Рішення

від 01.08.2017 по справі 910/10143/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.2017Справа №910/10143/17

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю МедіаСофт доВиконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності простягнення 3816179 грн. 95 коп.

Суддя Отрош І.М.

Представники сторін:

від позивача : Фіцак О.М. - керівник;

від відповідача: Колосюк О.П. - представник за довіреністю № 01-38-520 від 21.02.2017.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

21.06.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю МедіаСофт з вимогами до Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про стягнення 3816179 грн. 95 коп., з яких 1909926 грн. 60 коп. основного боргу, 132029 грн. 26 коп. пені, 236043 грн. 01 коп. 3% річних та 1538181 грн. 08 коп. інфляційних втрат.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав на те, що відповідач в порушення норм законодавства України та положень укладеного між сторонами Договору № 1135/10/12 про надання послуг, пов'язаних з базами даних, від 05.12.2012, не у повному обсязі оплатив надані позивачем послуги (за актом № 1 на суму 4177650 грн. 60 коп. та за актом № 2 на суму 609876 грн. 00 коп.), у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 1909926 грн. 60 коп. Крім того, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 132029 грн. 26 коп. за період з 10.04.2013 по 18.12.2013, 3% річних у розмірі 236043 грн. 01 коп. та інфляційні втрати у розмірі 1538181 грн. 08 коп. за період з 10.04.2013 по 15.06.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2017 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 11.07.2017.

10.07.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису, яке було задоволено судом.

У судовому засіданні 11.07.2017 представник відповідача подав клопотання про зупинення провадження у даній справі до винесення постанови Вищим господарським судом України за результатами розгляду касаційної скарги Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 22.02.2017 у справі № 910/20563/13.

Розглянувши у судовому засіданні 11.07.2017 вказане клопотання відповідача, суд відмовив в його необґрунтованості з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості розгляду вимог.

Суд зазначає, що подання касаційної скарги на ухвалу апеляційного суду про відмову у задоволенні заяви Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Львівського апеляційного господарського суду від 31.08.2015 у справі № 910/20563/13 не є підставою для зупинення провадження у даній справі, так як постанова Львівського апеляційного господарського суду від 31.08.2015 у справі № 910/20563/13 набрала законної сили, та обставини, встановлені у вказаній постанові, мають преюдиційне значення (відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України).

За таких обставин, суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі.

У судовому засіданні 11.07.2017, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 25.07.2017.

У судовому засіданні 25.07.2017, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 01.08.2017.

31.07.2017 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання, в якому відповідач просив суд відкласти розгляд справи та залучити до участі у справі Фонд соціального страхування України в порядку ст. 25 Господарського процесуального кодексу України (як правонаступника позивача шляхом приєднання).

Зокрема, відповідач зазначив, що п. 4 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування передбачене утворення Фонду соціального страхування України, реорганізувавши шляхом злиття Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та припинення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності шляхом приєднання до Фонду соціального страхування України).

Розглянувши у судовому засіданні 01.08.2017 вказане клопотання відповідача, суд відмовив в його задоволенні з огляду на таке.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є: 1) нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; 1-1) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, за наявності ухвали суду про таку участь, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 2) неподання витребуваних доказів; 3) необхідність витребування нових доказів; 4) залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача; 5) необхідність заміни відведеного судді, судового експерта.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ч. 7 ст. 4 Закону України Про держану реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.

Судом встановлено, що в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні відомості щодо державної реєстрації припинення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (станом на дату розгляду справи у суді - 01.08.2017), з огляду на що суд вважає необгрунтованим клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та залучення до участі у справі Фонд соціального страхування України в порядку ст. 25 Господарського процесуального кодексу України (як правонаступника позивача шляхом приєднання).

Представник позивача у судовому засіданні 01.08.2017 надав усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 01.08.2017 надав усні пояснення по справі, проти задоволення позову заперечив.

У судовому засіданні 01.08.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

05.12.2012 між Виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю МедіаСофт (виконавець) укладено Договір № 1135/10/12 про надання послуг, пов'язаних з базами даних (послуги з введення в дослідну експлуатацію Єдиного електронного реєстру листків непрацездатності (2-й етап) у кількості, термінах та за ціною, що визначені в Календарному плані надання послуг (Додаток № 1 до цього договору) та Кошторисі витрат (Додаток № 2 до цього договору). Під наданням послуг із введенням в дослідну експлуатацію Єдиного електронного реєстру листків непрацездатності розуміється: проведення загального настановчого семінару (ознайомлення з метою та можливостями проекту; надання методичних рекомендацій щодо технічного забезпечення проекту; надання рекомендацій щодо організації роботи над проектом), впровадження (надання необхідної кількості ліцензій, комп'ютерних програм; інсталяція програмного забезпечення; налаштування програмного забезпечення; проведення інструктажу з принципом роботи програмних продуктів; відпрацювання передачі інформації про видані листки непрацездатності з локальних баз даних закладів охорони здоров'я до центральної бази даних Фонду), проведення навчально-методичного семінару (відповіді на запитання учасників проекту), технічна підтримка.

Відповідно до п. 1.2 Договору № 1135/10/12 від 05.12.2012 замовник зобов'язується прийняти та оплатити послуги виконавця на умовах та у терміни, передбаченими цим договором.

Відповідно до п. 2.1 Договору № 1135/10/12 від 05.12.2012 загальна ціна цього договору у відповідності із протоколом погодження договірної ціни (Додаток № 3 до цього договору) та Кошторисом витрат (Додаток № 2 до договору) складає 9592000 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ - 1598666 грн. 65 коп.

Згідно з п. 2.2 Договору № 1135/10/12 від 05.12.2012 вартість послуг за розподілом витрат по пілотних областях наведена в Кошторисі витрат (Додаток № 2 до цього договору).

Відповідно до п. 2.3 Договору № 1135/10/12 від 05.12.2012 оплата вартості послуг здійснюється замовником поетапно шляхом попередньої оплати (авансування) у розмірі 30% від їх вартості протягом 5 банківських днів з дати підписання цього договору. Датою платежу є день перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

Згідно з п. 2.4 Договору № 1135/10/12 від 05.12.2012 виконання зобов'язання щодо надання послуг здійснюється виконавцем згідно із термінами, що вказані в календарному плані надання послуг. Остаточний розрахунок за надані послуги здійснюється протягом 5 банківських днів з дати підписання актів передачі-приймання послуг або на умовах п. 3.3 цього договору.

Згідно з п. 3.1 Договору № 1135/10/12 від 05.12.2012 виконавець передає, а замовник приймає послуги по мірі їх виконання, зокрема, за кожним з розділів календарного плану надання послуг (Додаток № 1 до договору). Після виконання чергового етапу робіт, визначеного у календарному плані надання послуг (Додаток № 1), виконавець передає замовникові акт передачі-приймання послуг в двох екземплярах, які підписані виконавцем.

Згідно з п. 8.1 Договору № 1135/10/12 від 05.12.2012 цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2012. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від виконання своїх зобов'язань, що виникли під час його дії.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що Додатком № 1 до Договору № 1135/10/12 від 05.12.2012 (Календарний план про надання послуг, пов'язаних з базами даних) сторони визначили перелік областей, в яких позивачем надаються послуги за вказаним договором, та терміни надання послуг.

Додатком № 2 до Договору № 1135/10/12 від 05.12.2012 (Кошторис витрат) сторони визначили перелік областей надання послуг, кількість закладів, в яких надаються послуги у кожній області, та вартість надання послуг (з урахуванням кількості закладів, в яких надаються послуги), а також погодили найменування послуг та загальну вартість послуг у сумі 9592000 грн. 00 коп.

Додатком № 3 до Договору № 1135/10/12 від 05.12.2012 (Протокол погодження договірної ціни) сторони погодили, що розмір договірної ціни за вказаним договором становить 9592000 грн. 00 коп.

Судом встановлено, що 28.12.2012 між сторонами було укладено Додатковий договір № 1 до Договору № 1135/10/12 від 05.12.2012, яким сторони виклали п. 8.1 договору у новій редакції, зазначивши, що договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення печатками сторін і діє до 31.01.2013. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання своїх зобов'язань, що виникли під час його виконання.

Крім того, вказаним додатковим договором сторони внесли зміни до Додатку № 1 до договору (Термін виконання послуг).

