Ухвала

від 21.07.2017 по справі 910/9948/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

21.07.2017Справа № 910/9948/17

Суддя Отрош І.М., розглянувши заяву Приватного науково-виробничого підприємства "Союз-АС" про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 22.03.2017 у справі № 54/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"

до Приватного науково-виробничого підприємства "Союз-АС"

про стягнення заборгованості

Представники:

від заявника (відповідача у третейській справі) : Борозенцев С.В. - представник за довіреністю б/н від 10.07.2017;

від позивача у третейській справі: не з'явились.

ВСТАНОВИВ:

19.06.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Приватного науково-виробничого підприємства "Союз-АС" про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 22.03.2017 у справі № 54/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до Приватного науково-виробничого підприємства "Союз-АС" про стягнення заборгованості.

Обґрунтовуючи заяву про скасування рішення третейського суду, заявник (відповідач у третейській справі) вказав на те, що він не був належним чином повідомлений про дату і час розгляду справи у третейському суді, а також зауважив, що в рішенні третейського суду не вказано доказу, яким підтверджується заборгованість відповідача у третейській справі, не вказано строку нарахування процентів, пені, інфляційних втрат, а також задоволено вимоги позивача у третейській справі щодо стягнення з відповідача у третейській справі, що знаходиться у м. Краматорську (зона проведення антитерористичної операції) штрафних санкцій за період проведення антитерористичної операції, тоді-як в силу Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції нарахування пені та штрафів на основну суму позики щодо юридичних осіб, що провадять свою господарську діяльність на території тих населених пунктів, де проводилась антитерористична операція, на час її проведення забороняється.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2017 прийнято заяву Приватного науково-виробничого підприємства "Союз-АС" про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 22.03.2017 у справі № 54/16 до розгляду; розгляд заяви призначено на 07.07.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2017 розгляд справи відкладено до 21.07.2017.

19.07.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків надійшли матеріали третейської справи № 54/16 та документи на виконання вимог ухвали суду.

19.07.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Асоціації українських банків надійшло клопотання про вступ у справу у якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, що обґрунтоване тим, що рішення суду у даній справі може вплинути на ділову репутацію Асоціації українських банків як засновника Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків.

21.07.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від заявника (відповідача у третейській справі) надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

Представник позивача у третейській справі у судове засідання 21.07.2017 не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, клопотань про відкладення розгляду заяви не подавав, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується повідомленням про вручення №0103043094690.

У судове засідання 21.07.2017 з'явився представник заявника (відповідача у третейській справі), надав усні пояснення та підтримав заяву про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 22.03.2017 у справі № 54/16.

Розглянувши клопотання Асоціації українських банків про залучення її до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, суд відмовив в його задоволенні з огляду на таке.

Відповідно до статті 27 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. У справах щодо майна господарських організацій, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, господарський суд залучає орган державної влади, що здійснює управління корпоративними правами, до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.

Відповідно до п. 1.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 № 18, питання про допущення або залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі вирішується ухвалою суду про прийняття позовної заяви до розгляду (із зазначенням про це в ухвалі про порушення провадження у справі) або під час розгляду справи, але до прийняття господарським судом рішення, з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес у даній справі. Саме лише зазначення в позовній заяві та/або у вступній частині судового рішення певного підприємства чи організації як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, без вирішення судом питання щодо її допущення або залучення до участі у справі не надає їй відповідного процесуального статусу.

Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.

Так, обґрунтовуючи клопотання про залучення третьої особи, Асоціація українських банків зазначає, що вона є засновником Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків, а отже, на думку Асоціації, судове рішення у даній справі про оскарження рішення третейського суду може вплинути на ділову репутацію Асоціації.

Суд зазначає, що вказані обставини не можуть свідчити про наявність у даної особи саме юридичного інтересу щодо предмету спору, тобто імовірної можливості наділення Асоціації українських банків новими правами чи обов'язками/позбавлення прав чи обов'язків у зв'язку з прийняттям судового рішення за наслідками розгляду заяви про скасування рішення третейського суду, тоді-як ділова репутація за своїм змістом не є правами чи обов'язками відносно предмету розглядуваної заяви в розумінні ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим підстав для залучення Асоціації українських банків третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, у даній справі немає.

Розглянувши заяву Приватного науково-виробничого підприємства "Союз-АС" про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 22.03.2017 у справі № 54/16, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про скасування рішення третейського суду з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 15.02.2008 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (банк) та Приватним науково-виробничим підприємством Союз-АС (позичальник) укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 235/7-с5-08, відповідно до умов якого банк зобов'язується надавати позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.

Пунктом 6.2. договору погоджено, що у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, сторони, керуючись ст. 5 Закону України "Про третейські суди", домовляються про те, що спір розглядається одноособово третейським суддею Ярошевцем Василем Миколайовичем Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, що знаходиться за адресою 02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 15. У випадку неможливості розгляду спору вказаним третейським суддею спір розглядається третейським суддею Мороз Оленою Анатоліївною або Білоконем Юрієм Миколайовичем у порядку черговості, вказаному у даному пункті. У разі, якщо спір не може бути розглянутий визначеними у даному пункті суддями, суддя призначається Головою Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків відповідно до чинного Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про третейські суди" до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Третейський суд - це недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відповідним рішенням заінтересованих фізичних та/або юридичних осіб у порядку, встановленому Законом України "Про третейські суди", для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносин. Третейська угода - це угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом (ст. 2 Закону України "Про третейські суди").

Згідно зі статтею 5 Закону України "Про третейські суди" юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про третейські суди" третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв'язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує.

Рішенням Конституційного Суду України від 10 січня 2008 року у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців сьомого, одинадцятого статті 2, статті 3, пункту 9 статті 4 та розділу VIII "Третейське самоврядування" Закону України "Про третейські суди" (справа про завдання третейського суду) визнано, що відповідно до чинного законодавства підвідомчий суду загальної юрисдикції спір у сфері цивільних і господарських правовідносин може бути передано його сторонами на вирішення третейського суду, крім випадків, встановлених законом (стаття 17 ЦПК України, стаття 12 ГПК України, стаття 6 Закону України "Про третейські суди"), оскільки, гарантуючи право на судовий захист з боку держави, Конституція України водночас визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захистити свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (частина п'ята статті 55 Конституції України). Це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (частина друга статті 22, стаття 64 Конституції України).

Одним зі способів реалізації права кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права та свободи від порушень і протиправних посягань у сфері цивільних і господарських правовідносин є звернення до третейського суду.

За змістом ст. 7 Закону України Про третейські суди , в Україні можуть утворюватися та діяти постійно діючі третейські суди та третейські суди для вирішення конкретного спору (суди ad hoc). Постійно діючі третейські суди та третейські суди для вирішення конкретного спору утворюються без статусу юридичної особи.

Як вбачається з п. 1 ст. 2 Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, затвердженого рішенням Ради Асоціації українських банків від 22.04.2005 із відповідними змінами, третейський суд є недержавним, незалежним, постійно діючим органом, який створений для захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів сторін третейського розгляду шляхом всебічного розгляду та вирішення спорів відповідно до закону.

Відповідно до ст. 16 Закону України Про третейські суди , склад третейського суду формується шляхом призначення чи обрання третейських суддів (третейського судді). Третейський суд може розглядати справи в складі одного третейського судді або в будь-якій непарній кількості третейських суддів. У постійно діючому третейському суді кількісний та персональний склад третейського суду визначається за правилами, встановленими регламентом третейського суду. У третейському суді для вирішення конкретного спору сторони на свій розсуд можуть домовитися про кількісний і персональний склад третейського суду. За всіх умов третейський суд може розглядати справи в будь-якій непарній кількості третейських суддів. Якщо сторони не погодили кількісний склад третейського суду в третейському суді для вирішення конкретного спору, то третейський розгляд здійснюється у складі трьох суддів.

Формування складу третейського суду в постійно діючому третейському суді здійснюється в порядку, встановленому регламентом третейського суду. Формування складу третейського суду в третейському суді для вирішення конкретного спору здійснюється в порядку, погодженому сторонами. Якщо сторони не погодили іншого, то формування складу третейського суду в третейському суді для вирішення конкретного спору здійснюється в такому порядку:

1) при формуванні третейського суду в складі трьох і більше третейських суддів кожна із сторін призначає чи обирає рівну кількість третейських суддів, а обрані у такий спосіб третейські судді обирають ще одного третейського суддю для забезпечення непарної кількості третейських суддів. Якщо одна із сторін не призначить чи не обере належної кількості третейських суддів протягом 10 днів після одержання прохання про це від іншої сторони або якщо призначені чи обрані сторонами третейські судді протягом 10 днів після їх призначення чи обрання не оберуть ще одного третейського суддю, то розгляд спору в третейському суді припиняється і цей спір може бути переданий на вирішення компетентного суду;

2) якщо спір підлягає вирішенню третейським суддею одноособово і після звернення однієї сторони до іншої з пропозицією про призначення чи обрання третейського судді сторони не призначать чи не оберуть третейського суддю, то розгляд спору в третейському суді припиняється і цей спір може бути переданий на вирішення компетентного суду.

Головуючий складу третейського суду у справі та третейський суддя у випадку, передбаченому абзацом першим пункту 1 частини третьої цієї статті, обираються не менш як двома третинами від призначеного чи обраного складу суду шляхом відкритого голосування. Сторони та призначені чи обрані ними третейські судді при призначенні чи обранні у відповідних випадках третейських суддів або головуючого складу третейського суду повинні забезпечувати додержання вимог цього Закону (ст. 17 Закону України Про третейські суди ).

Судом встановлено, що 09.08.2016 Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" звернулось до Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків із позовною заявою до Приватного науково-виробничого підприємства Союз-АС про стягнення заборгованості за кредитним договором № 235/7-с5-08 від 15.02.2008, пені та інфляційних збитків.

Судом встановлено, що 07.10.2016 Постійно діючим третейським судом при Асоціації українських банків у складі третейського судді Ярошовця В.М., який включений до списку третейських суддів, винесено ухвалу про порушення провадження у справі №54/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до Приватного науково-виробничого підприємства Союз-АС про стягнення заборгованості.

Судом встановлено, що 22.03.2017 Постійно діючим третейським судом при Асоціації українських банків у складі третейського судді Ярошовця В.М. прийнято рішення у справі № 54/16, а саме задоволено позов Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", стягнуто з Приватного науково-виробничого підприємства Союз-АС на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" заборгованість за договором кредиту № 235/7-с5-08 від 15.02.2008 в сумі 753560,00 грн. 75 коп., а також третейський збір у розмірі 7935,60 грн.

Відповідно до норм статей 5, 6 Закону України "Про третейські суди" та матеріалів третейської справи №54/16 (оригінал якої був направлений третейським судом для огляду), розглянута справа була підвідомча третейському суду, а рішення третейського суду прийнято у спорі, який передбачено третейським застереженням.

Доказів визнання недійсним третейського застереження, викладеного у пункті 6.2. кредитного договору, сторонами не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 122-1 Господарського процесуального кодексу України, сторони, треті особи, а також особи, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, мають право звернутися до господарського суду із заявою про скасування рішення третейського суду.

Згідно зі ст. 122-5 Господарського процесуального кодексу України, рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею. Рішення третейського суду може бути скасовано у разі якщо: 1) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 3) третейську угоду визнано судом недійсною; 4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 5) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Обґрунтовуючи заяву про скасування рішення третейського суду, заявник (відповідач у третейській справі) вказав на те, що він не був належним чином повідомлений про дату і час розгляду справи у третейському суді, а також зауважив, що в рішенні третейського суду не вказано доказу, яким підтверджується заборгованість відповідача у третейській справі, не вказано строку нарахування процентів, пені, інфляційних втрат, а також задоволено вимоги позивача у третейській справі щодо стягнення з відповідача у третейській справі, що знаходиться у м. Краматорську (зона проведення антитерористичної операції) штрафних санкцій за період проведення антитерористичної операції, тоді-як в силу Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції нарахування пені та штрафів на основну суму позики щодо юридичних осіб, що провадять свою господарську діяльність на території тих населених пунктів, де проводилась антитерористична операція, на час її проведення забороняється.

Відповідно до статті 39 Закону України "Про третейські суди", третейський розгляд здійснюється у засіданні третейського суду за участю сторін або їх представників, якщо сторони не домовилися про інше щодо їхньої участі в засіданні. Сторонам має бути направлене повідомлення про день, час та місце проведення засідання третейського суду не пізніше ніж за 10 днів до такого засідання. Повідомлення направляється або вручається в порядку, визначеному статтею 15 цього Закону.

Згідно зі статтею 15 Закону України "Про третейські суди", обмін документами та письмовими матеріалами між сторонами, а також між сторонами і третейським судом чи третейськими суддями здійснюється у порядку, погодженому сторонами, і за вказаними ними адресами. У постійно діючому третейському суді порядок обміну документами та письмовими матеріалами визначається регламентом третейського суду. Якщо сторони не дійшли згоди з цих питань або у разі невизначеності цих питань у регламенті третейського суду, документи та інші письмові матеріали направляються за останнім відомим місцем проживання фізичної особи чи за юридичною адресою або місцезнаходженням юридичної особи рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи в інший спосіб, що передбачає отримання доказів доставки документів та інших письмових матеріалів адресатові, та вважаються такими, що отримані в день такої доставки, навіть якщо на цей час одержувач за цією адресою не знаходиться чи не проживає, а про зміну своєї адреси ним не було повідомлено іншу сторону належним чином.

Відповідно до ст. 52 Регламенту Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків (копія в матеріалах справи), документи та інші письмові матеріали направляються за останнім відомим місцем проживання фізичної особи чи за юридичною адресою або місцезнаходженням юридичної особи рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи в інший спосіб, що передбачає отримання доказів доставки документів та інших письмових матеріалів адресатові, та вважаються такими, що отримані в день такої доставки, навіть якщо на цей час одержувач за цією адресою не знаходиться чи не проживає, а про зміну своєї адреси ним не було повідомлено іншу сторону належним чином.

Як встановлено судом, 07.10.2016 Постійно діючим третейським судом при Асоціації українських банків у складі третейського судді Ярошовця В.М., який включений до списку третейських суддів, винесено ухвалу про порушення провадження у справі №54/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до Приватного науково-виробничого підприємства Союз-АС про стягнення заборгованості.

Суд зазначає, що матеріали третейської справи не містять належних доказів відправлення вказаної ухвали відповідачеві у третейській справі (заявнику), оскільки до матеріалів третейської справи №54/16 в якості доказів надіслання ухвали Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків надано копії списку рекомендованих листів на адресу: 84333, вул. 19-го Партз'їзду, 51, кв. 100, м. Краматорськ , а також фіскальний чек №2012 про направлення поштового відправлення до міста Миколаїв (поштовий індекс - 54034). З зазначених документів (виготовлених третейським судом копій) суд не може однозначно та достовірно встановити їх справжність та, відповідно, і обставини надіслання відповідачеві у третейській справі ухвали Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків.

При цьому, відповідно до листа Публічного акціонерного товариства Укрпошта Донецька дирекція (Центр поштового зв'язку №7), за період з 01.10.2016 по 11.04.2017 на адресу Приватного науково-виробничого підприємства "Союз-АС" надійшло два листи 11.03.2017 та 11.04.2017.

Так, з матеріалів третейської справи №54/16 вбачається, що 20.12.2016 Постійно діючим третейським судом при Асоціації українських банків у складі третейського судді Ярошовця В.М., який включений до списку третейських суддів, винесено ухвалу про відкладення розгляду справи №54/16 на 22.03.2017.

Судом встановлено, що вказана ухвала третейського суду була направлена відповідачу у третейській справі (заявнику) 06.03.2017 на адресу: 84333, вул. 19-го Партз'їзду, 51, кв. 100, м. Краматорськ , що підтверджується копією списку рекомендованих листів зі штампом відділення поштового зв'язку, фіскальним чеком №6006 від 06.03.2017 та оригіналом повідомлення про вручення №0214704835353, відповідно до якого поштове відправлення з ухвалою третейського суду про відкладення розгляду справи було вручене відповідачу в третейській справі 22.03.2017.

При цьому, адреса, на яку Постійно діючим третейським судом при Асоціації українських банків було направлено ухвалу третейського суду у справі №54/16 від 07.10.2016 про відкладення розгляду справи (вул. 19-го Партз'їзду, 51, кв. 100, м. Краматорськ ) зазначена як адреса вказаної особи; за даною адресою відповідач у третейській справі отримав поштове відправлення з ухвалою третейського суду у справі №54/16.

Разом з тим, заявник (відповідач у третейській справі) зазначав, що він отримав ухвалу третейського суду у справі №54/16 від 07.10.2016 про відкладення розгляду справи на 22.03.2017 лише 22.03.2017, що унеможливило забезпечення участь заявника у розгляді третейської справі в судовому засіданні 22.03.2017, за наслідками якого прийнято рішення.

Разом з тим, як вбачається з витягу з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, поштове відправлення №0214704835353 (з ухвалою третейського суду у справі №54/16 від 07.10.2016 про відкладення розгляду справи) надійшла до відділення зв'язку 11.03.2017; 16.03.2017 вказане поштове відправлення не було вручене під час доставки та вже 23.03.2017 було вручене за довіреністю.

За наведених обставин, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958, поштове відправлення №0214704835353 (з ухвалою третейського суду у справі №54/16 від 07.10.2016 про відкладення розгляду справи) було завчасно направлене на адресу відповідача у третейській справі та останній з 11.03.2017 був вправі отримати адресоване йому поштове відправлення та бути обізнаним про дату засідання у третейській справі.

З огляду на наведені обставини, суд доходить висновку, що відповідача у третейській справі (заявника) було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду третейської справи, учасником якої він є, у судовому засіданні 22.03.2017.

Як встановлено судом, 22.03.2017 Постійно діючим третейським судом при Асоціації українських банків у складі третейського судді Ярошовця В.М. прийнято рішення у справі № 54/16, а саме задоволено позов Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", стягнуто з Приватного науково-виробничого підприємства Союз-АС на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" заборгованість за договором кредиту № 235/7-с5-08 від 15.02.2008 в сумі 753560,00 грн. 75 коп., а також третейський збір у розмірі 7935,60 грн.

З матеріалів третейської справи №54/16 вбачається, що рішення третейського суду за результатами розгляду справи №54/16 було направлено відповідачу у третейській справі (заявнику) 05.04.2017 на адресу: 84333, вул. 19-го Партз'їзду, 51, кв. 100, м. Краматорськ , що підтверджується копією списку рекомендованих листів зі штампом відділення поштового зв'язку, фіскальним чеком №3294 від 05.04.2017 та оригіналом повідомлення про вручення №02147704835957, відповідно до якого поштове відправлення з рішенням третейського суду у справі №54/16 було вручене відповідачу в третейській справі 11.04.2017.

Крім того, будь-яких інших обставин, за наявності яких рішення третейського суду підлягає скасуванню (які передбачені ст. 122-5 Господарського процесуального кодексу України) з урахуванням положень ч. 4 ст. 122-4 Господарського процесуального кодексу України (щодо необмеженості суду доводами заявника під час розгляду заяви про оскарження рішення третейського суду), судом не встановлено.

Водночас, доводи про неможливість стягнення з відповідача у третейській справі, що знаходиться у м. Краматорську (зона проведення антитерористичної операції), штрафних санкцій за період проведення антитерористичної операції, а також доводи про відсутність доказів на підтвердження заявленої до стягнення у третейській справі №54/16 заборгованості судом не досліджуються, оскільки суд обмежений виключним переліком підстав для скасування рішення третейського суду, визначеним ст. 122-5 Господарського процесуального кодексу України

Згідно з ч. 6 ст. 122-4 Господарського процесуального кодексу України, за наслідками розгляду заяви про скасування рішення третейського суду господарський суд має право: 1) постановити ухвалу про відмову у задоволенні заяви і залишення рішення третейського суду без змін; 2) постановити ухвалу про повне або часткове скасування рішення третейського суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 122-6 Господарського процесуального кодексу України, за наслідками розгляду справи про оскарження рішення третейського суду господарський суд виносить (постановляє) ухвалу за правилами, встановленими цим Кодексом для прийняття (ухвалення) рішення.

Керуючись ст.ст. 82-1, 86, ст.ст. 122-4 - 122-6 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви Приватного науково-виробничого підприємства "Союз-АС" про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 22.03.2017 у справі № 54/16.

2. Рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 22.03.2017 у справі № 54/16 залишити без змін.

Суддя І.М. Отрош