Справа № 2-1502/2010 Провадження № 2-1502/2010
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.08.2010 року м.Вільнянськ
Вільнянський районний суд Запорізької області у складі
головуючого судді Кіяшко В.О.,
при секретарі Любасенко А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України Вільнянського району Запорізької області про визнання незаконною бездіяльність управління ПФУ в Вільнянському районі, зобов'язання провести перерахунок пенсії та сплатити підвищення до пенсії, як дитині війни, згідно Закону України Про соціальний захист дітей війни ,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з цивільним позовом до Управління Пенсійного фонду України Вільнянського району Запорізької області про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги як дитині війни, вказавши в позовній заяві, що він відповідно до статті 1 Закону України ( 2195-ІУ від 18.11.2004 року Про соціальний захист дітей війни є дитиною війни. Згідно зі статтею 6 зазначеного Закону з 1 січня 2006 року йому повинна виплачуватись щомісячна ;соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. У 2006-2007 роках йому така допомога не нараховувалась і не виплачувалась, а у 2008-2010 роках нараховувалась і ^планувалась у неповному розмірі - 10%.
У зв'язку з чим позивач змушений звернутись до суду з вказаним позовом і просить суд:
визнати її право, як особи зі статусом Дитини війни на отримання державної соціальної допомоги, до пенсії в розмірі 30% з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., та з 22.05.08р. по теперішній час та зобов'язати відповідача сплачувати її у подальшому;
визнати незаконною бездіяльність відповідача, що призвела до порушення його права на 30% підвищення пенсії з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік та з 22.05.2008 року по теперішній час, передбаченого ст. 6 Закону України Про соціальній захист дітей війни , Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 та Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008
зобов'язати відповідача провести перерахунок його пенсії, з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року до чинного часу з урахуванням підвищення її на 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни, зобов'язавши сплатити недоплачену суму за строк з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по теперішній час;
Представник відповідача надіслав до суду заперечення на позов, в якому зазначив, що позивач згідно пенсійного посвідчення є дитиною війни і має право на пільги встановлені ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни . ОСОБА_2 України п. 17 ст. 77 Закону № 3235-ІУ від 20.12.2005року Про державний бюджет України на 2006 рік зупинила дію ст. 6 вищезазначеного Закону. Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також Закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.
Водночас Конституційний суд України у п. З мотивувальної частини рішення від 03.10.1997року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайно є практика, коли наступний акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше . За змістом ч. З ст. 150 Конституції України рішення конституційного суду України є обов'язковим до виконання на території України. Отже, за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суд повинен застосовувати положення закону з урахуванням дії в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше. Виходячи з наведеного вимоги позивача за 2006 рік не можуть бути задоволені судом. Враховуючи, що законом України № 2195 передбачено, що фінансування виплат цим законом проводиться із державного бюджету України, а не з бюджету Пенсійного фонду України, у зв'язку з чим представник не вбачає будь яких порушень з боку управління ПФУ. Законодавством до 01.01.2008р. не було встановлено величини, з якої мало обчислюватися вказане підвищення, що не давало можливості визначити його розмір. З 01.01.2008р. механізм реалізації положень ст. 6 Закону № 2195 був врегульований шляхом внесення змін до цієї статті Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України згідно з якими дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії виплачується підвищення в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни у розмірі 10% - що було зроблено. У зв'язку з чим представник відповідача з позовом не погоджується і просить суд відмовити позивачу в його задоволенні.
Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі у зв'язку з тим, що в силу свого віку часто хворіє. Відповідачем також надіслано заяву про розгляд справи без участі його представника.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1, є особою, на яку поширюється дія с. І Закону, який набрав чинності з 01 січня 2006 року, і він набув статусу дитини війни , а тому згідно зі ст. 6 Закону має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни який набрав чинності 01.01 .Оброку, дітям війни пенсія підвищується на 30% мінімального розміру пенсії за віком.
Згідно з п. 12 ст. 71 Закону України Про Державний бюджет України на 2007 рік зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни .
Але рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), певні норми законодавства України, у тому числі, п. 12 ст. 71 та ст. 111 Закону України Про Державний бюджет України на 2007 рік .
А рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 28/2008 № 10-рп/2008) положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8. 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24- 34. підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу П Внесення змін до деяких законодавчих актів України та пункту 3 розділу Ш Прикінцеві положення Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України - визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Таким чином, з прийняттям Конституційним Судом України рішення № 6-рп від 09.07.2007 р. та рішення № 28/2008 (№ 10-рп/2008) від 22.05.2008 р. положення Закону України Про Державний бюджет України на 2007 рік та Про Державний бюджет України на 2008 рік , які призупиняли дію ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни визнані неконституційними, то під час вирішення спору необхідно застосовувати положення Закону з урахуванням його дії в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка стала діяти пізніше, тобто положення ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни .
Зміст ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни не коригувався та вона у 2009 та 2010 роках не була обмежена у дії.
На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком законодавче визначене тільки ст. 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність. Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України Про прожитковий мінімум від 15.07.99 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком. Таким чином, розмір підвищення до пенсії особам, які мають статус дитини війни , передбачений ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни , повинен обчислюватись виходячи з розміру прожиткового мінімуму встановленого
для осіб, що втратили працездатність, який встановлено чинним законодавством на кожний бюджетний рік, а саме 2007, 2008, 2009 роки. Отже, суд вважає заперечення відповідача щодо не визначення розміру мінімальної пенсії здійснення розрахунків необґрунтованими.