Судом встановлено, що 31.01.2013 між сторонами було укладено Додатковий договір № 2 до Договору № 1135/10/12 від 05.12.2012, яким сторони виклали п. 8.1 договору у новій редакції, зазначивши, що договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення печатками сторін і діє до 31.03.2013. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання своїх зобов'язань, що виникли під час його виконання.

Крім того, вказаним додатковим договором сторони внесли зміни до Додатку № 1 до договору (Термін виконання послуг).

Як встановлено судом, відповідно до п. 2.1 Договору № 1135/10/12 від 05.12.2012 загальна ціна цього договору у відповідності із протоколом погодження договірної ціни (Додаток № 3 до цього договору) та Кошторисом витрат (Додаток № 2 до договору) складає 9592000 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ - 1598666 грн. 65 коп.

Відповідно до п. 2.3 Договору № 1135/10/12 від 05.12.2012 оплата вартості послуг здійснюється замовником поетапно шляхом попередньої оплати (авансування) у розмірі 30% від їх вартості протягом 5 банківських днів з дати підписання цього договору. Датою платежу є день перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

Судом встановлено, що 17.12.2012 відповідач сплатив позивачу грошові кошти у розмірі 2877600 грн. 00 коп., що підтверджується банківською випискою з рахунку відповідача станом на 17.12.2012, копія якої долучена відповідачем до матеріалів справи у судовому засіданні 11.07.2017 (призначення платежу - авансовий платіж в сумі 30% відповідно до умов Договору № 1135/10/12 від 05.12.2012).

Згідно з п. 3.1 Договору № 1135/10/12 від 05.12.2012 виконавець передає, а замовник приймає послуги по мірі їх виконання, зокрема, за кожним з розділів календарного плану надання послуг (Додаток № 1 до договору). Після виконання чергового етапу робіт, визначеного у календарному плані надання послуг (Додаток № 1), виконавець передає замовникові акт передачі-приймання послуг в двох екземплярах, які підписані виконавцем.

Судом встановлено, що позивачем було складено Акт № 1 передачі-приймання послуг згідно з Договором № 1135/10/12 від 05.12.2012 (копія долучена позивачем до позовної заяви), в якому позивачем було зазначено, що ним частково були надані послуги за вказаним договором на загальну суму 4177650 грн. 60 коп. (вартість надання послуг визначена позивачем пропорційно до кількості закладів, в яких надавались послуги у кожній області, та вартістю надання послуг у кожній області, що вказана у Додатку № 2 до даного договору - Кошторис витрат).

Крім того, судом встановлено, що позивачем було складено Акт № 2 передачі-приймання послуг згідно з Договором № 1135/10/12 від 05.12.2012 (копія долучена позивачем до позовної заяви), в якому позивачем було зазначено, що ним частково були надані послуги за вказаним договором на загальну суму 609876 грн. 00 коп. (вартість надання послуг визначена позивачем пропорційно до кількості закладів, в яких надавались послуги у кожній області, та вартістю надання послуг у кожній області, що вказана у Додатку № 2 до даного договору - Кошторис витрат).

Судом встановлено, що вказані акти передачі-приймання послуг не підписані уповноваженою особою відповідача та на них відсутній відбиток печатки Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

У позовній заяві позивач пояснив, що вказані акти передачі-приймання послуг надсилались на адресу відповідача, однак, відповідач акти приймання-передачі послуг не підписав та мотивованої відмови від їх підписання позивачу не надав.

Згідно з п. 2.4 Договору № 1135/10/12 від 05.12.2012 виконання зобов'язання щодо надання послуг здійснюється виконавцем згідно із термінами, що вказані в календарному плані надання послуг. Остаточний розрахунок за надані послуги здійснюється протягом 5 банківських днів з дати підписання актів передачі-приймання послуг або на умовах п. 3.3 цього договору.

Відповідно до п. 3.2 Договору № 1135/10/12 від 05.12.2012 замовник протягом 15 робочих днів з дня отримання від виконавця відповідного акту зобов'язаний підписати даний акт або направити виконавцю письмову мотивовану відмову від прийняття послуг із зазначенням переліку недоліків.

Згідно з п. 3.3 Договору № 1135/10/12 від 05.12.2012 якщо замовник не виконає вимоги п. 3.2 цього договору у визначений термін, послуги, зазначені в акті, вважаються прийнятими і замовник зобов'язаний їх оплатити у повному обсязі відповідно до умов цього договору протягом 15 робочих днів з моменту отримання відповідного акту.

10.07.2017 позивачем через канцелярію суду долучено до матеріалів справи копію супровідного листа вих № 13/03-11 від 13.03.2013, в якому позивач зазначає, що станом на 13.03.2013 відповідно до наявного технічного забезпечення охорони здоров'я у 2831 закладів впроваджено 1233 програмне забезпечення Укрмедсофт. Стаціонар ( Укрмедсофт. Поліклініка ). При цьому, як додатки до вказаного супровідного листа позивачем вказано Акт № 1 передачі-приймання послуг та рахунок № 25 від 13.03.2013.

Судом встановлено, що на вказаному супровідному листі міститься відмітка про отримання його (а отже, і доданих до нього документів, зокрема, акту № 1 передачі-приймання послуг на суму 4177650 грн. 60 коп.) відповідачем 15.03.2013 (за вх. № 024-3148).

Крім того, 10.07.2017 позивачем через канцелярію суду долучено до матеріалів справи копію супровідного листа вих № 16/05-13 від 27.05.2013, в якому позивач зазначає, що відповідно до фактично наданих послуг за Договором № 1135/10/12 від 05.12.2012 позивач надсилає відповідачу акт № 2 приймання-передачі послуг та рахунок № 32 від 27.05.2013 (вказані як додатки до супровідного листа).

При цьому, позивачем долучено до матеріалів справи копію опису вкладення у цінний лист № 0410802603405, з якого вбачається, що 29.05.2013 на адресу відповідача позивачем були направлені лист вих № 16/05-13 від 27.05.2013, акт № 2 приймання-передачі послуг та рахунок № 32 від 27.05.2013.

Суд зазначає, що позивачем не надано суду доказів отримання відповідачем вказаного супровідного листа вих № 16/05-13 від 27.05.2013 разом з актом № 2 приймання-передачі послуг.

При цьому, з огляду на те, що інформація щодо пересилання поштових відправлень (зокрема, інформація щодо дати вручення/невручення адресату поштового відправлення) зберігається на офіційному сайті ПАТ Укрпошта не більше шести місяців від дня реєстрації поштового відправлення, станом на дату розгляду справи у суді відсутня можливість зробити витяг з офіційного сайту ПАТ Укрпошта щодо відстеження пересилання поштового відправлення.

Однак, відповідно до Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Міністерством транспорту та зв'язку України від 12.12.2007 № 1149, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 4.1 нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

За таких обставин, враховуючи, що пересилання поштової кореспонденції (супровідного листа вих № 16/05-13 від 27.05.2013 разом з актом № 2 приймання-передачі послуг на суму 609876 грн. 00 коп.) здійснювалося в межах міста Києва (відповідно до інформації, вказаної на описі вкладення у цінний лист № 0410802603405) та вказана поштова кореспонденція є рекомендованою письмовою кореспонденцію, суд дійшов висновку, що відповідно до Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Міністерством транспорту та зв'язку України від 12.12.2007 № 1149, відповідач повинен був отримати супровідний лист вих № 16/05-13 від 27.05.2013 разом з актом № 2 приймання-передачі послуг на суму 609876 грн. 00 коп. - 01 червня 2013 року.

Доказів отримання відповідачем вказаних документів в іншу дату відповідачем суду не надано.

Як встановлено судом, відповідно до п. 3.2 Договору № 1135/10/12 від 05.12.2012 замовник протягом 15 робочих днів з дня отримання від виконавця відповідного акту зобов'язаний підписати даний акт або направити виконавцю письмову мотивовану відмову від прийняття послуг із зазначенням переліку недоліків.

Згідно з п. 3.3 Договору № 1135/10/12 від 05.12.2012 якщо замовник не виконає вимоги п. 3.2 цього договору у визначений термін, послуги, зазначені в акті, вважаються прийнятими і замовник зобов'язаний їх оплатити у повному обсязі відповідно до умов цього договору протягом 15 робочих днів з моменту отримання відповідного акту.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів надання відповідачем мотивованої відмови від підписання акту № 1 приймання-передачі послуг на суму 4177650 грн. 60 коп. та акту № 1 приймання-передачі послуг на суму 609876 грн. 00 коп., з огляду на що, враховуючи умови п. 3.3 договору, суд дійшов висновку, що обсяг та вартість наданих позивачем послуг, які вказані в акті № 1 на суму 4177650 грн. 60 коп. та в акті № 2 на суму 609876 грн. 00 коп., є прийнятими відповідачем та відповідач зобов'язаний їх оплатити у повному обсязі протягом 15 робочих днів з моменту отримання відповідного акту.

