Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м.Харків
18 липня 2017 р. №820/6932/16
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Мар'єнко Л.М.
при секретарі судового засідання - Принцевській Ю.В.,
за участю: представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортіс Групп" до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання дій протиправними, скасування податкових повідомлень - рішень, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд:
- визнати дії Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області протиправними, а саме результати перевірки згідно наказу № 2820 від 17.10.2016, що оформлені актом перевірки від 17.11.2016 за № 716/20-40-14-02-07/34331571;
- скасувати повідомлення-рішення відповідача, Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 від 08.12.2016, що винесеш на підставі акту перевірки від 17.11.2016 №716/20-40-14-02-07/34331571.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту перевірки, на підставі яких винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, є необґрунтованими та помилковими, оскільки судження податкового органу про те, що позивачем порушено п.п.39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПК України ґрунтується лише на отриманій інформації про засновників контрагента "ООО "Химсервис" (РФ) (російською мовою) з невідомого Інтернет ресурсу, що, на думку відповідача є доказом того, що засновник позивача є та сама особа, що й засновник"ООО "Химсервис" (РФ). Крім того, позивач зазначив, що з вказаної інформації неможливо ідентифікувати засновника контрагента, бо відсутні повні реквізити фізичної особи. Таким чином, відповідачем помилково віднесено контрагента "ООО "Химсервис" (РФ) до категорії пов'язаних осіб. Щодо тверджень податкового органу про те, що позивачем під час перевірки не надано документів на підтвердження господарських операцій, позивач вважає їх безпідставними, оскільки у випадку ненадання платником податків під час перевірки будь - яких документів за результатами запиту про надання документального підтвердження відповідач вправі скласти акт про ненадання платником документів до перевірки. Проте, вказаний акт не складався. При цьому, будь - яких запитів відповідачем до позивача не направлялось під час перевірки. Водночас, позивач зазначив, що здійснення позивачем господарської діяльності у перевіряємий період підтверджується наявністю первинної документації щодо господарських операцій між позивачем та його контрагентами.
Відповідач проти позову заперечував, від представника відповідача - ОСОБА_3 через канцелярію суду надійшли письмові заперечення на позов, в яких представник відповідач просила відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідача під час спірних правовідносин діяв у відповідності до чинного законодавства. Також представник відповідача зазначила, що в ході перевірки встановлено, що ТОВ "Фортіс-груп" відповідно до договору від 11.08.2015 №11/08-15 придбано транспортно-експедиційні послуги від ТОВ "Клевер ТІМ". При цьому, під час перевірки ТОВ Фортіс Груп не надано первинні документи та інші документи, які підтверджують, що платником в 2015 році фактично отримано дохід, в частині понесених витрат за отримані послуги від ТОВ Клевер Тім , що є порушенням вимог п. 9 П(С)БО 9 та п.7 П(С)БО 16. Крім того, відповідачем встановлено, що ТОВ "Фортіс Груп" віднесено до складу витрат придбані транспортно - експедиційні послуги у ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_7 Водночас, позивачем контролюючому органу не надано договори на придбання транспортно - експедиційних послуг та товарно - транспортні накладні. Враховуючи викладене, ГУ ДФС у Харківській області правомірно зроблено висновок про завищення ТОВ "Фортіс Груп" витрат всього на суму 1 225 281 грн., в т.ч. за 2015 рік в сумі 1 196 481 грн., за І квартал 2016 року в сумі 28 800 грн., що призвело до заниження податку на прибуток у загальному розмірі 220 551,0 грн. Також представник відповідача зазначила про те, що під час перевірки встановлено, що позивачем не включено до Звіту про контрольовані операції за 2015 звітний рік господарські операції з придбаного товару від нерезидента "ООО "Химсервис" (РФ) (РФ), при цьому річний дохід позивача за 2015 рік становив - 53331147 грн. Водночас, позивачем здійснювались господарські операції із пов'язаною особою "ООО "Химсервис" (РФ) (РФ), що було встановлено відповідачем з загальнодоступних джерел інформації, що міститься на сайті "Федеральной налоговой службы Российской Федерации".
Представник позивача - ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та письмових поясненнях.
Представник відповідача - ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на наведені у письмових запереченнях на позов обставини.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фортіс Групп" (далі - ТОВ «Фортіс Групп» ) зареєстровано як юридична особа, перебуває на обліку в Східній ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області як платник податків (т.1 а.с.90-92).
Відповідно до ОСОБА_6 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, видами діяльності ТОВ «Фортіс Групп» є діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; оптова торгівля хімічними продуктами (основний); неспеціалізована оптова торгівля; інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; надання інших послуг, н.в.і.у. (т.1 а.с.90-92).
Судом встановлено, що ГУ ДФС у Харківській області проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Фортіс Групп» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства період з 01.01.2013 по 30.06.2016.
За результатами планової виїзної перевірки складений акт від 17.11.2016 №716/20-40-14-02-07/34331571 (т.1 а.с.11-70), у висновках якого встановлено порушення вимог п. 44.1 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п.п. 135.1 ст.135 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за період з 01.01.2013 по 30.06.2016 на загальну суму 220551 грн., в т.ч. за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 в сумі 215367 грн., за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 в сумі 5184 грн.; п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПК України та пункту 4 розділу IV Порядку складання Звіту про контрольовані операції, затвердженого наказом Мінфіну від 18.01.2013 № 8, в частині не включення ТОВ «Фортіс Групп» до звіту про контрольовані операції за 2015 звітний рік, що наданий підприємством до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, господарських операцій із контрагентом-нерезидентом - "ООО "Химсервис" (Російська Федерація) у сумі 12 885 510,37 грн.
На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ГУ ДФС у Харківській області винесені податкові повідомлення-рішення, а саме:
- від 08.12.2016 №0002211402, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 221847 грн., в т.ч. за основним платежем - 220551 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 1296 грн. (т.1 а. с.71);
- від 08.12.2016 №0000151405, яким за порушення п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПК України та пункту 4 розділу IV Порядку складання Звіту про контрольовані операції, нараховано адміністративний штраф в розмірі 128855,10 грн. (т.1 а. с.72).
Перевіряючи обґрунтованість висновків ГУ ДФС у Харківській області, викладених в акті перевірки від 17.11.2016 №716/20-40-14-02-07/34331571, суд встановив наступне.
Як вбачається з акту перевірки, податковим органом визначено, що позивачем порушено пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, а саме: ТОВ "Фортіс-групп" завищено витрати на збут та адміністративні витрати за рахунок включення до їх складу придбаних транспортно - заготівельних послуг від ТОВ "Клевер ТІМ", ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_7, які не підтверджуються первинними бухгалтерськими документами та підлягають включенню до первісної вартості придбаних товарів (присадок), та станом на 31.12.2015 суми придбаного товару залишились не реалізованими, в зв'язку з чим понесені витрати списано до складу витрат на збут з порушенням вимог п. 9 П(С)БО 9 та п.П(С)БО 16 в частині понесених витрат, по яким не отримано доходу в 2015 році, в результаті чого перевіркою встановлено завищення витрат на збут на загальну суму 722028 грн., у т.ч. за 2015 рік на суму 693228 гри. та за і квартал 2016 року в сумі 28800 грн.
В ході судового розгляду судом встановлено. що між позивачем (замовник) та ФОП ОСОБА_4 (перевізник), укладено договір на траспортно - експедиційне обслуговування по перевезенню вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та міжнародних сполученнях від 01.02.2008 №01010008 (т.2 а.с.7-8). Відповідно до п.1.1, п.1.2 вказаного договору перевезення визначено, що перевізник за дорученням та за рахунок замовника організує транспортно - експедиційне обслуговування вантажів для перевезення автомобільним транспортом згідно заяви. Перевізник діє від свого імені та по дорученню організації, довіреними особами яких вони являються та з якими має прямі договірні відносини.
На підтвердження придбання послуг з траспортно - експедиційне обслуговування по перевезенню вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, позивачем до матеріалів справи надані відповідні заявки, акти виконаних робіт на автомобільні послуги, товарно - транспортні накладні, а також видаткові накладні щодо товару, на перевезення якого були придбані автотранспортні послуги (т.2 а.с.9-79).
Судом встановлено, що між ТОВ "Фортіс-групп" (клієнт) та ТОВ "Клевер ТІМ" (експедитор), укладено договір транспортного експедирування від 11.08.2015 №11/08-15 (т.2 а.с.80-86). Відповідно до п.п.1.1 вказаного договору транспортного експедирування, експедитор зобов'язується за плату та за рахунок клієнта надати або організувати надання транспортно - експедиторських послуг, пов'язаних експортно - імпортних та транзитних вантажів клієнта, а також додаткових послуг, необхідних для поставки вантажів.
На підтвердження послуг з транспортного експедирування, позивачем до матеріалів справи надані відповідні заявки, акти виконаних робіт на автомобільні послуги, товарно - транспортні накладні, відповідний договір страхування, а також видаткові накладні щодо товару, на перевезення якого були придбані послуги транспортного експедирування (т.2 а.с.87-120).
Також судом встановлено, що між позивачем (замовником) та його контрагентами: ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_7 (перевізниками), укладено договори на траспортно - експедиційне обслуговування по перевезенню вантажів автомобільним транспортом у внутрішніх та міжнародних сполученнях.
На підтвердження виконання та отримання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародних сполученнях, позивачем до матеріалів справи надано відповідний договір на перевезення від 29.01.2015 №29/01/2015, заявки, акти послуг експедирування, вантажно - митні декларації, товарно транспортні накладні, а також видаткові накладні щодо товару, на перевезення якого були придбані автотранспортні послуги (т.1 а.с.94-183).
Відповідно до ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Правила податкового обліку податку на прибуток не встановлюють особливих вимог до первинних документів і облікових регістрів, що повинні використовуватися при обчисленні даного податку, тому відповідними документами податкового обліку вважаються бухгалтерські документи і регістри обліку, складені належним чином.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно п.п. 134.1.1 п.134.1 ст. 134 ПК України, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Пунктом 135.1 ст.135 ПК України передбачено, що базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.
Позивачем надані належні первинні документи, що підтверджують реальність та факт придбання транспортних послуг у контрагентів, які призначені для використання у господарській діяльності ТОВ «Фортіс Групп» .
Щодо доводів відповідача про те, що в ході проведення перевірки на запит про надання документального підтвердження від 26.10.2016 №5917/10/20-40-14-02-16 позивачем не надано первинної документації на підтвердження витрат на збут та адміністративні витрати за рахунок включення до їх складу придбаних транспортно - заготівельних послуг від ТОВ "Клевер ТІМ", ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_7, суд зазначає наступне.
Як вбачається з акту перевірки, податковим органом проводилась планова виїзна перевірка позивача в період з 28.10.2016 по 10.11.2016. При цьому, запит про надання документального підтвердження, на який посилається податковий орган в акті перевірки (т.1 а.с.25), датовано 26.10.2016, тобто до початку перевірки, через що у суду є підстави вважати, що вказаний запит був направлений не в межах перевірки.
З пояснень представника позивача, наданих в судовому засіданні, всі документи, які запитувалися перевіряючими в ході виїзної перевірки надавались позивачем.
Статтею 83 ПК України визначено, що для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок, підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.
Згідно п. п. 85.2, 85.4 та 85.8 ст. 85 ПК України, при проведенні перевірки платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать до предмета перевірки або пов'язані з ним. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
При проведенні перевірок посадові особи органу державної податкової служби мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов'язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Посадова (службова) особа органу державної податкової служби, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
У пункті 85.6 ст. 85 ПК України зазначено про те, що у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.
Крім того, відповідачем всупереч вимогам пункту 85.6 ст. 85 ПК України не складено акт у довільній формі про відмову платника податків надати копії первинних документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу.
