Рішення

від 16.08.2017 по справі 922/1898/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" серпня 2017 р.Справа № 922/1898/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

при секретарі судового засідання Федоровій К.О.

розглянувши справу

за позовом ФО ОСОБА_2, м. Харків до ФО ОСОБА_6, м. Харків треті особі, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Гірка-2", м. Харків та ОСОБА_4, м. Харків про визнання недійсним рішення загальних зборів за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_5

відповідача - ОСОБА_1

третьої особи (ТОВ "Гірка-2") - Атаманюк П.В.

третьої особи (ОСОБА_4) - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2017 року до господарського суду Харківської області з позовом до ФО ОСОБА_6 (далі - відповідач) звернувся ФО ОСОБА_2 (далі - позивач). У позові останній просить суд визнати недійсним рішення про внесення змін до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірка-2", оформлені протоколом №04 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірка-2" від 28.09.2012.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що правочин по прийняттю рішення про внесення змін до Статуту ТОВ "Гірка-2" по обмеженню прав директора на укладення договорів рішенням загальних зборів був спрямований на заволодіння нерухомим майном товариства, адже протокол підписаний особою, яка одночасно була представником позивача і учасником ТОВ "Спас" який користувався вказаним майном. Таким правочин був вчинений не в інтересах позивача, а в інтересах ТОВ "Спас" та його засновників, у тому числі ОСОБА_6 який, як виявилось пізніше, на той час був разом з ОСОБА_4 учасником ТОВ "Спас" та його директором.

Ухвалою господарського суду від 09.06.2017 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 27.06.2017 о 10:30.

Цією ж ухвалою до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача були залучені Товариство з обмеженою відповідальністю "Гірка-2", м. Харків та ОСОБА_4, м. Харків.

Ухвалою суду від 27.06.2017 розгляд справи був відкладений до 10.07.2017 до 10:30.03.07.2017 до суду від позивача надійшли письмові пояснення по справі в яких, зокрема, він просить суд долучити до матеріалів справи довіреність від 17.09.2012 року. надані пояснення та додані до них документи досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Присутній у судовому засіданні 10.07.2017 представник відповідача подав суду заяву, в якій просить суд застосувати строк позовної давності до спірних правовідносин та надав суду копію довіреності від 28.09.2012 видану позивачем на ім'я ОСОБА_7, зокрема, щодо представництва з питань державної реєстрації Статуту у новій редакції та (або) заміни Свідоцтва про державну реєстрацію нового зразка, Надана заява та додані до неї документи досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 10.07.2017 розгляд справи був відкладений до 07.08.2017 до 12:00.

31.07.2017 до суду від позивача надійшли письмові пояснення щодо застосування процесуальних строків, в яких позивач проти заяви відповідача заперечує та вказує на те, що справжня суть дій ОСОБА_4 стала відома йому лише при розгляді справи у господарському суді Харківської області (справа № 922/4826/16) за позовом ТОВ "Гірка-2" до ТОВ Фірма "Спас" про звільнення приміщення. Під час розгляду вказаної справи, позивач вперше дізнався про те, що ОСОБА_4 є засновником та учасником іншої юридичної особи - ТОВ Фірма "Спас", а відтак не міг представляти інтереси позивача з відчуження частки у статутному капіталі ТОВ "Гірка - 2" на користь директора ТОВ Фірма "Спас" ОСОБА_6, оскільки це є прямим конфліктом інтересів та породжує питання щодо його дій на користь третіх осіб. Надані пояснення досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 07.08.2017 був продовжений строк розгляду спору до 22 серпня 2017 року включно та розгляд справи був відкладений до 16.08.2017 до 12:00.

16.08.2017 до суду від відповідача надійшла заява, в якій він просить суд долучити до матеріалів справи копію договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Гірка-2" від 05.10.2012, копію заяви ОСОБА_2 від 05.10.2012 про передачу ОСОБА_6 частки у Статутному капіталі ТОВ "Гірка-2" у розмірі 50%. Надана заява та додані до неї документи досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Третя особа (ОСОБА_4) правом на участь представника у судовому засіданні 16.08.2017 не скористалася, причину неявки не повідомила, витребуваних судом документів не надала. Про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві та повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення.

Присутній у судовому засіданні представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував та просив суд відмовити в його задоволенні.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Гірка-2" є правонаступником прав та обов'язків Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірка" (м. Харків, ідентифікаційний код - 05476121) відповідно до рядка 030 розподільчого балансу, в тому числі права власності на нежитлові приміщення підвалу №1-10, 1-го поверху №1-9, І (літ. А-5), (реєстровий №1286 від 03.04.96р.) цегляні, загальною площею, згідно договору №1173-В купівлі-продажу нежитлових приміщень, орендованих Товариством з обмеженою відповідальністю "Гірка" від 27.06.1997, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гамаль І.М., зареєстровано в реєстрі за №4380, 347,1 кв.м, розташованих за адресою: АДРЕСА_5; акту №1173-В прийому-передачі від 14.10.1997, свідоцтва №1173-В про право власності від 14.10.1997, з усім обладнанням та майном, зазначеним у вищевказаному Договорі купівлі-продажу. Площа вищевказаних нежитлових приміщень уточнена за підсумками інвентаризації, проведеної Харківським ГОРБТІ, інвентаризаційна справа №34150, реєстровий №1286 та згідно Технічного паспорту на квартирний багатоповерховий житловий будинок нежитлові приміщення підвалу № 34-1-:-34-10, 1-го поверху № І, 32-1-:-32-5,32-7-:32-9 в літ. "А-4" (кафе) АДРЕСА_5 від 30 листопада 2006 року, складає 339,2 кв.м. (стаття 1.1 Статуту).

Згідно ст. 1.2 Статуту, учасником товариства є Фізична особа - громадянин України - ОСОБА_2 (паспорт НОМЕР_5, виданий Київським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 17.10.1996, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер ДРФО НОМЕР_2).

Статутний капітал Товариства створюється за рахунок його Учасника відповідно до розподільчого балансу та додаткових грошових внесків. Статутний капітал встановлюється в розмірі 60 500,00 гривень (ст. 6.1 Статуту).

Розподіл часток у статутному капіталі Товариства встановлюється наступний: ОСОБА_2 має частку у розмірі 60 500,00 гривень, що складає 100% (сто відсотків) статутного капіталу Товариства та надає йому 100% голосів (ст. 6.2 Статуту).

17.09.2012 позивач (ОСОБА_2) як власник частки у Статутному (складеному) капіталі ТОВ "Гірка-2" у розмірі 100%, згідно усного договору доручення, уповноважив ОСОБА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, паспорт серія НОМЕР_6, виданий Червонозаводським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 25.11.1997, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, бути його представником у всіх підприємствах, установах та організаціях незалежно від їх форм власності, підпорядкування та галузевої належності, в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, їх виконавчих органах та структурних підрозділах, Департаменті державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, органах нотаріату, будь-яких банківських та фінансових установах, правоохоронних органах та органах внутрішніх справ, у тому числі у державній адміністрації, податковій інспекції (адміністрації), пенсійному фонді, фонді зайнятості, фонді соціального страхування та інших фондах України, на загальних зборах учасників ТОВ "Гірка-2" з питань продажу ОСОБА_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, паспорт серія НОМЕР_7, виданий ЦВМДзержинського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 02.11.1998 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, частки в розмірі 50% (п'ятдесят) відсотків Статутного капіталу ТОВ "Гірка-2", ідентифікаційний код 36370900, за ціною номіналу, тобто за 30250,00 (тридцять тисяч двісті п'ятдесят) гривень 00 коп., укладення та підписання договору купівлі-продажу вищевказаної частки, приймати участь в обговоренні питань, які входять до компетенції зборів засновників, з правом підписання Статуту ТОВ "Гірка-2" в новій редакції або змін до Статуту цього товариства та реєстрації відповідних змін.

Для чого надав ОСОБА_4 право: приймати участь у загальних зборах ТОВ "Гірка-2", підписувати документи, подавати і отримувати необхідні довідки та документи, витяги, виписки, довідки, робити від його імені заяви, в тому числі про його сімейний стан, підписувати від його імені статутні документи ТОВ "Гірка-2", підписати договір купівлі-продажу частки в Статутному капіталі, розписуватися за нього, в тому числі на реєстраційних та облікових картках, сплачувати усі необхідні платежі, податки, збори, та виконувати інші дії, пов'язані з цією довіреністю.

28.09.2012 були проведені Загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірка-2", що оформлені протоколом №04 від 28.09.2012, з наступним порядком денним:

1. Про зміни у складі учасників товариства та продаж частки у статутному капіталі.

2. Про реєстрацію змін в установчих документах товариства.

Присутніми на зборах були:

ОСОБА_4, паспорт серія НОМЕР_6 виданий Червонозаводським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 25 листопада 1997 року, зареєстрований за адресою - АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_3,

який на підставі посвідченої приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Алексєєвою Л.В. довіреності № за реєстром 2270 від 17.09.2012 представляє інтереси учасника товариства ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, паспорт серія НОМЕР_8, виданий Київським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 24 квітня 2012 року, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1, що володіє часткою у статутному (складеному) капіталі ТОВ "Гірка-2" (свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 № 420325, ідентифікаційний код юридичної особи 36370900, місцезнаходження - 61002, м. Харків, вул. Фрунзе, буд.1, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 14801360000043649, що іменується далі "ТОВ "Гірка-2") у розмірі 100%.

Загальна кількість учасників, що мають на загальних зборах право голосу, - один. На зборах присутні учасники, що володіють 100% голосів згідно Переліку учасників Товариства, що зареєструвалися на загальних зборах (Додаток № 1 до цього Протоколу). Згідно з положеннями ст. 60 Закону України "Про господарські товариства" № 1576-ХІІ від 19 вересня 1991 року загальні збори є правомочними та повноважними.

На вказаних загальних зборах були ухвалені наступні рішення:

1) Ухвалити та дати згоду на відчуження ОСОБА_2 ОСОБА_6 частку у розмірі 50 (п'ятдесят) % статутного капіталу і всіх корпоративних прав, що на неї припадають, за ціною номіналу, тобто за 30250,00 (тридцять тисяч двісті п'ятдесят) грн.;

Затвердити розподіл часток у статутному капіталі товариства наступним чином:

ОСОБА_2 - 50% у статутному капіталі та ОСОБА_6 - 50% у статутному капіталі.

2) Ухвалити Статут ТОВ "Гірка-2" у новій редакції, що випливає з змін у складі учасників товариства.

28.09.2012 ТОВ "Гірка-2" (свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 № 420325, ідентифікаційний код юридичної особи 36370900, місцезнаходження - 61002, м. Харків, вул. Фрунзе, буд.1, номер запису з Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 14801360000043649), в особі директора ОСОБА_2, що діяв на підставі Статуту та рішення загальних зборів учасників товариства (протокол №04 від 28.09.2012), видало довіреність, якою уповноважує ОСОБА_7 (АДРЕСА_4) бути представником товариства з питання державної реєстрації Статуту у новій редакції та (або) заміни Свідоцтва про державну реєстрацію нового зразка, для чого надає їй право знайомитися з матеріалами справ, оформляти відповідні формуляри та документи, робити з них витяги, знімати копії, одержувати копії рішень і інших документів, в т.ч. отримувати зареєстровані зміни до Статуту, Статуту у новій редакції та Свідоцтво про державну реєстрацію нового зразка, заявляти клопотання та відводи, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, а також користуватись іншими правами з межах ведення справи. В обсязі до цього доручення повноваження на ведення справ дає представникові товариства право на підписання від імені товариства документів, на подання та підтримання скарг, вчинення від імені товариства необхідних дій з питання державної реєстрації змін до Статуту товариства, Статуту у новій редакції та отримання Свідоцтва про державну реєстрацію нового зразка (з вказівкою про зміну юридичної адреси).

05.10.2012 між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_6 (покупець) був укладений договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірка-2", що був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Алексєєвою Л.В. за реєстровим номером 2455.

Відповідно до вказаного договору продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати покупцеві свою частку у статутному капіталі ТОВ "Гірка-2" (надалі - товариство, ТОВ) у розмірі 50% відсотків статутного капіталу, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити названу частку (п. 1.1договору).

Відповідно до п. 1.3 договору, розмір частки, що передається у власність покупцеві - 50% статутного капіталу.

У п. 2.1 договору сторони погодили, що продавець зобов'язаний впродовж 10 робочих діб з моменту підписання цього договору підписати та належним чином оформити зміни до статутних документів товариства стосовно відчуження частки у статутному капіталі, якщо це від нього вимагається, та подати відповідну нотаріальну заяву.

Згідно п. 2.2 договору, відступлення частки за цим договором є чинним і покупець вважається повноправним учасником ТОВ з моменту державної реєстрації змін до статутних документів товариства стосовно частки у статутному капіталі.

За відступлення частки у статутному капіталі покупець зобов'язується сплатити продавцю 30250,00 грн. до моменту підписання цього договору. Фактом підписання цього договору сторони свідчать про виконання зобов'язання покупця перед продавцем про сплату грошової суми у розмірі 30250,00 грн. до моменту підписання цього договору (п.п. 3.1, 3.2 договору).

05.10.2012 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Алексєєвою Л.В. за реєстровим номером 2458, була посвідчена заява ОСОБА_2 підписана останнім, про передачу на підставі договору купівлі-продажу частки в Статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірка-2" у розмірі 50% ОСОБА_6

08.10.2012 було проведено Державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, номер запису 14801050003043649, затверджених рішенням загальних зборів учасників (протокол №04 від 28.09.2012), підписано - ОСОБА_2 та ОСОБА_6

Відповідно до ст. 58 Закону України "Про господарські товариства", вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Представники учасників можуть бути постійними або призначеними на певний строк. Учасник вправі в будь-який час замінити свого представника у загальних зборах учасників, сповістивши про це інших учасників. Учасник товариства з обмеженою відповідальністю вправі передати свої повноваження на зборах іншому учаснику або представникові іншого учасника товариства. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі. Загальні збори учасників товариства обирають голову товариства.

За договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя (с. 1 ст. 1000 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 1004 ЦК України, повірений зобов'язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення. Повірений може відступити від змісту доручення, якщо цього вимагають інтереси довірителя і повірений не міг попередньо запитати довірителя або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит. У цьому разі повірений повинен повідомити довірителя про допущені відступи від змісту доручення як тільки це стане можливим.

Відповідно до ст. 1003 ЦК України, у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.

Відповідно до ст. 237 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 244 ЦК України, представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю.

Представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.

Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє. (ч. ч. 1,2 ст. 238 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Отже, підписання в подальшому позивачем договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 05.10.2012, заяви про передачу на підставі договору купівлі-продажу частки в Статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірка-2" у розмірі 50% ОСОБА_6, затвердження змін до статуту товариства вказує на схвалення позивачем вказаного правочину.

Позивач у позові стверджує про те, що внаслідок вказаних дій були порушені його права та інтереси як учасника ТОВ "Гірка-2", посилаючись при цьому на ст. 228 ЦК України, оскільки ОСОБА_4, коли представляв інтереси ОСОБА_2, діяв не в інтересах останнього, а в інтересах ТОВ "Спас" та його засновників, у тому числі ОСОБА_6, який, як виявилось пізніше, на той час був разом з ОСОБА_4 учасником ТОВ "Спас" та його директором, та з перевищенням наданих йому повноважень на представництво.

Відповідно до ст. 228 ЦК України, на яку позивач посилається у позові, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" визначений перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок (ст. 228 ЦК України):

- правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина);

- правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочин, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Позивачем, всупереч вимогам ст.ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, не доведено суду обставин, з якими закон пов'язує нікчемність правочину внаслідок порушення публічного порядку - спрямованості правочину на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до ст. 232 ЦК України, правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним. Довіритель має право вимагати від свого представника та другої сторони солідарного відшкодування збитків та моральної шкоди, що завдані йому у зв'язку із вчиненням правочину внаслідок зловмисної домовленості між ними.

Пунктом 22 вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України визначено, що для визнання правочину недійсним на підставі статті 232 ЦК необхідним є встановлення умислу в діях представника: представник усвідомлює, що вчиняє правочин всупереч інтересам довірителя та бажає (або свідомо допускає) їх настання, а також наявність домовленості представника однієї сторони з іншою стороною і виникнення через це несприятливих наслідків для довірителя. При цьому не має значення, чи одержав учасник такої домовленості яку-небудь вигоду від здійснення правочину, чи правочин був вчинений з метою завдання шкоди довірителю.

Разом з тим, позивачем суду не надано доказів на підставі яких можна стверджувати про наявність умислу в діях ОСОБА_4 всупереч інтересам довірителя, оскільки в подальшому такі дії були схвалені самим довірителем та на проведення цих дій буда видана довіреність.

Як роз'яснено у п. 3.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, який не мав належних повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з'ясовувати пов'язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.).

Факт перебування ОСОБА_4 у складі засновників та учасників ТОВ "Спас" сам по собі не свідчить про наявність у його діях умислу діяти всупереч інтересам довірителя на користь ОСОБА_6

Позивач вказує на те, що внесення змін до Статуту товариства останнє позбавлено можливості без згоди учасника ОСОБА_6 укласти угоди з іншими орендарями або здійснити відчуження майна.

Суд вважає такі твердження позивача хибними, оскільки як вбачається з матеріалів справи договір оренди нежитлових приміщень був укладений між ТОВ "Гірка" в особі директора ОСОБА_2 та ТОВ фірма "Спас" в особі генерального директора ОСОБА_6 29 грудня 2006 року. Тобто ще з 2006 року позивач - ОСОБА_2 був обізнаний про те, що ОСОБА_6 є генеральним директором ТОВ фірма "Спас" та відчужуючи останньому 50% статутного капіталу ТОВ "Гірка-2" також був обізнаний і про існування договору оренди і про перебування ОСОБА_6 на посту генерального директора ТОВ фірма "Спас".

Отже, враховуючи викладені обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки позивачем суду не доведено належними та допустимими доказами підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Гірка-2", оформленого протоколом №04 від 28.09.2012.

Разом з тим, відповідачем суду подано заяву про застосування наслідків спливу позовної давності, в якій просить суд застосувати наслідки спливу позовної давності та відмовити у задоволенні позову.

Позовна давність, за визначенням статті 256 Цивільного кодексу України це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно статті 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права (стаття 261 Цивільного кодексу України).

Частиною третьою статті 267 зазначеного Кодексу передбачена можливість застосування позовної давності лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.

Сплив позовної давності є підставою для відмови у позові, як це визначено частиною четвертою статті 267 Цивільного кодексу України.

Враховуючи рекомендації, викладені у п. 2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" перш ніж застосовувати наслідки спливу позовної давності, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

За змістом ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права або охоронюваного законом інтересу особи. Тобто, правила про позовну давність мають застосовуватись лише тоді, коли буде доведено існування самого суб'єктивного права, а відтак і обґрунтованості позовних вимог.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, необхідно з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду.

Таким чином, правила спливу позовної давності суд не застосовує, оскільки судом встановлено, що позивач не довів належними і допустимими доказами порушення свого права, що і слугувало підставою для відмови у позові, а тому у суду відсутні підстави для відмови у позові у зв'язку з пропущенням строку позовної давності.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по оплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до статті 93 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області протягом десяти днів з дня підписання повного рішення.

Повне рішення складено 18.08.2017 р.

Суддя О.В. Погорелова