Рішення

від 27.07.2017 по справі 904/5344/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.07.2017 Справа № 904/5344/17

За позовом Першого заступника керівника Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровської області, м.Нікополь, Дніпропетровської області

до відповідача 1: Нікопольської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, м.Нікополь, Дніпропетровської області

відповідача 2: Фермерського господарства "Нечипоренко", с. Веселе, Нікопольський район Дніпропетровська область

про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки

Суддя Ніколенко М.О.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 - посвідчення № 000865 від 17.08.12;

Від відповідача 1: не з'явився

Від відповідача 2: ОСОБА_2, довіреність №23/05-8 від 23.05.17; ОСОБА_3, довіреність №23/05

СУТЬ СПОРУ:

Перший заступник керівника Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровської області звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача-1: Нікопольської районної державної адміністрації Дніпропетровської області та відповідача-2: Фермерського господарства Нечипоренко , в якому просить:

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки водного фонду загальною площею 29, 9615 га, з них 17, 0760 водного дзеркала, 12, 8855 га пасовища (прибережна захисна смуга) на території Криничуватської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, зареєстрований в Державному реєстрі земель від 23.04.2009 за № 040912500463, укладений між Нікопольською районною державною адміністрацією та Фермерським господарством Нечипоренко ;

- зобов'язати Фермерське господарство Нечипоренко повернути державі в особі Нікопольської районної державної адміністрації земельну ділянку водного фонду загальною площею 29, 9615 га, з них: 17, 0760 водного дзеркала, 12, 8855 га пасовища (прибережна захисна смуга) на території Криничуватської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області за актом приймання-передачі.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що спірний договір укладено з порушенням вимог чинного земельного законодавства, а сааме без проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка у відповідності до норми ч.1 ст.13 Закону України Про оцінку земель являється основоположником визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, що в свою чергу призвело до недоотримання державою певних грошових коштів через неправильний розрахунок розміру орендної плати. Отже, сторонами спірного договору оренди вчинено правочин з порушенням вимог п.1 ст. 203 ЦК України, що є підставою для визнання недійсним оскаржуваного договору оренди землі в порядку ст. 215 ЦК України.

Через канцелярію суду 25.05.2017 від відповідача-1 надійшла заява про застосування строків позовної давності, в якому він зазначив, що органи прокурати ще у 2010-2011 роках могли довідатись про порушення інтересів держави, звертаючись у 2011 році до суду із позовом про внесення змін до спірного договору оренди земельної ділянки (справа № 500/1026/2011).

Відповідач-1 31.05.2017 надіслав до суду клопотання, в якому просив суд розглянути справу за відсутності його представника.

Відповідач-2 31.05.2017 подав до суду заяву, в якій зазначив, що прокурор у позовній заяві неправильно визначив обставини, пов'язані з порушенням інтересів держави та невірно обґрунтував спосіб захисту таких інтересів, а тому у нього відсутні підстави для здійснення представництва інтересів держави у господарському судочинстві.

Ухвалою суду від 31.05.2017 розгляд справи було відкладено на 20.06.2017.

Відповідач-2 надав до суду 20.06.2017 відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позову у повному обсязі з огляду на таке.

Після укладання договору та протягом його дії, довідками відділу Держкомзему у Нікопольському районі Дніпропетровської області та довідками Управління Держгеокадастру у Нікопольському районі відповідача-2 було повідомлено про визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її розмір на 2009-2017 роки, при цьому було вказано, що податок за використання земель водного фонду розраховується відповідно до вимог Закону України Про плату за землю , а в подальшому - відповідно до Податкового кодексу України.

Прокурор 20.06.2017 подав до суду клопотання про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять днів.

Ухвалою суду від 20.06.2017 продовжено строк розгляду справи до 20.07.2017 та її розгляд відкладено на 18.07.2017.

Через канцелярію суду від відповідача-2 18.07.2017 надійшли пояснення у справі, в яких він зазначив, що відповідно до положень Податкового кодексу України визначення розміру орендної плати для земельних ділянок, грошова оцінки яких не проведена, здійснюється на підставі площі такої земельної ділянки та нормативної грошової оцінки 1 га ріллі у відповідній області.

Згідно зі ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку статті 85 ГПК України, у судовому засіданні 18.07.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до розпорядження Нікопольської районної державної адміністрації Дніпропетровської області (далі - відповідач -1) від 24.12.2008 № 970-р-08 «Про надання земельних ділянок в оренду рибогосподарських потреб надано в оренду Фермерському господарству Нечипоренко (далі - відповідач-2) земельну ділянку загальною площею 29, 9615 га з них: 17, 0760 га - водного дзеркала (ставок), 12, 8855 га - пасовищ (прибережна захисна смуга) за рахунок земель державної власності (землі запасу) на території Криничуватської сільської ради для рибогосподарських потреб терміном на 49 років з моменту державної реєстрації договору оренди та встановивши орендну плату в розмірі 100,00 грн за 1,0 га (а.с. 17).

На підставі зазначеного розпорядження, 08.01.2009 між Нікопольською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області (орендодавець) та Фермерським господарством Нечипоренко (орендар) укладено договір оренди землі (далі - договір), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове, платне володіння і користування земельну ділянку водного фонду (кадастровий номер1222982800:01:001:0391) загальною площею 29, 9615 га, з них: 17, 0760 га - водного дзеркала (ставок), 12, 8855 га - пасовищ (прибережна захисна смуга), яка розташована на території Криничуватської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області строком на 49 років починаючи з моменту державної реєстрації договору. Передача земельної ділянки здійснюється згідно з актом приймання-передачі (п. 1.1, 2.1, 4.1-4.2 договору).

Договір зареєстрований у Нікопольському відділі ДРФ ЦЕНТРУ ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 23.04.2009 за № 040912500463 (а.с. 20).

Передача земельної ділянки за договором оренди підтверджується актом приймання - передачі від 26.03.2009, підписаним між Нікопольською РДА та ФГ Нечипоренко , який є невід'ємною частиною договору оренди (а.с. 21).

Відповідно до п. 5.2 договору, в редакції визначеній рішенням суду від 24.03.2011 у справі № 5005/1026/2011, орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється відповідно до вимог Податкового кодексу України у розмірі трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України.

Згідно з п. 5.5 договору, грошова оцінка земельної ділянки станом на момент укладання договору не проводилась.

Відповідно до інформації Управління Держгеокадастру у Нікопольському районі Дніпропетровської області від 17.06.2016 № 10-405-0.5-4755/2-16, нормативна грошова оцінка земель несільськогосподарських призначення (промисловості, транспорту, зв'язку, телекомунікацій, земель водного фонду, оздоровчого, рекреаційного призначення тощо) станом на 17.06.2016 не проведена (а.с. 22).

Відповідно до листа Нікопольської районної державної адміністрації від 30.05.2016 за № 01-31-1603/0/320-16 нормативна грошова оцінка земельних ділянок не проводилась.

Згідно інформації Нікопольської районної ради Дніпропетровської області від 16.06.2016 № 492/0/2-16 від 16.06.2016, станом на вересень 2016 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 29, 9615 на території Криничуватської сільської ради, що перебуває в користуванні ФГ Нечипоренко , не проводилась (а.с. 23).

Також, відповідно до інформацій Нікопольської районної ради від 27.09.2016 № 764/0/2-16 та управління Держгеокадастру в Нікопольському районі від 27.09.2016 № 10-405-0.5-6816/2-16 технічна документація з проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 29,9615 га, що перебуває в оренді ФГ Нечипоренко в порядку, передбаченому Законом України Про оцінку земель не розроблялась, Нікопольською районною радою не затверджувалась та до архіву Управління не надходила (а.с. 24-25).

Посилаючись на вищевикладені обставини, прокурор оспорює дійсність вищевказаного договору оренди, вважаючи, що при його укладанні порушені вимоги ст.ст.13, 23 Закону України «Про оцінку земель» , оскільки технічна документація з нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки не розроблялась та не затверджувалась, що є підставою для визнання договору недійсним згідно положень ч. 1 ст. 203, ст. 215 Цивільного кодексу України, ст.15 Закону України «Про оренду землі» .

