Постанова

від 14.08.2017 по справі 915/902/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" серпня 2017 р.Справа № 915/902/16 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мишкіної М.А.

суддів Будішевської Л.О., Таран С.В.

при секретарі судового засідання Бєлянкіній Г.Є.

за участю представників сторін:

від ТОВ ДЕМЕТРА АГРО МИКОЛАЇВ - ОСОБА_1 - за довіреністю;

від ТОВ ІРРІЛЕНД - ОСОБА_2 - за довіреністю

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ДЕМЕТРА АГРО МИКОЛАЇВ

на рішення господарського суду Миколаївської області від 29 березня 2017 року

по справі №915/902/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ІРРІЛЕНД

до Товариства з обмеженою відповідальністю ДЕМЕТРА АГРО МИКОЛАЇВ

про стягнення заборгованості за Договором поставки №28 від 03.03.2014р. у розмірі 238149,06грн. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог)

Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

В судовому засіданні 14.08.2017р. згідно ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

встановив:

18.08.2016р. Товариство з обмеженою відповідальністю ІРРІЛЕНД (надалі - позивач, ТОВ ІРРІЛЕНД ) звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ДЕМЕТРА АГРО МИКОЛАЇВ (надалі - відповідач, ТОВ ДЕМЕТРА АГРО МИКОЛАЇВ ), в якому просило суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Договором поставки №28 від 03.03.2014р. у розмірі 545892,21 грн., з яких 227773,92 грн. проіндексованої заборгованості по оплаті вартості товару, 91170,8 грн. пені та 226947,49 грн. процентів за користування кредитом (чужими грошовими коштами).

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 03.03.2014р. між ним (продавець) та відповідачем (покупець) був укладений Договір поставки №28. Позивач виконав свої зобов'язання за договором, поставивши відповідачу товар на загальну суму 199380грн, відповідач виконав свої зобов'язання частково - сплатив 104315; станом на 19.07.2016р. відповідач не сплатив позивачу кошти у сумі 95069грн. Сума 95069грн. була проіндексована позивачем, та зазначено, що основна заборгованість по оплаті вартості товару відповідача за Договором №28 становить 227773,92 грн. Також на кошти у сумі 95069грн. були нараховані пеня - 91170,8 грн. та проценти за користування кредитом (чужими грошовими коштами)- 226947,49 грн.

25.10.2016р. відповідач подав місцевому господарському суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 02.11.2016р. призначено по справі судову експертизу (технічну експертизу документа та почеркознавчу експертизу), проведення якої доручено НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області; провадження у справі зупинено.

17.01.2017р. до суду першої інстанції надійшов висновок експерта №2181/2182 від 04.01.2017р.; ухвалою суду від 15.03.2017р. провадження у справі поновлено.

03.03.2017р. позивач подав місцевому господарському суду заяву про зменшення позовних вимог та уточнення їх обґрунтування, в якій просив суд стягнути з відповідача тільки суму заборгованості 238149,06грн. і віднести на відповідача пропорційну частку судового збору. В заяві ТОВ ІРРІЛЕНД зазначило, що 30.03.2015р., після певних перемовин, нагадувань і пред'явлення претензій боржнику, між відповідачем, як покупцем, та позивачем, як постачальником, за Договором було укладено додаткову ОСОБА_3 про порядок і терміни погашення заборгованості, в якій за взаємною згодою боржнику (відповідачу) було встановлено тимчасову можливість розрахуватися на більш приємних умовах, ніж це було передбачено умовами Договору, якщо він скористається нею и здійснить платежі у строк до 30.04.2015; сторонами правочину було узгоджено та визначено суму заборгованості за Договором, а саме в сумі, еквівалентній 8980дол.США, що в перерахунку в гривню на момент укладення ОСОБА_3 становило 244256грн.; встановлено, що платежі з боку боржника (відповідача) зараховуються в рахунок погашення боргу в перерахунку за середнім по Україні курсом продажі доларів США за гривню за даними міжбанківського валютного ринку України згідно веб-сайту http://index.minfin.com.ua/arch на день, попередній дню здійснення платежу, аналогічно розраховується і сума заборгованості. Отже цією ОСОБА_3 сторонами на момент її підписання суму боргу за Договором було узгоджено в сумі, еквівалентній 8980дор.США, що в перерахунку в гривню на момент укладення ОСОБА_3 становило 222549грн. Розмір заборгованості, який було узгоджено в ОСОБА_3, відповідач визнавав і пізніше, - 13.06.2016 в своєму електронному листі №2/06-16 від зазначеної дати, адресованому партнеру позивача- ТОВ Агрооптима . На виконання п.2.1 умов ОСОБА_3 відповідачем було 15.05.2015р. сплачено 4625,00 грн., що еквівалентно 224,51 доларів США в перерахунку за курсом 20,60 грн./ дол. США згідно джерела, яке визначено в ОСОБА_3. Отже, враховуючи суму боргу, погодженої в зазначеній ОСОБА_3, заборгованість Відповідача після платежу від 15.05.2015р. склала 180363.грн. = (8980 х 20.60) - 4625,0 грн. або еквівалент 8755.48 доларів США. Станом на 02.03.2017р. заборгованість відповідача згідно положень ОСОБА_3 (при курсі 27.20 грн./ дол. на 01.03.2017р. згідно джерела, визначеного в ОСОБА_3) складає: 8755.48 х 27.20 = 238149,06 грн., які позивач просить стягнути.

28.03.2017р. ТОВ ДЕМЕТРА АГРО МИКОЛАЇВ подало суду першої інстанції заперечення на заяву про зменшення позовних вимог та уточнення їх обґрунтування.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 29.032017р. (суддя Мавродієва М.В.) провадження у справі в частині стягнення 307743,15грн. припинено за п.4 ч.1 ст.80 ГПК України; стягнуто з ТОВ ДЕМЕТРА АГРО МИКОЛАЇВ на користь ТОВ ІРРІЛЕНД 238149,06грн. заборгованості та 3572,23грн. судового збору.

Рішення суду обґрунтовано посиланнями на норми ст.ст.6, 11, 525, 526, ч.1 ст.530 ЦК України та вмотивовано наступним. Згідно висновку експерта №2181/2181 від 04.01.2017, підпис на видатковій накладній №90 від 10.06.2017 виконаний не директором ТОВ «Деметра Агро Миколаїв» ОСОБА_4; питання щодо нанесення відтиску печатки ТОВ «Деметра Агро Миколаїв» на оригіналі видаткової накладної №90 від 10.06.2014 експертом не вирішувалось, оскільки відбиток печатки виконаний за допомогою копіювально-множильної техніки, струменевим способом друку, тому не підлягає дослідженню. За вказаних обставин, видаткова накладна №90 від 10.06.2017 не може вважатись належним доказом поставки товару в розумінні до ст.34 ГПК України. Разом з цим, відповідачем факт укладання ОСОБА_3 від 30.03.2015р. не заперечується. Посилання відповідача на те, що умовами додаткової угоди не визначено та не уточнено, скільки ж товару було поставлено постачальником на користь покупця, відхиляються судом, оскільки відповідач у відзиві та усних поясненнях представника підтвердив факт отримання від ТОВ «Деметра Агро Миколаїв» товару у межах суми передплати по Договору №28. Матеріали справи вказують на те, що відповідачем частково виконувались умови ОСОБА_3 від 30.03.2015 шляхом сплати 4625,0 грн., що свідчить про схвалення вказаного правочину та обізнаність щодо його умов. За вказаних обставин, суд вважає, що умовами ОСОБА_3 від 30.03.2015 сторони врегулювали свої взаємовідносини по Договору №28, у спосіб не заборонений чинним законодавством. Сторонами узгоджені наступні строки оплати заборгованості; до 15.05.2015 - 200 дол. США, до 01.08.2015 - 2000,0 дол. США, до 01.11.2015 - 6780,0 дол. США. Відповідно до розрахунку позивача, відповідачем 15.05.2015 сплачено 4625,0 грн., що становить 224,51 дол. США (в перерахунку за курсом 20,60 грн./ дол. США згідно джерела, яке визначено в ОСОБА_3 від 30.03.2015). Решта заборгованості у розмірі 8755,49 дол. США (8980,0 дол. США - 224,51 дол. США), у визначений угодою термін відповідачем не сплачена. Станом на 02.03.2017 заборгованість відповідача згідно положень ОСОБА_3 від 30.03.2015 (при курсі 27.20 грн./ дол. на 01.03.2017 згідно джерела, визначеного в ОСОБА_3) склала 238149,06 грн. (8755,48 х 27,20). Станом на час розгляду справи відповідачем не спростовано розмір заборгованості та не надано суду доказів оплати залишку заборгованості у сумі 238149,06 грн. Отже позовні вимоги частині стягнення з відповідача 238149,06 грн. є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи, що заявою №17 від 02.03.2017р. позивач відмовився від решти позовних вимог у сумі 307743,15грн., то в цій частині провадження у справі підлягає припиненню у відповідності до п.4 ч.1 ст.80 ГПК України.

Не погодившись з рішенням суду від 29.03.2017р., ТОВ ДЕМЕТРА АГРО МИКОЛАЇВ звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою , в якій просить скасувати рішення господарського суду Миколаївської області від 17.10.2016р. по справі №915/902/16 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ТОВ АГРООПТИМА .

В обґрунтування апеляційної скарги ДЕМЕТРА АГРО МИКОЛАЇВ зазначило, що рішення прийняте з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підлягає скасуванню з наступних підстав:

- сам по собі договір (без інших підтверджуючих господарську операцію документів) не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання;

- як зазначено в рішенні суду, у зв'язку з тим,що позовні вимоги позивача ґрунтувалися на факті поставки товару по видатковій накладній №90 від 10.06.2014 року та враховуючи ту обставину,що згідно висновку експерта №2181/2181від 04.01.2017 року, підпис на видатковій накладній №90 від 10.06.2014 року виконаний не директором ТОВ Деметра Агро Миколаїв , а відбиток печатки виконаний за допомогою копіювально-множильної техніки, струменевим способом, видаткова накладна №90 від 10.06.2014 не може вважатися належним доказом поставки товару в розумінні ст.34 ГПК України. Інших первинних документів, які б підтверджували факт здійснення господарської операції по договору №28 позивач не надав. Таким чином, факт здійснення господарської операції є не підтвердженим;

- так як супровідного документу та жодної накладної підписано не було, право власності на частину отриманого Товару по договору поставки від 03.03.2014р. до ТОВ ДЕМЕТРА АГРО МИКОЛАЇВ не перейшло;

- якщо позивач стверджує, що товар був фактично поставлений, він повинен був звертатися до суду з позовом про витребування відповідного майна з чужого володіння або з позовом про відшкодування збитків, але аж ніяк не з позовом про стягнення боргу за невиконання умов договору. У зв'язку з цим позивачем невірно обраний спосіб захисту свого права;

- у зв'язку з тим, що Постачальник так і не надав доказів щодо того, скільки ж Товару ним було поставлено, ТОВ Деметра Агро Миколаїв припинило виконувати умови додаткової угоди від 30.03.2015р.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 26.05.2017р. відновлено пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги; прийнято скаргу до провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні; в мотивувальній частині ухвали звернуто увагу скаржника на неточності, які містяться у заголовку та прохальній частині апеляційної скарги.

13.06.2017р. позивач надіслав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залиши оскаржене рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

14.08.2017р. представник ТОВ ДЕМЕТРА АГРО МИКОЛАЇВ подав суду клопотання, в якому не змінюючи суті та підстав апеляційної скарги просив скасувати рішення господарського суду Миколаївської області від 29.03.2017р. (справа №915/902/16) та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ ІРРІЛЕНД у задоволенні позову.

В засіданні суду апеляційної інстанції представник скаржника підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.

