Постанова

від 04.09.2017 по справі 806/1236/17

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2017 року Житомир справа № 806/1236/17

категорія 11.5

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Липа В.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби м.Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю Транс Експрес ЛТД , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Регіональна філія "Одеська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, ТОВ "Нові енергозберігаючі технології" про визнання незаконними та скасування постанов, зобов'язання звільнити з-під арешту нерухоме майно,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю Транс Експрес ЛТД , та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Дніпра, Регіональної філії Одеська залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця ,ТОВ "Нові енергозберігаючі технології, в якому просила визнати незаконними та скасувати постанови відповідача про арешт майна боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю Транс Експрес ЛТД - та оголошення заборони на його відчуження: серії ВП №44941279, видану 03.10.2014 року; серії ВП №46015247, видану 26.05.2015 року, серії ВП №53496817, видану 28.02.2017 року; а також звільнити майно ТОВ Транс Експрес ЛТД з-під арешту.

В обґрунтування заявленого позову зазначила, що вона як іпотекодержатель має право у зв'язку з невиконанням боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами ТОВ Транс Експрес ЛТД , для чого за рішенням суду має бути знятий накладений відповідачем арешт з майна боржника відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.2011 року №606-ХІV (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Представник позивача через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судове засідання повторно не з'явився, хоча про дату, час і місце його проведення був повідомлений належним чином, письмових заперечень проти адміністративного позову не надав.

Представник третьої особи на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю Транс Експрес ЛТД в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений вчасно і належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Представник третьої особи - Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Дніпра, у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце його проведення був повідомлений належним чином. Через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник третьої особи - Регіональної філії Одеська залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця - у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час і місце його проведення був повідомлений належним чином.

Представник третьої особи - ТОВ "Нові енергозберігаючі технології"- у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час і місце його проведення був повідомлений належним чином.

Справа розглядається судом за наявними у ній доказами на підставі положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи і перевіривши їх доказами, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що 26.09.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Транс Експрес ЛТД (Іпотекодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Юнайтед Кемікалс (Іпотекодержатель) було укладено та нотаріально посвідчено договір іпотеки з метою забезпечення виконання зобов'язань за договором поруки від 26.09.2014 року, а також договорів про внесення змін (доповнень) до нього, додатків до нього, що є невід'ємними його частинами, якщо такі будуть укладені між сторонами в подальшому, в тому числі щодо строку виконання зобов'язань, суми позики, пені, штрафів, процентів річних та суми боргу із врахуванням встановленого індексу інфляції, що надалі іменується Договір позики та/або Основне зобов'язання. У свою чергу, відповідно до договору поруки від 26.09.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю Транс Експрес ЛТД поручилось перед Товариством з обмеженою відповідальністю Юнайтед Кемікалс за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю Нові енергозберігаючі технології (Боржником) обов'язку, що виник у останнього перед ТОВ Юнайтед Кемікалс до 01.08.2014 року за Договором про виготовлення продукції з давальницької сировини від 06.11.2013 року №131106 (з додатковою угодою від 28.11.2013 року №1) з граничним терміном повернення - 31.12.2014 року.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за Договором поруки, за яким ТОВ Транс Експрес ЛТД (Поручитель) поручилось щодо виконання ТОВ Нові енергозберігаючі технології зобов'язань за Договором про виготовлення продукції з давальницької сировини від 06.11.2013 року №131106, Товариство з обмеженою відповідальністю Транс Експрес ЛТД передало в іпотеку Товариству з обмеженою відповідальністю Юнайтед Кемікалс належне йому на право власності нерухоме майно (реєстраційний номер 113361144251), яким є комплекс, що складається з: контори з прибудовами, цегла - А-1; прохідної, цегла - Б; прохідної, цегла -В; складу, цегла - г; вольєра, метал - д; контори, цегла - е; складу, цегла - є; уборної, дерево - у; уборної, дерево - у1; котельної, з/бетон - 1; вагової - Н3-Н4; заправки, цегла - к; лабораторії, цегла - м; водонапірної вежі - П; складу, шлакоблок - т; гаража, шлакоблок - р; складу, цегла - Я1; склад, цегла - Я3; вагової, цегла азбофанера - Н-Н1; складу, шлакоблок - х; навісу, метал - Х6; вагової, цегла - Н2; елеватора з прибудовою, з/б панелі - ц; уборної, цегла - у2; битової, цегла - ж; огорожі, метал - 1-3, 6, 7; сушилки, шлакоблок - ч; складу, шлакоблок - ч1; водоймища, бетон - ю; сушилки - О1; масло цеху з прибудовами, шлакоблок - Л2; уборної, цегла - у3; зливної ями, бетон - с-я; адмінбудівлі з прибудовою, цегла - Ш; скважини, мет. труби - к1; скважини, мет. труби - 4; скважини, мет. труби - 5; душу, цегла - ю1, та розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до п. 2.2 договору іпотеки на момент його укладання за домовленістю сторін предмет іпотеки оцінено у 17583600,00 грн., а суму основного зобов'язання визначено у розмірі 15000000,00 грн.

Приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. як державним реєстратором 26.09.2014 року було зареєстровано іпотеку за ТОВ Юнайтед Кемікалс на зазначений комплекс, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки від 26.09.2014 року.

Таким чином, датою державної реєстрації іпотеки є 26.09.2014 року.

Відповідно до договору від 30.03.2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за №595, ТОВ Юнайтед Кемікалс відступило свої права вимоги ОСОБА_1 за усіма названими договорами. У зв'язку з цим у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстровано актуальну інформацію про ОСОБА_1 як іпотекодержателя комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки від 30.03.2017 року.

У свою чергу, положеннями п 4.2.3 договору іпотеки передбачено, що у разі невиконання/неналежного виконання Іпотекодавцем/Поручителем умов Основного зобов'язання та/або цього Договору Іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки і задовольнити за рахунок його вартості свої вимоги у повному обсязі відповідно до п. 1.3 цього Договору (включаючи сплату процентів, комісійних винагород, неустойки, основної суми боргу, інших платежів) переважно перед іншими кредиторами. Розмір вимоги визначається на момент здійснення задоволення.

Згідно з п. 4.2.5 договору іпотеки у випадку, якщо протягом п'ятнадцяти календарних днів вимога Іпотекодержателя про усунення порушень зобов'язань за Договором поруки та/або цим Договором залишається без задоволення , Іпотекодержатель має право розпочати звернення на предмет іпотеки, але не раніше 31.12.2014 року.

Як вбачається з матеріалів справи, зобов'язання за Договором поруки не були виконані, оскільки Боржник не виконав свої зобов'язання за Договором про виготовлення продукції з давальницької сировини від 06.11.2013 року №131106 (з додатковою угодою від 28.11.2013 року №1), у зв'язку з чим ТОВ Юнайтед Кемікалс направило на адресу ТОВ Транс Експрес ЛТД 15.12.2016 року вимогу про погашення боргу за договором від 06.11.2013 року №131106 з додатковими угодами, який станом на 15.12.2016 року складав 24945282,00 грн. (з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, що передбачено Цивільним кодексом України). Отже, сума заборгованості боржника перед іпотекодержателем станом на 15.12.2016 року становила 24945282,00 грн.

Оскільки до позивача за договором про відступлення права вимоги від 30.03.2017 року перейшли усі права за договором іпотеки, у тому числі і права Іпотекодержателя, вона мала намір звернути стягнення на предмет іпотеки.

Однак, як встановлено судом, постановою Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції (правонаступником якого є відповідач) від 03.10.2014 року серії ВП №44941279 було накладено арешт на все майно ТОВ Транс Експрес ЛТД за заявою ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська (правонаступником якої є ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра) про звернення стягнення 48137,82 грн. та оголошено заборону на його відчуження.

