Постанова

від 04.09.2017 по справі 38/259-09

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2017 р. Справа № 38/259-09

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Здоровко Л.М., суддя Шутенко І.А.

при секретарі Міракові Г.А.

за участю представників:

Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах м.Харківа Головного територіального управління юстиції у Харківській області (апелянта) - Гордійчук В.С. - на підставі довіреності від 06.07.2017р.;

позивача - не з'явився;

відповідача - ОСОБА_2 - на підставі довіреності від 13.04.2017р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах м.Харківа Головного територіального управління юстиції у Харківській області, м.Харків, (вх.№ 2507 Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 07.06.2017р., прийняту за результатами розгляду скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на дії державного виконавця (вх.№117 від 15.05.2017р.) у справі №38/259-09

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м.Харків,

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Харків,

про стягнення 250000,00грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 29.09.2009р. у справі №38/259-09 позов задоволено повністю; стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 250000,00грн. заборгованості з позики, 2500,00грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (т.1 а.с. 4-5).

На виконання вказаного рішення, 12.10.2009р було видано відповідний судовий наказ (т.1 а.с.6).

З матеріалів справи вбачається, що на підставі вказаного наказу, 27.01.2012р. державним виконавцем Жовтневого відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Давіденко Р.А. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№30904442 щодо стягнення з ФОП ОСОБА_3 на користь ФОП ОСОБА_6 заборгованості на загальну суму 252736,00грн.; ухвалено боржнику добровільно виконати рішення суду до 03.12.2012р. (т.1 а.с. 25).

23.02.2016р. Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 було подано до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції лист з поясненням та підтвердженням того, що зобов'язання перед позивачем - ФОП ОСОБА_4, зазначені в наказі виданому господарським судом Харківської області від 12.10.2009р. у справі №38/259-09, були виконані в повному обсязі до настання терміну примусового виконання. На підтвердження викладених у вказаному листі пояснень, було додано заяву за підписом ОСОБА_4 від 02.02.2012р., зі змісту якої вбачається, що стягувач підтверджує факт повної оплати з боку боржника заборгованості у розмірі 252736,00грн. стягнутої на підставі рішенням господарського суду Харківської області від 29.09.2009р. у справі №38/259-09. Також, згідно тексту листа, у зв'язку з тим, що рішення суду було виконано в строк, визначений чинним законодавством, боржник просив винести постанову про закінчення виконавчого провадження в порядку частини 3 статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" (т.1 а.с.29-30).

15.03.2017р. державним виконавцем Жовтневого відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Гордійчук В.С. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП№30904442 з підстав передбачених статтями 39 та 40 України "Про виконавче провадження", та виділено в окреме провадження постанову про стягнення з боржника виконавчого збору за №3090442 від 15.03.2017р. у розмірі 25273,60грн. та постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження №3090442 від 15.03.2017р. (т.1 а.с.90-91, а.с.89)

03.04.2017р. та 14.04.2017р. державним виконавцем Жовтневого відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції В'юнник К.С. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№53595845 про стягнення з ОСОБА_3 на користь Державного бюджету виконавчий збір у розмірі 25273,60грн. та постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (т.1 а.с.24-25).

15.05.2017р. до господарського суду Харківської області від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 надійшла скарга на дії державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції (вх.№117), в якій просив суд поновити пропущений строк для звернення із скаргою, як пропущений з поважних причин, та прийняти скаргу до розгляду; визнати дії державних виконавців В'юнник К.С. у ВП №53595845 та державного виконавця Гордійчук В.С. у ВП№ 30904442 з приводу стягнення виконавчого збору незаконними; скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№53595845 від 03.04.2017р; скасувати постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 14.04.2017р. винесену в межах ВП №53595845; зобов'язати державного виконавця Жовтневого відділу виконавчої служби В'юнник К.С. закінчити виконавче провадження №53595845 (т.1 а.с.14-31).

В обґрунтування поданої скарги заявник посилався на відсутність правових підстав для стягнення виконавчого збору з огляду на те, що зобов'язання перед позивачем - ФОП ОСОБА_4, зазначені в наказі виданому господарським судом Харківської області від 12.10.2009р. у справі №38/259-09 було виконані в повному обсязі до настання терміну примусового виконання та будь-яких дій спрямованих на примусове виконання рішення суду державними виконавцями не вчинялось. Крім того, скаржник зазначав, що про існування нового виконавчого провадження ВП№53595845 в частині стягнення з нього на користь Державного бюджету України виконавчого збору у розмірі 25273,60грн. йому стало відомо лише 27.04.2017р., та не погоджуючись з зазначеним рішенням державного виконавця, скаржником того ж дня на адресу Жовтневого відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції було направлено лист з вимогою скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 03.04.2017р. та постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію та інші доходи боржника від 14.04.2017р. винесених у межах виконавчого провадження №53595845, проте відповіді на зазначений лист надано не було, що і стало підставою для звернення до суду з відповідною скаргою.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.06.2017р. у справі №38/259-09 (суддя Жельне С.Ч.) задоволено частково скаргу (вхідний № 117 від 15.05.2017р.) ОСОБА_3 на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України; визнано незаконними дії державних виконавців В'юнник К.С. у ВП№53595845 та державного виконавця Гордійчук В.С. у ВП№30904442 з приводу стягнення виконавчого збору; скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №53595845 від 03.04.2017р.; скасовано постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 14.04.2017р., винесену в межах ВП №53595845.

Відповідні висновки суду мотивовані тим, що державними виконавцями при винесенні постанов про стягнення виконавчого збору та витрат пов'язаних з веденням виконавчого провадження не було враховано тих обставин, що Законом України "Про виконавче провадження" (в редакції, яка діяла на час відкриття виконавчого провадження) було встановлено, що виконавчий збір не підлягає стягненню, у зв'язку з добровільним виконанням рішення в терміни надані для цього, та збір вираховується від суми, що фактично стягнута; державними виконавцями не вчинялось будь-яких дій спрямованих на виконання рішення суду та відповідно стягнення суму заборгованості та в порушення приписів статей 30 та 49 Закону України "Про виконавче провадження" лише 15.03.2017р. (через п'ять років після відкриття виконавчого провадження) було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП№30904442.

Оскільки вимога про зобов'язання державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби В'юнник К.С. закінчити виконавче провадження ВП№53595845 була пов'язана саме із здійсненням виконавчого провадження, та за наслідками розгляду вказаної скарги судом було визнано дії державного виконавця В'юнник К.С. у ВП№ 53595845 з приводу стягнення виконавчого збору незаконними, місцевий господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні скарги в цій частині.

Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах м.Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області з ухвалою суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 07.06.2017р. у справі №38/259-09 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні скарги повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що місцевий господарський суд дійшов передчасного висновку щодо наявності правових підстав для часткового задоволення скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, з огляду на те, що останнім всупереч приписам частини 5 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження", якою встановлено, що сторони зобов'язані протягом трьох робочих днів письмово повідомити державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, було повідомлено про виконання рішення лише через 4 роки після відкриття виконавчого провадження. Крім того, як зазначає апелянт, боржником (відповідачем) було пропущено строк на оскарження рішення та дій державного виконавця, встановлений статтею 74 Закону України "Про виконавче провадження", апелянт наголошує на тому, що відповідно до ідентифікатора відстеження поштових відправлень ОСОБА_8 отримав постанову про стягнення виконавчого збору особисто 08.04.2017р., а не 27.04.2017р., як ним було зазначено у поданій скарзі. Також, скаржник зазначає, що місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваної ухвали було задоволено скаргу на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, у зв'язку з чим, Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харків Головного територіального управлінні юстиції у Харківській області є неналежним відповідачем, та на думку апелянта господарський суд Харківської області керуючись статтею 24 Господарського процесуального кодексу повинен був винести відповідну ухвалу та розпочати розгляд заново.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 17.08.2017р. прийнято апеляційну скаргу до провадження, розгляд апеляційної скарги призначено на 04.08.2017р.

01.09.2017р. позивачем подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№9121), в якому просить суд залишити апеляційну скаргу Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харків Головного територіального управлінні юстиції у Харківській області без задоволення, а ухвалу господарського суду Харківської області від 07.06.2017р. у справі №38/259-09 залишити без змін.

01.09.2017р. відповідачем подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№9122), в якому просить суд залишити апеляційну скаргу Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харків Головного територіального управлінні юстиції у Харківській області без задоволення, ухвалу господарського суду Харківської області від 07.06.2017р. у справі №38/259-09 залишити без змін.

У судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду 04.09.2017р. представник апелянта підтримала вимоги апеляційної скарги, просила скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 07.06.2017р. у справі №38/259-09 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні скарги повністю.