Представник позивача заперечував проти доводів та вимог апеляційної скарги з підстав законності та обґрунтованості оскарженого рішення.

Відповідно до ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення виходячи із наступного.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 03.03.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю ІРРІЛЕНД (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ДЕМЕТРА АГРО МИКОЛАЇВ (Покупець) було укладено Договір поставки №28 (надалі - Договір №28), відповідно до умов п.1.1 якого Продавець зобов'язується передати, а Покупець зобов'язується прийняти і сплатити вартість Товару відповідно до умов Договору (додаткових угод та специфікацій до нього).

Відповідно до п.2.1 Договору №28 конкретний вид Товару, його асортимент, ціна, строк поставки та умови оплати Товару наведені в Специфікаціях до даного Договору. Специфікації є невід'ємною частиною даного Договору. Ціна Товару встановлена за домовленістю Сторін, а Сторони визначили грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті - Долар США. Оплата вартості Товару (виконання зобов'язання) підлягає у гривні, згідно розділу 4 цього Договору.

Згідно із п.4.1 Договору №28 право власності на Товар переходить до Покупця в момент одержання Товару, супровідних документів та підписання накладних на передачу Товару.

Умовами пункту 3.6 Договору №28 сторони визначили, що Продавець зобов'язаний надати Покупцю наступні документи: рахунок; податкову накладну; накладну на передачу Товару (видаткова); на вимогу покупця - товарно-транспортну накладну .

Відповідно до п.4.3Договору №28 прийом Товару по кількості і якості та документів згідно п.3.6 провадиться Покупцем у момент одержання Товару від Продавця. Покупець зобов'язаний перевірити комплектацію, цілісність тари, пломб на ній (якщо вони присутні), а також відсутність ознак ушкодження і псування Товару й у випадку їхнього виявлення негайно, до закінчення товару, письмово заявити Продавцю. При відсутності такої заяви Товар вважається прийнятим Покупцем, а документи, передбачені п.3.6, - йому переданим.

Договір набирає сили з моменту підписання обома Сторонами і діє до 31.12.2014р., а в частині розрахунків - до повного виконання Покупцем своїх зобов'язань за цим Договором (п.9.1 Договору №28).

Відповідно до п.3.1 Договору від 03.03.2014р. умови оплати товару, порядок та строки здійснення платежів зазначаються у специфікації(ях) до договору.

Відповідно до Специфікації №1 від 25.03.2014р., що є додатком до Договору №28, ТОВ ІРРІЛЕНД мало поставити у строк до 18.03.2014р., на умовах самовивозу ТОВ ДЕМЕТРА АГРО МИКОЛАЇВ , товар - насіння цибулі Венера у кількості 98 упаковок за ціною 2034,49грн. (з ПДВ), на загальну суму 199380грн., що еквівалентно 17962,16 дол. США.

У вказаній специфікації сторони передбачили, що оплата товару - передплата здійснюється на наступних умовах: 50% в сумі 99690грн. сплачується в якості передплати в строк до 28.03.2014р.. Решта у сумі 99690грн. сплачується до 20.09.2014р.

Строк поставки товару - не пізніше 18.03.2014р. після внесення передплати.

26.03.2014р. за платіжним дорученням №2 ТОВ ДЕМЕТРА АГРО МИКОЛАЇВ здійснило передплату за товар у сумі 99690грн. та платіжним дорученням №117 від 15.05.2015р. відповідач здійснив передплату за товар у сумі 4625грн., що підтверджується наданими ТОВ ІРРІЛЕНД банківськими виписками (копії яких наявні в матеріалах справи) та не заперечується відповідачем.

За даними банківських виписок призначення платежу - за насіння цибулі Венера згідно рахунку №44 від 25.03.2014р. (26.03.2014р.) та за насіння цибулі ОСОБА_4 згідно договору поставки №28 від 03.03.2014р. (15.05.2015р.).

Отже загальна сума передплати склала 104315грн. за даними банківських виписок

Як вбачається з матеріалів справи, 30.03.2015р. ТОВ ІРРІЛЕНД (Продавець) та ТОВ ДЕМЕТРА АГРО МИКОЛАЇВ (Покупець) уклали ОСОБА_3 про порядок та і терміни погашення заборгованості за договором поставки товару №28 від 03.03.2014р., разом іменуються Сторони, про наступне:

1. Предметом даної угоди є врегулювання взаємин між сторонами відносно погашення Покупцем заборгованості по укладеному між сторонами договором поставки товару №28 від 03.03.2014р. (далі - договір поставки ).

2. За результатами переговорів Сторони домовились про таке:

2.1 Покупець зобов'язується виплатити Продавцю в рахунок погашення заборгованості за договором поставки загальну грошову суму в національній валюті України, що еквівалентно 8980 доларів США, що на момент підписання угоди становить 222549,18 грн. Сума боргу сплачується в національній валюті - гривні такими платежами і в наступні терміни, розраховуючи суми гривневих платежів від їх доларових еквівалентів по середньому по Україні комерційному курсу продажі банками готівкових доларів США за гривню за даними веб-сайту http://index.minfin.com.ua/arch на день, попередній дню здійснення платежу або дню розрахунку зобов'язання.

№Розмір платежу у дол СШАСтрок сплати платежу, до (дата) 1 200 15.05.2015 р. 2 2000 01.08.2015р. 3 6780 01.11.2015р. 2.2. За умови дотримання Покупцем умов, передбачених підпунктом 2.1 п.2 ОСОБА_3, Продавець зобов'язується утриматися від проведення претензійно-позовної та ін. роботи по стягненню заборгованості за договором поставки, від донарахування додаткових вимог і, після отримання вказаних сум, готовий підписати документи про відмову від усіх інших вимог, що пред'являються Покупцю відповідно до договору.

3. Умови пункту 2 цієї ОСОБА_3 (з підпунктами) не змінюють умов договору поставки і

зобов'язань Продавця і Покупця, а є виключно проявом доброї волі Сторін, спрямованої на

мирне врегулювання питання по погашенню заборгованості.

4. Якщо передбачені п.2 ОСОБА_3 умови виконані не будуть, Продавець крім усього іншого

має право передати свої права вимоги за договором поставки (повністю або частково) третій особы.

5. ОСОБА_3 складена Українською мовою в двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, по одному примірнику кожній стороні.

У п.6 ОСОБА_3 зазначені реквізити та підписи сторін.

Звертаючись до суду з позовом, ТОВ ІРРІЛЕНД посилалось на певну підставу виникнення зобов'язань відповідача сплатити грошові кошти у спірній сумі - договір №28 від 03.03.2014р.

Отже саме цей договір є підставою позовних вимог, обґрунтованих неналежним виконанням Покупцем зобов'язань по оплаті переданого товару .

При цьому, в позовній заяві не були висвітлені обставини щодо передачі товару за конкретною видатковою накладною (дата, номер), копія якої (№90 від 10.06.2014р.) була долучена до її матеріалів позивачем.

В ході розгляду справи позивач зменшив позовні вимоги, врахувавши висновок судової експертизи щодо неналежності підпису на накладній №90 директору ТОВ ДЕМЕТРА АГРО МИКОЛАЇВ ОСОБА_4 та не оригінальності відбитку печатки відповідача, заявивши до стягнення 238149,06грн. виходячи із зафіксованої в ОСОБА_3 від 30.03.2015п. заборгованості за договором №28 від 03.03.2014р. - 8980дол.США, проте підставу позовних вимог не змінював.

Згідно із ч.ч.1-2 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ст.174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно із ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.627 ЦК України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За приписами ч.1 ст.629 цього Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ч.ч.1,2 ст. 173, ч.1 ст.175 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання. Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і оплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього , якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно із ст.1 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.9 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Накладна - це документ, що використовується при передачі товарно-матеріальних цінностей від однієї особи іншій. Видаткова накладна фіксує факт отримання/передачі товарів або послуг і по суті завершує купівлю-продажу між продавцем і покупцем.

На необхідність надання покупцю продавцем видаткової накладної вказує і п.3.6 Договору №28.

На підтвердження передачі у власність відповідача товар за Договором №28 на загальну суму 199380грн. ТОВ ІРРІЛЕНД надало копію видаткової накладної №90 від 10.06.2014р. ТОВ ДЕМЕТРА АГРО МИКОЛАЇВ проти факту отримання товару по видатковій накладній №90 від 10.06.2014,р. підписання зазначеної накладної з боку будь-якого представника відповідача та проставлення печатки підприємства, заперечувало.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 02.11.2016р. призначено по справі судову технічну експертизу видаткової накладної №90 від 10.06.2014р. та почеркознавчу експертизу.

Згідно висновку експерта №2181/2181 від 04.01.2017р. підпис на видатковій накладній №90 від 10.06.2014р. виконаний не директором ТОВ Деметра Агро Миколаїв ОСОБА_4; питання щодо нанесення відтиску печатки ТОВ «Деметра Агро Миколаїв» на оригіналі видаткової накладної №90 від 10.06.2014р. експертом не вирішувалось, оскільки відбиток печатки виконаний за допомогою копіювально-множильної техніки, струменевим способом друку, тому не підлягає дослідженню.

Отже видаткова накладна №90 від 10.06.2014р. не є належним та допустимим доказом передачі позивачем відповідачу товару на виконання умов Договору №28, оскільки не підтверджує обставину передачі та прийняття товару уповноваженою на те особою ТОВ ДЕМЕТРА АГРО МИКОЛАЇВ .

Інших доказів на підтвердження факту передачі товару ТОВ ДЕМЕТРА АГРО МИКОЛАЇВ ТОВом ІРРІЛЕНД суду не надано.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження тієї обставини, що за Договором №28 позивачем відповідачу взагалі був переданий товар, його кількість, ціну, відомості щодо особи, яка прийняла товар, дату передачі товару, тощо.

За таких обставин підстави для задоволення позову ТОВ ІРРІЛЕНД в частині стягнення з ТОВ ДЕМЕТРА АГРО МИКОЛАЇВ залишку вартості товару, обумовленого умовами Договору №28 та Специфікації №1 від 25.03.2014р., були відсутні, як і решти похідних вимог щодо сум індексації вартості, пені, процентів.

В частині ОСОБА_3 від 30.03.2015р. про порядок та і терміни погашення заборгованості за договором поставки товару №28 від 03.03.2014р. як доказу наявності заборгованості у зменшеній позивачем сумі колегія суддів не погоджується із висновками місцевого господарського суду враховуючи таке.

Пунктом 3 ОСОБА_3 сторони визначили, що умови пункту 2 цієї ОСОБА_3 (з підпунктами) не змінюють умов договору поставки і зобов'язань Продавця і Покупця , а є виключно проявом доброї волі Сторін, спрямованої на мирне врегулювання питання по погашенню заборгованості.

Зі змісту ОСОБА_3 також не вбачається кількість та вартість товару, яка була фактично передана позивачем відповідачу на виконання умов Договору №28, але не оплачена останнім у зв'язку із чим сторони погодились встановити в угоді заборгованість у розмірі 8980дол.США (222549,18грн. в гривневому еквіваленті на дату підписання угоди).

Існування заборгованості відповідача саме у такій сумі станом на 30.03.2015р. в матеріалах справи нічим не підтверджується, крім зафіксованої домовленості в самій угоді.

Відповідач як під час розгляду справи судом першої інстанції, так і під час апеляційного перегляду справи не заперечував факт часткової поставки позивачем йому товару за Договором №28, наполягаючи при цьому, що ані він, ані позивач по справі не можуть документально підтвердити кількість переданого товару. У зв'язку із відсутністю документального підтвердження кількості поставленого товару, ТОВ ДЕМЕТРА АГРО МИКОЛАЇВ прийняло для себе рішення вважати кількість поставленого товару таким, що не виходить за межі передплати.

Колегія суддів констатує, що сама по собі наявність ОСОБА_3 від 30.03.2015р. без підтвердження первинними документами факту передачі ТОВом ІРРІЛЕНД товару відповідачу із визначенням кількості товару у будь-якому разі не може слугувати беззаперечною підставою для стягнення з ТОВ ДЕМЕТРА АГРО МИКОЛАЇВ боргу та штрафних санкцій за Договором №28, оскільки не підтверджує факту передачі позивачем відповідачу товару певної кількості та вартості.

Сама угода від 30.03.2015р. не є невід'ємною частиною договору №28, не змінює та не доповнює її умови та оцінюється апеляційним господарським судом як доказ вжиття заходів досудового врегулювання спору, що виник у зв'язку із виконанням договору №28 від 03.03.2014р.

Самостійного значення як господарський договір ця ОСОБА_3 також не має, як і не підтверджує факт передачі позивачем та прийняття Покупцем (відповідачем) будь-якого товару певної кількості та вартості, зокрема, і за накладною №90 від 10.06.2014р.

Встановивши недоведеність поставки товару за накладною №90 у сукупності із відсутністю інших первинних документів щодо будь-якої поставки, суд першої інстанції без законних підстав визнав обґрунтованими та доведеними позовні вимоги, підставою яких виступав договір №28 від 03.03.2014р.

Згідно із ст.ст.32-33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Оцінюючи докази, надані стороною позивача, за правилами ст.43 ГПК України, колегія суддів констатує, що позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами факт поставки товару відповідачу на виконання умов Договору №28, отже твердження позивача про порушення відповідачем своїх зобов'язань по його оплаті є недоведеними та правові підстави для задоволення позовних вимог ТОВ ІРРІЛЕНД відсутні.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Відповідно до ст.78 ГПК України відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами. До прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін. Мирова угода може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмету позову. Про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Разом з цим, є безпідставним в аспекті норми п.4 ч.1 ст.80 ГПК України припинення судом першої інстанції провадження у справі в частині позовних вимог у сумі 307743грн. 15коп., позаяк позивач не подав адресовану господарському суду письмову заяву про відмову від позовних вимог в цій частині, підписану повноважною на вчинення відповідної процесуальної дії особою, суд не приймав відмову від позову за приписами п.4 ч.1 ст.80 ГПК України.

Заява про відмову від позову (повністю чи частково) є процесуальною дією позивача, що має вчинятись у певній процесуальній формі, передбаченій ч.1 ст.78 ГПК України, яка виключає будь-які двозначні тлумачення намірів позивача.

Між тим, зазначення позивачем у тексті заяви про зменшення позовних вимог, що він відмовляється від стягнення решти позовних вимог (без визначення, у якій сумі та щодо якої із нарахованих до стягнення складових) не можна вважати заявою про відмову від позову у розумінні норм ч.1 ст.78 ГПК України.

Викладене свідчить, що суд першої інстанції припустився порушення норм процесуального права, припинивши провадження у справі за вимогою про стягнення 307743,15грн. за відсутності відповідної заяви ТОВ ІРРІЛЕНД , оформленої згідно ст.78 ГПК України.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції скасовує рішення господарського суду Миколаївської області від 29.03.2017р. у справі №915/902/16 у зв'язку із неправильним застосуваннями судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на ТОВ ІРРІЛЕНД з їх відшкодуванням ТОВ ДЕМЕТРА АГРО МИКОЛАЇВ на підставі ст.ст.49,105 ГПК України.

Керуючись ст.ст.99, 101-103-105 ГПК України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу задовольнити .

Рішення господарського суду Миколаївської області від 29.03.2017р. скасувати .

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ІРРІЛЕНД на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ДЕМЕТРА АГРО МИКОЛАЇВ 3930грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Миколаївської області видати відповідний наказ із зазначенням необхідних реквізитів.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Таран С.В. з 17.08.2017р. по 19 . 08.2017р. складений 21.08.2017р.

Головуючий суддя Мишкіна М.А.

Суддя Будішевська Л.О.

Суддя Таран С.В.