Постанова

від 31.08.2017 по справі 803/942/17

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2017 року Справа № 803/942/17

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

при секретарі Головатій І.В.,

за участю представника позивача Чорнія Р.Ю.,

представників відповідача Сахарчука А.А., Крисюка Р.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Хан-Електробау Україна до Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області, Головного управління ДФС у Волинській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Хан-Електробау Україна (далі - позивач, ТзОВ Хан-Електробау Україна , товариство) звернулось з позовом до Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі - відповідач1, Володимир-Волинська ОДПІ), Головного управління ДФС у Волинській області (далі - відповідач2, ГУ ДФС у Волинській області), в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача1 від 29.07.2015 №0000922200 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 5923596,00 грн., відповідача2 від 05.05.2017 №0003441403 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 4906657,00 грн. та №000246319 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 150779,33 грн. (в тому числі: 82001,67 грн. - за податковими зобов'язаннями, 20500,42 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), 48277,24 грн. - сума пені).

В обгрунтування позовних вимог товариство вказує на хибність висновків контролюючих органів, викладених в актах перевірки відповідача1 від 13.07.2015 №639/2200/32578653 та відповідача2 від 18.04.2017 №1014/03-20-14-03/32578653, якими встановлено порушення вимог податкового законодавства в частині не віднесення до доходу сум безповоротної фінансової допомоги по простроченій кредиторській заборгованості за зовнішньоекономічними контрактами, укладеними із ТзОВ командитне товариство Хан-Електробау (Німеччина), та, як наслідок, безпідставне віднесення до витрат курсових різниць, нарахованих на суму кредиторської заборгованості. При цьому позивач зазначає, що між сторонами контрактів на кінець кожного бюджетного року складались акти звірки взаєморозрахунків, що в свою чергу в силу вимог частини першої статті 20 Конвенції ООН Про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів від 1974 року зумовлює початок перебігу нового чотирирічного строку позовної давності. Крім того, товариство вказує також на безпідставність висновків відповідача2 про порушення вимог податкового законодавства в частині неутримання та несплати податку з доходу нерезидента із джерелом його походження з України в сумі 88701,00 грн. в частині 15% та 20% у 2015 та 18% у 2016 з доходу, виплаченого громадянину Німеччини ОСОБА_5, оскільки на підтвердження наявності підстави для застосування пільгової ставки податку надало контролюючом органу довідки за 2015 та 2016 про статус вказаного громадянина як резидента та платника податків у Німеччині.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в адміністративних позовах, просив їх задовольнити.

Відповідачі в поданих суду запереченнях (т.1 а.с.202-205, т.2 а.с.85) позовні вимоги ТзОВ Хан-Електробау Україна не визнали та зазначили, що між позивачем та ТзОВ командитне товариство Хан-Електробау (Німеччина) 15.04.2005 та 12.05.2009 укладено договори на імпорт обладнання та інвентарю зі строком їх дії - 2 роки. Додатками до даних контрактів від 30.04.2009 та від 11.05.2011 відповідно строк їх дії було продовжено до повного виконання сторонами всіх договірних зобов'язань. Контролюючий орган стверджує, що оскільки в період, охоплений перевірками (2012-2016), товар по даних контрактах не поставлявся та кошти не перераховувались, тому чотирирічний строк позовної давності, визначений ст.8 Конвенції ООН Про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів від 1974 року, сплив, з огляду на що товариство повинно було віднести суму кредиторської заборгованості до доходу як безповоротну фінансову допомогу. Надані товариством акти звірок, укладені із нерезидентом за 2005-2016, не вказують, по якому конкретно контракту виникла заборгованість, фіксують лише річні обороти між підприємствах по усіх імпортних операціях і не є підставою для переривання позовної давності. Крім того, відповідач2 зазначив, що в ході перевірки позивач не надав довідку, яка б підтверджувала, що громадянин Німеччини ОСОБА_5 є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу, виплаченого йому ТзОВ Хан-Електробау Україна у вигляді відсотків за користування кредитними коштами, тому позивач безпідставно утримав в неповному обсязі податок з доходів фізичних осіб.

В судовому засідання представники відповідача2 підтримали подані заперечення в повному обсязі та просили відмовити в задоволенні позовних вимог товариства.

Відповідач1 в судове засідання свого представника не направив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду (а.с.92), з огляду на що справу вирішено у його відсутності на підставі положень частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що Нововолинською ОДПІ (правонаступником якої є Володимир-Волинська ОДПІ) з 25.06.2015 по 30.06.2015 проведено планову виїзну перевірку ТзОВ Хан-Електробау Україна з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2014, за наслідками якої складено акт від 13.07.2015 №639/2200/32578653 (т.2 а.с.17-61). Даним актом встановлено порушення, зокрема, п.137.10 ст.137 Податкового кодексу України (далі - ПК України), внаслідок чого товариством завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 5923596,00 грн., в тому числі за 2014 - в сумі 5923596,00 грн.

На підставі акта перевірки від 13.07.2015 №639/2200/32578653 Нововолинською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 29.07.2015 №0000922200 про зменшення ТзОВ Хан-Електробау Україна суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 5923596,00 грн. (т.2 а.с.62).

Судом також встановлено, що ГУ ДФС у Волинській області з 14.03.2017 по 10.04.2017 проведено планову виїзну документальну перевірку ТзОВ Хан-Електробау Україна з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2016, за наслідками якої складено акт від 18.04.2017 №1014/03-20-14-03/32578653 (т.1 а.с.9-66). За висновками даного акта перевірки контролюючим органом встановлено порушення товариством пп.14.1.257 п.14.1 ст.14, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, п.3 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності , п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , Інструкції про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, п.4 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 Вплив змін валютних курсів , внаслідок чого товариством завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 4906658,00 грн.; ст.ст.103, 167 та п.170.10 ст.170 ПК України, внаслідок чого ТзОВ Хан-Електробау Україна неутримано та несплачено податок з доходів нерезидентів із джерелом його походження з України в сумі 88701,00 грн. в частині 15% та 20% у 2015 та 18% у 2016 з доходу, виплаченого громадянину Німеччини ОСОБА_5.

На підставі акта перевірки від 18.04.2017 №1014/03-20-14-03/32578653 відповідач2 виніс податкові повідомлення-рішення від 05.05.2017 №0003441403 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 4906657,00 грн. та №000246319 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 150779,33 грн. (в тому числі: 82001,67 грн. - за податковими зобов'язаннями, 20500,42 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), 48277,24 грн. - сума пені) (т.1 а.с.194-195).

Надаючи правову оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, суд приходить до таких висновків.

Як свідчать матеріали перевірок, висновки контролюючих органів про порушення вимог податкового законодавства базуються на тому, що ТзОВ Хан-Електробау Україна безпідставно не віднесло до доходів суми безповоротної фінансової допомоги у вигляді простроченої кредиторської заборгованості по імпортних контрактах, укладених 15.04.2005 та 12.05.2009 із ТзОВ командитне товариство Хан-Електробау (Німеччина) на поставку обладнання та інвентарю, та неправомірно збільшило витрати на суму курсових різниць, нарахованих на протерміновану кредиторську заборгованість. Крім того, висновок контролюючого органу про неутримання та несплату податку з доходів фізичних осіб базується на відсутності у позивача доказів наявності підстав для застосування пільгової ставки вказаного податку при виплаті доходу на користь нерезидента - громадянина Німеччини ОСОБА_5.

Так, за приписами пп.14.1.257 п.14.1 ст.14 ПК України безповоротною фінансовою допомогою визнається, зокрема, сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності.

Як передбачає Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 Зобов'язання , затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20, якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду. Отже, сума безповоротної фінансової допомоги включається до доходів платника податків.

Водночас правила обчислення та застосування строків позовної давності закріплені у Цивільному кодексі України (далі - ЦК України).

Так, ст.256 ЦК України визначає, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Цивільне законодавство встановлює загальну позовну давність тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України) та спеціальну позовну давність: скорочену або більш тривалу порівняно із загальною (ст.258 ЦК України).

Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу (ч.1 ст.260 ЦК України).

Частинами першою та пятою статті 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Водночас відповідно до статті 8 Конвенції ООН про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів 1974 року (далі - Конвенція) строк позовної давності встановлюється у чотири роки.

Частиною першою статті 20 Конвенції передбачено, що якщо боржник до закінчення строку позовної давності у письмовій формі визнає своє зобов'язання перед кредитором, то від дня такого визнання розпочинається новий чотирирічний строк давності позову.

Отже, як національне, так і міжнародне законодавство закріплюють положення щодо переривання перебігу позовної давності і при виконанні зовнішньо-економічних договорів перериванням строку давності є письмове визнання боржником свого зобов'язання перед кредитором.

