Постанова

від 21.10.2009 по справі 3/610

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВ НИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна , 4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17:38 № 3/610

Окружний адміністрати вний суд міста Києва у складі головуючої судді Блажівсь кої Н. Є., при секретарі судово го засідання Миколаєнко І.О.,

розглянув у відкритому су довому засіданні адміністра тивну справу

За позовом ОСОБА_1

до Головного управління соці ального захисту населення ви конавчого органу Київради (К иївської міської державної а дміністрації),

Київського міського центр у по нарахуванню та здійснен ню соціальних виплат,

Управління праці та соціал ьного захисту населення Соло м' янської районної державн ої адміністрації

про стягнення заборгованості

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністра тивного судочинства України в судовому засіданні 21 жовтня 2009 року проголошено вступну т а резолютивну частини Постан ови.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И

ОСОБА_1 (надалі - Поз ивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міст а Києва з позовною заявою до Г оловного управління соціаль ного захисту населення викон авчого органу Київради (Київ ської міської державної адмі ністрації) (надалі - Відпові дач 1), Київського міського цен тру по нарахуванню та здійсн енню соціальних виплат (нада лі - Відповідач 2) та Управлін ня праці та соціального захи сту населення Солом' янсько ї районної державної адмініс трації (надалі - Відповідач 3) про визнання неправомірним и дій щодо виплати Позивачу щ орічної разової матеріально ї допомоги як учаснику бойов их дій за 2003, 2004, 2005, 2006, 2007, 2008 роки у роз мірі меншому, ніж це визначен о статтею 12 Закону України «Пр о статус ветеранів війни, гар антії їх соціального захисту »; визнання права на перераху нок розміру разової грошової допомоги як учаснику бойови х дій та зобов' язання Відпо відачів зробити перерахунок щорічної разової матеріальн ої допомоги як учаснику бойо вих дій за 2003, 2004, 2005, 2006, 2007, 2008 роки і в п одальшому проводити її випла ту відповідно до чинного зак онодавства; стягнення на кор исть Позивача з Відповідачів заборгованість по недоплаче ній щорічній одноразовій доп омозі як учаснику бойових ді й у розмірі 7 158,75 грн.

Позовні вимоги мотивован і тим, що розміри виплачених П озивачу, як учаснику бойових дій, щорічної разової грошов ої допомоги за 2003, 2004, 2005, 2006, 2007, 2008 роки не відповідають чинному зак онодавству України, чим пору шують права Позивача, які гар антовані Законом України «Пр о статус ветеранів війни, гар антії їх соціального захисту » та Конституцією України.

На думку Позивача, виплата йому, як учаснику бойових дій , щорічної разової грошової д опомоги здійснювалась без вр ахування доходів та вимог за значених в рішенні Конституц ійного Суду України від 9 липн я 2007 року та в рішенні Конститу ційного Суду України від 22 тра вня 2008 року. Позивач вважає, що сума недоплати, яка утворила сь внаслідок неправомірних д ій відповідачів повинна бути відшкодована ними в повному обсязі.

Представник Відповідача 1 т а Відповідача 2 в судовому зас іданні проти заявлених позов них вимог заперечив, зазначи вши, що Київський міський цен тр по нарахуванню та здійсне нню соціальних виплат, як орг ан виконавчої влади, керуєть ся в своїй роботі чинними нор мативно-правовими актами та діє в межах правового поля, а т ому законних підстав для вип лати Позивачу суми різниці щ орічної грошової допомоги як учаснику бойових дій за пері од 2003-2008 роки немає, оскільки вип лата зазначених видів допомо г проведена Позивачу у відпо відності до вимог чинного за конодавства.

Представником Відповідачі в 1, 2 було зазначено, що виплата щорічної грошової допомоги як учаснику бойових дій за 2003-20 08 роки була проведена в квітні 2003-2008 років, а тому вважається в иплаченою відповідно до чинн ого законодавства на момент виплати.

Також представник Відпові дачів 1, 2 в судовому засіданні вказав на пропуск Позивачем річного строку звернення до адміністративного суду за з ахистом прав, свобод та інтер есів та наполягав на відмові в задоволенні позову з цієї п ідстави.

Відповідач 3 - Управління п раці та соціального захисту населення Солом' янської ра йонної державної адміністра ції, - явку уповноваженого п редставника до суду не забез печив, про час та дату судовог о засідання повідомлений нал ежним чином.

Розглянувши подані сторо нами документи та матеріали, заслухавши пояснення Позива ча та представника Відповіда чів 1, 2, всебічно і повно з' ясу вавши всі фактичні обставини , на яких ґрунтуються позовні вимоги, об' єктивно оцінивш и докази, які мають юридичне з начення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окр ужний адміністративний суд м іста Києва

В С Т А Н О В И В

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року народ ження, - має статус учасника бойових дій, що підтверджуєт ься дублікатом посвідченням серія НОМЕР_1 від 20 липня 2007 року.

Статтею 17-1 Закону України «П ро статус ветеранів війни, га рантії їх соціального захист у»встановлено, що щорічну ви плату разової грошової допом оги до 5 травня в розмірах, пер едбачених статтями 12 - 16 цьог о Закону, здійснюють органи п раці та соціального захисту населення через відділення з в'язку або через установи бан ків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача ) пенсіонерам - за місцем отр имання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем ї х проживання чи одержання гр ошового утримання.

В судовому засіданні Позив ачем було зазначено, що у 2003, 2004, 20 05, 2006, 2007, 2008 роках щорічна разова г рошова допомога учаснику бой ових дій йому виплачувалася у розмірах, значно нижчих, ані ж ті, які передбачено Законом України «Про статус ветеран ів війни, гарантії їх соціаль ного захисту».

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується п оясненнями сторін, Позивач у квітні 2003 року отримав щорічн у разову грошову допомогу уч аснику бойових дій в сумі 90 гр н., у квітні 2004 року - 120 грн., у кві тні 2005 року та 2006 року - 250 грн., у к вітні 2007 року - 280 грн., у квітні 2008 року - 310 грн.

Таким чином, Суд вважає, що П озивач був обізнаний із сума ми виплат, які йому здійснюва лися у зазначених роках.

Представник Відповідачі в 1, 2 в судовому засіданні напо лягав на застосуванні судом наслідків пропущення Позива чем річного строку звернення до адміністративного суду з а захистом прав, свобод та інт ересів стосовно частини позо вних вимог.

Відповідно до частини 2 стат ті 99 Кодексу адміністративно го судочинства України для з вернення до адміністративно го суду за захистом прав, своб од та інтересів особи встано влюється річний строк, який о бчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була д ізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 1 стат ті 100 Кодексу адміністративно го судочинства України пропу щення строку звернення до ад міністративного суду є підст авою для відмови у задоволен ні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполя гає одна із сторін.

Строк звернення до адмініс тративного суду - це проміжо к часу після виникнення спор у у публічно-правових віднос инах, протягом якого особа ма є право звернутися до адміні стративного суду із позовною заявою за вирішенням цього с пору і захистом своїх прав, св обод чи інтересів. Після закі нчення цього часу особа не вт рачає права звернутися із ад міністративним позовом, але у задоволенні цього позову м оже бути відмовлено на тій пі дставі, що пропущено строк зв ернення.

Дотримання строку звернен ня з адміністративним позово м є однією з умов для реалізац ії права на позов у публічно-п равових відносинах. Вона дис циплінує учасників цих відно син у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловжив анням і сприяє стабільності діяльності суб' єктів владн их повноважень щодо виконанн я своїх функцій.

Встановлення процесуальни х строків законом та судом пе редбачено з метою дисципліну вання учасників адміністрат ивного судочинства та своєча сного виконання ними передба чених Кодексом адміністрати вного судочинства України пе вних процесуальних дій.

Інститут строків в адмініс тративному процесі сприяє до сягненню юридичної визначен ості у публічно-правових від носинах, а також стимулює уча сників адміністративного пр оцесу добросовісно ставитис я до виконання своїх обов' я зків. Ці строки обмежують час , протягом якого такі правові дносини можуть вважатися спі рними; після їх завершення, як що ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відноси ни стають стабільними.

Суд звертає увагу на те, що Позивач був ознайомлений з р озмірами грошової допомоги, які йому виплачувалися у 2003-2008 р оках. Норми законів, які регул юють відносини нарахування т а виплати щорічної допомоги учасникам бойових дій, офіці йно оприлюднені у встановлен ому законом порядку і є загал ьновідомими.

Враховуючи вищевикладен е, Судом не встановлено, а Пози вачем не зазначено про існув ання обставин, що можуть бути визнані судом поважними для пропущення строку звернення до суду, встановленого статт ею 99 Кодексу адміністративно го судочинства України.

Позивачем не надано обґрун тованих пояснень стосовно пр ичин пропуску строку звернен ня до адміністративного суду стосовно частини позовних в имог, а також не надано належн их доказів на підтвердження поважності причини пропуску строку звернення до суду.

Вивчивши матеріали справи , Суд встановив, що Позивач зве рнувся до Окружного адмініст ративного суду міста Києва і з порушенням строку зверненн я до адміністративного суду стосовно частини позовних ви мог, оскільки адміністративн ий позов подано до Окружного адміністративного суду міст а Києва 24 липня 2008 року (про що св ідчить відповідний реєстрац ійний напис на першій сторін ці позовної заяви), а тому позо вні вимоги про перерахунок т а виплату щорічної допомоги учаснику бойових дій за пері од з 2003 року по 24 липня 2007 року не підлягають задоволенню з під став пропуску строку звернен ня до суду відповідно до вимо г частини 1 статті 100 Кодексу ад міністративного судочинств а України.

Стосовно позовних вимог пр о стягнення з Відповідачів н едоплаченої Позивачу, як уча снику бойових дій, щорічної р азової грошової допомоги за період з 24 липня 2007 року по 2008 рік (щорічної разової грошової д опомоги до 5 травня за 2008 рік), Су д вважає за необхідне зазнач ити наступне.

Пунктом 20 Розділу ІІ Закон у України «Про Державний бюд жет України на 2008 рік та про вне сення змін до деяких законод авчих актів України»№ 107-VI від 2 8 грудня 2007 року було внесено зм іни до частини п'ятої статті 12 Закону України «Про статус в етеранів війни, гарантії їх с оціального захисту»та викла дено вказану частину в насту пній редакції: «Щорічно до 5 тр авня учасникам бойових дій в иплачується разова грошова д опомога у розмірі, який визна чається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних пр изначень, встановлених закон ом про Державний бюджет Укра їни».

Статтею 73 Закону України «П ро Державний бюджет України на 2008 рік»надано право Кабіне ту Міністрів України у 2008 році встановлювати розміри соціа льних виплат, які відповідно до законодавства визначають ся залежно від розміру мінім альної заробітної плати, в аб солютних сумах у межах асигн увань, передбачених за відпо відними бюджетними програма ми.

Таким чином, згідно з частин ою 5 статті 12 Закону України «П ро статус ветеранів війни, га рантії їх соціального захист у»(в редакції Закону від 1 січн я 2008 року, яка була чинною на мо мент здійснення виплати) щор ічно до 5 травня учасникам бой ових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, я кий визначається Кабінетом М іністрів України в межах бюд жетних призначень, встановле них законом про Державний бю джет України.

Відповідно до пункту 5 части ни 1 Постанови Кабінету Мініс трів України від 12 березня 2008 р оку № 183 «Про розміри разової г рошової допомоги, що виплачу ється в 2008 році відповідно до З аконів України «Про статус в етеранів війни, гарантії їх с оціального захисту" та "Про же ртви нацистських переслідув ань»установлено, що у 2008 році в иплата разової грошової допо моги, передбаченої Законами України "Про статус ветерані в війни, гарантії їх соціальн ого захисту" та "Про жертви нац истських переслідувань" (дал і - разова грошова допомога) , здійснюється у таких розмір ах: учасникам бойових дій та к олишнім неповнолітнім в'язня м концентраційних таборів, г етто, інших місць примусовог о тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місц ях примусового тримання їх б атьків, - 310 гривень.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 ро ку № 10-рп/2008 у справі за констит уційними поданнями Верховно го Суду України щодо відпові дності Конституції України ( конституційності) окремих по ложень статті 65 розділу I, пунк тів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 роз ділу III Закону України "Про Дер жавний бюджет України на 2008 рі к та про внесення змін до деяк их законодавчих актів Україн и" і 101 народного депутата Укра їни щодо відповідності Конст итуції України (конституційн ості) положень статті 67 розділ у I, пунктів 1 - 4, 6 - 22, 24 - 100 розділу II За кону України "Про Державний б юджет України на 2008 рік та про в несення змін до деяких закон одавчих актів України" (справ а щодо предмета та змісту зак ону про Державний бюджет Укр аїни) визнано такими, що не від повідають Конституції Украї ни (є неконституційними), поло ження статті 67 розділу I, пункт ів 2 - 4, 6 - 8, 10 - 18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20 - 22, 24 - 34, підпун ктів 1 - 6, 8 - 12 пункту 35, пунктів 36 - 100 р озділу II "Внесення змін до дея ких законодавчих актів Украї ни" та пункту 3 розділу III "Прикі нцеві положення" Закону Укра їни "Про Державний бюджет Укр аїни на 2008 рік та про внесення з мін до деяких законодавчих а ктів України" (частина 2 резолю тивної частини Рішення).

Згідно з частиною 5 резолюти вної частини Рішення Констит уційного Суду України від 22 тр авня 2008 року N 10-рп/2008 положення За кону України "Про Державний б юджет України на 2008 рік та про в несення змін до деяких закон одавчих актів України", визна ні неконституційними, втрача ють чинність з дня ухвалення Конституційним Судом Україн и цього Рішення.

Таким чином, з 22 травня 2008 року (з моменту ухвалення Констит уційним судом України рішенн я від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008) втр атила чинність норма щодо вн есення змін до частини 5 статт і 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

До 22 травня 2008 року, і, відпові дно, на момент нарахування та здійснення виплати Позивачу щорічної разової грошової д опомоги до 5 травня у квітні 2008 року, підлягало застосуванню положення саме статті 73 Розді лу І та пункту 20 Розділу ІІ Зак ону України «Про державний б юджет України на 2008 рік», якою б уло надано право Кабінету Мі ністрів України у 2008 році вста новлювати розміри соціальни х виплат, які відповідно до за конодавства визначаються за лежно від розміру мінімально ї заробітної плати, в абсолют них сумах у межах асигнувань , передбачених за відповідни ми бюджетними програмами. Та к, відповідно до пункту 7 части ни 1 Постанови Кабінету Мініс трів України від 12 березня 2008 р . № 183 «Про розміри разової грош ової допомоги, що виплачуєть ся в 2008 році відповідно до Зако нів України «Про статус вете ранів війни, гарантії їх соці ального захисту" виплата уча сникам бойових дій та колишн ім неповнолітнім в'язням кон центраційних таборів, гетто, інших місць примусового три мання, а також дітям, які народ илися у зазначених місцях пр имусового тримання їх батькі в здійснюється у розмірі 310 гр ивень.

Відповідно до частини 2 стат ті 152 Конституції України зако ни, інші правові акти або їх ок ремі положення, що визнані не конституційними, втрачають ч инність з дня ухвалення Конс титуційним судом України ріш ення про їх неконституційніс ть.

Необхідно зазначити, що Ко нституція України не містить положень про недійсність за конів, інших правових актів ч и окремих положень, у випадку визнання їх неконституційни ми, а наголошує, що вони втрач ають силу. Дефініції «визнан ня акту органу влади недійсн им»та «визнання акту таким, щ о втратив силу»не є тотожним и.

Наслідком визнання акту ор гану влади недійсним у судов ому порядку є його відміна з м оменту видання та, відповідн о, не спричиняє будь - яких юр идичних наслідків. Права та о бов' яки, що виникли із акту о ргану влади, який визнано нед ійним, вважаються такими, що н е грунтуються на законодавс тві з моменту їх виникнення.

Наслідком визнання акту т аким, що втратив силу через вс тановлення його незаконност і є припинення його дії. Саме д о таких наслідків згідно Кон ституції України призводить визнання правового акту нек онституційним. Тобто, закони , інші правові акти або їх окре мі положення, визнані неконс титуційними, не підлягають з астосуванню як такі, що відпо відно до частини другої стат ті 152 Конституції України втра тили чинність з дня ухваленн я Конституційним Судом Украї ни рішення про їх неконститу ційність (Рішення Конституці йного Суду України від 14 грудн я 2000 року № 15-рп).

Резюмуючи вищевикладене, С уд також звертає увагу сторі н на наступне.

На момент виникнення спірн их правовідносин, були чинни ми нормативно-правові акти, я кі мали однакову юридичну си лу, але по-різному встановлюв али розмір щорічної одноразо вої грошової допомоги до 5 тра вня (а саме - Закон України «П ро статус ветеранів війни, га рантії їх соціального захист у»та Закон України «Про Держ авний бюджет України на 2008рік »).

Конституція України не вст ановлює пріоритету застосув ання того чи іншого закону, в т ому числі залежно від предме та правового регулювання. Не має також закону України, яки й би регулював питання подол ання колізії норм законів, що мають однакову юридичну сил у.

