Рішення

від 05.10.2017 по справі 243/1568/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 243/1568/17 Номер провадження 22-ц/775/1678/2017

Головуючий у 1 інстанції Мінаєв І.М.

Доповідач Санікова О.С.

Категорія 20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2017 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Санікової О.С.

суддів: Канурної О.Д., Космачевської Т.В.

за участю секретаря Кіпрік Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмуті цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ексім-Енерго до ОСОБА_1 про стягнення суми завдатку

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Ексім-Енерго на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 22 серпня 2017 року,-

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2017 року ТОВ Ексім-Енерго звернулося до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми завдатку, посилаючись на те, що 26.02.2013 року між ТОВ та ОСОБА_1 був укладений попередній договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, зареєстрований за реєстровим № 1126 та посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Подолян О.О.

Сторони домовились, що істотними умовами основного договору купівлі-продажу будуть: об'єкт купівлі: об'єкт нерухомості - спальний котедж № 1 літ. С 1 -2, загальною площею 95,4 кв.м., що складає 4/100 частки нежитлових будівель та споруд готельно-туристичного комплексу Святоград , розташованого за адресою: АДРЕСА_1; продаж зазначеного спального котеджу буде вчинено за 171340,00 грн.; гроші в сумі 120,000 грн., які були передані продавцю в момент підписання попереднього договору виступають завдатком і видаються в рахунок належних з покупця платежів за основним договором; наступна сума завдатку повинна бути врахована в решту платежів за основним договором; строк укладання основного договору до 01.12.2013 року. Для укладення основного договору продавець зобов'язався отримати експертну оцінку об'єкту та підготувати інші документи.

У відповідності до параграфа 5 глави 49 ЦК України та п. 4, п. 5 попереднього договору з метою підтвердження укладення сторонами основного договору та забезпечення його виконання, сторони дійшли згоди про сплату забезпечувального платежу у розмірі 120 000 грн., який є завдатком. У випадку, якщо основний договір не буде укладено з вини продавця (відповідача), він зобов'язується протягом трьох днів повернути покупцеві отриману суму завдатку у розмірі 120 000 грн. у подвійному розмірі, що складає 240 000 грн.

Платіжним дорученням № 297 від 27.02.2013 року на користь ОСОБА_1 було сплачено кошти в сумі 121 200 грн., з яких - сума завдатку у розмірі 120000 грн. за попереднім договором та 1200 грн. компенсація витрат на посвідчення попереднього договору.

Оскільки через проведення АТО на території Донецької області з відповідачем фактично було втрачено зв'язок, що ускладнило врегулювання спірного питання, ТОВ змушене було звернутися до органів нотаріату.

18.10.2016 року приватним нотаріусом Слов'янського міського нотаріального округу Панченком А.В. від ТОВ Ексім-Енерго було прийнято заяву про передачу заяви щодо виконання умов попереднього договору, відповідно до якої відповідачеві було запропоновано протягом 1 місяця з дати отримання заяви з явитися до нотаріуса з усіма документами для укладення правочину.

Однак ОСОБА_1 у встановлений строк не виконав своє зобов'язання.

ТОВ Ексім-Енерго просило суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь грошові кошти у розмірі 240 000 грн. відповідно до умов попереднього договору купівлі-продажу нежитлової будівлі за реєстровим № 1126 та посвідченим приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Подолян О.О., судові витрати розподілити відповідно до ст. 88 ЦПК України.

Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 22 серпня 2017 року позовні вимоги ТОВ Ексім-Енерго залишені без задоволення.

В апеляційній скарзі ТОВ Ексім-Енерго просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги до ОСОБА_1 задовольнити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги ТОВ Ексім-Енерго посилається на неповне з'ясування судом обставин справи та, як наслідок - порушення норм матеріального права; судом не надано належну оцінку загально відомим фактам та обставинам, з'ясованим при розгляді справи, а саме факту проведення антитерористичної операції у населених пунктах, до яких відносяться і місто Донецьк та як такі обставини впливають на можливість сторін захищати свої права та належним чином виконувати обов'язки, встановлені договором; судом не враховано, що місцем укладання та місцем виконання попереднього договору є місто Донецьк; у зв'язку з проведенням АТО лише з 02.09.2014 року була визначена підсудність справ, позивач є суб'єктом господарювання, який до 07.12.2016 року був зареєстрований та фактично перебував на території міста Донецька, лише 07.12.2016 року позивач змінив адресу місцезнаходження на підконтрольну Україні територію; у зв'язку із зазначеними подіями змінив місце незалежної професійної діяльності і приватний нотаріус Подолян О.О.; на думку апелянта законодавчо встановленими та загально визнаними надзвичайними та невідворотними обставинами з початку проведення АТО у місті Донецьку було: зупинення роботи всіх органів державної влади України ( в тому числі і судових органів, органів нотаріату) у місті Донецьку; зупинення робот и відділень ДП Укрпошта міста Донецька та як наслідок неможливістю відправки будь-якої кореспонденції з міста Донецька на підконтрольну українській владі територію; ведення бойових дій у місті Донецьку, внаслідок чого перебування в самому місті загрожувало життю та здоров'ю персоналу позивача; ускладненість, а іноді неможливість фізичного перетинання лінії розмежування, внаслідок чого позивач був взагалі позбавлений можливості реалізувати своє право на судовий захист, а отже відповідно до п.1 ч.1 ст. 263 ЦК України перебіг загального строку позовної давності для відповідача був зупинений з 14.04.2014 року і до 07.12.2016 року; поза увагою суду залишено той факт, що з початком проведення АТО відповідач виїхав з міста Донецька і позивачу було невідомо про місце його проживання до жовтня 2016 року, коли стало відомо, що відповідач є стороною у іншій цивільній справі, яка перебувала у провадженні Слов'янського міськрайонного суду; судом першої інстанції про задоволення заяви відповідача про застосування строків позовної давності не надано належну оцінку та, відповідно, не прийнято до уваги наявність зазначених законодавчо встановлених та загальновизнаних надзвичайних та невідворотних обставин, які у сукупності з винними діями (бездіяльністю) відповідача повинні розглядатися як поважні причини, із-за яких позивач не міг реалізувати своє право на судовий захист порушених прав; отже суд першої інстанції безпідставно застосував положення ч.4 ст. 267 ЦК України до вимог позивача та не з'ясував питання щодо необхідності застосування до питання строку позовної давності як положень ст. 263 ЦК України, статті 141 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні так і ч.3 ст. 267 ЦК України, які повинні були бути застосовані до спірних правовідносин; судом не враховано, що позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача суми завдатку, а не з позовом про зобов'язання укласти основний договір, з метою з'ясування наявності підстав для пред'явлення вимог до відповідача в частині повернення завдатку позивач 18.10.2016 року звернувся до приватного нотаріуса Слов'янського міського нотаріального округу, яка була передана відповідачеві 05.11.2016 року, отже перебіг строку давності для звернення позивача із вимогою до відповідача про стягнення завдатку за попереднім договором повинен обчислюватися з 06.12.2016 року.

У судовому засіданні апеляційного суду представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Інші сторони у судове засідання апеляційного суду не з'явились; про час і місце розгляду справи повідомлені повістками та телефонограмами, які зареєстровані в журналі телефонограм за №№4474, 4475 від 28 вересня 2017 року.

Відповідно до ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представник позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги в межах оскарження, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Відмовляючи ТОВ Ексім-Енерго у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем ОСОБА_1 допущено порушення умов попереднього договору, у зв'язку з чим позовні вимоги ТОВ Ексім-Енерго про повернення авансу є законними, проте позивачем було пропущено строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Проте з такими висновками суду повністю погодитись неможливо.

Згідно з вимогами статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 635 ЦК України встановлено, що попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Відповідно до ч.3 ст. 635 ЦК України зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Відповідно до ч.2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом першої інстанції 26 лютого 2013 року між ОСОБА_1 і ТОВ Ексім-Енерго був укладений попередній договір, відповідно до умов якого сторони зобов'язалися у строк до 01 грудня 2013 року з моменту повного внесення суми авансу в стовідсотковому розмірі укласти договір купівлі-продажу (основний договір) спального котеджу. Сторони домовились, що істотними умовами основного договору купівлі-продажу будуть: продаж спального котеджу буде вчинено за 171340 грн.; гроші у розмірі 120000 були передані в момент підписання договору та виступають завдатком і видаються в рахунок належних з покупця платежів; наступна сума завдатку (якщо буде мати місце) повинна бути врахована в решту платежів за договором, про що продавець зобов'язаний надати письмову розписку. У відповідності із параграфом 5 глави 49 Цивільного кодексу України з метою підтвердження укладення сторонами основного договору та на забезпечення його виконання, сторони дійшли згоди про сплату забезпечувального платежу у розмірі 120000 грн., який є завдатком, що підлягає сплаті покупцем на рахунок продавця протягом одного банківського дня з моменту укладення цього договору.

Крім того, пунктом 5 зазначеного договору передбачено повернення продавцем суми завдатку до 04 грудня 2013 року, якщо основний договір купівлі-продажу не буде укладено з вини продавця.

Отже, разом із установленням строку укладення основного договору сторони установили й строк повернення суми, яка визначена сторонами як сума завдатку, що входить до змісту зобов'язання, яке виникло на основі попереднього договору.

Звертаючись до суду з позовом ТОВ Ексім-Енерго просило стягнути з відповідача ОСОБА_1 суму завдатку в розмірі 240000 грн.

Розглядаючи зазначені позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку що, передана ТОВ Ексім-Енерго відповідачу грошова сума в розмірі 120000 грн. є авансом, який підлягає поверненню позивачу, оскільки договір купівлі-продажу спального котеджу готельно-туристичного комплексу Святоград , який би за своєю формою та змістом відповідали вимогам закону, між сторонами укладений не був, а сторони лише домовилися укласти такий договір в майбутньому.

Зазначений висновок суду першої інстанції сторонами не оспорений.

Разом з тим, апеляційний суд вважає висновок суду про пропуск позивачем строку позовної давності неправильним, оскільки з дня, наступного за кінцевою датою перебігу строку виконання сторонами умов попереднього договору в частині укладення основного договору купівлі-продажу (тобто з 02.12.2013 року) починає спливати строк давності для пред'явлення вимог про зобов'язання сторони, що ухиляється, виконати попередній договір шляхом укладення основного договору, проте позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача суми завдатку, а не з позовом про зобов'язання укласти основний договір.

Відповідно до ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч.1 ст. 263 ЦК України перебіг позовної давності зупиняється якщо пред'явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила).

Як вбачається зі змісту попереднього договору місцем укладення та місцем виконання зазначеного договору є місто Донецьк; при цьому сторони домовились, що укладання основного договору буде здійснено у місті Донецьк у приватного нотаріуса Подолян О.О. за адресою: АДРЕСА_3. У попередньому договорі місце проживання відповідача зазначено: АДРЕСА_2. ТОВ Ексім-Енерго як юридична особа до 07.12.2016 року було зареєстровано та фактично перебувало на території міста Донецька.

У зв'язку із проведенням АТО була зупинена робота всіх органів державної влади України (у тому числі судових органів, органів нотаріату) у місті Донецьку; зупинена робота відділень ДП Укрпошта на території міста Донецька. З початком проведення АТО відповідач виїхав з міста Донецька і місце його фактичного проживання позивачу було невідомо.

Крім того, у зв'язку із проведенням АТО змінено місце професійної діяльності приватного нотаріуса.

На думку апеляційного суду зазначені обставини є підставою для зупинення перебігу позовної давності.

Як вбачається зі змісту попереднього договору (п.3) для укладення договору купівлі-продажу продавець зобов'язується отримати експертну оцінку об'єкту та підготувати усі інші документи, необхідні для оформлення основного договору купівлі-продажу.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що продавець - відповідач по справі ні в установлений для укладення договору купівлі-продажу строк, ні пізніше не повідомляв покупця - позивача по справі про виконання пункту 3 попереднього договору та не направляв пропозицію покупцю про готовність укласти договір купівлі-продажу чи повернення суми завдатку та не повідомляв про своє фактичне місце проживання чи знаходження.

З доданої до матеріалів справи копії рішення Апеляційного суду Донецької області від 08 червня 2017 року вбачається, що Слов'янським міськрайонним судом Донецької області розглядалась цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів, з яким ОСОБА_4 звернувся 28 вересня 2016 року і як зазначав представник позивача саме під час розгляду зазначеної справи Товариству стало відомо фактичне місце проживання відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що 18.10.2016 року ТОВ Ексім-Енерго звернулось до приватного нотаріуса Слов'янського міського нотаріального округу із заявою про передачу відповідачу заяви щодо наміру укласти основний договір купівлі-продажу та виконати зобов'язання, передбачені попереднім договором. Заява відповідачу була передана 5.11.2016 року, про що приватним нотаріусом 10.02.2017 року видано свідоцтво.

Відповіді від відповідача не надійшло.

До суду з позовом по даній справі про стягнення суми завдатку ТОВ Ексім-Енерго звернулось 27 лютого 2017 року.

Виходячи із встановлених обставин і наведених норм матеріального права апеляційний суд вважає, що позивачем не пропущений строк позовної давності для звернення ТОВ Ексім-Енерго до суду з вимогою про захист свого цивільного права.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що передана ТОВ Ексім-Енерго відповідачу грошова сума в розмірі 120000 грн. є авансом, тому позовні вимоги ТОВ Ексім-Енерго підлягають частковому задоволенню на підставі ст. 570 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ Ексім-Енерго при зверненні до суду з позовом сплачено судовий збір в розмірі 3 600 грн., при подачі апеляційної скарги судовий збір сплачений в розмірі 3 960 грн.

Отже, виходячи із зазначеної норми процесуального права і при частковому задоволенні позовних вимог ТОВ Ексім-Енерго з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 3 780 грн.(3 600 грн. : 2 + 3 960 грн. : 2).

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд,-

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Ексім-Енерго задовольнити частково.

Рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 22 серпня 2017 року скасувати.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Ексім-Енерго до ОСОБА_1 про стягнення суми завдатку задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ексім-Енерго 120 000 грн. та судовий збір в сумі 3 780.00 грн.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили негайно і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до касаційного суду протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.

Судді: