформацію про роботи (послуги), надані контрагентом, їх зміст, обсяг, кількісне та вартісне вираження, дати виконання робіт та дати їх складання, а також всі інші необхідні реквізити, визначені Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV, а отже у повній мірі засвідчують факт виконання ТОВ Тетрейд на користь позивача будівельних робіт (послуг).

Колегія суддів суду касаційної погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відсутність сертифікатів та паспортів на обладнання, які на думку контролюючого органу повинні передаватись позивачу за результатами виконаних робіт (наданих) послуг, не є беззаперечним доказом, що спростовує обставини виконання контрагентом позивача монтажних та пусконалагоджувальних робіт, оскільки сертифікати та паспорти на товарно-матеріальні цінності є технічною документацією та слугують виключно для надання інформації про якість продукції, проте не є документами первинного податкового обліку, що фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, в матеріалах справи наявні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та вказаним контрагентом. Зазначені документи, як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, складені за результатами проведених операцій та з дотриманням вимог діючого на момент виникнення правовідносин законодавства і містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою.

Отже, фактичні обставини об'єктивно засвідчують правомірність формування позивачем податкового кредиту відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Виходячи з наведеного, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що господарські операції між позивачем та його контрагентом мали реальний характер, що зумовлює хибність висновків податкового органу про вчинення платником податків порушень податкового законодавства щодо неправомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість по взаєморозрахунках з ТОВ Тетрейд за період, що перевірявся, а відтак, вони не можуть бути покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального права.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 345, 349, 350 , 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 15.04.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2017 у справі № 810/145/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис) І.А. Васильєва Судді: (підпис) С.С. Пасічник (підпис) В.П. Юрченко З оригіналом згідно

Помічник судді Фурдичко Б.М.