Постанова

від 10.12.2019 по справі 243/1568/17

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер 243/1568/17 Номер провадження 22-ц/804/3247/19

Єдиний унікальний номер 243/1568/17

Номер провадження 22-ц/804/3247/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2019 року Донецький апеляційний суд у складі:

судді-доповідача Халаджи О. В.

суддів: Азевича В.Б., Кішкіної І.В.

секретар Кіпрік Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмут апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Ексім-Енерго на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 22 серпня 2017 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ексім-Енерго до ОСОБА_1 про стягнення суми завдатку (суддя Мінаєв І.М.),

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2017 року ТОВ Ексім-Енерго звернулося до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми завдатку, посилаючись на те, що 26.02.2013 року між ТОВ Ексім-Енерго та ОСОБА_1 був укладений попередній договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, зареєстрований за реєстровим № 1126 та посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Подолян О.О. Однак ОСОБА_1 у встановлений строк не виконав своє зобов`язання.

ТОВ Ексім-Енерго просило суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь грошові кошти у сумі 240 000 грн. відповідно до умов попереднього договору купівлі-продажу нежитлової будівлі за реєстровим № 1126 та посвідченим приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Подолян О.О. та розподілити судові витрати.

Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 22 серпня 2017 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Ексім-Енерго до ОСОБА_1 про стягнення суми завдатку залишені без задоволення з підстав пропущення строку позовної давності.

Із вказаним рішенням суду не погодився представник ТОВ Ексім-Енерго Макаров А.А., та подав апеляційн скаргу, вважає, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права та неповно з`ясованих обставин справи.

В обґрунтування доводів скарги зазначає, що відповідно до Указу Президента України від 14.04.2014 року №405/2014 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року, Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України у період з 14.04.2014 року до її закінчення. Кабінетом Міністрів України 02.12.2015 року прийнято розпорядження №1275-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України.

Судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не надано належну оцінку загально відомим фактам та обставинам, а саме факту проведення антитерористичної операції у населених пунктах, до яких відносить і місто Донецьк та як такі обставини впливають на можливість сорін захищати свої права та належним чином виконувати обов`язку встанвлені договором. Місцем укладання та місцем виконання поереднього договору є місто Донецьк. Сторони домовилися, що укладання основного договору буде здійснено у місті Донецьк у приватного нотаріуса Подолян О.О. З початку проведення АТО у місті Донецьку було зупинено роботи всіх органів державної влади України (у тому числі судові органи та органи нотаріату), зупинено роботу відділень ДП Укрпошта , внаслідок чого позивач був позбавлений можливості реалізувати своє право на судовий захист.

Наголошує на тому, що з початком проведення АТО, відповідач виїхав з міста Донецька, про зміну свого місця знаходження та адреси для зв`язку з ним не повідомляв. До жовтня 2016 року позивачу не було відомо про місце проживання відповідача, про місце знаходження ОСОБА_1 дізнався під час розгляду справи у Слов`янському міськрайонному суді Донецької області № 243/7986/16-ц.

Судом першої інстанції при застосуванні строків позовної давності не надано належну оцінку та, відповідно, не прийнято до уваги наявність встановлених та загально визнаних надзвичайних та невідворотних обставин, які у сукупності з винними діями відподвіача повинні розглядатися як поважні причини, внаслідок яких позивач не міг реалізувати своє право на судовий захист порушених прав, суд безпідставно застосував положення ч. 4 ст. 267 ЦК України. Судом не враховано, що позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача суми завдатку, а не з позовом про зобов`язання укласти основний договір. З метою з`ясування наявності підстав для пред`явлення вимог до відповідача в частині повернення завдатку позивач 18.10.2016 року звернувся до приватного нотаріуса Слов`янського міського нотаріального округу, яка була передана відповідачеві 05.11.2016 року, отже перебіг строку давності для звернення позивача із вимогою до відповідача про стягнення завдатку за попереднім договором повинен обчислюватись з 06.12.2016 року.

Представник ТОВ Ексім-Енерго Макаров А.А. просив рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 22 серпня 2017 року скасувати, та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Від ОСОБА_1 відзив на апеляційну саргу не надходив.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду заяву з проханням розглянути справу без його участі та залишити в силі рішення суду першої інстанції (т.2 а.с.22).

Предстанвик ОСОБА_1 - ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином(т. 2 а.с. 18, 20).

Представник ТОВ Ексім-Енерго Макаров А.А. у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Згідно із ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом першої інстанції встановлено, що 26.02.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Ексім-Енерго та ОСОБА_1 було укладено попередній договір, посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Подолян О.О., відповідно до умов якого сторони домовилися, що істотними умовами договору купівлі-продажу будуть такі: продаж зазначеного спального котеджу № 1 літ. С 1 -2, загальною площею 95,4 кв.м., що складає 4/100 частки нежитлових будівель та споруд готельно-туристичного комплексу Святоград , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , буде вчинено за 171340,00 грн., гроші у розмірі 120 000 грн. були передані покупцю в момент підписання договору та виступають завдатком і видаються в рахунок належних з покупця платежів, строк укладання основного договору до 01.12.2013 року.

У відповідності до параграфа 5 глави 49 ЦК України та п. 4, п. 5 попереднього договору з метою підтвердження укладення сторонами основного договору та забезпечення його виконання, сторони дійшли згоди про сплату забезпечувального платежу у розмірі 120 000 грн., який є завдатком. У випадку, якщо основний договір не буде укладено з вини Продавця (відповідача), він зобов`язується протягом трьох днів повернути Покупцеві отриману суму завдатку у розмірі 120 000грн. у подвійному розмірі, що складає 240 000 грн. (а. с. 16-17).

Платіжним дорученням № 297 від 27.02.2013 року на користь ОСОБА_1 позивач перерахував кошти в сумі 121 200 грн., з яких - сума завдатку у розмірі 120000 грн. за попереднім договором та 1200 грн. компенсація витрат на посвідчення попереднього договору (а.с. 18).

У визначений попереднім договором строк основний договір купівлі-продажу укладений не був.

18.10.2016 року приватним нотаріусом Слов`янського міського нотаріального округу Панченком А.В. від ТОВ Ексім-Енерго було прийнято заяву про передачу заяви щодо виконання умов попереднього договору відповідно до якої відповідачеві було запропоновано протягом 1 місяця з дати отримання заяви явитися до нотаріуса з усіма документами для укладення правочину.

ОСОБА_1 у встановлений строк не виконав своє зобов`язання.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог суд першої інстанції прийшов до висновку, що дійсно позовні вимоги ТОВ Ексім-Енерго до ОСОБА_1 про стягнення завдатку у розмірі 240 000 грн. є законними на суму стягнення 120 000 гривень, яка є авансом. Однак оскільки позивачем було пропущено строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого права, то у задоволенні позову відмовлено.

05 жовтня 2017 року рішенням Апеляційного суду Донецької області рішення суду першої інстанції скасовано. Позовні вимоги задоволено частково та стягнуто на користь позивача аванс в сумі 120 000 гривень та судові витрати по справі. У застосуванні строку позовної давності відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 30 вересня 2019 року касаційна скарга відповідача на рішення Апеляційного суду Донецької області від 05.10.2017 року задоволена частково, в частині порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права про належне повідомлення сторін. Справа передана на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Рішення суду апеляційної інстанції про встановлення тієї обставини, що сума 120 000 грн., яка підлягає стягненню є авансом, сторонами в касаційному порядку не оспорювалась.

При повторному перегляді справи в апеляційному порядку апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що позов відлягає частковому задоволенню та стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача суми 120 000 гривень, яка є авансом. Однак вважає застосування судом першої інстанції строку позовної давності в цій справі неприйнятним.

Так, згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 635 ЦК попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір у майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 570 ЦК завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Згідно з вимогами статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом першої інстанції 26 лютого 2013 року між ОСОБА_1 і ТОВ Ексім-Енерго був укладений попередній договір, відповідно до умов якого сторони зобов`язалися у строк до 01 грудня 2013 року з моменту повного внесення суми авансу в стовідсотковому розмірі укласти договір купівлі-продажу (основний договір) спального котеджу. Сторони домовились, що істотними умовами основного договору купівлі-продажу будуть: продаж спального котеджу буде вчинено за 171340 грн.; гроші у розмірі 120000 були передані в момент підписання договору та виступають завдатком і видаються в рахунок належних з покупця платежів; наступна сума завдатку (якщо буде мати місце) повинна бути врахована в решту платежів за договором, про що продавець зобов`язаний надати письмову розписку. У відповідності із параграфом 5 глави 49 Цивільного кодексу України з метою підтвердження укладення сторонами основного договору та на забезпечення його виконання, сторони дійшли згоди про сплату забезпечувального платежу у розмірі 120000 грн., який є завдатком, що підлягає сплаті покупцем на рахунок продавця протягом одного банківського дня з моменту укладення цього договору.

Крім того, пунктом 5 зазначеного договору передбачено повернення продавцем суми завдатку до 04 грудня 2013 року, якщо основний договір купівлі-продажу не буде укладено з вини продавця.

Отже, разом із установленням строку укладення основного договору сторони установили й строк повернення суми, яка визначена сторонами як сума завдатку, що входить до змісту зобов`язання, яке виникло на основі попереднього договору.

Звертаючись до суду з позовом ТОВ Ексім-Енерго просило стягнути з відповідача ОСОБА_1 суму завдатку в розмірі 240000 грн.

