СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
30 травня 2007 року
Справа № 20-2/005
Севастопольський
апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_3.,
дов. НОМЕР_2;
відповідача:
ОСОБА_1 (суб'єкт підприємницької діяльності);
відповідача: ОСОБА_2.,
дов. НОМЕР_1;
розглянувши апеляційну скаргу
суб'єкта підприємницької діяльності
ОСОБА_1на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Шевчук Н.Г.) від 13.03.2007 у справі №
20-2/005
за позовом дочірнього підприємства
"Фаберлік-Україна" (вул. Борисоглібська, 15-б, м. Київ 70, 04070);
(м. Київ, вул. Заболотного, 20-А)
до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1(АДРЕСА_1)
про стягнення 171849,25 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду міста
Севастополя від 13.03.2007 року у справі № 20-2/005 позов Дочірнього
підприємства „Фаберлік-Україна” до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1
задоволено частково. Суд стягнув з суб'єкта підприємницької діяльності
ОСОБА_1на користь позивача 104031,35 грн. заборгованості, 1040,31 грн.
держмита, а також 71,43 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення
судового процесу. В решті позову відмовлено.
При прийнятті рішення суд першої
інстанції встановив, що між сторонами у справі були укладені договори комісії,
відповідно до умов яких відповідач був зобов'язаний щотижня перераховувати на
рахунок позивача грошові кошти, отримані від реалізації продукції. Також
встановивши, що СПД ОСОБА_1., як комісіонером за договорами комісії, грошові
кошти перераховувались не у повному обсязі, наявність заборгованості підтверджується
наявними у справі матеріалами, висновком судової експертизи, господарський суд
м. Севастополя прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Не погодившись з цим судовим актом,
суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернувся до Севастопольського
апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення
суду першої інстанції скасувати, у задоволенні позову Дочірнього підприємства
„Фаберлік-Україна” відмовити.
Доводи відповідача, викладені в
апеляційній скарзі, полягають у порушенні судом першої інстанції норм
процесуального права, неповному вивченні обставин справи щодо встановлення
фактичного розміру заборгованості, а також у тому, що висновок
судово-бухгалтерської експертизи, покладений в основу рішення, не може бути
належним доказом у справі у зв'язку з невірним розрахунком сум виходячи з
наявних у справі матеріалів.
Представник позивача у судовому
засіданні з доводами апеляційної скарги не погодився, вважає оскаржуване
рішення законним та обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.
Розпорядженням виконуючого
обов'язки голови Севастопольського апеляційного господарського суду від
18.04.2007 суддю Щепанську О.А. замінено на суддю Горошко Н.П.
Розпорядженням заступника голови
Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.05.2007 суддю Плута
В.М. замінено на суддю Прокопанич Г.К. Головуючим у справі призначено суддю
Гоголя Ю.М.
Розпорядженням заступника голови
Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.05.2007 суддю
Прокопанич Г.К. замінено на суддю Плута В.М. Головуючим у справі призначено
суддю Плута В.М.
Повторно розглянувши справу у
порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судовою
колегією встановлено наступне.
З матеріалів справи вбачається, що
між Дочірнім підприємством „Фаберлік-Україна” (Комітент) та суб'єктом
підприємницької діяльності ОСОБА_1. (Комісіонер) існували правовідносини
комісії, оформлені відповідними договорами: договором комісії НОМЕР_1 строком
дії в один рік з дати підписання, НОМЕР_2 строком дії з моменту підписання і до
ІНФОРМАЦІЯ_1 та НОМЕР_3 строком дії в один рік з моменту підписання (том 1
а.с.18-31).
Відповідно до умов зазначених
договорів, Комісіонер за дорученням Комітента за винагороду реалізує в
інтересах останнього від свого імені парфюмерно-косметичну і супутню продукцію.
Сторони також домовились, що
конкретні умови реалізації, мінімальні (максимальні) ціни продажу, скидки, а
також інші суттєві умови виконання зобов'язань по реалізації товару
викладаються у додатках до Договору, які є його невід'ємною частиною.
Згідно з умовами Договору комісії
НОМЕР_1, Комісіонер -СПД ОСОБА_1., зобов'язався щотижня перераховувати на
рахунок Комітента -ДП „Фаберлік-Україна”, всі грошові кошти, виручені від
продажу товару. Комісіонер зобов'язаний до 5 числа включно наступного за
звітним місяця надавати Комітенту у письмовій формі звіт про реалізацію товару.
