Постанова
Іменем України
30 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 243/1568/17
провадження № 61-28776св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Сімоненко В. М.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Ексім-Енерго ,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Донецької області від 05 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Санікової О. С., Канурної О. Д., Космачевської Т. В.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Ексім-Енерго (далі - ТОВ Ексім-Енерго ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми завдатку.
Позовна заява ТОВ Ексім-Енерго мотивована тим, що 26 лютого 2013 року ТОВ Ексім-Енерго та ОСОБА_1 уклали попередній договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, який посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Подолян О. О. та зареєстрований за реєстровим номером 1126.
Сторони домовились, що істотними умовами основного договору купівлі-продажу будуть: об`єкт купівлі: об`єкт нерухомості - спальний котедж № 1 літ. С 1 - 2, загальною площею 95,4 кв. м, що становить 4/100 частки нежитлових будівель та споруд готельно-туристичного комплексу ІНФОРМАЦІЯ_1 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Продаж зазначеного спального котеджу буде вчинено за 171 340,00 грн; гроші в сумі 120 000 грн, які передані продавцю в момент підписання попереднього договору, є завдатком і видаються в рахунок належних з покупця платежів за основним договором; наступна сума завдатку повинна бути врахована в решту платежів за основним договором; строк укладання основного договору - до 01 грудня 2013 року. Для укладання основного договору продавець зобов`язався отримати експертну оцінку об`єкту та підготувати інші документи.
Відповідно до параграфа 5 глави 49 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та пунктів 4, 5 попереднього договору, з метою підтвердження укладення сторонами основного договору та забезпечення його виконання, сторони дійшли згоди про сплату забезпечувального платежу у розмірі 120 000,00 грн, який є завдатком. У випадку, якщо основний договір не буде укладено з вини продавця (відповідача), він зобов`язується протягом трьох днів повернути покупцеві отриману суму завдатку у розмірі 120 000,00 грн у подвійному розмірі, що становить 240 000,00 грн.
Платіжним дорученням від 27 лютого 2013 року № 297 на користь ОСОБА_1 перераховано кошти в сумі 121 200,00 грн, з яких: сума завдатку - 120 000,00 грн за попереднім договором та 1 200,00 грн - компенсація витрат на посвідчення попереднього договору.
Оскільки через проведення антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької області з відповідачем фактично втрачено зв`язок, що ускладнило врегулювання спірного питання, 18 жовтня 2016 року приватним нотаріусом Слов`янського міського нотаріального Донецької області округу Панченком А. В. прийнято заяву ТОВ Ексім-Енерго про передання заяви щодо виконання умов попереднього договору, відповідно до якої відповідачеві запропоновано протягом одного місяця з дати отримання заяви з`явитися до нотаріуса з усіма документами для укладення правочину. Однак ОСОБА_1 у встановлений строк своє зобов`язання не виконав.
Посилаючись на викладене, ТОВ Ексім-Енерго просило стягнути з ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 240 000,00 грн відповідно до умов попереднього договору купівлі-продажу нежитлової будівлі за реєстровим номером 1126, посвідченим приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Подолян О. О., судові витрати розподілити відповідно до статті 88 ЦПК України 2004 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 22 серпня 2017 року у складі судді Мінаєва І. М. у задоволенні позову ТОВ Ексім-Енерго відмовлено. Судові витрати покладено на ТОВ Ексім-Енерго .
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_1 допустив порушення умов попереднього договору, у зв`язку з чим позовні вимоги ТОВ Ексім-Енерго про повернення авансу є законними. Проте позивач пропустив строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 05 жовтня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано, позов ТОВ Ексім-Енерго задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ Ексім-Енерго 120 000,00 грн та судовий збір у сумі 3 780,00 грн.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що передана ТОВ Ексім-Енерго відповідачу грошова сума в розмірі 120 000,00 грн є авансом, який підлягає поверненню позивачу, оскільки договір купівлі-продажу спального котеджу готельно-туристичного комплексу Святоград , який би за своєю формою та змістом відповідав вимогам закону, між сторонами укладений не був, а сторони лише домовилися укласти такий договір у майбутньому.
Висновок суду першої інстанції про пропущення позивачем позовної давності є неправильним, оскільки з дня, наступного за кінцевою датою перебігу строку виконання сторонами умов попереднього договору в частині укладення основного договору купівлі-продажу (тобто з 02 грудня 2013 року) починає спливати строк позовної давності для пред`явлення вимог про зобов`язання сторони, що ухиляється, виконати попередній договір шляхом укладення основного договору. Проте позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми завдатку, а не з позовом про зобов`язання укласти основний договір.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що внесена позивачем сума авансу - 120 000,00 грн, мала залишитися йому як компенсація, що відповідає пункту 6 договору, яким передбачено, якщо основний договір купівлі-продажу не буде укладено з вини покупця, останній у цьому випадку втрачає суму завдатку.
Суд апеляційної інстанції не повідомляв його про час і місце судового засідання та ухвалив рішення про задоволення позову ТОВ Ексім-Енерго з порушенням положень статті 267 ЦК України щодо наслідків спливу позовної давності.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частинами першою і другою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 158 ЦПК України у редакції, чинній на момент розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій (далі - ЦПК України 2004 року) розгляд судом цивільної справи відбувається в судовому засіданні з обов`язковим повідомленням осіб, які беруть участь у справі.
Особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності (частина друга статті 158 ЦПК України).
Згідно з частиною п`ятою статті 74 ЦПК України судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. Стороні чи її представникові за їх згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам цивільного процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.
Судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду (частини перша та друга статті 76 ЦПК України).
Апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання особи, яка бере участь у справі, щодо якої немає відомостей про вручення їй судової повістки, або за її клопотанням, коли повідомлені нею причини неявки буде визнано судом поважними (частина перша статті 305 ЦПК України 2004 року).
Із справи вбачається, що ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 26 вересня 2017 року відкрито апеляційне провадження, надано строк для надання заперечень на апеляційну скаргу до 04 жовтня 2017 року.
Згідно з супровідного листа, датованого 26 вересня 2017 року, суд апеляційної інстанції направив ОСОБА_1 та представнику ОСОБА_2 копії апеляційної скарги ТОВ Ексім-Енерго на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 22 серпня 2017 року.
Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 28 вересня 2017 року закінчено підготовчі дії, справу призначено до судового розгляду на 05 жовтня 2017 року.
Згідно з супровідного листа, датованого 2 8 вересня 2017 року, суд апеляційної інстанції направив учасникам справи судові повістки про призначення розгляду справи на 05 жовтня 2017 року.
Проте матеріали справи не містять підтвердження того, що ОСОБА_1 та/або його представнику ОСОБА_2 під розписку вручалися судові повістки.
Наявна у справі телефонограма, складена помічником судді (а. с. 184), щодо повідомлення ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 про розгляд справи судом апеляційної інстанції, не може підтверджувати належне повідомлення відповідача та його представника про розгляд справи, оскільки не відповідало передбаченому ЦПК України 2004 року порядку вручення судових повісток та за відсутності витягу з журналу телефонограм або іншого доказу фіксації передання такого повідомлення та його отримання адресатом не може свідчити про обізнаність особи про судове засідання.
Аналогічних висновків щодо недостатності лише телефонограми (довідки) на підтвердження повідомлення учасника справи про дату, час та місце судового засідання дійшов Верховний Суд у постановах від 20 червня 2018 року у справі № 127/2871/16-ц, від 16 січня 2019 року № 728/2878/16-ц, від 25 березня 2019 року у справі № 357/3132/15-ц, від 27 березня 2019 року № 229/4863/15-ц, від 28 серпня 2019 року № 644/3002/18.
Таким чином суд апеляційної інстанції розглянув справу без достатнього підтвердження того, що ОСОБА_1 та/або його представник ОСОБА_2 належно повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи, чим порушив права відповідача на доступ до правосуддя та справедливий і публічний розгляд його справи, яке закріплено у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Лазаренко та інші проти України від 27 червня 2017 року та у справі Віктор Назаренко проти України від 03 жовтня 2017 року).
Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.
Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 411 ЦПК України).
Оскільки доводи касаційної скарги ОСОБА_1 щодо неналежного повідомлення його про час та місце проведення судового засідання в суді апеляційної інстанції є обґрунтованими, то Верховний Суд дійшов висновку, що у справі наявні обов`язкові підстави для скасування рішення Апеляційного суду Донецької області від 05 жовтня 2017 року та направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 400, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Апеляційного суду Донецької області від 05 жовтня 2017 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: С. Ю. Мартєв
Є. В. Петров
В. М. Сімоненко
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 30.09.2019 |
Оприлюднено | 03.10.2019 |
Номер документу | 84694286 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Мартєв Сергій Юрійович
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Маляренко Артем Васильович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні