Ухвала

від 04.09.2017 по справі 4/525

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

04 вересня 2017 року Справа №4/525

Суддя Господарського суду Луганської області Лісовицький Є.А., розглянувши матеріали скарги Державного підприємства Регіональні електричні мережі в особі Луганської філії №04/1012 від 31.08.2017 на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі №4/525

за позовом Державного підприємства Укренерговугілля в особі Луганської філії , м.Луганськ

до Відкритого акціонерного товариства Лисичанськвугілля , м. Лисичанськ Луганської області

про стягнення 35301106 грн. 62 коп.

без виклику представників сторін

в с т а н о в и в:

Господарським судом Луганської області розглядалась справа №4/525 за позовом Державного підприємства Укренерговугілля в особі Луганської філії до Відкритого акціонерного товариства Лисичанськвугілля про стягнення 35301106 грн. 62 коп.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 22.10.2007 у справі №4/525 позов Державного підприємства Укренерговугілля в особі Луганської філії до Відкритого акціонерного товариства Лисичанськвугілля про стягнення 35301106 грн. 62 коп. задоволено частково. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства Лисичанськвугілля на користь Державного підприємства Укренерговугілля в особі Луганської філії заборгованість за спожиту активну електроенергію у сумі 24515404 грн. 14 коп., за спожиту реактивну електроенергію у сумі 1965156 грн. 76 коп., 3% річних у сумі 2873417 грн. 98 коп., інфляційні нарахування у сумі 5061803 грн. 12 коп., витрати по держмиту у сумі 25500 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.

В решти позовних вимог провадження у справі №4/525 припинено.

Надано відповідачу розстрочку боргу строком на 10 років з графіком погашення суми боргу за спожиту електроенергію у сумі 34441400 грн. 00 коп. до 30 числа кожного місяця, починаючи з листопада 2007 року по жовтень 2017 року: до 30.11.07 -312416 грн. 18 коп., з грудня 2007 року по жовтень 2017 року включно щомісячно у сумі 286798 грн. 18 коп., до 30.10.2017- 286798 грн. 58 коп.

На виконання рішення Господарським судом Луганської області видано наказ від 09.11.2007 №4/525.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 23.11.2009 у справі № 4/525 заява Державного підприємства Регіональні електричні мережі в особі Луганської філії про заміну позивача по справі №4/525 (стягувача у виконавчому провадженні) ВАТ Укренерговугілля в особі Луганської філії на правонаступника Державне підприємство Регіональні електричні мережі в особі Луганської філії задоволено. Замінено позивача по справі (стягувача у виконавчому провадженні) Відкрите акціонерне товариство Укренерговугілля в особі Луганської філії на правонаступника Державне підприємство Регіональні електричні мережі в особі Луганської філії. Вважати стягувачем по справі №4/525 - Державне підприємство Регіональні електричні мережі в особі Луганської філії.

Державне підприємство Регіональні електричні мережі в особі Луганської філії звернулось до Господарського суду Луганської області зі скаргою №04/1012 від 31.08.2017 на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Скаржник просить суд:

Визнати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 від 24.05.2017 про повернення виконавчого документа за виконавчим провадженням №21895916 недійсною.

В обгрунтування поданої скарги Державне підприємство Регіональні електричні мережі в особі Луганської філії зазначило, що відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на підставі заяви стягувача було відкрито виконавче провадження №21895916 з примусового виконання наказу Господарського суду Луганської області від 09.11.2007 по справі №4/525 про стягнення з ПАТ Лисичанськвугілля (до перейменування ВАТ Лисичанськвугілля ) на користь ДП Регіональні електричні мережі в особі Луганської філії (до реорганізації - ВАТ Укренерговугілля в особі Луганської філії) заборгованості за спожиту активну електроенергію у сумі 24 515 404,14 грн., за спожиту реактивну електроенергію у сумі 1 965 156,76 грн., 3% річних у сумі 2 873 417,98 грн., інфляційних нарахувань у сумі 5 061 803,12 грн., витрат по держмиту у сумі 25 500,00 грн.; витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн.

24.05.2017 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 винесено постанову про повернення виконавчого документа за виконавчим провадженням №21895916.

Суб'єкт оскарження виніс постанову про повернення виконавчого документа застосувавши п. 2, 9 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 року № 1404-VІІІ.

Пунктами 2, 9 ч.1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що 1. Виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: 2) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; 9) законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення. .

Згідно з ч. 2 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 №1404-VIII 2. Про наявність обставин, зазначених у пунктах 2-6 частини першої цієї статті, виконавець складає акт. .

