Рішення

від 07.08.2017 по справі 925/748/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" серпня 2017 р. Справа № 925/748/17

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Буднік А.М., розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури, м. Черкаси, вул. Б. Хмельницького, 60

в інтересах держави в особі Черкаської міської ради, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 36

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

та до позашкільного навчального закладу Центр дитячої та юнацької творчості м. Черкаси , АДРЕСА_2

за участю у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача - Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради, м. Черкаси, вул. Гоголя, 251

про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна та зобов'язання повернути частину приміщення,

за участю повноважних представників сторін:

прокурор: Алексєєва О.А. - прокурор - за посадою;

позивача: ОСОБА_2 - за довіреністю;

відповідачів: (ФОП ОСОБА_1): участі не брав;

(центр): Вдовиченко Ю.В. - за довіреністю;

третя особа: участі не брав.

Прокурор в інтересах держави в особі Черкаської міської ради звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та до позашкільного навчального закладу Центр дитячої та юнацької творчості м. Черкаси з вимогою визнати недійсним договір оренди нерухомого майна та зобов'язання повернути частину приміщення. Надано додаткові пояснення, кошторис надходжень та видатків Центру ДЮТ, структуру Центру та розклад його занять і наповнюваність Центру вихованцями протягом кількох років.

В судовому засіданні:

Прокурор вимоги підтримав та просить позов задовольнити. Вказує на передачу в оренду нерухомого майна, що не відповідає меті навчально-виховного процесу ЦДЮТ.

Представник міської ради вимоги заперечив та вказав, що не звертався до прокуратури за захистом, оскільки не вбачає порушення своїх прав. Вказує на недостатність фінансування позашкільних закладів. Не зміг назвати суму, яка була перерахована з бюджету за І півріччя 2017р. на утримання ЦДЮТ.

Відповідач ФОП ОСОБА_1 чи її представник в засідання суду не з'явились. Причини неприбуття невідомі. Суд належним чином повідомив відповідача про час і місце проведення судового засідання.

Представник третьої особи вимоги заперечив та надав документи про доходи та видатки ЦДЮТ у розрізі потреби/видатки, в тому числі за рахунок надходжень від оренди нерухомого майна, які обраховуються по статті спецфонд . В оренду передано лише одне перебудоване приміщення (не відноситься до навчального приміщення та не використовується як навчальний кабінет), що становить біля 0,4% від загальної площі закладу та не впливає на навчально-виховний процес в ЦДЮТ. Скарг про порушення в ЦДЮТ санітарних чи навчальних норм від батьків не надходило. Наповнюваність дітей в Центрі - в межах санітарних норм. Доказів проведених перерахунків коштів на ЦДЮТ з місцевого бюджету відповідно до кошторису - не надано.

Судом встановлено та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін та обставини:

Громада м. Черкаси в особі Черкаської міської ради є власником комплексу нежитлових приміщень позашкільного навчального закладу Центр дитячої та юнацької творчості м. Черкаси загальною площею 6330,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1, виданим 14.12.2012р. Департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради.

Згідно рішення Черкаської міської ради №3-531 від 26.06.2003р. майновий комплекс державного позашкільного виховного закладу ІНФОРМАЦІЯ_1 по АДРЕСА_3 переданий в оперативне управління Управлінню освіти міськвиконкому (наразі - Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради).

11.12.2015р. між позашкільним навчальним закладом Центр дитячої та юнацької творчості м. Черкаси (надалі - Орендодавець) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Орендар, відповідач у справі) укладено договір оренди №5, яким продовжено термін договору оренди №5 від 11.12.2013р. на 2 роки з 11.12.2015р. по 10.12.2017р. шляхом викладення тексту договору в новій редакції. Згідно Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення будівлі Центру дитячої та юнацької творчості, яке належить до міської комунальної власності, площею 27,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, вартістю 112400 грн. - з метою розміщення магазину непродовольчих товарів. Договір від 11.12.2015р. затверджений директором департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради.

На виконання Договору 11.12.2013р. сторонами підписаний акт прийому -передачі, відповідно до якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв нежитлове приміщення згідно договору оренди.

Згідно п. 8.1. Договору останній укладений на строк з 11.12.2015р. по 10.12.2017р.

Прокурор вважає, що спірний договір суперечить вимогам чинного законодавства та просить визнати його недійсним.

За нормами ст.ст. 28, 29 ЗУ Про освіту система освіти складається з навчальних закладів, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних та місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти. Структура освіти включає: дошкільну освіту, загальну середню освіту, позашкільну освіту, професійно-технічну освіту, вищу освіту, післядипломну освіту та самоосвіту.

Згідно зі ст. 29 ЗУ Про освіту структура освіти включає позашкільну освіту.

Статтею 53 Конституції України передбачено, що держава забезпечує розвиток позашкільної освіти.

Позашкільна освіта є складовою системи безперервної освіти, визначеної Конституцією України, ЗУ Про освіту , цим Законом, і спрямована на розвиток здібностей та обдарувань вихованців, учнів і слухачів, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні ст. 4 ЗУ Про позашкільну освіту .

Відповідно до ч. 1 ст. 39 ЗУ Про освіту до позашкільних навчальних закладів належать: палаци, будинки, центри, станції дитячої, юнацької творчості, учнівські та студентські клуби, дитячо-юнацькі спортивні школи, школи мистецтв, студії, початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади, бібліотеки, оздоровчі та інші заклади.

Частина 2 статті 14 ЗУ Про позашкільну освіту передбачає, що державні та комунальні позашкільні навчальні заклади здійснюють свою діяльність після реєстрації статуту.

Згідно Статуту позашкільного навчального закладу Центр дитячої та юнацької творчості м. Черкаси (надалі - Статут), затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 19.07.2007р. №2-914, Центр творчості є комунальним комплексним позашкільним навчально-виховним закладом, заснованим на комунальній власності міста, метою діяльності якого є розвиток здібностей та обдарувань вихованців, учнів і слухачів, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні.

Позашкільний навчальний заклад Центр дитячої та юнацької творчості м. Черкаси входить до системи позашкільних освітніх навчальних закладів міста Черкаси і спору в цій частині немає.

Відповідно діяльність навчального закладу, як і правові підстави щодо розпорядження його майном врегульовані вимогами Законами України Про освіту та Про позашкільну освіту .

Матеріально-технічна база навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності. Майно навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених чинним законодавством (ч. 1 ст. 63 ЗУ Про освіту ).

Відповідно до п. 6.11 Статуту матеріально-технічна база Центру творчості включає приміщення, споруди, обладнання, засоби зв'язку, транспортні засоби, земельні ділянки, рухоме та нерухоме майно, що перебуває у його користуванні.

Фінансування 1 Центру творчості здійснюється за рахунок міського бюджету, а також може здійснюватись за рахунок додаткових джерел фінансування, не заборонених законодавством (п. 6.2 Статуту).

Відповідно до ст. 27 ЗУ Про позашкільну освіту основні фонди, земельні ділянки та інше майно позашкільного навчального закладу не підлягають вилученню, не можуть бути джерелом погашення податкового боргу. Майно державного і комунального позашкільного навчального закладу може вилучатися засновником лише за умови подальшого використання цього майна і коштів, одержаних від його реалізації, на розвиток позашкільної освіти у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В силу вимог ч. 5 ст. 63 ЗУ Про освіту об'єкти освіти, і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.

На думку прокурора, вирішальним в аспекті неухильного дотримання вимог вищезазначеної правової норми законодавець визначає обов'язкове використання об'єктів освіти і науки, що фінансуються з бюджету, за цільовим призначенням, тобто тісну пов'язаність з навчально-виховним процесом мети такого використання (в тому числі і на умовах оренди).

У відповідності до приписів п. 3.19 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанГПН 5.5.2.008-01, затверджених постановою Головного державною санітарного лікаря України від 14.08.2001р. №63, здача в оренду території, будівель, приміщень, обладнання підприємствам, установам, організаціям, іншим юридичним та фізичним особам для використання, що не пов'язано з навчально-виховним процесом, не дозволяється.

