Постанова

від 01.08.2017 по справі 910/2770/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" серпня 2017 р. Справа№ 910/2770/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Гончарова С.А.

Тарасенко К.В.

секретар судового засідання Ярема Н.С.

за участю представників:

від позивача: Чернецька Т.М. (представник за довіреністю)

від відповідача: Безносик А.О. (представник за довіреністю)

від третьої особи: Грицаєнко О.П. (представник за довіреністю)

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Травертин" (після зміни назви - Товариство з обмеженою відповідальністю "МСВІТ")

на рішення господарського суду міста Києва

від 23.03.2017

у справі №910/2770/17 (суддя Сівакова В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Травертин" (після зміни назви - Товариство з обмеженою відповідальністю "МСВІТ")

до Київської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Житлово-будівельний кооператив "Алмаз-2"

про скасування рішення № 2/1006 від 05.09.2016

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БК "Травертин" (після зміни назви - Товариство з обмеженою відповідальністю "МСВІТ") звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Київської міської ради про скасування рішення №2/1006 від 05.09.2016 "Про розірвання договору оренди земельної ділянки №75-6-00251 від 25.11.2005, укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "БК "Травертин" (після зміни назви - Товариство з обмеженою відповідальністю "МСВІТ") на підставі рішення Київської міської ради №831/2306 від 19.07.2005".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що спірне рішення мотивовано тим, що підставою для розірвання договору оренди є невиконання позивачем п. 8.4 договору оренди, а саме: не завершено забудову земельної ділянки в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку, але не пізніше ніж три роки з моменту державної реєстрації договору. Питання щодо розірвання договору оренди було предметом спору у справі №51/405, в якій встановлено про відсутність підстав для розірвання договору у відповідності до п. 8.4 договору в односторонньому порядку.

Рішенням господарського суду міста Києва від 23.03.2017 в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "БК "Травертин" (після зміни назви - Товариство з обмеженою відповідальністю "МСВІТ") звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 23.03.2017 у справі №910/2770/17 та прийняти нове рішення, яким скасувати рішення Київської міської ради ІІ сесії VІІІ скликання від 5 вересня 2016 року №2/1006 "Про розірвання договору оренди земельної ділянки від 25.11.2005 №75-6-00251, укладеного між Київської міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "БК "Травертин" (після зміни назви - Товариство з обмеженою відповідальністю "МСВІТ") на підставі рішення Київської міської ради від 19.07.2005 №831/3406".

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права. В апеляційній скарзі скаржником викладено обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, аналогічні тим, які викладено в позовній заяві.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі головуючий суддя: Іоннікова І.А., судді: Тарасенко К.В., Тищенко О.В.) від 24.04.2017 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Травертин" (після зміни назви - Товариство з обмеженою відповідальністю "МСВІТ") прийнято до провадження; призначено до розгляду на 31.05.2017.

25.05.2017 через відділ забезпечення документообігу суду від Житлово-будівельного кооперативу "Алмаз-2" надійшло клопотання про залучення ЖБК "Алмаз-2" до участі у справі №910/2770/17 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

26.05.2017 через відділ забезпечення документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Травертин" (після зміни назви - Товариство з обмеженою відповідальністю "МСВІТ") надійшло клопотання, в якому останній повідомляє про зміну найменування юридичної особи з Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Травертин" (після зміни назви - Товариство з обмеженою відповідальністю "МСВІТ") на Товариство з обмеженою відповідальністю "МСВІТ".

Розпорядженням Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2017 у справі №910/2770/17 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/2770/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя: Іоннікова І.А., судді: Тарасенко К.В., Гончаров С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: головуючий суддя: Іоннікова І.А., судді: Тарасенко К.В., Гончаров С.А.) від 06.06.2017 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Травертин" (після зміни назви - Товариство з обмеженою відповідальністю "МСВІТ") до провадження, призначено до розгляду на 27.06.2017.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: головуючий суддя: Іоннікова І.А., судді: Тарасенко К.В., Гончаров С.А.) від 27.06.2017 розгляд справи відкладено на 25.07.2017.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: головуючий суддя: Іоннікова І.А., судді: Тарасенко К.В., Гончаров С.А.) від 25.07.2017 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Травертин" (після зміни назви - Товариство з обмеженою відповідальністю "МСВІТ") про заміну найменування позивача задоволено. Здійснено заміну Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Травертин" (після зміни назви - Товариство з обмеженою відповідальністю "МСВІТ") (ідентифікаційний код 33295805) на Товариство з обмеженою відповідальністю "МСВІТ" (ідентифікаційний код 33295805). Клопотання Житлово-будівельного кооперативу "Алмаз-2" про залучення останнього в якості третьої особи задоволено. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Житлово-будівельний кооператив "Алмаз-2".

В судовому засіданні 25.07.2017, відповідно до ст.77 ГПК України, оголошено перерву на 01.08.2017.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 01.08.2017 представники сторін, третьої особи надали пояснення по суті спору.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

19.07.2005 Київською міською радою прийнято рішення №831/3406 "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "БК "Травертин" (після зміни назви - Товариство з обмеженою відповідальністю "МСВІТ") земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з підземним паркінгом та вбудованими і прибудованими нежитловими приміщеннями на вул. Тулузи, 6-д у Святошинському районі м. Києві", пунктами 1 та 2 якого затверджено проект відведення земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "БК "Травертин" (після зміни назви - Товариство з обмеженою відповідальністю "МСВІТ") для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з підземним паркінгом та вбудованими і прибудованими нежитловими приміщеннями на вул. Тулузи, 6-д у Святошинському районі м. Києва; передано Товариству з обмеженою відповідальністю "БК "Травертин"(після зміни назви - Товариство з обмеженою відповідальністю "МСВІТ"), за умови виконання пункту 3 цього рішення, в довгострокову оренду на 15 років земельну ділянку площею 0,41 га для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з підземним паркінгом та вбудованими і прибудованими нежитловими приміщеннями на вул. Тулузи, 6-д у Святошинському районі м. Києва за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови.

09.11.2005 між Київською міською радою, як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "БК "Травертин"(після зміни назви - Товариство з обмеженою відповідальністю "МСВІТ"), як орендарем, було укладено договір оренди земельної ділянки (надалі - договір), відповідно до п. 1.1 якого орендодавець на підставі рішення Київської міської ради №831/3406 від 09.11.2005, за актом приймання-передачі передав, а орендар прийняв в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, визначену цим договором.

Згідно з п. 2.1 договору об'єктом оренди є земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування - вул. Тулузи, 6-д у Святошинському районі м. Києва; розмір - 4095 кв. м.; цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з підземним паркінгом та вбудованими і прибудованими нежитловими приміщеннями; кадастровий номер - 8000000000:75:288:0062.

Відповідно до п. 3.1. договору він укладений на 15 (п'ятнадцять) років.

Даний договір посвідчено державним нотаріусом Першої Київської державної нотаріальної контори Петровою Т.М. та зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 25.11.2005 за № 75-6-00251 у книзі записів держаної реєстрації договорів.

Відповідно до п. 8.4 договору відповідач зобов'язаний завершити забудову земельної ділянки в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку, але не пізніше, ніж через три роки з моменту державної реєстрації договору.

Виходячи зі змісту п. 11.4, п. 11.5, 12.2 договору, він може бути розірваний в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця, зокрема, у разі порушення строків завершення забудови земельної ділянки, встановлених п. 8.4 договору. Договір може бути достроково розірваний у разі невиконання або неналежного виконання орендарем обов'язків, визначених у п.п. 5,1, 8.4 договору. У разі невиконання орендарем умов цього договору та обов'язків, передбачених законодавством України, договір може бути достроково розірваний.

Розірвання цього договору не потребує укладання додаткової угоди. Договір вважається розірваним з моменту прийняття орендодавцем відповідного рішення, якщо інше не встановлено рішенням (п.11.6 договору).

15.09.2016 Київською міською радою прийнято рішення №2/1006 "Про розірвання договору оренди земельної ділянки №75-6-00251 від 25.11.2005, укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "БК "Травертин" (після зміни назви - Товариство з обмеженою відповідальністю "МСВІТ") на підставі рішення Київської міської ради №831/2306 від 19.07.2005" (далі - спірне рішення).

Відповідно до п. 1 спірного рішення розірвано договір оренди земельної ділянки від 25.11.2005 №75-6-00251 (кадастровий номер 8000000000:75:288:0062) площею 4095 кв. м, укладений між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "БК "Травертин" (після зміни назви - Товариство з обмеженою відповідальністю "МСВІТ") на підставі рішення Київської міської ради №831/3406 від 19.07.2005 "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "БК "Травертин" (після зміни назви - Товариство з обмеженою відповідальністю "МСВІТ") земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з підземним паркінгом та вбудованими і прибудованими нежитловими приміщеннями на вул. Тулузи, 6-д у Святошинському районі м. Києва".

У спірному рішенні зазначено, що Київська міська рада при його прийнятті керувалась Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", статтею 9 Земельного кодексу України, статтею 31 Закону України "Про оренду землі", статтею 188 Господарського кодексу України та статтею 416 Цивільного кодексу України, пунктами 8.4, 11.4 договору оренди земельної ділянки №75-6-00251 від 25.11.2005 та тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю "БК "Травертин" (після зміни назви - Товариство з обмеженою відповідальністю "МСВІТ") не виконано умови пункту 8.4 договору оренди, а саме: не завершено забудову земельної ділянки в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку, але не пізніше ніж через три роки з моменту державної реєстрації договору, враховуючи громадський супротив.

Посилаючись на встановлення судами різних інстанцій у справі №51/406 відсутності підстав для розірвання договору відповідно до п. 8.4 договору в односторонньому порядку, позивач вважає, що Київською міською радою рішення №2/1006 від 05.09.2016 прийнято з порушенням норм законодавства та підлягає скасуванню.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.

Згідно з приписами статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", іншими нормативно-правовими актами та договором оренди землі.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Виходячи зі змісту статті 93 Земельного кодексу України, статей 762, 792 Цивільного кодексу України, статей 13 та 21 Закону України "Про оренду землі" правовідносини щодо оренди земельної ділянки передбачають передачу орендарю земельної ділянки у володіння та користування на певний строк для її використання відповідно до умов договору та положень земельного законодавства; в силу статей 177, 181, 373, 374 Цивільного кодексу України земельна ділянка (як індивідуалізований об'єкт, що має ознаки у вигляді кадастрового номеру, площі, меж) є об'єктом права власності територіальної громади, а правомочності щодо володіння та користування орендованою земельною ділянкою, як і правомочність розпорядження, є складовими права власності територіальної громади щодо земельної ділянки.

Відповідно до частини 2 статті 2 Цивільного кодексу України територіальні громади є учасниками цивільних відносин, діючи у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин, набуваючи та здійснюючи цивільні права та обов'язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом (статті 169 та 172 Цивільного кодексу України).

Цивільні права та обов'язки виникають (змінюються та припиняються) із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, із договорів та інших правочинів, що являють собою дії, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків; цивільні права та обов'язки можуть виникати (змінюватися, припинятися) безпосередньо з актів органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених актами цивільного законодавства.

За приписами статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, що виражає узгоджену волю сторін, яка спрямована на досягнення конкретної мети, тобто договір це юридичний факт, на підставі якого виникають цивільні права та обов'язки.

За загальним правилом, встановленим частиною 1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором. Разом з цим, частиною 3 наведеної статті у разі односторонньої відмови від договору повністю або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Таким чином, наведене вище правове регулювання не містить заборони для сторін договору оренди земельної ділянки передбачити випадки розірвання договору в односторонньому порядку шляхом вчинення стороною одностороннього правочину, що оформляється прийняттям рішення у встановленому порядку.

Аналогічні висновки містяться у постанові Вищого господарського суду України від 10.11.2015 у справі №910/27023/14.

Прийняття відповідачем оспорюваного рішення, за своєю правовою природою є волевиявленням колегіального органу в рамках укладеного між сторонами договору оренди, передбаченого нормами цивільного законодавства.

Як встановлено вище, за умовами п. 11.4 договору оренди однією з підстав для розірвання орендодавцем договору в односторонньому порядку є порушення орендарем строків завершення забудови земельної ділянки, встановлених п. 8.4 договору.

Так, за змістом п. 8.4 договору орендар зобов'язаний, завершити забудову земельної ділянки в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку, але не пізніше, ніж через три роки з моменту державної реєстрації.

Враховуючи те, що 25.02.2005 договір зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис у книзі записів державної реєстрації договорів за №75-6-00251, позивач зобов'язався завершити забудову земельної ділянки на вул. Тулузи, 6-д у Святошинському районі м. Києва у строк до 25.02.2008.

Рішенням господарського суду міста Києва у справі №51/405 від 04.09.2013, на яке посилається позивач, встановлено відсутність підстав для розірвання договору, у зв'язку з тим, що після укладення договору оренди позивачем здійснювались заходи, спрямовані на виконання умов договору в частині здійснення забудови.

Проте, як вірно зауважив суд першої інстанції при розгляді даної справи, станом на момент прийняття Київською міською радою спірного у даній справі рішення (15.09.2016), забудова спірного об'єкту нерухомого майна позивачем не здійснена, і належних доказів на підтвердження неможливості завершення таких робіт позивачем суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Позивачем не доведено належними та допустимими доказами в розумінні приписів ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України неможливості виконати умови п. 8.4 договору оренди в частині своєчасного завершення забудови.

Матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження того, що на земельній ділянці взагалі розпочато будівництво, відсутні докази звернення позивача до відповідача як орендодавця з пропозицією продовжити строки здійснення забудови спірної земельної ділянки на підставі положень п. 11.1 договору.

Статтею 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до пункту 2 роз'яснення Вищого господарського суду України від 26.01.2000 №02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Позивачем не доведено належними засобами доказування порушення його прав відповідачем шляхом прийняття спірного рішення, а тому колегія суддів вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Травертин" (після зміни назви - Товариство з обмеженою відповідальністю "МСВІТ") є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Вищевикладені обставини справи спростовують доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, та на які він посилається як на підставу скасування рішення суду, а тому відхиляються судом.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду не вбачається.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Травертин" (після зміни назви - Товариство з обмеженою відповідальністю "МСВІТ") залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 23.03.2017 у справі №910/2770/17 - без змін.

Матеріали справи №910/2770/17 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановлені законом порядку та строки.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді С.А. Гончаров

К.В. Тарасенко