Як зазначає скаржник, 22.08.2017 під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження №21895916 представник стягувача по справі дізнався про те, що матеріали виконавчого провадження № 21895916 не містять акту про відсутність у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, а також про здійснені суб'єктом оскарження заходи щодо розшуку майна боржника, які виявилися безрезультатними, що є порушенням вимог ч. 2 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження .

Відсутність в матеріалах виконавчого провадження №21895916 акту складеного суб'єктом оскарження відповідно до ч. 2 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження , на думку скаржника, ставить під сумнів зроблений суб'єктом оскарження висновок щодо відсутності у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, здійснення суб'єктом оскарження заходів щодо розшуку майна боржника та законність винесення суб'єктом оскарження постанови від 24.05.2017 про повернення виконавчого документа за виконавчим провадженням №21895916.

Враховуючи викладене, стягувач вважає, що постанова відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 24.05.2017 ВП №21895916 про повернення виконавчого документа стягувачу винесена незаконно, тому він просить суд визнати її недійсною.

Відповідно до протоколу передачі судової справи від 04.09.2017, скаргу передано на розгляд судді Лісовицькому Є.А.

Дослідивши подані матеріали, суд дійшов до висновку що в задоволенні скарги слід відмовити з наступних підстав.

Згідно з ст. 129 1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження .

Згідно ст. 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 2 Господарського процесуального кодексу України скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів , крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

Оскаржувана постанова відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про повернення виконавчого документа стягувачу винесена 24.05.2017. Відповідно до відбитку поштового штемпеля, скаржник звернувся до господарського суду зі скаргою на дії органу державної виконавчої служби - 31.08.2017 , тобто з порушенням строків передбачених ч. 1 ст. 121 2 Господарського процесуального кодексу України.

З матеріалів скарги вбачається, що причиною визнати вищезазначену постанову недійсною, є те, що в матеріалах виконавчого провадження №21895916 не має акту про відсутність у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, а також про здійснені суб'єктом оскарження заходи щодо розшуку майна боржника, які виявилися безрезультатними, що є порушенням вимог ч. 2 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження . Як стверджує скаржник, йому про це стало відомо лише 22.08.2017 під час ознайомлення представника стягувача з матеріалами виконавчого провадження №21895916. В якості доказів скаржник надає суду копію заяви про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження №21895916 та копію реєстру передачі документів відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Дослідивши вказані документи, слід зазначити наступне. Заява Державного підприємства Регіональні електричні мережі б/н про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження №21895916, яка адресована відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, датована 14.08.2017 . З копії реєстру передачі документів, на які посилається скаржник, вбачається, що Державне підприємство Регіональні електричні мережі надало відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України сім заяв стосовно різних виконавчих проваджень, зокрема, заяву б/н 14.08.2017 стосовно ВП №21895916 (про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження №21895916). Проте слід зазначити, що даний реєстр був прийнятий представником відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (прізвище вказане не розбірливо) 14.08.2017 об 16:50 . Представник виконавчої служби власноруч зазначив дату та час отримання реєстру передачі документів, завіривши це своїм підписом. Таким чином, представник скаржника мав можливість ознайомитись з виконавчим провадженням вже 14.08.2017, а не 22.08.2017, як ним було зазначено в скарзі.

Таким чином, вищевказані документи лише підтверджують факт звернення Державного підприємства Регіональні електричні мережі до виконавчої служби з метою ознайомлення з виконавчими провадженнями. Жодних доказів того, що представник скаржника ознайомлювався з матеріалами виконавчого провадження №21895916, а відтак, дізнався про порушення своїх прав та законних інтересів саме 22.08.2017 суду не надано.

З огляду на викладене, суд робить висновок, що скаржником пропущено строк для звернення до суду зі скаргою передбаченого ч. 1 ст. 121 2 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 Закону України Про виконавче провадження стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Державним підприємством Регіональні електричні мережі в особі Луганської філії не надано заяви про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа.

В п. 9.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України , роз'яснено, що встановлений у частині першій статті 121-2 ГПК десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання. Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду , про що з посиланням на статті 53 і 121-2 ГПК судом без виклику сторін виноситься ухвала. Якщо ж скаргу було подано з пропуском згаданого строку без заяви про його відновлення, суд без виклику сторін виносить ухвалу про залишення скарги без розгляду, що не перешкоджає повторному поданню скарги із заявою про відновлення строку такого подання.

Враховуючи викладене, скаргу Державного підприємства Регіональні електричні мережі в особі Луганської філії слід залишити без розгляду.

Керуючись ст. ст. 53, 86, 121 2 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Скаргу Державного підприємству Регіональні електричні мережі в особі Луганської філії №04/1012 від 31.08.2017 на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України по справі №4/525 залишити без розгляду.

Суддя Є.А.Лісовицький