Рішення

від 01.08.2017 по справі 604/799/16-ц

ПІДВОЛОЧИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 604/799/16-ц

Провадження № 2/604/10/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2017 року Підволочиський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого Сташківа Н.Б.

за участі

секретаря судового засідання Стадніцької З.О.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2,

представника третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до відповідача виконавчого комітету Підволочиської селищної ради, третіх осіб ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету селищної ради, зобов'язання вчинення дій ,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_4 у серпні 2016 року звернувся до суду із позовом до відповідача виконавчого комітету Підволочиської селищної ради, третіх осіб ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Підволочиської селищної ради від 15 грудня 2005 року № 626 Про визнання права власності на будинковолодіння по вул. Шухевичів, 26, та зобов'язати Підволочиську селищну раду вирішити питання приведення до будівельних норм збудований житловий будинок по вул. Шухевичів, 26 у сел.. Підволочиську Тернопільської області.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що під час розгляду у Підволочиському районному суді справи про визнання протиправним та скасування рішення № 716 від 29 серпня 2012 року Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у спільну сумісну власність земельної ділянки йому стало відомо про наявність рішення виконавчого комітету Підволочиської селищної ради № 626 від 15 грудня 2005 року Про визнання права власності на будинковолодіння по вул. Шухевичів, 26 на ОСОБА_7Я. . Вважає вказане рішення незаконним та таким що прийнято всупереч вимогам законодавства оскільки у вказаному рішенні відповідач зобов'язаний був вказати пункт, частину, статтю закону згідно якого приймалося таке рішення. Також згідно даного рішення безпідставно визнано право власності на самочинно побудований будинок, який порушує вимоги протипожежної безпеки та ускладнює користування його житловим будинком прийнятим ним у спадщину після смерті батька. Також згідно проекту та акту винесення червоних ліній фундаментів на будівництво житлового будинку по вул. Шухевичів, 26 у сел. Підволочиську, було порушено проект та будівельні норми і зміщено фундаменти будинку по вул. Шухевичів, 26 до межі із його будинковолодінням по вул. Шухевичів, 28, та складає 5 метрів без врахування віддалі від успадкованого ним житлового будинку. Розмір запроектованого будинку по вул. Шухевичів, 26 повинен складати 10х9 м., а з протилежної сторони віддаль до межі від житлового будинку складати 3м. Таким чином загальна віддаль склала 18 м. про що зазначено у акті розбивки в натурі червоних ліній та контурів фундаментів індивідуального житлового будинку по вул. Шухнвичів, 26 ОСОБА_7 в тому числі за рахунок земельної ділянки його батька по вул.. Шухевичів, 28 розміром 15,5 м., що відображено у Генплані з змінами ОСОБА_8 Згідно акту вводу в експлуатацію розміри будинку по вул.. Шухевичів, 26 змінені і становлять не 10х9 м., а 10х11,9 м. з добудованою по всій довжині верандою шириною 2.2м., що відображено у генплані з змінами ОСОБА_7 Крім зміщення фундаментів будинку в порушення будівельних норм збільшено довжину будинку на 2.2 м чим утруднено доступ до його житлового будинку. Дані зміни внесені у інвентарну справу з відображенням площі земельної ділянки по вул. Леонова 24а розміром 0.0583 га. Крім того, висновок про підставу прийняття рішення виконавчого комітету селищної ради від 15 грудня 2005 року № 626 Про визнання права власності на будинковолодіння по вул.. Шухевичів , 26 на ОСОБА_7Я. на підставі опису БТІ не передбачено чинним законодавством, оскільки підставою може бути технічний паспорт з матеріалами технічної інвентаризації на дату прийняття рішення з висновком про відповідальність збудованих приміщень технічній та дозвільній документації про, що прямо зазначено у п.8.2. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно від 07 лютого 2002 року. Також вважає, що рішення виконавчого комітету про визнання права власності на будинковолодіння на підставі плану земельної ділянки виділеної під індивідуальне житлове будівництво не відповідає фактичному розміру будівель та споруд в тому числі житлового будинку згідно розробленого генерального плану забудови та технічній документації з винесенням червоних ліній фундаментів. За вказаних обставин просить визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Підволочиської селищної ради від 15 грудня 2005 року за № 626 Про визнання права власності на будинковолодіння по вул. Шухевичів, 26 на ОСОБА_7Я. , а також зобов'язати Підволочиську селищну раду вирішити питання приведення до будівельних норм збудований житловий будинок по вул. Шухевичів, 26 у сел. Підволочиську Тернопільської області.

