Рішення

від 01.08.2017 по справі 910/2436/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.2017Справа №910/2436/17 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕРСТРОЙ ГРУП

До Комунального підприємства Дирекція будівництва

шляхово транспортних споруд м.Києва

Третя особа, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Київська міська державна адміністрація

про стягнення збитків в сумі 86 610 000 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Єленін С.М. - по дов.

від відповідача: Кроллау О.В. - по дов.

від третьої особи: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ІНТЕРСТРОЙ ГРУП звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, Комунального підприємства Дирекція будівництва шляхово транспортних споруд м.Києва про стягнення збитків в сумі 77 188 458 грн.

Ухвалою від 17.02.2017р. було порушено провадження по справі №910/2436/17 та призначено її розгляд на 10.03.2017р. Одночасно, вказаною ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, які не заявляє самосійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Київську міську державну адміністрацію.

06.03.2017р. представником відповідача подано через відділ діловодства суду клопотання про долучення документів до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду та додаткові пояснення на позовну заяву.

10.03.2017р. представником позивача подано заяву про відсутність аналогічного спору та клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено.

У судовому засіданні 10.03.2017р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог надав заперечення.

Представник третьої особи у судове засідання 10.03.2017р. не з'явився, проте, був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

У зв'язку з неявкою представника третьої особи, в судовому засіданні у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 20.03.2017р.

20.03.2017р. представником позивача подано через відділ діловодства суду клопотання про призначення судової експертизи.

У судовому засіданні 20.03.2017р. представник позивача підтримав подане клопотання про призначення судової експертизи.

Представники відповідача заявили про розгляд даного клопотання на розсуд суду.

У зв'язку з нез'явленням третьої особи в судове засідання та необхідністю дослідження доказів у справі, суд відповідно до норм статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголосив перерву в судовому засіданні 20.03.2017р. до 24.03.2017р.

Представником позивача 23.03.2017р. через відділ діловодства суду було подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено.

Представником позивача 24.03.2017р. подано клопотання про доповнення клопотання про призначення судової експертизи.

Під час розгляду справи у судовому засіданні 24.03.2017р. представником позивача було подано клопотання про відкладення розгляду справи, яке судом розглянуто та задоволено.

Представник третьої особи у судове засідання 24.03.2017р. не з'явився, проте, був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Ухвалою від 24.03.2017р. розгляд справи було відкладено на 31.03.2017р.

31.03.2017р. представником позивача було подано пропозиції щодо експертів, якім може бути доручено проведення експертизи по справі.

Представник третьої особи у судове засідання 31.03.2017р. не з'явився, проте, був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Під час розгляду справи у судовому засіданні 31.03.2017р. представником позивача було підтримано раніше подане клопотання про призначення судової експертизи.

Представник відповідача проти призначення судової експертизи надав заперечення.

Ухвалою від 31.03.2017р. по справі №910/2436/17 призначено судову експертизу, проведення якої доручено Галієвій (Непоп) Олені Мансурівні (АДРЕСА_1, свідоцтво експерта №1738 від 31.07.2015р.).

Відповідно до частини 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь у судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення господарським судом судової експертизи.

Ухвалою від 31.03.2017р. провадження по справі № 910/2436/17 зупинено до проведення експертизи та отримання висновку Галієвої (Непоп) Олени Мансурівни.

28.04.2017р. до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕРСТРОЙ ГРУП про виправлення описки, допущеної в ухвалі від 31.03.2017р. про призначення судової експертизи, зокрема, у визначенні переліку об'єктів, наявність пошкоджень яких є предметом дослідження.

12.05.2017р. до Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №910/2436/17.

Ухвалою від 15.05.2017р. поновлено провадження по справі, виправлено описку в ухвалі від 31.03.2017р. про призначення судової експертизи, зупинено провадження по справі. Справу направлено для подальшого проведення судової експертизи.

30.05.2017р. до суду надійшли матеріали справи №910/2436/17 разом з висновком експерта №4/04-2017 від 30.05.2017р. за результатами проведення судової будівельно-технічної та оціночної експертизи, складеним експертом Галієвою Оленою Мансурівною.

Згідно з частиною 3 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.

У зв'язку з тим, що відпали обставини, які зумовили зупинення провадження у справі №910/2436/17, ухвалою від 06.06.2017р. провадження по справі поновлено, розгляду спору призначено на 26.06.2017р.

22.06.2017р. представником відповідача через відділ діловодства суду було подано письмові пояснення по справі на виконання вимог суду.

Представником позивача 23.06.2017р. було подано через відділ діловодства суду письмові пояснення по справі та клопотання про виклик судового експерта для надання пояснень з приводу висновку №4/04-2017 від 30.05.2017р. Вказане клопотання було розглянуто та задоволено судом з урахуванням наступного.

Відповідно до ст.31 Господарського процесуального кодексу України в судовому процесі може брати участь судовий експерт. Судовий експерт зобов'язаний за ухвалою господарського суду з'явитись на його виклик і дати мотивований висновок щодо поставлених йому питань. Висновок робиться у письмовій формі.

В порядку дослідження наданих сторонами доказів, а також висновку №4/04-2017 від 30.05.2017р. судового експерта, складеного за наслідками проведення судової експертизи, з метою забезпечення всебічного та об'єктивного вирішення господарського спору, враховуючи клопотання заявника, судом було встановлено, що існує необхідність виклику в судове засідання судового експерта Галієвої Олени Мансурівни для надання пояснень стосовно наступних питань: чи можливо визначити час виникнення пошкоджень та деформацій будівель, розташованих по вул. Електриків, 28 в м. Києві, в зв'язку з тим, що відсутні методики, які забезпечують можливість визначити час виникнення пошкоджень та деформацій будівель за результатами натурного огляду? Якщо можливо, то на підставі чого? В який період часу виникли пошкодження та деформації будівель, розташованих по вул. Електриків, 28 в м. Києві, що зазначені в п.1 розділу Висновки висновку №4/04-2017 від 30.05.2017р.? Як пояснити, що стан будівель на квітень 2016 року був віднесений до задовільного , а за станом на серпень - 2016 визначено, як не придатний для нормальної експлуатації , або як аварійний ? Чи стало будівництво Подільського мостового переходу основною підставою руйнування будівель, розташованих по вул. Електриків, 28 в м. Києві так як, згідно листа №31-1493 від 21.06.2017р. Комунального підприємства Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва ; чим можна пояснити ті обставини, що згідно договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельник Н.О. за реєстровим номером 2223 від 05.11.2015р. технічний стан об'єктів, розташованих по вул. Електриків, 28 в м. Києві на листопад 2015 року забезпечував його цільове використання , згідно Висновку складеному Експертом Жарко Л.О (кваліф. Серт. Мінрегіону АЕ №003483) станом на квітень 2016 - технічний стан будівель було віднесено до задовільного , а згідно Експертного висновку ДП Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій на серпень 2016 - визначено, як не придатний для нормальної експлуатації , або як аварійний ? Як можна пояснити, що технічний стан об'єктів розташованих по вул. Електриків, 28 в м. Києві став погіршуватися в 2006-2007 р., але до квітня 2016 - технічний стан даних будівель було віднесено до задовільного ? У висновку експерта №4/04-2017 від 30.05.2017р. зазначається, що пошкодження внаслідок будівництва є значно більш об'ємними та глобальними ніж пошкодження, які виникають внаслідок природного зносу. Який природний знос мається на увазі?

З урахуванням наведено вище, клопотання позивача про виклик судового експерта у судове засідання було задоволено.

Представник третьої особи у судове засідання 26.06.2017р. не з'явився, проте, був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Ухвалою від 26.06.2017р. викликано у судове засідання судового експерта Галієву Олену Мансурівну та відкладено розгляд справи на 07.07.2017р.

07.07.2017р. судовим експертом на виконання вимог ухвали суду надано пояснення з приводу висновку судової експертизи.

Представник третьої особи у судове засідання 07.07.2017р. не з'явився, проте, був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Ухвалою від 07.07.2017р. розгляд справи було відкладено на 17.07.2017р.

Представником позивача 17.07.2017 через відділ діловодства суду було подано письмові пояснення по справі та заяву про збільшення позовних вимог, яка була прийнята судом, як така, що відповідає приписам ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою від 17.07.2017р. розгляд справи було відкладено на 01.08.2017р.

Представник третьої особи у судове засідання 01.08.2017р. не з'явився, проте, через відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача проти задоволення означеного клопотання надав заперечення. Представник відповідача вирішення клопотання третьої особи залишив на розсуд суду.

Розглянувши вказане клопотання, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для його задоволення. При цьому, суд виходив з наступного.

Статтею 77 вказаного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Пунктом 3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому, господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 Господарського процесуального кодексу України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Проте, третьою особою не представлено суду належних та допустимих доказів неможливості направити в судове засідання іншого представника Київської міської державної адміністрації.

Одночасно, з огляду на приписи статті 9 Конституції України, статті 19 Закону України Про міжнародні договори України і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами зазначених документів, ратифікованих законами України.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.

Водночас статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Отже, у зв'язку з ратифікацією Конвенції, протоколів до неї та прийняттям Верховною Радою України Закону господарським судам у здійсненні судочинства зі справ, віднесених до їх підвідомчості, слід застосовувати судові рішення та ухвали Суду з будь-якої справи, що перебувала в його провадженні. Вказану правову позицію наведено у Інформаційному листі №01-06/1444/16 від 22.04.2016 р. Вищого господарського суду України Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, юрисдикцію та практику Європейського суду з прав людини .

У відповідності до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п.3 Постанови №11 від 17.10.2014р. Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02.09.2010р., Смірнова проти України від 08.11.2005р., Матіка проти Румунії від 02.11.2006р., Літоселітіс Проти Греції від 05.02.2004р.)

Аналіз практики Європейського суду щодо тлумачення положення розумний строк свідчить: в рішенні у справі Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства він роз'яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

У розумінні Європейського суду для визначення того, чи була тривалість певного строку розумною, передусім встановлюється початок цього строку та його закінчення. Строк, який слід брати до уваги у зазначеному відношенні, охоплює собою все провадження. Точкою відліку переважно є момент звернення до національного суду з позовом, хоча цей момент може настати і раніше, наприклад, якщо судовому розгляду має передувати попередній обов'язковий розгляд справи адміністративним (виконавчим) органом (рішення у справі Еркнер і Гофауер проти Австрії ).

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі Смірнова проти України ).

Судді повинні усвідомлювати особисту відповідальність за розгляд справ у встановлені законом строки, за якість розгляду справ, не допускати фактів зволікання, вживати всіх необхідних заходів з метою неухильного дотримання процесуальних строків (п.7 Постанови №11 від 17.10.2014р. Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення ).

Наразі, суд зазначає, що справа №910/2436/17 розглядається з 15.02.2017р., а отже, подальше відкладення її розгляду може призвести до затягування строків розгляду спору, порушення вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод й прав та законних інтересів позивача.

Отже, з огляду на наведене вище у сукупності, суд дійшов висновку щодо відмови в задоволенні клопотання представника третьої особи про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 01.08.2017р. представником позивача було надано усні пояснення по суті справи, відповідно до яких позовні вимоги підтримано в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог надав заперечення.

Незважаючи на неявку представника третьої особи, з огляду на те, що у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, за висновками суду, справа може бути розглянута по суті за наявними у ній документами в судовому засіданні 01.08.2017р.

В судовому засіданні 01.08.2017р. на підставі приписів ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши всі представлені докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до розпорядження №2165 від 19.11.2003р. Київської міської державної адміністрації Про відновлення робіт з будівництва Подільського мостового переходу через ріку Дніпро у м.Києві для руху метрополітену та автотраспорту Комунальне підприємство Дирекція будівництва шляхово транспортних споруд м.Києва виступає замовником по об'єкту Будівництво Подільського мостового переходу через р.Дніпро у м.Києві .

Рішенням №658/3234 від 07.07.2005р. Київської міської ради Про передачу земельних ділянок Комунальному підприємству Дирекція будівництва шляхово транспортних споруд м.Києва для будівництва 1-ї черги Подільського мостового переходу через р.Дніпро у м.Київ від вул.Межигірської до Русанівських садів на відрізку від фарватеру р.Дніпро до Київського річкового порту у Подільському районі м.Києва було затверджено проект відведення земельних ділянок.

05.11.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Група Н.М.К (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ІНТЕРСТРОЙ ГРУП (покупець) було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до п.1.1 якого продавець в порядку та на умовах, визначених договором, продав (передав у власність), а покупець купив (прийняв у власність) наступну нерухомість: майновий комплекс, загальною площею 8442, 7 кв.м, розташований за адресою: м.Київ, вул.Електриків, буд.28. За цим договором відчужуються: ковальсько-термічний цех (літ ІІ (цифра), площею 3807,30 кв.м; адміністративно-побутовий корпус (літ.І (цифра), площею - 2696,60 кв.м; центральний матеріальний склад (літ.0 (цифра), площею 1132,90 кв.м; арочний склад (літ ІV (цифра), площею 473,70 кв.м.; приміщення складу (літ. ІІІ (цифра), площею 332,20 кв.м - надалі об'єкт 1; 135/1000 частин майнового комплексу загальною площею 16694,60 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Електриків, буд. 28 та складаються з: літери И - модельна дільниця цеху №19, загальною площею 129,80 кв.м; літери П - ремонтно-механічного цеху, трансформаторної підстанції №1367, загальною площею 1174,20 кв.м; літери С - зарядна електрокарів та обдирочна дільниці, загальною площею 460,00 кв.м; літери Х - склад оснастки інструментальної дільниці №15, загальною площею 26,5 кв.м; літери Ч - розподільчий пункт №318, загальною площею 88,4 кв.м; літери Ч' - виносні трансформатори ТП 1367, загальною площею 47,20 кв.м; літери Ш - стружка-дробілка, загальною площею 173,90 кв.м; літери Щ - будівля стендових випробувань дільниці 36а, загальною площею 51,10 кв.м; літери Я' - бетонно-розчинний вузол, загальною площею 98,8 кв.м. Загальна площа 135/1000 частин майнового комплексу становить - 2249,90 кв.м - "об'єкт № 2".

Договір вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та нотаріального посвідчення.

Вказаний правочин було підписано представниками Товариства з обмеженою відповідальністю Група Н.М.К та Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕРСТРОЙ ГРУП й посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Н.О. Мельником за №2223.

Предмети купівлі-продажу було передано продавцем та прийнято покупцем, про що контрагентами складено акт від 05.11.2015р. приймання-передачі майна.

На підставі означеного правочину 05.11.2015р. здійснено державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕРСТРОЙ ГРУП на майновий комплекс площею 8442,7 кв.м, розташований за адресою: м.Київ, вул.Електриків, буд.28 та на 135/1000 загальною площею 2249,90 кв.м у майновому комплексі загальною площею 16694,6 кв.м, який розташований за адресою: м.Київ, вул.Електриків, на підтвердження чого позивачем представлено до матеріалів справи витяги №46975187 від 05.11.2015р. та №46976953 від 05.11.2015р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

За твердженнями позивача, внаслідок проведення будівельних робіт зі зведення Подільського мостового переходу через р.Дніпро у місті Києві від вул.Межигірської до Русанівських садів на відрізку від фарватеру р.Дніпро до Київського річкового порту у Подільському районі міста Києва було спричинено пошкодження майнового комплексу площею 8442,7 кв.м, розташованого за адресою: міста Київ, вул.Електриків, буд.28, що складається з ковальсько-термічного цеху (літ. ІІ (цифра) площею 3807,30 кв.м, центрального матеріального складу (літ. О (цифра) площею 1132,90 кв.м, приміщення складу (літ. ІІІ (цифра) площею 332,20 кв.м., модельної дільниці цеху №19, літера И площею 129,80 кв.м, ремонтно-механічного цеху, трансформаторної підстанції №1367, літера П площею 1174,20 кв.м., придбаного Товариством з обмеженою відповідальністю ІНТЕРСТРОЙ ГРУП на підставі договору купівлі продажу від 05.11.2015р. Вказані обставини і стали підставою для звернення до суду з позовом (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) про відшкодування збитків.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідачем наголошено на тому, що рішенням комісії з вирішення земельно-майнових питань і визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам у відшкодуванні збитків в розмірі 77 188 458 грн. Товариству з обмеженою відповідальністю ІНТЕРСТРОЙ ГРУП було відмовлено. При цьому, відповідачем було зазначено про те, що будівельні роботи зі зведення мостового переходу через р.Дніпро у місті Києві від вул.Межигірської до Русанівських садів на відрізку від фарватеру р.Дніпро до Київського річкового порту у Подільському районі міста Києва здійснювались на земельних ділянках, на яких майно позивача не розміщене, та до моменту набуття позивачем у власність майнового комплексу, розташованого за адресою: міста Київ, вул.Електриків, буд.28, а отже, внаслідок проведення таких робіт збитки позивачу спричинено бути не могло.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

За змістом ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За приписами ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно ст.20 Цивільного кодексу України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

Відшкодування шкоди за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди міститься в статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За приписами ч.2 ст.1172 замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника.

Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення. При цьому, юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Шкода - це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв'язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв'язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком. Також деліктна відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювача шкоди.

При цьому, відповідно до ч.2 ст.1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Тобто, вина особи, яка заподіяла шкоду, презюмується та вважається встановленою, якщо такою особою не буде доведено інше.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.33 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Статтею 54 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; законодавство, на підставі якого подається позов.

За таких обставин, враховуючи зміст ст.129 Конституції України, ст.ст.4-3, 33, 54 Господарського процесуального кодексу України при зверненні до суду з розглядуваним позовом позивачем повинно бути доведено, зокрема, протиправність поведінки Комунального підприємства Дирекція будівництва шляхово транспортних споруд м.Києва ; наявність заподіяної діями відповідача шкоди; причинний зв'язок між ними.

Одночасно, враховуючи, що ч.2 ст.1166 Цивільного кодексу України встановлює презумпцію вини заподіювача шкоди, за змістом якої особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (у зв'язку із наявністю вини іншої особи або у зв'язку із дією об'єктивних обставин), спростування наявності вини Комунального підприємства Дирекція будівництва шляхово транспортних споруд м.Києва покладається на відповідача.

Як вказувалось вище, відповідно до розпорядження №2165 від 19.11.2003р. Київської міської державної адміністрації Про відновлення робіт з будівництва Подільського мостового переходу через ріку Дніпро у м.Києві для руху метрополітену та автотраспорту Комунальне підприємство Дирекція будівництва шляхово транспортних споруд м.Києва виступає замовником по об'єкту Будівництво Подільського мостового переходу через р.Дніпро у м.Києві .

На підтвердження пошкодження належних позивачу об'єктів нерухомого майна внаслідок здійснення будівельних робіт зі зведення мостового переходу через р.Дніпро у місті Києві від вул.Межигірської до Русанівських садів на відрізку від фарватеру р.Дніпро до Київського річкового порту у Подільському районі міста Києва та розміру завданих збитків, заявником представлено до матеріалів справи висновок від 23.08.2016р. про технічний стан будівель за адресою: м.Київ, вул.Електриків, 28 (літ. О , літ ІІ , літ ІІІ , літ П , літ И ), складений Державним науково-дослідним інститутом будівельних конструкцій ДП НДІБК , звіт №04/16-М13 від 10.05.2016р. про незалежну оцінку нежитлових приміщень, а саме: ковальсько-термічного цеху (літ. ІІ (цифра) площею 3807,30 кв.м, центрального матеріального складу (літ. О (цифра) площею 1132,90 кв.м, приміщення складу (літ. ІІІ (цифра) площею 332,20 кв.м., модельної дільниці цеху №19, літера И площею 129,80 кв.м, ремонтно-механічного цеху, трансформаторної підстанції №1367, літера П площею 1174,20 кв.м., розташованих за адресою: м.Київ, вул.Електриків, 28., складений Приватним підприємством ТА-Експерт-Сервіс (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №16961/14 від 29.09.2014р.), рецензію на звіт №04/16-М13 від 10.05.2016р., що складена Державною акціонерною компанією Національна мережа аукціонних центрів .

Згідно змісту вказаних документів вбачається, що технічний стан будівель ковальсько-термічного цеху (літ. ІІ (цифра) площею 3807,30 кв.м, центрального матеріального складу (літ. О (цифра) площею 1132,90 кв.м, приміщення складу (літ. ІІІ (цифра) площею 332,20 кв.м., модельної дільниці цеху №19, літера И площею 129,80 кв.м, ремонтно-механічного цеху, трансформаторної підстанції №1367, літера П площею 1174,20 кв.м., розташованих за адресою: м.Київ, вул.Електриків, 28, є аварійним, а загальна його ринкова вартість становить 77 188 458 грн.

Одночасно, судом зазначалось, що відповідачем протягом розгляду справи наголошувалось на тому, що будівельні роботи зі зведення мостового переходу через р.Дніпро у місті Києві від вул.Межигірської до Русанівських садів на відрізку від фарватеру р.Дніпро до Київського річкового порту у Подільському районі міста Києва здійснювались на земельних ділянках, на яких майно позивача не розміщене, та до моменту набуття позивачем у власність майнового комплексу, розташованого за адресою: міста Київ, вул.Електриків, буд.28, а отже, внаслідок проведення таких робіт збитки позивачу спричинено бути не могло.

З метою повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи та винесення обґрунтованого й справедливого рішення, судом ухвалою від 31.03.2017р. було призначено по справі судову експертизу.

На вирішення судового експерта було поставлено наступні запитання: які пошкодження має об'єкт, розташований за адресою: місто Київ, вул.Електриків, буд.28, що складається з ковальсько-термічного цеху (літ. ІІ (цифра) площею 3807,30 кв.м, центрального матеріального складу (літ. О (цифра) площею 1132,90 кв.м, приміщення складу (літ. ІІІ (цифра) площею 332,20 кв.м., модельної дільниці цеху №19, літера И площею 129,80 кв.м, ремонтно-механічного цеху, трансформаторної підстанції №1367, літера П площею 1174,20 кв.м.?; в який період часу виникли вказані пошкодження?; чи виникли пошкодження об'єкта, розташованого за адресою: місто Київ, вул.Електриків, буд.28, що складається з ковальсько-термічного цеху (літ. ІІ (цифра) площею 3807,30 кв.м, центрального матеріального складу (літ. О (цифра) площею 1132,90 кв.м, приміщення складу (літ. ІІІ (цифра) площею 332,20 кв.м., модельної дільниці цеху №19, літера И площею 129,80 кв.м, ремонтно-механічного цеху, трансформаторної підстанції №1367, літера П площею 1174,20 кв.м., внаслідок проведення будівельних робіт зі зведення Подільського мостового переходу через р.Дніпро у місті Києві від вул.Межигірської до Русанівських садів на відрізку від фарватеру р.Дніпро до Київського річкового порту у Подільському районі міста Києва?; чи з інших підстав (визначити з яких)? Відповідь на питання визначити загалом та окремо за кожним з пошкоджень?; якщо пошкодження об'єкта, розташованого за адресою: місто Київ, вул.Електриків, буд.28, що складається з ковальсько-термічного цеху (літ. ІІ (цифра) площею 3807,30 кв.м, центрального матеріального складу (літ. О (цифра) площею 1132,90 кв.м, приміщення складу (літ. ІІІ (цифра) площею 332,20 кв.м., модельної дільниці цеху №19, літера И площею 129,80 кв.м, ремонтно-механічного цеху, трансформаторної підстанції №1367, літера П площею 1174,20 кв.м., виникли внаслідок проведення будівельних робіт зі зведення Подільського мостового переходу через р.Дніпро у місті Києві від вул.Межигірської до Русанівських садів на відрізку від фарватеру р.Дніпро до Київського річкового порту у Подільському районі міста Києва, то який розмір збитків було завдано Товариству з обмеженою відповідальністю Інтерстрой Груп внаслідок зазначених пошкоджень?; яка вартість об'єкта, розташованого за адресою: місто Київ, вул.Електриків, буд.28, що складається з ковальсько-термічного цеху (літ. ІІ (цифра) площею 3807,30 кв.м, центрального матеріального складу (літ. О (цифра) площею 1132,90 кв.м, приміщення складу (літ. ІІІ (цифра) площею 332,20 кв.м., модельної дільниці цеху №19, літера И площею 129,80 кв.м, ремонтно-механічного цеху, трансформаторної підстанції №1367, літера П площею 1174,20 кв.м?

Проведення судової експертизи було доручено Галієвій (Непоп) Олені Мансурівні (АДРЕСА_1, свідоцтво №1738 від 31.07.2015р.).

За наслідками проведення судової експертизи судовим експертом Галієвою (Непоп) Оленою Мансурівною було складено висновок №4/04-2017 від 30.05.2017р.

За змістом ст.42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обгрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання. Висновок подається господарському суду в письмовій формі і копія його надсилається сторонам.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

У п.18 Постанови №4 від 23.03.2012р. Вищого господарського суду України Про деякі питання практики призначення судової експертизи викладено правову позицію про те, що у перевірці й оцінці експертного висновку господарським судам слід з'ясовувати: чи було додержано вимоги законодавства при проведенні судової експертизи; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком судової експертизи.

Дослідивши наявний у матеріалах справи висновок судової експертизи, складений експертом Галієвою (Непоп) Оленою Мансурівною, суд знаходить його таким, що не викликає сумнівів у його правильності, не містить розбіжностей і відповідає вимогам чинного законодавства, в тому числі, стосовно критеріїв повноти, ясності, обґрунтованості.

У висновку судового експерта вказано, що дослідження проводилось методом розрахунку розміру майнової шкоди та ринкової вартості нерухомого майна, ґрунтуючись на результатах обстеження та даних представленої документації з врахуванням факторів, які впливають на формування вартості, а також методом зіставлення результатів візуального та інструментального обстеження, наданої документації з нормативними документами, чинними у галузі будівництва.

За наслідками проведення судової експертизи, експертом встановлено об'єкт, розташований за адресою: місто Київ, вул. Електриків, буд. 28, що складається з ковальсько-термічного цеху (літ. ІІ (цифра) площею 3807,30 кв.м, центрального матеріального складу (літ. О (цифра) площею 1132,90 кв.м, приміщення складу (літ. ІІІ (цифра) площею 332,20 кв.м., модельної дільниці цеху №19, літера И площею 129,80 кв.м, ремонтно-механічного цеху, трансформаторної підстанції №1367, літера П площею 1174,20 кв.м має наступні пошкодження, деформації та руйнування: ковальсько-термічного цеху: вертикальних та горизонтальних деформацій елементів залізобетонного каркасу в бік вулиці. Тріщини силового і деформаційного характеру, а також наднормативний крен колон в центральній частині прогону будівлі; відрив захисного шару на глибину 10-15 мм, оголення арматури і наскрізні тріщини на значній площі поверхні зовнішніх навісних пален з обох- боків повздовжніх фасадів, ребрах плит, опорних ділянках колон, численні знаки постійного замокання та, як наслідок - корозія металевих закладних елементів кріплення стінових панелей з тенденцією до руйнування; порушення цілісності замонолічування стиків між конструкціями каркасу будівлі та відсутність заповнення стиків; оголення арматури, що виникає внаслідок надмірного тріщиноутворення в бетонних конструкціях, що спричиняє накопичення конденсату та, з часом, призводить до утворення корозії. Арматура внаслідок корозійного пошкодження втрачає площу перерізу, що впливає на несучу спроможність конструкцій. Внаслідок корозії металу руйнуванню піддається матеріал стінового огородження, деструкції цегляного заповнення стінового огородження між навісними панелями, по всій площі, у вигляді розшарування матеріалу цегли на глибину до 30 мм; відрив цегляної торцевої стіни від несучого каркасу, яка відхилилася від вертикалі та внаслідок деформації цегляне мурування частково обвалилося, що в подальшому може призвести до руйнування всій конструкції; значної шаруватої корозії на металевих закладних елементах анкерування кладки до конструкцій залізобетонного каркасу; тріщиноутворення бетонного вимощення вздовж стін фасаду будівлі, що, в свою чергу сприяє потраплянню вологи і зволоженню ґрунтів основи; тріщиноутворення в кутових зонах дверних і віконних прорізів, в зонах перетину перегородок і несучих елементів каркасу. Центрального матеріального складу (літ. О (цифра) площею 1 132,90 кв.м.: порушення цілісності поверхні матеріалів кладки цегляних стін з розпушенням цегли та вимиванням розчину із швів, руйнування штукатурного шару, понаднормативні прогини і нахили конструкцій; порушення системи водовідведення руйнування труб, захисних металевих елементів конструкцій; тріщиноутворення бетонного вимощення вздовж стін фасаду будівлі з викришуванням асфальтобетону та збільшення ширини розкриття тріщин між цегляними стінами та поверхнею землі, що в свою чергу, сприяє потраплянню вологи і зволоженню ґрунтів основи; наскрізні тріщини в слабких місцях цегляного мурування - в надвіконних та підвіконних зонах з шириною розкриття до 1-1,5 мм. Вертикальні тріщини по периметру стін з шириною розкритім до 1 мм.; провисання цегляного мурування через відсутність перемички дверного прорізу у поперековій стіні сходової клітки; відшарування штукатурки з фарбуванням стін і перегородок випадінням розчину мурування. Модельної дільниці цеху № 19, літера И площею 129,8: вимощення навколо будівлі зруйноване повністю; покриття покрівлі відсутнє; наскрізна тріщина деформаційного характеру на поверхні стіни, в місці зміни висоти конструкції даху; штукатурний шар з зовнішньої поверхні несучих стін майже повністю відшарувався; дошки підшивки стелі та дерев'яні конструкції даху, внаслідок відсутності покрівлі деформовані. Бетонні підлоги пошкоджені; віконні та дверні блоки частково відсутні. Приміщення складу (літ. III (цифра) площею 332,20 кв.м.: тріщиноутворення бетонного вимощення вздовж стін фасаду будівлі з викришуванням асфальтобетону та збільшення ширини розкриття тріщин між цегляними стінами та поверхнею землі, що в свою чергу сприяє попаданню вологи і зволоженню грунтів основи; наскрізні тріщини деформаційного характеру з розривом цеглин, розташовані на слабких місцях цегляного мурування - в надвіконних та підвіконних зонах з шириною розкриття до 1-1,5 мм.; осипання личкувальної плитки опорядження цоколя і пошкодження цегляної кладки стін на оголеній ділянці з викришуванням цегли на глибину до 20 мм внаслідок систематичних замокань через порушення системи водовідведення; послаблення цегляного мурування торцевої стіни внаслідок розморожування при систематичному замоканні; відшарування фарбувального шару та випадання матеріалу замонолічення швів плит перекриття другого поверху внаслідок постійного зволоження, що спричиняє накопичення конденсату та, з часом, приводить до утворення корозії. Арматура внаслідок корозійного пошкодження втрачає площу перерізу, що впливає на несучу спроможність несучих конструкцій в цілому; розшарування верхньої частини цегляної кладки торцевої стіни внаслідок розморожування при систематичному замоканні; незадовільний стан цегляної кладки. Ремонтно-механічного цеху, трансформаторної підстанції № 1367, літера П площею І 174,20 кв.м.: вимощення навколо будівлі зруйноване повністю, що, в свою чергу сприяє потраплянню вологи і зволоженню ґрунтів основи; висоли на поверхні цегляної кладки та ознаки постійного зволоження конструкцій з численними нашаруваннями глибоких утворень; тріщин деформаційного характеру на поверхні стін в зоні надвіконних та підвіконних прорізів; руйнування дверних і віконних перемичок з викришування; осипання захисного шару бетону залізобетонних перемичок арматурних стрижнів, що мають ознаки корозійних пошкоджень; масового вивітрювання розчину з швів мурування на ділянках стін, що примикають до покрівлі, з послабленням кладки стін та розшаруванням матеріалу цегли; масових локальних тріщин на ділянках зовнішніх стін, що примикають до покрівлі, а також в цокольній частині; руйнації верхівок цегляних брандмауерів, що ділять будівлю на окремі блоки; руйнації стін з боку трансформаторної; значна корозія несучих металевих елементів - балок та ферм перекриття. Понаднормативний прогин окремих металевих балок; наскрізні вертикальні тріщини в муруванні стін та перегородок.

Судовим експертом наголошено на відсутності відповідної методики, з огляду на що не вбачається за можливе визначити час пошкоджень та деформацій будівель, розташованих у місті Києві по вул.Електриків, 28.

При цьому, судовим експертом зазначено, що період виникнення пошкоджень будівель майнового комплексу з квітня 2016р., як часу, на який технічний стан було зафіксовано висновком, складеним експертом Жарко Л.О., як задовільний, по серпень 2016р., як часу, на який технічний стан було зафіксовано висновком, складеним Державним науково-дослідним інститутом будівельних конструкцій ДП НДІБК , як аварійний.

У висновку №4/04-2017 від 30.05.2017р. судовим експертом встановлено, що пошкодження та деформації будівель, розташованих по вул.Електриків, 28 в місті Києві: ковальсько-термічного цеху (літ. ІІ (цифра) площею 3807,30 кв.м; центрального матеріального складу (літ. О (цифра) площею 1 132,90 кв.м.; приміщення складу (літ. III цифра) площею 332,20 кв.м.; модельної дільниці цеху № 19, літера И площею 129,8 кв.м; ремонтно-механічного цеху, трансформаторної підстанції № 1367, літера П плошею 1 174.20 кв.м., перелічені у дослідженні з першого питання в дослідницькій частині висновку, виникли внаслідок проведення будівельних робіт зі зведення Подільського мостового переходу через р. Дніпро у місті Києві від вул.Межигірської до Русанівських садів на відрізку від фарватеру р. Дніпро до Київського річкового порту у Подільському районі міста Києва.

Судовим експертом встановлено, що розмір майнової шкоди, спричиненої приведенням об'єкту, розташованого за адресою: м.Київ, вул.Електриків, буд.28, що складається з ковальсько-термічного цеху (літ. ІІ (цифра) площею 3807,30 кв.м, центрального матеріального складу (літ. О (цифра) площею 1132,90 кв.м, приміщення складу (літ. ІІІ (цифра) площею 332,20 кв.м., модельної дільниці цеху №19, літера И площею 129,80 кв.м, ремонтно-механічного цеху, трансформаторної підстанції №1367, літера П площею 1174,20 кв.м, до аварійного стану внаслідок проведення будівельних робіт зі зведення мостового переходу через р.Дніпро у місті Києві від вул.Межигірської до Русанівських садів на відрізку від фарватеру р.Дніпро до Київського річкового порту у Подільському районі міста Києва, складає 86 610 000 грн.

Одночасно, судовим експертом також встановлено, що ринкова вартість вказаного вище об'єкту станом на момент проведення експертизи за умов його задовільного стану складає 80 668 249 грн., в тому числі ПДВ 13 444 708 грн.

З метою забезпечення всебічного та об'єктивного вирішення господарського спору, судом ухвалою від 26.06.2017р. було викликано у судове засідання судового експерта для надання пояснень стосовно наступних питань: чи можливо визначити час виникнення пошкоджень та деформацій будівель, розташованих по вул. Електриків, 28 в м. Києві, в зв'язку з тим, що відсутні методики, які забезпечують можливість визначити час виникнення пошкоджень та деформацій будівель за результатами натурного огляду? Якщо можливо, то на підставі чого? В який період часу виникли пошкодження та деформації будівель, розташованих по вул. Електриків, 28 в м. Києві, що зазначені в п.1 розділу Висновки висновку №4/04-2017 від 30.05.2017р.? Як пояснити, що стан будівель на квітень 2016 року був віднесений до задовільного , а за станом на серпень - 2016 визначено, як не придатний для нормальної експлуатації , або як аварійний ? Чи стало будівництво Подільського мостового переходу основною підставою руйнування будівель, розташованих по вул. Електриків, 28 в м. Києві так як, згідно листа №31-1493 від 21.06.2017р. Комунального підприємства Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва ; чим можна пояснити ті обставини, що згідно договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельник Н.О. за реєстровим номером 2223 від 05.11.2015р. технічний стан об'єктів, розташованих по вул. Електриків, 28 в м. Києві на листопад 2015 року забезпечував його цільове використання , згідно висновку, складеному експертом Жарко Л.О (кваліф. Серт. Мінрегіону АЕ №003483) станом на квітень 2016 - технічний стан будівель було віднесено до задовільного , а згідно Експертного висновку ДП Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій на серпень 2016 - визначено, як не придатний для нормальної експлуатації , або як аварійний ? Як можна пояснити, що технічний стан об'єктів, розташованих по вул. Електриків, 28 в м. Києві став погіршуватися в 2006-2007 р., але до квітня 2016р. - технічний стан даних будівель було віднесено до задовільного ? У висновку експерта №4/04-2017 від 30.05.2017р. зазначається, що пошкодження внаслідок будівництва є значно більш об'ємними та глобальними ніж пошкодження, які виникають внаслідок природного зносу. Який природний знос мається на увазі?

У судовому засіданні 07.07.2017р. судовим експертом Галієвою Оленою Мансурівною було надано відповіді на запитання суду.

Зокрема, судом було прийнято пояснення судового експерта стосовно того, що майновий комплекс, якій є об'єктом дослідження - будівлі ковальського цеху (літ. II (цифра), матеріального складу (літ. 0 (цифра), складу (літ. III (цифра), модельної дільниці цеху № 19 літера И , ремонтно-механічного цеху, (літ. П ) є частиною колишнього підприємства Ремдизель . На території підприємства були розташовані і інші будівлі. Тобто під час будівництва на ділянці, яка проходить крізь територію підприємства Ремдизель , частина будівель потрапила під опори моста, частина будівель, що була розташована в безпосередньої близькості до будівельного майданчику, зазнавала ушкоджень внаслідок руху важкої будівельної техніки, проведення будівельних робіт зі спорудження бетонних конструкцій та перекладення інженерних комунікацій. У відповідності до висновку Державного науково-дослідного інституту будівельних конструкцій ДП НДІБК станом на лютий 2016 р., співробітниками Державного науково-дослідного інституту будівельних конструкцій ДП НДІБК в період з 2006-2016 рр. періодично виконувалися роботи з обстеження технічного стану конструкцій комплексу будівель колишнього підприємства Ремдизель . Протягом цих років були складені висновки: про вібраційні навантаження від будівельної техніки на конструкції будівель (2006 р.); про непридатний до експлуатації технічний стан будівель під літ. Д, К, Л, К, І, Н (2010 р.); про аварійний технічний стан будівлі літ. Р , комплексу механічної дільниці № 36 з трансформаторною підстанцією №527 під літ. Ж (2011 р.); про аварійний технічний стан адміністративно-побутового корпусу під літ. І (2012 р.); про аварійний технічний стан будівель літ. О , літ II , літ III , Літ. П , літ И (2016 р.).

Тобто, аналіз даних попередніх досліджень свідчить, що загальний стан будівель до 2008 р. був задовільним. Проте, розпочате, будівництво Подільського мостового переходу значно вплинуло на технічний стан будівель, який з часом почав погіршуватися. Даному факту сприяв і термін експлуатації будівель і складні інженерно-геологічні умови майданчику забудови. Отже, зважаючи на багаторічні спостереження, проведені Державним науково-дослідним інститутом будівельних конструкцій ДП НДІБК , які були зафіксовані у відповідних висновках про погіршення технічного стану будівель, розташованих в зоні будівництва, погіршення технічного стану будівель відбувалось протягом часу та залежало від місця проведення робіт. Тобто погіршення технічного стану відбувалось спочатку будівель, які безпосередньо потрапили в зону будівельних робіт, а потім будівель, які були розташовані на деякий відстані.

Слід звернути увагу на те, що об'єкти дослідження, є найбільш віддаленими, на цій ділянці, від місця проведення будівельних робіт. Бетонні фундаменти опор моста, рух важкої техніки та перекладення інженерних комунікацій на глибині 4-5м відкритим способом спричинили додаткове навантаження на слабкі водонасичені ґрунти цієї ділянки будівництва. Розпочаті процеси просідання слабких ґрунтів не можливо одномоментно зупинить перервою будівельних робіт. Додаткові навантаження на слабкі ґрунти, які виникли внаслідок будівельних робіт, спричинили додаткові осадочні процеси ґрунтів. Експертом вказано, що зважаючи на середній термін осадочних процесів в будівлях, який становить близько двох років, за умов відсутності додаткових навантажень, призупинення будівельних робіт в 2014 р. ніяким чином не могло зупинити процеси осідання ґрунтів ділянки, які є основою існуючих фундаментів протягом щонайменше двох років.

Експертом наголошено, що з огляду на місце розташування будівель, які є найбільш відділеними на цій ділянці, від місця проведення будівельних робіт, погіршення технічного стану існуючих будівель (об'єктів дослідження) протягом саме 2016р., фактично будівництво подільського мостового переходу є основною причиною руйнування будівель, розташованих на вул.Електриків, 28. Наведеним спростовуються заперечення відповідача стосовно того, що будівництво мостового переходу відбувалось на інших земельних ділянках, ніж ті, на яких знаходиться майно заявника, що на думку, відповідача виключало наявність причинно-наслідкового зв'язку між наявними пошкодженнями та будівництвом.

Експертом також пояснено, що проведення будівельних робіт з будівництва моста, пов'язаних з динамічними навантаженнями, як - то рух важкої техніки, спорудження бетонних опор, перенесення інженерних комунікацій на глибині 4-5 м відкритим способом призвело до нерівномірного осідання слабких водонасичених грунтів основ будівель, що в свою чергу викликало інтенсивне тріщиноутворення та деформації несучих елементів будівель.

Судовим експертом також було наголошено, що час виникнення деформацій визначався виключно за документальними даними та шляхом співставлення зафіксованих пошкоджень з наявними на момент проведення експертизи. Пошкодження та деформації, які безпосередньо впливають на технічний стан будівель та споруд, обов'язково містяться в документах, які фіксують технічний стан на момент його визначення. В даному випадку, час виникнення пошкоджень визначався, як період між документами, які фіксують зміну технічного стану, або виявлення нових (прогрес існуючих) пошкоджень (висновок складений Експертом Жарко Л.О., станом на квітень 2016р. та висновок Державного науково-дослідного інституту будівельних конструкцій ДП НДІБК станом на серпень 2016р.).

При цьому, судовим експертом зауважено, що технічний стан будівель, розташованих на ділянці підприємства Ремдизель , у відповідності до висновків ДП НДІБК почав погіршуватися у 2008р. При цьому, погіршення спостерігалось не всіх будівель одразу, а спочатку тих будівель, що були розташовані в безпосередній близькості до зони будівельних робіт, а з часом тих будівель, що розташовані подалі. Це можливо пояснити тим, що додаткові навантаження на ґрунти, пов'язані з будівництвом, проявляються спочатку в місці прикладення цих зусиль, а з часом, під час якого відбувається накопичення критичних навантажень - на деякій відстані від місця їх виникнення. До квітня 2016 р. додаткові навантаження від осадочних процесів, що виникли в ґрунтах ділянки в результаті проведення будівельних робіт, не перевищили несучу здатність існуючих будівель майнового комплексу. Значне погіршення технічного стану протягом квітня - серпня 2016 р. пояснюється саме моментом перевищення додаткових навантажень від будівництва несучої здатності будівель майнового комплексу. Протягом цього часу процес набування критичної маси додаткових навантажень, пов'язаних з будівництвом, яка накопичувалися протягом 2008р. квітень 2016р., а з серпня 2016 р. перевищила несучу здатність будівель, що найдальше розташовані від зони будівельних робіт, що в свою чергу, і спричинило погіршення технічного стану. Зміну технічного стану будівель майнового комплексу із задовільного - станом на квітень 2016 р., до непридатного для експлуатації (аварійного) - станом на серпень 2016р,. можливо поясняти накопиченням критичної маси додаткових навантажень, які виникли внаслідок будівництва Подільського мостового переходу, які перевищили несучу здатність будівель майнового комплексу, які є об'єктами дослідження. При цьому, експертом звернуто увагу на те, що саме ці будівлі є найбільш віддаленими від зони будівництва. Інші будівлі, які також були розташовані на території підприємства Ремдизель перейшли до аварійного технічного стану значно раніше, оскільки вони були розташовані в безпосередній близькості до зони будівництва.

Таким чином, виходячи з наведеного у сукупності, суд приймає до уваги висновок №4/04-2017 від 30.05.2017р., складений Галієвою (Непоп) Оленою Мансурівною, в якості належного та допустимого у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказу того, що пошкодження майнового комплексу площею 8442,7 кв.м, розташованого за адресою: міста Київ, вул.Електриків, буд.28, що складається з ковальсько-термічного цеху (літ. ІІ (цифра) площею 3807,30 кв.м, центрального матеріального складу (літ. О (цифра) площею 1132,90 кв.м, приміщення складу (літ. ІІІ (цифра) площею 332,20 кв.м., модельної дільниці цеху №19, літера И площею 129,80 кв.м, ремонтно-механічного цеху, трансформаторної підстанції №1367, літера П площею 1174,20 кв.м., який належить на праві власності позивачу, виникли саме внаслідок проведення будівельних робіт зі зведення Подільського мостового переходу через р.Дніпро у місті Києві від вул.Межигірської до Русанівських садів на відрізку від фарватеру р.Дніпро до Київського річкового порту у Подільському районі міста Києва.

При цьому, судом також прийнято до уваги, що пошкодження, які фактично привели до завдання власнику майнового комплексу матеріальної шкоди, виникли у 2016р., тобто, вже після набуття Товариством з обмеженою відповідальністю ІНТЕРСТРОЙ ГРУП майнових прав на вказані вище об'єкти нерухомого майна. Означене свідчить про наявність причинно-наслідкового зв'язку, як однієї з обов'язкових складових відшкодування шкоди.

Як вказувалось вище, відповідно до розпорядження №2165 від 19.11.2003р. Київської міської державної адміністрації Про відновлення робіт з будівництва Подільського мостового переходу через ріку Дніпро у м.Києві для руху метрополітену та автотраспорту Комунальне підприємство Дирекція будівництва шляхово транспортних споруд м.Києва виступає замовником по об'єкту Будівництво Подільського мостового переходу через р.Дніпро у м.Києві , а отже, з урахуванням приписів ст.ст. 1166, 1172 Цивільного кодексу України, особою відповідальною за завдання у даному випадку шкоди позивачу є саме замовник будівництва - Комунальне підприємство Дирекція будівництва шляхово транспортних споруд м.Києва .

При цьому, судом також зауважувалось, що відповідно до ч.2 ст.1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Тобто, вина особи, яка заподіяла шкоду, презюмується та вважається встановленою, якщо такою особою не буде доведено інше. Проте, відповідачем протягом розгляду справи вини у спричиненні матеріальної шкоди позивачу шляхом пошкодження приміщень внаслідок проведення робіт з будівництва Подільського мостового переходу через р.Дніпро у м.Києві спростовано належними та допустимими у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу доказами не було.

До того ж, суд зауважує, що твердження відповідача про те, що будівельні роботи у 2016р. не проводились, у даному випадку вини Комунального підприємства Дирекція будівництва шляхово транспортних споруд м.Києва не спростовують, з огляду на наведені вище висновки судової експертизи стосовно часу та причин виникнення пошкоджень.

Одночасно, з приводу заявленого до стягнення розміру збитків суд зазначає наступне.

Як вказувалось судом, у висновку судової експертизи, судовим експертом встановлено, що розмір майнової шкоди, спричиненої приведенням об'єкту, розташованого за адресою: м.Київ, вул.Електриків, буд.28, що складається з ковальсько-термічного цеху (літ. ІІ (цифра) площею 3807,30 кв.м, центрального матеріального складу (літ. О (цифра) площею 1132,90 кв.м, приміщення складу (літ. ІІІ (цифра) площею 332,20 кв.м., модельної дільниці цеху №19, літера И площею 129,80 кв.м, ремонтно-механічного цеху, трансформаторної підстанції №1367, літера П площею 1174,20 кв.м, до аварійного стану внаслідок проведення будівельних робіт зі зведення мостового переходу через р.Дніпро у місті Києві від вул.Межигірської до Русанівських садів на відрізку від фарватеру р.Дніпро до Київського річкового порту у Подільському районі міста Києва, складає 86 610 000 грн.

Зі змісту висновку вбачається, що розмір майнової шкоди визначався як вартість відновлювального ремонту. Вартість відновлювального ремонту визначалась як вартість ремонтно-будівельних робіт на підставі чинних державних будівельних норм та правил по визначенню вартості будівництва. При цьому, експертом вказано, що зважаючи на те, що на момент початку будівництва технічний стан будівель був задовільним, тобто, будівельні матеріали були з фізичним зносом, тому для визначення розміру майнової шкоди було застосовано коефіцієнт фізичного зносу до будівельних матеріалів.

Одночасно, судовим експертом також встановлено, що ринкова вартість вказаного вище об'єкту станом на момент проведення експертизи за умов його задовільного стану складає 80 668 249 грн., в тому числі ПДВ 13 444 708 грн.

Суд зазначає, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

У ст.11 Міжнародного пакту про політичні та громадянські права, який ратифіковано Указом №2148-08 від 19.10.1973р. Президії Верховної Ради Української РСР, кожен має право при визначенні його прав і обов'язків у будь-якому цивільному процесі на справедливий і публічний розгляд справи компетентним, незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону.

У рішенні 15-рп/2004 від 02.11.2004р. Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м'якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.

Значення принципів справедливості та розумності поширюється не тільки на сферу виконання зобов'язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).

За висновками суду, у даному випадку стягнення з відповідача шкоди у розмірі, що фактично перевищує ринкову вартість майна, суперечить засадам справедливості та розумності.

Отже, виходячи з наведеного суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕРСТРОЙ ГРУП до Комунального підприємства Дирекція будівництва шляхово транспортних споруд м.Києва про стягнення збитків, а саме на суму 80 668 249 грн.

Посилання відповідача на те, що рішенням комісії з вирішення земельно-майнових питань і визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам було відмовлено позивачу у відшкодуванні збитків в розмірі 77 188 458 грн. не спростовують висновків суду щодо наявності підстав для стягнення шкоди з Комунального підприємства Дирекція будівництва шляхово транспортних споруд м.Києва .

Одночасно, посилання заявника на приписи ст.22 Цивільного кодексу України, згідно якої особа має право на відшкодування збитків, які їй було завдано в результаті порушення її цивільного права, суд до уваги не приймає, з урахуванням наступного.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов'язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди. За статтею 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання.

Згідно позиції Президії Вищого господарського суду України, яку наведено у Роз'ясненнях №02-5/215 від 01.04.1994р. Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди (в редакції рекомендації №04-5/239 від 29.12.2007р. Президії Вищого господарського суду України) вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. При цьому господарському суду слід відрізняти обов'язок боржника відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, що випливає з договору (статті 623 Цивільного кодексу України), від позадоговірної шкоди, тобто від зобов'язання, що виникає внаслідок завдання шкоди (глава 82 Цивільного кодексу України).

Зазначене розмежування підстав відповідальності потрібне також тому, що збитки, заподіяні невиконанням договірних зобов'язань, повинен відшкодувати контрагент за договором, а позадоговірну шкоду відшкодовує особа, яка її завдала.

Проте, у даному випадку спірні правовідносин виникли з позадоговірної шкоди, а отже, посилання заявника на приписи ст.22 Цивільного кодексу України в якості підстави для стягнення грошових коштів є юридично неспроможними.

При цьому, з'ясувавши у розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, суд самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. Аналогічну правову позицію висловлено у п.3.12 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції .

Всі інші доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

З приводу розподілення судових витрат суд зазначає наступне.

За приписами ст.44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Ухвалою від 31.03.2017р. витрати по проведенню експертизи було покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю ІНТЕРСТРОЙ ГРУП .

Ухвалою від 06.06.2017р. судом було зобов'язано позивача надати докази оплати судової експертизи по справі.

Проте, заявником вимоги ухвали суду виконано не було, докази оплати судової експертизи не надано, а отже, у суду відсутні підстави для розподілення вказаних витрат за наслідками розгляду справи.

Згідно приписів ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторін пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Комунального підприємства Дирекція будівництва шляхово транспортних споруд м.Києва (01014, м.Київ, вул.Петра Болбочана, будинок 6, ЄДРПОУ 05445267) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕРСТРОЙ ГРУП (03189, м.Київ, вул.Академіка Вільямса, будинок 6-Д, офіс 43, ЄДРПОУ 39822707) шкоду в розмірі 80 668 249 грн. та судовий збір в сумі 223 535,15 грн.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

04.08.2017р.

Суддя О.М. Спичак