Рішення

від 13.05.2013 по справі 1522/12363/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження № 22-ц/785/3930/13

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Станкевич В. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2013 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі :

головуючого - Станкевича В.А.

суддів - Варикаші О.Д.

- ОСОБА_2

при секретарі - Соколенко В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Константа Ко ЛТД» , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державна інспекція труда в Одеській області, про звільнення, зобов'язання видати трудову книжку та стягнення матеріальної та моральної шкоди, за апеляційною скаргою директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Константа Ко ЛТД» ОСОБА_4 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 07 листопада 2012 року, -

встановила:

Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просила суд зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Константа Ко ЛТД» звільнити її з 18 травня 2012 року з займаємої посади комерційного директора на підставі п. 1 ст. 38 КЗпП, видати трудову книжку, в якій здійснити відповідний запис про звільнення.

У судовому засіданні представник позивачки позов підтримала та пояснила суду, що позивачка, колишній працівник TOB «Константа Ко ЛТД» .

В вересні 2006 року ОСОБА_3 було прийнято на роботу в TOB «Константа Ко Лтд» на посаду комерційного директора про, що був виданий наказ № 9 від 31.08.2006 року.

В середині квітня 2012 року згідно наказу № 5 від 20.04.2012 року позивачку було відсторонено від виконання своїх службових обов'язків у зв'язку з проведенням перевірки на предмет перевищення своїх службових повноважень. На початку травня 2012 року ОСОБА_3 звернулась до керівництва Товариства з проханням звільнити її у зв'язку з необхідністю здійснювати догляд за дитиною до досягнення нею 14-річного віку, однак її заяви відповідачем не приймались.

03 травня 2012 року позивачка відправила заяву про звільнення її з займаємої посади на юридичну та фактичну адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Від отримання цих листів відповідач ухилявся.

21 травня 2012 року позивачка втретє направила заяву телеграмою, однак отримати телеграму менеджер Товариства відмовилась посилаючись на відсутність директора на робочому місці.

До сього часу відповідач не надав позивачу, а ні примірника наказу про звільнення, а ні трудову книжку та не здійснив також розрахунок у зв'язку зі звільненням.

Відсутність у неї на руках трудової книжки перешкоджала її працевлаштуванню.

У разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Затримка у повернені трудової книжки потягла неможливість її працевлаштування до теперішнього часу.

Під час слухання справи позивачкою було двічі збільшено позовні вимоги, згідно яких позивачка просила зобов'язати відповідача видати їй дублікат трудової книжки, в якій здійснити запис звільнена з займаємої посади комерційного директора з 18 травня 2012 року на підставі п.1 ст. 38 КЗпП України, окрім цього поновити всі попередні записи. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Константа Ко ЛТД» , на її користь середній заробіток з 15 квітня 2012 року по день винесення рішення судом, за затримку видачі трудової книжки, що перешкоджало її працевлаштуванню. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Константа Ко ЛТД» , на її користь 10 000 грн., як компенсацію спричиненої їй моральної шкоди, через затримку видачі трудової книжки, що перешкоджало її працевлаштуванню.

Збільшення позовних вимог позивачка обґрунтовувала тим, що після подання позовної заяви, наприкінці липня 2012 року нею отримано лист TOB «Константа Ko ЛТД» від 13.07.2012 року в якому йдеться мова, що її документи, а саме трудова книжка, була втрачена. В зазначеному листі їй було запрошено «з'явитись на своє робоче місце» та надати документи, яких в неї не може й бути, а саме: наказ про прийняття на посаду, трудову книжку, посадову інструкцію та інше. Зустріч назначена 16.08.2012 року о 10:00 за адресою: м. Одеса, вул. Банківська 120/1 оф.407.

Під час бесіди їй було повідомлено, що машину в якій знаходились її особисті документи «пограбували» та папку викрали.

Право на працю закріплено Конституцією України, яка є на сьогодні Основним Законом. Стаття 43 Конституції свідчить, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. ОСОБА_5 створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Використання примусової праці забороняється. Не вважається примусовою працею військова або альтернативна (невійськова) служба, а також робота чи служба, яка виконується особою за вироком чи іншим рішенням суду або відповідно до законів про воєнний і про надзвичайний стан. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Зумисне знехтування TOB «Константа Ко Лтд» правом ОСОБА_3 на звільнення, що призводить до неможливості скористатись своїм правом на «вільний вибір трудової діяльності» свідчить на порушення норм чинного законодавства України.

