Рішення

від 16.08.2017 по справі 910/10138/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.08.2017Справа №910/10138/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарконт Київ" до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Мегаполіс"; про стягнення 1 093 855, 95 грн. Суддя Підченко Ю.О. Представники сторін: від позивача:Вербицький Я.В. - представник за довіреністю; від відповідача:Хромов М.М. - представник за довіреністю; Ковальчук М.О. - представник за довіреністю.

СУТЬ СПОРУ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фарконт Київ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Мегаполіс" про стягнення суми основного боргу в розмірі 650 906, 42 грн., 3% річних - 39 696, 18 грн. та інфляційних втрат - 403 253, 53 грн. відповідно до договору страхування відповідальності експедитора № 00012/25/354 від 02.09.2013 р.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем виплати страхового відшкодування на користь позивача, у відповідності до умов договору страхування відповідальності експедитора № 00012/25/354 від 02.09.2013 р., у зв'язку із настанням страхового випадку, передбаченого умовами зазначеного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2017 р. порушено провадження у справі №910/10138/17 та призначено до розгляду на 14.07.2017 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2017 розгляд справи відкладено на 11.08.2017 р.

11.08.2017 р. в судовому засіданні оголошувалась перерва на 16.08.2017 р.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 4-2, 4- 3 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Представник позивача у судовому засіданні 16.08.2017 р. наполягав на позові, надав усні пояснення по справі, представники відповідача позов не визнали, також надали суду усні пояснення по суті спору.

Суд дійшов висновку, що наданих доказів достатньо для вирішення спору по суті.

Відповідно до ст. 82 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 16.08.2017 р. відповідно до ст. 85 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13.05.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фарконт Київ", як експедитором та Товариством з обмеженою відповідальністю "Карі Україна", як клієнтом, було укладено договір №13513 транспортного експедирування (надалі - Договір №13513), за умовами якого, Експедитор зобов'язується за плату та за рахунок Клієнта здійснити або організувати надання транспортно-експедиторських послуг, пов'язаних з організацією забезпеченням перевезень експортно-імпортних, транзитних та внутрішніх перевезень, вантажу Клієнта, а також додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу.

02.09.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фарконт Київ", як страхувальником та Товариством з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Мегаполіс", як страховиком було укладено договір страхування відповідальності експедитора №00012/25/354 (надалі - Договір) , відповідно до умов якого страховик бере на себе зобов'язання у випадку настання передбачених умовами страхування подій відшкодувати збиток Страхувальника, а Страхувальник зобов'язується сплатити страхові платежі в зазначені в страховому полісі терміни і виконувати інші умови Договору.

Відповідно до п. 1. Розділу ІІ Умов страхування, об'єктом страхування за даним договором можуть визнаватися майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з цивільною відповідальністю Страхувальника за відшкодування заподіяної ним шкоди майну третіх осіб, пов'язаної з наданням транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень вантажів, на умовах чинного законодавства України.

Як зазначено в п. 2. Розділу ІІ Умов страхування, страхуванням може забезпечуватися відповідальність за пошкодження - настання відповідальності Страхувальника за втрату, недостачу, пошкодження або псування майна, прийнятого до експедирування.

Частиною 3 Договору визначено строк дії Договору - з 02.09.2013 по 01.09.2014; страхові ризики - застрахованою є відповідальність Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарконт Київ" за майно; загальні ліміти відповідальності страховика - по всіх претензіях за Даним Договором у цілому - 799 300 грн. (екв. USD 100 000); спеціальна франшиза, у зв'язку із крадіжкою, пограбуванням, розкраданням становить 11 989, 50 грн. (екв. USD 1 500); територіальні межі - весь світ (за виключенням зон військових конфліктів і громадських заворушень, або зон, які знаходяться під санкцією ООН).

За своєю правовою природою між сторонами укладено договір страхування. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, а тому відповідно до вимог ст. ст. 980, 982 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та він вважається укладеним згідно частини 638 ЦК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.

Так, згідно зі ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (ст. 980 ЦК України) .

Згідно положень ст. 990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката), страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

Так, згідно зі ст. 9 Закону України "Про страхування" , страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

На виконання Договору № 13513, позивач організував перевезення з м. Клайпеда, Литва до України, належного Товариству з обмеженою відповідальністю "Карі Україна" товару відповідно до інвойсу № НК00005314 від 09.12.2013 р. на загальну суму 97 413, 96 Дол. США та інвойсу № НК00005490 від 09.12.2013 р. на загальну суму 127 931, 24 Дол. США, що перевозився у контейнерах № DRYU9449989 та № TCLU6330780 відповідно.

Для здійснення вищезазначеного перевезення позивач, на підставі договору № 30/07/2013/01 залучив Товариство з обмеженою відповідальністю "Консорт", Латвія, яке у свою чергу, звернулося до Підприємства "Елевен Норд", Естонія, із замовленнями №ЄІ401-154І та ЄІ401-155І про здійснення відповідного перевезення.

Підприємство "Елевен Норд", у свою чергу, звернулося до Підприємства "Еміанор", Чехія із заявкою про здійснення відповідного перевезення вищезазначеного вантажу та останній прийняв вантаж, що підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, а саме: Carnet TIR від 28.01.2014 р., № UX74074560 та CMR-накладною № CZ6461436, Carnet TIR №XZ74Й74556 та CMR-накладною № CZ6461434.

Водночас, позивач вказує на те, що зазначений перевізник - Підприємство "Еміанор" припинило контакти з субконтрактором - Підприємством "Елевен Норд" та зник разом з вантажем.

В зв'язку з цим, позивач надав відповідачу заяву про настання страхової події від 06.02.2014 р. та виплату страхового відшкодування за № 312/14.

17.02.2014 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Карі Україна" звернулося до позивача з претензією № 01-17/02-14, з вимогою про відшкодування збитків - сплати вартості втраченого вантажу на загальну суму 225 345, 20 доларів США, що еквівалентно 1 947 095, 20 грн. та зазначені кошти бути перераховані позивачем, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень.

01.09.2014 р. відповідачем був складений страховий акт №376/14, яким розраховано страхове відшкодування в розмірі 121 657,00 грн. Водночас, актом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (надалі - Нацкомфінпослуг) від 25.09.2015 р. було встановлено правопорушення, здійснені відповідачем при складанні вищезазначеного страхового акту №376/14 від 01.09.2014 р. та встановлено відсутність підстав для визначення розміру страхового відшкодування в розмірі 121 657, 00 грн.

В межах виконання вищезазначеного акту Нацкомфінпослуг, відповідачем було складено страховий акт №376/14 від 12.04.2016 р., відповідно до якого визначено суму страхового відшкодування у розмірі 772 563,41 грн., з урахуванням ліміту відповідальності страховика, франшизи та несплачених позивачем страхових платежів, відповідно до умов Договору.

У відповідності до ст. 20 Закону України "Про страхування" , страховик зобов'язаний: протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати або страхового відшкодування страхувальнику; при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 25 Закону України "Про страхування" передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Так, відповідно до положень розділу Х частини 2 Умов страхування Договору, за заявою Страхувальника, Страховик відшкодовує збитки спричинені з вини Страхувальника, або залучених осіб Страхувальником для виконання зобов'язань з транспортного експедирування, безпосередньо третім особам, які зазнали збиток та заявили претензії Страхувальнику. По одержанню вимоги про відшкодування збитку, Страховик зобов'язаний прийняти рішення й повідомити Страхувальника про виплату страхового відшкодування, відмову або відстрочку виплати протягом двадцяти робочих днів по одержанню всіх необхідних документів по страховій події та виплатити страхове відшкодування протягом десяти робочих днів після ухвалення рішення про виплату.

Між тим, відповідачем рішення про виплату позивачеві страхового відшкодування у розмірі 772 563, 41 грн., розрахованого відповідно до страхового акту №376/14 від 12.04.2016 р. не приймалося, доказів здійснення зазначеної виплати в повному обсязі відповідно до умов Договору суду не надано.

Згідно з положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення 650 906,42 грн. - суми страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування відповідальності експедитора №00012/25/354 від 02.09.2013 р. є обґрунтованими та позов у цій частині підлягає задоволенню.

З урахуванням приписів ст. 549, ч. 2 ст. 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, позивачем нараховано до стягнення 39 696,18 грн. - 3% річних та 403 253,53 грн. - інфляційних втрат, починаючи з 29.07.2014 р., мотивуючи це тим, що 14.07.2014 р., відповідачем був складений лист, в якому йдеться про прийняття рішення про виплату компромісної виплати страхового відшкодування у розмірі 391 657,00 грн., а отже з урахуванням змісту розділу Х частини 2 Умов страхування Договору, страхове відшкодування має бути виплачене протягом десяти днів - до 28.07.2014 р.

Згідно положень ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Водночас, оскільки в матеріалах справи відсутнє підтвердження того, що відповідачем було ухвалено рішення про виплату на користь позивача страхового відшкодування у повному обсязі відповідно до складеного страхового акту №376/14 від 12.04.2016 р., а отже - не можливо встановити строк виконання основного зобов'язання (виплати страхового відшкодування відповідно до умов Договору), а також з урахуванням того, що позивачем не надано обґрунтованого розрахунку 3% річних та інфляційних втрат , вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 39 696,18 грн. - 3% річних та 403 253, 53 грн. - інфляційних втрат є необґрунтованими та позов у цій частині не підлягає задоволенню.

Доводи відповідача про те, що позивачем не було надано інформації про об'єкт страхування є безпідставними, оскільки Договором не передбачено обов'язок Страхувальника з надання інформації щодо кожного окремого перевезення/експедирування, окрім того Договором застраховано не конкретне майно, а відповідальність Страхувальника (позивача). Ненадання позивачем відповідачеві інших договорів експедирування не є порушенням позивачем умов Договору, оскільки умовами Договору передбачено лише обов'язок позивача при передачі майна субконтрактору переконатися, що останній приймає на себе меншу відповідальність ніж несе сам позивач.

Окрім того, доводи відповідача про безпідставність суми страхового відшкодування спростовуються складеним відповідачем страховим актом №376/14 від 12.04.2016 р., який відповідачем власноруч визначено суму страхового відшкодування у розмірі

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 979, 980, 988, 990 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 25 Закону України "Про Страхування" ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "МЕГАПОЛІС" (01042, місто Київ, ВУЛИЦЯ ФІЛАТОВА, будинок 22/8; код ЄДРПОУ 34348559), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРКОНТ КИЇВ" (04073, місто Київ, МОСКОВСЬКИЙ ПРОСПЕКТ, будинок 8, корпус 1; код ЄДРПОУ 36789746) 650 906 грн. 42 коп. - основного боргу та 9 763 грн. 69 коп. - витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

3. У позові в частині стягнення 39 696,18 грн. 3% річних та 403 253, 53 грн. інфляційних втрат - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 21.08.2017 р.

Суддя Ю.О.Підченко