В судовому засіданні позивач та його представник заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі, зіславшись на обставини, що викладені у позові та просять його задоволити.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог позивача категорично заперечив та пояснив, що ОСОБА_7 будучи власником жилого будинку по вул.. Шухевичів, 26 у 2005 році звернувся до Підволочиської селищної ради з проханням визнати за ним право власності на цей будинок відповідно до вимог ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , зокрема у ст. 31 вказаного Закону передбачено особливості державної реєстрації прав на об'єкти нерухомого майна, що були закінчені будівництвом до 05 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад. У 1982 році зазначений будинок був прийнятий у експлуатацію згідно акту приймання державною комісією. ОСОБА_4 було надано дозвіл на будівництво зазначеного жилого будинку на садибі свого батька ОСОБА_8 відповідно до рішення виконавчого комітету Підволочиської селищної ради депутатів трудящих від 12 листопада 1970 року за № 241. Відповідно до даного рішення було виділено і закріплено за ОСОБА_7 земельну ділянку площею 678 кв.м із лишків земель які знаходились в користуванні його батька ОСОБА_8 Дане рішення є чинним, ні ким не оспорювалось і будь-яких претензій у родини ОСОБА_8 між собою чи до селищної ради не було, а тому доводи позивача та його представника про самочинне будівництво є надуманим та безпідставним. Крім того зазначає що рішення Підволочиської селищної ради від 15 грудня 2005 року № 626 приймалося не у зв'язку з завершенням ОСОБА_7 будівництва жилого будинку по вул. Шухевичів, 26, а на підставі посвідчення його права власності та необхідністю отримати свідоцтва. Також вважає незаконними позовні вимоги в частині зобов'язання селищної ради вирішити питання приведення до будівельних норм житловий будинок по вул.. Шухевичів, 26, оскільки такі вимоги не передбачені діючим законодавством. Враховуючи те, що жодних цивільних прав позивача ОСОБА_4 не порушено так як він успадкував житловий будинок на спільному подвір'ї його батьків, а тому і не існує суб'єктивних прав про захист якого ним подано позов, тому у їх задоволенні просить відмовити.

Третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_5Т, проти задоволення позовних вимог позивача заперечила та пояснила, що осінню 1970 року до Підволочиської селищної ради одночасно з письмовими заявами звернулись їх дід ОСОБА_8 (про виділення із лишків його земель 0,007 га земельної ділянки для побудови його сином ОСОБА_7 жилого будинку на цій садибі та їх батько ОСОБА_7 (про надання йому дозволу на будівництво жилого будинку на земельній ділянці розміром 0,07 га на садибі свого батька ОСОБА_8Ф.) На підставі зазначених заяв виконкомом Підволочиської селищної ради депутатів трудящих Тернопільської області було прийнято рішення № 241 від 12 листопада 1970 року з питань надання дозволу на будівництво жилого будинку громадянину ОСОБА_7 на садибі свого батька ОСОБА_8 по вул.. Леонова, 24 у сел.. Підволочиську Тернопільської області, виділення і закріплення з цією метою за ОСОБА_7 земельної ділянки розміром 678 кв.м. із лишків земель які знаходились в користуванні його батька, зменшивши тим самим земельну ділянку ОСОБА_8 на 678 кв.м. До даного часу рішення є чинним, ні ким не заявлялись будь-які претензії. Також при житті їх батьків та діда з бабою ніколи не виникало питань та спорів відносно прийнятого виконкомом Підволочиської селищної ради трудящих рішення № 241 від 12 листопада 1970 року в тому числі і від ОСОБА_4 В свою чергу відповідач сам особисто ще будучи студентом під час літніх канікул допомагав в його побудові. Посилання позивача та його представника на те, що житловий будинок по вул.. Шухевичів, 26 у сел.. Підволочиську Тернопільської області є самочинним не ґрунтується та повністю спростовується матеріалами інвентаризаційної справи, зокрема під час його будівництва повністю дотримана загальна процедура будівництва, не допущено будь-яких відхилень від технічної документації, архітектурно-будівельного контролю чи протипожежної безпеки. Також зазначила, що вона особисто після прийняття спадщини жодних добудов до даного будинку не вчиняла, а якщо і була добудована веранда то лише за взаємною згодою із іншими співвласниками і до прийняття оспорюваного у 2005 році рішення, при цьому що ніхто жодних претензій ніколи не висловлював і прийняте рішення не ставили під сумнів, а тому у ОСОБА_4 відсутні будь-які правові підстави для звернення до суду із даним позовом у зв'язку з чим просить в його задоволенні відмовити.

Третя особа особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_6 та її представник проти задоволення позовних вимог позивача заперечили та пояснили, що право власності ОСОБА_7 виникло з моменту завершення будівництва будинку, тобто з 1975 року. Рішенням виконавчого комітету селищної ради № 123 від 26 серпня 1982 року затверджений акт приймання державною комісією в експлуатацію індивідуального домоволодіння по вул. Леонова, 26 (Шухевичів, 26), що збудований

ОСОБА_7 У п 6 даного акту зазначено, що відступлень від технічної документації при побудові зазначеного домоволодіння відсутні. Акт також підписаний пожежниками. Вказане свідчить про те, що порушень пожежної безпеки як на це посилається позивач немає як і самочинного будівництва. Після чого ОСОБА_7 звернувся до органу місцевого самоврядування з питанням оформлення права власності. Рішенням виконавчого комітету Підволочиської селищної ради від 15 грудня 2005 року № 626 було визнано за ОСОБА_7 право власності на будинок по вул.. Шухевичів, 26 у сел.. Підволочиську. Дане рішення прийнято відповідно до норм Закону України Про місцеве самоврядування , зокрема ст.ст. 30,31 та тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, який діяв на момент прийняття оскаржуваного рішення. Будь-яких заяв чи зауважень зі сторони інших співвласників ніколи не було, усі жили мирно. Враховуючи те, що будь-яке суб'єктивне право позивача ОСОБА_4 під час прийняття оспорюваного рішення не є порушеним і він не мав права звертатись до суду із даним позовом то просять у його задоволенні відмовити. Крім того просять до спірних правовідносин застосувати строк позовної давності, оскільки позивачу про наявність рішення Підволочиської селищної ради від 2005 року було відомо ще у 2012 році.

Суд, заслухавши пояснення позивача та його представника, думку представника відповідача, третіх осіб котрі не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору та їх представника, ознайомившись із наданими сторонами доказами, вивчивши та проаналізувавши їх у повній сукупності, вважає, що в задоволенні позовних вимог позивача слід відмовити, виходячи із наступних міркувань :

Рішенням виконавчого комітету Підволочиської селищної ради № 216 від 29 червня 1957 року вирішено закріпити за ОСОБА_9 присадибну ділянку по вул. бувш. Парковій, ( Шухевича, 28) 24 - 0,12 га. землі і дозволити йому добудувати житловий будинок.

16 липня 1957 року між Підволочиською радою трудящих та ОСОБА_9 був укладений договір про передачу у безстрокове користування земельної ділянки площею 1200 квадратних метрів для будівництва індивідуального житлового будинку по вул. бувш. Парковій, 24 ( Шухевича, 28).