Оскільки чинним законодав ством України, зокрема, Конст итуцією України, не передбач ено розмежування нормативно -правових актів на загальні т а спеціальні, відтак, виходяч и з принципів теорії держави і права, застосуванню підляг ає той закон (норма), який оста нній регулює суспільно-право ві відносини.

Звичайною є практика, коли н аступний у часі акт містить п ряме застереження щодо повно го або часткового скасування попереднього. Загальновизна ним є й те, що з прийняттям нов ого акту, якщо інше не передба чено самим цим актом, автомат ично скасовується однопредм етний акт, який діяв у часі ран іше. Отже, за наявності декіль кох законів, норми яких по-різ ному регулюють конкретну сф еру суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих ві дносинах застосовуються пол оження закону з урахуванням дії закону в часі за принципо м пріоритету тієї норми, яка п рийнята пізніше.

Таким чином, оскільки на мом ент здійснення виплат Позива чу щорічної разової допомоги як учаснику бойових дій у кві тні 2008 року були чинними статт і 73 та пункт 20 Розділу ІІ Закону України «Про Державний бюдж ет України на 2008 рік», і вказані статті (станом на момент випл ат) не було визнано неконстит уційними, Суд вважає, що суми в иплат, здійснених Позивачу у 2008 році, відповідають розміру , визначеному діючому на час в иникнення спірних відносин з аконодавству.

Судом не приймаються до ува ги посилання Позивача на ріш ення Конституційного Суду Ук раїни від 22 травня 2008 року як на підставу задоволення позовн их вимог, оскільки норми зако ну, які було визнано неконсти туційними вищезазначеним рі шенням, втратили чинність ли ше з 22 травня 2008 року.

Враховуючи вищенаведене, С уд дійшов висновку про те, що н арахування та виплата Позива чу щорічної грошової допомог и як учаснику бойових дій у 2008 р оці здійснені у відповідност і до чинного на час виплати за конодавства з дотриманням пр инципів, встановлених частин ою 3 статті 2 Кодексу адміністр ативного судочинства Україн и.

Згідно з статтею 6 Кон ституції України органи зако нодавчої, виконавчої та судо вої влади здійснюють свої по вноваження у встановлених ці єю Конституцією межах та від повідно до законів України.

Статтею 19 Конституці ї України передбачено, що орг ани державної влади та орган и місцевого самоврядування , їх посадові особи зобов'язан і діяти лише на підставі, в меж ах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією т а законами України.

Відповідно до вимог час тини 3 статті 2 Кодексу адмініс тративного судочинства Укра їни у справах щодо оскарженн я рішень, дій чи бездіяльност і суб' єктів владних повнова жень адміністративні суди пе ревіряють, чи прийняті (вчине ні) вони: …(3) обґрунтовано, тобт о з урахуванням усіх обстави н, що мають значення для прийн яття рішення (вчинення дії).

Частиною 1 статті 11 Кодекс у адміністративного судочин ства України визначено, що ро згляд і вирішення справ в адм іністративних судах здійсню ється на засадах змагальност і сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у до веденні перед судом їх перек онливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначе но, що кожна сторона повинна д овести ті обставини, на яких ґ рунтуються її вимоги та запе речення.

Виходячи з меж заявлених по зовних вимог, системного ана лізу положень чинного законо давства України та матеріалі в справи, Суд дійшов висновку , що викладені в позовній заяв і докази Позивача є необґрун тованими, та відповідно таки ми, що задоволенню не підляга ють.

Водночас, Суд також зверта є увагу на те, що відповідно до частини 3 статті 152 Конституці ї України матеріальна чи мор альна шкода, завдана фізични м або юридичним особам актам и і діями, що визнані неконсти туційними, відшкодовується д ержавою у встановленому зако ном порядку.

Вимоги про відшкодування ш коди, завданої особі актом, як ий визнано неконституційним , вирішуються в порядку цивіл ьного чи господарського судо чинства.

На підставі вищеви кладеного, керуючись статтям и 2, 7, 8, 9, 99, 100, 158, 159, 160, 161, 162, 163 та 254 Кодексу а дміністративного судочинст ва України, Окружний адмініс тративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В

В задоволенні адміністр ативного позову - відмовити повністю.

Постанова може бути оска ржена в порядку та строки, виз начені статтями 185-187 Кодексу а дміністративного судочинст ва України.

Суддя Н. Є. Блажі вська