Постанова

від 11.03.2011 по справі 4-867/11

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №4-867/11

П О С Т А Н О В А

10 березня 2011 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Луняченко О.А.,

секретарі Гостєвої О.О.,

за участю прокурора Копач Д.І.,

особи, яка подала скаргу, ОСОБА_1,

захисника особи, яка подала скаргу, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на постанову про порушення кримінальної справи,

В С Т А Н О В И В:

Постановою старшого слідчого військової прокуратури Одеського гарнізону ОСОБА_3 від 14.12.2010 року була порушена кримінальна справа за ознаками злочинів, передбачених ст. ст. 135 ч. 1, 286 ч. 2 КК України, стосовно старшого слідчого в особливо важливих справах 2-го відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Одеській області ОСОБА_1

До суду звернувся ОСОБА_1 із проханням скасувати вказану постанову, зупинити проведення слідчих дій на час розгляду скарги в суді, мотивуючи скаргу тим, що у постанові про порушення кримінальної справи відсутні як приводи так і підстави до її порушення.

Особа, яка подала скаргу, та її захисник, посилаючись на наведені у скарзі обставини, у судовому засіданні просили скаргу задовольнити.

Так, захисник ОСОБА_4 не погоджується із висновками слідчого, та вказала, що постанова про порушення кримінальної справи відносно її підзахисного ОСОБА_1 не містить тих достатніх даних, на підставі яких винесена оскаржувана постанова. А саме, слідчий не обґрунтував прийняте ним рішення, не навів конкретних даних, отриманих в ході досудового слідства, які б підтверджували наявність в діях ОСОБА_1 ознак злочинів, передбачених ст. ст. 135 ч. 1, 286 ч. 2 КК України.

Також вказала, що викликає сумнів проведена автотехнічна експертиза №11/А-479 від 12.11.2010 року, оскільки вона складена та підписана експертом ОСОБА_5, який не був присутнім при огляді транспортного засобу та взагалі не проводив експертизу. У зв'язку із чим, нею було заявлене клопотання про проведення повторної судової автотехнічної експертизи обставин дорожньо-транспортної події, яке було задоволено слідчим.

А висновок автотехнічної експертизи за №11/А-478 від 12.11.2010 року не встановив місце наїзду на пішохода.

Захисник також вказала, що перед проведенням експертизи ОСОБА_1 не був опитаний у якості свідка, за його участю не проводилося відтворення обстановки події та її обставин, не враховані дії мікроавтобуса, який зупинився на пішохідному переході, поведінку потерпілої, яка вибігла за межами пішохідного переходу та інші істотні дані.

Прокурор, заперечуючи вказані обставини, вказав на наявність законних приводів і підстав до порушення кримінальної справи та просив суд відмовити скаржнику у задоволенні представленої скарги.

Заслухавши думки усіх учасників судового розгляду та дослідивши матеріали справи, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи, суд приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню із наступних підстав.

Відповідно до п. 15 ст. 236-8 КПК України суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Відповідно до ст. 94 КПК України кримінальна справа може бути порушена за наявності приводів і підстав для її порушення.

В судовому засіданні встановлено, що 16.10.2010 року військовим прокурором Одеського гарнізону ОСОБА_6 була порушена кримінальна справа за фактом дорожньо-транспортної події за ознаками злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху, що заподіяли потерпілому тяжкі тілесні ушкодження. Постановою старшого слідчого військової прокуратури Одеського гарнізону ОСОБА_3 від 14.12.2010 року були об'єднані кримінальні справи в одне провадження та порушена кримінальна справа за ознаками злочинів, передбачених ст. ст. 135 ч. 1, 286 ч. 2 КК України, стосовно старшого слідчого в особливо важливих справах 2-го відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Одеській області ОСОБА_1

Із постанови вбачається наступне: 16.10.2010 року близько о 09 годині 00 хвилин ОСОБА_4, рухаючись у лівій смузі дороги на просп. Добровольського у м. Одесі поряд із будинками №№83, 90 зі швидкістю 60-70 км/год на автомобілі марки «ЗАЗ-DAEWOO» , д/з 22213ОМ, в якому в якості пасажирів перебували громадянки ОСОБА_7 і ОСОБА_8, на порушення Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 року за №1306, не обрав безпечної швидкості руху транспортного засобу, щоб мати можливість безпечно контролювати його рух, та не знизивши швидкість руху автомобіля до безпечної з урахуванням дорожньої обстановки, наблизився до нерегульованого пішоходного переходу, перед яким у правій смузі дороги зупинився автомобіль марки БАЗ «Богдан» , д/з ВН 2442 АН, та не переконався в тому, що на пішоходному переході немає пішоходів, в результаті чого не надав перевагу в русі неповнолітній громадянці ОСОБА_9, 13.11.1997 року, та здійснив наїзд на неї.

Так, потерпілій ОСОБА_9 заподіяно тяжкі тілесні ушкодження, з приводу яких вона знаходилася на стаціонарному лікуванні в Одеській обласній дитячій клінічній лікарні із 16.10.2010 року до 02.12.2010 року. До цього часу перебуває у Міській дитячій лікарні №3 м. Одеси.

Окрім того, ОСОБА_1 залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, не вживши будь-яких заходів для надання медичної допомоги потерпілій.

Таким чином, приводом до порушення кримінальної справи за ознаками злочинів, передбачених ст. ст. 135 ч. 1, 286 ч. 2 КК України, стало безпосереднє виявлення слідчим ознак вказаних злочинів. У якості підстав до порушення справи слідчий вказав пояснення свідків ДТП, огляд місця події, транспортного засобу, висновки автотехнічних та судово-медичних експертиз та інші документи, які надали йому змогу встановити достатні фактичні дані, які вказали на наявність у діях ОСОБА_1 ознак злочинів.

Отже, постанова про порушення кримінальної справи від 14.12.2010 року за ознаками злочинів, передбачених ст. ст. 135 ч. 1, 286 ч. 2 КК України, стосовно старшого слідчого в особливо важливих справах 2-го відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Одеській області ОСОБА_1, містить вказівки на порушення ОСОБА_1 правил безпеки руху, в результаті чого відбулося заподіяння тяжких тілесних ушкоджень учаснику дорожнього руху, неповнолітній гр. ОСОБА_9

На підтвердження цих обставин в матеріалах справи, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи, наявні матеріали дорожньо-транспортної пригоди за участю ОСОБА_4, які містять довіку про дорожньо-транспортну пригоду, протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та фото до нього, схему ДТП, протокол огляду і перевірки технічного стану транспортного засобу, висновок судово-медичної експертизи №4114 від 18.10.2010 року, який свідчить про заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_9, висновок автотехнічної експертизи №11/А-479 від 12.11.2010 року, який свідчить про технічний стан транспортного засобу ОСОБА_1, висновок транспортно-трасологічної експертизи №11/А-478 від 12.11.2010 року, який свідчить про наявність механічних пошкоджень на автомобілі ОСОБА_1, висновок автотехнічної експертизи обставин дорожньо- транспортної події, який свідчить про порушення водієм ОСОБА_1 п.п. 18.1 та 18.4 ПДР, в результаті чого той мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода в умовах події, що сталася, та висновок судово-медичної експертизи по факту ДТП, який свідчить про наявність контакту автомобіля ОСОБА_1 з потерпілою ОСОБА_9

Але, з них не можна зробити висновок про те, що факт порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху встановлений та доведений.

Фактичні обставини справи повно та всебічно слідчим не досліджені, наприклад, не встановлені конкретні дії ОСОБА_1 і конкретні дії водія маршрутного таксі, з якого вибігла потерпіла, та конкретну обстановку, яка склалася перед пригодою, причину виникнення аварійної ситуації та усі обставини ДТП.

Не встановлений причинний зв'язок між порушеними ПДР та спричиненими наслідками, які фактично настали.

Первинні документи, які складали працівники ДАІ та які стали підставою до порушення кримінальної справи, складені неповно, оскільки в них не зафіксовано розташування обох транспортних засобів на момент пригоди, сліди гальмування, місце зіткнення з потерпілою.

ОСОБА_1 своєї вини в інкримінованих йому злочинах не визнає та стверджує, що пішохід вибігла на проїздну частину дороги несподівано, а тому він не мав технічної можливості зупинити автомобіль, та в результаті не міг передбачити можливості настання таких наслідків.

Слідчий не з'ясував питання щодо можливості настання ДТП з вини водія маршрутного таксі або потерпілої. Можливо, ОСОБА_1 не міг діяти по-іншому в умовах порушення пішоходом ПДР або водієм іншого транспортного засобу. А чи не склалася така ситуація, в результаті якої дії ОСОБА_1 були зумовлені обстановкою, що склалася, та відповідали вимогам ПДР.

Слідчий не надав правового обґрунтування діям ОСОБА_1 в конкретній обстановці, що склалася при несподіваній появі пішохода. Без такого обгрунтування обвинувачувати особу в скоєнні злочинів юридично правильно не уявляється можливим.

Таким чином, суд приходить до висновку, що старший слідчий військової прокуратури Одеського гарнізону ОСОБА_3 14.12.2010 року, порушуючи кримінальну справу за ознаками злочинів, передбачених ст. ст. 135 ч. 1, 286 ч. 2 КК України, стосовно старшого слідчого в особливо важливих справах 2-го відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Одеській області ОСОБА_1, поспішно зробив висновки про наявність у його діях ознак вказаних злочинів та виніс постанову із порушенням вимог ст. ст. 94, 97 та 98 КПК України.

З огляду на наведені обставини та керуючись ст. ст. 236-7, 236-8 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Скаргу ОСОБА_1 на постанову старшого слідчого військової прокуратури Одеського гарнізону ОСОБА_3 від 14.12.2010 року про порушення кримінальної справи за ознаками злочинів, передбачених ст. ст. 135 ч. 1, 286 ч. 2 КК України, стосовно старшого слідчого в особливо важливих справах 2-го відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Одеській області ОСОБА_1, задовольнити.

Постанову старшого слідчого військової прокуратури Одеського гарнізону ОСОБА_3 від 14.12.2010 року про порушення кримінальної справи за ознаками злочинів, передбачених ст. ст. 135 ч. 1, 286 ч. 2 КК України, стосовно старшого слідчого в особливо важливих справах 2-го відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Одеській області ОСОБА_1, скасувати.

Постанова може бути оскаржена протягом семи днів з дня її винесення шляхом подачі апеляції до апеляційного суду Одеської області. Подача апеляції не зупиняє виконання даної постанови.

Набрання законної сили постановою судді про скасування постанови про порушення справи тягне за собою скасування запобіжних заходів, повернення речей та поновлення прав, щодо яких на час досудового слідства встановлювались обмеження.

Копію постанови направити прокурору, органу, який порушив кримінальну справу, органу, в провадженні якого вона перебуває, особі, яка подала скаргу та її захиснику.

Суддя: