Постанова

від 03.04.2018 по справі 925/748/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 925/748/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранець О.М. - головуючий, Вронська Г.О., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання Низенко В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Заступника прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі Черкаської міської ради

на рішення Господарського суду Черкаської області

у складі судді: Скиби Г.М.

від 07.08.2017 року

та на постанову Київського апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Алданової С.О., Мартюк А.І., Зубець Л.П.

від 23.10.2017 року

за позовом Заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської міської ради

до 1) Фізичної особи-підприємця Іванченко Валерії Валентинівни, 2) Позашкільного навчального закладу "Центр дитячої та юнацької творчості м. Черкаси",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради,

про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна та зобов'язання повернути частину приміщення.

за участю представників:

позивача: не з'явилися

відповідача-1: Вдовиченко Ю.В.

третьої особи: не з'явилися

прокуратури: Красножон О.М.

ВСТАНОВИВ:

У червні 2017 року до Господарського суду Черкаської області заступник керівника Черкаської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської міської ради з позовом до Фізичної особи-підприємця Іванченко Валерії Валентинівни та Позашкільного навчального закладу "Центр дитячої та юнацької творчості м. Черкаси" про:

- визнання недійсним договору оренди № 5 від 11.12.2015 року, укладеного між відповідачами у справі;

- зобов'язання Фізичної особи-підприємця Іванченко Валерії Валентинівни повернути Позашкільному навчальному закладу "Центр дитячої та юнацької творчості м. Черкаси" приміщення будівлі площею 27,3 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 33 вартістю 112 400,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що зазначений договір оренди суперечить положенням частини 5 статті 63 Закону України "Про освіту", оскільки об'єкти освіти не підлягають використанню не за призначенням і можуть бути передані виключно для діяльності, пов'язаної з навчальним процесом, а майно за спірним договором є власністю територіальної громади міста Черкаси, є частиною будівлі позашкільного навчального закладу та було передане в орендне користування під розміщення магазину непродовольчих товарів та використовувалось відповідачем-1 не за цільовим призначенням (не для навчально-виховного процесу), що свідчить про зміну його функціонального призначення.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 07.08.2017 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2017 року, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Судові рішення мотивовані тим, що підстави для визнання спірного договору відсутні, оскільки договір укладено за результатами проведеного у 2013 році публічного конкурсу на право оренди комунального майна, результати якого в судовому порядку не оскаржені. За висновком судів, чинним законодавством не заборонено передавати в оренду окремі приміщення цілісного комплексу або об'єкта, що не використовуються в навчальному процесі, а передане в оренду приміщення не використовувалось Позашкільним навчальним закладом "Центр дитячої та юнацької творчості м. Черкаси" (далі за текстом - ЦДЮТ, Центр) в освітньо-виховному процесі дітей, спірне приміщення не відповідає санітарним нормам, переобладнане та знаходиться у вестибюлі ЦДЮТ. Суди також дійшли висновку про те, що прокурор не довів погіршення становища чи санітарних норм вихованців ЦДЮТ внаслідок вилучення з навчально-виховного процесу спірного приміщення та передачі його в оренду, не довів порушення Департаментом освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради та Центром процедури передачі в оренду індивідуально визначеного комунального майна за результатами проведеного конкурсу на право оренди та порушення інтересів держави під час передачі в оренду майна комунальної власності. Спірне майно не вибувало з власності чи володіння громади міста, заборгованості по орендній платі немає, доказів порушень в фінансово-господарській діяльності ЦДЮТ внаслідок передачі в оренду спірного приміщення прокурором не надано. Кошти від оренди майна використовуються Центром виключно для потреб центру, які не фінансується з бюджету міста.

Заступник прокурора Черкаської області звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 07.08.2017 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2017 року у даній справі та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального права. Скаржник зазначає про неправильне застосування судами положень частини 5 статті 63 Закону України "Про освіту", в якій закріплено обов'язок використання об'єктів освіти і науки, що фінансуються з бюджету та пов'язані з навчальним та науковим процесом, виключно за цільовим призначенням та не передбачено будь-яких винятків із правил при передачі майна, що відноситься до матеріально-технічної бази навчального закладу, у тому числі щодо визначення частин такого майна та особливостей його правового статусу, посилаючись на правову позицію застосування зазначеної норми судом касаційної інстанції в аналогічних правовідносинах. За твердженням скаржника висновки судів не відповідають фактичним обставинам справи, а ґрунтуються лише на доводах відповідачів. В касаційній скарзі прокурор посилається, як на докази, на матеріали інвентаризаційної справи, відповідно до якої приміщення, передане в оренду за спірним договором, є кабінетом і є придатним до використання за призначенням, а також зазначає про те, що не використання Центром спірного приміщення залежить виключно від організації адміністрацією закладу освіту навчально-виховного процесу та не свідчить про те, що спірне приміщення не належить до навчального закладу та не позбавляє його спеціального статусу, як приміщення об'єкта освіти. Також зазначає про те, що недостатнє фінансування, на що послались суди попередніх інстанцій в оскаржуваних рішенні та постанові, не є підставою для використання об'єктів освіти для цілей, не пов'язаних з освітньою діяльністю.

Відповідач-2 - Позашкільний навчальний заклад "Центр дитячої та юнацької творчості м. Черкаси" надав відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Черкаської області від 07.08.2017 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2017 року залишити без змін, посилаючись на те, що частина 5 статті 63 Закону України "Про освіту" не містить обмежень щодо можливості використання окремих приміщень, прокурор в касаційній скарзі не довів обставин того, що орендоване за спірним договором приміщення до його укладення використовувалось навчальним закладом у навчально-виховній роботі або технологічно пов'язане з навчально-виховним процесом, не наведено фактів порушення прав вихованців та осіб, які працюють у даному навчальному закладі, не додано доказів фінансування на утримання приміщення за рахунок коштів відповідного бюджету. Також відповідач-2, посилаючись на правову позицію, викладену Вищим господарським судом України в постанові в іншій справі, зазначає про те, що нормами чинного законодавства передбачено можливість залучати в якості додаткових джерел фінансування навчальних закладів доходи від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання. За твердженням відповідача-2 Закон України "Про оренду державного та комунального майна", який є спеціальним до спірних правовідносин, не містить заборони щодо оренди нерухомого майна закладів освіти. Також вказує на те, що Черкаська міська рада, в інтересах якої звернувся прокурор, не підтримує позовні вимоги, а прокурор не надав жодних доказів наявності в нього підстав для представництва інтересів держави та прав територіальної громади внаслідок укладення спірного договору оренди.

Третя особа на стороні позивача - Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради також надала відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Черкаської області від 07.08.2017 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2017 року залишити без змін, посилаючись на те, що зазначені рішення та постанова прийняті відповідно до вимог чинного законодавства, в межах наданих судам повноважень та з правильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права. Судами в повному обсязі з'ясовані обставини, що мають значення для правильного вирішення спору та надано належну оцінку всім доказам.

Позивач, відповідач-1 та третя особа не прийняли участі у судовому засіданні і не направили для участі у справі своїх представників, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду касаційної скарги відповідно до вимог статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Касаційного господарського суду вважає, що нез'явлення в судове засіданні представників учасників справи, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду касаційної скарги, не перешкоджає розгляду справи у судовому засіданні.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судами, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та дотримання норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, громада міста Черкаси в особі Черкаської міської ради є власником комплексу нежитлових приміщень позашкільного навчального закладу "Центр дитячої та юнацької творчості м. Черкаси", загальною площею 6330,5 кв.м. за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 33, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії САЕ №454295, виданим 14.12.2012 року Департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради.

Рішенням Черкаської міської ради №3-531 від 26.06.2003 року майновий комплекс державного позашкільного виховного закладу "Черкаський центр дитячої та юнацької творчості" по вул. Смілянська, 33, в м. Черкаси переданий в оперативне управління Управлінню освіти міськвиконкому (зараз - Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради).

11.12.2015 року між Позашкільним навчальним закладом "Центр дитячої та юнацької творчості м. Черкаси" (орендодавець, відповідач-2) та Фізичною особою-підприємцем Іванченко Валерією Валентинівною (орендар, відповідач-1) укладено договір оренди №5, яким продовжено термін договору оренди №5 від 11.12.2013 року на 2 роки з 11.12.2015 року по 10.12.2017 року та викладено тексту договору в новій редакції.

Відповідно до пункту 1.1. зазначеного договору оренди в новій редакції орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення будівлі Центру дитячої та юнацької творчості, яке належить до міської комунальної власності, площею 27,3 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 33, вартістю 112 400,00 грн. з метою розміщення магазину непродовольчих товарів. Договір від 11.12.2015 року затверджено директором департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради.

Пунктом 1.2. договору зазначено, що об'єкт оренди має окремий вхід (вихід), не використовується у навчальному процесі та не заважає в освітній діяльності позашкільного навчального закладу.

На виконання умов договору 11.12.2013 року між сторонами підписано акт прийому-передачі, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв нежитлове приміщення згідно з договором оренди нежитлових приміщень № 5.

Згідно з п. 8.1. договору в редакції від 11.12.2015 року, договір укладено на строк з 11.12.2015 року по 10.12.2017 року.

Прокурор вважає, що спірний договір суперечить вимогам чинного законодавства та просить визнати його недійсним.

У червні 2017 року заступник керівника Черкаської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської міської ради звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Іванченко Валерії Валентинівни та Позашкільного навчального закладу "Центр дитячої та юнацької творчості м. Черкаси" про визнання недійсним договору оренди № 5 від 11.12.2015 року, укладеного між відповідачами у справі, та зобов'язання Фізичної особи-підприємця Іванченко Валерії Валентинівни повернути Позашкільному навчальному закладу "Центр дитячої та юнацької творчості м. Черкаси" приміщення будівлі площею 27,3 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 33 вартістю 112 400,00 грн.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною другою статті 18 Закону України "Про освіту" (у редакції дійсній на час укладення договору оренди спірних приміщень) визначено, що заклади освіти, що засновані на загальнодержавній або комунальній власності, мають статус державного закладу освіти.

Частиною 1 статті 63 зазначеного Закону передбачено, що матеріально-технічна база закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності. Майно закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених чинним законодавством.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно САЕ № 454295 від 14.12.2012 року, позашкільний навчальний заклад "Центр дитячої та юнацької творчості м. Черкаси" з підвалом та цокольним поверхом, прибудовою, загальною площею 6 330,5 кв.м., належить на праві власності територіальній громаді міста в особі Черкаської міської ради.

Рішенням Черкаської міської ради № 3-531 від 26.06.2003 року затверджено перелік об'єктів права міської комунальної власності та уповноважених органів, яким вони передаються в оперативне управління, відповідно до додатку № 1 до якого майновий комплекс державного позашкільного виховного закладу "Черкаський центр дитячої та юнацької творчості" передано в оперативне управління Управлінню освіти місьвиконкому (на даний час - Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради).

Пунктами 1.1., 1.5. Статуту Позашкільного навчального закладу "Центр дитячої та юнацької творчості м. Черкаси", затвердженого рішенням Черкаської міської ради №2-914 від 19.07.2007 року, визначено, що Центр дитячої та юнацької творчості м. Черкаси" є комунальним комплексним позашкільним навчально-виховним закладом, заснованим на комунальній власності міста, розміщений за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 33, та підпорядкований Черкаській міській раді, виконавчому комітету Черкаської міської ради, управлінню освіти виконкому Черкаської міської ради.

Відповідно до пункту 6.11. Статуту матеріально-технічна база Центру творчості включає приміщення, споруди, обладнання, засоби зв'язку, транспортні засоби, земельні ділянки, рухоме та нерухоме майно, що перебуває у його користуванні.

Пунктом 6.2. Статуту передбачено, що фінансування Центру творчості здійснюється за рахунок міського бюджету, а також може здійснюватись за рахунок додаткових джерел фінансування, не заборонених законодавством.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" не можуть бути об'єктами оренди, зокрема, об'єкти державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно до частини 2 статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" (крім пам'яток культурної спадщини, нерухомих об'єктів, які знаходяться на території історико-культурних заповідників).

Пунктом "б" частини 2 статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" (в редакції, чинній станом на дату укладення спірного договору) встановлено, що приватизації не підлягають об'єкти, діяльність яких забезпечує соціальний розвиток, збереження та підвищення культурного, наукового потенціалу, духовних цінностей, до яких, зокрема, відноситься об'єкти освіти.

Відповідно до частини 2 статті 18 Закону України "Про освіту" в редакції, чинній станом на дату укладення спірного договору, навчальні заклади, засновані на загальнодержавній або комунальній власності, мають статус державного навчального закладу.

Відповідно до частини 1 статті 38 та частини 1 статті 39 Закону України "Про освіту" редакції, чинній станом на дату укладення спірного договору, позашкільна освіта та виховання є частиною структури освіти і спрямовуються на розвиток здібностей, талантів дітей, учнівської та студентської молоді, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні.

До позашкільних навчальних закладів належать: палаци, будинки, центри, станції дитячої, юнацької творчості, учнівські та студентські клуби, дитячо-юнацькі спортивні школи, школи мистецтв, студії, початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади, бібліотеки, оздоровчі та інші заклади.

Відповідно до частин 1, 5 статті 63 Закону України "Про освіту" в редакції, чинній станом на дату укладення спірного договору, матеріально-технічна база навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності. Майно навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених чинним законодавством. Об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.

Аналіз наведених норм закону свідчить про те, що майно об'єктів освіти може використовуватися виключно за їх цільовим призначенням. Мета використання майна об'єкту освіти (в тому числі на умовах оренди) повинна узгоджуватися з метою створення об'єкту освіти, тобто мати тісну пов'язаність з навчально-виховним процесом. Нежитлові приміщення, які становлять матеріально-технічну базу об'єктів освіти, не можуть використовуватися не за призначенням, а можуть бути передані в оренду виключно для діяльності, пов'язаної з навчально-виховним процесом. При цьому, невикористання навчальним закладом спірних приміщень не надає права передачі цих приміщень в оренду з іншою метою, ніж пов'язаною з навчально-виховним процесом самого навчального закладу. Недостатнє фінансування навчального закладу також не є підставою для використання об'єктів освіти для цілей, не пов'язаних з освітньою діяльністю.

Однак, наведеного не було враховано судами попередніх інстанцій, у зв'язку з чим суди дійшли помилкового висновку про те, що законодавством не заборонено передавати в оренду окремі приміщення цілісного комплексу або об'єкта, що не використовуються в навчальному процесі.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, орендоване за спірним договором нерухоме майно, яке є комунальною власністю та перебуває в оперативному управління Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради, використовувалось з дати укладення спірного договору для розміщення магазину непродовольчих товарів, тобто для підприємницької діяльності орендаря, що не пов'язана з навчально-виховним процесом та наданням освітніх послуг та свідчить про зміну функціонального призначення майна, переданого в оренду за спірним договором.

Суди попередніх інстанцій пославшись на те, що спірне приміщення не відповідає санітарним нормам, переобладнане та знаходиться в вестибюлі ЦДЮТ, жодним чином не обґрунтували свої висновки, не навели жодних підстав з посиланням на належні та допустимі докази неможливості використання спірного приміщення у навчально-виховному процесі та невідповідності стану приміщення санітарним та протипожежним нормам. Докази, які б підтверджували зазначені висновки судів в матеріалах справи відсутні.

При цьому, як правильно зазначено заступником прокурора Черкаської області в касаційній скарзі, невикористання Центром спірного приміщення залежить виключно від організації адміністрацією закладу освіту навчально-виховного процесу та не свідчить про те, що спірне приміщення не належить до навчального закладу та не позбавляє його спеціального статусу, як приміщення об'єкта освіти.

З огляду на викладене суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги про визнання спірного договору недійсним та похідної від неї вимоги про зобов'язання відповідача-1 повернути Позашкільному навчальному закладу "Центр дитячої та юнацької творчості м. Черкаси" приміщення будівлі площею 27,3 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 33 вартістю 112 400,00 грн.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача-2 у відзиві касаційну скаргу на правову позицію застосування частини 5 статті 63 Закону України "Про освіту" у подібних правовідносинах, згідно з якою положення наведеної норми не містить обмежень щодо можливості використання окремих приміщень, викладену в постанові Вищого господарського суду України від 14.05.2014 року у справі № 925/1800/13, в якій суд касаційної інстанції погодився з висновками господарських судів попередніх інстанцій про відмову у визнанні недійсним договору оренди. Зазначена постанова Вищого господарського суду України від 14.05.2014 року у справі № 925/1800/13 свідчить про наявність у справі інших фактичних обставин, ніж ті, які були встановлені у даній справі, залежно від яких Вищий господарський суд України дійшов відповідних правових висновків. У справі № 925/1800/13 господарськими судами були встановлені обставини використання відповідачем орендованого приміщення з метою медичного обслуговування учнів, у зв'язку з чим суди першої та апеляційної інстанцій, з висновками яких погодився суд касаційної інстанції, виходили з того, що прокурором та позивачем не доведено того, що функціонування стоматологічного кабінету не пов'язано з навчально-виховним процесом та що відповідач використовує орендоване приміщення не за призначенням. Натомість у даній справі № 925/748/17 господарськими судами встановлено обставини використання спірного приміщення відповідачем-1 для розміщення магазину непродовольчих товарів, тобто для підприємницької діяльності орендаря, що взагалі не пов'язана з навчально-виховним процесом та наданням освітніх послуг.

Колегія суддів також не приймає до уваги посилання відповідача-2 у відзиві касаційну скаргу на правову позицію застосування частини 5 статті 63 Закону України "Про освіту", викладену в постанові Вищого господарського суду України від 19.04.2017 року справі № 918/592/16, з огляду на те, що у зазначеній справі господарськими судами також були встановлені інші фактичних обставин, ніж ті, які були встановлені у даній справі, зокрема обставини використання орендованої площі для розміщення перукарні з проведенням безкоштовного гуртка "Юний перукар" для учнів загальноосвітньої школи.

Відповідно до пункту 3 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Відповідно до частин 1, 3 статті 311 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

З огляду на те, що судами попередніх інстанцій було у повній мірі встановлено всі обставини, які мають значення для даної справи, проте таким обставинам була дана неправильна юридична оцінка та неправильно застосовано норми матеріального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, Касаційний господарський суд вважає за необхідне скасувати попередні судові рішення з прийняттям нового рішення у справі про задоволення позовних вимог повністю.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд - ,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу заступника прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі Черкаської міської ради задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 07.08.2017 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2017 року у справі № 925/748/17 скасувати.

3. Прийняти нове рішення. Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір оренди № 5 від 11.12.2015 року, укладений між Позашкільним навчальним закладом "Центр дитячої та юнацької творчості м. Черкаси" та Фізичною особою-підприємцем Іванченко Валерією Валентинівною.

Зобов'язати Фізичну особу-підприємця Іванченко Валерію Валентинівну повернути Позашкільному навчальному закладу "Центр дитячої та юнацької творчості м. Черкаси" приміщення будівлі площею 27,3 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 33 вартістю 112 400,00 грн.

4. Стягнути з Позашкільного навчального закладу "Центр дитячої та юнацької творчості м. Черкаси" (18002, м. Черкаси, вул. Смілянська, 33, ідентифікаційний код 21367288) на користь Прокуратури Черкаської області (18000, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 286) 1 643,00 грн. (одну тисячу шістсот сорок три гривні) судового збору за подання позовної заяви, 1 807,30 грн. (одну тисячу вісімсот сім гривен тридцять копійок) судового збору за подання апеляційної скарги та 1 971,60 грн. (одну тисячу дев'ятсот сімдесят одну гривню шістдесят копійок) судового збору за подання касаційної скарги.

5. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Іванченко Валерії Валентинівни (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Прокуратури Черкаської області (18000, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 286) 1 643,00 грн. (одну тисячу шістсот сорок три гривні) судового збору за подання позовної заяви, 1 807,30 грн. (одну тисячу вісімсот сім гривен тридцять копійок) судового збору за подання апеляційної скарги та 1 971,60 грн. (одну тисячу дев'ятсот сімдесят одну гривню шістдесят копійок) судового збору за подання касаційної скарги.

6. Доручити Господарському суду Черкаської області видати відповідні накази.

7. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді Г. Вронська

В. Студенець