Ухвала

від 22.08.2017 по справі 12/408

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"22" серпня 2017 р. Справа № 12/408.

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді: Маріщенко Л.О.

Розглянувши скаргу ТОВ "Рибні промислові технології" від 28.07.2017 на дії Корольовського ВДВС міста Житомир ГТУЮ у Житомирській області у справі №12/408 за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврофіш" (м. Житомир)

До: Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибні промислові технології" (м. Житомир)

про стягнення 609 740, 99 грн.

Присутні:

від скаржника: Корольова Л.П. - довіреність від 20.07.2017;

від стягувача: не з'явився

від ДВС: Ратушна О.В.- довіреність від 19.01.2017.

В судовому засіданні від 15.08.2017 оголошувалась перерва до 11:00 17.08.2017.

В судовому засіданні від 17.08.2017 оголошувалась перерва до 12:00 21.08.2017.

В судовому засіданні від 21.08.2017 оголошувалась перерва до 12:00 22.08.2017.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 26.05.2010 стягнуто з ТОВ "Рибні промислові технології" на користь ТОВ "Єврофіш": 514023,40 грн основного боргу; 67480,82 грн пені; 28236,76 грн інфляційних нарахувань; 6097,41 грн витрат по сплаті держмита; 236,00 грн витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

18.06.2010 на виконання зазначеного рішення видано наказ.

На підставі ухвали господарського суду від 06.11.2012 видано дублікат наказу.

Ухвалою господарського суду від 14.10.2014 затверджено укладену сторонами мирову угоду від 23.09.2014 в процесі виконання судового рішення №12/408 від 26.05.2010, згідно п. 3 якої сторони погодили графік добровільного виконання зобов'язань (а.с. 194-195).

19.12.2014 до суду повернуто оригінал наказу № 12/408 від 18.06.2010 на підставі постанови від 19.11.2014 про закінчення виконавчого провадження №37069514 у зв'язку з затвердженням судом мирової угоди.

28.07.2017 до суду від ТОВ "Рибні промислові технології" надійшла скарга від 28.07.2017 на дії державного виконавця Корольовського ВДВС міста Житомир ГТУЮ у Житомирській області, в якій просить:

- зупинити примусове виконання виконавчого провадження № 37069514 на час розгляду справи в суді;

- визнати неправомірними дії при винесенні постанови про стягнення виконавчого збору від 05.09.2014 у виконавчому провадженні № 37069514, скасувати дану постанову та зобов'язати Корольовський ВДВС здійснити дії стосовно закінчення виконавчого провадження № 37069514;

- скасувати постанову від 06.07.2017 про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № 45624228.

Скарга мотивована тим, що ТОВ "Рибні промислові технології" (боржник) самостійно виконало свої зобов'язання перед стягувачем, про що сторони уклали мирову угоду, яку затвердив господарський суд, але в порушення діючого законодавства державний виконавець не закінчив виконавче провадження, не скасував накладені арешти.

15.08.2017 від стягувача до суду надійшли письмові пояснення, згідно яких скаргу боржника у справі №12/408 вважає обґрунтованою (т.1 а.с.234).

21.08.2017 скаржник - ТОВ "Рибні промислові технології" подав збільшення вимог скарги, згідно яких просить:

- визнати неправомірними дії Корольовського ВДВС Житомирського МУЮ (правонаступник Корольовський ВДВС м.Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирській області) при винесенні постанови про стягнення виконавчого збору від 05.09.2014 по ВП №37069514.

- скасувати постанову Корольовського ВДВС Житомирського міського управління юстиції (правонаступник - Корольовський ВДВС м.Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирській області) про стягнення виконавчого збору від 05.09.2014 року по ВП №37069514.

- визнати незаконною та скасувати постанову Корольовського ВДВС Житомирського МУЮ (правонаступник - Корольовський ВДВС м.Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирській області) ВП №45624228 від 27.11.2014 року про стягнення виконавчого збору в сумі 61 607,43 грн з ТОВ "Рибні промислові технології".

- скасувати постанову ВП№45624228 від 06.07.2017 винесену старшим державним виконавцем Корольовського ВДВС м. Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Шаховою Я.В. про арешт коштів боржника про стягнення з ТОВ "Рибні промислові технології" виконавчого збору в сумі 61 607,43 грн.

- зобов'язати Корольовський відділ державної виконавчої служби м.Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирській області вчинити дії, передбачені Законом України "Про виконавче провадження", стосовно закінчення виконавчого провадження №37069514.

- зобов'язати Корольовський ВДВС м.Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирській області (10002, м. Житомир, вул. Довженка,64 код ЄДРПОУ 35021396) скасувати арешт, накладений постановою старшого державного виконавця Шаховою Я.В. від 06.07.2017 ВП №45624228, на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибні промислові технології" (10025, м. Житомир, вул. П. Сингаївського, б. З, код ЄДРПОУ 33128522), що містяться на таких рахунках: 1) 311744 Житомир.РУ ПАТ КБ ПРИВАТБАНК м. Житомир 26048055801151 UAH; 2) 311744 Житомир.РУ ПАТ КБ ПРИВАТБАНК м. Житомир 26001055807385 UAH; 3) 300335 AT Райффайзен Банк Аваль 2605026150 UAH; 4) 380805 AT РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ у м. КИЄВІ 2604261189 UAH; 5) 380805 AT РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ у м. КИЄВІ 26000473721 UAH та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та /або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику.

В судовому засіданні представник скаржника (боржника) вимоги скарги підтримала у повному обсязі в межах збільшень (т.2 а.с. 22-24).

Представник ВДВС в судовому засіданні проти вимог скарги заперечила у повному обсязі. Вказала, що державним виконавцем проводились виконавчі дії відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" у відповідній редакції, яка була чинна на момент вчинення відповідних виконавчих дій.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, господарський суд доходить висновку про відмову в задоволенні вимог скарги з огляду на наступне.

Згідно ст. 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України (ч.1 ст.2 вищевказаного Закону).

Законом України "Про виконавче провадження" визначено умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Поряд з цим, статтею 11 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконанні у Корольовському ВДВС знаходився наказ господарського суду Житомирської області № 12/408 від 18.06.2010 на примусове виконання рішення господарського суду Житомирської області від 26.05.2010.

Так, на підставі даного наказу, 21.03.2013 державним виконавцем було відкрито виконавче провадження № 37069514 про стягнення з боржника 616074,39 грн. Також, боржнику надано строк для самостійного виконання до 27.03.2013. Пунктом 3 постанови від 21.03.2013 постановлено, що при невиконанні рішення в наданий для добровільного виконання строк, - виконати його в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій (т.1 а.с. 175).

Відповідно до частини 2 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Згідно зі ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

Постановою від 05.04.2013 державний виконавець накладає арешт коштів боржника на всі відкриті рахунки у ПАТ КБ "Правекс-Банк", АТ "УкрСиббанк", АТ "Сведбанк" в межах суми 677718,40 грн.

Отже, державний виконавець приступив до примусового виконання рішення суду у ВП №3706951, вчинив дії, передбачені ст. 32 Закону.

Крім того, державним виконавцем здійснювались інші виконавчі дії, такі як направлення запитів щодо виявлення рахунків боржника (т.1 а.с. 176).

Сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є тією достатньою підставою, з якою законодавець пов'язує стягнення виконавчого збору з боржника. Виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рішення добровільно не виконано, а державним виконавцем вчинено дії, спрямовані на примусове виконання.

Після накладення арешту на рахунки, боржник подав заяву від 19.04.2013 про відстрочення виконання рішення суду та скасування арешту, накладеного постановою від 05.04.2013 у ВП № 37069514 (т.1 а.с.118). Тобто, сума арешту боржнику була відома.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 13.05.2013 у справі № 12/408 відстрочено виконання вищезазначеного рішення до 01.09.2013 (т.1 а.с.151-152).

11.06.2014 державний виконавець направив Реєстраційній службі Житомирського МУЮ, Центру надання послуг пов'язаних з використанням транспортних засобів, інспекції держтехнагляду, Держземагенству у Житомирському районі Житомирської області вимогу про надання інформації про наявність майна боржника (т. 1 а.с. 185).

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на момент вчинення виконавчих дій), зокрема, у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача.

Розробленою відповідно до цього Закону Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, у пп. 3.7.1 п. 3.7 передбачено, що постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю на наступний день після завершення строку, наданого боржнику для самостійного виконання рішення. У постанові про стягнення виконавчого збору визначається розмір виконавчого збору, що підлягає стягненню, зазначений у частині першій статті 28 Закону. Примусове стягнення виконавчого збору здійснюється відповідно до вимог Закону.

Згідно з пп. 3.7.2 п. 3.7 названої Інструкції якщо рішення про стягнення коштів було виконано боржником частково до початку його примусового виконання, виконавчий збір стягується з суми, яка не була сплачена боржником самостійно.

Відповідно до вищенаведених нормативно-правових положень, виконавчий збір стягується в разі, якщо рішення боржником не було виконано у встановлені терміни добровільно та вираховується від суми, яка не була сплачена боржником самостійно. Факт невиконання рішення про стягнення суми добровільно в установлений для цього строк утворює базу для нарахування виконавчого збору лише за умови стягнення її державним виконавцем, який після закінчення строку для добровільного виконання рішення суду виконує його примусово.

У зв'язку з тим, що боржник у наданий строк наказ не виконав, 05.09.2014 державний виконавець виніс постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 61607,43 грн, постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в сумі 52,00 грн та постанову про арешт коштів боржника в межах суми 679047,52 грн (т.1 а.с. 186, 187, 190).

З пояснень представника ДВС, в суму 679047,52 грн входили сума стягнення за наказом, виконавчий збір та інші витрати пов'язані з проведенням виконавчих дій.

23.09.2014 боржник звертається до суду з заявою про затвердження мирової угоди, укладеної між сторонами на стадії виконавчого провадження. До заяви, серед іншого, боржником додано копію постанови про арешт коштів боржника від 05.09.2014, що свідчить про обізнаність боржника з сумою арешту коштів боржника (т.1 а.с. 162).

Ухвалою від 14.10.2014 затверджено мирову угоду від 23.09.2014, укладену між стягувачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Єврофіш" (10003, м.Житомир, вул. Чехова, 1, код 31052441) та боржником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Рибні промислові технології" (10025, м. Житомир, вул. Сингаївського, 3, код 33128522) у відповідній редакції (т.1 а.с. 194-195).

Господарський суд констатує, що з моменту відкриття виконавчого провадження (21.03.2013) на примусове виконання рішення господарського суду Житомирської області від 26.05.2010 та до моменту винесення ухвали господарського суду Житомирської області від 14.10.2014 про затвердження мирової угоди, боржником не було погашено заборгованості за рішенням суду, про що свідчить п.3 мирової угоди (т.1 а.с. 157-158).

У зв'язку з затвердженням господарським судом мирової угоди від 23.09.2014, державним виконавцем було винесено постанову від 19.11.2014 про закінчення виконавчого провадження № 37069514 на підставі п. 2 ч.1 ст. 49 ЗУ "Про виконавче провадження". Також, постановлено про виділення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій в окреме виконавче провадження (т.1 а.с.197).

Відповідно п.2 ч.1 ст.49 ЗУ "Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання.

Згідно п. 3.7.4 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції від 02.04.2012 № 512/5, у разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру; закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1,2,5,8,9,11-13 частини першої статті 49 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець у п о с т а н о в і про закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа) зазначає про виділення постанови про стягнення виконавчого збору в о к р е м е провадження та не пізніше наступного робочого дня після завершення такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору, про що виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. Строк для самостійного виконання боржнику в такому випадку не надається.

Так, на підставі п. 2 постанови про закінчення виконавчого провадження від 19.11.2014 та заяви про примусове виконання, яка подана 26.11.2014, державний виконавець виніс постанову від 27.11.2014 про відкриття виконавчого провадження № 45624228 щодо примусового виконання постанови про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 61 607,43 грн (т.2 а.с.3, 4, 6).

В ході даного примусового виконання, державним виконавцем було винесено постанову про арешт коштів боржника від 25.09.2015, направлялися запити для з'ясування наявних рахунків у боржника. Так, згідно відповіді №1026642421 від 25.05.2017 на запит №28224258 від 24.05.2017, Державна фіскальна служба України повідомила державного виконавця про нові рахунки боржника (т.2 а.с. 7-10).

06.07.2017 державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника у ВП № 45624228 на суму 61607,43 грн (т.2 а.с. 11).

Враховуючи викладене, господарський суд доходить висновку про правомірність проведених державним виконавцем дій.

Заперечення представника боржника про необізнаність щодо винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 05.09.2014 та того, що державний виконавець не приступав до примусового виконання рішення господарського суду від 26.05.2010 спростовуються доказами наявними в матеріалах справи.

З аналізу вищевикладених дій боржника, які полягають у поданні заяв, відкриття нових рахунків для ведення господарської діяльності тощо, свідчать про свідоме уникнення боржником сплати виконавчого збору.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як па підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч.1 ст.43 ГПК України).

При винесені ухвали судом також враховується п. 9.13 Постанови Пленуму ВГСУ від 17.10.2012 № 9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", згідно якої за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Керуючись ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, Законом України "Про виконавче провадження", господарський суд

УХВАЛИВ:

Доводи ТОВ "Рибні промислові технології", викладені в скарзі від 28.07.2017 з урахуванням збільшення вимог скарги від 21.08.2017, на дії Корольовського відділу державної виконавчої служби міста Житомир ГТУЮ у Житомирській області, визнати неправомірними, скаргу від 28.07.2017 відхилити.

Ухвала господарського суду Житомирської області може бути оскаржена у встановленому законом порядку.

Суддя Маріщенко Л.О.

Друк: Пазич Ю.П.

1 - в справу

2,3 - сторонам (рек.)

4 - органу ДВС (рек.)