В свою чергу, навчально-виховний процес, визначений у пункті 1.2 Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 01.08.2001р. за №563, як система організації навчально-виховної, навчально-виробничої діяльності, визначеної навчальними, науковими, виховними планами (уроки, лекції, лабораторні заняття, час відпочинку між заняттями, навчальна практика, заняття з трудового, професійного навчання і професійної орієнтації, виробнича практика, робота у трудових об'єднаннях, науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, походи, екскурсії, спортивні змагання, перевезення чи переходи до місця проведення заходів тощо).

Згідно п. 1.6 Договору спірне приміщення передано в оренду з метою розміщення магазину непродовольчих товарів, з метою підприємницької діяльності Орендаря, не пов'язаної з навчально - виховним процесом та не з метою надання освітніх послуг.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців видами діяльності Орендаря є роздрібна торгівля одягом у спеціалізованих магазинах, роздрібна торгівля взуттям і шкіряними виробами в спеціалізованих магазинах.

За твердженням прокурора, передача в оренду частини приміщення позашкільного навчального закладу під розміщення магазину непродовольчих товарів свідчить про зміну його функціонального призначення та використання не для навчально-виховного процесу, як того вимагає ст. 63 Закону України Про освіту .

Прокурор зазначає, що факт невикористання спірного приміщення Орендодавцем для навчально-виховного процесу жодним чином не дає належних підстав для ухилення сторін від імперативних приписів законодавства виключно цільового використання приміщень закладів освіти.

Відповідно до інформації позашкільного навчального закладу, протягом останніх 5 років спостерігається збільшення кількості дітей, які відвідують навчальний заклад. Зокрема, у 2015-2016 навчальному році заклад освіти відвідували 3 666 вихованців проти 2658 осіб у 2011-2012 роках.

Пунктом 47 Журналу внутрішніх обмірів та розрахунків площ приміщень громадського чи виробничого будинку призначення нежитлового приміщення, наданого в оренду - кабінет, що у свою чергу свідчить про можливість його використання для задоволення освітніх потреб дітей.

На думку прокурора, використання приміщення у Будинку дитячої та юнацької творчості (ЦДЮТ) не за цільовим призначенням призводить до зменшення його потужностей, позбавлення можливостей реалізації конституційного права дітей на отримання позашкільної освіти, розвитку їх здібностей та обдарувань, забезпечення всебічного розвитку особистості шляхом навчання та виховання. Тобто, використання спірної приміщення не за призначенням призводить до порушень інтересів держави, яка у відповідності з нормами Конституції України забезпечує розвиток, зокрема, позашкільної освіти, різних форм навчання, а тому вказані інтереси підлягають захисту у суді.

Прокурор посилається на аналогічну правову позицію у постановах Вищого господарського суду України від 15.03.2016р. у справі №913/483/15, від 23.03.2016р. у справі № 922/5128/15, від 28.12.2016р. у справі № 906/631/16, від 26.02.2015р. у справі № 923/866/14, від 18.01.2017р. у справі № 927/792/15, від 29.09.2015р. у справі № 907/43/15.

Суд касаційної інстанції дійшов висновку, що згідно ч.ч. 3, 4 ст. 28 ЗУ Про позашкільну освіту платні послуги не можуть надаватися державними або комунальними позашкільними навчальними закладами замість або в межах освітньої діяльності, визначеної навчальними планами і програмами. Платні послуги можуть надаватися за напрямами діяльності позашкільного навчального закладу. Освітня діяльність позашкільного навчального закладу - процес надання знань, формування вмінь і навичок з різних напрямів позашкільної освіти, розвитку інтелектуальних і творчих здібностей, фізичних якостей відповідно до задатків та запитів особи ст. 1 ЗУ Про позашкільну освіту . З огляду на викладені положення законодавства заклад позашкільної освіти може надавати платні послуги по передачі в оренду приміщень виключно для провадження освітньої діяльності згідно із законодавством та за напрямами своєї діяльності.

За приписами ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Ст. 203 ЦК України регламентовано, що зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Прокурор вважає, що зміст договору оренди №5 від 11.12.2015р., укладеного між позашкільним навчальним закладом Центр дитячої та юнацької творчості м. Черкаси та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 суперечить вимогам чинного законодавства, а тому спірний договір підлягає визнанню недійсним в судовому порядку.

Положеннями ст. 216 ЦК України унормовано, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймачеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням

нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі (ч. 1 ст. 785 ЦК України).

В силу вищезазначеної правової норми випливає обов'язок фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 повернути нежитлове приміщення загальною площею 27,3 кв.м., що входить до матеріально-технічної бази позашкільного навчального закладу Центр дитячої та юнацької творчості м. Черкаси та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Враховуючи, що Черкаською міською радою протягом тривалого часу не вживалися заходи щодо усунення нецільового використання приміщення навчального закладу, у відповідності до вимог чинного законодавства та виходячи з наданих органам прокуратури повноважень у сфері представництва в суді законних інтересів держави виникла необхідність у зверненні Черкаської місцевої прокуратури до господарського суду Черкаської області з даним позовом.

В свою чергу, одним з пріоритетних напрямків здійснення державної політики є здійснення державної політики в сфері освіти. Держава забезпечує доступність і розвиток позашкільної освіти (ст. 53 Конституції України). Таким чином, державна політика в галузі освіти - це невід'ємна складова утвердження і забезпечення державою прав і свобод людини та їх гарантій.

Згідно Закону України Про освіту освіта - це основа інтелектуального, культурного, духовного, соціального, економічного розвитку суспільства і держави. Україна визначає освіту пріоритетною сферою соціально-економічного, духовного і культурного розвитку суспільства. Державна політика в галузі освіти визначається Верховною Радою України відповідно до Конституції України і здійснюється органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Державна політика у сфері позашкільної освіти спрямована на збереження та розвиток мережі державних та комунальних позашкільних навчальних закладів без права їх перепрофілювання, перепідпорядкування, злиття, передачі приміщень, обладнання, техніки в оренду (ст. 9 Закону України Про позашкільну освіту ).

Прокурор зазначає, що використання спірного приміщення навчального закладу не за призначенням унеможливлює застосування даного приміщення для створення більш зручних та комфортабельних умов для здобуття дітьми належної загальної середньої освіти, а отже, і призводить до перешкоди реалізації державної політики в галузі освіти в Україні.

Представник міської ради позов не підтримав та пояснив, що рада діяла в межах повноважень, тому не вбачає порушення інтересів держави та необхідності звернення прокурора до суду. Міська рада не зверталась до прокуратури за захистом.

Представники ЦДЮТ та Департаменту, кожен кермо, вимоги заперечили. Просять в позові відмовити.

На запитання головуючого представники сторін заявили:

про відсутність будь-яких інших доказів на підтвердження своїх доводів і пояснень;

про відсутність потреби у витребуванні інших доказів від учасників провадження у справі та інших осіб;

про можливість завершення дослідження обставин справи.

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності та за своїм внутрішнім переконанням, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з таких правових підстав та мотивів.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 Про судове рішення рішення з господарського спору повинно прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Сторони є самостійними юридичними особами та суб'єктами господарювання, в тому числі і на ринку надання послуг.

Правові основи діяльності позивача врегульовані положеннями Конституції України, нормами ЦК та ГК України та приписами спеціального ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні та ЗУ Про оренду державного та комунального майна , інших підзаконних нормативних документів стосовно права передачі в оренду комунального майна, дотримання санітарних норм тощо. Позивач заперечив звернення до прокуратури про необхідність судового захисту прав міської ради, оскільки права органу місцевого самоврядування не порушені. Позивач не підтримав позовних вимог прокурора в ході судового засідання.

Відповідач 1 є приватним підприємцем - суб'єктом підприємницької діяльності з відповідною реєстрацією в ЄДРПОУ.

Відповідач 2 є комунальним комплексним позашкільним навчально-виховним закладом, заснованим на комунальній власності міста - згідно Статуту. Центр дитячої та юнацької творчості підпорядкований Черкаській міській раді, виконавчому комітету Черкаської міської ради, управлінню освіти виконкому Черкаської міської ради - розділ 1 Статуту, а.с. 33 зворот.

Відносини між сторонами слід розцінювати як змішані відносини з оренди майна, що врегульовано вимогами гл. 58 ЦК України, положеннями ГК України про господарський договір, ЗУ Про оренду державного та комунального майна . Суд вважає, що сторонами договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до комунальної власності міста від 11.12.2015р. №5 (а.с. 22-24) досягнуто згоди по всіх істотних умовах договорів. Суд враховує також презумпцію правомірності правочину (положення ст. 204 ЦК України).

Згідно частини 1 статті 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку - є господарським зобов'язанням.

Згідно з частиною 1 статті 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 2 Закону України Про оренду державного та комунального майна орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ст. 19 Закону України Про оренду державного та комунального майна орендна плата - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування об'єктом незалежно від результату господарської діяльності.

Прокурор свої вимоги обґрунтовує тим, що

- майно закладу освіти передано в оренду і майно не використовується в освітній програмі, що порушує приписи ЗУ Про освіту ;

- майно безпідставно передано в оренду відповідачу 1 та погіршено становище вихованців центру дитячої творчості;

- Центр дитячої творчості не мав потреби у передачі в оренду спірного

майна, оскільки кошториси видатків Центру дитячої творчості фінансувались протягом 2015-2017р.р. повністю (а.с. 107-109).

Позивач вимоги прокурора не підтримав. Вважає правомірним передачу в

оренду майна комунальної власності. Орендна плата сплачується повністю та вчасно.

ЦДЮТ є позашкільним навчальним закладом, хоч і віднесений за Законом до закладів освіти. Жодних скарг на використання приміщень чи на режим перебування дітей в ЦДЮТ - не надходило.

Звернення депутата міської ради ОСОБА_4 перевірено, порушень в діяльності ЦДЮТ не виявлено.

Відповідач 1 відзиву не надав, витребувані документи не представив.

Відповідач 2 вимоги заперечив та вказав, що в користування підприємцю ОСОБА_1 передано всього 0,4% загальних площ Центру ДЮТ (оренда) і не передано жодного навчального кабінету чи іншого навчального місця в оренду. Спірне приміщення є частиною переобладнаного вестибулю Центру, що не відноситься до навчальних кабінетів Центру та не може бути використано з навчальною метою навіть з огляду на вимоги санітарних норм.

Кошти від оренди майна використовуються Центром ДЮТ виключно по спецфонду на придбання миючих засобів для потреб центру, театрального реквізиту та костюмів, корму для тварин, канцелярського приладдя для занять з дітьми тощо, що взагалі не фінансується з бюджету міста.

Центр завантажений дітьми орієнтовно на 90 відсотків, норми наповненості дітей витримуються, санітарні норми не порушені. Скарг від батьків стосовно режиму роботи Центу не надходило. Двічі проводилась перевірка за зверненнями депутата міської ради ОСОБА_4, зловживань чи порушень (в тому числі фінансових) в діяльності Центру не виявлено.

Подано практику апеляційних та Вищого господарського судів України з аналогічних спорів.

Чинне законодавство не забороняє передачу в оренду вільних технічних приміщень навчальних закладів, в тому числі підвалів, горищ тощо.

Конкурс на право оренди приміщення КП ЦДЮТ проведено відкрито, з офіційним публікуванням умов конкурсу та результатів конкурсу в місцевій пресі. Проведення конкурсу та його результати ніким не оскаржені. Договір оренди укладено за результатами конкурсу.

Згідно облікових даний в ЦДЮТ протягом навчальних років налічувалось вихованців:

2011-2012р.р. - 2658 осіб;

2012-2013р.р. - 2708 осіб;

2013-2014р.р. - 3376 осіб;

2014-2015р.р. - 3537 осіб;

2015-2016р.р. - 3666 осіб (а.с. 40);

станом на 01.06.2017р. - 3721 особа.

Проектна потужність закладу складає 3800 осіб з погодинним перебуванням на протязі 12 год.

Просить в позові відмовити. Просить застосувати строк позовної давності до спірних правовідносин, оскільки договір на право оренди приміщення укладено відповідачем ще в 2013р. і приміщення безперервно використовується відповідно до умов договору.

Третя особа надала суду пояснення про підстави надання в оренду приміщення центру (а.с. 145-149). Не повідомлено суду про суму перерахованих коштів відповідачу (центр) за І півріччя 2017р. з бюджету згідно кошторису. Підтверджено про цільове використання коштів з оренди приміщення (а.с. 147). Просить в позові відмовити.

Правове обґрунтування вимог прокурора:

Прокурори у своїх поясненнях та обґрунтуваннях позовних вимог посилаються на порушення відповідачами приписів та норм:

ст.ст. 4,5,9,10 ЗУ Про оренду державного та комунального майна ;

ст.ст. 18,29,39,62,63 ЗУ Про освіту ;

ст.ст. 2, 27 ЗУ Про позашкільну освіту ;

та вказують, що спірне майно - приміщення площею 27,3 кв.м. передано в оренду особі, що не задіяна в освітній діяльності - під розміщення магазину непродовольчих товарів.

Доводи прокурора спростовуються наступними документами:

Спірний Договір №5 від 11.12.2015р. укладено на підставі Положення про оренду комунального майна територіальної громади м. Черкаси, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 06.09.2012р. №3-1129, за результатами проведеного в 2013р. публічного конкурсу на право оренди комунального майна.

Передане в оренду приміщення не задіяне в освітньо-виховному процесі ЦДЮТ та не відповідає нормам ДСанПІН 5.5.2.008-01, оскільки переобладнане самостійно та знаходиться в вестибулі ЦДЮТ. Чинний стандарт ДСанПІН 5.5.2.008-01 поширюється на державні дошкільні та шкільні навчальні заклади, а ЦДЮТ є комунальним підприємством позашкільної освіти.

Крім того, стандарт ДСанПІН 5.5.2.008-01 не врегульовує питань оренди, власності, користування об'єктами нерухомості та не входить в систему цивільного права.

Дійсно, одним з пріоритетних напрямків здійснення державної політики є здійснення державної політики в сфері освіти. Держава забезпечує доступність і розвиток позашкільної освіти (ст. 53 Конституції України). Таким чином, державна політика в галузі освіти - це невід'ємна складова утвердження і забезпечення державою прав і свобод людини та їх гарантій.

Згідно Закону України Про освіту освіта - це основа інтелектуального, культурного, духовного, соціального, економічного розвитку суспільства і держави. Україна визначає освіту пріоритетною сферою соціально-економічного, духовного і культурного розвитку суспільства. Державна політика в галузі освіти визначається Верховною Радою України відповідно до Конституції України і здійснюється органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Державна політика у сфері позашкільної освіти спрямована на збереження та розвиток мережі державних та комунальних позашкільних навчальних закладів без права їх перепрофілювання, перепідпорядкування, злиття, передачі приміщень, обладнання, техніки в оренду (ст. 9 Закону України Про позашкільну освіту ).

Прокурор зазначає, що використання спірного приміщення навчального закладу на першому поверсі не за призначенням унеможливлює застосування даного приміщення для створення більш зручних та комфортабельних умов для здобуття дітьми належної загальної середньої освіти, а отже, і призводить до перешкоди реалізації державної політики в галузі освіти в Україні.

Суд враховує, що відповідач ЦДЮТ не надає середньої освіти дітям та не є загальноосвітньою школою.

Суд критично оцінює посилання прокурора на дані інвентаризації приміщень КП ЧООБТІ про кабінет на 1 поверсі споруди АДРЕСА_3, оскільки цільове призначення та мету використання приміщення може визначати лише його власник (а.с. 26-27, 111). Спірне приміщення має окремий самостійний вхід.

Суд враховує, що дане приміщення не використовувалось в ЦДЮТ для позашкільного навчання дітей.

Фінансування державних навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, коштів галузей народного господарства, державний підприємств і організацій, а також додаткових джерел фінансування. Ст. 61 (ч.4 п. 4) ЗУ Про освіту визначає додаткове джерело фінансування закладу і надходження від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання.

Ст. 28 ЗУ Про позашкільну освіту дозволяє надання платних послуг відповідно до переліку, затвердженого КМУ та у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади.

Відповідно до приписів ч.ч.1-3, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Ст. 215 ЦК України передбачає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 , 6 ст. 203 ЦК України.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд має встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення і настання відповідних наслідків та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішення, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам закону не відповідає оспорюваний правочин.

Згідно із ч. 2 ст. 18 ЗУ Про освіту навчальні заклади, що засновані на загальнодержавній або комунальній власності, мають статус державного навчального закладу.

Відповідно до положень ст. 63 ЗУ Про освіту об'єкти освіти, що фінансуються з бюджету, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.

Закон не забороняє передавати в оренду окремі приміщення цілісного комплексу чи об'єкту, що не використовуються в навчальному процесі.

Відповідно до приписів ст. 8 Переліку платних послуг, які можуть надаватися державними навчальними закладами, іншими установами та закладами освіти, що належать до державної та комунальної форми власності, що затверджений Постановою КМУ №796 від 27.08.2010р. до інших послуг відноситься надання в оренду приміщень, що тимчасово не використовуються в навчально-виховній діяльності у разі, коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі.

Суд дійшов висновку, що Центр дитячої та юнацької творчості м. Черкаси не належить до загальноосвітніх навчальних закладів, а відноситься до інших навчальних закладів системи позашкільної освіти.

Прокурором не доведено погіршення становища вихованців ЦДЮТ внаслідок передачі в оренду приміщення.

Прокурором не доведено вилучення з навчально-виховного процесу спірного приміщення чи погіршення санітарних норм вихованців Центру внаслідок передачі в оренду переобладнаного приміщення в вестибулі Центру, площею 27,3 кв.м.

Позивачем не підтримано вимоги прокурора.

Прокурором не доведено порушення Департаментом освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради та КП ЦДЮТ процедури передачі в оренду індивідуально визначеного комунального майна за результатами проведеного конкурсу на право оренди від 10.12.2013р.

Позов прокурора ґрунтується лише на припущеннях про можливе використання спірного приміщення-кабінету для занять з 10-15 дітьми (а.с. 103) та режим роботи ЦДЮТ до 21:00 - 22:00 год. щоденно.

Прокурором не доведено порушення інтересів держави при передачі в оренду майна комунальної власності. Спірне майно не вибувало з власності чи володіння громади міста, заборгованості по орендній платі немає.

Прокурором не доведено порушень в фінансово-господарській діяльності ЦДЮТ внаслідок передачі в оренду спірного приміщення.

Суд не враховує при прийнятті рішення висновки, викладені в постановах ВГСУ:

від 15.03.2016р. у справі №913/483/15,

від 23.03.2016р. у справі №922/5128/15,

від 28.12.2016р. у справі №906/631/16,

від 26.02.2015р. у справі №923/866/14,

від 18.01.2017р. у справі №927/792/15,

від 29.09.2015р. у справі №907/43/15 (а.с. 41-70), оскільки касаційна

господарська інстанція не досліджувала у цих справах питання погіршення чи не погіршення становища вихованців закладів позашкільної освіти, навантаження на ці заклади тощо.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права.

Суд враховує правові висновки, викладені в постановах Вищого господарського суду України:

у справі №918/592/16 від 19.04.2017р.;

у справі №925/1800/13 від 14.05.2014р.;

у справі №917/228/15 від 12.07.2016р.;

у справі №922/2876/16 від 14.06.2017р.;

у справі №914/2610/17 від 29.06.2017р. (а.с. 88-92)

Прокурором не поставлено під сумнів правомочність прийняття Черкаською міською радою рішення №3-531 від 26.06.2003р. про передачу майна комунальної власності в користування та оперативне управління (а.с. 19-21). Рішення ради №3-531 від 26.06.2003р. не оскаржено. Дії посадових осіб ради та Департаменту освіти та гуманітарної політики не визнавались протиправними. Волевиявлення осіб на укладення договору оренди приміщення в КП ЦДЮТ відповідає меті договору. Договір укладено на підставі проведеного конкурсу на право оренди - протокол №3 від 10.12.2013р. на підставі Положення про оренду комунального майна територіальної громади м. Черкаси, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 06.09.2012р. №3-1129.

Суд не застосовує строк позовної давності до спірних правовідносин, про що письмово заявлено відповідачем, оскільки прокурор не довів порушення права при укладенні спірного договору, а позивач - Черкаська міська рада - категорично заперечує порушення своїх прав та прав громади міста спірним договором №5 від 11.12.2015р. між КП ЦДЮТ та ФОП ОСОБА_1, та не підтримала позовних вимог прокурора.

Суд дійшов висновку, що прокурор необґрунтовано звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом до відповідачів про визнання недійсним договору оренди комунального майна, а тому в позові належить відмовити повністю.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на прокурора та не стягувати.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 08.08.2017р.

Суддя Г.М. Скиба