Рішення

від 22.08.2017 по справі 243/1568/17

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єд. унік. № 243/1568/17

Провадження № 2/243/2851/2017

РІШЕННЯ

Іменем України

22 серпня 2017 року м. Слов'янськ

Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючий суддя Мінаєв І.М.,

при секретарі судового засідання Кабановій О.О., Кобець О.М.,

за участі представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Слов'янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю Ексім-Енерго до ОСОБА_2 про стягнення суми завдатку , -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ Ексім-Банк звернулося до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області із позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми завдатку.

Позивач посилається на те, що 26.02.2013 року між ТОВ та ОСОБА_2 був укладений попередній договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, зареєстрований за реєстровим № 1126 та посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4

Сторони домовились, що істотними умовами основного договору купівлі-продажу будуть: об'єкт купівлі: об'єкт нерухомості - спальний котедж № 1 літ. С 1 -2, загальною площею 95,4 кв.м., що складає 4/100 частки нежитлових будівель та споруд готельно-туристичного комплексу Святоград , розташованого за адресою: Донецька область, місто Слов'янськ, місто Святогірськ, вул. Куйбишева, 59; продаж зазначеного спального котеджу буде вчинено за 171340,00 грн.; гроші в сумі 120,000 грн., які були передані Продавцю в момент підписання попереднього договору виступають завдатком і видаються в рахунок належних з покупця платежів за основним договором; наступна сума завдатку повинна бути врахована в решту платежів за основним договором; строк укладання основного договору до 01.12.2013 року. Для укладення основного договору продавець зобов'язався отримати експерту оцінку об'єкту та підготувати інші документи.

У відповідності до параграфа 5 глави 49 ЦК України та п. 4, п. 5 Попереднього договору з метою підтвердження укладення сторонами основного договору та забезпечення його виконання, сторони дійшли згоди про сплату забезпечувального платежу у розмірі 120 000 грн., який є завдатком. У випадку, якщо основний договір не буде укладено з вини Продавця (відповідача), він зобов'язується протягом трьох днів повернути Покупцеві отриману суму завдатку у розмірі 120 000 грн. у подвійному розмірі, що складає 240 000 грн.

Платіжним дорученням № 297 від 27.02.2013 року на користь ОСОБА_2 позивач сплатив кошти в сумі 121 200 грн., з яких - сума завдатку у розмірі 120000 грн. за попереднім договором та 1200 грн. компенсація витрат на посвідчення попереднього договору.

Оскільки через проведення АТО на території Донецької області з відповідачем фактично було втрачено зв'язок, що ускладнило врегулювання спірного питання, ТОВ змушене було звернутися до органів нотаріату.

18.10.2016 року приватним нотаріусом Слов'янського міського нотаріального округу ОСОБА_5 від ТОВ Ексім-Енерго було прийнято заяву про передачу заяви щодо виконання умов попереднього договору, відповідно до якої відповідачеві було запропоновано протягом 1 місяця з дати отримання заяви явитися до нотаріуса з усіма документами для укладення правочину.

Однак ОСОБА_2 у встановлений строк не виконав своє зобов'язання.

ТОВ Ексім-Енерго просить суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь грошові кошти у розмірі 240 000 грн. відповідно до умов попереднього договору купівлі-продажу нежитлової будівлі за реєстровим № 1126 та посвідченим приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 та судові витрати розподілити відповідно до ст. 88 ЦПК України.

Представник позивача ТОВ Ексім-Енерго - ОСОБА_1, що діє на підставі довіреності від 21.09.2016 року (а. с. 9-11), у судовому засіданні підтримав позовну заяву та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Зазначив, що з боку позивача були виконані усі необхідні умови для укладення договору. Під час укладення попереднього договору відповідач не врегулював питання щодо права користування земельною ділянкою, що унеможливлювало укладання основного договору, не зробив грошову оцінку та до 01.12.2013 року не вчинив дій щодо повідомлення представника ТОВ Ексім-Енерго про готовність до укладання договору. За усною домовленістю кошти, отримані під час попереднього договору, мали бути витрачені на оформлення земельної ділянки (розроблення проекту та ін..) Оскільки позивач у жовтні 2016 року звернувся до нотаріуса з відповідною заявою, то строк позовної давності перервався і не має бути застосований.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні зазначив, що усі перемовини щодо укладання попереднього та основного договору проводилися між ним та єдиним засновником ТОВ Ексім-Енерго ОСОБА_6, який під час попереднього договору мав намір оформити договір на ТОВ, а у вересні 2013 року передумав та повідомив йому, що має намір проживати у котеджі на оплатних умовах та відмовляється від укладання основного договору, а суму авансу залишає йому в якості компенсації. В момент підписання попереднього договору ОСОБА_2 передав ОСОБА_6 ключі від спірного котеджу та останній в ньому проживав до вересня 2014 року, він з родиною проживав поруч у сусідньому котеджі, вони спілкувались весь цей час і в м. Донецьку, тобто у вересні 2013 року він зробив грошову оцінку та був готовий укласти договір купівлі-продажу об'єкту нерухомості з ТОВ Ексім-Енерго , у зв'язку з чим 29.08.2013 року (до спливу установленого попереднім договором строку виконання) отримав незалежну експертну оцінку об'єкту нерухомості, отже зі свого боку вчинив всі необхідні дії для виконання умов попереднього договору до 01.12.2013 року. Також, відповідач зазначив, що позивачем пропущено строк позовної давності, передбачений ст. 256 ЦК України, чим він втратив можливість захисту свого, як він стверджує, порушеного права.

Представник відповідача - адвокат ОСОБА_3, яка діє на підставі договору про надання правової допомоги від 30.05.2017 року та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 2209 (а. с. 88, 89) у судовому засіданні послалася на ті ж аргументи, що і позивач та просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Додатково зазначила, що оскільки власник позивача ОСОБА_6 відмовився від укладання основного договору, відповідач ОСОБА_2 втратив потенційних покупців, тому вони з ОСОБА_6 домовились, що сума авансу 120000 грн. залишиться ОСОБА_2 в якості компенсації, що відповідатиме вимогам п. 6 попереднього договору. У справі за позовом ОСОБА_6, який є єдиним власником ТОВ ЕКСІМ ЕНЕРГО до ОСОБА_2 рішенням апеляційного суду Донецької області від 08.06.2017 року встановлено, що ОСОБА_6 з лютого 2013 по вересень 2014 року проживав у котеджі за адресою м. Слов'янськ, м. Святогірськ, вул.. Куйбишева,59. Позивач також пропустив строк позовної давності звернення до суду, оскільки за умовами п. 1 Договору сторони зобов'язалися у строк до 01.12.2013 року укласти основний договір. Він свої зобов'язання виконав, отже право вимоги авансу у позивача виникло 02.12.2013 року, а він звернувся до суду 27.02.2017 року. Якщо позивач необґрунтовано вважає, що основний договір не було укладено з вини відповідача, то за умовами п. 5 попереднього договору він мав повернути суму завдатку в строк до 04.12.2013 року, тобто право вимоги у позивача виникло 05.12.2013 року. Звернення позивача у жовтні 2016 року до приватного нотаріуса не впливає на перебіг строку давності, оскільки в заяві не йдеться мова про повернення суми попереднього внеску.

З пояснень свідка ОСОБА_7 в судовому засіданні вбачається, що вона є дружиною відповідача та їй відомо, що у лютому 2013 року вона була присутня разом з чоловіком у нотаріуса під час укладання Попереднього договору, за яким її чоловік домовився з ОСОБА_8 про продаж котеджу в м. Святогірськ, вул.. Куйбишева,59/1. Вони домовились про укладання основного договору у строк до грудня 2013 року та під час підписання попереднього договору чоловік віддав ключі від котеджу і ОСОБА_8 в ньому проживав з лютого 2013 по вересень 2014 року. Вона в цей період проживала в сусідньому котеджі №3, вони були сусідами та спілкувалися. Пізніше у вересні 2013 року ОСОБА_8 сказав чоловіку, що буде оформляти котедж не на фірму, а на свою сім'ю. Сам попередній договір від імені фірми ОСОБА_8 підписував якийсь представник, але перемовини велися з ОСОБА_8, який цей котедж використовував як для власного проживання, так ї передавав в оренду іншим особам.

Заслухавши доводи сторін, свідка, дослідивши надані суду письмові докази, надавши їм відповідну оцінку, суд встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що 26.02.2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю Ексім-Енерго та ОСОБА_2 було укладено попередній договір, посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4, відповідно до умов якого сторони домовилися, що істотними умовами договору купівлі-продажу будуть такі:

-продаж зазначеного спального котеджу № 1 літ. С 1 -2, загальною площею 95,4 кв.м., що складає 4/100 частки нежитлових будівель та споруд готельно-туристичного комплексу Святоград , розташованого за адресою: Донецька область, місто Слов'янськ, місто Святогірськ, вул. Куйбишева, 59, буде вчинено за 171340,00 грн.;

-гроші у розмірі 120 000 грн. були передані покупцю в момент підписання договору та виступають завдатком і видаються в рахунок належних з покупця платежів;

-строк укладання основного договору до 01.12.2013 року.

У відповідності до параграфа 5 глави 49 ЦК України та п. 4, п. 5 попереднього договору з метою підтвердження укладення сторонами основного договору та забезпечення його виконання, сторони дійшли згоди про сплату забезпечувального платежу у розмірі 120 000 грн., який є завдатком. У випадку, якщо основний договір не буде укладено з вини Продавця (відповідача), він зобов'язується протягом трьох днів повернути Покупцеві отриману суму завдатку у розмірі 120 000грн. у подвійному розмірі, що складає 240 000 грн. (а. с. 16-17).

Платіжним дорученням № 297 від 27.02.2013 року на користь ОСОБА_2 позивач сплатив кошти в сумі 121 200 грн., з яких - сума завдатку у розмірі 120000 грн. за попереднім договором та 1200 грн. компенсація витрат на посвідчення попереднього договору (а. с. 18).

У визначений попереднім договором строк основний договір купівлі-продажу укладений не був.

18.10.2016 року приватним нотаріусом Слов'янського міського нотаріального округу ОСОБА_5 від ТОВ Ексім-Енерго було прийнято заяву про передачу заяви щодо виконання умов попереднього договору відповідно до якої відповідачеві було запропоновано протягом 1 місяця з дати отримання заяви явитися до нотаріуса з усіма документами для укладення правочину.

ОСОБА_2 у встановлений строк не виконав своє зобов'язання.

Згідно із ч. ч.1, 3 ст.635 ЦК попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір у майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст.570 ЦК завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Таким чином, внесення завдатку як способу виконання зобов'язання може мати місце лише в разі наявності зобов'язання, яке повинно було виникати на підставі договорів купівлі-продажу котеджу.

Оскільки договір купівлі-продажу спального котеджу готельно-туристичного комплексу Святоград , який би за своєю формою та змістом відповідали вимогам закону, між сторонами в справі укладений не був, а сторони лише домовилися укласти такий договір в майбутньому, передана ТОВ Ексіме-Енерго відповідачу грошова сума в розмірі 120000 грн. є авансом, який підлягає поверненню позивачу (відповідна правова позиція викладена в постанові ВСУ від 13 лютого 2013 року № 6-176цс12).

Доводи відповідача ОСОБА_2 в частині того, що домовленості про укладення договору було досягнуто з власником ТОВ Ексім-Енерго ОСОБА_6 суд відкидає, оскільки нотаріально посвідчений попередній договір купівлі - продажу було укладено між ТОВ Ексім-Енерго в особі ОСОБА_9 та ОСОБА_2. Тобто факт того, що ОСОБА_6 є засновником ТОВ Ексім-Енерго ще не вказує на те, що він є стороною у всіх укладених договорах ТОВ і має з приводу цього права та обов'язки.

Доводи відповідача в частині того, що він був готовий укласти договір купівлі-продажу об'єкту нерухомості з ТОВ Ексім-Енерго , у зв'язку з чим 29.08.2013 року (до спливу установленого попереднім договором строку виконання) отримав незалежну експертну оцінку об'єкту нерухомості, чим він фактично підтвердив свою згоду на укладення договору купівлі - продажу зазначеного об'єкту суд не приймає до уваги, оскільки факт проведення експертної оцінки не є належним доказом того, що відповідач ОСОБА_2 виконав всі належні умови попереднього договору та договір купівлі-продажу не було укладено не з його вини. І його посилання на те, що саме власник Ексім-Енерго повідомив його про відмову в укладенні договору купівлі-продажу суд вважає юридично неспроможними, оскільки суд ще раз наголошує на тому, що договір було укладено не з ОСОБА_6, а з ТОВ Ексім-Енерго в особі директора ОСОБА_9, тобто обов'язок укласти договір купівлі-продажу, відповідно до умов попереднього договору, у ОСОБА_2 виник саме перед ТОВ Ексім-Енерго . Той факт, що відповідач та ОСОБА_6 постійно спілкувалися не підтверджує жодним чином те, що вони усно змінили умови попереднього договору та твердження відповідача, що ОСОБА_6 залишив йому суму авансу в розмірі 120000 грн. в якості компенсації за те, що відмовляється укласти основний договір купівлі-продажу, взагалі не тягне за собою жодних юридичних наслідків.

Відповідачем ОСОБА_2 в судовому засіданні було заявлено клопотання, яке він додав до матеріалів справи у письмовому вигляді, відповідно до якого він зазначає, що позивачем було пропущено строк позовної давності для звернення до суду з метою захисту своїх прав. З цього приводу суд зазначає наступне.

Статтею 256 ЦК України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до правової позиції, викладеної у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 10 Про деякі питання практики застосування позовної давності в рішеннях господарських судів , у зобов'язальних правовідносинах, в яких визначено строк виконання зобов'язання, перебіг позовної давності починається з дня, наступного за останнім днем, у який відповідне зобов'язання має бути виконане. За зобов'язанням, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги. перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання(абзац 2 частини 5 ст. 261 ЦК України), тобто після закінчення строку, в який боржник має виконати зобов'язання.

Строк виконання зобов'язання у попередньому договорі сторонами було встановлено до 01.12.2013 року.

Посилання позивача на те, що 18.10.2016 року приватним нотаріусом Слов'янського міського нотаріального округу ОСОБА_5 від ТОВ Ексім-Енерго було прийнято заяву про передачу заяви щодо виконання умов попереднього договору відповідно до якої відповідачеві було запропоновано протягом 1 місяця з дати отримання заяви явитися до нотаріуса з усіма документами для укладення правочину, що можна розцінити як дію, яка перериває процесуальні строки, суд не приймає до уваги, оскільки фактичного переривання строку позовної давності направленням цієї заяви не відбулося в розумінні ст. 264 ЦК України.

Отже, хоча судом і було встановлено допущення порушення з боку відповідача ОСОБА_2 умов попереднього договору та законності позовних вимог ТОВ Ексім-Енерго про повернення авансу, суд, з урахуванням заявленого відповідачем клопотання, встановив, що позивачем ТОВ Ексім-Енерго було пропущено строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, у зв'язку з чим позовні вимоги залишає без задоволення.

Позивачем при подачі позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 3600 грн., з огляду на те, що позовні вимоги ТОВ Ексім-Банк залишені без задоволення, сплачений ТОВ судовий збір необхідно віднести на рахунок позивача.

Керуючись ст. ст. 10, 15, 30, 60, 61, 88, 213 - 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Ексім-Енерго до ОСОБА_2 про стягнення суми завдатку - залишити без задоволення.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору віднести на рахунок позивача ТОВ Ексім-Енерго .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення складене та підписане у нарадчій кімнаті у єдиному екземплярі.

Суддя

Слов'янського міськрайонного суду ОСОБА_10