Ухвала

від 01.08.2017 по справі 914/1288/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

01.08.2017 р. Справа№ 914/1288/17

Суддя Господарського суду Львівської області Кітаєва С.Б. при секретарі судового засідання Карась Х., розглянувши матеріали справи

за первісним позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю ІНФОРМАЦІЙНО-КОНСУЛЬТАЦІЙНИЙ ЦЕНТР РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦТВА у ПЕЧЕРСЬКОМУ РАЙОНІ , м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю УНІ-ТРЕЙД-ГРУП ЛВ , с.Скнилів, Пустомитівський район, Львівська область

третя особа , що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Обабіч , м.Львів

про: звернення стягнення на предмет іпотеки та визнання права власності на майно.

позивача за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю УНІ-ТРЕЙД-ГРУП ЛВ , с.Скнилів, Пустомитівський район, Львівська область

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю ІНФОРМАЦІЙНО-КОНСУЛЬТАЦІЙНИЙ ЦЕНТР РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦТВА у ПЕЧЕРСЬКОМУ РАЙОНІ , м.Київ

до відповідача 2: Публічного акціонерного товариства КБ ХРЕЩАТИК , м.Київ

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів : Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, м.Київ

про визнання недійсними договорів

За участю представників :

від позивача за первісним (відповідача 1 за зустрічним) позовами - ОСОБА_2 - представник (довіреність в матеріалах справи);

від відповідача за первісним (позивача за зустрічним ) позовами : ОСОБА_3 - представник (довіреність в матеріалах справи ), ОСОБА_4 - представник (довіреність в матеріалах справи ;

від третьої особи ВКФ Обабіч - не з явився;

від відповідача 2 за зустрічним позовом (КБ Хрещатик ) - не з явився ;

від третьої особи (приватного нотаріуса Київського МНО ОСОБА_1 ) - не з явився.

Права та обов язки, передбачені ст.ст.20,22 Господарського процесуального кодексу України, суд роз яснив представникам сторін. Заяви в порядку ст.20 ГПК України до суду не надходили.

Суть спору. На розгляд до господарського суду Львівської області поступила позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю ІНФОРМАЦІЙНО-КОНСУЛЬТАЦІЙНИЙ ЦЕНТР РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦТВА У ПЕЧЕРСЬКОМУ РАЙОНІ , м.Київ, до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю УНІ-ТРЕЙД-ГРУП ЛВ , с.Скнилів Пустомитівського району Львівської області, про звернення стягнення на предмет іпотеки та визнання права власності на об єкт нерухомого майна .

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 26.06.2017 року порушено провадження у справі і прийнято позовну заяву до розгляду; призначено судове засідання на 17.07.2017 року; залучено до участі у справі в статусі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА ОБАБІЧ (79014, м.Львів, вул.Ніщинського,35).

Ухвалою від 27.06.2017 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ІНФОРМАЦІЙНО-КОНСУЛЬТАЦІЙНИЙ ЦЕНТР РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦТВА У ПЕЧЕРСЬКОМУ РАЙОНІ про забезпечення позову ( вх.№2779/17 від 23.06.17) задоволено частково, до набрання чинності рішенням у даній справі: накладено арешт на майно, яке є предметом іпотеки за Договором іпотеки від 24 січня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрованого в реєстрі за №132, а саме : об єкт нерухомого майна: нежитлові приміщення, об єкт житлової нерухомості:Ні; опис об єкта: загальна площа (кв.м.):343,4, опис: нежитлові приміщення в підвалі: : І; II; IV та на 1-у поверсі: від 1-1 по 1-3; від 14-1 по 14-7; від 15-1 по 15-3, 16-1, зміна площі з 333,4 кв.м. на 343,4 кв.м. в результаті уточнення площ, що знаходиться за адресою: Львівська обл., м. Львів, вул. Галицька, буд. 20, номер об єкта в РПВН:5869940, реєстраційний номер об єкта нерухомого майна: 924372146101та заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю УНІ-ТРЕЙД- ГРУП ЛВ (код ЄДРПОУ 38127539, місцезнаходження:81114, Львівська область, Пустомитівський район, с.Скнилів, вул.Шевченка, буд.95) вчиняти будь-які дії по відчуженню майна - об єкта нерухомого майна: нежитлових приміщень, об єкт житлової нерухомості: Ні; опис об єкта: загальна площа (кв.м.):343,4, опис: нежитлові приміщення в підвалі: : І; II; IV та на 1-у поверсі: від 1-1 по 1-3; від 14-1 по 14-7; від 15-1 по 15-3, 16-1, зміна площі з 333,4 кв.м. на 343,4 кв.м. в результаті уточнення площ, що знаходиться за адресою: Львівська обл., м. Львів, вул. Галицька, буд. 20, номер об єкта в РПВН:5869940, реєстраційний номер об єкта нерухомого майна: 924372146101, в тому числі, і шляхом видачі довіреностей.

В задоволенні решти вимог за заявою заявнику відмовлено.

Ухвалою від 29.06.2017 року виправлено допущену описку в п.5 резолютивної частини ухвали господарського суду Львівської області від 27.06.2017р. у справі №914/1288/17.

З підстав, зазначених в ухвалі від 17.07.2017 року, розгляд справи відкладався на 01.08.2017 року. Ухвалою від 20.07.2017 року прийнято до розгляду спільно з первісним зустрічний позов б/н від 15.07.2017 р. (вх.№1527 від 17.07.2017р. ) із врахуванням заяви б/н від 17.07.2017р. про збільшення розміру позовних вимог за зустрічною позовною заявою (вх.№3101/17 від 17.07.2017 р.) Товариства з обмеженою відповідальністю УНІ-ТРЕЙД-ГРУП ЛВ , с.Скнилів, Пустомитівський район, Львівська область про визнання недійсними договорів.

Позивачем за первісним позовом долучено до позовної заяви Звіт про оцінку предмета іпотеки .Оцінка була проведена на замовлення позивача за первісним позовом, за результатами чого незалежним експертом-суб єктом оціночної діяльності Консалтингова компанія Самсон ТОВ вартість Предмета іпотеки, станом на 20.06.2017, була визначена в сумі 40 253 000,00 грн.

01.08.2017 року (за вх.№26627/17) в суді зареєстровано подане відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним), Товариством з обмеженою відповідальністю УНІ-ТРЕЙД- ГРУП ЛВ , Заперечення (б/н від 01.08.2017р.) щодо наданого позивачем звіту про оцінку предмета іпотеки.

У Запереченнях відповідач за первісним позовом стверджує, що із наданого Звіту, який складений ТОВ Самсон , м.Київ, вбачається, що така оцінка проведена без огляду предмету іпотеки (с.10.12 Звіту), відтак, оцінка майна є протиправною і не може братися до уваги для вирішення спору.

Відповідач за первісним позовом обгрунтовує свої заперечення посиланням на положення Національного стандарту №1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав , затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440, який є обов язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб єктами оціночної діяльності, зокрема , яким визначені загальні вимоги до проведення незалежної оцінки майна.

Так, згідно з приписами п.50 Національного стандарту №1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється, зокрема, ознайомлення з об єктом оцінки.

Відповідно до п.51 Національного стандарту №1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав , незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності:- укладення договору на проведення оцінки,-ознайомлення з об єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; - ідентифікація об єкта оцінки та пов язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів;-вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування;- узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; - складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).

Крім того, відповідач за первісним позовом в обгрунтування заперечень посилається на ст.11 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні , у якій визначено, що замовник оцінки повинен забезпечити доступ суб єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення оцінки . Стверджує, що таку позицію підтримує і Вищий господарський суд України у Постанові від 20 липня 2016 року у справі №3/22/2012/5003.

У постанові від 15 лютого 2017р. №907/797/13 ВГСУ зазначив , що Національним стандартом №1 (п.п.5- 55), зокрема, визначені загальні вимоги до проведення незалежної оцінки майна.

Національний стандарт №2 Оцінка нерухомого майна , затверджений постановою КМУ від 28.10.2004 №1442, є обов язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб єктами оціночної діяльності, а також особами , які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу.

Таким чином, оцінка нерухомого майна має здійснюватись відповідно до Національного стандарту №2 Оцінка нерухомого майна з урахуванням Національного стандарту №1, яким визначено загальні засади. Також ВГСУ у наведеній постанові вказав, що незважаючи на вибір експертом методичного підходу оцінки майна (дохідний, порівняльний) при підготовці та проведенню незалежної експертизи майна передує, в будь-якому випадку, ознайомлення з об єктом оцінки шляхом доступу до нього.

Предметом позовних вимог у справі за первісним позовом є звернення стягнення в рахунок часткового погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА ОБАБІЧ за Генеральною угодою №1 від 24.01.2007 перед позивачем на предмет іпотеки за Договором іпотеки, укладеним між ВАТ Комерційний Банк Хрещатик та Закритим акціонерним товариством Артанія , посвідченим 24.01.2007 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрованого в реєстрі за №132, а саме: об єкт нерухомого майна-нежитлові приміщення, об єкт житлової нерухомості:Ні; опис об єкта: загальна площа (кв.м.):343,4, опис: нежитлові приміщення в підвалі: : І; II; IV та на 1-у поверсі: від 1-1 по 1-3; від 14-1 по 14-7; від 15-1 по 15-3, 16-1, зміна площі з 333,4 кв.м. на 343,4 кв.м. в результаті уточнення площ, що знаходиться за адресою: Львівська обл., м. Львів, вул. Галицька, буд. 20, номер об єкта в РПВН:5869940, реєстраційний номер об єкта нерухомого майна: 924372146101.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем за первісним позовом долучено до відзиву на позовну заяву Звіт про оцінку майна , який проведений 11 липня 2017 року ФОП ОСОБА_6 (сертифікат суб єкта оціночної діяльності виданий ФДМУ №181/16 від 01 березня 2016 р), за даними якого вартість Предмета іпотеки станом на 11.07.2017 склала 130 020 002,00 грн.

Таким чином, між сторонами фактично існує спір стосовно вартості оцінки Предмета іпотеки, а тому, як вважає позивач за первісним позовом, є необхідність у призначенні та проведенні відповідної судової експертизи (клопотання про призначення експертизи вх.№3298/17 від 01.08.2017р.).

Розглянувши в судовому засіданні 01.08.2017 подане позивачем за первісним позовом клопотання про призначення у справі судової експертизи, суд вирішив задовольнити його частково з наступних підстав.

Так, згідно зі ст. 82 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні господарського спору по суті (задоволення позову, відмова в позові повністю або частково) господарський суд приймає рішення. Рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. Про судове рішення рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, згідно з положеннями ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає у правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

При цьому, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має створювати сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Також, за змістом системного аналізу приписів ст. ст. 43, 104 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення законності та обґрунтованості судового рішення, на місцевий господарський суд покладено обов'язок всебічно та повно з'ясувати і дослідити обставини справи, що мають значення для її вирішення по суті.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При цьому, згідно з п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також недоведеність обставин, що мають значення для справи, які господарський суд визнав встановленими, є підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду.

Таким чином, суд, розглядаючи справу, має вживати заходів до всебічного й повного встановлення обставин спору, що не суперечить принципу змагальності, оскільки останній відображається в змісті процесуальних прав та обов'язків осіб, що беруть участь у справі та реалізується в сукупності з принципами рівності, диспозитивності та безпосередності.

Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 33 Закону України Про іпотеку у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема, на підставі рішення суду.

Відповідно до ч.3 ст.37 Закону іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб єктом оціночної діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України Про іпотеку у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду, зокрема зазначається початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Виходячи зі змісту поняття ціна як форми грошового вираження вартості товару, послуг тощо, аналізу норм статей 38, 39 Закону України Про іпотеку суд приходить до висновку, що у розумінні норми статті 39 Закону Про іпотеку встановлення початкової ціни предмету іпотеки у грошовому вираженні визначається за процедурою, передбаченою частиною шостою статті 38 цього Закону.

Вказаної позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 27.05.2015 р. у справі № 6-61цс15.

Згідно з ч. 6 ст. 38 Закону України Про іпотеку ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

В матеріалах справи наявні два різні висновки про вартість предмету іпотеки за іпотечним договором, які були надані позивачем та відповідачем за первісним позовом , та згідно з якими ринкова вартість іпотечного майна суттєво відрізняється.

Нормами ст. 43 Закону України Про іпотеку передбачено, що початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

Звертаючись до суду з клопотанням про призначення у справі судової експертизи, позивач за первісним позовом не погодився з наданим відповідачем за первісним позовом Звітом про оцінку майна, складеним суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_6, згідно з яким вартість предмета іпотеки станом на 11.07.2017 склала 130 020 002,00 грн., оскільки є інший висновок , складений незалежним експертом-суб єктом оціночної діяльності на замовлення позивача за первісним позовом , згідно якого вартість Предмета іпотеки станом на 20.06.2017 року становить 40 253 000,00 грн. Крім того, в обгрунтування необхідності призначення експертизи посилається на те, що початкова ціна предмета іпотеки не береться до уваги судом у разі заявлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на нього, оскільки згідно із ч.3 ст.37 Закону іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб єктом оціночної діяльності.

Відповідач за первісним позовом вважає, що оскільки оцінка вартості іпотечного майна за Звітом позивача (який складений ТОВ Самсон , м.Київ) проведена без огляду предмету іпотеки, то така оцінка майна є протиправною і не може братися до уваги для вирішення спору.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної в Аналізі судової практики застосування судами законодавства, яке регулює іпотеку як заставу нерухомого майна, якщо між сторонами виникає спір щодо такої оцінки, то залежно від того, яка сторона її оспорює, ця сторона зобов'язана довести інший розмір, зокрема заявити клопотання про призначення та проведення відповідної судової експертизи. Початкова ціна предмета іпотеки не береться до уваги судом у разі заявлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на нього, оскільки згідно із ч.3 ст.37 Закону іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб єктом оціночної діяльності.

З огляду на зазначене , а також враховуючи , що між сторонами існує спір стосовно вартості предмету іпотеки на час звернення позивача до суду, а визначення його вартості потребує спеціальних знань, суд дійшов висновку про необхідність призначення у даній справі судової експертизи для встановлення вартості об'єкту нерухомості, що є предметом іпотеки.

Так, частиною 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Відповідно до статті 1 Закону України Про судову експертизу судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.

В Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" (Заява № 61679/00) від 01.06.2006, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури. Більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строк для їх отримання.

Як на тому наголошено в пункті 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012 Про деякі питання практики призначення судової експертизи судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

В даному випадку має бути призначена оціночно-будівельну нерухомого майна , яке є Предметом іпотеки.

Згідно з п. 5.2. Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5) основними завданнями оціночно-будівельної експертизи є, зокрема, визначення різних видів вартості поліпшень будівель та їх частин, споруд, передавальних пристроїв тощо, а до орієнтовного переліку вирішуваних питань віднесено наступне: Яка вартість (зазначити вид вартості: ринкова, залишкова, ліквідаційна, вартість ліквідації, спеціальна, інвестиційна тощо) об'єкта нерухомого майна (зазначити об'єкт: будівля, приміщення, квартира, споруда тощо)? .

Відповідно до частин 2, 3 статті 41 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі. Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу". Особа, яка проводить судову експертизу (далі - судовий експерт) користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 цього Кодексу.

Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України Про судову експертизу . Особа, яка проводить судову експертизу користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 цього Кодексу.

Так, відповідно до п. 7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №4 Про деякі питання практики призначення судової експертизи з урахуванням вимог частини третьої статті 41 ГПК господарський суд доручає проведення судових експертиз установам та особам, зазначеним у статтях 7, 9 і 10 Закону.

Згідно з частиною другою статті 10 Закону судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта.

За загальним правилом доручати проведення судової експертизи можливо лише тим особам, яких атестовано відповідно до Закону і включено до Державного реєстру атестованих судових експертів, ведення якого покладено на Міністерство юстиції України (стаття 9 Закону).

Позивач за первісним позовом просить суд доручити проведення експертизи судовим експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, який, як стверджує позивач, є найбільш авторитетною установою України, що проводить судові експертизи за понад 90 експертними спеціальностями.

Господарським судом відхиляється в цій частині клопотання представника позивача за первісним позовом, з огляду на наступне.

Пунктом 8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" від 23.02.2012 № 4 визначено, що визначаючись з експертною установою, яка проводитиме судову експертизу, господарський суд має враховувати положення пункту 1.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень (затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5), згідно з якими експертизи проводяться, як правило, за зонами регіонального обслуговування. Цим же пунктом передбачено, що за наявності обставин, які зумовлюють неможливість або недоцільність проведення експертизи за зоною обслуговування, особа або орган, які призначають експертизу, зазначивши відповідні мотиви, можуть доручити її виконання експертам іншої установи. З урахуванням наведеного, а також припису пункту 3 частини другої статті 86 ГПК, у разі призначення господарським судом судової експертизи не за зоною регіонального обслуговування мотиви такого призначення мають бути зазначені в ухвалі про призначення експертизи.

Господарський суд зауважує, що про обставини, які б підтверджували неможливість проведення Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз призначеної господарським судом судової експертизи у даній справі інформація у суду відсутня, а позивачем така інформація не надана.

Господарський суд враховує, що особа, яка проводить судову експертизу користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, господарським судом доручається проведення експертизи у даній справі Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (м. Львів, вул.Липинського,54), враховуючи місцезнаходження іпотечного майна.

Відповідно до роз'яснень, які надав Пленум Вищого господарського суду України в п. 23 своєї Постанови від 23.03.2012 № 4 Про деякі питання практики призначення судової експертизи , відповідно до частини третьої і четвертої статті 15 Закону витрати на проведення судових експертиз науково-дослідними установами Міністерства юстиції України, зокрема, у господарських справах відшкодовуються в порядку, передбаченому чинним законодавством.

У застосуванні відповідних законодавчих приписів господарським судам рекомендується виходити з такого.

Витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи.

Позивач за первісним позовом зобов язується оплатити витрати на проведення експертизи.

Таким чином, на даному етапі провадження у справі суд покладає судові витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, на позивача за первісним позовом.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.79 ГПК України, господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках призначення господарським судом судової експертизи.

З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 41, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1.Призначити у справі № 914/1288/17 судову оціночно-будівельну експертизу, на вирішення якої поставити наступне питання:

- Якою на дату проведення експертизи є ринкова вартість об'єкту нерухомого майна: нежитлові приміщення, об єкт житлової нерухомості:Ні; опис об єкта:загальна площа (кв.м.):343.4, опис: нежитлові приміщення в підвалі: 1; 11; 1У та на 1-у поверсі: від 1-1 по 1-3; від 14-1 по 14-7; від 15-1 по 15-3, 16-1, зміна площі з 333,4 кв.м. на 343,4 кв.м. в результаті уточнення площ, що знаходиться за адресою:Львівська область, м.Львів, вул.Галицька, буд.20, номер об єкта в РПВН:5869940, реєстраційний номер об єкта нерухомого майна: 924372146101.

2. Проведення експертизи доручити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз (м.Львів, вул.Липинського, 54).

3. Попередити експерта, який буде здійснювати судову експертизу, про кримінальну відповідальність згідно з ст. ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.

4. Зобов'язати учасників судового процесу надати на вимогу експерта оригінали всіх, необхідних для проведення експертизи, документів.

5. Оплату витрат по проведенню судової експертизи покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю ІНФОРМАЦІЙНО-КОНСУЛЬТАЦІЙНИЙ ЦЕНТР РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦТВА У ПЕЧЕРСЬКОМУ РАЙОНІ (01601, м.Київ, вул.Шовковична, буд.42-44, оф.1 В; код ЄДРПОУ 36423831).

6. Ухвалу та матеріали справи №914/1288/17 надіслати Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз.

7. Зобов'язати учасників судового процесу повідомити господарський суд Львівської області про закінчення експертизи.

7.Зупинити провадження у справі №914/1288/17 до проведення судової експертизи та отримання висновку експерта.

Суддя Кітаєва С.Б.