Відповідно до довідки Пенсійного фонду Приморського району м ОСОБА_2 середньомісячний заробіток за останні два місяця, що передували звільненню позивачки складав 750,00 гривень. Згідно зазначеній вище довідки TOB «Константа Ко ЛТД» припинило нараховувати їй заробітну плату в середині квітня 2012 року, її робочий тиждень складав 20 годин. Враховуючі зазначене позивачка вважала за можливим стягнути з відповідача за період з 15 квітня 2012 року по 15 жовтня 2012 року середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 4 429,12 гривень, розрахунок доданий.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив. У попередньому судовому засіданні представник відповідача надав до суду усні заперечення проти позову, в яких зазначив, що позовні вимоги ОСОБА_3 до TOB «Константа Ко ЛТД» не визнав та заперечував проти позову ОСОБА_3, мотиви свого рішення не повідомив.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив. Надав до суду заяву, згідно якої позов підтримував та просив розглядати справу без їх участі.

За клопотанням позивачки був зроблений запит до Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» Одеської дирекції Поштамт - Центра поштового зв'язку № 1 чи надходила на ім'я TOB «Константа Ко ЛТД» (юридична адреса: 65012, м ОСОБА_2, вул Комітетська, 10а - абоненстська скринька № 59 та фактична адреса: 65005, м ОСОБА_2, вул. Балківська, 120/1 оф.407 - поштове відділення № 5) яка-небудь кореспонденція від будь-яких адресатів за період з 01 травня 2012 року по сьогоднішній час та чи отримувалась ця кореспонденція, якщо ні то з яких причин. На що було отримано відповідь від 30.08.2012 року вих. № 160/12ЮК, в якій значиться, що листи як на юридичну, так і на фактичну адресу TOB «Константа Ко ЛТД» не отримуються адресатом та повертаються на зворотну адресу.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 07 листопада 2012 року позов ОСОБА_3 задоволений частково.

Звільнено ОСОБА_3 з займаємої посади комерційного директора в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Константа Ко ЛТД» , код ЄДРПОУ 33508833, та вважати її звільненою за ст. 38 КЗпП України (за власним бажанням) з 07 листопада 2012 року.

Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Константа Ко ЛТД» видати дублікат трудової книжки, в якій здійснити запис звільнена з займаної посади комерційного директора з 07 листопада 2012 року на підставі п.1. ст. 38 КЗпП України, окрім цього поновити всі попередні записи

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Константа Ко ЛТД» , код ЄДРПОУ 33508833, на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 4 429,12 гривень.

В апеляційній скарзі, поданої директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Константа Ко ЛТД» ОСОБА_4, ставиться питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення, яким в задоволенні позовних вимог позивача відмовити повністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно наказу № 9 від 31.08.2006 року ОСОБА_3 була прийнята на роботу на посаду комерційного директора TOB «Константа Ко ЛТД» .

Згідно наказу № 5 від 20.04.2012 року позивачку було відсторонено від виконання своїх службових обов'язків у зв'язку з проведенням перевірки на предмет перевищення своїх службових повноважень та відібрано ключі від офісного приміщення за адресою: м ОСОБА_2, вул. Балківська 120/1 оф.407.

На початку травня 2012 року вона звернулась до керівництва Товариства з проханням звільнити її у зв'язку з необхідністю здійснювати догляд за дитиною до досягнення нею 14-річного віку, однак її заяви відповідачем не приймались.

03 травня 2012 року позивачка відправила заяву про звільнення її з займаємої посади на юридичну та фактичну адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Від отримання цих листів відповідач ухилявся.

21 травня 2012 року позивачка втретє направила заяву телеграмою, однак отримати телеграму менеджер Товариства відмовився посилаючись на відсутність директора на робочому місці.

Весь цей час директор TOB «Константа Ко Лтд» - ОСОБА_4 від зустрічі з ОСОБА_3 ухилявся, її заяви не приймаються менеджером товариства з причин відсутності повноважень.

До сього часу відповідач не надав позивачці, а ні примірника наказу про звільнення, а ні трудову книжку та не здійснив також розрахунок у зв'язку зі звільненням.

Під час слухання справи відповідач втратив всі особисті документи позивачки у тому числі і трудову книжку про що повідомив листом від 13.07.2012 року.

Зазначене порушення порядку звільнення, розрахунку та повернення трудових книжок роботодавцем грубо порушувало конституційне право на працю позивачки, вона не могла працевлаштуватись не маючи на руках трудової книжки.

Відповідно до вимог ст. 38 КЗпП працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку, або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку, або інвалідом І групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Частиною 1 ст. 47 КЗпП передбачено обов'язок власника або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівнику в день звільнення належно оформлену трудову книжку.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про трудові книжки працівників" від 27.04.93 року № 301 трудові книжки зберігаються на підприємствах, в установах і організаціях як документи суворої звітності. Відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

Згідно ч 4 ст. 265 КЗпП у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноважений ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Отже, невиконання власником або уповноваженим ним органом з його вини обов'язку щодо видачі працівникові в день звільнення належно оформленої трудової книжки, передбачено трудовим законодавством, може бути за доведеності цих обставин підставою для виплати працівнику середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до відомості з Пенсійного Фонду України про розмір щомісячного заробітку ОСОБА_3 складав 750,00 грн. Суд першої інстанції обґрунтовано погодився з розрахунком середнього заробітку, який підлягає стягненню з відповідача, оскільки складений відповідно до вимог Постанови КМУ від 08.02.1995 року № 100 «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати» , відповідно до якого кількість робочих днів вимушеного прогулу становить 496 годин, а розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу становить 4 429,12 гривень тому, що відповідач припинив нараховувати заробітну плату позивачу в середні квітня 2012 року.

Оскільки матеріалами справи доведено, що власником або уповноваженим ним органом з його вини не видано працівникові в день звільнення належно оформленої трудової книжки, а також втратив всі особисті документи позивача у тому числі і трудову книжку, то суд першої інстанції обґрунтовано вважав необхідним задовольнити позовні вимоги в частині: вважати її звільненою за ст. 38 КЗпП України (за власним бажанням) з 07 листопада 2012 року, зобов'язання Товариство з обмеженою відповідальністю «Константа Ко ЛТД» видати дублікат трудової книжки, в якій здійснити запис звільнена з займаної посади комерційного директора з 07 листопада 2012 року на підставі п.1. ст. 38 КЗпП України, окрім цього поновити всі попередні записи та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Константа Ко ЛТД» на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 4 429,12 гривень.

Судова колегія не бере до уваги посилання зазначені в апеляційній скарзі, що ОСОБА_3 звільнена з роботи за прогули та інші обставини, оскільки це спростовується матеріалами справи та тим, що наказ про її звільнення за прогули відбувся після її звернення з позовом до суду.

Між тим суд першої інстанції прийняв рішення звільнити ОСОБА_3 з займаємої посади комерційного директора в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Константа Ко ЛТД» .

У суду не має повноважень звільняти працівника з займаємої посади підприємства, тобто суд першої інстанції прийнявши рішення звільнити ОСОБА_3 з займаємої посади комерційного директора в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Константа Ко ЛТД» вийшов за межі своїх повноважень, тому колегія вважає необхідним змінити рішення Приморського районного суду м. Одеси від 07 листопада 2012 року та виключити з резолютивної частини рішення звільнити ОСОБА_3 з займаємої посади комерційного директора в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Константа Ко ЛТД» , в інший частині рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,

вирішила:

Апеляційну скаргу директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Константа Ко ЛТД» ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 07 листопада 2012 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Константа Ко ЛТД» , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_5 інспекція труда в Одеській області, про звільнення, зобов'язання видати трудову книжку та стягнення матеріальної та моральної шкоди змінити, виключити з резолютивної частини рішення звільнити ОСОБА_3 з займаємої посади комерційного директора в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Константа Ко ЛТД»

В інший частині рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом 20 днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В.А. Станкевич

Судді: О.Д. Варикаша

ОСОБА_2