З матеріалів справи вбачається, що між ТзОВ командитне товариство Хан-Електробау (Німеччина) як продавцем та ТзОВ Хан-Електробау Україна як покупцем 15.04.2005 укладено договір зовнішньо-економічної діяльності по продажу обладнання та інвентарю №1. Термін дії даного договору становить до 01.05.2007. Додатком №2 до вказаного договору від 11.04.2007 термін його дії пролонговано до 01.05.2009. Додатком №3 до договору від 30.04.2009 термін дії договору визначений повним виконанням обома сторонами всіх зобов'язань, передбачених даним договором (т.1 а.с.130-137).

Також між ТзОВ командитне товариство Хан-Електробау (Німеччина) як продавцем та ТзОВ Хан-Електробау Україна як покупцем 12.05.2009 укладено договір зовнішньо-економічної діяльності по продажу обладнання та інвентарю №1. Термін дії даного договору становить до 12.05.2011. Додатком №3 до вказаного договору від 11.05.2011 термін його дії визначений повним виконанням обома сторонами всіх зобов'язань, передбачених даним договором (т.1 а.с.112-117).

Стан здійснення взаємних розрахунків між ТзОВ Хан-Електробау Україна та ТзОВ командитне товариство Хан-Електробау (Німеччина) засвідчений відповідними актами станом на 31.12.2005, на 31.12.2006, на 31.12.2007, на 31.12.2008, на 31.12.2009, на 31.12.2010, на 31.12.2011, на 31.12.2012, на 31.12.2013, на 31.12.2014, на 31.12.2015 та на 31.12.2016, які скріплені підписами та печатками сторін договору.

Отже, факт визнання боржником, в даному випадку ТзОВ Хан-Електробау Україна , заборгованості перед своїм кредитором - ТзОВ командитне товариство Хан-Електробау (Німеччина) письмово підтверджений, а тому в силу вимог ч.1 ст.20 Конвенції перебіг чотирирічного строку позовної давності розпочинається заново від дня такого визнання. Зазначене дає суду підстави дійти висновку про те, що контролюючий орган безпідставно визнав кредиторську заборгованість позивача перед ТзОВ командитне товариство Хан-Електробау (Німеччина) безповоротною фінансовою допомогою та, як наслідок, необгрунтовано встановив заниження доходів на вказану суму.

При цьому, суд не бере до уваги твердження представників відповідача2 про те, що надані позивачем акти звірки взаєморозрахунків не вказують, по якому конкретно контракту виникла та рахується заборгованість, з огляду на що до уваги не повинні братись. Так, при проведенні перевірки ГУ ДФС у Волинській області встановило, що між позивачем та ТзОВ командитне товариство Хан-Електробау (Німеччина) було укладено всього три імпортних контракти - від 15.04.2005, від 12.05.2009 та від 12.01.2011, дані про виконання яких наведені у додатку до акту перевірки (т.1 а.с.63). В судовому засіданні заперечень щодо правильності визначення позивачем сукупної суми заборгованості по вказаних трьох імпортних контрактах представники відповідача2 не надали. Крім того, з наданих позивачем розшифровок по актах звірки від 31.12.2012, від 31.12.2013, від 31.12.2014, від 31.12.2015 та від 31.12.2016 вбачається, коли і на підставі якого документа по кожному контракту виникла заборгованість (т.2 а.с.97-246, т.3 а.с.1-113). Вказану інформацію контролюючий орган міг дослідити в ході проведення перевірки.

З врахуванням вищевикладеного, висновки Володимир-Волинської ОДПІ та ГУ ДФС у Волинській області, викладені в актах перевірок позивача, щодо заниження доходу внаслідок невіднесення до його складу безповоротної фінансової допомоги у вигляді простроченої кредиторської заборгованості на суму 5923596,00 грн. по контракту від 15.04.2005 та на суму 1776242,25 грн. по контракту від 12.05.2009 не відповідають фактичним обставинам справи.

Крім того, за вищевказаних обставин також безпідставним є висновок відповідача2 про завищення ТзОВ Хан-Електробау Україна витрат в сумі 3130415,57 грн., що становить курсові різниці, які нараховані на суму кредиторської заборгованості по контракту від 15.04.2005 в сумі 2830359,00 грн. та по контракту від 12.05.2009 в сумі 300056,00 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення Володимир-Волинської ОДПІ від 29.05.2015 №0000922200 та ГУ ДФС у Волинській області від 05.05.2017 №0003441403, якими товариству зменшено суму від'ємного значення об'єктом оподаткування податком на прибуток в розмірі 5923596,00 грн. та 4906657,00 грн. відповідно, прийняті неправомірно, без врахуванням усіх обставин, що мають значення для їх прийняття, а тому підлягають скасуванню як протиправні.

Натомість, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення відповідача2 від 05.05.2017 №000246319 про визначення ТзОВ Хан-Електробау Україна суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 150779,33 грн. (в тому числі: 82001,67 грн. - за податковими зобов'язаннями, 20500,42 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), 48277,24 грн. - сума пені) прийняте у відповідості до вимог чинного податкового законодавства з огляду на таке.

Судом встановлено, що між громадянином Федеративної Республіки Німеччина ОСОБА_5 як кредитором та ТзОВ Хан-Електробау Україна як отримувачем кредиту 02.06.2009 укладено договір фінансового кредиту №8, за яким кредитор надав отримувачу кредиту грошові кошти в сумі 100000,00 Євро в цілях поповнення обігових коштів. Умовами договору визначено, що повернення отриманої суми здійснюється помісячно в розмірі 3000 Євро і процентів по кредиту, які нараховуються в розмірі 5% річних, до повного погашення суми фінансового кредиту по договору (т.1 а.с.138-140).

Як свідчить акт перевірки відповідача2 від 18.04.2017 №1014/03-20-14-03/32578653, товариство у 2015-2016 роках виплатило на користь нерезидента дохід (відсотки за користування кредитом) в загальній сумі 23765,46 Євро, що еквівалентно 575077,71 грн., при цьому у 2015 сплатило податок з доходів фізичних осіб за пільговою ставкою 5% в сумі 23000,00 грн., у 2016 сплату податку не здійснювало.

На підтвердження правомірності застосування пільгової ставки податку з доходів фізичних осіб товариство надало податкові довідки за 2015 та 2016 роки, видані Фінансовим управлінням м.Гіссен ОСОБА_5 про те, що він з 01.01.1980 зареєстрований в даному органі як платник податку на прибуток; на момент видачі довідок заборгованість зі сплати податків відсутня; відстрочені суми податків відсутні; відсутні суми податків, стягнення яких було б призупинено; податки, які були встановлені та підлягали сплаті, завжди сплачувались вчасно; подання обов'язкових декларацій здійснювалось вчасно (т.1 а.с.141-145).

Так, відповідно до п.п.103.1-103.5 ст.103 ПК України застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.

Особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України. Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.

Бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів. При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.

Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

Отже, в силу приписів податкового законодавства належним документом, що надає право податковому агенту на застосування пільгової ставки податку при виплаті доходу нерезиденту, є довідка, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Однак, надані позивачем довідки не підтверджують статус ОСОБА_5 як резидента Федеративної Республіки Німеччина, а лише вказують на факт перебування його на податковому обліку у вказаній країні.

За таких обставин висновок ГУ ДФС у Волинській області про заниження позивачем податку з доходів фізичних осіб внаслідок його неутримання та несплати при виплаті доходу нерезиденту на загальну суму 88701,00 грн. відповідає фактичним обставинам справи, а тому винесене за вказаним порушенням податкове повідомлення-рішення відповідача2 від 05.05.2017 №000246319 є правомірним, з огляду на що в задоволенні цієї частини позовних вимог ТзОВ Хан-Електробау Україна слід відмовити.

Як визначено частинами першою, третьою статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином, слід присудити на користь позивача здійснені ним і документально підтверджені судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам в розмірі 88854,00 грн. (платіжне доручення №2594 від 27.07.2017 (т.2 а.с.2)) за рахунок бюджетних асигнувань Володимир-Волинської ОДПІ, а в розмірі 73599,86 грн. (платіжне доручення №2589 від 26.07.2017 (т.1 а.с.2)) за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Волинській області.

Керуючись ст.ст.11, 17, 158, 160, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області від 29 липня 2015 року №0000922200 та Головного управління ДФС у Волинській області від 05 травня 2017 року №0003441403.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Хан-Електробау Україна (45400, Волинська обл., м.Нововолинськ, вул.Шахтарська, 39А, код ЄДРПОУ 32578653) за рахунок бюджетних асигнувань Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (44700, Волинська обл., м.Володимир-Волинський, вул.Ковельська, 63, код ЄДРПОУ 39497267) судовий збір в сумі 88854,00 грн. (вісімдесят вісім тисяч вісімсот п'ятдесят чотири грн. 00 коп.).

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Хан-Електробау Україна (45400, Волинська обл., м.Нововолинськ, вул.Шахтарська, 39А, код ЄДРПОУ 32578653) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Волинській області (43010, Волинська обл., м.Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ 39400859) судовий збір в сумі 73599,86 грн. (сімдесят три тисячі п'ятсот дев'яносто дев'ять грн. 86 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій

Постанова в повному обсязі складена 01 вересня 2017 року.