Постанова

від 20.09.2017 по справі 909/997/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2017 р. Справа № 909/997/16

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Матущака О.І.

суддів Бойко С.М.

Якімець Г.Г.

розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 с.Небилів Івано-Франківської області

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від

21.04.2017 р.

у справі №909/997/16

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 с.Небилів Івано-Франківської області

до відповідачів: 1. Цінівської сільської ради с. Цінева Івано-Франківської області

2. фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 с.Небилів Івано-Франківської області

про визнання незаконним та скасування рішення

Цінівської сільської ради від 18.07.2016 р. № 37-5/2016 в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громаді села в особі Цінівської сільської ради по АДРЕСА_1 та в частині визнання права комунальної власності на цю ділянку; визнання недійсними торгів у формі аукціону з продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення по АДРЕСА_1 (кадастровий номер НОМЕР_2), що проведені 18.11.2016р. та оформлені протоколом земельних торгів №7 від 18.11.2016 р. і договором купівлі-продажу земельної ділянки від 18.11.2016 р.

За участю представників сторін від:

позивача: Тугай І.М. - адвокат (угода про надання послуг адвоката №21/207 від 21.12.2016р.);

відповідача-1: не з'явився;

відповідача-2: Тринчук В.В. - адвокат (договір про надання правової допомоги від 29.12.2016р.);

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області у даній справі (суддя Шіляк М.А.) від 21.04.2017 р. у задоволенні позовних вимог відмовлено. Таке рішення загалом мотивовано тим, що непогодження меж, земельної ділянки суміжним землекористувачем (позивачем) не може розцінюватися як порушення відповідачем - Цинівською сільською радою прав та охоронюваних законом інтересів позивача з огляду також на те, що позивач не може вважатися належним землекористувачем, оскільки його землекористування не зареєстроване у встановленому законодавством порядку.

Не погоджуючись із таким рішенням місцевого суду, позивачем подано апеляційну скаргу, у якій просить суд апеляційної інстанції таку скаргу задовольнити, оскаржуване рішення скасувати, а позов задовольнити у повному обсязі.

Така апеляційна скарга загалом мотивована тим, що місцевим судом у оспорюваному рішенні не зазначено і не спростовано доводи позивача щодо іншої підстави позову, тобто, не тільки порушення прав позивача на землекористування, а і безпечної експлуатації будівлі складу як об'єкту нерухомого майна, яке зареєстроване у встановленому законодавством порядку і яке знаходиться на відстані 2-х метрів від краю спірної земельної ділянки, замість допустимих 6-ти метрів.

Крім цього зазначив, що Цінівською сільською радою, затверджуючи проект землеустрою щодо спірної земельної ділянки, виготовлений ПП Луги на виконання рішення сесії ради від 19.09.2014 р., не враховано зауваження, викладені у висновку про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки №70 від 28.02.2016 р. відділу містобудування та архітектури Рожнятівської РДА, у якій зазначено, що до проведення аукціону необхідно отримати у відділі містобудування та архітектури Рожнятівської РДА містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки для будівництва складських приміщень, які будуть входити до складу технічної документації об'єкта продажу.

Відповідач, Цінівська сільська рада, відзиву на апеляційну скаргу не подала, проте, надіслала в адресу апеляційного господарського суду заяви від 14.06.2017 р., 20.06.2017 р. та 25.07.2017 р. у яких заперечила щодо задоволення апеляційної скарги з тих же підстав та мотивів, якими обґрунтовано оспорюване рішення суду першої інстанції а також просила проводити розгляд справи без участі її представника.

Присутні у судових засіданнях апеляційного суду представники позивача та відповідача-2 підтримали апеляційну скаргу позивача, просили її задовольнити, оспорюване рішення скасувати. Окрім цього, представником позивача у даному судовому засіданні на виконання попередньої ухвали апеляційного суду у даній справі від 08.08.2017 р. подано заяву, якою висловлено (конкретизовано) остаточні позовні вимоги позивача, які ухвалою суду першої інстанції від 27.12.2016 р. були прийняті до розгляду і стосувалися визнання недійсними торгів у формі аукціону з продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення по АДРЕСА_1 (кадастровий номер НОМЕР_2), що проведені 18.11.2016 р. та оформлені протоколом земельних торгів № 7 від 18.11.2016 р. і договором купівлі-продажу земельної ділянки від 18.11.2016 р. В даній заяві представник позивача також зазначив, що у зазначеній вище заяві, поданій суду першої інстанції, просив визнати недійсними окремо як і торги у формі аукціону, так і сам договір купівлі-продажі. Окрім цього, представник позивача у судовому засіданні апеляційного суду усно пояснив, що подаючи вказану вище заяву суду першої інстанції, помилково, окремо і чітко не розмежував позовних вимог, про визнання недійсними як торгів, так і договору купівлі-продажі.

Враховуючи названі вище доводи та заперечення сторін, розглянувши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення скасуванню із прийняттям нового рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до запису у технічному паспорті на виробничий будинок № 28 а за реєстраційним номером 13808478 по АДРЕСА_1 площею 1 222,4 м.кв., складеного 03.02.2006 р. Івано-Франківським обласним БТІ та реєстрації прав власності на нерухомість, його власником є ОСОБА_2 (позивач у даній справі). (а.с. 11-14)

Державна реєстрація права власності на вказаний об'єкт нерухомого майна 29.08.2006 р., підтверджується Відомостями з реєстру прав власності на нерухоме майно реєстраційний № 13808478 на підставі договору купівлі-продажі Д-511 від 28.07.2006 р., посвідченого приватним нотаріусом Ковальчук Т.П.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено апеляційним судом, рішенням сесії Цінівської сільської ради від 19.09.2014 р. надано дозвіл територіальній громаді села Цінева в особі Цінівської сільської ради на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для влаштування складських приміщень площею 0,11га по вул. Шевченка, в межах населеного пункту с. Цінева, призначеної для продажу на земельних торгах із земель сільськогосподарського призначення. (а.с.15)

На виконання цього рішення проектною організацією ПП Луги виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 Рожнятівського району, який зареєстрований 18.07.2016 р. районним відділом ДЗК та сформовано земельну ділянку площею 0,1017 га, яку зареєстровано в Державному земельному кадастрі за кадастровим номером НОМЕР_2.

Окрім цього, відповідно до ескізу намірів забудови земельної ділянки для будівництва складських приміщень площею 0,1017 га по вул. Шевченка, с. Цінева, виготовленого ПП Олві Р у 2016 р. на замовлення Цінівської сільської ради (а.с.17-18), відстань від крайньої стіни будівлі складу КН 1 що належить на праві власності позивачу до межі спірної земельної ділянки складає відстань 2 м.

Зазначений ескіз намірів щодо відстаней між поворотними точками, повністю і ідентично накладається на графічні матеріали, які є невід'ємною і складовою частиною зазначеного вище проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, складеного ПП Луги .

Рішенням сесії Цінівської сільської ради від 18.07.2016 р. № 37-5/2016 даний проект землеустрою затверджено та визнано право комунальної власності на дану земельну ділянку, яке зареєстровано державним реєстратором Шлапак Г. М. за Цінівською сільської радою 19.07.2016 р. за реєстраційним номером 975540626248 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.(а.с.16)

18.11.2016 р. ПП Луги проведено земельні торги у формі аукціону щодо продажу земельної ділянки площею 0,1017 га кадастровий номер НОМЕР_2, згідно яких дану земельну ділянку купив ОСОБА_3, що підтверджується протоколом № 7 земельних торгів у формі аукціону з продажу земельної ділянки номер лоту - 11619.

18.11.2016 р. між Цінівською сільською радою та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2 площею 0,1017 га в с. Цінева Рожнятівського району, посвідчений приватним нотаріусом Рожнятівського районного нотаріального округу Пристяжнюк С. М., реєстровий номер 913 і проведено реєстрацію права власності за ОСОБА_3 (а.с. 52-53)

Згідно висновку № 009/03-2017 експертного дослідження, складеного 15.03.2017 р. експертом Максичишиним А.Д. м.Івано-Франківськ, у даному випадку (спірних правовідносин у даній справі), відстань від стіни нежитлового складського приміщення (2КН по АДРЕСА_1) по лінії Б-В повинна становити не менше 6-ти метрів для обслуговування вищезазначеного приміщення та встановлення смуги з нижчим типом покриття, придатного для проїзду пожежних машин. (а.с. 128)

У відповіді відділу містобудування та архітектури Рожнятівської РДА за вих.№ 20/01-18 від 28.02.2017 р. на запит адвоката зазначено, що містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_2 до початку аукціону і по даний час відділом містобудування та архітектури райдержадміністрації не надавалися. Будівництво об'єкту нерухомості на вказаній земельнфй ділянці здійснюється з дотриманням протипожежних вимог згідно додатку 3.1 ДБН 360-92 ** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень , якщо будівлі ІІІ ступеня вогнестійкості відстань між будівлями повинна становити 8.00 метрів.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Вірно судом першої інстанції відмовлено у позові з підстав заявлених позивачем щодо порушення прав суміжного землекористування, враховуючи те, що непогодження межі земельної ділянки із суміжним землекористувачем не може розцінюватися як порушення відповідачем прав та охоронюваних законом інтересів позивача з урахуванням того, що позивач не може вважатися належним землекористувачем, оскільки його землекористування перебуває в процесі оформлення.

Проте, під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, про що місцевим судом у оспорюваному рішенні не зазначено, іншою підставою позовних вимог було не тільки порушення прав позивача на землекористування, а і безпечної експлуатації будівлі складу як об'єкту нерухомого майна, яке зареєстроване у встановленому законодавством порядку.

З огляду на абсолютність права власності позивача, його порушником може бути необмежене коло суб'єктів, діяльність яких перешкоджає власнику у реалізації його права чи створює такі загрози. Такий висновок ґрунтується на положеннях ч.ч.1- 2 ст. 319 ЦК України, згідно яких власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно ж згідно ч. 7 ст. 319 ЦК України, діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Таким чином, оскільки відповідно до названих вище, та поданих позивачем доказів, що не заперечуються сторонами, відстань до краю отриманої другим відповідачем у власність земельної ділянки від будівлі позивача складає 2 м., замість допустимих 6-ти м., що порушує права та охоронювані законом інтереси позивача щодо належної і безпечної експлуатації належного йому нерухомого майна.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 10, ч.5 ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Згідно ч.1 ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Таким чином, оскільки оспорюване рішення відповідача-1 від 18.07.2016 р. № 37-5/2016 в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громаді села в особі Цінівської сільської ради по АДРЕСА_1 та в частині визнання права комунальної власності на цю ділянку, порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, воно відповідно у цій частині визнається недійсним.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 215, ч.ч.1-5 ст. 203 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За таких обставин, оскільки торги як передумова оспорюваного договору купівлі-продажі є безпосередніми наслідками незаконного рішення органу місцевого самоврядування, також помилковими є висновок суду першої інстанції про відповідність їх нормам чинного законодавства, тому вони є недійсними в силу ч.1 ст. 236 Цивільного кодексу України, з дати укладання.

При цьому, судом апеляційної інстанції під час прийняття постанови також враховується, що відповідно до ст. 84 ГПК України, господарські суди визнають недійсними договори чи акти органу, що його видав, хоча зазначеною вище ст. 21 Цивільного кодексу України передбачено як спосіб захисту порушеного права, визнання акту незаконним та скасування, а правочину, згідно п.2) ч.1 ст. 16 цього ж Кодексу, недійсним. У даному разі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що законодавчо закріпленні поняття незаконний в сукупності із скасуванням , є тотожним визнанню недійсним і достатнім для реалізації наслідків прийнятого судом рішення, шляхом визнання їх недійсними.

Згідно ст. 33, абзацу 2 ст. 34, ст. 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог.

При зміні чи скасуванні рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд проводить новий розподіл судових витрат на підставі ст.49 ГПК України. Відповідно до ч. 2 ст.49 ГПК України, у разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи те, що спір виник внаслідок неправильних дій лише відповідача-1, який допустив порушення закону при прийнятті оспорюваних рішення, торгів та правочину, судовий збір за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції покладається на відповідач-1 за усіма трьома позовними вимогами немайнового характеру, а також, враховуючи те, що позивачем під час подання апеляційної скарги сплачено лише 3 520 грн., тобто, не доплачено 1 027,4 грн., вказана сума підлягає достягненню до державного бюджету.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_10, задовольнити.

2. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 21.04.2017 р. у даній справі № 909/997/16 скасувати і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Визнати недійсними та скасувати рішення Цінівської сільської ради від 18.07.2016 р. № 37-5/2016 в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громаді села в особі Цінівської сільської ради по АДРЕСА_1 та в частині визнання права комунальної власності на цю ділянку, торги у формі аукціону з продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення по АДРЕСА_1 (кадастровий номер НОМЕР_2), що проведені 18.11.2016р. та оформлені протоколом земельних торгів № 7 від 18.11.2016 р., а також нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Рожнятівського районного нотаріального округу Пристяжнюк С. М. договір купівлі-продажу земельної ділянки від 18.11.2016 р., кадастровий номер НОМЕР_2, площею 0,1017 га в с. Цінева Рожнятівського району, укладений між Цінівською сільською радою та ОСОБА_3.

3. Стягнути фізичної особи - підприємця ОСОБА_10 (77670, с.Небилів Рожнятівського району Івано-Франківської області, ідентифікаційний код НОМЕР_1) в дохід державного бюджету суму 1 027,4 грн. недоплаченого судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції.

4. Стягнути Цінівської сільської ради (77640, с.Цінева Рожнятівського району Івано-Франківської області, ідентифікаційний код 04355326) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_10 (77670, с.Небилів Рожнятівського району Івано-Франківської області, ідентифікаційний код НОМЕР_1) суму 4 134 грн. судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції та 4 547,4 грн. за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

5. Господарському суду Івано-Франківської області на виконання даної постанови в частині стягнення витрат по оплаті судового збору, видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали даної справи повернути до господарського суду Івано-Франківської області.

Головуючий суддя О.І.Матущак

Судді С.М.Бойко

Г.Г.Якімець