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача-2, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

За приписами ст. ст. 17, 122 Земельного кодексу, ст. 21 Закону України Про місцеві державні адміністрації (в редакції, що діяла на момент укладання спірного договору) місцеві державні адміністрації здійснюють передачу у власність або надання у користування земельних ділянок виключно відповідно до закону.

Згідно ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України, в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Частиною 2 ст. 792 Цивільного кодексу України визначено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України "Про оренду землі".

В силу ст. 2 Закону України Про оренду землі", в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, відносини, пов'язані з орендою землі регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі ст.13 Закону України «Про оренду землі» , в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про оренду землі» , в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно вимог ст. 21 Закону України «Про оренду землі» , в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін в договору оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України Про плату за землю ).

Іншим законом України, який регулює питання набуття орендарем права оренди земельної ділянки, є Закон України «Про оцінку земель» .

За визначенням наведеним у ст. 1 Закону України Про оцінку земель нормативна грошова оцінка земельної ділянки являє собою капіталізований рентний дохід із земельної ділянки (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

За приписами статті 5 цього ж Закону нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Частиною 1 ст. 13 Закону України Про оцінку земель (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) визначено випадки обов'язкового проведення грошової оцінки земельних ділянок. Так, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі: визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

При цьому, згідно з ч. З ст. 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій"; склад осіб, що можуть бути замовниками та розробниками документації із землеустрою, визначено статтею 26 Закону України "Про землеустрій".

Згідно з ч. 2, 3 ст. 23 Закону України «Про оцінку земель» , технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, затверджується районними радами. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Статтею 22 зазначеного Закону України Про землеустрій передбачено, що підставами здійснення землеустрою можуть бути як рішення органів виконавчої влади або місцевого самоврядування щодо проведення робіт з землеустрою, так і договори, укладені між землевласниками (землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою. Земельно-оціночні роботи при здійсненні землеустрою виконуються з метою визначення якісних характеристик, економічної цінності та вартості земель у порядку, встановленому законом. Оцінка земель проводиться для порівняльного аналізу і прогнозу ефективності використання землі як природного ресурсу та основного засобу виробництва, а також при здійсненні цивільно-правових угод, для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, справляння державного мита та в інших випадках, визначених законом (стаття 38 Закону України про землеустрій ).

Статтею 23 Закону України Про землеустрій передбачено, що технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, затверджується відповідними районними радами.

Враховуючи вищезазначене, можна дійти висновку, що обов'язок зі сплати орендної плати є нормативно врегульованим і не може визначатися чи змінюватися та припинятися сторонами договору за власним волевиявленням .

Наведеної правової позиції дотримується також Верховний суд України у постанові від 11.05.2016 у справі № 6-824цс16.

Судом встановлено та сторонами у справі не заперечується, що нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки, яка є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності, проведена не була

З наведених вище положень вбачається, що обов'язок зі сплати орендної плати є нормативно регульованим і не може визначатися чи змінюватися та припинятися сторонами договору за власним волевиявленням з порушенням умов та порядку, передбачених чинним законодавством; дотримання порядку визначення орендної плати відповідно до проведеної нормативної грошової оцінки є чинником економічного регулювання земельних відносин, визначення економічно обґрунтованих надходжень до місцевих бюджетів та можливості подальшої індексації відповідних надходжень, виконання вимог ст. 627 Цивільного кодексу України щодо справедливості укладеного договору шляхом забезпечення застосування рівного підходу при визначенні орендної плати незалежно від особи - учасника правовідносин; порушення цього порядку суперечить ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оцінку земель".

Відповідно до ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно із ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Таким чином, розмір орендної плати за землю при укладанні оспорюваного договору встановлений з порушенням вимог чинного законодавства, а право оренди набуте ФГ Нечипоренко за договором від 08.01.2009, укладеним з порушенням вимог ст. ст.13, 23 Закону України «Про оцінку земель» .

Враховуючи те, що дотримання належного економічного регулювання земельних правовідносин, забезпечення надходжень платежів з орендної плати до місцевих бюджетів у законодавчо визначених межах шляхом їх вірного правового врегулювання безпосередньо належить до інтересів держави, господарський суд вважає помилковою позицію відповідача-1 у справі, що не проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, у порядку встановленим законодавством, не є підставою для визнання недійсним договору оренди такої земельної ділянки.

Відповідач-1 25.05.2017 звернувся до суду із заявою про застосування до позовних вимог прокурора строків позовної давності.

В обґрунтування даної заяви відповідач-2 посилається на те, що в січні 2011 року Нікопольський міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі Нікопольської районної державної адміністрації звернувся до суду із позовом до ФГ Нечипоренко про внесення змін до п. 5.2 договору оренди земельної ділянки від 23.04.2009. Даний позов було задоволено рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2011 у справі № 5005/1026/2011. А тому, відповідач-1 вважає, що органи прокуратури ще у 2011 році могли довідатись про порушення прав та законних інтересів держави щодо відсутності нормативної грошової оцінки орендованої відповідачем-2 земельної ділянки.

Відповідно до статей 256, 257 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 3, 4 ст.267 ЦК України).

Згідно з ч. 1ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

З матеріалів справи вбачається, що у січні 2011 року до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом про внесення змін до договору оренди спірної земельної ділянки звернулась Нікопольська міжрайонна природоохоронна прокуратура, тоді як із даним позовом до суду звернулась Нікопольська місцева прокуратура, що є різними установами, які здійснюють захист інтересів держави в різних сферах та з дотриманням норм різного законодавства.

Нікопольську місцеву прокуратуру було утворено на виконання ЗУ "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII. Тобто, Нікопольська місцева прокуратура не існувала до 14 жовтня 2014 року, і до цієї дати не знала і не могла знати про порушення прав та інтересів держави.

Як встановлено судом вище, інформацію щодо нездійснення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки Нікопольська місцева прокуратура вперше отримала з відповіді Нікопольської міської ради 16.06.2016 (а.с. 24). Тому, строк позовної давності щодо визнання недійсним договору оренди спірної земельної ділянки, починає свій перебіг саме з цієї дати та спливає відповідно 17.06.2019. Нікопольська місцева прокуратура звернулась із даним позовом до суду 27.04.2017, про що свідчить поштовий штамп на конверті в якому надійшов позов, тобто в межах трирічного строку позовної давності.

За таких обставин, твердження відповідача-1 про те, що Нікопольська місцева прокуратура мала можливість довідатись про порушення інтересів держави відсутністю нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки ще у 2011 році, не може бути підставою для застосування строку позовної давності та відмови в позові.

За таких обставин, в задоволенні заяви відповідача-1 про застосування строку позовної давності до даного позову, слід відмовити, а позовні вимоги прокурора - задовольнити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на відповідачів-1,2 по 1600,00 грн. на кожного.

Керуючись ст. ст. 4, 32, 33, 43, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки водного фонду загальною площею 29, 9615 га, з них 17, 0760 водного дзеркала, 12, 8855 га пасовища (прибережна захисна смуга) на території Криничуватської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, зареєстрований в Державному реєстрі земель від 23.04.2009 за № 040912500463, укладений між Нікопольською районною державною адміністрацією (ідентифікаційний код 04052318) та Фермерським господарством Нечипоренко (ідентифікаційний код 33215164).

Зобов'язати Фермерське господарство Нечипоренко (ідентифікаційний код 33215164) повернути державі в особі Нікопольської районної державної адміністрації (ідентифікаційний код 04052318) земельну ділянку водного фонду загальною площею 29, 9615 га, з них: 17, 0760 водного дзеркала, 12, 8855 га пасовища (прибережна захисна смуга) на території Криничуватської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області за актом приймання-передачі.

Стягнути з Фермерського господарства Нечипоренко (53245, Дніпропетровська область, Нікопольський район, с. Веселе ,вул. Центральна, 13; ідентифікаційний код 33215164) на користь прокуратури Дніпропетровської області (49044, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, р/р 35217020000291 в ДКСУ в м. Київ, код 02909938, код за ЄДРПОУ 02909938) 1600,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Стягнути з Нікопольської районної державної адміністрації Дніпропетровської області (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Шевченка, 130; ідентифікаційний код 04052318) на користь прокуратури Дніпропетровської області (49044, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, р/р 35217020000291 в ДКСУ в м. Київ, код 02909938, код за ЄДРПОУ 02909938) 1600,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня підписання повного рішення.

Повне рішення складено 24.07.2017

Суддя ОСОБА_4