Комітент зобов'язаний протягом п'яти робочих днів з моменту отримання звіту
розглянути і підписати його; щомісячно по виконанню доручення Комісіонером, що
підтверджується наданими Комісіонером щомісячними звітами і по факту
надходження грошових коштів у повній сумі визначити комісійну винагороду, яка
при погодження з Комісіонером перераховується останньому по закінченні кожного
місяця протягом 15 робочих днів або іншим шляхом за письмовою згодою сторін.
Комітент вправі за результатами будь-якого звітного періоду змінювати розмір
комісійної винагороди.
Згідно Договору комісії НОМЕР_2
Комісіонер зобов'язаний всі грошові кошти, отримані від реалізації товару,
перераховувати на рахунок Комітента двічі на тиждень; до 5-го числа наступного
за звітним місяця надавати Комітенту письмовий звіт про реалізований товар і
товар, використаний для рекламних потреб. Комітент на підставі звітів Комісіонера
і по факту надходження у повному обсязі грошових коштів виплачує комісійну
винагороду, розмір якої може бути зменшений Комітентом при наявності
простроченої заборгованості.
За Договором комісії НОМЕР_3
Комісіонер зобов'язаний всі грошові кошти, отримані від реалізації товару,
перераховувати на рахунок Комітента двічі на тиждень; до 3-го числа та до 10-го
числа наступного за звітним місяця надавати Комітенту відповідно в електронному
та письмовому вигляді звіт про реалізований товар і товар, використаний для
рекламних потреб. Комітент на підставі звітів Комісіонера і по факту
надходження у повному обсязі грошових коштів виплачує комісійну винагороду)
розмір якої може бути зменшений Комітентом при наявності простроченої
заборгованості.
Договором комісії НОМЕР_4 також
передбачено право Комітента у будь-який час без попереднього попередження
Комісіонера проводити інвентаризацію і вилучення товару на складі Комісіонера
та у місці продажу комісією у складі не менше трьох членів, в тому числі і
представника Комісіонера. У випадку ненадання Комісіонером своїх представників
для участі в інвентаризації і вилученні товару, комісія з представників
Комітента буде вважатись достатньою для проведення інвентаризації, а Комісіонер
не буде мати права посилатись на недостовірність зазначених в актах
інвентаризації І вилученні даних. У випадку відмови Комісіонера від підпису
наданого ним звіту звіт вважається підписаним по закінченню одного місяця з
моменту відмови Комісіонера від його підпису.
Дочірнє підприємство „Фаберлік-Україна”
звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до суб'єкта
підприємницької діяльності ОСОБА_1. про стягнення заборгованості в сумі
171849,25 грн., що утворилась по зазначених вище договорах комісії у зв'язку із
несвоєчасним перерахуванням грошових коштів, отриманих від реалізації
продукції.
Вислухавши пояснення представників
сторін, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм
матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна
скарга суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1. не підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Відповідно до статті 33
Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті
обставини, на які вона посилається як на підстави свої вимог і заперечень.
Частиною 1 статті 32 Господарського
процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які
фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку
встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги та
заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного
вирішення спору. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими та речовими
доказами, висновками судових експертів.
Перевіривши наявні у справі
матеріали, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про
документальне підтвердження наступних обставин:
- реалізація СПД ОСОБА_1. за період
з квітня 2003 року по квітень 2005 року продукції по максимальній ціні у
розмірі 3459720, 65 грн;
- перерахування СПД ОСОБА_1.
грошових коштів на рахунок ДП „Фаберлік-Україна” за одержані ним та реалізовані
по договорах комісії товари за період з квітня 2003 року по квітень 2005 року у
сумі 2120215,16 грн.;
- нарахування ДП „Фаберлік-Україна”
комісійної винагороди СПД ОСОБА_1. за період з квітня 2003 року по квітень 2005
року у розмірі 336221,06 грн.;
- зарахування комісійної винагороди
ДП „Фаберлік-Україна” в рахунок зменшення дебіторської заборгованості СПД
ОСОБА_1. за період з квітня 2003 року по квітень 2005 року становить 336221,06
грн.;
- нарахування ДП „Фаберлік-Україна”
загальних знижок, наданих покупцям за період з квітня 2003 року по квітень 2005
року, та зарахування їх в рахунок зменшення дебіторської заборгованості СПД
ОСОБА_1. у розмірі 808740,37 грн.;
- зарахування в рахунок зменшення
дебіторської заборгованості СПД ОСОБА_1. перед ДП „Фаберлік-Україна”
відображеної у звітах відповідача загальної суми знижок, наданих покупцям за
період з квітня 2003 року по квітень 2005 року у розмірі 808740,37 грн.;
- факт існування станом на
29.12.2005 року збоку СПД ОСОБА_1. заборгованості перед ДП „Фаберлік-Україна”
за реалізований товар на суму 194544,06 грн. за максимальними цінами;
- неповернення СПД ОСОБА_1. позивачеві отриманого на комісію
товару за період з квітня 2003 року по квітень 2005 року з урахуванням залишків
станом на 29.12.2005 на загальну суму 3398274,34 грн.;
- наявність заборгованості СПД
ОСОБА_1. перед ДП „Фаберлік-Україна”, включаючи заборгованість за товар станом
на 29.12.2005 року та заборгованість за реалізований товар з урахуванням
проведеної оплати, наданих знижок покупцям та нарахованої комісійної винагороди
на загальну суму 133097,75 грн.
Згідно з частиною 1 статті 41
Господарського процесуального кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають
при вирішенні господарського спору та потребують спеціальних пізнань,
господарський суд призначаю судове експертизу.
Судова колегія також вважає вірним
прийняття судом першої інстанції у якості доказу висновок судово-бухгалтерської
експертизи НОМЕР_5, яким документально підтверджується факт отримання
відповідачем товару на комісію від ДП „Фаберлік-Україна” по максимальній ціні
за період з ІНФОРМАЦІЯ_2 на суму 3776110,71 грн.
Дослідивши зміст апеляційної
скарги, судовою колегією встановлено такі спірні питання, що ставляться
відповідачем: чи не завищена сума поставки на суму підроблених накладних
НОМЕР_6 та НОМЕР_7, чи враховано у повному обсязі факт нарахування скидок,
скидок по акції, рекламі, чи досліджено експертом акти прийому-передачі на предмет
відповідності цін, зазначених в актах, цінам поставки, чи досліджено звіт
комісіонера на березень 2005 року відносно факту включення в реалізацію по
максимальних цінах продукції, що надходила за нульовими цінами та видавалась у
якості подарунків.
Судовою колегією також встановлено,
що питання, які ставляться відповідачем в апеляційній скарзі, є аналогічним до
тих питань, що були викладені у клопотанні СПД ОСОБА_1. від ІНФОРМАЦІЯ_3 про
необхідність поставлення перед експертом додаткових запитань, заявленого під
час розгляду справи в суді першої інстанції
(том 18, а. с. 27).
Відповідно до частини 2 статті 32
Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є, зокрема,
пояснення представників сторін та інших осіб, які приймають участи у судовому
процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення сторін та інших осіб,
які приймають участи у судовому процесі, повинні бути викладені письмово.
Так, із змісту пояснень експерта
ОСОБА_3. від ІНФОРМАЦІЯ_4 вбачається наступне.
За наданими на дослідження
документами, у виконання умов договорів комісії, що були укладені сторонами,
СПД ОСОБА_1. були отримані на комісію товари від ДП „Фаберлік-Україна” за
максимальними цінами за період з ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 3776110,71 грн., у тому
числі: за 2003 рік - 1065810,40 грн., за 2004 рік -2105410,89 грн., за 2005 рік
- 604889,42 грн.
Відповідно до пункту 1 статі 9
Закону України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність” від 16.07.1999
року №996-Х\/, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є
первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій.
Первинні документи повинні бути складені при здійсненні господарської операції,
а якщо це неможливо - безпосередньо після її завершення.
Поняття первинного документа
наведено у статті 1 розділу І Закону „Про бухгалтерський облік і фінансову
звітність”, а саме: первинний документ - документ, що містить відомості про
господарську операцію й підтверджуюче її здійснення.
Згідно з пунктом 2 статті 9
зазначеного Закону, первинні і зведені облікові документи можуть бути складені
на паперових або машинних носіях і повинні мати наступні обов'язкові реквізити:
назва документа (форми); дату й місце складання; назва підприємства, від імені
якого складений документ; зміст й обсяг
господарської операції, одиницю
виміру господарської
операції; посадових осіб,
відповідальних за здійснення господарської операції й правильність її
оформлення; особистий підпис або Інші дані,
що дають можливість ідентифікувати особу, що приймала участь у
здійсненні господарської операції.
Відповідно до пункту 2.4 статті 2
Положення „Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку”,
затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88,
первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати
такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких
складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання,
зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному І вартісному
виразі), посади, прізвища І підписи осіб, відповідальних за дозвіл та
здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Експертом зазначено, що надані на
дослідження витратні накладні ДП „Фаберлік-Україна” НОМЕР_6 (том 4 а.с.89-91)
на суму 55675,97 грн., НОМЕР_7 на суму 26609,57 грн. (том 4 а.с.86-88), НОМЕР_7
на суму 25676,61 грн. (том 4 а.с.116) були включені до складу отриманих СПД
ОСОБА_1. на комісію товарів від ДП „Фаберлік-Україна” за максимальними цінами за
період 2004 рік у загальному розмірі 2105410,89 грн., оскільки містять
особистий підпис, що дає можливість ідентифікувати особу, що приймала участь у
здійсненні господарської операції і відповідають вимогам, що ставляться до
первинних документів. Тому, сума отриманих СПД ОСОБА_1. на комісію від ДП
„Фаберлік-Україна” товарів за максимальними цінами на суму 3776110,71 грн. за
період з ІНФОРМАЦІЯ_2 не була завищена на суму зазначених вище витратних
накладних.
Щодо питання про зарахування
знижок, то, відповідно підпунктів 1.1 пунктів 1 договорів комісії НОМЕР_1,
НОМЕР_2, НОМЕР_3, СПД ОСОБА_1. за дорученням ДП „Фаберлік-Україна” за
винагороду, здійснює реалізацію парфумерно-косметичної та супутньої продукції
торгової марки „Фаберлік” на користь останнього. Конкретні умови реалізації,
мінімальні (максимальні) ціни продаж, знижки, а також інші істотні умови
виконання зобов'язань приводяться сторонами у додатках до договорах, які є
невід'ємною їх часткою.
Судовим експертом зазначено, що за
представленими на дослідження документами нарахування ДП „Фаберлік-Україна”
загальних знижок, наданих покупцям за період з квітня 2003 року по квітень 2005
року та зарахування їх в рахунок зменшення дебіторської заборгованості СПД
ОСОБА_1. перед ДП „Фаберлік-Україна” складає 808740,37 грн., утому числі:
знижки комітенту від об'єму реалізації - 404804,81 грн.; знижки комітенту за
акціями - 357360,22 грн. знижки комітенту по рекламі - 46575,34 грн.
Крім того, нараховані ДП
„Фаберлік-Україна” загальні знижки, що надані покупцям за період з квітня 2003
року по квітень 2005 року, зараховані Позивачем в повному обсязі в рахунок
зменшення дебіторської заборгованості СПД ОСОБА_1. у загальному розмірі
808740,37 грн., у тому числі: знижки комітенту від об'єму реалізації -
404804,81 грн.; знижки комітенту за акціями - 357360,22 грн.; знижки комітенту
по рекламі - 46575,34 грн.
Надаючи правову оцінку висновку
судової експертизи, а також поясненням судового експерта, суд апеляційної
інстанції зазначає, що висновок експерта НОМЕР_5 зроблений на підставі
первинних бухгалтерських документів позивача та відповідача, наданих на
дослідження. При цьому, експерт попереджений про кримінальну відповідальність
по статтях 384, 385 Кримінального кодексу України за надання свідомо
неправдивого висновку або відмову без поважних причин від виконання покладених
на нього обов'язків, про що свідчить
його відповідний підпис.
Із змісту апеляційної скарги
відповідача не вбачається наявності інших питань, ніж ті, що були предметом
неодноразового дослідження судом першої інстанції, ставились на вирішення
судового експерта та знайшли своє повне відображення у висновку експерта
НОМЕР_5 та окремих поясненнях по суті заданих питань.
Приймаючи до уваги положення статті
193 Господарського кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України,
відповідно до яких зобов'язання повинні
виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу,
інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -
відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться,
а також те, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна
його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом,
судова колегія приходить до висновку про правомірність задоволення судом першої
інстанції позовних вимог ДП „Фаберлік-Україна”.
Господарським судом м. Севастополя
також вірно прийнято зауваження відповідача про необхідність виключення з числа
доказів у справі витратної накладної НОМЕР_6 на суму 55675,97 грн. як не
відповідаючої сумі всіх вказаних в ній позицій, а також правомірно залучено до
матеріалів справи копію дійсного документа витратної накладної НОМЕР_6, сума
якої становить 26609,57 грн. та яка є доказом передачі позивачем відповідачеві
товару.
Що стосується посилань відповідача
в апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції норм процесуального
права, то відповідно до частини 2 статті 104 Господарського процесуального
кодексу України, порушення або неправильне застосування норм процесуального права
може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це
порушення потягло прийняття невірного рішення.
Дослідивши обставини справи, судова
колегія вважає, що судом першої інстанції спір по суті вирішено вірно, у
зв'язку з чим, підстави для скасування оскаржуваного рішення відсутні.
Керуючись статтями 101, 103 п.1,
105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу суб'єкта
підприємницької діяльності ОСОБА_1залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста
Севастополя від 13 березня 2007 року у справі № 20-2/005 залишити без змін.
Головуючий суддя
Судді
Суд | Севастопольський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 30.05.2007 |
Оприлюднено | 30.08.2007 |
Номер документу | 686283 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Борисова Юлія Володимирівна
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Горошко Н.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні