Рішення
від 01.08.2017 по справі 916/1191/17
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" серпня 2017 р. Справа № 916/1191/17

За позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до відповідача: публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ІНВЕСТБАНК"

за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Вдовіної Ліани Леонідівни

2) Головного управління юстиції в Одеській області в особі Відділу примусового виконання рішень

про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

Суддя Цісельський О.В.

За участю представників:

від позивача: Тітов В.В. - адвокат

від відповідача: Ногай Д.С. - довіреність

від третьої особи 1: не з'явився

від третьої особи 2: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі - ФОП ОСОБА_1), звернувся до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ІНВЕСТБАНК" (надалі - ПАТ "КБ ІНВЕСТБАНК"), в якій просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений 28.03.2017р. Вдовіною Ліаною Леонідівною, приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за № 953, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "КБ ІНВЕСТБАНК" заборгованості за кредитним договором № 103-12 від 07.12.2012р у розмірі, що становить 7 398 407 грн а витрати на вчинення виконавчого напису у розмірі 3600 грн.

Разом із позовною заявою ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою (вх.№2-2710/17) про забезпечення позову, відповідно до якої просить суд до вирішення спору по суті та набранням рішенням у даній справі законної сили, зупинити стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь ПАТ "КБ ІНВЕСТБАНК" заборгованості за кредитним договором №103-12 від 07.12.2012р. у розмірі 7 402 007,67 грн, за виконавчим написом №953 від 28.03.202017р., виданого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Вдовіною Л.Л.

Як зазначив позивач, в ході виконавчих дій на підставі оскаржуваного виконавчого напису, державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області було накладено арешт на частки у статутному капіталі товариств, які належать позивачу як фізичній особі, реалізація цих майнових прав в процесі виконавчого провадження може привести до того, що позивач буде позбавлений права на своє майно та змушений буде, в разі задоволення позову, повторно звертатись до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.05.2017р. позовну заяву (вх. № 1263/17 від 22.05.2017р.) прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та її розгляд призначено в судовому засіданні, а також залучити приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Вдовіну Ліану Леонідівну та Головне управління юстиції в Одеській області в особі відділу примусового виконання рішень до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Крім того, ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.05.2017р. судом було задоволено заяву позивача про забезпечення позову, вжито заходи до забезпечення позову, шляхом зупинення стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь ПАТ "КБ "ІНВЕСТБАНК" заборгованості за кредитним договором №103-12 від 07.12.2012р. у розмірі 7 402 007,67 грн, за виконавчим написом №953 від 28.03.202017р., виданого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Вдовіною Л. Л. до вирішення спору по суті та набрання рішенням у даній справі законної сили.

22.06.2017р. від відповідача надійшло клопотання (вх. № 2-3405/17), в якому відповідач посилаючись а приписи п.1 ст.80 ГПК України просив суд припинити провадження у справі, яке розглянуто судом та в його задоволенні було відмовлено з підстав невідповідності обставинам справи.

26.06.2017р. третьою особою 2 - ДВС разом із супровідним листом (вх. № 13990/17) до суду було надано належним чином посвідчені матеріали виконавчого провадження АСВП № 53696235, окрім того третя особа 2 просила суд проводити засідання без участі її представника (т.с.1, а.с.93-114).

26.06.2017р. від відповідача суду було надано клопотання (вх. №14053/17) про доручення доказів, яке судом було задоволено, докази долучені до матеріалів справи.

03.07.2017р. постановою Одеського апеляційного господарського суду ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.05.2017р. про вжиття заходів до забезпечення позову було скасовано у задоволені заяви ФОП ОСОБА_1 про забезпечення позову було відмовлено.

06.07.2017р. від позивача на адресу суду було надано клопотання (вх. № 2-3646/17) про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

13.07.2017р. третьою особою 1- приватним нотаріусом Вдовіною Л.Л. разом із супровідним листом (вх. № 15466/17) суду було надано копії документів на підставі яких було вчинено оспорюваний виконавчий напис (т.с.2, а.с.1-130), які судом долучено до матеріалів справи.

18.07.2017р. ухвалою Господарського суду Одеської області клопотання позивача про продовження строку розгляду справи було задоволено, строк розгляду справи було продовжено на 15 днів.

Представник позивача - ФОП ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд їх задовольнити.

Відповідач - ПАТ "КБ ІНВЕСТБАНК" письмової позиції щодо позову не надав, в судових засіданнях його представник проти позовних вимог заперечує в повному обсязі, просить суд у задоволені позову відмовити в повному обсязі.

Треті особи про час та місце судового засідання повідомлялися своєчасно, шляхом направлення ухвал суду на їх юридичну адресу та адресу мешкання, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, проте їх представники в судове засідання не з'явилися, про поважність підстав неявки суд не повідомили, своєї правової позиції щодо позову суд не повідомили.

Як роз'яснив Вищий господарський суд України у постанові Пленуму № 18 від 26.12.2011 року (з подальшими змінами та доповненнями) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи, у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цих норм, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з частиною другою статті 43 ГПК України та статтею 33 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При цьому, суд має створити належні умови всім учасникам судового процесу для виконання ними вказаного обов'язку по доведенню своєї правової позиції. Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників учасників судового процесу справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Норми ст. 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.

Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, в судові засідання з'являлися повноважні представники позивача та відповідача, які надавали суду свої пояснення та заперечення, докази на підтвердження власних правових позицій, внаслідок чого справа може бути розглянута за результатами повного та всебічного розгляду спору.

В процесі розгляду справи учасниками судового процесу надавалися додаткові докази, які залучені судом до матеріалів справи.

Відповідно до ст.85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

07.12.2012р. між ПАТ "КБ ІНВЕСТБАНК" (надалі - Банк) та ФОП ОСОБА_1 (надалі - Позичальник) було укладено кредитний договір № 103-12, відповідно до п.1.1. якого банк надав позичальнику кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії у загальній сумі 200 000 дол. США, з яких 140 000 дол. США за умови виконання позичальником п.3.2.1. цього договору та у сумі, що перевищує 140 000 дол. США до загальної суми кредиту 200 000 дол. США, за умови виконання позичальником п.3.2.2. цього договору, шляхом конвертації коштів на Міжбанківському валютному ринку України в гривню з наступним перерахуванням коштів на поточний рахунок позичальника на придбання підкладкової тканини, а позичальник зобов'язується повернути банку кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в розмірі та на умовах і в строки, визначені у договорі.

Пунктом 1.2. договору строк повернення кредиту було встановлено - 04.12.2014р. Повернення кредиту повинно здійснюється у строки згідно із графіком, зі сплатою останнього платежу - 04.12.2014р., а саме:

позивальник повинен повернути банку 28.12.2013р. - 15385 дол. США, 28.01.2014р. - 15385 дол. США; 28.02.2014р - 15385 дол. США; 28.03.2014р. - 15385 дол. США; 28.04.2014р. - 15385 дол. США, 28.05.2014р. - 15385 дол. США; 28.06.2014р - 15385 дол. США; 28.07.2014р. - 15385 дол. США; 28.08.2014р. - 15385 дол. США, 28.09.2014р. - 15385 дол. США; 28.10.2014р - 15385 дол. США; 28.11.2014р. - 15385 дол. США; та 04.12.2014р. - 15380 дол. США.

У разі неотримання позичальником кредиту в повній сумі згідно п.1.1. договору, строки та суми його повернення згідно графіку не змінюються. При цьому загальна сума повернення кредиту обмежується фактичною заборгованістю позичальника.

Згідно із п.1.3. договору за користування кредитом позичальник щомісяця сплачує банку відсотки з розрахунку 15% річних за період користування кредитом починаючи з дати укладання договору та до 07.12.2013р.

Відсоткова ставка на кожні наступні 365 календарних днів користування кредитом автоматично збільшується та складається з відсоткової ставки, що діяла у попередні 365 календарних днів користування кредитом, до якої додаються 2% річних (без укладання додаткових угод або договору про внесення змін до цього договору) тощо.

Відповідно до п.1.4. договору позичальник сплачує банку комісійну винагороду за кредитне обслуговування відповідно до тарифів банку на рахунок банку за перевірку та оформлення документів, пов'язаних із кредитуванням, виконанням операцій з надання кредиту. Розмір комісійної винагороди встановлюється із розрахунку 0,75% від отриманої суми кредиту. Сплата комісійної винагороди здійснюється у гривні.

Пунктом 2.1. договору встановлено, що відсотки за користуванням кредитом нараховуються щомісяця, у перший робочий день після 20 числа поточного місяця за період з 21 числа попереднього місяця по 20 число поточного місяця включно та на дату повернення кредиту тощо.

Позичальник сплачує відсотки щомісяця не пізніше 28 числа поточного місяця та на дату повернення кредиту (п.2.2. договору).

Згідно з п.2.3. договору позичальник доручає банку від його імені і за його рахунок щомісяця здійснювати операції по поверненню кредиту, сплаті нарахованих відсотків за користування кредитом, комісійної винагороди, штрафних санкцій (пені), інших платежів на користь банку, передбачених цим договором. Черговість сплати заборгованості за кредитом, відсотками, іншими платежами визначається банком самостійно.

За умовами п.3.1. договору позичальник відповідає за виконання зобов'язань за цим договором власними коштами та усім належним йому майном.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що забезпеченням зобов'язань позичальника за цим договором буде іпотека, застава майнових прав на грошові кошти (депозит).

Позичальник зобов'язується у день укладання з Банком цього договору укласти з Банком договір банківського вкладу (депозитний договір) строком не менш ніж по 05.12.2014 р. на суму не менш ніж 10 000 грн та передати банку майнові права за таким договором у заставу - у забезпечення виконання своїх зобов'язань за цим кредитним договором (у частині сплати пені та штрафів). Позичальник зобов'язується забезпечити укладання з банком відповідного договору застави у день укладання з банком цього договору.

Позичальник зобов'язується у день укладання з банком цього договору укласти з банком договір іпотеки квартири АДРЕСА_3, та договір іпотеки квартири № 18 що знаходиться у будинку № 36 по вул. Жуковського в м. Одесі (п.п.3.2.1. договору).

У випадку отримання позичальником частини кредиту, що перевищує 140 000 дол. США до загальної суми кредиту 200 000 дол. США, позичальник зобов'язується у день отримання зазначених коштів, але у будь-якому разі до отримання вказаної частини кредиту, укласти з банком договір іпотеки / договір застави майна, заставною вартістю, яка буде достатньою для забезпечення виконання Позичальником обов'язку по поверненню вказаних коштів (п.п. 3.2.2. договору).

Згідно із п. 5.2. договору банк вправі відмовитися від надання кредиту повністю або частково у випадку порушення процедури визнання позичальника/поручителя/майнового поручителя банкрутом або при наявності інших обставин, що свідчать про те, що наданий позичальнику кредит вчасно не буде повернутий, а також у випадку порушення встановленого цим договором обов'язку цільового використання кредиту або порушення позичальником інших зобов'язань, передбачених цим договором. Також, банк вправі відмовитися від надання кредиту повністю або частково у випадку встановлення НБУ, іншими державними органами обмежень по наявних операціях або невиконання позичальником своїх обов'язків, встановлених п.п. 3.2., 3.2.1., 3.2.2.,5.19.,цього Договору.

Відповідно до п.5.3. договору банк має право переглянути процентну ставку за користування кредитом по даному кредитному, договору у випадку: зміни рівня облікової ставки Національного банку України; зміни ситуації на ринку кредитних ресурсів; зміни кредитної політики банку.

Про зміну процентної ставки банк письмово повідомляє позичальника за 5 календарних днів до ведення нової процентної ставки, з наступним підписанням відповідної додаткової угоди.

Пунктом 5.5. договору визначено, що цим договором позичальник дає банку право (доручення) здійснювати списання (договірне списання) коштів з рахунків позичальника для виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором. Банк вправі самостійно списувати кошти з поточних рахунків позичальника для забезпечення будь-яких платежів за кредитним договором: на підставі доручення за цим договором (п.п. 5.5.1.); на підставі доручення Позичальника Банку на здійснення договірного списання: для виконання зобов'язань по поверненню кредиту, сплаті відсотків, сплаті штрафних санкцій, по відшкодуванню витрат на отримання інформації з державних реєстрів обтяжень та заборон відчуження рухомого/нерухомого майна (приватні та публічні обтяження), сплати інших платежів (у тому числі по страхуванню), згідно визначених у договорі реквізитів (п.п. 5.5.2. договору); для сплати простроченої заборгованості, у випадку несвоєчасного повернення кредиту та\або сплати відсотків за користування ним - на підставі наказу про примусову сплату боргового зобов'язання (п.п. 5.5.3. договору); в випадку недостатності (відсутності) коштів в іноземній валюті для сплати заборгованості за кредитом і відсотками за користування ним, банк має право на договірне списання коштів у гривні з рахунків позичальника в розмірі, еквівалентному сумі заборгованості в іноземній валюті, і покупку іноземної валюти на Міжбанківському валютному ринку України за рахунок списаної з рахунку гривні, з наступним зарахуванням отриманих коштів на сплату заборгованості позичальника. Комісійна винагорода банку за здійснення зазначених операцій, а також понесені банком при цьому витрати, сплачені у відповідності з чинним законодавством податки та збори відшкодовуються за рахунок позичальника (п.п.5.5.4. договору).

Відповідно до п.5.6. договору позичальник зобов'язується забезпечити своєчасне повернення отриманого кредиту і сплату відсотків по ньому. Позичальник має право достроково повернути кредит, письмово повідомивши банк за 5 робочих днів до дня повернення, якщо сума достроково повертаємих коштів складає більш ніж 150 000 грн або у гривневому еквіваленті до валюти, у якій виданий кредит.

Згідно із п.5.9. договору позичальник зобов'язується протягом дії цього договору, без попередньої письмової згоди банку, не здійснювати відчуження нерухомого майна, автотранспорту, що належать позичальнику на загальну суму, що перевищує 5% від суми заборгованості за цим договором.

У відповідності до п.5.10. договору позичальник підтверджує, що у випадку виникнення простроченої заборгованості за цим договором, майно позичальника, що належить йому на праві власності, а також будь-яке незавершене будівництво, замовником за яким він є, не буде продаватись, передаватись у заставу, здаватись в оренду, найм, передаватись для спільної діяльності без письмової згоди банку.

За умовами п. 5.11. договору банк вправі вимагати від позичальника достроково повернути кредит і сплатити відсотки у випадках: нецільового використання кредиту (п.п.5.11.1.); істотного погіршення фінансового стану позичальника або у випадку порушення процедури визнання позичальника банкрутом (п.п. 5.11.2.); невиконання позичальником своїх обов'язків, згідно п.п. 1.2., 2.2., 3.2., 5.21., 5.19., 5.20. цього договору (п.п. 5.11.3.); втрати предмету застави або погіршення його стану за будь-яких обставин, у тому числі за обставинах, за які позичальник не несе відповідальності (п.п. 5.11.4.); порушення позичальником правил про наступну заставу і про розпорядження предметом застави (п.п. 5.11.5.); неподання позичальником, на вимогу банка, даних та інформації, що стосуються його фінансового стану та стану предмету застави/іпотеки за укладеними договорами в забезпечення зобов'язань за даним договором, а також перешкоджання банку в здійсненні перевірки предмету застави/іпотеки (п.п. 5.11.6.); не надання банку будь-яких документів, якщо обов'язок щодо їх надання позичальником передбачений цим договором (п.п. 5.11.7.); встановлення такими, що не відповідають дійсності відомостей, які містяться у даному договорі, в договорах укладених в забезпечення зобов'язань за даним договором, або в інших документах, наданих позичальником (п.п. 5.11.8.); виникнення ситуації, коли на предмет застави/іпотеки за договорами укладеними в забезпечення зобов'язань за даним договором, може бути звернено стягнення за іншими зобов'язаннями позичальника (п.п. 5.11.9.); не оформлення (укладення)/не переоформлення(переукладення) договорів страхування, необхідність в оформленні (укладенні)/переоформленні (переукладенні) яких випливає з цього договору (п.п.5.11.10.); суттєве порушення позичальником умов договорів, укладених в забезпечення зобов'язань за даним договором, в тому числі в разі несплати страхових платежів (п.п.5.11.11.); порушення проти позичальника кримінальної справи або справи про визнання позичальника недієздатним чи обмежено дієздатним (п.п. 5.11.12.); за наявності інших обставин, що явно свідчать про те, що наданий позичальнику кредит не буде вчасно повернуто (п.п.5.11.13.);

Відповідно до п. 5.12. договору при одержанні позичальником вимоги банку згідно п.5.11. цього договору, позичальник зобов'язаний у дводенний строк з моменту одержання письмової вимоги або в строк, установлений банком, сплатити залишок заборгованості за цим договором, включаючи основний борг по кредиту, відсотки за користування кредитом або в зазначений строк виконати порушені умови договору, зі сплатою штрафних санкцій, передбачених цим договором.

