Рішення

від 07.11.2012 по справі 1522/12363/12

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа номер 1522/12363/12

Провадження номер 2/1522/8643/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2012 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого-судді Шенцевої О.П.,

при секретарі Соболевій О.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Константа Ко ЛТД», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державна інспекція труда в Одеській області, про звільнення, зобов’язання видати трудову книжку та стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ

Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить суд зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Константа Ко ЛТД»звільнити її з 18 травня 2012 року з займаємої посади комерційного директора на підставі п. 1 ст. 38 КЗпП, видати трудову книжку, в якій здійснити відповідний запис про звільнення.

У судовому засіданні представник позивачки позов підтримала та пояснила суду, що позивачка, колишній працівник ТОВ «Константа Ко ЛТД».

В вересні 2006 року ОСОБА_1 було прийнято на роботу в ТОВ «Константа Ко Лтд» на посаду комерційного директора про, що був виданий наказ № 9 від 31.08.2006 року.

В середині квітня 2012 року згідно наказу № 5 від 20.04.2012 року позивачку було відсторонено від виконання своїх службових обов'язків у зв'язку з проведенням перевірки на предмет перевищення своїх службових повноважень. На початку травня 2012 року ОСОБА_1 звернулась до керівництва Товариства з проханням звільнити її у зв'язку з необхідністю здійснювати догляд за дитиною до досягнення нею 14-річного віку, однак її заяви Відповідачем не приймались.

03 травня 2012 року позивачка відправила заяву про звільнення її з займаємої посади на юридичну та фактичну адресу Відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Від отримання цих листів Відповідач ухилявся.

21 травня 2012 року позивачка втретє направила заяву телеграмою, однак отримати телеграму менеджер Товариства відмовилась посилаючись на відсутність директора на робочому місці.

До сього часу відповідач не надав позивачу а ні примірника наказу про звільнення, а ні трудову книжку та не здійснив також розрахунок у зв’язку зі звільненням.

Відсутність у неї на руках трудової книжки перешкоджала її працевлаштуванню.

У разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Затримка у повернені трудової книжки потягла неможливість її працевлаштування до теперішнього часу.

Під час слухання справи позивачем було двічі збільшено позовні вимоги, згідно яких позивач просив зобов’язати відповідача видати їй дублікат трудової книжки, в якій здійснити запис звільнена з займаємої посади комерційного директора з 18 травня 2012 року на підставі п.1. ст 38 КЗпП України, окрім цього поновити всі попередні записи. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Константа Ко ЛТД», на її користь середній заробіток з 15 квітня 2012 року по день винесення рішення судом, за затримку видачі трудової книжки, що перешкоджало її працевлаштуванню. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Константа Ко ЛТД», на її користь 10 000 грн., як компенсацію спричиненої їй моральної шкоди, через затримку видачі трудової книжки, що перешкоджало її працевлаштуванню. Збільшення позовних вимог позивач обґрунтовує тим, що

Після подання позовної заяви, наприкінці липня 2012 року позивачкою отримано лист ТОВ «Константа Ко Лтд»від 13.07.2012 року в якому йдеться мова, що її документи, а саме трудова книжка, була втрачена. В зазначеному листі її було запрошено «з‘явитись на своє робоче місце»та надати документи, яких в неї не може й бути, а саме: наказ про прийняття на посаду, трудову книжку, посадову інструкцію та інше. Зустріч назначена 16.08.2012 року о 10:00 за адресою: м. Одеса, вул. Балківська 120/1 оф.407.

Під час бесіди їй було повідомлено, що машину в якій знаходились її особисті документи «пограбували»та папку викрали.

Право на працю закріплено Конституцією України, яка є на сьогодні Основним Законом. Стаття 43 Конституції свідчить, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Використання примусової праці забороняється. Не вважається примусовою працею військова або альтернативна (невійськова) служба, а також робота чи служба, яка виконується особою за вироком чи іншим рішенням суду або відповідно до законів про воєнний і про надзвичайний стан. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Зумисне знехтування ТОВ «Константа Ко Лтд» правом ОСОБА_1 на звільнення, що призводить до неможливості скористатись своїм правом на «вільний вибір трудової діяльності»свідчить на порушення норм чинного законодавства України.

Відповідно до довідки Пенсійного фонду Приморського району м Одеси середньомісячний заробіток за останні два місяця, що передували звільненню позивача складав 750,00 гривень. Згідно зазначеній вище довідки ТОВ «Константа Ко ЛТД»припинило нараховувати їй заробітну плату в середині квітня 2012 року. Її робочий тиждень складав 20 годин. Враховуючі зазначене позивачка вважає за можливим стягнути з відповідача за період з 15 квітня 2012 року по 15 жовтня 2012 року середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 4 429,12 гривень, розрахунок додається.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив. У попередньому судовому засіданні представник відповідача надав до суду усні заперечення проти позову, в яких зазначив, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Константа Ко ЛТД»не визнає та заперечує проти позову ОСОБА_1 Мотиви свого рішення не повідомив.

Представник третьої особи в судове засідання не з’явилась, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив. Надав до суду заяву, згідно якої позов підтримує та просить розглядати справу без їх участі.

За клопотанням позивача був зроблений запит до Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта»Одеської дирекції Поштамт –Центра поштового зв'язку № 1 чи надходила на ім‘я ТОВ «Константа Ко Лтд»(юридична адреса: 65012, м Одеса, вул Комітетська, 10а -абоненстська скринька № 59 та фактична адреса: 65005, м Одеса, вул Балківська, 120/1 оф.407 –поштове відділення № 5) яка-небудь кореспонденція від будь-яких адресатів за період з 01 травня 2012 року по сьогоднішній час та чи отримувалась ця кореспонденція, якщо ні то з яких причин. На що було отримано відповідь від 30.08.2012 року вих. № 160/12ЮК, в якій значиться, що листи як на юридичну так і на фактичну адресу ТОВ «Константа Ко ЛТД»не отримуються адресатом та повертаються на зворотну адресу.

Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, свідків, та дослідивши наявні у справі докази, вважає позов обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно наказу №9 від 31.08.2006 року ОСОБА_1 була прийнята на роботу на посаду комерційного директора ТОВ «Константа Ко ЛТД».

Згідно наказу № 5 від 20.04.2012 року позивачку було відсторонено від виконання своїх службових обов'язків у зв'язку з проведенням перевірки на предмет перевищення своїх службових повноважень та відібрано ключі від офісного приміщення за адресою: м Одеса, вул. Балківська 120/1 оф.407.

На початку травня 2012 року вона звернулась до керівництва Товариства з проханням звільнити її у зв'язку з необхідністю здійснювати догляд за дитиною до досягнення нею 14-річного віку, однак її заяви Відповідачем не приймались.

03 травня 2012 року позивачка відправила заяву про звільнення її з займаємої посади на юридичну та фактичну адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Від отримання цих листів Відповідач ухилявся.

21 травня 2012 року позивачка втретє направила заяву телеграмою, однак отримати телеграму менеджер Товариства відмовилась посилаючись на відсутність директора на робочому місці.

Весь цей час директор ТОВ «Константа Ко Лтд»- ОСОБА_2 від зустрічі з ОСОБА_1 ухилявся, її заяви не приймаються менеджером товариства з причин відсутності повноважень.

До сього часу відповідач не надав позивачу, а ні примірника наказу про звільнення, а ні трудову книжку та не здійснив також розрахунок у зв’язку зі звільненням.

Під час слухання справи Відповідач втратив всі особисті документи позивача у тому числі і трудову книжку про що повідомив листом від 13.07.2012 року.

Зазначене порушення порядку звільнення, розрахунку та повернення трудових книжок роботодавцем грубо порушувало конституційне право на працю позивачки, вона не могла працевлаштуватись не маючи на руках трудової книжки.

Згідно із статтею 43 Конституцію України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижче визначеної законом.

Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до вимог ст. 38 КЗпП працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

На підставі ст. 47 КЗпП власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, а саме в день звільнення.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про трудові книжки працівників" від 27.04.93 N 301 трудові книжки зберігаються на підприємствах, в установах і організаціях як документи суворої звітності. Відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

Згідно зі статтею 265 КЗпП особи, винні в порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством (дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, кримінальну).

Відповідно до вимог ст. ст. 116, 117 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму. В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

У разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Позивачем надані до суду відомості з Пенсійного Фонду України про розмір її щомісячного заробітку, який складає 750,00 грн. Суд погоджується з розрахунком середнього заробітку, який підлягає стягненню з відповідача, складеним позивачем відповідно до вимог Постанови КМУ від 08.02.1995 року № 100 «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати», відповідно до якого кількість робочих днів вимушеного прогулу становить 496 годин, а розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу становить 4 429,12 гривень. Крім цього суд бере до уваги, що відповідач припинив нараховувати заробітну плату позивачу в середні квітня 2012 року.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.95 р. „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного суду № 5 від 25.05.01 р. (п.3) під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Згідно п.5 цієї Постанови відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов’язковому з’ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з’ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. У частині вимог про стягнення з відповідача завданої моральної шкоди, позивачем не були належним чином обґрунтовані, тому у цій частині вимог суд має йому відмовити.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 212, 213, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Звільнити ОСОБА_1 з займаємої посади комерційного директора в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Константа Ко ЛТД», код ЄДРПОУ 33508833, та вважати її звільненою за ст. 38 КЗпП України (за власним бажанням) з 07 листопада 2012 року.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Константа Ко ЛТД»видати дублікат трудової книжки, в якій здійснити запис звільнена з займаної посади комерційного директора з 07 листопада 2012 року на підставі п.1. ст. 38 КЗпП України, окрім цього поновити всі попередні записи

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Константа Ко ЛТД», код ЄДРПОУ 33508833, на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 4 429,12 гривень.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в Апеляційний суд Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя:                                                                                                     07.11.2012