Представник відповідача просила відмовити в задоволенні апеляційної скарги Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харків Головного територіального управлінні юстиції у Харківській області, ухвалу господарського суду Харківської області від 07.06.2017р. у справі №38/259-09 залишити без змін.

Враховуючи, що наявних матеріалів справи достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті, що сторони у справі належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, та зважаючи на строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, у відповідності до приписів статті 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку щодо наявності правових підстав для задоволення скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на дії державного виконавця, матеріали справи №38/259-09 з огляду на наступне.

Так, в силу приписів статті 124 Конституції України та статті 115 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".

Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Так, статтею 116 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Виконання рішення, ухвали, постанови господарського суду є невід'ємною частиною судового процесу та правосуддя, повинно бути реалізовано в процесуальних нормах встановлених законодавством про виконавче провадження.

Колегія суддів зазначає, що при розгляді даної скарги місцевим господарським судом було правомірно застосовано положення Закону України "Про виконавче провадження" в редакції, яка була чинною на час вчинення виконавчих дій.

Отже, відповідно до преамбули Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на час вчинення виконавчих дій) цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Крім того, статтею 11 Закону України "Про виконавче провадження" визначено обов'язки і права державних виконавців.

Так, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина 1 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній станом на дату винесення постанови про відкриття виконавчого провадження), державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Відповідно до частини другої статті 25 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові (частина п'ята статті 25 Закону України "Про виконавче провадження").

Частиною 3 статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що у разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження", сторони зобов'язані протягом трьох робочих днів письмово повідомити державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також письмово повідомляти державного виконавця про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі про зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - про зміну місця роботи.

Частиною другою статті 30 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк.

Як було зазначено вище, рішенням господарського суду Харківської області від 29.09.2009р. у справі №38/259-09 позов задоволено повністю; стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 250000,00грн. заборгованості з позики, 2500,00грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу ( т.1 а.с. 4-5).

На виконання вказаного рішення, 12.10.2009р було видано відповідний судовий наказ (т.1 а.с.6).

На підставі вказаного наказу, 27.01.2012р. державним виконавцем Жовтневого відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Давіденко Р.А. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№30904442 щодо стягнення з ФОП ОСОБА_3 на користь ФОП ОСОБА_6 заборгованості на загальну суму 252736,00грн.; ухвалено, боржнику добровільно виконати рішення суду до 03.12.2012р.(т.1 а.с. 25).

Отже, виконавче провадження ВП№30904442 відкрите у межах даної справи, у разі його невиконання боржником в добровільному порядку мало бути закінчено у двомісячний строк з дня його відкриття (до 27.03.2012р.).

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що 23.02.2016р. Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 було подано до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції лист з поясненням та підтвердженням того, що зобов'язання перед позивачем - ФОП ОСОБА_4, зазначені в наказі виданому господарським судом Харківської області від 12.10.2009р. у справі №38/259-09, були виконані в повному обсязі до настання терміну примусового виконання, а саме 02.02.2012р.

На підтвердження викладених у вказаному листі пояснень, боржником було додано заяву за підписом ОСОБА_4 від 02.02.2012р., зі змісту якої вбачається, що стягувач підтверджував факт повної оплати з боку боржника заборгованості у розмірі 252736,00грн. стягнутої на підставі рішення господарського суду Харківської області від 29.09.2009р. у справі №38/259-09 (т.1 а.с.29-30).

Отже, як вірно встановлено господарським судом першої інстанції, рішення місцевого господарського суду було виконане у строк, визначений чинним законодавством України, у зв'язку з чим, відповідне виконавче провадження мало бути закрито у відповідності до приписів частини третьої статті 27 Закону України "Про виконавче провадження". Проте, державним виконавцем в порушення приписів статей 30 та 49 Закону України "Про виконавче провадження" лише 15.03.2017р. (через рік після отримання повідомлення про добровільне виконання рішення суду у встановлений строк, та майже через п'ять років після відкриття виконавчого провадження) було винесено постанову про закінчення вищезазначеного виконавчого провадження, у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, що на думку колегії суддів свідчить про неналежне виконання державним виконавцем покладених на нього Законом обов'язків.

Окрім іншого, судова колегія зазначає, що в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Глоба проти України" (Заява №15729/07) від 05.07.2012р. (пункти 26,26) Суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia , захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін, відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні, держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці.

Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності.

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта щодо неналежного виконання боржником (відповідачем) обов'язку покладеного на нього частиною 5 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження", якою встановлено, що сторони зобов'язані протягом трьох робочих днів письмово повідомити державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення, оскільки боржником (відповідачем) було направлено відповідне повідомлення лише через 4 роки після відкриття виконавчого провадження, проте саме державний виконавець у відповідності до присів статті 11 Закону України "Про виконавче провадження", повинен вживати заходів спрямованих на своєчасне виконання рішення суду.

Статтею 121-2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що скарги на рішення, дії та бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник, прокурор та орган державної виконавчої служби, приватний виконавець. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби, приватного виконавця в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Згідно зі статтею 74 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, що діє з 05.10.2016), рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Відповідно до пункту 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

З огляду на вищевикладене, що матеріалами справи підтверджується повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання, а також враховуючи той факт, що державними виконавцями всупереч приписам статті 11 Закону України "Про виконавче провадження", Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини не було належним чином виконано покладених на них обов'язків щодо вжиття у межах їх компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для часткового задоволення скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3.

Колегія суддів також зазначає, що доводи апелянта щодо того, що Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харків Головного територіального управлінні юстиції у Харківській області є неналежним відповідачем, є вірним, оскільки дійсно, Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харків Головного територіального управлінні юстиції у Харківській області взагалі не є стороною у справі. Тобто, висновок апелянта про те, що він не є належним відповідачем хоч і є вірним, але ґрунтується на вільному розумінні норм чинного законодавства з огляду на наступне.

Так, наказом Міністерства юстиції України від 20.04.2016р. №1183/5 було затверджено Типове положення про управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, Типового положення про відділ державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі (надалі - Положення).

Пунктом першим вказаного Положення встановлено, що управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі (далі - Управління) є органом державної виконавчої служби, який входить до системи органів Міністерства юстиції України , підпорядковується Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - Департамент) та є структурним підрозділом головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі (далі - головне територіальне управління юстиції).

До складу Управління входить відділ примусового виконання рішень.

Отже, Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харків Головного територіального управлінні юстиції у Харківській області у відповідності до вказаного Положення підпорядкований Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Окрім іншого, судова колегія зауважує, що при зверненні до суду з відповідною скаргою на дії державних виконавців, боржником (відповідачем) було подано клопотання про поновлення строку для звернення зі скаргою, за наслідками розгляду якого, господарським судом першої інстанції у відповідності до приписів статті 53 Господарського процесуального кодексу України, забезпечуючи можливість реалізації права особи на звернення за захистом прав та законних інтересів, було визнано поважними причини пропуску строку та задоволено вказане клопотання, отже на думку колегії суддів доводи апелянта щодо пропуску строку на оскарження рішень та дій державного виконавця, встановленого статтею 74 Закону України "Про виконавче провадження" зводяться до надання оцінки діям суду, які засновані на його виключному праві наданому йому господарським процесуальним законодавством.

Також, колегія суддів зазначає, що додані апелянтом до апеляційної скарги на підтвердження тих обставин, що боржником (відповідачем) було пропущено строк на оскарження рішення та дій державного виконавця, копія фіскального чеку від 05.04.2017р. №ПН 215680426655 та роздруківка з веб-сайту відстеження пересилання поштового відправлення Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" - штрихкодовий ідентифікатор: 6100405592106 (т.1 а.с.93-94), не можуть бути визнані належними та допустимими доказам у розумінні статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, оскільки є неінформативними, та з їх змісту неможливо ідентифікувати які саме документи (постанова про відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору, постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника чи будь-який інший документ ) було направлено на адресу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3.

Крім того, у судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду 04.09.2017р. представник відповідача надала пояснення з приводу того, що на протязі п'яти років (час, протягом якого тривало виконавче провадження) будь-яких документів що свідчили б про відкриття, закінчення виконавчого провадження від державної виконавчої служби не надходило, та апелянтом доказів на спростування вказаних обставин надано не було.

За приписами статті 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, оскільки суд першої інстанції дослідив належним чином обставини справи і докази на їх підтвердження.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвалу господарського суду Харківської області від 07.06.2017р. у справі №38/259-09 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105, ст.106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах м.Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 07.06.2017р. у справі №38/259-09 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 05 вересня 2017р.

Головуючий суддя Плахов О.В.

Суддя Здоровко Л.М.

Суддя Шутенко І.А.