Пунктом 5.16. договору встановлено, що позичальник зобов'язується в п'ятиденний строк письмово повідомити Банк про зміну зареєстрованого або фактичного місця проживання, зміну місця роботи, прізвища, або ім'я, номерів телефонів, а також про інформацію щодо укладення або розірвання шлюбу, з наданням відповідних документів.

Пунктом 5.19. договору, зокрема, встановлено, що одночасно із укладенням додаткових угод до цього договору, позичальник повинен укласти з банком додаткову угоду (договір про внесення змін) до договорів, які забезпечують виконання зобов'язань за цим договором (договори іпотеки, застави тощо), якщо умови вказаних договорів потребують внесення таких змін.

Одночасно із укладенням додаткових угод до цього договору, позичальник забезпечує укладення майновим поручителем за зобов'язаннями позичальника з банком додаткових угод (договорів про внесення змін) до договорів, які забезпечують виконання зобов'язань за цим договором (договори іпотеки, застави тощо), якщо умови вказаних договорів потребують внесення таких змін.

Якщо додатковими угодами до цього договору змінюється сума кредиту, строк користування кредитом, відсоткова ставка, умови щодо сплати штрафних санкцій та дострокової сплати (стягнення) суми кредиту, додаткові угоди до цього договору підписуються сторонами тільки одночасно з отриманням згоди від поручителів/майнових поручителів/гарантів на внесення вказаних змін.

Відповідно до п. 5.20. договору позичальник має право не пізніше трьох робочих днів до закінчення строку дії відсоткової ставки, яка встановлюється згідно п.1.3. цього договору, укласти з банком додаткову угоду про встановлення відсоткової ставки на відповідні наступні 365 календарних дня користування кредитом.

Умови додаткової угоди встановлюються за згодою сторін. Одночасно із укладенням вказаної додаткової угоди, позичальник повинен укласти з банком додаткову угоду (договір про внесення змін) до договорів, які забезпечують виконання зобов'язань за цим договором (договори іпотеки, застави тощо).

Одночасно з укладенням вказаної додаткової угоди, позичальник забезпечує укладення майновим поручителем за зобов'язаннями позичальника з банком додаткову угоду (договір про внесення змін) до договорів, і забезпечують виконання зобов'язань за цим договором (договори іпотеки, застави тощо).

Відповідно до розділу 6 сторони договору передбачили відповідальність та порядок розгляду спорів, зокрема: за нецільове використання кредиту Банк вправі стягнути з Позичальника штраф у розмірі 25 відсотків суми коштів, використаних не за цільовим призначенням, з одночасним пред'явленням заборгованості за кредитом до дострокового стягнення (п.6.1.); за невиконання п.п. 3.3, 5.13, 5.16., 5.19, 5.20 цього договору Банк вправі стягнути з Позичальника штраф у розмірі 5 % від суми отриманого кредиту, але не більш ніж 5000 гривень за кожний факт порушення (п.6.3.); за невиконання п.п. 3.2, а також у випадках, передбачених 5.11.8, 5.11.9 цього договору, банк вправі стягнути з позичальника штраф у розмірі 10% від суми наданого кредиту, але не більше 100 000,00 грн (п.6.3.2.).

Відповідно до п. 6.5. договору у випадку істотного порушення позичальником умов даного договору (несвоєчасна сплата кредиту або частини кредиту, відсотків), а також у випадках, зазначених у п. 5.11. даного договору, банк вправі (з достроковим, в односторонньому порядку, розірванням цього договору або без розірвання цього договору): стягнути з Позичальника суму несплачених відсотків, суму неповерненого кредиту, також, Банк вправі стягнути з Позичальника штрафні санкції за цим договором; здійснити стягнення з поточного рахунка Позичальника в безспірному порядку для сплати заборгованості по кредиту і несплаченим відсоткам, а також іншим зобов'язанням за цим договором; при відсутності або недостатності коштів на поточному рахунку позичальника звернути стягнення на заставлене майно позичальника, а у випадку, якщо суми, отриманої від продажу заставленого майна недостатньо, звернути стягнення на інше майно позичальника.

Розірвання даного договору здійснюється шляхом направлення позичальнику письмового повідомлення банку про розірвання договору. Договір вважається розірваним з моменту одержання позичальником письмового повідомлення банку або з моменту одержання банком доказів установи поштового зв'язку про неможливість вручення позичальнику письмового повідомлення.

За приписами п. 6.6. договору за порушення п.п.5.9., 5.10., 5.15. цього договору банк вправі стягнути з позичальника суму прямих збитків, заподіяних банку невиконанням зобов'язання, а також суму упущеної вигоди.

Згідно із п.6.8. договору при порушенні позичальником строків сплати заборгованості за кредитом чи відсотками за користування кредитом, банк вправі стягнути пеню, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до п.6.10. договору позичальник несе ризик зміни обставин, якими позичальник керувався при укладенні з банком цього договору (у тому числі, але не виключно, у випадку зміни курсів валют до гривні, встановлених НБУ, індексу інфляції, зміни діючого законодавства і таке інше)

Приписами п.7.1. договору сторони погодили, що строк дії даного договору встановлюється з моменту його підписання обома сторонами до повного повернення кредиту, сплати відсотків за користування ним, сплати штрафних санкцій та інших платежів за цим договором з урахуванням положень п.6.5 даного договору.

Відповідно до п.7.5. договору зміна умов договору оформлюється додатковими угодами.

07.12.2012р. між ПАТ "КБ ІНВЕСТБАНК" (надалі - банк) та ФОП ОСОБА_1 (надалі - позичальник) було укладено додаткову угоду до кредитного договору № 103-12, якою сторони п.3.4. договору виклали в наступній редакції:

Пункт 3.4. Позичальник зобов'язується забезпечити страхування предмету іпотеки/застави на його заставну вартість, на користь банку від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування не пізніше 10.12.2012р, а також надати в цей же термін банку договір страхування та докази сплати страхового платежу. Ця додаткова угода є невід'ємною частиною кредитного договору № 103-12 від 07.12.2012р.

21.01.2013р. . між ПАТ "КБ ІНВЕСТБАНК" (надалі - банк) та ФОП ОСОБА_1 (надалі - позичальник) було укладено додаткову угоду до кредитного договору № 103-12, якою сторони п.2.2. договору виклали в наступній редакції:

Пункт 2.2. Позичальник сплачує відсотки щомісячно не пізніше 07 числа місяця, який слідує за місяцем, в якому були нараховані відсотки та на дату повернення кредиту. Сплата відсотків здійснюється на рахунок банку по нарахованих доходах, зазначений у даному договорі. Якщо кінцева дата сплати нарахованих відсотків припадає на неробочий день, позичальник сплачує відсотки у робочий день, наступний за таким неробочим днем. Ця додаткова угода є невід'ємною частиною кредитного договору № 103-12 від 07.12.2012р.

02.09.2013р. між ПАТ "КБ ІНВЕСТБАНК" (надалі - банк) та ФОП ОСОБА_1 (надалі - позичальник) було укладено додаткову угоду до кредитного договору № 103-12, якою сторони внесли зміни до договору, а саме до п.3.3. та п.5.5.2. договору. Ця додаткова угода є невід'ємною частиною кредитного договору № 103-12 від 07.12.2012р.

07.11.2013р. між ПАТ "КБ ІНВЕСТБАНК" (надалі - банк) та ФОП ОСОБА_1 (надалі - позичальник) було укладено додаткову угоду до кредитного договору № 103-12, якою сторони внесли зміни до договору та виклали п.1.1. та п.3.2.2. в наступній редакції:

Пункт 1.1. згідно з цим договором банк надає позичальнику кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії у загальній сумі 200 000 дол. США, з яких 150 000 дол. США за умови виконання позичальником п.3.2.1. цього договору та у сумі, що перевищує 150 000 дол. США до загальної суми кредиту 200 000 дол. США, за умови виконання позичальником п.3.2.2. цього договору, шляхом конвертації коштів на Міжбанківському валютному ринку України в гривню з наступним перерахуванням коштів на поточний рахунок позичальника на придбання підкладкової тканини, а позичальник зобов'язується повернути банку кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в розмірі та на умовах і в строки, визначені у договорі.

Пункт 3.2.2. У випадку отримання позичальником частини кредиту, що перевищує 150 000 дол. США до загальної суми кредиту 200 000 дол. США, позичальник зобов'язується у день отримання зазначених коштів, але у будь-якому разі до отримання вказаної частини кредиту, укласти з банком договір іпотеки / договір застави майна, заставною вартістю, яка буде достатньою для забезпечення виконання Позичальником обов'язку по поверненню вказаних коштів. Ця додаткова угода є невід'ємною частиною кредитного договору № 103-12 від 07.12.2012р.

20.12.2013р. між ПАТ "КБ ІНВЕСТБАНК" (надалі - банк) та ФОП ОСОБА_1 (надалі - позичальник) було укладено додаткову угоду до кредитного договору № 103-12, якою сторони внесли зміни до договору, а саме:

Пункти 1.1., 1.2.,1.5. викладено в наступній редакції:

1.1. Згідно з цим договором банк надає позичальнику кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії у загальній сумі 200 000 дол. США, шляхом конвертації коштів на Міжбанківському валютному ринку України в гривню з наступним перерахуванням коштів на поточний рахунок позичальника на придбання підкладкової тканини, а позичальник зобов'язується повернути банку кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в розмірі та на умовах і в строки, визначені у договорі.

1.2. Строк повернення кредиту - 04.12.2014р. Повернення кредиту здійснюється згідно з наступним графіком, зі сплатою останнього платежу 04.12.2014р., а саме: 28.07.2014р. - 33 333 дол. США; 28.08.2014р. - 33 333 дол. США, 28.09.2014р. - 33 333 дол. США; 28.10.2014р - 33 333 дол. США; 28.11.2014р. - 33 333 дол. США; та 04.12.2014р. - 33 335 дол. США. У разі неотримання позичальником кредиту в повній сумі згідно п.1.1. договору, строки та суми його повернення згідно графіку не змінюються. При цьому загальна сума повернення кредиту обмежується фактичною заборгованістю позичальника.

1.5. Позичальник сплачує банку комісійну винагороду за кредитне обслуговування відповідно до тарифів банку на його рахунок, визначений в договорі, за оформлення за ініціативою позичальника додаткових угод, які змінюють умови цього договору та/аюо договорів, які забезпечують виконання зобов'язань позичальника за цим договором, у день підписання відповідних додаткових угод.

Позичальник сплачує банку винагороду за перегляд графіка повернення кредиту за ініціативою позичальника, шляхом оформлення 20.12.2013р. додаткової угоди, яка змінює умови цього договору, в розмірі 4000 грн.

Пункт 3.2. договору викладено в наступній редакції:

3.2. Забезпеченням зобов'язань позичальника за цим договором буде іпотека, застава майнових прав на грошові кошти (депозит).

Позичальник зобов'язується у день укладання з банком цього договору укласти з банком договір банківського вкладу (депозитний договір) строком не менш ніж по 05.12.2014 року на суму не менш ніж 10 000 грн та передати банку майнові права за таким договором у заставу - у забезпечення виконання своїх зобов'язань за цим кредитним договором (у частині сплати пені та штрафів). Позичальник зобов'язується забезпечити укладання з банком відповідного договору застави у день укладання з банком цього договору.

Позичальник зобов'язується у день укладання з банком цього договору укласти з банком договір іпотеки квартири АДРЕСА_3 та договір іпотеки квартири АДРЕСА_2

Позичальник зобов'язується укласти з банком договір іпотеки квартири АДРЕСА_1 та горищного приміщення до квартири АДРЕСА_4 у день підписання цієї додаткової угоди. Ця додаткова угода є невід'ємною частиною кредитного договору № 103-12 від 07.12.2012р.

28.07.2014р. між ПАТ "КБ ІНВЕСТБАНК" (надалі - банк) та ФОП ОСОБА_1 (надалі - позичальник) було укладено додаткову угоду до кредитного договору №103-12, якою сторони внесли зміни до п.1.2., 1.3. договору, а саме виклавши їх в наступній редакції:

1.2. Строк повернення кредиту - 04.12.2014р. Повернення кредиту здійснюється згідно з наступним графіком, зі сплатою останнього платежу 04.12.2014р., а саме: 28.08.2014р. - 33 333 дол. США, 28.09.2014р. - 33 333 дол. США; 28.10.2014р - 33 333 дол. США; 28.11.2014р. - 33 333 дол. США; та 04.12.2014р. - 66 668 дол. США. У разі неотримання позичальником кредиту в повній сумі згідно п.1.1. договору, строки та суми його повернення згідно графіку не змінюються. При цьому загальна сума повернення кредиту обмежується фактичною заборгованістю позичальника.

У разі звернення позичальника до банку не пізніше трьох робочих днів до закінчення строку дії відсоткової ставки, яка встановлюється згідно частини першої та другої цього пункту, відсоткова ставка за користування кредитом на кожні наступні 365 календарних днів користування кредитом, за згодою сторін, може бути встановлена в розмірі, якій відрізняється від розміру відсоткової ставки, який встановлюється згідно частини другої цього пункту, з підписанням відповідної додаткової угоди. Ця додаткова угода є невід'ємною частиною кредитного договору № 103-12 від 07.12.2012р.

28.08.2014р. між ПАТ "КБ ІНВЕСТБАНК" (надалі - банк) та ФОП ОСОБА_1 (надалі - позичальник) було укладено додаткову угоду до кредитного договору № 103-12, якою сторони внесли зміни до п.1.2., 1.3. договору, а саме виклавши їх в наступній редакції:

1.2. Строк повернення кредиту - 04.12.2014р. Повернення кредиту здійснюється згідно з наступним графіком, зі сплатою останнього платежу 04.12.2014р., а саме: 28.11.2014р. - 33 333 дол. США; та 04.12.2014р. - 166 667 дол. США. У разі неотримання позичальником кредиту в повній сумі згідно п.1.1. договору, строки та суми його повернення згідно графіку не змінюються. При цьому загальна сума повернення кредиту обмежується фактичною заборгованістю позичальника.

1.3. За користування кредитом позичальник щомісяця сплачує банку відсотки з розрахунку 15% річних за період користування кредитом до 27.07.2014р., з розрахунку 16% річних за період з 28.07.2014р. по 27.08.2014р. на частину заборгованості за кредитом до 33 333 дол. США та з розрахунку 15% річних за період з 28.07.2014р. по 27.08.2014р на частину заборгованості за кредитом понад 33 333 дол. США, з розрахунку 16% річних за період з 28.08.2014р. по 27.09.2014р. на частину заборгованості за кредитом до 66 666 дол. США та з розрахунку 15% річних за період з 28.08.2014р. по 27.09.2014р. на частину заборгованості за кредитом понад 66 666 дол. США, з розрахунку 16% річних за період з 28.09.2014р. по 04.12.2014р. на частину заборгованості за кредитом до 99 999 дол. США та з розрахунку 15% річних за період з 28.09.2014р. по 04.12.2014р. на частину заборгованості за кредитом понад 99 999 дол. США.

28.11.2014р. між ПАТ "КБ ІНВЕСТБАНК" (надалі - банк) та ФОП ОСОБА_1 (надалі - позичальник) було укладено додаткову угоду до кредитного договору № 103-12, якою сторони п.1.2. договору виклали в наступній редакції: 1.2. Строк повернення кредиту - 04.12.2014р. Ця додаткова угода є невід'ємною частиною кредитного договору № 103-12 від 07.12.2012р.

04.12.2014р. між ПАТ "КБ ІНВЕСТБАНК" (надалі - банк) та ФОП ОСОБА_1 (надалі - позичальник) було укладено додаткову угоду до кредитного договору № 103-12, якою сторони внесли зміни до договору, а саме:

Пункти 1.2., 1.3. викладено в наступній редакції:

1.2. Строк повернення кредиту - 04.12.2015р.

1.3. За користування кредитом позичальник щомісяця сплачує банку відсотки з розрахунку 16% річних за період користування кредитом починаючи з дати укладання цієї додаткової угоди та до 04.12.2015р.

Пункт 1.5. викладено в наступній редакції:

1.5. Позичальник сплачує банку комісійну винагороду за кредитне обслуговування відповідно до тарифів банку на його рахунок, визначений в договорі, за оформлення за ініціативою позичальника додаткових угод, які змінюють умови цього договору та/або договорів, які забезпечують виконання зобов'язань позичальника за цим договором, у день підписання відповідних додаткових угод.

Позичальник сплачує банку винагороду за перегляд графіка повернення кредиту за ініціативою позичальника, шляхом оформлення 04.12.2014р. додаткової угоди, яка змінює умови цього договору, в розмірі 0,5% від суми заборгованості за курсом НБУ на день сплати комісійної винагороди у строк не пізніше 09.01.2015р. Ця додаткова угода є невід'ємною частиною кредитного договору № 103-12 від 07.12.2012р.

05.12.2014р., 06.01.2015р., 07.04.2015р. та 20.04.2015р. між ПАТ "КБ ІНВЕСТБАНК" (надалі - банк) та ФОП ОСОБА_1 (надалі - позичальник) було укладені додаткові угоди до кредитного договору № 103-12, якими сторони вносили зміни до п.2.2. договору щодо зміни строків сплати відсотків за користування кредитом. Ці додаткові угоди були невід'ємними частинами кредитного договору № 103-12 від 07.12.2012р.

04.06.2015р. між ПАТ "КБ ІНВЕСТБАНК" (надалі - банк) та ФОП ОСОБА_1 (надалі - позичальник) було укладено додаткову угоду до кредитного договору № 103-12, якою сторони внесли зміни до договору, а саме:

Пункти 1.2., 1.3. викладено в наступній редакції:

1.2. Строк повернення кредиту - 28.08.2015р. Повернення кредиту здійснюється згідно з наступним графіком, зі сплатою останнього платежу 28.08.2015р., а саме: 28.07.2015р. - 50 000 дол. США; та 28.08.2015р. - 150 000 дол. США. У разі неотримання позичальником кредиту в повній сумі згідно п.1.1. договору, строки та суми його повернення згідно графіку не змінюються. При цьому загальна сума повернення кредиту обмежується фактичною заборгованістю позичальника.

1.3. За користування кредитом позичальник щомісяця сплачує банку відсотки з розрахунку 17% річних за період користування кредитом починаючи з дати укладання цієї додаткової угоди та до 28.08.2015р.

Пункт 1.5. викладено в наступній редакції:

1.5. Позичальник сплачує банку комісійну винагороду за кредитне обслуговування відповідно до тарифів банку на його рахунок, визначений в договорі, за оформлення за ініціативою позичальника додаткових угод, які змінюють умови цього договору та/або договорів, які забезпечують виконання зобов'язань позичальника за цим договором, у день підписання відповідних додаткових угод.

Позичальник сплачує банку винагороду за перенесення строку повернення кредиту за ініціативою позичальника, шляхом оформлення 04.06.2015р. додаткової угоди, яка змінює умови цього договору, в розмірі 3000 грн у строк не пізніше 31.07.2015р. Ця додаткова угода є невід'ємною частиною кредитного договору № 103-12 від 07.12.2012р.

28.07.2015р. між ПАТ "КБ ІНВЕСТБАНК" (надалі - банк) та ФОП ОСОБА_1 (надалі - позичальник) було укладено додаткову угоду до кредитного договору № 103-12, якою сторони внесли зміни до договору, а саме:

Пункти 1.2., 1.3. викладено в наступній редакції:

1.2. Строк повернення кредиту - 28.12.2015р.

Пункт 1.5. викладено в наступній редакції:

1.5. Позичальник сплачує банку комісійну винагороду за кредитне обслуговування відповідно до тарифів банку на його рахунок, визначений в договорі, за оформлення за ініціативою позичальника додаткових угод, які змінюють умови цього договору та/або договорів, які забезпечують виконання зобов'язань позичальника за цим договором, у день підписання відповідних додаткових угод.

Позичальник сплачує банку винагороду за перенесення строку повернення кредиту за ініціативою позичальника, шляхом оформлення 28.07.2015р. додаткової угоди, яка змінює умови цього договору, в розмірі 3000 грн у строк не пізніше 31.07.2015р. Ця додаткова угода є невід'ємною частиною кредитного договору № 103-12 від 07.12.2012р.

15.02.2016р. між ПАТ "КБ ІНВЕСТБАНК" (надалі - банк) та ФОП ОСОБА_1 (надалі - позичальник) було укладено додаткову угоду до кредитного договору № 103-12, якою сторони внесли зміни до п.2.2. договору щодо зміни строків сплати відсотків за користування кредитом. Ці додаткові угоди були невід'ємними частинами кредитного договору № 103-12 від 07.12.2012р.

11.09.2015р. між ПАТ "КБ ІНВЕСТБАНК" (надалі - банк) та ФОП ОСОБА_1 (надалі - позичальник) було укладено додаткову угоду до кредитного договору № 103-12, якою сторони внесли зміни до договору, а саме:

Пункти 1.1., 1.2., 1.3. викладено в наступній редакції:

1.1. Згідно з цим договором банк надає позичальнику кредит у вигляді не відновлюваної кредитної лінії у загальній сумі 100 000 дол. США та 6 000 000 грн, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника на придбання підкладкової тканини та на придбання автотранспорту, а Позичальник зобов'язується повернути банку кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в розмірі, на умовах і в строки, визначені в даному договорі.

1.2. Строк повернення кредиту - 11.09.2018р. Повернення кредиту здійснюється згідно з наступним графіком, зі сплатою останнього платежу 11.09.20185р., а саме: 11.09.2017р. - 1 000 000 грн та 11.09.2018р. - 100 000 дол. США та 6 000 000 грн. У разі неотримання позичальником кредиту в повній сумі згідно п.1.1. договору, строки та суми його повернення згідно графіку не змінюються. При цьому загальна сума повернення кредиту обмежується фактичною заборгованістю позичальника.

Відсоткова ставка на кожні наступні 365/366 календарних днів користування кредитом у дол.. США автоматично збільшується та складається з відсоткової ставки, що діяла у попередні 365 календарних днів користування кредитом, до якої додаються 2% річних (без укладання додаткових угод або договору про внесення змін до цього договору).

За користування кредитом у гривні позичальник щомісяця сплачує банку відсотки з розрахунку 26% річних за період користування кредитом починаючи, з дати укладання цього Договору та до 11.09.2016 р.

У разі звернення позичальника до банку не пізніше трьох робочих днів до закінчення строку дії відсоткової ставки, яка встановлюється згідно частини першої та другої цього пункту, відсоткова ставка за корису заставі банку у забезпечення виконання зобов'язань позичальника за цим кредитним договором (у частині сплати пені та штрафів).

Пункт 5.5.4. договору було викладено в наступній редакції:

5.5.4. В випадку недостатності (відсутності) коштів в іноземній валюті для сплати заборгованості за кредитом і відсотками за користування ним, Банк має право на списання (договірне списання) коштів у гривні з рахунків Позичальника в розмірі, еквівалентному сумі заборгованості в іноземній валюті, і покупку іноземної валюти на Міжбанківському валютному ринку України за рахунок списаної з рахунку гривні, з наступним зарахуванням отриманих коштів на сплату заборгованості позичальника. Комісійна винагорода банку за здійснення зазначених операцій, а також понесені Банком при цьому витрати, сплачені у відповідності з чинним законодавством податки та збори відшкодовуються за рахунок позичальника.

В випадку недостатності (відсутності) коштів у гривні для сплати заборгованості за кредитом і відсотками за користування ним, банк має право на списання (договірне списання) коштів в іноземній валюті з рахунків позичальника в розмірі, еквівалентному сумі заборгованості в гривні, і продаж списаної з рахунку валюти на Міжбанківському валютному ринку України, з наступним зарахуванням отриманих коштів на сплату заборгованості позичальника. Комісійна винагорода банку за здійснення зазначених операцій, а також понесені банком при цьому витрати, відшкодовуються за рахунок позичальника.

До п 7.7. договору було внесено зміни в частині визначення балансових рахунків по сплаті кредитної заборгованості та нарахованих доходах у дол. США та кредитної заборгованості та нарахованих доходах у гривні.

Ця додаткова угода є невід'ємною частиною кредитного договору № 103-12 від 07.12.2012р.

02.02.2017р. ПАТ "КБ ІНВЕСТБАНК" надіслав ФОП ОСОБА_1 вимогу № 247, в якій зазначив, що станом на 01.02.2017 р. ФОП ОСОБА_1 не виконані умови кредитного договору, внаслідок чого має місце прострочена заборгованість: 7 252248,86 грн (з яких за кредитом - 6 000 000,00 грн; за відсотками - 1 252 248, 86 грн) та 58 128,11 дол. США (з яких за кредитом - 51 500,00 дол. США, за відсотками - 6 628,11 дол. США).

Також Банком було зазначено, що 12.01.2017 року рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 86 на підставі рішення НБУ № 17-рш от 11.01.2017 року запроваджено процедуру ліквідації ПАТ "КБ ІНВЕСТБАНК" та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ ІНВЕСТБАНК" Красюка Ігоря Івановича, який відповідно до приписів ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" діє без довіреності від імені банку та має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку.

З урахуванням чого, Банк вимагав від ФОП ОСОБА_1 сплатити заборгованість за кредитним договором №103-12 від 07.12.2012 року, яка станом на 01.02.2017 року становить:7 252 248, 86 грн. (з яких за кредитом - б 000 000,00 грн; за відсотками - 1 252 248, 86 грн) та 58 128,11 дол. США (з яких за кредитом - 51 500,00 дол. США, за відсотками - 6 628,11 дол. США). Також у вимозі було зазначено реквізити для сплати заборгованості:

06.02.2017р. відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ФОП ОСОБА_1 отримав зазначену вимогу банку.

28.03.2017р. ПАТ ?КБ ІНВЕСТБАНК?, в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ ІНВЕСТБАНК" Красюка І. І., звернувся до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Вдовіної Л.Л. із заявою № 404, в якій, зокрема, було зазначено, що між ПАТ ?КБ ІНВЕСТБАНК? (стягувач) та ФОП ОСОБА_1 (боржник) було укладено кредитний договір №103-12 від 07.12.2012р.; боржник свої зобов'язання щодо сплати відсотків, передбачені умовами договору порушив, у зв'язку із чим стягувач, реалізуючи своє право вимогу щодо дострокового повернення кредиту і сплати відсотків, 02.02.2017р. направив ФОП ОСОБА_1 письмову вимогу щодо сплати заборгованості у повному обсязі, яку отримано 06.02.2017р.; таким чином, як зазначає банк строк платежу, а саме дострокове повернення кредиту та відсотків по ньому настав з 09.02.2017р.; в своєї заяві банк зазначає, що стягнення заборгованості проводиться за період з 21.12.2016р. по 28.03.2017р. та стягненню підлягають кошти у розмірі 7 398 407, 67 грн, з яких: 6 000 000 грн - заборгованість за кредитом та 51 500 дол. США, що еквівалентно 1 398 407, 67грн, за курсом НБУ на 28.03.2017р. - заборгованість за кредитом.

З урахуванням зазначеного в заяві, банк, просив приватного нотаріуса вчинити виконавчий напис по стягненню зазначеної в заяві заборгованості та повідомив приватного нотаріуса про те, що ніяких сплат в рахунок погашення заборгованості від боржника - ФОП ОСОБА_1 банку не надходило.

28.03.2017р. приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Вдовіною Л.Л. було вчинено виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за №953, в якому було зазначено, що вона пропонує стягнути на підставі заяви ПАТ "КБ ІНВЕСТБАНК" від 28.03.2017р. вих. № 404. про стягнення на користь ПАТ "КБ ІНВЕСТБАНК" плату в розмірі 7 398 407 грн, у зв'язку із невиконанням зобов'язань ОСОБА_1 за кредитним договором № 103-12, укладеним 07.12.2012р.між ПАТ "КБ ІНВЕСТБАНК" та ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження - смт. Велика Олександрівка Херсонської області, паспорт серія НОМЕР_11, виданий Малиновським РВ УМВС України в Одеській області 31.01.1996р., код НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1, місце роботи невідомо.

Керуючись п.5.11.,5.11.3., 5.12. кредитного договору та ст.87 ЗУ "Про нотаріат" за рахунок звернення стягнення, пропонується задовольнити вимоги ПАТ "КБ ІНВЕСТБАНК" в розмірі 7 398 407,67 грн, з яких: 6 000 000 грн - заборгованість за кредитом; 51 500 дол. США, що еквівалентно 1 398 407, 67грн, за курсом НБУ на 28.03.2017р. - заборгованість за кредитом, також за вчинення виконавчого напису підлягає стягненню 3600 грн. Строк за який має проводитись стягнення з 21.12.2016р. по 28.03.2017р. Даний виконавчий напис набирає сили з дня його вчинення. Виконавчий напис має бути пред'явлений до відділу (підрозділу) державної виконавчої служби протягом року з дня його вчинення.

Напис підписано та проставлено печатку приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Вдовіною Л.Л.

04.04.2017р. державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області на підставі виконавчого напису №953 від 28.03.2017р., виданого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Вдовіною Л.Л. щодо стягнення на користь ПАТ "КБ "ІНВЕСТБАНК" заборгованості в розмірі 7 402 007,67 грн. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №53696235 про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь ПАТ "КБ "ІНВЕСТБАНК" заборгованості у розмірі 7 402 007, 67 грн.

Під час здійснення виконавчого провадження державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Одеській області було здійснено ряд наступних дій, а саме::

04.04.2017р. винесено постанову про накладення арешту на все майно, що належить боржнику - ОСОБА_1.

13.04.2017 р. винесено постанову про накладення арешту на 100% корпоративних прав ОСОБА_1 в арешт майна боржника, згідно якою накладено арешт на частку у статутному капіталі в ТОВ "ТЛС ІНТЕР", код ЄДРПОУ 33171651.

13.04.2017р. винесено постанову про накладення арешту на частку власності у статутному капіталі в розмірі 4 782 725 грн, що становить 100% статутного капіталу ТОВ "ТЛС ІНТЕР", код ЄДРПОУ 33171651, що належить боржнику ОСОБА_1

04.05.2017р. винесено постанову про арешт відповідно до якої накладено арешт на частку власності у статутному капіталі у розмірі 10 500 грн, що становить 50% статутного капіталу ТОВ "ПРЕСТИЖ+", код ЄДРПОУ 25037139; на частку власності у статутному капіталі в розмірі 158 138,79 грн, що становить 50% статутного капіталу ТОВ "БЄЛОЦЕРКІВСЬКИЙ АВТОБУСНИЙ ПАРК", код ЄДРПОУ 36969854; на частку власності у статутному капіталі в розмірі 9250 грн, що становить 50% статутного капіталу ТОВ "ГЕОНІК", код ЄДРПОУ 20979629; на частку власності у статутному капіталі в розмірі 4 000 000 грн, що становить 50% статутного капіталу ТОВ "ШАНТІ УКРАЇНА", код ЄДРПОУ 39388140, що належить боржнику ОСОБА_1

Також, 04.05.2017р. винесено постанову про арешт відповідно до якої накладено арешт на 50% корпоративних прав ОСОБА_1 в ТОВ "ПРЕСТИЖ +" код ЄДРПОУ 25037139; на 50% корпоративних прав ОСОБА_1 в ТОВ "БЄЛОЦЕРКІВСЬКИЙ АВТОБУСНИЙ ПАРК" код ЄДРПОУ 36969854; на 50% корпоративних прав ОСОБА_1 в ТОВ "ГЕОНІК" код ЄДРПОУ 20979629 та на 48,269 % корпоративних ОСОБА_1 в ТОВ "ШАНТІ УКРАЇНА" код ЄДРПОУ 39388140.

Позивач, вважаючи, що виконавчий напис вчинений з порушенням норм чинного законодавства України, порушує його права та охоронювані законом інтереси, звернувся із відповідним позовом до господарського суду Одеської області.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та позиції сторін, оцінивши їх в сукупності, суд дійшов:

Частиною 1 ст.15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.

Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

В пунктах 1-10 ч.2 ст.16 ЦК України наведено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.

До того ж, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Приписами ч.ч.1, 2 ст. 20 ГК України встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема визнання наявності або відсутності прав.

Метою подання такого позову є усунення невизначеності у суб'єктивному праві, належному особі, а також створення сприятливих умов для здійснення суб'єктивного права особою.

Законодавчо визначенні способи захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст.ст.55, 124 Конституції України та ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Виходячи з приписів частини другої статті 50 Закону України "Про нотаріат", право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, а також нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 24.10.2011р. "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" спори між боржниками і стягувачами, а також спори за позовами інших осіб, прав та інтересів яких стосуються нотаріальні дії чи акт, у тому числі - про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, про повернення стягнутого за виконавчим написом, вирішуються господарським судом за позовами боржників або зазначених осіб до стягувачів, якщо суб'єктний склад сторін відповідного спору відповідає приписам статті 1 ГПК.

При цьому, за змістом статей 1, 2, 18, 22, 27 ГПК України, статей 1 і 3 названого Закону нотаріус не може бути відповідачем у господарському процесі, а залучається до участі в ньому як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Відповідно до положень ч.3 ст.15 ГПК України справи у спорах про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача або за місцем виконання виконавчого напису нотаріуса за вибором позивача.

З аналізу вищенаведених норм законодавства вбачається, що суд може захистити порушене право, зокрема, шляхом визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Слід зазначити, що виконавчий напис - це розпорядження нотаріуса про примусове стягнення з боржника на користь кредитора грошових сум або передачі чи повернення майна кредитору, здійснене на документах, які підтверджують зобов'язання боржника.

В основі вчинення цієї нотаріальної дії знаходиться факт безспірності відповідальності боржника.

Тому вчинення виконавчого напису не є вирішенням спору між кредитором та боржником, а є підтвердженням безспірності зобов'язань боржника.

Отже, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений ст.16 ЦК України, але який встановлений законом або договором та є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Як вбачається з документів, наданих приватним нотаріусом суду, відповідачем 28.03.2017р., в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ ІНВЕСТБАНК" Красюка І. І., приватному нотаріусу Дніпровського міського нотаріального округу Вдовіній Л.Л. було подано заяву вих. № 404, в якій, зокрема, було зазначено, що між ПАТ ?КБ ІНВЕСТБАНК? (стягувач) та ФОП ОСОБА_1 (боржник) було укладено кредитний договір №103-12 від 07.12.2012р.; боржник свої зобов'язання щодо сплати відсотків, передбачені умовами договору порушив, у зв'язку із чим стягувач, реалізуючи своє право вимогу щодо дострокового повернення кредиту і сплати відсотків, 02.02.2017р. направив ФОП ОСОБА_1 письмову вимогу щодо сплати заборгованості у повному обсязі, яку отримано 06.02.2017р.; таким чином, як зазначає банк строк платежу, а саме дострокове повернення кредиту та відсотків по ньому настав з 09.02.2017р.; в своєї заяві банк зазначає, що стягнення заборгованості проводиться за період з 21.12.2016р. по 28.03.2017р. та стягненню підлягають кошти у розмірі 7 398 407, 67 грн, з яких: 6 000 000 грн - заборгованість за кредитом та 51 500 дол. США, що еквівалентно 1 398 407, 67грн, за курсом НБУ на 28.03.2017р. - заборгованість за кредитом.

До заяви банком надано додатки, зокрема, оригінал кредитного договору 3 103-12 від 07.12.2012р., виписка з особового рахунку ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2010р. по 16.03.2017р. по рахунку НОМЕР_2(UAH) (т.с.2, а.с.35-46), виписка з особового рахунку ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2010р. по 16.03.2017р. по рахунку НОМЕР_3 (USD) (т.с.2, а.с.47), виписка з особового рахунку ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2010р. по 16.03.2017р. по рахунку НОМЕР_4 (UAH) (т.с.2, а.с.48), виписка з особового рахунку ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2010р. по 16.03.2017р. по рахунку НОМЕР_5(UAH) (т.с.2, а.с.49), виписка з особового рахунку ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2010р. по 16.03.2017р. по рахунку НОМЕР_6(USD) (т.с.2, а.с.50), виписка з особового рахунку ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2010р. по 16.03.2017р. по рахунку НОМЕР_7 (USD) (т.с.2, а.с.51), виписка з особового рахунку ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2010р. по 16.03.2017р. по рахунку НОМЕР_8(UAH) (т.с.2, а.с.52), виписка з особового рахунку ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2010р. по 16.03.2017р. по рахунку НОМЕР_9 (USD) (т.с.2, а.с.53-68), виписка з особового рахунку ФОП ОСОБА_1 за період з 07.12.2012р. по 22.03.2017р. по рахунку НОМЕР_7 (USD) (т.с.2, а.с.69), виписка з особового рахунку ФОП ОСОБА_1 за період з 07.12.2012р. по 22.03.2017р. по рахунку НОМЕР_9 (USD) (т.с.2, а.с.70-86), виписка з особового рахунку ФОП ОСОБА_1 за період з 07.12.2012р. по 22.03.2017р. по рахунку НОМЕР_8(UAH) (т.с.2, а.с.86), виписка з особового рахунку ФОП ОСОБА_1 за період з 07.12.2012р. по 22.03.2017р. по рахунку НОМЕР_2 (UAH) (т.с.2, а.с.87-98), виписка з особового рахунку ФОП ОСОБА_1 за період з 07.12.2012р. по 22.03.2017р. по рахунку НОМЕР_3 (USD) (т.с.2, а.с.99), виписка з особового рахунку ФОП ОСОБА_1 за період з 07.12.2012р. по 22.03.2017р. по рахунку НОМЕР_10(UAH) (т.с.2, а.с.100), докази направлення та отримання ФОП ОСОБА_1 вимоги банку та інші документи.

Відповідно до п.п. 1-3 гл. 16 "Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012р., в редакції, яка була чинною на момент вчинення оскаржуваного виконавчого напису, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо.

У вчиненні виконавчих написів нотаріуси керуються Цивільним кодексом України, Законом України "Про нотаріат", Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" тощо. Стягнення за виконавчим написом нотаріуса провадиться в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Стаття 89 Закону України "Про нотаріат" встановлює, що у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис;найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення;розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред'явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Так само, за умовами п.4 глави 16 Порядку виконавчий напис має містити: дату (рік, місяць, число) вчинення, посаду, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та місце проживання (місцезнаходження) стягувача; найменування та місце проживання (місцезнаходження) боржника, дату й місце його народження, місце роботи (для фізичних осіб), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, у тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, суму державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, під яким виконавчий напис зареєстровано; дату набрання чинності виконавчим написом; строк пред'явлення виконавчого напису до виконання; підпис нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, скріплений печаткою; інші відомості, передбачені статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження".

Як встановлено судом, 28.03.2017р. приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Вдовіною Л.Л. було вчинено виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за № 953, в якому було зазначено, що вона пропонує стягнути на підставі заяви ПАТ "КБ ІНВЕСТБАНК" від 28.03.2017р. вих.№404. про стягнення на користь ПАТ "КБ ІНВЕСТБАНК" плату в розмірі 7 398 407 грн, у зв'язку із невиконанням зобов'язань ОСОБА_1 за кредитним договором № 103-12, укладеним 07.12.2012р. між ПАТ "КБ ІНВЕСТБАНК" та ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження - смт Велика Олександрівка Херсонської області, паспорт серія НОМЕР_11, виданий Малиновським РВ УМВС України в Одеській області 31.01.1996р., код НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1, місце роботи невідомо.

Керуючись п.5.11.,5.11.3., 5.12. кредитного договору та ст.87 ЗУ "Про нотаріат" за рахунок звернення стягнення, пропонується задовольнити вимоги ПАТ "КБ ІНВЕСТБАНК" в розмірі 7 398 407, 67 грн, з яких: 6 000 000 грн - заборгованість за кредитом; 51 500 дол. США, що еквівалентно 1 398 407, 67грн, за курсом НБУ на 28.03.2017р. - заборгованість за кредитом, також за вчинення виконавчого напису підлягає стягненню 3600 грн. Строк за який має проводитись стягнення з 21.12.2016р. по 28.03.2017р. Даний виконавчий напис набирає сили з дня його вчинення. Виконавчий напис має бути пред'явлений до відділу (підрозділу) державної виконавчої служби протягом року з дня його вчинення.

Проте, як встановлено судом, між юридичною особою - ПАТ "КБ ІНВЕСТБАНК" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 виникли господарсько-правові відносини у зв'язку із укладанням та виконанням кредитного договору №103-12 від 07.12.2012р.

При цьому, суд звертає увагу, що в силу приписів ст.2 Господарського кодексу України учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями, тощо.

Відповідно до ст. 55 ГК України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є:

1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;

2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці .

Стаття 58 ГК України визначає, що суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом .

Як встановлено судом, ФОП ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 04.04.2002р., що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (т.с.2, а.с.101) та випискою з ЄДРЮОФОП (т.с.2, а.с.102).

Таким чином, в оспорюваному виконавчому напису невірно визначено кредитний договір, за яким виник борг та який укладений між ПАТ ?КБ ІНВЕСТБАНК? та фізичною особою ОСОБА_1. Такого кредитного договору взагалі не існує, натомість кредитний договір № 103-12 від 07.12.2012р. укладено між банком та суб'єктом господарювання, зареєстрованим у відповідності до чинного законодавства України - фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1.

Як передбачено п.п.1.1.,1.2. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. №296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3.1. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року.

Пунктами 3.2. та 3.5. цієї ж глави Порядку встановлено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Відповідно до ст.87 Закону України ?Про нотаріат?, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. № 1172 (із наступними змінами та доповненнями) було затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

За загальним правилом, згідно з п. 2 Переліку для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин, нотаріусу подаються оригінал кредитного договору та засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Проте, як встановлено судом, всупереч вищенаведеним приписам закону, ПАТ ?КБ ІНВЕСТБАНК? разом із заявою не було подано приватному нотаріусу засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Наявні в матеріалах справи виписки з особових рахунків ФОП ОСОБА_1, які надані на вимогу суду приватним нотаріусом та банком на думку суду не є засвідченою стягувачем випискою (виписками) з рахунку ФОП ОСОБА_1, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, 12.01.2017р. виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було розпочато процедуру ліквідації ПАТ "КБ ІНВЕСТБАНК" і рішенням за № 86 від 12.01.2017р. уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ ІНВЕСТБАНК" було призначено Красюка І. І., який відповідно до приписів законодавства України має право представляти Банк.

Проте, надані до заяви банку вих. №404 від 28.03.2017р. копії виписок з особових рахунків ФОП ОСОБА_1 посвідчені прямокутним штампом із надписом №25 із найменуванням ПАТ "КБ ІНВЕСТБАНК", датою 22.03.2017р., кодом МФО 328201 та підписом невстановленої особи - були одними із додатків до вищезазначеної заяви, копії яких відповідають оригіналам, про що було зазначено та посвідчено уповноваженою особою ФГВФО І.І. Красюком (т.с. 2, оборотна сторона а.с.108).

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов до висновку, що копії виписок, які були надані банком приватному нотаріусу не відповідають вимогам до документів, визначеним у п.2 Переліку, на пдставі яких нотаріус встановлює безспірність заборгованості, а тому не можуть підтверджувати безспірність заборгованості, як того вимагає ст.87 Закону України "Про нотаріат".

Згідно із п. 5.1., 5.2. глави 16 Порядку встановлено, що виконавчий напис вчинюється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість. Якщо виконавчий напис не вміщується на документі, що встановлює заборгованість, він може бути продовжений чи викладений повністю на прикріпленому до документа спеціальному бланку нотаріальних документів

З наявних в матеріалах справи доказів, а саме, наданої виконавчою службою посвідченої копії кредитного договору №103-12 від 07.12.2012р. (т.с.1, а.с.95 - оборотна сторона а.с.98) , який знаходиться за ствердженням відповідача в матеріалах виконавчого провадження ВП №53696235 судом встановлено, що виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу 28.03.2017р. зареєстрований в реєстрі за № 953 не вчинено на оригіналі кредитного договору № 103-12 від 07.12.2012р.

Приписами законодавства України встановлено, що нотаріус при вчиненні виконавчого напису не перевіряє безспірність заборгованості, не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність документів з урахуванням положень Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 20.05.2015 р. у справі №6-158цс15. Аналогічної позиції дотримується і Вищий господарський суду України, зокрема в своїх постановах від 07.09.2016 р. у справі №910/32719/15 та від 16.01.2017 р. у справі №910/29733/15.

Таким чином, господарський суд не повинен перевіряти правильність виконавчого напису з позиції законності дій приватного нотаріуса при його вчиненні та здійснювати оцінку його діям при вчиненні виконавчого напису, оскільки за змістом статей 1, 2, 18 Господарського процесуального кодексу України, статей 1 і 3 Закону України "Про нотаріат" нотаріус не може бути відповідачем у господарському процесі, а відповідно до статті 50 названого Закону нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду.

Господарські суди при розгляді позову про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, перевіряють чи відповідає виконавчий напис, вчинений нотаріусом вимогам, що ставляться до нього чинним законодавством України, а також встановлюють наявність (відсутність) об'єктивних обставин, при яких виконавчий напис втратив чинність та не підлягає виконанню.

З огляду на викладене, проаналізувавши матеріали справи, вислухавши доводи та заперечення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги заявлені правомірно, а виконавчий напис від 28.03.2017р., вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Вдовіною Л.Л. слід визнати таким, що не підлягає виконанню, оскільки його вчинено з порушенням приписів діючого законодавства.

При цьому суд вважає за доцільне зазначити, що суди здійснюють правосуддя з метою забезпечення захисту прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Винесення судом законного, обґрунтованого і справедливого рішення неможливе без проведення ним всебічного, повного, об'єктивного дослідження усіх обставин справи.

При цьому судове рішення повинно базуватись на принципах верховенства права, неупередженості, незалежності, змагальності сторін та рівності усіх учасників судового процесу.

Як встановив Конституційний Суд України в своєму рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004, верховенство права - це панування права в суспільстві.

Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства.

Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала своє відображення в Конституції України.

Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи, впливати на її охоронювані права та інтереси.

Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.

У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом, відповідності злочину і покарання, цілях і засобах, що обираються для їх досягнення.

Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод всіх учасників судового процесу.

У відповідності до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судом неодноразово витребувався від відповідача та від третьої особи - ДВС оригінал кредитного договору для встановлення чи виконано виконавчий напис нотаріуса саме на оригіналі кредитного договору, як то передбачено п. 5.1., 5.2. глави 16 Порядку, проте, данна вимога суду виконана не була, а тому суд прийяає в якості належного та допустимого доказу, копію кредитного договору, посвідчену та надану суду третьою особою - Головним управлінням юстиції в Одеській області в особі Відділу примусового виконання рішень.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З урахуванням вищевикладеного, оцінюючи матеріали справи в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є законним, обґрунтованим, підтвердженим наявними в матеріалах справи доказами, а тому таким що підлягає задоволенню повністю.

В силу приписів ст. 44,49 ГПК України витрати по сплаті судового збору в сумі 1600 грн слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов - задовольнити повністю.

2. Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 28.03.2017р. приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Вдовіною Ліаною Леонідівною, зареєстрований в реєстрі за № 953 про стягнення з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ІНВЕСТБАНК" (65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 2-б, код 20935649) заборгованості за кредитним договором №103-12 від 07.12.2012р. у розмірі, що становить 7 398 407,67 грн та витрат на вчинення виконавчого напису у розмірі 3600 грн.

3. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ІНВЕСТБАНК" (65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 2-б, код 20935649) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) витрати по оплаті судового збору в сумі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення підписано 09 серпня 2017 р.

Суддя О.В. Цісельський


Суд	Господарський суд Одеської області
Дата ухвалення рішення	01.08.2017
Оприлюднено	10.08.2017
Номер документу	68189609
Судочинство	Господарське

Таран С.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 01.08.2017 по справі 916/1191/17ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —916/1191/17

Рішення
від 01.08.2017 по справі 916/1191/17
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