Відповідно до ч.1 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 08.12.2016 № НОМЕР_1 є необґрунтованим, через що позовні вимоги про скасування податкового повідомлення - рішення підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо позовних вимог про визнання дій ГУ ДФС у Харківській області протиправними, а саме результати перевірки згідно наказу № 2820 від 17.10.2016, що оформлені актом перевірки від 17.11.2016 за № 716/20-40-14-02-07/34331571, суд зазначає, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, пп. 19 '.1.2 п. 19 '.1 ст. 19 1 ПК України визначено функції контролюючих органів, зокрема, контроль своєчасності подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів, платежів.
Згідно пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Підпунктом 75.1.2 п.75.1 ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Відповідно до положень ст.77 ПК України, документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок (п. 77.1 ст.77 ПК України).
До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.
Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.
Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п. 77.2 ст.77 ПК України).
Про проведення документальної планової перевірки керівником контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки (п. 77.4 ст.77 ПК України).
Допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу (п.77.6 ст.77 ПК України).
Строки проведення документальної планової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.
Пунктом 81.1 ст. 81 ПК України передбачені умови, за яких посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки, зокрема, за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
При цьому суд зазначає, що абз.3 п.п.75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України визначено певні обмеження щодо предмету планової перевірки, а саме не є предметом документальної планової перевірки питання трансфертного ціноутворення, визначені статтею 39 цього Кодексу.
Проте, всупереч положенням абз.3 п.п.75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України під час проведення планової виїзної перевірки податковим органом надана оцінка з питань звітності позивача щодо контрольованих операцій, зокрема, господарським операціям позивача з "ООО "Химсервис" (РФ) (російською мовою).
Таким чином, податковим органом неправомірно проведено планову виїзну перевірку з питань трансферного ціноутворення, визначених ст.39 ПК України по взаємовідносинам позивача з "ООО "Химсервис" (РФ), через що наслідки вказаної планової виїзної перевірки в цій частині у вигляді застосування відповідних санкцій до позивача не можуть бути правомірними.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про визнання протиправними дії ГУ ДФС у Харківській області в частині проведення планової виїзної перевірки ТОВ "Фортіс Групп" з питань трансферного ціноутворення, визначених ст.39 ПК України є обґрунтованими, через що підлягають задоволенню.
При цьому, як вбачається з акту перевірки, податковим органом виявлено недекларування ТОВ Фортіс Групи у звіті про контрольовані операції за 2015 рік господарських операцій, які підпадають під визначення контрольованих з контрагентом - "ООО "Химсервис" (РФ) (російською мовою).
Відповідно до ОСОБА_6 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, засновником ТОВ «Фортіс Групп» визначено ОСОБА_8, розмір внеску до статутного фонду 6650 грн., а також ОСОБА_9, розмір внеску до статутного фонду 28350 грн. (т.1 а.с.90-92).
Судом встановлено, що до Звіту про контрольовані операції за 2015 звітний рік господарські операції з придбаного товару від нерезидента "ООО "Химсервис" (РФ) не включені (т.1 а.с.201-203).
Також судом встановлено, що річний дохід ТОВ «Фортіс Групп» за 2015 рік становив 53331147 грн.
Щодо доводів відповідача про здійснення позивачем господарські операції із пов'язаною особою "ООО "Химсервис" (РФ) з загальним обсягом понад 5 млн. грн., суд зазначає наступне.
Підставою для тверджень податкового органу про те, що у ТОВ «Фортіс Групп» та "ООО "Химсервис" (РФ) один засновник, що передбачає обов'язок у позивача включити до звіту про контрольовані операції про контрольовані операції за 2015 звітний рік, стала інформація з сайту "Федеральной налоговой службы Российской Федерации" (https://egrul.nalog.ru) станом на 14.11.2016 (т.2 а.с.128-135).
Згідно наданої до суду відповідачем інформації з сайту "Федеральной налоговой службы Российской Федерации" (https://egrul.nalog.ru), засновником "ООО "Химсервис" (РФ), яке зареєстровано в ІНФОРМАЦІЯ_1 визначено фізичну особу "ОСОБА_10, ГРН 1117746544519, размер доли 100%".
Водночас, суд зазначає, що окрім вказаної інформації з сайту "Федеральной налоговой службы Российской Федерации" (https://egrul.nalog.ru) про те, що ОСОБА_8, який є засновником ТОВ «Фортіс Групп» є та ж сама особа, що й засновник "ООО "Химсервис" (РФ), в ході судового розгляду відповідачем не надано.