Крім того, постановою Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 26.05.2015 року серії ВП №46015247 було накладено арешт на все майно ТОВ Транс Експрес ЛТД за заявою ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про звернення стягнення 54986,87 грн. та оголошено заборону на його відчуження.

Постановою Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Дніпра від 28.02.2017 року серії ВП №53496817 накладено арешт на все майно ТОВ Транс Експрес ЛТД на виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.05.2015 року №904/798/15 про стягнення на користь Державного підприємства Одеська залізниця заборгованості у сумі 93061,92 грн.

Зважаючи на те, що реалізація права на звернення стягнення на предмет іпотеки неможлива за умови існування інших арештів на предмет іпотеки, позивач просить скасувати оскаржувані постанови та звільнити майно з-під арешту.

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для задоволення вимог адміністративного позову, суд враховує наступне.

Закон України Про виконавче провадження від 21.04.1999 №606-ХІV (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до ст. 1 Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону №606-ХІV державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ст. 52 Закону №606-ХІV звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Частиною 1 ст. 57 Закону №606-ХІV передбачено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Частинами 6, 7 ст. 3 Закону України Про іпотеку визначено, що у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Відповідно до абз. 2 ст. 1 Закону України Про заставу в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Статтею 572 Цивільного кодексу України передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Як встановлено судом, з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта (код ЄДРПОУ 35987102) вбачається, що державна реєстрація іпотеки відбулась 26.09.2014, а арешти комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, були зареєстровані відповідачем 22.10.2014 року, 27.05.2015 року та 28.02.2017 року, тобто вже після державної реєстрації іпотеки.

Таким чином, у зв'язку з наявністю договору іпотеки, укладеного з метою забезпечення виконання зобов'язань, іпотекодержатель має право у разі невиконання боржником своїх зобов'язань звернути стягнення на передане в іпотеку майно.

Чинним законодавством не передбачено заборони накладення арешту на майно, що є предметом іпотеки. Разом із тим, статтею 60 Закону №606-ХІV визначені випадки, підстави і порядок зняття арешту з майна.

У відповідності до ч. 5 ст. 60 Закону №606-ХІV у всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону №606-ХІV звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя.

Частиною 4 даної статті передбачене право заставодержателя на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна у разі звернення стягнення на це майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями.

При цьому, частиною 3 ст. 54 Закону №606-ХІV встановлено, що для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Судом встановлено, що право іпотеки позивача виникло раніше виникнення у стягувачів, які не є заставодержателями, права на звернення стягнення на майно боржника. Так, рішення суду про стягнення з ТОВ Транс Експрес Лтд коштів на користь ДП Одеська залізниця прийнято Господарським судом Дніпропетровської області 21.04.2015 року; ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська взагалі судового рішення про стягнення з ТОВ Транс Експрес Лтд не отримувала, а пред'явила до примусового виконання вимогу №Ф-1222/1). Розмір заборгованості боржника перед позивачем перевищує вартість предмета застави.

Слід зазначити, що аналогічне правове регулювання містять і положення Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 року №1404-VIII, які підлягають застосуванню при вирішенні судом питання щодо наявності підстав для скасування постанови відповідача від 28.02.2017 року. Так, відповідно до ч. 5 ст. 59 цього Закону у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду. Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У свою чергу, згідно з ч. 1 ст. 51 цього ж Закону для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі, якщо: 1) право застави виникло після ухвалення судом рішення про стягнення з боржника коштів; 2) вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю; 3) наявна письмова згода заставодержателя.

Таким чином, враховуючи викладене, а також виходячи із суті іпотеки, визначення якої зазначене в Законі України Про іпотеку , відповідно до ст. 1 якого іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом, суд погоджується з доводами позивача про наявність правових підстав для скасування оскаржуваних рішень відповідача.

При цьому, вирішуючи питання про обсяг, в якому оскаржувані постанови відповідача підлягають скасуванню, суд виходить з того, що рішеннями відповідача накладено арешт на майно, яке є предметом іпотеки. Оскільки відповідачем не доведено, що обсяг майна ТОВ Транс Експрес Лтд є більшим, ніж обсяг майна, переданий в іпотеку, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних постанов у повному обсязі.

За змістом ч.ч. 6 та 7 ст. 3 Закону України Про іпотеку у разі, якщо належним чином зареєстрована іпотека виникла раніше накладення арешту для забезпечення реального виконання рішення суду щодо задоволення вимог стягувачів, відмінних від іпотекодержателя, суд відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону №606-ХІV та ч. 5 ст. 59 №1404-VIII повинен приймати рішення про звільнення з-під арешту іпотечного майна. При цьому не має підстав відмовляти у звільненні з-під арешту зазначеного майна у зв'язку з відсутністю факту реального порушення забезпеченого іпотекою зобов'язання боржником на момент пред'явлення відповідної вимоги. Факт порушення основного зобов'язання, забезпеченого іпотекою, виступає лише умовою реалізації гарантованих іпотекою прав іпотекодержателя і не пов'язується з його існуванням, а отже, і порушенням шляхом арешту та заборони відчуження предмета іпотеки.

Питання належності майна, що є предметом іпотеки, ТОВ Транс Експрес Лтд позивачем не оспорюється. Отже, оскільки відповідачем розпочато процедуру стягнення на заставлене майно боржника за відсутності умов, визначених частиною 3 ст. 54 Закону №606-ХІ, то встановлений факт такого порушення є підставою для зняття за рішенням суду арешту з майна, що є предметом іпотеки.

Враховуючи викладене законодавче регулювання, а також встановлені судом обставини щодо державної реєстрації іпотеки раніше накладення арешту для задоволення вимог стягувачів, відмінних від іпотекодержателя, перевищення розміру заборгованості боржника над вартістю предмета іпотеки, а також відсутності письмової згоди заставодержателя, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову у повному обсязі.

Керуючись ст.71, 159-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати незаконними та скасувати:

- постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії ВП №46015247, видану 26.05.2015 року Бабушкінським відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, правонаступником якого є Шевченківський відділ державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області;

- постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії ВП №44941279, видану 03.10.2014 року Бабушкінським відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції;

- постанову про арешт майна боржника серії ВП №53496817, видану 28.02.2017 року Шевченківським відділом державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.

Зняти арешт з нерухомого майна, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю Транс Експрес ЛТД (реєстраційний номер 113361144251), а саме: комплекс, що складається з контори з прибудовами, цегла - А-1; прохідної, цегла - Б; прохідної, цегла -В; складу, цегла - г; вольєра, метал - д; контори, цегла - е; складу, цегла - є; уборної, дерево - у; уборної, дерево - у1; котельної, з/бетон - 1; вагової - Н3-Н4; заправки, цегла - к; лабораторії, цегла - м; водонапірної вежі - П; складу, шлакоблок - т; гаража, шлакоблок - р; складу, цегла - Я1; склад, цегла - Я3; вагової, цегла азбофанера - Н-Н1; складу, шлакоблок - х; навісу, метал - Х6; вагової, цегла - Н2; елеватора з прибудовою, з/б панелі - ц; уборної, цегла - у2; битової, цегла - ж; огорожі, метал - 1-3, 6, 7; сушилки, шлакоблок - ч; складу, шлакоблок - ч1; водоймища, бетон - ю; сушилки - О1; масло цеху з прибудовами, шлакоблок - Л2; уборної, цегла - у3; зливної ями, бетон - с-я; адмінбудівлі з прибудовою, цегла - Ш; скважини, мет. труби - к1; скважини, мет. труби - 4; скважини, мет. труби - 5; душу, цегла - ю1, та розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.А. Липа