Постанова

від 18.07.2017 по справі 920/119/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2017 р. Справа № 920/119/16

Харківський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В.

при секретарі Міракові Г.А.

за участю :

від позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю від 19.12.14 представник ТОВ "ЛеСтар");

від відповідача - ОСОБА_2 (за довіреністю № 186 від 03.08.15, представник ТОВ "Велетень"),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача ТОВ "Лестар" (вх. №1556 С/2) на рішення господарського суду Сумської області від 22.03.17 у справі № 920/119/16

за позовом ТОВ "ЛеСтар" (код ЄДРПОУ 35539968)

до ТОВ "Велетень" (код ЄДРПОУ 03778450)

про стягнення 432000,00 грн.

та за зустрічним позовом ТОВ "Велентень" (код ЄДРПОУ 03778450)

до ТОВ "ЛеСтар"(код ЄДРПОУ 35539968)

про стягнення 233999 грн. 40 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач за первісним позовом просить суд стягнути з відповідача за первісним позовом на свою користь 432000 грн. 00 коп. - вартість 30 тон цукру, отриманих відповідачем на виконання вимог договору купівлі-продажу цукру № ДКЦ 398 від 07.11.2017 та судові витрати по справі.

Відповідач звернувся до суду із зустрічним позовом, в якому просив суд стягнути з ТОВ "ЛеСтар" 101663,30 грн. інфляційних та 14909,38 грн. - 3% річних. Мотивує вимоги невиконанням ТОВ "ЛеСтар" судових рішень по грошових зобов'язаннях, передбачених судовими наказами № 13/148-10 від 24.11.2011; 13/178-10 від 28.09.2011; 5021/2122/2011 від 27.12.2011; 5021/1624/2011 від 01.12.2011; 5021/1624/2011 від 01.04.2013.

Рішенням господарського суду Сумської області від 20.04.16 (суддя Коваленко О.В.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Терещенко О.І., судді - Сіверін В.І., Ільїн О.В.) від 13.09.2016, в задоволенні первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "ЛеСтар" на користь ТОВ "Велетень" 93936,89 грн. інфляційних збитків, 14909,38 грн. - 3% річних, 1632,66 грн. судового збору. В іншій частині в задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.12.2016 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 та рішення Господарського суду Сумської області від 20.04.2016 у справі №920/119/16 - скасовано. Справу № 920/119/16 направлено на новий розгляд до Господарського суду Сумської області.

Суд касаційної інстанції зазначив, що суди не врахували, що, відповідно до ст.617 ЦК України і статті 218 Господарського кодексу України та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005, відсутність коштів не виправдовує бездіяльність відповідача та не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Крім того, Вищий господарський суд України вказав, що в порушення положень ст. 43 ГПК України, судами не встановлено підстав виникнення зобов'язань відповідача за зустрічним позовом перед позивачем за зустрічним позовом, які в силу приписів ст.11 ЦК України не виникають з наказів суду.

За результатами розгляду господарським судом Сумської області прийнято рішення 22.03.2017 у справі № 920/119/16 (суддя Джепа Ю.А.), яким в задоволенні первісного позову відмовлено, в задоволенні зустрічного позову відмовлено. Приймаючи рішення, суд першої інстанції вважав, що позовні вимоги необґрунтовані та не доведені.

ТОВ "ЛеСтар" (позивач за первісним позовом) не погодився з прийнятим у справі рішенням та звернувся з апеляційною скаргою, в якій з посиланням на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права просить рішення господарського суду Сумської області від 22.03.2017 у справі № 920/119/16 в частині відмови у задоволенні первісного позову ТОВ "ЛеСтар" скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити первісні позовні вимоги. Стягнути з ТОВ "Велетень" на користь ТОВ "ЛеСтар" 432000,00 грн вартості непереданого товару.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 18.05.2017 апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 31.05.2017 задоволено клопотання ТОВ "Велетень" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Доручено Глухівському міськрайонному суду Сумської області забезпечити проведення відеоконференції у справі №920/119/16, яке відбудеться 14.06.2017 об 15:30 год. в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду в залі судового засідання №131.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 02.06.2017 задоволено клопотання ТОВ "ЛеСтар" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Доручено господарському суду м. Києва забезпечити проведення відеоконференції у справі №920/119/16, яке відбудеться 14.06.2017 об 15:30 год. в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду в залі судового засідання №131.

Від ТОВ "Велетень" надійшов відзив (вх. 5628 від 29.05.2017) на апеляційну скаргу, в якому він виклав свої заперечення. До відзиву надано проект мирової угоди, щодо врегулювання спору, яку ТОВ "Велетень" пропонує ТОВ "ЛеСтар" .

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 14.06.2017 розгляд справи відкладено на 18.07.2017.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни колегії суддів від 17.07.2017 у зв'язку з відпусткою судді Камишевої Л.М. для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В.

Пунктом 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" від 23.03.2012 №6 встановлено, що в разі необхідності заміни судді в процесі розгляду справи або додаткового введення судді (суддів) до складу суду розгляд справи з огляду на встановлений пунктом 3 частини четвертої статті 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" принцип незмінності судді слід починати спочатку. При цьому заново розпочинається й перебіг передбачених статтею 69 ГПК строків вирішення спору, а його подальше продовження новим (зміненим) складом суду здійснюється у випадках і в порядку, передбачених частиною третьою цієї статті.

Враховуючи викладене, колегія суддів у новому складі розпочала розгляд апеляційної скарги з початку.

В судовому засіданні 18.07.2017 представник апелянта (позивача за первісним позовом) підтримав вимоги апеляційної скарги в повному обсязі та наполягав на її задоволенні.

В судовому засіданні 18.07.2017 представник відповідача за первісним позовом заперечував проти вимог апеляційної скарги та просив відмовити у її задоволенні.

Розглянувши матеріали справи, доводи, викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї, заслухавши пояснення представників сторін, в межах статті 101 ГПК України, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, зважаючи на наступне.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та під час апеляційного провадження 07.11.2007 між ТОВ "ЮВС" та ТОВ "Велетень" укладений договір №ДКЦ 398 купівлі-продажу цукру, відповідно до умов якого ТОВ "ЮВС" продав, а ТОВ "Велетень" купив 30 т цукру загальною вартістю 103200,00 грн.

04.11.2008 між ТОВ "ЮВС" і ТОВ "ЛеСтар" укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого ТОВ "ЮВС" передало, а ТОВ "ЛеСтар" прийняло на себе право вимоги, що виникло чи може виникнути у ТОВ "ЮВС" з правовідносин за договором купівлі-продажу цукру №ДКЦ 398 від 07.11.2007 та по видатковій накладній №ЮВ-0002760 від 07.11.2007 щодо поставки цукру ТОВ "Велетень" на підставі наступних документів: видаткової накладної №ЮВ-0002760 від 07.11.2007, довіреності серії ЯНФ №267480 від 07.11.2007 на суму 103200,00 грн.

Враховуючи наведене, боржником у зобов'язанні з купівлі-продажу 30т цукру є ТОВ "Велетень", а новим кредитором - ТОВ "ЛеСтар".

Постановою Харківського апеляційного господарського суду у справі №13/178-10 від 24.05.2011 договір купівлі-продажу цукру №ДКЦ 398 від 07.11.2007, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮВС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Велетень" визнано недійсним.

Рішенням господарського суду Сумської області від 09.09.2014 у справі №920/2159/13, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.11.2014 та постановою Вищого господарського суду України від 27.01.2015 зобов'язано ТОВ "Велетень" повернути ТОВ "ЛеСтар" відповідно до вимог ст.216 ЦК України 30т цукру.

Рішення господарського суду Сумської області від 09.09.2014 у справі № 920/2159/13 набрало законної сили.

На виконання рішення від 09.09.2014 у справі № 920/2159/13 господарським судом Сумської області видано наказ 09.12.2014.

Постановою відділу ДВС Глухівського міськрайонного управління юстиції від 02.02.2015 відкрито виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Сумської області у справі №920/2159/13 від 09.12.2014 щодо зобов'язання ТОВ "Велетень" повернути ТОВ "ЛеСтар" 30т цукру. Постановою надано строк для добровільного виконання рішення до 09.02.2015.

Як вбачається з матеріалів справи, листом від 09.02.2015 №39 ТОВ "Велетень" повідомило ВДВС Глухівського міськрайонного управління юстиції Сумської області про те, що він не має можливості виконати рішення суду щодо передачі 30т цукру ТОВ "ЛеСтар".

Крім того, господарським судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що ТОВ "Велетень" (боржник за виконавчим провадженням з виконання наказу господарського суду Сумської області № 920/2159/113 від 09.12.2014) звернувся до господарського суду із заявою про зміну способу виконання рішення. За результатами розгляду господарським судом Сумської області винесено ухвалу від 23.03.2015, якою заяву ТОВ "Велетень" про зміну способу виконання рішення залишено без задоволення.

Постановою ВДВС Глухівського МРУЮ від 18.03.2015 виконавче провадження №46287974 закінчено відповідно до ст. ст. 49, 50 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній на момент здійснення виконавчих дій).

Зазначені обставини, а саме неотримання від ТОВ "ЛеСтар" від ТОВ "Велетень" 30 т цукру на підставі рішення господарського суду Сумської області від 09.09.2014 у справі №920/2159/13 стали підставою для звернення з позовом у даній справі. У позові позивач (ТОВ "ЛеСтар") просить суд стягнути з ТОВ "Велетень" збитки у розмірі вартості 30 т цукру, як розраховані відповідно до вартості цукру на момент звернення до суду з даним позовом. З урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просить стягнути 442500 грн. та 6637,50 відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Крім того, до господарського суду звернувся ТОВ "Велетень" із зустрічним позовом, в якому з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог та зміну підстав позову просить суд стягнути з відповідача за зустрічним позовом 233999,40 грн.

Рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні первісних позовних вимог мотивоване наявністю рішення господарського суду Сумської області від 09.09.2014 у справі №920/2159/13, яким зобов'язано ТОВ "Велетень" повернути ТОВ "ЛеСтар" 30 т цукру. Рішення чинне не скасовано, а тому суд дійшов висновку, що задоволення первісного позову у даній справі призведе до подвійного стягнення, що є неприпустимим відповідно до закону.

Судова колегія вважає правомірним такий висновок суду першої інстанції, зважаючи на таке.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є юридичні факти (п.4 ч.2 ст.11 ЦК України).

Отже, з юридичного факту визнання за рішенням суду недійсним договору купівлі-продажу цукру №ДКЦ 398 від 07.11.2007 у відповідача за первісним позовом виникло зобов'язання повернути позивачу за первісним позовом 30т цукру, одержаного на виконання недійсного правочину, або відшкодувати його вартість у разі відсутності отриманого за недійсним договором майна.

Зважаючи на те, що обов'язок щодо повернення 30 т цукру ТОВ "Велетень" добровільно не виконало ТОВ "ЛеСтар" звернулось до суду з відповідним позовом про стягнення 30т цукру, який було задоволено судом з винесенням відповідного рішення.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином (ч. ч.1, 2, п.1 ч.3 ст.1212 ЦК України).

У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна (ч.2 ст.1213 ЦК України).

Як правомірно зазначено судом першої інстанції судом розглянуто справу про повернення майна (цукру) за результатами розгляду винесено відповідне рішення.

ТОВ "ЛеСтар" не скористався під час розгляду судом справи про повернення майна правом на відшкодування вартості майна (цукру).

Як вбачається з матеріалів справи, під час виконавчого провадження ТОВ "ЛеСтар" (стягувач) не звертався до суду та до державного виконавця із заявою про зміну способу виконання рішення.

Судова колегія вважає правомірним висновок місцевого господарського суду про те, що посилання ТОВ "ЛеСтар" на статтю 623 Цивільного кодексу України щодо відшкодування збитків неналежним виконанням зобов'язання є безпідставним.

Так, відповідно до статті 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Однак, як вбачається з матеріалів справи ТОВ "Велетень" повідомив державного виконавця про неможливість виконання рішення про повернення 30 т цукру. Самостійно звернувся до суду з відповідною заявою про зміну способу виконання рішення.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 23.03.2015 у справі № 920/2159/13 відмовлено у задоволенні заяви про зміну способу виконання рішення. Ухвала мотивована тим, що 18.03.2015 року ВДВС Глухівського МУЮ Сумської області винесена постанова про закінчення виконавчого провадження від 18.03.2015 року.

Відповідно до п. 3 статті 226 ГК України сторона господарського зобов'язання позбавляється права на відшкодування збитків у разі якщо вона була своєчасно попереджена другою стороною про можливе невиконання нею зобов'язання і могла запобігти виникненню збитків своїми діями, але не зробила цього, крім випадків, якщо законом або договором не передбачено інше.

Як вбачається з ухвали господарського суду Сумської області від 23.03.2015 під час розгляду заяви про зміну способу виконання рішення ТОВ "ЛеСтар" заперечував проти заяви ТОВ "Велетень" щодо зміни способу виконання рішення та відхилив пропозицію відшкодувати вартість 30 т цукру. Отже, стягувач був обізнаний про неможливість виконання рішення, однак заперечував проти зміни способу виконання рішення запропонованого боржником.

Постанова про закінчення виконавчого провадження є чинною та не скасована у встановленому Законом порядку.

Статтею 61 Конституції України гарантовано, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Судова колегія зазначає, що за наявності чинного рішення господарського суду про зобов'язання повернути 30 т цукру місцевий господарський суд правомірно дійшов висновку про те, що задоволення позову ТОВ "ЛеСтар" про відшкодування вартості вказаного цукру з ТОВ "ЛеСтар" призведе до подвійного стягнення.

Щодо зустрічних позовних вимог колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись із зустрічними вимогами у даній справі ТОВ "Велетень" зазначає, що ТОВ "ЛеСтар" не виконані судові рішення у справах за наказами № 13/148-10 від 24.11.2011, 13/178-10 від 28.09.2011.

Наведені обставини на думку ТОВ "Велетень" є підставою для стягнення з ТОВ "ЛеСтар" на користь ТОВ "Велетень" інфляційних та річних за статтею 625 ЦК України (користування чужими грошовими коштами).

Надаючи оцінку зазначеним вимогам судова колегія виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Судова колегія вважає, що місцевим господарським судом обґрунтовано зазначено, що грошові зобов'язання, відповідальність за які встановлена ст. 536 та ст. 625 ЦК України, передбачають насамперед договірні правовідносини . Передбачена вказаними статтями відповідальність не застосовується до правовідносин, які регулюються спеціальним законодавством (зазначена позиція викладена в Аналізі практики застосування ст.625 Цивільного кодексу України в цивільному судочинстві Верховного Суду України).

Зважаючи на наведені положення, судова колегія вважає правомірним висновок місцевого господарського суду про відсутність між ТОВ "ЛеСтар" та ТОВ "Велетень" зобов'язальних правовідносин, внаслідок чого відсутні підстави для застосування ст. 625 ЦК України та задоволення вимог про стягнення інфляційних та річних за невиконання наказів суду.

Враховуючи висновок про необґрунтованість зустрічних позовних вимог судова колегія вважає, що місцевим господарським судом підставно відхилено заяву ТОВ "ЛеСтар" про застосування наслідків спливу позовної давності.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та не може бути підставою для скасування оскаржуваного рішення по даній справі. При прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, тому рішення господарського суду Сумської області від 22.03.2017 по справі №920/119/16 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Зважаючи на те, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на апелянта.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу позивача ТОВ "Лестар" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 22.03.17 у справі № 920/119/16 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 24.07.17

Головуючий суддя Шутенко І.А.

Суддя Здоровко Л.М.

Суддя Плахов О.В.