Постанова

від 08.08.2017 по справі 922/3652/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2017 року Справа № 922/3652/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Т. Дроботової - головуючого І. Алєєвої Л. Рогач

за участю представників: прокуратури Гудименко Ю.В. - прокурор відділу ГПУ, позивачів Скрипка М.Д. - довір. від 12.01.17 відповідачів не з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно ) третіх осіб не з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно) розглянувши матеріали касаційної скарги Фонду державного майна України на окрему ухвалувід 20.12.2016 Харківського апеляційного господарського суду у справі№922/3652/15 господарського суду Харківської області за позовомЗаступника прокурора Харківської області м. Харків в інтересах держави в особі: 1.Дергачівської районної державної адміністрації 2.Фонду державного майна України

до треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів 1. Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Курорт Березівські мінеральні води" 2. Пересічанської селищної ради Дергачівського району 3. Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок "Укрпрофоздоровниця" 4. Публічного акціонерного товариства "Точприлад" 1.ОСОБА_18, 2.ОСОБА_19, 3.ОСОБА_20, 4.ОСОБА_21, 5.ОСОБА_22, 6.ОСОБА_23, 7.ОСОБА_24, 8.ОСОБА_25, 9.ОСОБА_26, 10.ОСОБА_27, 11.ОСОБА_28, 12.ОСОБА_29, 13.ОСОБА_30, 14.ОСОБА_31, 15.ОСОБА_32, 16.ОСОБА_33, 17.ОСОБА_34, 18.Реєстраційна служба Дергачівського районного управління юстиції в Харківській області провизнання недійсними рішень, договорів оренди, державної реєстрації договорів оренди, зобов'язання передати земельну ділянку та зобов'язання внести запис

ВСТАНОВИВ:

У червні 2015 р. Заступник прокурора Харківської області м. Харків в інтересах держави в особі: Дергачівської районної державної адміністрації та Фонду державного майна України звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Курорт Березівські мінеральні води", Пересічанської селищної ради Дергачівського району, Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок "Укрпрофоздоровниця" та Публічного акціонерного товариства "Точприлад", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, Реєстраційна служба Дергачівського районного управління юстиції в Харківській області про:

- визнання недійсним рішення Пересічанської селищної ради Дергачівського району від 07.04.2005 р. про припинення права постійного користування Дочірнього підприємства "Санаторій "Березівські мінеральні води" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" частиною земельної ділянки загальною площею 45,7475 га на території с. Березівське Пересічанської селищної ради Дергачівського району;

- визнання недійсним рішення Пересічанської селищної ради Дергачівського району від 28.02.2006 р. про припинення права постійного користування Дочірнього підприємства "Санаторій "Березівські мінеральні води" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" частиною земельної ділянки загальною площею 16,5525 га на території с. Березівське Пересічанської селищної ради Дергачівського району;

- визнання недійсним договору оренди землі між Пересічанською селищною радою та Дочірнім підприємством "Санаторій "Березівські мінеральні води" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" щодо оренди земельних ділянок оздоровчого призначення площею 16,5525 га., який зареєстровано 06.04.2006 р. за № 040669300001;

- визнання недійсною державної реєстрації договору оренди земельної ділянки оздоровчого призначення площею 16,5525 га, який зареєстровано 06.04.2006 р. за № 040669300001 в Державному реєстрі земель;

- визнання недійсним рішення Пересічанської селищної ради Дергачівського району від 04.06.2009 р. про надання в оренду земельної ділянки площею 0,5959 га Публічному акціонерному товариству "Точприлад"; визнання недійсним договору оренди землі між Пересічанською селищною радою та Публічним акціонерним товариством "Точприлад" щодо оренди земельної ділянки оздоровчого призначення площею 0,5959 га., (кадастровий номер НОМЕР_1), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, який зареєстровано 29.02.2012 р. за № 632205654000314;

- визнання недійсною державної реєстрації договору оренди земельної ділянки оздоровчого призначення площею 0,5959 га, який зареєстровано 29.02.2012 р. за № 632205654000314 в Державному реєстрі земель;

- зобов'язання Публічного акціонерного товариство "Точприлад" передати Дочірньому підприємству "Санаторій "Березівські мінеральні води" земельну ділянку площею 0,5959 га. (кадастровий номер НОМЕР_1), про що скласти акти прийому-передачі;

- зобов'язання Реєстраційної служби Дергачівського районного управління юстиції в Харківській області внести запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про скасування запису від 06.04.2006 р. за № 040669300001 про право оренди Дочірнього підприємства "Санаторій "Березівські мінеральні води" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" щодо земельної ділянки площею 16,5525 га;

- зобов'язання Реєстраційної служби Дергачівського районного управління юстиції в Харківській області внести запис в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно про скасування запису від 29.02.2012 р. за № 632205654000314 про право оренди Публічного акціонерного товариства "Точприлад" щодо земельної ділянки площею 0,5959 га на підставі статей 21, 82, 122, 142 Земельного кодексу України.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилався, що Пересічанська селищна рада, приймаючи вказані рішення та укладаючи спірні договори з Публічним акціонерним товариством "Точприлад" та Дочірнім підприємством "Санаторій "Березівські мінеральні води", діяла поза межами власних повноважень та не у спосіб, визначений законом, з порушенням норм земельного законодавства України, позаяк, селищна рада не є органом, до компетенції і повноважень якого віднесено вирішення питань регулювання земельних відносин, зокрема, щодо припинення та надання в оренду земельних ділянок, а відтак прийняті рішення та укладені договори оренди є незаконними.

У відзиві на позовну заяву ПАТ "Точприлад" просило у задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки станом на дату подання позовної заяви прокуратурою наведена земельна ділянка вже була повернута орендодавцю.

Дергачівська районна державна адміністрація надала на адресу суду заяву про підтримання позовних вимог, в якій зазначала, що погоджується з доводами прокурора та підтримує вимоги позовної заяви в повному обсязі.

У відзиві на позовну заяву Пересічанська селищна рада Дергачівського району просила у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що на момент прийняття оскаржуваного рішення Пересічанською селищною радою було відсутнє фактичне розмежування земель державної та комунальної власності на законодавчому рівні, земельними ділянками в межах населених пунктів розпоряджались саме сільські, селищні та міські ради, що й було зроблено Пересічанської селищною радою. Відповідач вважав, що спірне рішення від 28.02.2006 року є законним та обґрунтованим, винесеним на підставі діючих на момент його винесення норм чинного законодавства.

ДП "Клінічний санаторій "Курорт Березівські мінеральні води" у відзиві на позовну заяву просило прийняти рішення про відмову у задоволенні позову, оскільки спірна земельна ділянка знаходиться у комунальній власності ДП "Клінічний санаторій "Курорт Березівські мінеральні води" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" та не є особливо цінною, а тому рішення про її вилучення на підставі добровільної відмови від земельної ділянки має приймати саме Пересічанська селищна рада Дергачівського району.

В письмових поясненнях на позовну заяву Фонд державного майна України просив позовну заяву задовольнити, посилаючись на її обґрунтованість.

Від ОСОБА_21 надійшла заява про застосування строку позовної давності до заявлених вимог, з посиланням на те, що рішення про які йде мова за текстом позовної заяви датовані 2005-2010 роками.

Водночас ДП Клінічний санаторій "Курорт Березівські мінеральні води" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" подало до місцевого господарського суду заяву про застосування позовної давності та у зв'язку зі спливом строку позовної давності просило відмовити у позові. Санаторій наголошував на тому, що позивачі у даній справі були обізнані про зміну землекористувачів спірних земельних ділянок ще у 2010 році, проте з цього часу жодних дій направлених на відновлення порушених прав держави не вчинили.

Рішенням господарського суду Харківської області від 27.10.2015 р. (судді П.В. Хотенець, Т.Д. Суярко, О.В. Макаренко) у позові відмовлено повністю з підстав спливу позовної давності на підставі статті 267 Цивільного кодексу України.

За апеляційною скаргою Прокурора Харківської області Харківський апеляційний господарський суд (судді: О.А. Істоміна, Н.В. Гребенюк, М.М. Слободін), переглянувши рішення господарського суду Харківської області від 27.10.2015 р. в апеляційному порядку, постановою від 01.02.2016 р., рішення господарського суду Харківської області від 27.10.2015 р. скасував, позов задовольнив частково.

Визнав недійсним рішення Пересічанської селищної ради Дергачівського району від 07.04.2005 р. про припинення права постійного користування ДП "Санаторій "Березівські мінеральні води" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" частиною земельної ділянки загальною площею 45,7475 га на території с. Березівське Пересічанської селищної ради Дергачівського району;

Визнав недійсним рішення Пересічанської селищної ради Дергачівського району від 28.02.2006 р. про припинення права постійного користування ДП "Санаторій "Березівські мінеральні води" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" частиною земельної ділянки загальною площею 16,5525 га на території с. Березівське Пересічанської селищної ради Дергачівського району;

Визнав недійсним договір оренди землі між Пересічанською селищною радою та ДП "Санаторій "Березівські мінеральні води" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" щодо оренди земельних ділянок оздоровчого призначення площею 16,5525 га, який зареєстрований 06.04.2006 р. за №040669300001

В іншій частині позовних вимог суд відмовив.