Крім того, судом встановлено, що рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 23.02.2015 у справі № 910/20563/13 позов Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Товариства з обмеженою відповідальністю МедіаСофт про стягнення заборгованості за Договором № 1135/10/12 від 05.12.2012 (2877600 грн. 00 коп. попередньої оплати, 678798 грн. 25 коп. пені та 671440 грн. 00 коп. штрафу) позовні вимоги Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю МедіаСофт попередню оплату у розмірі 2877600 грн. 00 коп.

Однак, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 31.08.2015, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 24.02.2016 у справі № 910/20563/13, рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 23.02.2015 у справі № 910/20563/13 скасоване в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю МедіаСофт попередньої оплати у розмірі 2877600 грн. 00 коп., та в цій частині у позові відмовлено.

Відмовляючи у позові Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності апеляційний суд дійшов висновку, що виконання Товариством з обмеженою відповідальністю МедіаСофт не у повному обсязі зобов'язань за Договором № 1135/10/12 від 05.12.2012 спричинене порушенням Виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності положень законодавства України, з огляду на що вина товариства відсутня.

При цьому, у вказаній постанові апеляційного суду судом було встановлено, що листами №13/03-11 від 13.03.2013 та №16/05-13 від 27.05.2013 виконавець (Товариство з обмеженою відповідальністю МедіаСофт ) направив замовнику (Виконавчій дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності) акти №1 та №2 передачі-приймання послуг та рахунки №25 від 13.03.2013р. і №32 від 27.05.2013р. на зальну суму 4787526,60 грн.

Факт отримання позивачем листа від 13.03.2013р. підтверджується відміткою на ньому, а факт відправлення листа від 27.05.2013р. описом вкладення.

Позивач вказані акти не підписав та, водночас, не направив відповідачу мотивованої письмової відмови від прийняття послуг із зазначенням переліку недоліків в терміни передбачені договором. Натомість, в подальшому між сторонами відбувалось листування з приводу надання деталізованих звітів, в тому числі по кожному етапу договору, сплаті заборгованості, пені та штрафних санкцій. Тобто, позивач від підписання згаданих вище актів відмовився з формальних мотивів - невідповідність форми актів та звітів , хоча будь-яких умов щодо встановлення форми актів про надання послуг та звітів про надання послуг спірний договір не містить.

Крім того, у постанові Львівського апеляційного господарського суду від 31.08.2015 у справі № 910/20563/13 було встановлено, що станом на 31.03.2013 відповідачем було виконано зобов'язання в тих об'ємах, в яких їх виконання було можливим, а саме - в 1413 закладах охорони здоров'я. Про факт надання послуг в зазначених в актах №№1,2 об'ємах та в зазначені терміни свідчать наступні наявні в матеріалах справи документи: -звіти про надання послуг; додаток 1 до звітів (копії вказаного звіту та додатку до нього також долучені позивачем до матеріалів даної справи через канцелярію суду 31.07.2017); акти до звіту №1 та звіту №2; звіти вивантаження баз даних; копії наказів виконавчих дирекцій Вінницького, Волинського, Донецького, Луганського, Львівського, Полтавського, Чернівецького та Чернігівського обласних відділень Фонду (спільних наказів із управліннями охорони здоров'я відповідних облдержадміністрацій) щодо введення у регіоні в дослідну експлуатацію Єдиного електронного реєстру листків непрацездатності; копії протоколів проведення настановних семінарів; пояснення МОЗ України вих. №14.02-01/68 від 31.03.2014р.; копії звітів виконавчих дирекцій, надані позивачем на вимогу суду; зведена інформація територіальних підрозділів Держфінінспекції України.

Частиною 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про незалежність судової влади" від 13.06.2007 р. № 8 передбачено, що за змістом частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається, і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (див. рішення Суду у справах: Sovtransavto Holding v. Ukraine, no. 48553/99, § 77, від 25.07.2002; Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60, від 22.11.2007) (пункт 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини" від 18.11.2003 р. №01-8/1427).

Таким чином, обставини щодо отримання відповідачем акту № 1 на суму 4177650 грн. 60 коп. та надсилання відповідачу акту № 2 на суму 609876 грн. 00 коп., а також обставини щодо ненадання відповідачем мотивованої відмови від підписання вказаних актів, та обставини щодо факту надання позивачем послуг, вказаних в акті № 1 на суму 4177650 грн. 60 коп. та акті № 2 на суму 609876 грн. 00 коп., були встановлені у постанові Львівського апеляційного господарського суду від 31.08.2015 у справі № 910/20563/13, та мають преюдиційне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, враховуючи, що акт № 1 передачі-приймання послуг на суму 4177650 грн. 60 коп. був отриманий відповідачем 15.03.2013, а акт № 2 передачі-приймання послуг на суму 609876 грн. 00 коп. - 01.06.2013, суд дійшов висновку, що відповідач повинен був оплатити у повному обсязі вартість наданих позивачем послуг, вказаних в акті № 1 у строк до 05.04.2013 (включно), та вартість наданих послуг, вказаних в акті № 2, у строк до 21.06.2013 (включно).

Судом встановлено, що відповідач не виконав обов'язку з оплати наданих позивачем послуг за Договором № 1135/10/12 від 05.12.2012 (за актом № 1 на суму 4177650 грн. 60 коп. та за актом № 2 на суму 609876 грн. 00 коп.), що не було спростовано відповідачем належними та допустимими доказами, зокрема відповідачем не надано суду доказів оплати послуг, наданих позивачем за вказаними актами, - банківських виписок, платіжних доручень, тощо.

За таких обставин, враховуючи, що загальна вартість наданих позивачем за Договором № 1135/10/12 від 05.12.2012 послуг становить 4787526 грн. 60 коп., та беручи до уваги сплачену відповідачем попередню оплату за вказаним договором у сумі 2877600 грн. 00 коп., суд дійшов висновку, що заборгованість відповідача з оплати наданих позивачем послуг за вказаним договором становить 1909926 грн. 60 коп.

Станом на дату розгляду справи у суді відповідачем не надано суду доказів сплати позивачу грошових коштів у розмірі 1909926 грн. 60 коп.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Наявність та обсяг заборгованості Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у розмірі 1909926 грн. 60 коп. підтверджуються наявними матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю МедіаСофт в частині стягнення з Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності суми основного боргу у розмірі 1909926 грн. 60 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 132029 грн. 26 коп., а саме: 91359 грн. 72 коп. за період з 10.04.2013 по 09.10.2013 за прострочення оплати послуг, наданих за актом № 1 приймання-передачі послуг, та 40669 грн. 54 коп. пені за період з 19.06.2013 по 18.12.2013 за прострочення оплати послуг, наданих за актом № 2 приймання-передачі послуг.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов'язання.

Згідно з статтею 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 5.3 Договору № 1135/10/12 від 05.12.2012 за невиконання зобов'язань щодо оплати наданих послуг за цим договором замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі 0,1% вартості наданих послуг за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Судом встановлено, що при розрахунку пені позивачем було дотримано вимог, встановлених у ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України (щодо періоду нарахування пені), та з урахуванням ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань (не перевищує подвійної облікової ставки НБУ).

Водночас, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку в його необґрунтованості, оскільки позивачем було неправильно визначено періоди нарахування пені.

Як встановлено судом, відповідач повинен був оплатити послуги, надані позивачем за актом № 1 приймання-передачі послуг на суму 4177650 грн. 60 коп., у строк до 05.04.2013 включно, з огляду на що обґрунтованим для нарахування пені є період з 10.04.2013 по 06.10.2013 (в межах заявленого позивачем періоду нарахування).

Крім того, як встановлено судом, відповідач повинен був оплатити послуги, надані позивачем за актом № 2 приймання-передачі послуг на суму 609876 грн. 00 коп., у строк до 21.06.2013 включно, з огляду на що обґрунтованим для нарахування пені є період з 22.06.2013 по 18.12.2013 (в межах заявленого позивачем періоду нарахування).

За таких обставин, суд здійснив власний розрахунок пені (в межах заявленого позивачем періоду нарахування).

Сума боргу (грн) - за актом № 1Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення 1300050.60 10.04.2013 - 09.06.2013 61 7.5% 32590.31 1300050.60 10.06.2013 - 12.08.2013 64 7% 31913.57 1300050.60 13.08.2013 - 06.10.2013 55 6.5% 25466.74 Всього: 89970,62 грн.

Сума боргу (грн) - за актом № 2Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення 609876 22.06.2013 - 12.08.2013 52 7% 12164.10 609876 13.08.2013 - 18.12.2013 128 6.5% 27803.66 Всього: 39967,76 грн. Таким чином, обґрунтованим розміром пені, що підлягає стягненню з відповідача, є 129938 грн. 38 коп., у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю МедіаСофт в частині стягнення з Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності пені у розмірі 132029 грн. 26 коп. підлягають частковому задоволенню у розмірі 129938 грн. 38 коп.

Також, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 236043 грн. 01 коп., а саме: 163058 грн. 40 коп. 3% річних за період з 10.04.2013 по 15.06.2017 за прострочення оплати послуг, наданих за актом № 1 приймання-передачі послуг, та 72984 грн. 61 коп. 3% річних за період з 19.06.2013 по 15.06.2017 за прострочення оплати послуг, наданих за актом № 2 приймання-передачі послуг.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних (у розмірі 163058 грн. 40 коп.) за прострочення оплати послуг, наданих позивачем за актом № 1 приймання-передачі послуг, суд дійшов висновку в його обґрунтованості.

Водночас, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за прострочення оплати відповідачем послуг, наданих за актом № 2 приймання-передачі послуг, суд дійшов висновку в його необґрунтованості, так як позивач здійснює нарахування 3% річних, починаючи з 19.06.2013, тоді як встановлено судом, відповідач повинен був оплатити послуга, надані за вказаним актом, у строк до 21.06.2013 (включно), з огляду на що обґрунтованим періодом нарахування 3% річних за прострочення оплати відповідачем послуг за актом № 2, є період з 22.06.2013 по 15.06.2017 (в межах заявленого позивачем періоду нарахування).

За таких обставин, суд здійснив власний розрахунок 3% річних за прострочення оплати відповідачем послуг за актом № 2 приймання-передачі послуг.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 609876 22.06.2013 - 31.12.2015 923 3 % 46267.03 609876 01.01.2016 - 31.12.2016 366 3 % 18296,28 609876 01.01.2017 - 15.06.2017 166 3 % 8321.05 Всього: 72884,36 грн. Таким чином, обґрунтованим розміром 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача, є 235942 грн. 76 коп., у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю МедіаСофт в частині стягнення з Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 3% річних у розмірі 236043 грн. 01 коп. підлягають частковому задоволенню у розмірі 235942 грн. 76 коп.

Також, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати у розмірі 1538181 грн. 08 коп., а саме: 1047840 грн. 78 коп. інфляційних втрат за період з 10.04.2013 по 15.06.2017 за прострочення оплати послуг за актом № 1, та 490340 грн. 30 коп. інфляційних втрат за період з 19.06.2013 по 15.06.2017 за прострочення оплати послуг за актом № 2.

Згідно з положеннями пунктів 3.1 та 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних втрат, суд дійшов висновку в їх обґрунтованості, у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю МедіаСофт в частині стягнення з Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності інфляційних втрат у розмірі 1538181 грн. 08 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог з огляду на часткове задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (04070, м. Київ, вул. Боричів Тік, буд. 28; ідентифікаційний код: 25885944) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю МедіаСофт (76018, Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, буд. 32, офіс 21; ідентифікаційний код: 32872704) суму основного боргу у розмірі 1909926 (один мільйон дев'ятсот дев'ять тисяч дев'ятсот двадцять шість) грн. 60 коп., пеню у розмірі 129938 (сто двадцять дев'ять тисяч дев'ятсот тридцять вісім) грн. 38 коп., 3% річних у розмірі 235942 (двісті тридцять п'ять тисяч дев'ятсот сорок дві) грн. 76 коп., інфляційні втрати у розмірі 1538181 (один мільйон п'ятсот тридцять вісім тисяч сто вісімдесят одна) грн. 08 коп. та судовий збір у розмірі 57209 (п'ятдесят сім тисяч двісті дев'ять) грн. 83 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 14.08.2017

Суддя І.М. Отрош