Постанова

від 18.10.2017 по справі 910/9948/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2017 р. Справа№ 910/9948/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Гаврилюка О.М.

Гончарова С.А.

за участю секретаря судового засідання - Куценко К.Л.

за участю представників сторін:

від позивача: Яцюк А.О. - представник за довіреністю № 02-36/196 від 23.01.2017;

від відповідача: Шевченко А.Б. - керівник згідно виписки з ЄДР;

розглянувши апеляційну скаргу Приватного науково-виробничого підприємства "Союз-АС"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.07.2017

у справі № 910/9948/17 (суддя Отрош І.М.)

за заявою Приватного науково-виробничого підприємства "Союз-АС" про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 22.03.2017 у справі № 54/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"

до Приватного науково-виробничого підприємства "Союз-АС"

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Приватне наукове-виробниче підприємство "Союз-АС" (надалі - заявник) звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 22.03.2017 у справі № 54/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до Приватного науково-виробничого підприємства "Союз-АС" про стягнення заборгованості.

Обґрунтовуючи подану заяву, сторона (відповідач у третейській справі) вказав на те, що він не був належним чином повідомлений про дату і час розгляду справи у третейському суді, а також зауважив, що в рішенні третейського суду не вказано доказу, яким підтверджується заборгованість відповідача у третейській справі, не вказано строку нарахування процентів, пені, інфляційних втрат, а також задоволено вимоги позивача у третейській справі щодо стягнення з відповідача у третейській справі, що знаходиться у м. Краматорську (зона проведення антитерористичної операції) штрафних санкцій за період проведення антитерористичної операції, тоді-як в силу Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції нарахування пені та штрафів на основну суму позики щодо юридичних осіб, що провадять свою господарську діяльність на території тих населених пунктів, де проводилась антитерористична операція, на час її проведення забороняється.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2017 у справі № 910/9948/17 відмовлено у задоволенні заяви Приватного науково-виробничого підприємства "Союз-АС" про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 22.03.2017 у справі № 54/16. Рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 22.03.2017 у справі № 54/16 залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, заявник звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу від 21.07.2017, та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву Приватного науково-виробничого підприємства "Союз-АС" про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 22.03.2017 у справі № 54/16.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2017 було відновлено строк на апеляційне оскарження ухвали суду, апеляційну скаргу Приватного науково-виробничого підприємства "Союз-АС" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.07.2017 у даній справі було прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Розгляд апеляційної скарги неодноразово відкладався, зокрема, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2017 розгляд апеляційної скарги у даній справі було відкладено на 18.10.2017.

У зв'язку з участю судді Сухового В.Г. у круглому столі та перебуванням судді Суліма В.В. на лікарняному, відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 17.10.2017, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Коротун О.М., судді: Гончаров С.А., Гаврилюк О.М., вказана судова колегія ухвалою від 18.10.2017 прийняла апеляційну скаргу у даній справі до свого провадження, розглянула її по суті та ухвалила постанову у даній справі.

В судовому засіданні 18.10.2017 представник відповідача у третейській справі апеляційну скаргу у даній справі підтримав, просив її задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати з прийняттям нового рішення про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 22.03.2017 у справі № 54/16.

Представник позивача у третейській справі в судовому засіданні 18.10.2017 проти задоволення апеляційної скарги у даній справі заперечив, просив залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

На запит суду апеляційної інстанції, третейський суд надав оригінал третейської справи № 54/16, матеріали якої було оглянуто колегією суддів у судовому засіданні 18.10.2017 (про що зазначено в протоколі судового засідання від 18.10.2017).

Дослідивши матеріали справи, докази у справі, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, заслухавши пояснення представників сторін, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вірно з'ясовано судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 15.02.2008 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (банк) та Приватним науково-виробничим підприємством Союз-АС (позичальник) укладено договір про відкриття кредитної лінії № 235/7-с5-08, відповідно до умов якого банк зобов'язується надавати позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.

Пунктом 6.2. договору погоджено, що у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, сторони, керуючись ст. 5 Закону України "Про третейські суди", домовляються про те, що спір розглядається одноособово третейським суддею Ярошевцем Василем Миколайовичем Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, що знаходиться за адресою 02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 15. У випадку неможливості розгляду спору вказаним третейським суддею спір розглядається третейським суддею Мороз Оленою Анатоліївною або ОСОБА_4 у порядку черговості, вказаному у даному пункті. У разі, якщо спір не може бути розглянутий визначеними у даному пункті суддями, суддя призначається Головою Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків відповідно до чинного Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.

Судом першої інстанції правомірно встановлено, що 09.08.2016 Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" звернулось до Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків із позовною заявою до Приватного науково-виробничого підприємства Союз-АС про стягнення заборгованості за кредитним договором № 235/7-с5-08 від 15.02.2008, пені та інфляційних збитків.

07.10.2016 Постійно діючим третейським судом при Асоціації українських банків у складі третейського судді Ярошовця В.М., який включений до списку третейських суддів, винесено ухвалу про порушення провадження у справі №54/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до Приватного науково-виробничого підприємства Союз-АС про стягнення заборгованості.

22.03.2017 Постійно діючим третейським судом при Асоціації українських банків у складі третейського судді Ярошовця В.М. прийнято рішення у справі № 54/16, а саме задоволено позов Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", стягнуто з Приватного науково-виробничого підприємства Союз-АС на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" заборгованість за договором кредиту № 235/7-с5-08 від 15.02.2008 в сумі 753560,00 грн 75 коп, а також третейський збір у розмірі 7935,60 грн.

При цьому, обґрунтовуючи заяву про скасування рішення третейського суду, заявник (відповідач у третейській справі) вказав на те, що він не був належним чином повідомлений про дату і час розгляду справи у третейському суді, а також зауважив, що в рішенні третейського суду не вказано доказу, яким підтверджується заборгованість відповідача у третейській справі, не вказано строку нарахування процентів, пені, інфляційних втрат, а також задоволено вимоги позивача у третейській справі щодо стягнення з відповідача у третейській справі, що знаходиться у м. Краматорську (зона проведення антитерористичної операції) штрафних санкцій за період проведення антитерористичної операції, тоді-як в силу Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції нарахування пені та штрафів на основну суму позики щодо юридичних осіб, що провадять свою господарську діяльність на території тих населених пунктів, де проводилась антитерористична операція, на час її проведення забороняється.

Як встановлено судом, 07.10.2016 Постійно діючим третейським судом при Асоціації українських банків у складі третейського судді Ярошовця В.М., який включений до списку третейських суддів, винесено ухвалу про порушення провадження у справі №54/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до Приватного науково-виробничого підприємства Союз-АС про стягнення заборгованості.

Так, з матеріалів третейської справи №54/16 вбачається, що ще 20.12.2016 Постійно діючим третейським судом при Асоціації українських банків у складі третейського судді Ярошовця В.М., який включений до списку третейських суддів, винесено ухвалу про відкладення розгляду справи №54/16 на 22.03.2017.

Судом першої інстанції правомірно встановлено, що вказана ухвала третейського суду була направлена відповідачу у третейській справі (заявнику) лише 06.03.2017 на адресу: 84333, АДРЕСА_1, що підтверджується копією списку рекомендованих листів зі штампом відділення поштового зв'язку, фіскальним чеком №6006 від 06.03.2017 та оригіналом повідомлення про вручення №0214704835353, відповідно до якого поштове відправлення з ухвалою третейського суду про відкладення розгляду справи було вручене відповідачу в третейській справі 22.03.2017.

Розглядаючи подану заяву про скасування рішення третейського суду, місцевий господарський суд дійшов висновку, що відповідача у третейській справі (заявника) було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду третейської справи, учасником якої він є, тобто про судове засідання 22.03.2017.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду, що обґрунтовується наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 ЗУ Про третейські суди рішення третейського суду викладається у письмовій формі і підписується третейським суддею, який одноособово розглядав справу, або повним складом третейського суду, що розглядав справу, в тому числі і третейським суддею, який має окрему думку. Окрема думка третейського судді викладається письмово та додається до рішення третейського суду.

Згідно з положеннями ст. 51 ЗУ Про третейські суди рішення третейського суду є остаточним і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим Законом. Рішення третейського суду може бути оскаржене сторонами, третіми особами, а також особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки у випадках, передбачених цим Законом, до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ.

Рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване лише з наступних підстав:

1) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

3) третейську угоду визнано недійсною компетентним судом;

4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16 - 19 цього Закону;

5) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Відповідно до положень ст. 122-1 ГПК України, сторони, треті особи, а також особи, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, мають право звернутися до господарського суду із заявою про скасування рішення третейського суду.

Заява про скасування рішення третейського суду подається до господарського суду за місцем розгляду справи третейським судом сторонами, третіми особами протягом трьох місяців з дня прийняття рішення третейським судом, а особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, - протягом трьох місяців з дня, коли вони дізналися або повинні були дізнатися про прийняття рішення третейського суду. При цьому із відповідною завою у даній справі, сторони звернулась 19.06.2017.

Відповідно до ст. 39 ЗУ Про третейський суд третейський розгляд здійснюється у засіданні третейського суду за участю сторін або їх представників, якщо сторони не домовилися про інше щодо їхньої участі в засіданні. Третейський суд вправі визнати явку сторін у засідання обов'язковою. Сторонам має бути направлене повідомлення про день, час та місце проведення засідання третейського суду не пізніше ніж за 10 днів до такого засідання. Повідомлення направляється або вручається в порядку, визначеному статтею 15 цього Закону. Третейський суд під час розгляду справи повинен забезпечити додержання принципу змагальності сторін, рівні можливості та свободу сторонам у наданні ними доказів і у доведенні перед третейським судом їх переконливості.

Згідно із ч. 1 ст. 11 вказаного Закону третейські суди вирішують спори на підставі Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів та міжнародних договорів України.

Верховною Радою України 17.07.1997 прийнято Закон України № 475/97-ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції , а 09.02.2006 - Закон України Про ратифікацію Протоколів № 12 та № 14 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , якими поширено на Україну юрисдикції Європейського суду з прав людини.

Статтею 1 Закону № 475/97-ВР Україна повністю визнала на своїй території дію статті 25 Конвенції щодо визнання компетенції Європейської комісії з прав людини приймати від будь-якої особи, неурядової організації або групи осіб заяви на ім'я Генерального Секретаря Ради Європи про порушення Україною прав, викладених у Конвенції, та статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

У зв'язку з обов'язком держави виконувати рішення Європейського суду з прав людини у справах проти України, необхідністю усунення причин порушення Україною Конвенції і протоколів до неї, з впровадженням в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини, зі створенням передумов для зменшення числа заяв до Європейського суду з прав людини проти України, законодавцем прийнято Закон України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини . Статтею 17 цього Закону встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При цьому, за практикою Європейського Суду термін суд в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції поширюється не лише на державні судові органи, а також може поширюватися на органи, які розглядають обмежене коло специфічних питань (рішення Суду у справах: Кемпбел і Фелл проти Сполученого Королівства , Компанія Регент проти України ).

Отже, у зв'язку з ратифікацією Конвенції, Протоколів до неї та прийняттям Верховною Радою України Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини судам у здійсненні судочинства необхідно застосовувати судові рішення та ухвали Суду з будь-якої справи, що перебувала в його провадженні.

У відповідності до практики Європейського Суду одними із складових елементів права на справедливий розгляд згідно зі статтею 6 Конвенції є право бути присутнім на розгляді своєї справи (рішення Суду у справах: Тьєрс та інші проти Сан-Маріно , Романов проти Росії , Бадер та інші проти Швеції ). Вказане право може бути дотримано, зокрема, шляхом належного повідомлення сторони про розгляд справи судом.

При цьому суд апеляційної інстанції враховуючи правову позицію ЄСПЛ, що суд в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції поширюється також на органи, які фактично виконують функції державного суду, в даному випадку, таким органом є Постійно діючий третейський суд при Асоціації українських банків, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість застосування при розгляді даної справи положень наведеної норми Конвенції.

Судом першої інстанції правомірно встановлено, що вказана ухвала третейського суду від 20.12.2016 про відкладення розгляду справи на 22.03.2017, була направлена відповідачу у третейській справі (заявнику) 06.03.2017 на адресу: 84333, АДРЕСА_1, що підтверджується копією списку рекомендованих листів зі штампом відділення поштового зв'язку, фіскальним чеком №6006 від 06.03.2017 та оригіналом повідомлення про вручення №0214704835353, відповідно до якого поштове відправлення з ухвалою третейського суду про відкладення розгляду справи було вручене відповідачу в третейській справі 22.03.2017.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідач у третейській справі, отримавши 22.03.2017 ухвалу про відкладення розгляду справи на 22.03.2017 (про що зазначається як в рішенні третейського суду, так і не спростовано сторонами під час апеляційного перегляду ухвали) фактично був позбавлений можливості фізично з'явитись на судове засідання, призначене на 22.03.2017 об 10:00.

У цій частині суд апеляційної інстанції не приймає доводи позивача у третейській справі про належне повідомлення відповідача у третейській про час та місце судового засідання, а також відхиляє доводи позивача, що відповідач недобросовісно виконував свої процесуальні обов'язки, оскільки нібито міг ще 16.03.2017 отримати ухвалу про відкладення судового засідання на 22.03.2017. Оскільки, цій частині обґрунтованими є доводи апелянта з посиланням на розпорядження Кабінету міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України , відповідно до додатку якого зазначено, що на території міста Краматорськ (Донецької області) здійснювалася антитерористична операція, що перешкоджало відповідачу щоденно отримувати пошту на поштових відділеннях.

Окрім цього, суд апеляційної інстанції не приймає доводи позивача у третейській справі, що Постійно діючий третейського суду при Асоціації українських банків направив ухвалу на адресу відповідача у третейській завчасно. Оскільки, як вбачається з матеріалів справи ухвала третейського суду від 20.12.2016 була направлена судом лише 06.03.2017, що не може свідчити про завчасне направлення ухвали суду на адресу сторони. А тому в цій частині доводи позивача за третейською справою є необґрунтованими.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що суд першої інстанції також вказав, що матеріали третейської справи не містять належних доказів відправлення вказаної ухвали відповідачеві у третейській справі (заявнику), оскільки до матеріалів третейської справи №54/16 в якості доказів надіслання ухвали Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків надано копії списку рекомендованих листів на адресу: 84333, АДРЕСА_1, а також фіскальний чек №2012 про направлення поштового відправлення до міста Миколаїв (поштовий індекс - 54034). З зазначених документів (виготовлених третейським судом копій) суд першої інстанції не міг однозначно та достовірно встановити їх справжність та, відповідно, і обставини надіслання відповідачеві у третейській справі ухвали Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків.

Вказана обставина щодо необізнаності відповідача в третейській справі про знаходження в провадженні третейського суду його справи, підтверджується також тим, що доказів вручення ухвали про порушення провадження від 07.10.2016 відсутні, тоді як в матеріалах третейської справи наявна лише незасвідчена копія реєстру поштових відправлень від 10.10.2016 (аркуш 30 третейської справи).

Зважаючи на вищевикладені норми чинного законодавства, практику Європейського Суду, а також враховуючи те, що відповідач у третейській справі не був належним чином повідомлений про розгляд справи третейським судом, не був обізнаний про розгляд такої справи, суд апеляційної інстанції вважає, що третейським судом при прийнятті оскаржуваного рішення не було дотриманого проголошеного ст. 6 Конвенцією права на справедливий розгляд та визначених чинним законодавством принципів судового розгляду справи, що по суті позбавило відповідача можливості взяти участь в третейському розгляді справи.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що хоча вказаної підстави для скасування рішення третейського суду не передбачено ст. 51 Закону України Про третейські суди (ст. 122-5 ГПК України), проте порушення ст. 6 Конвенції у даній справі є підставою для скасування рішення третейського суду, а, відповідно, і оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню в порядку ч. 2 ст. 104 ГПК України.

Інші доводи апелянта не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Судовий збір як за розгляд заяви в суді першої інстанції, так і за перегляд ухвали суду в апеляційному порядку покладаються на позивача в третейській справі в порядку ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32-34, 36, 49, 99, 101-106, розділом XVI-1 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного науково-виробничого підприємства "Союз-АС" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.07.2017 у справі № 910/9948/17 - задовольнити, ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.07.2017 у справі № 910/9948/17 - скасувати із прийняттям нового рішення про задоволення заяви Приватного науково-виробничого підприємства "Союз-АС".

2. Рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 22.03.2017 у справі № 54/16 - скасувати.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (03150, м.Київ, вул. Ковпака, буд. 29, ідентифікаційний код юридичної особи 00039019) на користь Приватного науково-виробничого підприємства "Союз-АС" (84393, Донецька обл., місто Краматорськ, смт. Ясна Поляна, вул. Підлісна, буд. 2, ідентифікаційний код юридичної особи 23603402) судовий збір у розмірі 800 (вісімсот) за розгляд заяви в суді першої інстанції та 1600 (тисячу шістсот) грн за розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду в суді апеляційної інстанції.

4. Видачу наказів доручити місцевому господарському суду.

5. Матеріали справи № 910/9948/17 повернути до місцевого господарського суду.

6. Матеріали третейської справи № 54/16 повернути до Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена у встановленому чинним законодавством порядку.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді О.М. Гаврилюк

С.А. Гончаров