Суд апеляційної інстанції зазначав, що спірне майно (земельна ділянка) - санаторію "Березівські мінеральні води", на момент його передачі належало до державної форми власності та передавалося Українській республіканській Раді профспілок, правонаступником якої є Федерація незалежних профспілок України, лише у відання, тобто у володіння та користування без права розпорядження.

Водночас суд дійшов висновку про те, що ДП "Санаторій "Березівські мінеральні води", відмовляючись від права користування спірними земельними ділянками, діяло з перевищенням наданих йому повноважень; що Фонд державного майна України своєї згоди та погодження на вилучення земельних ділянок не надавав, а відтак рішення відповідних рад про припинення права користування земельними ділянками і спірний договір є незаконними та підлягають визнанню недійсними.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.04.2016 р. було скасовано постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.02.2016 р., а справа направлена на новий розгляд до Харківського апеляційного господарського суду.

За результатами нового розгляду Харківський апеляційний господарський суд постановою від 11.07.2016 р. (судді: Гетьман Р.А., Россолов В.В., Тихий В.П.) рішення господарського суду Харківської області від 27.10.2015 р. залишив без змін, а апеляційну скаргу Заступника прокурора Харківської області залишив без задоволення.

Апеляційний господарський суд дійшов висновку про пропуск прокурором строку на звернення з даним позовом, пославшись на те, що про обставини надання спірних земельних ділянок Пересічанською селищною радою прокуратурі було відомо ще у 2010 році.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.11.2016 р. було скасовано постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.07.2016 р., а справу направлено на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду (судді: Лакіза В.В., Бородіна Л.І., Плахов О.В.) апеляційну скаргу Заступника прокурора Харківської області прийнято до провадження та призначено її розгляд на 20.12.2016 р. Також цією ухвалою було ухвалено, що учасники судового процесу у справі не пізніше, ніж за три дні до дати судового засідання мають надати суду письмові відзиви на апеляційну скаргу та документи в обґрунтування своєї позиції по справі. Зобов'язано Дергачівську районну державну адміністрацію та Фонд державного майна України не пізніше, ніж за три дні до дати судового засідання надати суду письмові пояснення щодо часу, з якого вказаним органам державної влади стало відомо про прийняття спірних рішень Пересічанської селищної ради Дергачівського району, а також договорів оренди відповідних земельних ділянок. Суд викликав в судове засідання представників учасників процесу з належним чином оформленими повноваженнями, вказавши про необхідність повідомлення суду щодо неможливості прибуття в судове засідання. Крім того, судом було попереджено учасників процесу, що у разі неявки їх представників з належним чином оформленими повноваженнями, ненаданням витребуваних судом документів, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами та за відсутності представників сторін.

Окремою ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 20.12.2016 р. (судді: Лакіза В.В., Бородіна Л.І., Плахов Є.В.) повідомлено керівника Фонду державного майна України про недоліки в роботі посадових осіб та працівників, відповідальних за договірну та правову роботу для вжиття відповідних організаційно-правових заходів; зобов'язано про вжиті заходи повідомити апеляційний господарський суд у місячний строк та скеровано вказану окрему ухвалу керівнику Фонду державного майна України.

Апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що позивач недобросовісно користувався наданими йому процесуальними правами, оскільки не надав суду витребуваних ухвалою від 08.12.2016 р. письмових пояснень та не забезпечив явку представника в судове засідання.

Фонд державного майна України звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить окрему ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 20.12.2016 р. скасувати, як ухвалену з порушенням приписів статті 90 Господарського процесуального кодексу України.

Скаржник вважає оскаржувану ухвалу апеляційного господарського суду невмотивованою та посилається на те, що він добросовісно користувався наданими йому процесуальними правами, в тому числі, і правом на подання доказів; що ним упродовж розгляду спору неодноразово подавалися пояснення та відзиви у справі на підтвердження позовних вимог, в тому числі, і щодо часу, з якого йому стало відомо про прийняття оскаржуваних у справі рішень ради та укладання спірних договорів.

Крім того, фонд вказує на те, що ухвалу від 08.12.2016 р. він фактично отримав лише 19.12.2016 р. у зв'язку з чим не мав можливості у строк до 20.12.2016 р. надати суду письмові пояснення і відзив у справі та направити уповноваженого представника у судове засідання призначене на 20.12.2016 р.

Водночас скаржник зазначає, що ним були виконані вимоги ухвали від 08.12.2016 р., оскільки до винесення постанови у справі апеляційним господарським судом, а саме: 05.01.2017 р. були подані пояснення у справі та направлено уповноваженого представника у наступні судові засідання, призначені на 24.01.2017 р., 06.02.2017 р., 21.02.2017 р.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні учасників процесу, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом касаційного оскарження є окрема ухвала Харківського апеляційного господарського суду від 20.12.2016 р., прийнята на підставі статті 90 Господарського процесуального кодексу України. Вказаною окремою ухвалою суд апеляційної інстанції повідомив керівника Фонду державного майна України про недоліки в роботі посадових осіб та працівників, відповідальних за договірну та правову роботу для вжиття відповідних організаційно-правових заходів; зобов'язав про вжиті заходи повідомити апеляційний господарський суд у місячний строк та скерував вказану окрему ухвалу керівнику Фонду державного майна України. При цьому недоліками суд визнав ненадання позивачем - Фондом державного майна України письмових пояснень, а також нез'явлення представників позивача у судове засідання 20.12.2016 р.

Згідно з приписами статті 90 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу. Окрема ухвала надсилається відповідним підприємствам, установам, організаціям, державним та іншим органам, посадовим особам, які несуть відповідальність за ухилення від виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, в порядку та розмірі, передбачених частиною першою статті 119 цього Кодексу.

У розумінні приписів наведеної норми окрема ухвала - це засіб реагування господарського суду на виявлені під час судового розгляду порушення законності або суттєві недоліки у діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, їх працівників чи посадових осіб.

В окремій ухвалі має бути зазначено закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його стаття, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення. Вказівки, що містяться в окремій ухвалі, повинні бути максимально конкретними і реальними для виконання. При винесенні окремої ухвали слід враховувати, що вказівки щодо усунення порушень законності чи недоліків у діяльності підприємств і організацій не повинні виходити за межі компетенції господарського суду.

Таким чином, підставою для винесення окремої ухвали є встановлення судом при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліків в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу.

Разом з цим, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлені вимоги щодо змісту ухвали. У разі якщо господарський спір не вирішується по суті, ухвала, зокрема, має містити мотиви її винесення з посиланням на законодавство, висновок з розглянутого питання. Отже, окрема ухвала у справі повинна відповідати вимогам статті 86 вказаного Кодексу, а також містити викладення обставин, що зумовили її винесення.

Проте, при винесенні оскаржуваної окремої ухвали судом апеляційної інстанції наведених вимог законодавства дотримано не було, в оскаржуваній ухвалі не зазначено конкретних та реальних вказівок щодо заходів, яких має вжити Фонд державного майна України на виконання такої ухвали з посиланням на відповідні норми законодавства.

Обмежившись посиланням на неподання Фондом державного майна України письмових пояснень, витребуваних ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 08.12.2016 р., та незабезпечення явки представника фонду в судове засідання, суд апеляційної інстанції помилково не врахував, що Фондом державного майна України упродовж всього розгляду спору наводилися доводи і міркування з питань, що виникали у ході судового процесу, неодноразово надавалися суду та, відповідно, були долучені судом до матеріалів справи численні письмові пояснення у справі та відзиви, в тому числі, і з приводу обізнаності Фонду державного майна України про прийняття оспорюваних у даній справі рішень ради та договорів оренди землі (серед іншого, відзив ФДМУ від 08.04.2016 р.).

Водночас, зі змісту ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 08.12.2016 р. не вбачається, що явка представників сторін визнавалася обов'язковою. В цій ухвалі суд попередив, що у разі неявки учасників процесу з належним чином оформленими повноваженнями, ненадання витребуваних судом документів, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами та за відсутності представників сторін.

Крім того, колегія суддів зазначає, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою об'єктивну неможливість вчинення фондом дій, визначених в ухвалі від 08.12.2016 р., з огляду на строки встановлені в ухвалі для їх виконання (надання фондом письмових пояснень не пізніше, ніж за три дні до дати судового засідання) та дату отримання ним вказаної ухвали.

Відтак, враховуючи наведене, висновок апеляційної інстанції, викладений в окремій ухвалі від 20.12.2016 р. про те, що неподання письмових пояснень і неявка у судове засідання представника фонду свідчить про зловживання останнім своїми правами визнається помилковим.

Відповідно до приписів статті 111 10 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Відтак доводи касаційної скарги знайшли своє підтвердження.

З огляду на викладене, оскаржувана окрема ухвала суду апеляційної інстанції від 20.12.2016 р. підлягає скасуванню, а касаційна скарга - задоволенню.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 , 111 10 , 111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В :

Окрему ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 20.12.2016 у справі №922/3652/15 скасувати.

Касаційну скаргу задовольнити.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: І.Алєєва

Л. Рогач