10 вересня 1959 року виконавчий комітет депутатів трудящих затвердив акт прийому в експлуатацію індивідуального домоволодіння. Згідно даного акту будинковолодіння по вул. бувш. Парковій, 24 ( Шухевича, 28). узгоджений із держсанінспекцією, Держпожежнаглядом та членами райвиконкому.

Рішенням виконкому Підволочиської селищної ОСОБА_3 депутатів трудящих № 241 від 12 листопада 1970 року дозволено ОСОБА_7 будівництво жилого будинку по вул. Леонова, 24 у сел.. Підволочиську Тернопільської області на садибі свого батька ОСОБА_8.

Пунктом 2 вказаного рішення визначено виділити і закріпити за ОСОБА_7 земельну ділянку площею 678 кв.м. із лишків земель що знаходились у користуванні його батька, зменшивши цим самим земельну ділянку гр. ОСОБА_8 на 678 кв.м.

Рішенням виконкому Підволочиської селищної ради № 123 від 26 серпня 1982 року затверджений акт приймання державною комісією від забудовника ОСОБА_7 в експлуатацію індивідуального домоволодіння по вул.. Леонова (Шухевичів, 26). Згідно п.6 вказаного акту - суттєвих відступлень від технічної документації про забудові даного домоволодіння - немає. Даний акт підписаний Держсанстанцією, інспекцією Держпожежнагляду та членами райвиконкому.

Вказане свідчить про відсутність порушень при будівництві ОСОБА_7 домоволодіння по вул.. Шухевичів, 26 у смт. Підволочиську Тернопільської області будівельних норм та спростовує протилежні пояснення позивача, а саме те, що дане домоволодіння є самочинним.

Згідно спірного рішення виконавчого комітету Підволочиської селищної ради № 626 від 15 грудня 2005 року встановлено факт належності та визнано за ОСОБА_7 право власності на житловий будинок по вул.. Шухевичів, 26 у смт. Підволочиську Тернопільської області.

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 22 січня 2006 року за ОСОБА_7 рахується приватна власність на житловий будинок по вул.. Шухевичів, 26, житловою площею 62,3 кв.м., зокрема житловий будинок з добудовою, підвалом та ганком, А, загальна площа 121, 6 кв.м; огорожа; 1, 19, 0 кв.м.; замощення, 2, 86 кв.м.

Вказана вище площа житлового будинку з добудовою, підвалом, ганком, огорожею, та замощенням підтверджується і витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно видане Бюро технічної інвентаризації Підволочиського району від 14 березня 2011 року.

Згідно акту поточкових змін від 28 лютого 2011 року будинковолодіння по вул.. Шухевичів, 26 у смт. Підволочиську Тернопільської області проведеного техніком Підволочиського Бюро технічної інвентаризації при його обстеженні змін не виявлено.

14 червня 2011 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 успадкували після смерті ОСОБА_7, що помер 11 серпня 2010 року житловий будинок по вул. Шухевичів, 26 у сел. Підволочиську Тернопільської області та оформили належні їм частки у спадковому майні.

Крім того ОСОБА_6, та ОСОБА_5 14 червня 2011 року успадкували після смерті ОСОБА_7 земельну ділянку площею 0,551 га. цільове призначення якої - для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд, кадастровий номер 6124655100:02:003:0829, розташованої по вул.. Шухевичів, 26 у сел.. Підволочиську Тернопільської області та належала померлому ОСОБА_7 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 289797 виданого Підволочиською селищною радою Підволочиського району. Вказане стверджується свідоцтвами про право на спадщину за законом за № 003002 серії ВРП та № 003005 серії ВРП що видані 14 червня 2011 року Підволочиською державною нотаріальною конторою.

Згідно акту прийомки-передачі межових знаків від 15 червня 2011 року, складеного представником Держкомзему у Підволочиському районі, ОСОБА_6 та ОСОБА_5, як спадкоємці земельної ділянки, претензій щодо меж та конфігурації не мають. Власники суміжних земельних ділянок претензій до існуючих меж в тому числі і позивач ОСОБА_4 не заявляв.

Разом із тим позивач ОСОБА_4, став спадкоємцем майна померлої 30 червня 2009 року ОСОБА_10, а саме житлового будинку з надвірними будівлями за № 28 по вул. Шухевичів у сел. Підволочиську Тернопільської області, що стверджується свідоцтвом про право на спадщину від 28 січня 2010 року зареєстрованого у реєстрі за № 79 державним нотаріусом Підволочиської державної нотаріальної контори.

Таким чином судом встановлено, що треті особи які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_5 та ОСОБА_6 успадкували після смерті ОСОБА_7, житловий будинок по вул. Шухевичів, 26 у сел. Підволочиську Тернопільської області, а також у рівних частках земельну ділянку площею 0,551 га. цільове призначення якої - для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд. Позивач по справі ОСОБА_4 успадкував після смерті ОСОБА_10 житловий будинок з надвірними будівлями за № 28 по вул. Шухевичів у сел. Підволочиську Тернопільської області

Згідно Інструкції Про порядок реєстрації будинків і домоволодінь у містах і селищах міського типу Української СРС, затвердженої Міністерством комунального господарства 31 січня 1966 року розділом 1 передбачено, що реєстрації підлягали будинки із закінченим будівництвом та прийняті за актом, затвердженим виконкомом місцевої ради на підставі документів, які встановлюють право власності відповідно до додатку. Серед таких документів зазначено і акти державної комісії про введення будинку в експлуатацію.

Згідно вимог ст. 30 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що до повноважень виконавчих комітетів органів місцевого самоврядування в галузі житлового комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку відноситься - облік відповідно до Закону житлового фонду, здійснення контролю за його використанням.

Статтею 31 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні , до повноважень виконавчих комітетів органів місцевого самоврядування відноситься - участь у прийнятті в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів порядку та у випадках, встановлених законом; здійснення у встановленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердження містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій: зупинення у випадках, передбачених законом будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об'єктів, а також може заподіяти шкоду навколишньому природному середовищу; вирішення відповідно до законодавства спорів з питань містобудування.

Згідно Наказу Міністерства юстиції № 7/5 від 07 лютого 2002 року Про затвердження тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно , зокрема п.п.1.6.,1.7, п.6, 8.1 - 8.3, який діяв на момент прийняття оскаржуваного рішення, визначено порядок проведення державної реєстрації права власності та права користування (сервітуту) на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках; права користування будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; управління нерухомим майном, права власності на об'єкти незавершеного будівництва, також порядок взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, перелік матеріалів необхідних для прийняття рішення про реєстрацію права власності та видачі витягів з Реєстру прав власності на нерухоме майно та оформлення свідоцтв про право власності на нерухоме майно.

Як убачається із матеріалів справи, акту приймання державною комісією від забудовника ОСОБА_7 в експлуатацію індивідуального домоволодіння по вул.. Леонова (Шухевичів, 26). суттєвих відступлень від технічної документації про забудові даного домоволодіння - немає. Даний акт підписаний Дерржсанстанцією, інспекцією Держпожежнагляду та членами райвиконкому. Крім того згідно акту поточкових змін від 28 лютого 2011 року будинковолодіння по вул.. Шухевичів, 26 у смт. Підволочиську Тернопільської області проведеного техніком Підволочиського Бюро технічної інвентаризації при його обстеженні змін не виявлено, а тому будь-яких порушень при прийнятті рішення виконавчого комітету Підволочиської селищної ради № 626 від 15 грудня 2005 року Про встановлення факту належності за ОСОБА_7 право власності на житловий будинок по вул.. Шухевичів, 26 у смт. Підволочиську Тернопільської області судом не встановлено, а доводи позивача та його представника спростовані наданими сторонами як письмовими доказами, так і їх поясненнями.

Разом з тим відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 3, 4 ЦПК України та ст. 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК, ЦК, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відмова від звернення до суду за захистом є недійсною. При здійсненні правосуддя у цивільних справах суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.

ОСОБА_3 змісту правової позиції висловленої Верховним Судом України при розгляді справи № 6-84цс14 від 03.09.2014р. вбачається, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. Суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Офіційне тлумачення поняття інтересу, який підлягає захисту, надано в Рішенні Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року №1-10/2004, яким визначено, що охоронюваний законом інтерес треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони для задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності та іншим загально-правовим засадам.

Окрім того відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.

Таким чином у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право. Зміст зазначених у ст. 15 ЦК України підстав для захисту не розкривається, але він

відображений у відповідних статтях Кодексів України, що регулюють ту чи іншу категорію правовідносин.

Як встановлено у судовому засіданні, спірне рішення приймалось у 2005 році, ще за життя власників будинків № 26 та № 28 по вул. Шухевичів Підволочиського району Тернопільської області, які, на думку суду, мали безпосереднє право на його оскарження у випадку порушення прав, свобод та інтересів будь-кого із них і яким було відомо про наявність спірного рішення при цьому останні не мали один до одного жодних претензій.

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В судовому засіданні позивачем та його представником не доведено, а судом не встановлено та не здобуто жодних належних та допустимих доказів того, що прийнятим рішенням виконавчого комітету Підволочиської селищної ради № 626 від 15 грудня 2005 року Про встановлення факту належності за ОСОБА_7 право власності на житловий будинок по вул. Шухевичів, 26 у смт. Підволочиську Тернопільської області порушуються, не визнаються або оспорюються права та інтереси позивача ОСОБА_4, та наявність у нього суб'єктивного права на звернення саме з таким позовом до суду, а тому в задоволенні даних позовних вимог слід відмовити.

Також суд вважає, що в задоволенні позовних вимог позивача ОСОБА_4 до Підволочиської селищної ради, третіх осіб які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_5, ОСОБА_6 про зобов'язання відповідача вирішити питання приведення до будівельних норм збудований житловий будинок по вул.. Шухевичів, 26 у сел.. Підволочиську, оскільки такі вимоги не ґрунтуються на вимогах Закону та суперечать ст. 19 Конституції України, ст. 14 ЦК України, п.7 Постанови Пленуму ВСУ від 13 червня 2007 року про незалежність судової влади зміст яких не допускає постановлення судових рішень, які зобов'язують до вчинення дій, які не є обов'язковими для відповідача за Законом.

Крім того, суд вважає, що в задоволенні клопотання третіх осіб, щодо застосування строку позовної давності слід відмовити, виходячи із наступних міркувань :

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність установлюється тривалістю в три роки (стаття 257 ЦК України).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права чи про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Як встановлено у судовому засіданні позивач ОСОБА_4 дізнався про оскаржуване рішення 29 серпня 2012 року, після чого 14 січня 2013 року звернувся до суду із адміністративним позовом.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох відповідачів, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Таким чином з аналізу вищевказаних норм закону та, враховуючи, що справа за позовом ОСОБА_4 протягом 2012-1016 роках перебувала на розгляді у судах різних інстанцій вважає, що ним не пропущено строку позовної давності на звернення до суду із позовом, а тому в задоволенні даного клопотання слід відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 14,15,16, 331, 376, 377, 386, ЦК України, ст. 31 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , п.п. 1.6, 1.7, 6, 8.1- 8.3 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно , ст. ст. 1,3,4, 10, 60, 212, 213, 215, 294, п.4 ст. 295 ЦПК України, п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судове рішення у цивільній справі п. 7 Постанови ПВС України Про незалежність судової влади , суд,-

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог позивача ОСОБА_4 до відповідача виконавчого комітету Підволочиської селищної ради, третіх осіб ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету селищної ради, зобов'язання вчинення дій - відмовити за безпідставністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Тернопільської області через Підволочиський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя - підпис

Копія вірна :

Суддя під волочиського районного суду

Тернопільської області ОСОБА_11