При цьому, виходячи зі змісту та форми наданої інформації з сайту "Федеральной налоговой службы Российской Федерации" (https://egrul.nalog.ru), суд позбавлений можливості віднести вказану інформацію до належних та допустимих доказів на підтвердження пов'язаності осіб позивача та його контрагента.
Водночас, з наданої відповідачем роздруківки неможливо ототожнити або ідентифікувати будь - яким чином засновника "ООО "Химсервис" (РФ) з засновником ТОВ «Фортіс Групп» , оскільки відсутні персональні данні "Губина Кирила Ігоровича" (дата народження, громадянство та присвоєння "индивидуального налогового номера на територии РФ",тощо) .
Підпунктом 14.1.159 п.14.1 ст. 14 ПК України визначено, що пов'язані особи - юридичні та/або фізичні особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють, з урахуванням таких критеріїв: а) для юридичних осіб, зокрема: одна юридична особа безпосередньо та/або опосередковано (через пов'язаних осіб) володіє корпоративними правами іншої юридичної особи у розмірі 20 і більше відсотків; принаймні 50 відсотків складу колегіального виконавчого органу та/або наглядової ради кожної такої юридичної особи складають одні і ті самі фізичні особи.
У відповідності до положень п.п.39.2.1.1 п.п.39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПК України, в редакції, що діяла на час спірних правовідносин, для цілей цього Кодексу контрольованими операціями є: а) господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування сторін (сторони) таких операцій, що здійснюються платниками податків з пов'язаними особами - нерезидентами; б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу товарів через комісіонерів - нерезидентів.
Згідно п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПК України, Платники податків, обсяг контрольованих операцій яких з одним контрагентом перевищує 5 млн гривень (без урахування податку на додану вартість), зобов'язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 травня року, що настає за звітним, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
Отже, суд зазначає, що в розумінні положень ст. 39 ПК України, в даному випадку, контрольованою операцією може бути виключно господарська діяльність з пов'язаною особою - нерезидентом "ООО "Химсервис" (РФ).
Виходячи з наведеного, відповідачем не доведено наявність у позивача обов'язку щодо відображення у звіті про контрольовані операції за 2015 звітний рік господарські операції з "ООО "Химсервис" (РФ) у відповідності до положень п.п.39.2.1.1 п.п.39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПК України.
Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 08.12.2016 №0000151405 є необґрунтованим, через що позовні вимоги про скасування податкового повідомлення - рішення підлягають задоволенню у повному обсязі.
Водночас, суд зазначає, що проведена планова перевірка позивача з інших питань здійснена відповідачем правомірно, на підставі плану - графіку та положень ПК України.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дії ГУ ДФС у Харківській області в іншій частині проведення планової виїзної перевірки ТОВ "Фортіс Групп" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства період з 01.01.2013 по 30.06.2016, окрім питань трансферного ціноутворення, належить відмовити.
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
З огляду на те, що позовні вимоги задоволено частково, враховуючи положення ст. 94 КАС України, суд присуджує позивачу з Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору у розмірі 5949,56 грн., що підтверджується квитанціями від 16.12.2016 №7752, №7753 (т.1 а.с.79,80).
Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортіс Групп" до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання дій протиправними, скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області в частині проведення планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортіс Групп" (код ЄДРПОУ 34331571) з питань трансферного ціноутворення, визначених ст.39 ПК України.
Скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 08.12.2016 № НОМЕР_1, № НОМЕР_2.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління ДФС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортіс Групп" (код ЄДРПОУ 34331571, поштовий індекс 61171, АДРЕСА_1) у розмірі 5949,56 грн. (п'ять тисяч дев'ятсот сорок дев'ять гривень 56 копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова виготовлена у повному обсязі 25 липня 2017 року.
Суддя Мар'єнко Л.М.
Суд | Харківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.07.2017 |
Оприлюднено | 06.08.2017 |
Номер документу | 68112820 |
Судочинство | Адміністративне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні