Ухвала

від 09.08.2017 по справі 2а-1373/12/1070

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2017 року м. Київ К/800/32299/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Мороз Л.Л.,

Стрелець Т.Г.,

Калашнікової О.В.,

розглянула у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу ОСББ "Парком" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 19.04.2012 року і ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2014 року у справі за адміністративним позовом ОСББ "Парком" до комунального підприємства Київської обласної ради "Ірпінське бюро технічної інвентаризації", третя особа - Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Даніель", про скасування державної реєстрації права власності,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Парком , звернувся до суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства Київської обласної ради Ірпінське бюро технічної інвентаризації про скасування державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 19.04.2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2014 року, у задоволені адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Рішенням Коцюбинської селищної ради № 267/10-5 від 29.03.2007 року житловий будинок № 5 за адресою селище міського типу Коцюбинське, вулиця Паризької Комуни від УЖКГ Біличі був переданий на баланс позивача разом з проектною кошторисною та виконавчою документацією. Згідно акта прийому-передачі даного будинку будинок був переданий без будь-яких обмежень, разом із інвентаризаційною справою на будинок. Згідно даної інвентаризаційної справи у зазначеного будинку підвальний поверх складається з 35 окремих підвалів загального розміру 1088,3 квадратних метрів.

Відповідно до договорів № 24/2003-1тр від 26.08.2003 року, № 14/2003-32тр від 14.10.2003 року та № 9/2003-41тр від 09.12.2003 року, що були укладені між ОСОБА_3 та Будівельною корпорацією УкрАзіаБуд ОСОБА_3 брав дольову участь у капітальному будівництві нежитлових приміщень підвального поверху будинку по вулиці Паризької Комуни, будинок 5 в смт. Коцюбинське. В результаті виконання сторонами зобов'язань за договорами виникла спільна часткова власність на житловий будинок АДРЕСА_1 в смт. Коцюбинське.

Після введення об'єкту в експлуатацію, рішеннями Коцюбинської селищної ради № 132 від 25.05.2007 року, № 188 від 30.08.2007 року та № 189 від 30.08.2007 року про оформлення правовстановлюючої документації на нежитлові приміщення, що розташовані в підвальному поверсі будинку, БТІ було доручено оформити свідоцтво про право власності на приміщення на ім'я ОСОБА_3.

Рішенням № 223 від 30.10.2007 року про виділення в окрему групу нежитлових приміщень, що розташовані в підвальному поверсі будинку АДРЕСА_1, було доручено БТІ оформити та видати ОСОБА_3 свідоцтво про право власності на цю окрему групу нежитлових приміщень. Після цього ОСОБА_3 отримав свідоцтво про право власності на нерухоме майно -групу нежитлових приміщень площею 1107 кв. м., які знаходяться в підвальному поверсі будинку АДРЕСА_1 що було видано 09.11.2007 року Виконавчим комітетом Коцюбинської селищної ради. Право власності зареєстроване КП КОР Ірпінське бюро технічної інвентаризації 09.11.2007 року за номером 20176996, номер запису 19 в книзі 1-88. Таким чином, ОСОБА_3 набув права власності на об'єкт нерухомого майна.

Згідно договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 18.09.2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Білоконь С.І. по реєстру за № 2169, враховуючи договір про внесення змін до договору купівлі-продажу, посвідченого 01.06.2010 року приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Білоконь С.І. по реєстру за № 1110, між ОСОБА_3 (Продавець) та ОСОБА_5 (Покупець), Продавець передає у власність Покупцю, а Покупець відповідно приймає у власність належну Продавцю групу нежитлових приміщень АДРЕСА_2 загальною площею 1107, 2 кв. м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_3, і сплачує за них обговорену грошову суму.

Група нежитлових приміщень АДРЕСА_2 що відчужувалася за цим договором, належала Продавцю на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 09.11.2007 року Виконавчим комітетом Коцюбинської селищної ради на підставі рішення № 223 від 30.10.2007 року. Право власності зареєстроване Комунальним підприємством Київської обласної ради Ірпінське бюро технічної інвентаризації 09.11.2007 року за реєстраційним № 20176996, номер запису 19 в книзі 1-88.

Загальна сума за вищевказаним договором за продаж зазначених приміщень складала 3700000,00 гривень.

Права власності на приміщення за ОСОБА_5 підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого 07.10.2009 року № 24064145 КП КОР Ірпінська БТІ .

В подальшому, ОСОБА_5 продав групу нежитлових приміщень АДРЕСА_2 загальною площею 1107, 2 кв. м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 ПАТ Комерційний банк Даніель , про що був складений договір купівлі-продажу від 08.10.2011 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою В.Ю. по реєстру за № 4347.

ПАТ Комерційний банк Даніель набув права власності на вищевказані приміщення, що підтверджується витягом КП КОР Ірпінська БТІ про державну реєстрацію прав № 32249831 від 30.11.2011 року (реєстраційний № 20176996) на групу нежитлових приміщень АДРЕСА_1.

Також встановлено, що чинність і законність договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, укладеного 18.09.2009 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 підтверджується рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 27.08.2010 року у справі № 2-1483/2010, залишеним в силі ухвалою Апеляційного суду Київської області від 27.12.2010 року.

Позивач, посилаючись на лист заступника директора державного інституту Укрндіпроцивільсільбуд від 16.07.2009 року вказує, що приміщення, на які ПАТ Комерційний банк Даніель набув права власності є підвальними приміщеннями, які призначені для розведення та обслуговування інженерних мереж житлового будинку, а також для господарських приміщень мешканців будинку. В процесі будівництва змін цільового призначення приміщень підвалу в проект не вносилось.

Також зазначає, що відповідно до акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 12.11.2005 року АДРЕСА_1 був введений в експлуатацію 12.11.2005 року разом з одним нежилим приміщенням -магазином загальною площею 85,8 квадратних метрів, інші нежилі приміщення в експлуатацію не приймалися, оскільки це проектом не передбачено.

Позивач зазначає, що оскільки у ПАТ Комерційний банк Даніель відсутній технічний паспорт на нежиле приміщення АДРЕСА_1, інвентаризація цього об'єкту нерухомості перед реєстрацією права власності не проведена, а тому відповідачем безпідставно зареєстровано право власності за ПАТ Комерційний банк Даніель .

Позивач вказує, що не претендує на спірні приміщення, однак функціонування будь-якого приміщення в системі житлового будинку, яке не передбачено проектом на будівництво та без прийняття його в експлуатацію в установленому законом порядку, без проведення інвентаризації, створює загрозу безпеці експлуатації всього будинку та його мешканцям.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, висновки якого підтримав суд апеляційної інстанції, обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.

За змістом абзацу другого статті 2 Закону України від

01.07.2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі Закон №1952-IV) державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно, є офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.

У Державному реєстрі прав на кожний об'єкт, право власності на який заявлено вперше, за рішенням реєстратора (БТІ) про реєстрацію права власності відкриваються відповідний розділ та реєстраційна справа, які містять дані про нерухоме майно, а також дані про право власності на нього та суб'єкта цього права (розділ ІІІ "Державний реєстр прав на нерухоме майно" Закону № 1952-IV, розділ VII Тимчасового положення).

Згідно з вимогами частини третьої статті 15 Закону № 1952-IV у випадках, передбачених законодавством України, державна реєстрація прав проводиться після технічної інвентаризації об'єкта нерухомого майна, права стосовно якого підлягають державній реєстрації

Таким чином, у разі реєстрації переходу права власності на нерухоме майно дані стосовно цього майна (в тому числі його технічні характеристики), право щодо якого реєструється, вже містяться у Державному реєстрі прав.

Згідно з приписами підпункту 3.5.6 пункту 3.5 Тимчасового положення реєстратор БТІ відмовляє у проведенні державної реєстрації, якщо не проведено технічну інвентаризацію об'єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або вона проведена не тим БТІ, що здійснює свою діяльність на території, у межах якої розташований такий об'єкт.

Дозвіл на проведення державної реєстрації права власності надається після проведення технічної інвентаризації об'єкта відповідно до приписів пункту 3.9 Тимчасового положення, окрім випадків, коли заява про державну реєстрацію права власності подається не пізніше ніж через дванадцять місяців після виникнення такого права.

Відповідно до пункту 1.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 10.07.2001 року № 582/5773, технічна інвентаризація, яка проводиться з метою визначення складу об'єму будівлі, споруди, оцінки технічного стану та вартості, передбачає первинну технічну інвентаризацію та поточні інвентаризаційно-оцінювальні роботи для встановлення змін за певний період часу після первинної інвентаризації.

Наведене свідчить, що проведення поточної технічної інвентаризації нерухомого майна у разі реєстрації переходу права власності відповідно до Закону №1952-IV та Тимчасового положення є обов'язковим за умови встановлення змін у технічному стані цього майна.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 05.02.2013 року № Начало формы

21-415а12.Конец формы

У справі, яка розглядається, стан майна не змінювався, тому у Банку були всі підстави здійснити державну реєстрацію переходу права власності на підставі договору без проведення поточної технічної інвентаризації.

Слід також зазначити, що в Законі № 1952-IV у переліку підстав, за яких може бути відмовлено у державній реєстрації права власності, тих, на які посилається заявник, немає, а частиною 4 статті 24 цього закону передбачено, що відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

Касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу ОСББ "Парком" відхилити, постанову Київського окружного адміністративного суду від 19.04.2012 року і ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2014 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: