Ухвала

від 25.07.2017 по справі 909/997/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

УХВАЛА

25.07.17 Справа № 909/997/16

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Матущака О.І.

суддів Кравчук Н.М.

Якімець Г.Г.

розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 с.Небилів Івано-Франківської області

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від

21.04.2017 р.

у справі №909/997/16

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 с.Небилів Івано-Франківської області

до відповідачів: 1. Цінівської сільської ради с. Цінева Івано-Франківської області

2. фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 с.Небилів Івано-Франківської області

про визнання незаконним та скасування рішення

Цінівської сільської ради від 18.07.2016 р. № 37-5/2016 в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громаді села в особі Цінівської сільської ради по АДРЕСА_1 та в частині визнання права комунальної власності на цю ділянку; визнання недійсними торгів у формі аукціону з продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення по АДРЕСА_1 (кадастровий номер НОМЕР_1), що проведені 18.11.2016р. та оформлені протоколом земельних торгів №7 від 18.11.2016 р. і договором купівлі-продажу земельної ділянки від 18.11.2016 р.

За участю представників від:

позивача: не з'явився;

відповідача-1: не з'явився;

відповідача-2: не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області у даній справі (суддя Шіляк М.А.) від 21.04.2017 р. у задоволенні позовних вимог відмовлено. Таке рішення загалом мотивовано тим, що непогодження меж земельної ділянки суміжним землекористувачем (позивачем) не може розцінюватися як порушення відповідачем - Цинівською сільською радою прав та охоронюваних законом інтересів позивача з огляду також на те, що позивач не може вважатися належним землекористувачем, оскільки його землекористування не зареєстроване у встановленому законодавством порядку.

Під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, про що місцевим судом у оспорюваному рішенні не зазначено, іншою підставою позовних вимог було не тільки порушення прав позивача на землекористування, а і безпечна експлуатація будівлі складу як об'єкту нерухомого майна, яке зареєстроване у встановленому законодавством порядку. Такі твердження позивача також обґрунтовані висновком експертного дослідження № 009/03-2017 від 15.03.2017 р., проведеного експертом Максимчиним А.Д., м.Івано-Франківськ на замовлення позивача, та встановлено, що відстань від стіни нежитлового складського приміщення по лінії Б-В повинна становити не менше 6-ти метрів для обслуговування вищезазначеного приміщення.

Зважаючи на те, що зазначені вище обставини були підтверджені лише висновком спеціаліста, а не висновком судової експертизи, попередньою ухвалою у даній справі від 05.07.2017 р. розгляд справи було відкладено на дату прийняття даної ухвали, якою запропоновано сторонам подати письмове пояснення щодо можливого призначення судової будівельно-технічної експертизи із переліком питань та гарантією оплати такої експертизи, а обов'язковість явки учасників, на власний розсуд.

У дане судове засідання представники сторін не з'явилися, проте, від відповідача-1, Цинівської сільської ради та від позивача надійшли письмові пояснення про відсутність, на їх думку, підстав для призначення такої експертизи, оскільки відстань від складського приміщення позивача до краю спірної земельної ділянки, отриманої відповідачем-2 на підставі оспорюваних торгів та договору купівлі-продажі, складає 2-ва метри, замість 8-ми, і це є порушенням протипожежних і санітарних норм та підтверджується вказаним вище експертним висновком, проведеним не у межах судової справи, листом відділу містобудування та архітектури Рожнятинської РДА від 28.02.2017 р. № 20/01-18 та проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки для влаштування складських приміщень, розробленого ПП Луги і внесеного до Державного земельного кадастру 18.07.2016 р.

Окрім цього, під час розгляду справи у суді першої інстанції, позивачем було подано 27.12.2016 р. заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив суд окрім уже заявленої вимоги у позовній заяві про визнати незаконним та скасуванням рішення Цінівської сільської ради від 18.07.2016 р. № 37-5/2016 у відповідній частині, доповнено новою позовною вимогою, яка ухвалою цього ж суду від цього ж 27.12.2016 р. була прийнята до розгляду про визнання недійсними торгів у формі аукціону з продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення по АДРЕСА_1 (кадастровий номер НОМЕР_1), що проведені 18.11.2016 р. та оформлені протоколом земельних торгів № 7 від 18.11.2016 р. і договором купівлі-продажу земельної ділянки від 18.11.2016 р.

У зв'язку із поданням такої заяви, цією ж ухвалою суд залучив до участі у справі іншого відповідача - фізичну особу-підприємця ОСОБА_3, як покупця та нового власника спірної земельної ділянки.

При цьому, позивач у тексті такої заяви посилався на загальні підстави визнання правочинів не дійсними, зокрема ст.ст. 203 та 215 ЦК України, хоча у прохальній частині такої заяви не просив суд визнати недійсним правочин (договір купівлі-продажі від 18.11.2016 р.) не дійсним, а лише самі торги, оформлені протоколом та вказаним договором купівлі-продажі.

Як зазначалося вище, суд оспорюваним рішенням відмовив у позові лише з підстав відсутності факту порушення прав позивача на землю внаслідок відсутності державної реєстрації таких прав, тому фактично не вдавався до правового аналізу зазначеної вище заяви про збільшення позовних вимог, хоча позов не є майновим.

При цьому, суд апеляційної інстанції враховує таке.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про неможливість завершення розгляду даної справи у даному судовому засіданні без пояснень позивача чи його представника про предмет оскарження (торги, чи торги разом із правочином), а тому вважає за доцільне відкласти розгляд справи поза межами процесуального строку, визначеного ст. 69 Господарського процесуального кодексу України із визнанням обов'язкової явки позивача чи його представника у даній справі.

Керуючись ст.ст. 79, 86 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд,

У Х В А Л И В:

1. Відкласти розгляд справи на 12 год. 00 хв. 08 серпня 2017 р.

2. Запропонувати сторонам подати письмове пояснення щодо предмету оскарження в частині другої позовної вимоги (торги, чи торги разом із правочином), а також про процесуальну можливість прийняття такої заяви про збільшення позовних вимог з огляду на немайновий характер такого спору.

3. Явку позивача чи його представника в судове засідання визнати обов'язковою, а представників інших сторін, на власний розсуд.

Головуючий суддя О.І.Матущак

Судді Н.М.Кравчук

Г.Г.Якімець