Розглядаючи зазначені позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку що, передана ТОВ Ексім-Енерго відповідачу грошова сума в розмірі 120000 грн. є авансом, який підлягає поверненню позивачу, оскільки договір купівлі-продажу спального котеджу готельно-туристичного комплексу Святоград , який би за своєю формою та змістом відповідали вимогам закону, між сторонами укладений не був, а сторони лише домовилися укласти такий договір в майбутньому.

Зазначений висновок суду першої інстанції сторонами не оспорений.

Висновок суду про пропуск позивачем строку позовної давності є невірним, оскільки з дня, наступного за кінцевою датою перебігу строку виконання сторонами умов попереднього договору в частині укладення основного договору купівлі-продажу (тобто з 02.12.2013 року) починає спливати строк давності для пред`явлення вимог про зобов`язання сторони, що ухиляється, виконати попередній договір шляхом укладення основного договору, проте позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача суми завдатку, а не з позовом про зобов`язання укласти основний договір.

Відповідно до ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч.1 ст. 263 ЦК України перебіг позовної давності зупиняється якщо пред`явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила).

Як вбачається зі змісту попереднього договору місцем укладення та місцем виконання зазначеного договору є місто Донецьк; при цьому сторони домовились, що укладання основного договору буде здійснено у місті Донецьк у приватного нотаріуса Подолян О.О. за адресою: АДРЕСА_2 . У попередньому договорі місце проживання відповідача зазначено: АДРЕСА_3 . ТОВ Ексім-Енерго як юридична особа до 07.12.2016 року було зареєстровано та фактично перебувало на території міста Донецька.

У зв`язку із проведенням АТО була зупинена робота всіх органів державної влади України (у тому числі судових органів, органів нотаріату) у місті Донецьку; зупинена робота відділень ДП Укрпошта на території міста Донецька. З початком проведення АТО відповідач виїхав з міста Донецька і місце його фактичного проживання позивачу було невідомо.

Крім того, у зв`язку із проведенням АТО змінено місце професійної діяльності приватного нотаріуса.

На думку апеляційного суду зазначені обставини є підставою для зупинення перебігу позовної давності.

Як вбачається зі змісту попереднього договору (п.3) для укладення договору купівлі-продажу продавець зобов`язується отримати експертну оцінку об`єкту та підготувати усі інші документи, необхідні для оформлення основного договору купівлі-продажу.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що продавець - відповідач по справі ні в установлений для укладення договору купівлі-продажу строк, ні пізніше не повідомляв покупця - позивача по справі про виконання пункту 3 попереднього договору та не направляв пропозицію покупцю про готовність укласти договір купівлі-продажу чи повернення суми завдатку та не повідомляв про своє фактичне місце проживання чи знаходження.

З доданої до матеріалів справи копії рішення Апеляційного суду Донецької області від 08 червня 2017 року вбачається, що Слов`янським міськрайонним судом Донецької області розглядалась цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів, з яким ОСОБА_3 звернувся 28 вересня 2016 року і як зазначав представник позивача саме під час розгляду зазначеної справи Товариству стало відомо фактичне місце проживання відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що 18.10.2016 року ТОВ Ексім-Енерго звернулось до приватного нотаріуса Слов`янського міського нотаріального округу із заявою про передачу відповідачу заяви щодо наміру укласти основний договір купівлі-продажу та виконати зобов`язання, передбачені попереднім договором. Заява відповідачу була передана 5.11.2016 року, про що приватним нотаріусом 10.02.2017 року видано свідоцтво.

Відповіді від відповідача не надійшло.

До суду з позовом по даній справі про стягнення суми завдатку ТОВ Ексім-Енерго звернулось 27 лютого 2017 року.

На підставі проведенного аналізу апеляційний суд приходить до висновку, що строк позовної давності для звернення ТОВ Ексім-Енерго до суду з вимогою про захист свого цивільного права не пропущений.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що передана ТОВ Ексім-Енерго відповідачу грошова сума в розмірі 120000 грн. є авансом, тому позовні вимоги ТОВ Ексім-Енерго підлягають частковому задоволенню на підставі ст. 570 ЦК України, саме на цю суму.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ Ексім-Енерго при зверненні до суду з позовом сплачено судовий збір в розмірі 3 600 грн., при подачі апеляційної скарги судовий збір сплачений в розмірі 3 960 грн.

Отже, виходячи із зазначеної норми процесуального права і при частковому задоволенні позовних вимог ТОВ Ексім-Енерго з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 3 780 грн.

Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 382, 383 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Ексім-Енерго задовольнити частково.

Рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 22 серпня 2017 року скасувати.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Ексім-Енерго до ОСОБА_1 про стягнення суми завдатку задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ексім-Енерго (код ЄДРПОУ 37135030), суму у розмірі 120 000 (сто двадцять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ексім-Енерго (код ЄДРПОУ 37135030) судовий збір в сумі 3 780 (три тисячі сімсот вісімдесят) гривень.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 10 грудня 2019 року.

Судді: О.В. Халаджи

В.Б. Азевич

І.В. Кішкіна