Рішення

від 10.08.2017 по справі 167/489/17

КІВЕРЦІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 167/489/17

Провадження № 2/0158/426/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2017 року Ківерцівський районний суд Волинської області

у складі : головуючого судді - Костюкевича О.К.

секретаря - Хмілевської І.О.

за участю позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

відповідача - ОСОБА_3

представника відповідача - ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_6, товариства з обмеженою відповідальністю Прайд-Н , треті особі, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Луцька міська рада, реєстраційна служба Рожищенського районного управління юстиції Волинської області, про визнання установчих документів та свідоцтв про право власності на нерухоме майно недійсними, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_6, товариства з обмеженою відповідальністю Прайд-Н , треті особі, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Луцька міська рада, реєстраційна служба Рожищенського районного управління юстиції Волинської області, про визнання установчих документів та свідоцтв про право власності на нерухоме майно недійсними.

Позивач позовні вимоги мотивує тим, що 13.05.1979 року між позивачем та відповідачем було укладено шлюб, який 28.10.2008 рок убуло розірвано.

За час шлюбу ними за спільні кошти було набуто у власність нерухоме майно:

- приміщення кафе ІНФОРМАЦІЯ_1 загальною площею 385,3 кв.м.;

- частина торгового комплексу (ресторану) А-2 (приміщення підвалу загальною площею 156,1 кв.м.);

- підвал площею 23,7 кв.м. (під будівлею А-2 приміщення кафе ІНФОРМАЦІЯ_1 );

- земельну ділянку площею 0,0189 га з цільовим призначенням для реконструкції та обслуговування крамниці промислових товарів (кадастровий номер НОМЕР_1).

що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 Волинської області.

Вказане майно було зареєстроване за ОСОБА_3 та перебуває у її користуванні та користуванні їх дітей, спору з приводу вказано майна між ними не виникало. У лютому 2017 року йому стало відомо, що ОСОБА_3 розпорядилася належним їм майном, переліченим вище, внісши його в статутний фонд ТзОВ Прайд-Н , тобто вказане майно тепер стало власністю ТзОВ Прайд-Н . Передача вказано майна до статутного фонду була проведена відповідачем без його згоди та відому. В подальшому ТзОВ Прайд-Н передало земельну ділянку в оренду ОСОБА_6 на підставі договору оренди землі від 17.04.2014 року.

Таким чином було порушено його право розпоряджатися спільним майном подружжя, тому просить суд визнати недійсним Статут та державну реєстрацію ТзОВ Прайд-Н , визнати недійсним свідоцтво про право власності ТзОВ Прайд-Н від 17.07.2015 року на приміщення дискоклубу з офісними приміщеннями загальною площею 537,3 кв. м. по АДРЕСА_2 у м. Рожище і скасувати державну реєстрацію права власності на нього в Державному реєстрі речових прав на нерухомого майно індексний номер 22955380 від 17.07.2015 року; визнати недійсним свідоцтво про право власності ТзОВ Прайд-Н від 18.04.2013 року, на земельну ділянку площею 0,0189 га з цільовим призначенням для реконструкції та обслуговування крамниці промислових товарів, яка знаходиться у АДРЕСА_2 (кадастровий номер НОМЕР_1) і скасувати державну реєстрацію права власності на неї у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно індексний номер 1760117 від 18.04.2013 року; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,0189 га,, призначеної для реконструкції та обслуговування крамниці промислових товарів, в м. Рожище АДРЕСА_2, від 17.04.2014 року, укладеним між ТзОВ Прайд-Н та ОСОБА_6 та скасувати рішення про його державну реєстрацію індексний номер 13790789 від 16.06.2014 року.

Відповідачами ТзОВ Прайд-Н та ОСОБА_6 було подано заперечення на позовну заяву, відповідно до якого в задоволенні позовних вимог просили відмовити в повному обсязі, оскільки справді спірне майно було набуте подружжям ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за період перебування їх у шлюбі, однак відповідачка ОСОБА_3 набула спірне майно у власність за позичені нею особисто кошти та за кошти, отримані від підприємницької діяльності. Тобто майно набуте в її особисту власність. З моменту набуття права власності на вказане майно, відповідач ОСОБА_3 здійснювала особисте розпорядження вказаним майном, одноособово, без згоди позивача. Крім того, за період шлюбу позивач та відповідач набули у власність значну кількість нерухомого майна, при розірванні шлюбу домовились про його поділ, при цьому спірне майно згідно з цією ж таки домовленістю належало їй особисто. На даний час спірне майно не існує фактично, оскільки з моменту розірвання шлюбу - 2008 року, було проведено неодноразово його реконструкцію. Також позивачем не ставиться вимога про поділ спільного майна подружжя, визнання за ним права власності на частину спірного майна, а заявлені ним позовні вимоги можуть бути заявленими лише власником майна, яким позивач не являється. Враховуючи, що шлюб між сторонами було розірвано у 2008 році, то на даний час сплив строк позовної давності для звернення до суду із позовною заявою, отже в задоволенні позову просять відмовити в повному обсязі.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили суд позов задоволити з підстав, наведених у позовній заяві та доповнення до неї.

Відповідач ОСОБА_3, ОСОБА_6 та представників відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5. в судовому засіданні позов не визнали, просили у його задоволенні відмовити, з підстав наведених у запереченні на позовну заяву.

Представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Луцької міської ради та реєстраційної служби Рожищенського районного управління юстиції Волинської області в судове засідання не з'явились, згідно з поданими заявами просили проводити розгляд справи у відсутності їх представників, щодо вирішення справи покладаються на розсуд суду.

Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши представлені письмові докази, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що позивач та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі між собою з 13.05.1979 року, який було розірвано 28.10.2008 року згідно з свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 від 28.10.2008 року (а.с. 7).

Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 3473131 від 29.04.2004 року ОСОБА_3 набула у власність на підставі договору купівлі-продажу приміщення кафе ІНФОРМАЦІЯ_1 загальною площею 385,3 кв. м., що в АДРЕСА_2 Волинської області на підставі договору купівлі-продажу від 03.01.2003 року (а.с. 8; 113-115); витягу № 18444032 від 09.04.2008 року - частину торгового комплексу (ресторану) А-2 (приміщення підвалу загальною площею 156,1 кв. м.) на підставі договору купівлі-продажу від 23.12.2004 року (а.с. 9;120-122); Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 12.10.2007 року - земельну ділянку площею 0,0189 га для реконструкції та обслуговування крамниці промислових товарів, що у АДРЕСА_2 Волинської області (а.с. 10; 123-129).

Вказане майно ОСОБА_3 було передано до статутного фонду ТзОВ Прайд-Н (а.с. 12-15; 172-191).

Як було встановлено в судовому засіданні з матеріалів справи (а.с. 192-197) та з показів свідків ОСОБА_6, ОСОБА_3, починаючи з 2008 року (з моменту розірвання шлюбу) спірне нерухоме майно перебувало у власності та користуванні відповідача ОСОБА_3, зазнало неодноразових реконструкцій, в першопочатковому вигляді вказане майно на даний час вже не існує.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Встановлено, що спірне майно було придбане за час перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у зареєстрованому шлюбі, що не заперечується сторонами.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як було встановлено в судовому засіданні, позивачем ставиться вимога про визнання недійсним статуту та державної реєстрації ТзОВ Прайд-Н . вказані вимоги обґрунтовує тим, що до статутного фонду товариства було передано майно, яке було набуте відповідачем ОСОБА_3 за час перебування у шлюбі з позивачем ОСОБА_1 і вказане майно є спільною власністю подружжя. Відповідачка ОСОБА_3 даний факт (належність майна до спільної власності подружжя) заперечувала.

В судовому засіданні сторони подавали докази щодо належності та відповідно неналежності спірного майна до спільної власності подружжя.

Відповідно до вимог ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Судом не можуть бути прийняті до уваги ці докази, оскільки позивачем по справі не пред'явлено позовних вимог щодо визнання спірного майна спільною власністю подружжя та визначення частки у вказаному майні та інше.

А враховуючи, що юридично вказане спірне майно зареєстроване за відповідачем ОСОБА_3, вона впродовж десятиліття використовувала це майно для здійснення своєї підприємницької діяльності, а позивач в судовому порядку не довів права на це майно чи його частку, тому на даний час відсутні будь-які підстави для задоволення позовних вимог.

У зв'язку з відмовою в задоволенні позову слід скасувати заходи забезпечення позову.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 58, 60, 61, 197, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 60, 328, 368, 370 ЦК України, ст. ст. 57-60, 70 СК України, суд, -

в и р і ш и в :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_6, товариства з обмеженою відповідальністю Прайд-Н , треті особі, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Луцька міська рада, реєстраційна служба Рожищенського районного управління юстиції Волинської області, про визнання установчих документів та свідоцтв про право власності на нерухоме майно недійсними - відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову, накладені ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 04.05.2017 року у вигляді заборони Товариству з обмеженою відповідальністю Прайд-Н , код ЄДРПОУ 38592296, адреса: м. Луцьк, вул. Кравчука, 11, кв. 24, Волинської області, та його засновниками ОСОБА_3, ОСОБА_6, жителями АДРЕСА_3, Волинської області вчиняти будь-які дії з відчуження чи передачі в іпотеку або в оренду чи інше користування третім особам земельної ділянки площею 0,189 га, кадастровий номер НОМЕР_1 та дискоклубу з офісними приміщеннями площею 537,5 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 682909607245, які знаходяться в м. Рожище, АДРЕСА_2, Волинської області.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Ківерцівський районний суд до апеляційного суду у Волинській області протягом десяти днів з дня його проголошення, а для осіб які були відсутні під час проголошення рішення, з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя

Ківерцівського районного суду О.К. Костюкевич