Постанова

від 31.08.2017 по справі 812/820/17

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

12.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 серпня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/820/17

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Петросян К.Є.,

при секретарі судового засідання: Дюкаревій М.І.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представник відповідача - Панасенка Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування акту розслідування нещасного випадку,-

ВСТАНОВИВ:

12.06.2017 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Луганського окружного адміністративного суду із позовом до Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка (далі - ЛДУВС імені Е.О. Дідоренка або відповідач) про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування акту розслідування нещасного випадку.

В обґрунтування пред'явленого позову зазначив наступне.

Відповідно до розпорядження МВС України від 02.12.2010 №1115 Про організацію підвищення кваліфікації та спеціалізації працівників органів внутрішніх справ України у 2011 році та плану - рознарядки МВС України на 2011 рік, з 06 по 11 червня 2011 року в ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка проходили курси підвищення кваліфікації старших оперуповноважених в особливо важливих справах, старших оперуповноважених, оперуповноважених відділів, секторів розкриття злочинів проти особи У(В)КР ГУМВС, УМВС. На курси від ГУМВС України в Донецькій області на навчання було направлено позивача, оперуповноваженого УКР ГУМВС України в Донецькій області майора міліції ОСОБА_1

Позивач своєчасно прибув у розпорядження Луганського університету та зареєструвався. 10.06.2011 близько 17 год. 30 хв. на вулиці Артема м.Луганська ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження, в результаті чого був доставлений спочатку до Луганської обласної лікарні, а потім до Донецького обласного травматологічного центру.

З вказаного часу до 20.05.2015 року відповідач не надав позивачу відповідний акт розслідування нещасного випадку та акт самого нещасного випадку.

Після звернення ОСОБА_1 до МВС України відповідач видав акт розслідування нещасного випадку, що стався 10.06.2011 за формою Н-5 від 21.05.2015 та акт про нещасний випадок невиробничого характеру за формою НТ від 26.05.2015.

Не погоджуючись із даними актами, оскільки в них зазначалось про факт знаходження позивача у стані алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 звернувся із позовом до Сумського окружного адміністративного суду.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 23.10.2015 по справі №818/3302/15 визнано протиправним та скасовано акт розслідування нещасного випадку, що стався 10.06.2011 за формою Н-5 від 21.05.2015 та акт про нещасний випадок невиробничого характеру за формою НТ від 26.05.2015; зобов'язано Луганський державний університет внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка повторно провести розслідування нещасного випадку, що стався 10.06.2011 із позивачем. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.01.2016 постанову Сумського окружного адміністративного суду від 23.10.2015 по справі 3818/3302/15 залишено без змін.

У зв'язку із невиконанням відповідачем вимог постанови суду та зупинення проведення службового розслідування до прийняття рішення по кримінальному провадженню №12015050380001100 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, позивач знову звернувся до суду.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 07.06.2016 по справі №818/431/16 визнано протиправною бездіяльність Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка щодо не проведення службового розслідування нещасного випадку, що стався 10.06.2011 із позивачем у строк, передбачений Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах МВС України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.12.2002 №1346, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 31.01.2003 за №83/7404. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2016 постанову Сумського окружного адміністративного суду від 07.06.2016 по справі №818/431/16 залишено без змін.

Після цього відповідачем був виданий ОСОБА_1 акт розслідування нещасного випадку, що стався 10.06.2011 за формою Н-5 від 29.08.2016 та акт про нещасний випадок невиробничого характеру за формою НТ від 29.08.2016.

У зв'язку із зазначенням в актах про знаходження позивача у стані алкогольного сп'яніння, а також зазначенням того, що травма не пов'язана з виконанням службових завдань, позивач знову звернувся до суду із позовом.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 05.04.2017 по справі №818/1163/16 визнано протиправним та скасовано акт розслідування нещасного випадку, що стався 10.06.2011 за формою Н-5 від 29.08.2016 та акт про нещасний випадок невиробничого характеру за формою НТ від 29.08.2016; зобов'язано Луганський державний університет внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка повторно провести розслідування нещасного випадку, що стався 10.06.2011 із позивачем.

Після цього рішення, відповідачем втретє надано позивачу акт розслідування нещасного випадку, що стався 10.06.2011 за формою Н-5 від 18.05.2017 та акт про нещасний випадок невиробничого характеру за формою НТ від 18.05.2017.

З даними актами позивач не згоден, оскільки в них зазначено, що він перебував у стані алкогольного сп'яніння, але ніяких доказів цьому не має. Зазначив, що у виписному епікризі Луганської міської багатопрофільної лікарні №2 від 11.06.2011 №5366 є великі розбіжності. У зв'язку із суперечливістю медичної документації зауважує, що неможливо встановити стан алкогольного сп'яніння, якщо позивач відмовився від здачі аналізів. Стан алкогольного сп'яніння можливо встановити тільки при аналізі крові та сечі, але згідно медичних документів ОСОБА_1 їх не здавав. Тому вважає, що в даному випадку в акті треба зазначити, що він був тверезий.

Крім того, в даних актах знову зазначено, що травма не пов'язана з виконанням службових обов'язків, хоча доказів, які б спростовували матеріали кримінального провадження, покази свідків та покази самого ОСОБА_1, відповідач не має. До теперішнього часу свідки по даній справі відповідачем не опитані, а їхні покази та покази ОСОБА_1 в рамках кримінального провадження до уваги не беруться.

На підставі викладеного, вважає, що дані акти підлягають скасуванню та просив суд визнати протиправними дії посадових осіб Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка щодо зазначення в акті розслідування нещасного випадку, що стався 10.06.2011 за формою Н-5 від 18.05.2017 та в акті про нещасний випадок невиробничого характеру за формою НТ від 18.05.2017 факу знаходження ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння, так як згідно постанови Сумського окружного адміністративного суду від 23.10.2015 по справі №818/3302/15 було вказано про незаконність зазначення про знаходження позивача в стані алкогольного сп'яніння; визнати протиправним та скасувати акт розслідування нещасного випадку, що стався 10.06.2011 за формою Н-5 від 18.05.2017 та акт про нещасний випадок невиробничого характеру за формою НТ від 18.05.2017; зобов'язати Луганський державний університет внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка повторно провести розслідування нещасного випадку, що стався 10.06.2017 із ОСОБА_1

Клопотанням від 04.08.2017 позивач збільшив позовні вимоги та просив суд:

- визнати протиправними дії посадових осіб ЛДУВС імені Е.О. Дідоренка щодо зазначення в акті розслідування нещасного випадку, що стався 10.06.2011 за формою Н-5 від 18.05.2017 та в акті про нещасний випадок невиробничого характеру за формою НТ від 18.05.2017 факту знаходження ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння, так як згідно постанови Сумського окружного адміністративного суду від 23.10.2015 по справі №818/3302/15 було вказано про незаконність зазначення знаходження ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння;

- визнати протиправними дії посадових осіб ЛДУВС імені Е.О. Дідоренка щодо зазначення в акті розслідування нещасного випадку, що стався 10.06.2011 за формою Н-5 від 18.05.2017 та в акті про нещасний випадок невиробничого характеру за формою НТ від 18.05.2017 автомобіля з державним номером НОМЕР_1, замість автомобіля з державним номером НОМЕР_2;

- визнати протиправними дії посадових осіб ЛДУВС імені Е.О. Дідоренка щодо не зазначення в акті розслідування нещасного випадку, що стався 10.06.2011 за формою Н-5 від 18.05.2017 та в акті про нещасний випадок невиробничого характеру за формою НТ від 18.05.2017 конкретних обставин дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася із ОСОБА_1, щодо не зазначення винних у даній дорожньо-транспортній пригоді та щодо не зазначення нормативно-правового акта, який порушили винні особи даної дорожньо-транспортної пригоди;

- визнати протиправним та скасувати акт розслідування нещасного випадку, що стався 10.06.2011 за формою Н-5 від 18.05.2017 та акт про нещасний випадок невиробничого характеру за формою НТ від 18.05.2017;

- зобов'язати ЛДУВС імені Е.О. Дідоренка повторно провести розслідування нещасного випадку, що стався 10.06.2011 із ОСОБА_1 (а.с.147-148).

Позивач у судовому засіданні (в режимі відеоконференції) позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, надав суду письмові заперечення (а.с.10-16), відповідно до яких зазначив наступне.

На виконання постанови Луганського окружного адміністративного суду по справі №818/1163/16 від 05.04.2017 та керуючись вимогами Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 №1346 (далі - Наказ МВС №1346), наказом ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка №75 від 18.04.2017 було створено комісію з проведення повторного розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 10.06.2011 у м. Луганськ, смт. Ювілейне (Катеринівка).

Під час проведення повторного розслідування комісією ОСОБА_1 за станом свого здоров'я не зміг особисто прибути для надання більш детальних пояснень, але погодився надіслати їх поштою та засобом електронного зв'язку. Комісія 05.052017 отримала детальні повторні пояснення ОСОБА_1, в яких він зазначив, що тілесні ушкодження він отримав внаслідок наїзду транспортного засобу марки Камаз , державний номер НОМЕР_1, під час намагання ним затримати водія цього ж транспортного засобу. Додатково ОСОБА_1 вказав, що водій згаданого автомобіля перед наїздом на нього вчинив злочин, а саме збив невідому йому літню жінку, тому ОСОБА_1 вирішив вжити певні дії щодо затримання водія. Згідно копії висновку експерта від 27.07.2015 року №57, наданого ОСОБА_1, було встановлено, що з урахування широти та різносторонньої локалізації тілесних ушкоджень виключена можливість їх отримання під час падіння з висоти власного зросту.

В той же час, факт отримання 10.06.2011 ОСОБА_1 тілесних ушкоджень в м. Луганську було зареєстровано в ЖРЗПЗ Луганського міського управління ГУМВС України в Луганській області від 11.06.2011 №1765, яким за результатами проведення перевірки було винесено постанову від 19.01.2012 №482 про відмову в порушенні кримінальної справи на підставі п. 1 ст. 6 КГЖ України (за відсутністю події злочину).

У зв'язку з тим, що сам нещасний випадок, щодо якого проводилося повторне розслідування комісією стався з ОСОБА_1 10.06.2011 у м. Луганську, смт. Ювілейне (Катеринівка), яке згідно розпорядження КМУ №1085-р від 07.11.2014 віднесено до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, то і з'ясувати всі обставини нещасного випадку, зокрема щодо одержання всієї медичної документації, обстеження місця події, опитування водія транспортного засобу, опитування всіх свідків як самої події, так і медичних працівників, які надавали ОСОБА_1 першу медичну допомогу, встановлення фактів порушення ПДР будь-ким з учасників нещасного випадку членам комісії не вдалося можливим.

Крім того, комісією було встановлено, що 15.06.2015 ОСОБА_1 звернувся до чергової частини Костянтинівського МВ ГУМВС України в Донецькій області з заявою про спричинення йому 10.06.2011 тілесних ушкоджень у м. Луганську в результаті ДТП. Вказана заява була внесена до ЄРДР №12015050380001100.

В кримінальному проваджені №12015050380001100 від 16.07.2015, порушеному Костянтинівським МВ ГУМВС України в Донецькій області за фактом отримання ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, досудове розслідування триває дотепер, обвинувальний чи виправдувальний вирок не винесено, винних осіб не встановлено. При цьому, в зазначеному кримінальному провадженні були допитані в якості свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_4 (допити від 07.08.2015), які дали покази, що 10.06.2011 вони були свідками ДТП за участю автомобіля Камаз та невідомої жінки, на яку було здійснено наїзд, а в результаті невдалої спроби ОСОБА_1 затримати водія автомобіля Камаз , останній товкнув його, після чого ОСОБА_1 впав під колеса автомобіля та йому було спричинено тілесні ушкодження.

Згідно копії пояснення водія транспортного засобу ОСОБА_6 від 11.06.2011 року, останній спростовував наїзд на ОСОБА_1 та наїзд на літню жінку. В листі Територіального сервісного центру №1442 Регіонального сервісного центру МВС України в Донецькій області № 31/5-1442-2329 від 14.04.2017 року зазначено, що дані про реєстрацію (перереєстрацію) транспортного засобу марки Камаз , номерний знак НОМЕР_1, в автоматизованих базах даних РИС та НАІС відсутні, а згідно інформаційної системи ДАІ з 01.02.2011 за вищезазначеним номерним знаком зареєстрований інший транспортний засіб.

Згідно відповіді слідчого СВ Костянтинівського відділення поліції Бахмутського ВП ГУНП України в Донецькій області №8787/204/0617 від 16.05.2017 в рамках КП №12015050380001100 за ознаками ч. 1 ст. 286 КК України було допитано в якості свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_7, але в їх показах не в повному обсязі вказані обставини заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_1, а за літню жінку, яку начебто збив вищезазначений транспортний засіб, практично нічого не повідомляється. Повторно допитати слідчому свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_7 не вдається можливим в зв'язку з тим, що їхнє місце мешкання невідоме.

Додатково в листі зазначається, що дотепер встановити особу, яка спричинила ОСОБА_1 тілесні ушкодження та довести її винність не вдається можливим, досудове слідство триває, станом на 16.05.2017 матеріали КП №12015050380001100 спрямовані до Костянтинівської місцевої прокуратури для їх передачі за територіальною підслідністю.

В останньому пояснені ОСОБА_1 зазначив, що він не може надати номера мобільних телефонів свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_8 для комісії, адже вони не надали згоди на розповсюдження цієї інформації. Додатково ОСОБА_1 вказує, що слідчому СВ Костянтинівського відділення поліції Бахмутського ВП ГУНП України в Донецькій області відоме місце мешкання останніх осіб, але останній відмовився особисто виїжджати до них, у зв'язку з віддаленістю їх місця знаходження. Інформація щодо будь-яких інших свідків даного нещасного випадку, їх контактних номерів телефонів та місця мешкання ОСОБА_1 не відома, адже всі вони перебувають на тимчасово окупованих територіях згідно його пояснень.

У звязку із проведенням у м.Луганську антитерористичної операції та включенням м.Луганськ (смт. Ювілейне (Катеринівка) в тому числі) до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, доступ до території унеможливлений. Таким чином проведення комісією в повному обсязі всіх дій, передбачених п. 3.8 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 №1346 тимчасово не видається можливим.

З метою проведення розслідування в повному обсязі, комісією було складено відповідні акти про неможливість встановити інших осіб, які б могли бути свідками нещасного випадку, що трапився з ОСОБА_1 10.06.2011 у м. Луганськ, смт. Ювілейне (Катеринівка), у зв'язку з відсутністю доступу до місця події та неможливості витребувати ряд відповідних документів. В той же час, щодо свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_8 слідчому СВ Костянтинівського відділення поліції Бахмутського ВП ГУНП України в Донецькій області взагалі невідоме їх місце знаходження, а сам ОСОБА_1 не надав їхніх номерів мобільних телефонів посилаючись на відсутність згоди від цих осіб щодо розповсюдження їх персональних даних).

За таких обставин та з аналізу всіх наявних доказів (з урахуванням різних пояснень як ОСОБА_1, так і усіх свідків, матеріалів кримінального провадження тощо) члени комісії дійшли висновку, що тілесні ушкодження були отриманні ОСОБА_1 в результаті дорожньо-транспортної пригоди шляхом наїзду транспортного засобу у період проходження служби при обставинах, не пов'язаних з виконанням службових обов'язків.

Комісією під час прийняття рішення про складання вищезазначених актів враховувалися і вимоги постанови ЛОАС по справ №818/1163/16 від 05.04.2017 щодо надання можливості ОСОБА_1 надати комісії більш детальні додаткові пояснення та щодо вжиття всіх можливих заходів стосовно встановлення додаткових свідків нещасного випадку, що стався з позивачем.

Також комісією було враховано і вимоги постанов Сумського окружного адміністративного суду по справам №818/3302/15 від 23.10.2015 та №818/431/16 від 07.06.2016 щодо врахування матеріалів КП 12015050380001100 та проведення розслідування у строки, передбачені вимогами Наказу МВС №1346.

Враховуючи вищезазначене, вважає позовні вимоги позивача необгрунтованими в повному обсязі та такими, що не підлягають задоволенню. Просив суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1

Вислухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до розпорядження МВС України від 02.10.2010 №1115 Про організацію підвищення кваліфікації та спеціалізації працівників ОВС України у 2011 році та плану-рознарядки МВС України на 2011 рік, з 06.06.2011 по 11.06.2011 в ЛДУВС імені Е.О.Дідоренка проходили курси підвищення кваліфікації працівників У(В)КР (Г)УМВС. На курси з метою навчання від ГУМВ України в Донецькій області було направлено оперуповноваженого УКР майора міліції ОСОБА_1

10.06.2011 ОСОБА_1, знаходячись на курсах підвищення кваліфікації в ЛДУВС імені Е.О. Дідоренка, отримав тілесні ушкодження.

Відповідачем було складено акт нещасного випадку від 21.05.2015 за формою Н-5 та акт нещасного випадку невиробничого характеру з формою НТ від 26.05.2015 (а.с.83-88), які оскаржені позивачем до суду.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 23.10.2015 у справі №818/3302/15, яка набрала законної сили, визнано протиправним та скасовано акт розслідування нещасного випадку, що стався 10.06.2011 за формою Н-5 від 21.05.2015 та акт про нещасний випадок невиробничого характеру за формою НТ від 26.05.2015 та зобов'язано Луганський державний університет внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка повторно провести розслідування нещасного випадку, що стався 10.06.2011 з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.63-67).

Разом з тим, у подальшому відповідачем було повідомлено про неможливість проведення службового розслідування до прийняття рішення по кримінальному провадженню №12015050380001100, у зв'язку з чим позивач повторно звернувся до суду із позовом про скасування наказу та зобов'язання вчинити дії.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 07.06.2016 у справі №818/431/16, яка набрала законної сили, визнано протиправною бездіяльність Луганського державного університету внутрішніх справі імені Е.О. Дідоренка щодо не проведення службового розслідування нещасного випадку, що стався 10.06.2011 з ОСОБА_1, у строк, передбачений Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах МВС України , затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.12.2002 №1346, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.01.2003 №83/7404 (а.с.68-73).

На виконання постанови суду від 23.10.2015 у справі №818/302/15 посадовими особами ЛДУВС імені Е.О. Дідоренка було складено акт розслідування нещасного випадку, що стався 10.06.2011 за формою Н-5 від 29.08.2016 та акт №1 про нещасний випадок невиробничого характеру за формою НТ від 29.08.2016, які також були оскаржені позивачем до суду (а.с.89-95).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 05.04.2017 у справі №818/1163/16 визнано протиправними та скасовано акт розслідування нещасного випадку, що стався 10.06.2011 за формою Н-5 від 29.08.2016 та акт №1 про нещасний випадок невиробничого характеру за формою НТ від 29.08.2016 та зобов'язано Луганський державний університет внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка повторно провести розслідування нещасного випадку, що стався 10.06.2011 з ОСОБА_1 (а.с.54-62).

На виконання постанови Луганського окружного адміністративного суду від 05.04.2017 у справі №818/1163/16 відповідачем було видано наказ №75 від 18.04.2017 Про проведення розслідування нещасного випадку , яким скасовано акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 від 29.08.2016 та акт №1 про нещасний випадок невиробничого характеру за формою НТ від 29.08.2016; призначено повторне розслідування нещасного випадку, що стався 10.06.2011 з ОСОБА_1 та створено комісію з розслідування нещасного випадку (а.с.17).

За наслідками повторного розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 10.06.2011, на виконання постанови Луганського окружного адміністративного суду від 05.04.2017 у справі №818/1163/16, посадовими особами ЛДУВС імені Е.О. Дідоренка складено акт розслідування нещасного випадку, що стався 10.06.2011 за формою Н-5 від 18.05.2017 та акт №2 про нещасний випадок невиробничого характеру за формою НТ від 18.05.2017, які є предметом розгляду даної справи (а.с.96-106).

Згідно пункту 8 акта від 18.05.2017 №2 форми НТ стислий виклад обставин зазначено, що 10.06.2011 ОСОБА_1 знаходячись на курсах підвищення кваліфікації в ЛДУВС імені Е.О. Дідоренка, приблизно о 20 годині 45 хвилин, перебуваючи у позаслужбовий час по вул.Артема в смт.Ювілейне (Катеринівка), м.Луганськ, в результаті дорожньо-транспортної пригоди отримав тілесні ушкодження.

В умовах Луганської міської багатопрофільної лікарні №2 ОСОБА_1 було надано медичну допомогу. Згідно свідоцтва про хворобу від 09.12.2011 №255 військово-лікарська комісія внаслідок нещасного випадку ОСОБА_1 встановила діагноз: відкритий осколковий перелом діалізу обох кісток лівої гомілки у с/3 зі зміщенням, закритий внутрішній суглобний перелом дистального метаепіфіза правої великогомілкової кістки з осколковим переломом медіальної щиколотки без зміщення, закритий перелом головки променевої кістки лівого передпліччя. Травма отримана при падінні з висоти свого зросту (а.с.21). У первинних поясненнях, наданих ОСОБА_1 11.06.2011 та 23.06.2011, він стверджував, що тілесні ушкодження отримав внаслідок падіння зі сходів через особисту необережність (а.с.22). У подальшому - 23.05.2015 ОСОБА_1 надав пояснення, що тілесні ушкодження йому було спричинено внаслідок наїзду транспортного засобу (а.с.23-24).

Факт отримання 10.06.2011 ОСОБА_1 тілесних ушкоджень в м.Луганську було зареєстровано в ЖРЗПЗ Луганського міського управління ГУМВС України в Луганській області від 11.06.2011 №1765. За результатами проведення перевірки Луганським МУ ГУМВС України в Луганській області було винесено постанову від 19.01.2012 №482 про відмову в порушенні кримінальної справи на підставі п.1 ст.6 КПК України (за відсутністю події злочину) згідно довідки Управління інформаційно-аналітичного забезпечення УМВС України в Сумській області від 09.10.2015 №7/4168 (а.с.35-36).

15.06.2015 ОСОБА_1 звернувся до чергової частини Костянтинівського МВ ГУМВС України в Донецькій області із заявою про спричинення йому 10.06.2011 тілесних ушкоджень у м.Луганську в результаті ДТП. Вказана заява була внесена до ЄРДР №12015050380001100.

В кримінальному провадженні №12015050380001100 від 16.07.2015 досудове розслідування триває наразі, обвинувальний чи виправдовувальний вирок не винесено, винних осіб не встановлено.

Пунктом 9 акта про нещасний випадок невиробничого характеру від 18.05.2017 визначено, що подія, яка призвела до нещасного випадку - дорожньо-транспортна пригода, а згідно пункту 10 причини нещасного випадку - особиста необережність. Одночасно комісією зазначено про перебування потерпілого в стані алкогольного сп'яніння (пункт 12 акта) та зроблено висновок, а саме: нещасний випадок з ОСОБА_1 вважати таким, що стався у період проходження служби при обставинах, не пов'язаних з виконанням службових обов'язків (а.с.102-106).

В акті розслідування нещасного випадку, що стався 10.06.2011 форми Н-5 від 18.05.2017 більш детально викладено обставини, за яких стався нещасний випадок з ОСОБА_1 та зроблено висновок, що тілесні ушкодження у вигляді відкритого осколкового перелому діалізу обох кісток лівої гомілки у с/3 зі зміщенням, закритого внутрішньо суглобного перелому дистального мета епіфіза правої великогомілкової кістки з осколковим переломом медіальної щиколотки без зміщення, закритого перелому головки променевої кістки лівого передпліччя вважати отриманими оперуповноваженим УКР ГУМВС України в Донецькій області майором міліції ОСОБА_1 у період проходження служби при обставинах, не пов'язаних з виконанням службових обов'язків (а.с. 96-101).

Вирішуючи справу по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.

Закон України Про охорону праці визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Статтею 1 Закон України Про охорону праці визначено поняття охорони праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Відповідно до ст. 14 Закон України Про охорону праці працівник зобов'язаний: дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства; знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту; проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди. Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Статтею 22 вказаного закону, передбачено, що роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування. У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов'язковим для роботодавця. Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.

Підзаконним нормативно-правовим актом, що регулює порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України являється Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України , затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27 грудня 2002 року № 1346 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31 січня 2003 року за № 83/7404 (далі - Порядок) який розроблено з метою врегулювання питань, пов'язаних з розслідуванням та веденням обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах внутрішніх справ України.

Пунктом 2.2 Порядку зазначено, що за результатами розслідування складаються акти за формою Н-1* (додаток 1) і беруться на облік нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися з працівниками в період проходження служби при виконанні службових обов'язків.

Відповідно до п. 2.4 Порядку, якщо за висновками роботи комісії з розслідування прийнято рішення, що про нещасний випадок не повинен складатися акт за формою Н-1*, тобто нещасний випадок не пов'язаний з виконанням службових обов'язків, про такий нещасний випадок складається акт за формою НТ* (додаток 2).

Згідно з п. 3.1 Порядку про кожний нещасний випадок (у тому числі поранення) працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу підрозділу і вжити заходів до надання необхідної допомоги.

Відповідно до п. 3.8. Порядку комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) зобов'язана протягом трьох діб після утворення комісії: - обстежити місце події, опитати свідків і осіб, причетних до неї, і одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо; - визначити відповідність умов служби (праці, навчання) вимогам нормативно-правових актів про охорону праці; - з'ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку (у тому числі поранення), визначити осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам; - визначити, чи трапився нещасний випадок (у тому числі поранення) у період проходження служби при виконанні службових обов'язків (не пов'язаний з виконанням службових обов'язків); - скласти акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (додаток 4) у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1* (НТ*) у п'яти примірниках і передати їх на затвердження керівнику підрозділу, який призначив комісію. У разі необхідності встановлений термін розслідування може бути продовжений керівником, який призначив комісію.

Суд зазначає, що нещасний випадок з ОСОБА_1, щодо якого проводилось розслідування, стався з останнім 10.06.2011 у м. Луганську, смт.Ювілейне (Катеринівка), яке згідно Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1085-р від 07.11.2014 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення" віднесено до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Таким чином, можливості комісії є обмеженими у з'ясуванні всіх обставин нещасного випадку, зокрема щодо одержання всієї медичної документації, опитування свідків як самої події, так і медичних працівників, які надавали потерпілому ОСОБА_1 першу медичну допомогу.

Як вбачається з матеріалів справи, у первинних поясненнях, які надавалися ОСОБА_1 11.06.2011 та 23.06.2011 (написано особисто ОСОБА_1, проти чого не заперечував позивач в ході судового розгляду справи), він стверджував, що тілесні ушкодження отримав внаслідок падіння зі сходів через особисту необережність (а.с.22-24).

У подальшому, ОСОБА_1 надав пояснення про отримання ним тілесних ушкоджень внаслідок наїзду транспортного засобу. Також в даних поясненнях зазначив, що пояснювання співробітникам академії та ОВС він не надавав, так як знаходився у непритомному стані, у зв'язку з больовим шоком та медичними препаратами він погано пам'ятає знаходження у лікарні (а.с.25-27).

Під час повторного розслідування відповідно до наказу від 18.04.2017 №75 нещасного випадку, що стався з позивачем 10.06.2011 у м.Луганськ, смт.Ювілейне (Катеринівка), ОСОБА_1 за станом здоров'я не зміг особисто прибути для надання більш детальних пояснень, але погодився надіслати їх поштою та засобом електронного зв'язку.

Комісією 05.05.2017 отримано детальні повторні пояснення ОСОБА_1, відповідно до яких останній зазначив: 10.06.2011 близько 17 години керівник відпустив нас до бібліотеки для самопідготовки, так як 11 червня у нас повинен бути заключний іспит. Ми вийшли з академії та пішли на автобусну зупинку, так як один із співробітників знав як доїхати до бібліотечного закладу. Зупинка знаходилася по вул.Артема м.Луганск. Метрів 50 біля зупинки стояв автомобіль Камаз , державний номер НОМЕР_1, який зупинився в забороненому місті та перешкоджав проходу пішоходів. Автомобіль стояв задньою частиною до тротуару. В цей час я помітив, що поза автомобілем по тротуару йшла літня жінка. Камаз в цей час завівся та проїхав кілька метрів назад та збив жінку. Вона впала обличчям на асфальт тротуару та я побачив як у неї з обличчя пішла кров. Я зрозумів, що він скоїв злочин і для затримання та подальшої передачі підозрюваної особи до ОВС підбіг до автомобіля зі сторони лівої двері водія. Автомобіль тим часом зупинився, але водій не вимикав двигун. Я став на підставку для ніг біля двері водія та через скло показав своє службове посвідчення та запропонував водієві вимкнути двигун та вийти з автомобіля. Як тільки водій побачив службове посвідчення, він з силою пхнув двері і я впав з підставки для ніг на дорогу біля переднього колеса автомобіля. У цей же час, водій автомобіля почав рухатися у сторону дороги, та повернув кермо таким чином, що передніми колесами переїхав мені обидві ноги . Також в своїх поясненнях ОСОБА_1 зазначив так як знаходився у непритомному стані, у зв'язку з больовим шоком та медичними препаратами я погано пам'ятаю знаходження в лікарні (а.с. 28-29).

Аналогічні пояснення були надані позивачем також в ході судового розгляду даної справи.

Відповідно до протоколів допитів свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_9 від 07.08.2015 в кримінальному провадженні №12015050380001100 від 16.07.2015, досудове розслідування якого триває, останні дали покази, що 10.06.2011 були свідками ДТП за участю автомобіля Камаз та невідомої жінки, на яку було здійснено наїзд, а в результаті невдалої спроби ОСОБА_1 затримати водія автомобіля Камаз , останній товкнув його, після чого ОСОБА_1 впав під колеса автомобіля та йому було спричинено тілесні ушкодження (а.с.37-44).

З відповіді слідчого СВ Костянтинівського відділення поліції Бахмутського ВП ГУНП України в Донецькій області від 16.05.2017 №8787/204/0617 вбачається, що, в рамках кримінального провадження №12015050380001100 за ознаками ч.1 ст.286 КК України було допитано в якості свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_4, які дають свідчення, що збігаються з показами ОСОБА_1, однак в їх свідченнях не в повному обсязі вказані обставини заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_1, та за саму жінку, яку ніби то збили автомобілем Камаз, практично нічого не повідомляється. Також в даному листі повідомлено, що на теперішній час додатково допитати останніх не має можливим, тому що місце мешкання на теперішній час не відоме (а.с.49-50).

В своїх поясненнях на адресу комісії ОСОБА_1 зазначив про неможливість надати номери мобільних телефонів свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_4 для комісії, так як це є особистою інформацією. Одночасно ОСОБА_1 повідомив, що слідчому СВ Костянтинівського відділення поліції Бахмутського ВП ГУНП України в Донецькій області відоме місце мешкання останніх осіб, але у зв'язку із великою відстанню він не поїхав для їх повторного допиту; інші свідки залишилися на окупованій території і позивач втратив з ними навіть телефонний зв'язок, та йому невідомі їх повні анкетні дані (а.с.31).

Отже, опитати свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 комісії не виявилося можливим, у зв'язку із чим комісією було складено акт від 17.05.2017 про неможливість встановити інших осіб, які б могли бути свідками нещасного випадку, що трапився з ОСОБА_1 10.06.2011 у м.Луганськ, смт.Ювілейне (Катеринівка), у зв'язку із відсутністю доступу до місця події та неможливості витребувати ряд відповідних документів (а.с.52-53).

Слід зазначити, що за клопотанням представника відповідача (проти чого заперечував позивач ОСОБА_1.) даних осіб - ОСОБА_5 та ОСОБА_9 було викликано в якості свідків у судове засідання, та на відому адресу останніх надіслано судові повістки (а.с.184), однак до суду свідки не прибули, причини неявки не відомі.

Таким чином, суд вважає, що комісією вчинялися залежні від неї дії з метою повного та всебічного розслідування обставин нещасного випадку, що стався із ОСОБА_1 10.06.2011 та встановлення додаткових доказів.

Крім того, згідно копії пояснення водія транспортного засобу ОСОБА_6 від 11.06.2011, останній спростував наїзд на ОСОБА_1 та наїзд на літню жінку (а.с.45-46).

Суд звертає увагу, що кримінальне провадження від 16.05.2017 №12015050380001100, слідство по якому триває на теперішній час, розслідується СВ Костянтинівського ВП Бахмутського ВПГУНП в Донецькій області за заявою ОСОБА_1 про спричинення йому 10.06.2011 у м.Луганську тілесних ушкоджень внаслідок ДТП. При цьому, будь-які відомості про факт дорожньо-транспортної пригоди за участю літньої жінки та отримання літньою жінкою тілесних ушкоджень внаслідок наїзду на неї автомобіля Камаз ( заява жінки, порушення кримінальної справи за даним фактом), матеріали службового розслідування не містять. Суду відповідні докази сторонами також не надано.

В листі Територіального сервісного центру №1442 Регіонального сервісного центру МВС України в Донецькій області №31/5-1442-2329 від 14.04.2017 зазначено, що дані про реєстрацію (перереєстрацію) транспортного засобу марки Камаз , номерний знак НОМЕР_1 в автоматизованих базах даних РИС та НАІС відсутні, а згідно інформаційної системи ДАІ з 01.02.2011 за вищевказаним номерним знаком зареєстрований інший транспортний засіб (а.с.47).

В ході судового розгляду справи позивач стверджував, що насправді вищезазначений транспортний засіб має державний номер НОМЕР_2.

Разом з тим, у відповіді старшого слідчого СВ Костянтинівського відділення поліції Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області Єгорова О.П. від 16.05.2017 №8787/204/0617, вищезазначений транспортний засіб також був зазначений із державним номером НОМЕР_1.

09.08.2017 відповідач повторно звернувся до старшого слідчого СВ Костянтинівського відділення поліції Єгорова О.П. щодо надання роз'яснень стосовно виявлених розбіжностей (а.с.181).

Листом від 10.08.2017 №14426/204/06 відповідачу надано відповідь, з якої вбачається, що ОСОБА_1 першочергово у своїх заявах КП №12015050380001100 зазначав, що на нього здійснив наїзд транспортний засіб марки Камаз , державний реєстраційний номер НОМЕР_1. Однак, згодом було встановлено, що безпосередньо ОСОБА_1 помилився в перших буквах державного реєстраційного номеру вищевказаного автомобільного транспортного засобу, який має державний реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с182).

Додатково ЛДУВС імені Е.О.Дідоренка отримано копію листа Територіального сервісного центру МВС в Донецькій області від 14.07.2017 №31/5-1442-338, в якому зазначено, що транспортний засіб марки Камаз , державний реєстраційний номер НОМЕР_3 станом на 10.06.2011 був зареєстрований за ТОВ ЛЮКС ЛТД (ЄДРПОУ 24811884), а станом на 14.07.2017 знятий з обліку для реалізації, відомості про подальшу реєстрацію зазначеного транспортного засобу відсутні (а.с.183).

Пунктом 3.9 Порядку визначено, що комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків", якщо він трапився в період проходження служби під час: припинення або запобігання злочинам або правопорушенням; вчинення дій із забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав і свобод; охорони і забезпечення громадського порядку;несення постової чи патрульної служби; виявлення і розкриття злочинів, розшуку осіб, що їх учинили;забезпечення безпеки дорожнього руху; участі в ліквідації наслідків аварії, пожежі, катастрофи, стихійного лиха та інших надзвичайних подій;виконання потерпілим трудових (посадових, функціональних) обов'язків за режимом роботи підрозділу, у тому числі у відрядженні; перебування на робочому місці, на території підрозділу або в іншому місці роботи чи служби (далі - робота) з моменту прибуття потерпілого в підрозділ до його відбуття, що фіксується відповідно до правил внутрішнього розпорядку підрозділу, у тому числі протягом робочого та надурочного часу, або, за дорученням керівника, у неробочий час; підготовки до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь праці, засобів захисту, одягу, а також здійснення заходів щодо особистої гігієни, пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення; проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підрозділу, або іншому транспортному засобі відповідно до укладеного договору; проведення навчання, тренувань, обов'язкових фізичних занять у встановлений час, участі в спортивних змаганнях, професійних та кваліфікаційних конкурсах; використання власного транспорту в інтересах підрозділу з дозволу або за письмовим дорученням керівника підрозділу; провадження дій в інтересах підрозділу, у якому проходить службу (працює) потерпілий; прямування працівника до об'єкта (між об'єктами) обслуговування за затвердженими маршрутами; прямування потерпілого до місця чи з місця відрядження згідно з установленим завданням про відрядження.

Відповідно до пункту 3.11 Порядку комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків", якщо нещасний випадок (у тому числі поранення) стався: за обставин, які не підпадають під дію пунктів 3.9, 3.10 цього розділу і не пов'язані з виконанням службових обов'язків; унаслідок дій, учинених у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, а також унаслідок дії алкоголю, наркотичних або інших отруйних речовин (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо) за наявності медичного висновку, якщо це не викликано застосуванням цих речовин із службовою метою або порушення вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, був відсторонений від служби (роботи) згідно з установленим порядком; під час скоєння злочинів або інших правопорушень, якщо ці дії підтверджені рішенням суду; у разі природної смерті або самогубства, за винятком випадків, зазначених у пункті 3.10 цього розділу, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та органів досудового розслідування; унаслідок порушення потерпілим службової (трудової) дисципліни.

До першого примірника акта розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (далі - акт розслідування нещасного випадку) долучаються: акт за формою Н-1* (НТ*), пояснення свідків, потерпілого, витяги з нормативних документів, схеми, фотографії та інші документи, що характеризують місце події (робоче місце), стан технічних засобів (транспорту, устаткування, апаратури тощо), діагноз травми, медичний висновок щодо втрати здоров'я потерпілим у результаті нещасного випадку (у тому числі поранення), а в разі необхідності - також висновок щодо наявності в його організмі алкоголю, отруйних чи наркотичних речовин (пункт 3.12 Порядку).

При повторному розслідуванні комісією ЛДУВС імені Е.О. Дідоренка у пункті 12 акта від 18.05.2017 №2 про нещасний випадок невиробничого характеру форми НТ зазначено про перебування потерпілого (ОСОБА_1.) в стані алкогольного сп'яніння.

В умовах обмеженості дій комісії у з'ясуванні всіх обставин нещасного випадку (зокрема, відсутність можливості опитати лікарів, дослідити всю існуючу медичну документацію потерпілого ОСОБА_1, тощо ), єдиним доказом на підтвердження факту алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 або його спростування є виписний епікриз Луганської міської багатопрофільної лікарні №2 від 11.06.2011 №5366 на ім'я ОСОБА_1 (а.с.48). Згідно даного епікризу Луганської міської багатопрофільної лікарні №2 від 11.06.2011 №5366 в пункті діагноз зазначено - алкогольне сп'яніння, та пункті надходження зазначено: при надходженні заповнений акт огляду на алкоголь. Від здачі крові та сечі на алкоголь хворий категорично відмовився (а.с.48).

Відповідно до п.30 Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації №003/о №Медична карта стаціонарного хворого №__ , затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14.02.2012 №110, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 28.04.2012 за №662/20975, при виписці хворого лікуючий лікар складає виписний епікриз, у якому коротко резюмує дані про стан хворого при госпіталізації та виписці.

Отже, виписний епікриз складається на підставі медичної документації та містить основні дані про стан хворого на час госпіталізації.

Слід зазначити, що наявність визначеного порядку встановлення стану алкогольного сп'яніння або його відсутності є законодавчо встановленою процедурою для подальшого юридичного застосування наслідків медичного огляду.

Оскільки позивач відмовився від здачі аналізів на виявлення алкоголю, що підтвердив особисто ОСОБА_1 у судовому засіданні, у суду відсутні належні докази стверджувати як про факт алкогольного сп'яніння так і про його наявність.

Разом з тим, враховуючи наявність виписного епікризу №5366 від 11.06.2011, складеного медичними працівниками, тобто фахівцями, уповноваженими на встановлення стану алкогольного сп'яніння не лише за результатами аналізів крові та сечі, а й за іншими ознаками, оцінюючи докази у їх сукупності, суд визнає зазначений виписний епікриз належним доказом, що підтверджує стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1

До того ж, само по собі зазначення відповідачем в акті форми НТ про нещасний випадок невиробничого характеру від 18.05.2017 №2 про те, що ОСОБА_1 знаходився в стані алкогольного сп'яніння або ж у тверезому жодним чином не впливає на висновки комісії з приводу того, що тілесні ушкодження отримані ОСОБА_1 у період проходження служби при обставинах, не пов'язаних з виконанням службових обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Отже, в силу приписів діючого КАС України позивач також не позбавлений права надавати докази в обґрунтування своїх доводів чи заперечень, однак доказів на спростування даних, зазначених у виписному епікризі Луганської міської багатопрофільної лікарні №2 від 11.06.2011 №5366, позивачем суду не надано (медичну документацію, пояснення свідків, тощо).

В своїх позовних вимогах позивач хибно посилається на те, що постановою Сумського окружного адміністративного суду від 23.10.2015 у справі №818/3302/15 було вказано про незаконність зазначення знаходження ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння, оскільки постанова суду таких мотивувань не містить. Натомість вказаною постановою суду було зазначено про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 про зобов'язання Луганський ДУВС скласти акт спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-5 та акт про нещасний випадок за формою Н-1, де вказати, що нещасний випадок (у тому числі) поранення стався в період проходження служби при виконанні службових обов'язків, оскільки питання розслідування нещасних випадків та складання за його результатами відповідних актів віднесено до повноважень комісії, що створюються роботодавцем, в даному випадку Луганським ДУВС, що входить до системи органів внутрішніх справ. Суд, захищаючи права позивача у спосіб, що передбачений КАС України, не може виконувати замість уповноваженого суб'єкта його функції (а.с.63-67).

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що розслідування нещасного випадку, що стався із ОСОБА_1 10.06.2011 проведено у відповідності до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України.

Акт розслідування нещасного випадку, що стався 10.06.2011 із ОСОБА_1 за формою Н-5 від 18.05.2017 та акт №2 про нещасний випадок невиробничого характеру за формою НТ від 18.05.2017, складені відповідачем на виконання постанови Луганського окружного адміністративного суду від 05.04.2017 у справі №818/1163/16 та на підставі наказу ЛДУВС імені Е.О. Дідоренка від 18.04.2017 №75, відповідають вимогам чинного законодавства, а тому підстави для визнання дій відповідача неправомірними при їх складанні у суду відсутні.

Що стосується вимог позивача про визнання протиправними дій посадових осіб ЛДУВС імені Е.О. Дідоренка щодо не зазначення в акті розслідування нещасного випадку, що стався 10.06.2011 за формою Н-5 від 18.05.2017 та в акті про нещасний випадок невиробничого характеру за формою НТ від 18.05.2017 конкретних обставин дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася із ОСОБА_1, щодо не зазначення винних у даній дорожньо-транспортній пригоді та щодо не зазначення нормативно-правового акта, який порушили винні особи даної дорожньо-транспортної пригоди, суд виходить з того, що акти містять стислий виклад обставин нещасного випадку. Крім того, суд зауважує, що ці питання можуть бути з'ясовані і у кримінальному провадженні від 16.07.2015 №12015050380001100, слідство по якому наразі триває. До того ж, у разі встановлення додаткових обставин та виявлення доказів, позивач не позбавлений права вимагати повторно провести службове розслідування з урахуванням тих чи інших нових обставин нещасного випадку, які йому стали відомі.

Оскільки суд прийшов до висновку про відсутність протиправних дій відповідача під час проведення службового розслідування нещасного випадку, що стався із ОСОБА_1 10.06.2011 та відповідно складання за її наслідками акта розслідування нещасного випадку, від 18.05.2017 форми Н-5 та акта про нещасний випадок невиробничого характеру від 18.05.23017 №2, підстави для їх скасування, як і зобов'язання ЛДУВС імені Е.О. Дідоренка повторно провести розслідування нещасного випадку, у суду відсутні.

Натомість, суд вважає, що відповідач діяв у межах наданих йому повноважень та у відповідності до положень Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В даному випадку позивачем не доведено відповідності законодавству України заявлених позовних вимог та незаконності дій відповідача під час проведення розслідування нещасного випадку, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити у повному обсязі.

Питання про розподіл судових витрат не вирішується у зв'язку з їх відсутністю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування акту розслідування нещасного випадку відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 05 вересня 2017 року.

Суддя К.Є. Петросян