Крім того, відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини у справі Кечко проти України від 08.11.2005р., що є частиною національного законодавства, органи влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Невизначеності механізму, джерел та процедури виплати, не є підставою для невиконання Закону. Крім того, після ухвалення рішення судом нарахування і виплата має проводитися в порядку, визначеному законодавством для виконання судових рішень.
Постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян є підзаконним нормативним актом і не повинна застосовуватись відповідачем як така, що суперечить Закону, який має вищу юридичну силу.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
За Преамбулою Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Статтею 58 зазначеного Закону на пенсійний фонд покладається керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статусом Пенсійного фонду.
Відповідно до п. 15 Положення Про Пенсійний фонд України , Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження через створенні в установленому порядку територіальні управління.
Надання дітям війни соціальної підтримки є державною програмою соціальної допомоги, яка згідно ст. 87 Бюджетного кодексу України відноситься до виплат Державного бюджету, а Пенсійний фонд України згідно ст. 21 Бюджетного кодексу України є розпорядником бюджетних коштів для здійснення програми соціальної підтримки дітям війни та відповідно до ч. 4 ст. 22 Бюджетного кодексу України розробляє план своєї діяльності до завдань та функцій, визначених нормативно-правовими актами, виходячи з необхідності досягнення конкретних результатів за рахунок бюджетних коштів, а також розробляє на підставі плану діяльності проект кошторису та бюджетні запити і подає їх до Мінфіну України чи місцевого фінансового органу, затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нічого рівня (до яких відноситься і відповідач) та інше.
Таким чином, вищенаведені норми свідчать про те, що обов'язок по нарахуванню та виплаті позивачу пенсії, підвищеної на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України № 2195-1У від 18.11.2004р. - покладено саме на відповідні територіальні управління за місцем його проживання.
Відповідно до глави 4 Бюджетного кодексу України про бюджетний процес та встановленому у ст. 35 Бюджетного кодексу України порядку розроблення бюджетних запитів, які враховуються при підготовці проекту Державного бюджету України - що правомірним вважалися б дії відповідача у разі прийняття ним участі у формуванні Бюджету України, як це передбачено діючими нормами-правовими актами, тобто відповідні звернення до Головного Управління та Пенсійного Фонду України з пропозиціями щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для його діяльності після надання Конституційним Судом України роз'яснень щодо неконституційності положень Закону України Про бюджет України на 2007 рік та на наступний бюджетний період. І
такої можливості відповідач не був позбавлений.
Згідно з ч. 2 ст. 1 ЦК України до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.
Ураховуючи наведене та відповідні спеціальні законодавчі акти, які підлягають застосуванню у справах із соціальних правовідносин, що носять публічно-правовий характер, суд може визнати дії відповідачів законними чи незаконними та в разі незаконності їхніх дій - зобов'язати провести нарахування/перерахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум.
За таких обставин суд вважає, що вимоги позивача щодо визнання незаконною бездіяльність відповідача, та зобов'язання відповідача до нарахування і сплати невиплаченої за період з 09.07.07 року по 31.12.07р., з 22.05.08 року по 31.12.2008р., 01.01.2009року по 31.12.2009р., з 01.01.2010р. по 07.06.2010 - на день звернення до суду за захистом своїх порушених прав, є законними, обґрунтованими та мають бути задоволені.
Стосовно вимоги про зобов'язання відповідача у подальшому сплачувати підвищення до пенсії, задоволенню не підлягають так як суд не вправі вирішувати спори на майбутнє.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 57-60 ЦПК України, ст.ст. 19, 152 Конституції України, рішенням Європейського Суду з прав людини у справі Кечко проти України від 08.11.05 року за заявою № 63134/00, Рішенням Конституційного суду України № 6-рп від 09.07.07 року, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.08 року, ст.ст. І, 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни , ст. 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , ст. 2 Закону України Про прожитковий мінімум ,
ВИРІШИВ:
Цивільний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України Вільнянського району Запорізької області про стягнення підвищення до пенсії, як дитині війни, згідно Закону України Про соціальний захист дітей війни - задовольнити частково.
Визнати незаконною бездіяльність управління Пенсійного фонду України у Вільнянському районі Запорізької області, що призвела до порушення права ОСОБА_1 на 30% підвищення її пенсії, за період з 09 липня 2007р. по 31 грудня 2007 рік, за період з 22 травня 2008р. по 31.12.2008р., за період з 01.01.2009р. по 31.12.2009р., за період з 01.01.2010р. по 07.06.2010, передбаченого ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни , такі дії визнані як незаконні згідно рішення Конституційного Суду України від 09.07.07р. № 6-рп/2007р., та Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008р.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Вільнянському районі Запорізької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1, 27.05.1945р.н., недоплачену соціальну допомогу, яка передбачена ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни , дитині війни в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням положень ч. 1 ст. 28 Закону України Про загально обов'язкове державне пенсійне страхування за період з 09 липня 2007р. по 31 грудня 2007 рік, за період з 22 травня 2008р. по 31.12.2008р., за період з 01.01.2009р. по 31.12.2009р., за період з 01.01.2010р. по 07.06.2010, з урахуванням раніше сплачених сум соціальної допомоги, як Дитині війни за ці періоди.
В задоволенні іншої частини позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя Вікторія Олександрівна Кіяшко
19.08.2010
Суд | Вільнянський районний суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 19.08.2010 |
Оприлюднено | 05.09.2017 |
Номер документу | 68610258 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Вільнянський районний суд Запорізької області
Кіяшко В. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні