Рішення

від 06.09.2017 по справі 905/1776/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.09.2017 Справа № 905/1776/17

Суддя господарського суду Донецької області Бойко І.А. при помічнику судді Буховець С.А. розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю АМІГО И С , м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Маркетсістемс , м. Донецьк

про: заборгованості у розмірі 630556,90 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю від 02.08.2017р.;

від відповідача: не з`явився.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю АМІГО И С , м. Київ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Маркетсістемс , м. Донецьк про заборгованості у розмірі 630556,90 грн., а саме: 538896,60 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 8947,15 грн., інфляційні нарахування у розмірі 42842,23 грн., штрафу у розмірі 39870,92 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов Договору поставки №57-11 від 01.09.2011р., протокол узгодження розбіжностей від 01.09.2011р., додаткові угоди: від 01.09.2012р., від 01.09.2013р., претензія №199 від 02.06.2017р., видаткові накладні: №КС15-004454/1 від 01.10.2015р., №КС15-004455/1 від 01.10.2015р., №КС15-004806/1 від 13.10.2015р., №КС15-005201/1 від 28.10.2015р., №КС15-005952/1 від 16.11.2015р., №КС15-006185/1 від 21.11.2015р., №КС15-006186/1 від 21.11.2015р., №КС15-006187/1 від 21.11.2015р., №КС15-006454/1 від 01.12.2015р., №КС15-006478/1 від 01.12.2015р., №КС15-006479/1 від 01.12.2015р., №КС15-006481/1 від 01.12.2015р., №КС15-006190/1 від 21.11.2015р., №КС15-006189/1 від 21.11.2015р., №КС15-005215/1 від 28.10.2015р., №КС15-004434/1 від 30.09.2015р., №КС15-004164/1 від 17.09.2015р., №КС15-004039/1 від 10.09.2015р., №КС15-003932/1 від 07.09.2015р., №КС15-003335/1 від 10.08.2015р., №КС15-003112/1 від 30.07.2015р., №КС15-002846/1 від 14.07.2015р., №КС15-002766/1 від 08.07.2015р., №КС15-002760/1 від 08.07.2015р., №КС15-002744/1 від 08.07.2015р., №КС15-002696/1 від 06.07.2015р., №КС15-002571/1 від 30.06.2015р., №КС15-002570/1 від 30.06.2015р., №КС15-002568/1 від 30.06.2015р., №КС15-000361/1 від 04.02.2015р., №КС14-002353/1 від 22.08.2014р., №КС14-002352/1 від 22.08.2014р., №КС14-002289/1 від 21.08.2014р., №КС14-002138/1 від 13.08.2014р., №КС14-002137/1 від 13.08.2014р., №КС14-002025/1 від 05.08.2014р., №КС14-002024/1 від 05.08.2014р., №РН15-000252 від 15.01.2016р., №РН15-000431 від 11.12.2015р., №РН15-000669 від 17.12.2015р., №РН15-000793 від 21.12.2015р., №РН15-000795 від 21.12.2015р., №РН16-000049 від 04.01.2016р., №РН16-000365 від 21.01.2016р., №РН16-000896 від 22.02.2016р., довіреності: №6 від 02.01.2014р., від 01.06.2016р., №43 від 01.08.2016р., №29 від 03.01.2017р., товарно-транспортні накладні, податкові накладні, платіжні доручення, акти звірки розрахунків станом на 31.03.2017р.

Представник позивача у судовому засіданні позові вимоги підтримує у повному обсязі. Через канцелярію суду 14.08.2017р. надав супровідний лист від 10.08.2017р., в якому просить долучити до матеріалів справи додаткові документи. Через канцелярію суду надав 16.08.2017р. письмові пояснення від 16.08.2017р., в яких підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить задовольнити. 04.09.2017р. через канцелярію суду надав письмові пояснення від 30.08.2017р., в яких просить долучити до матеріалів справи додаткові документи.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Через канцелярію суду 11.08.2017р. надав заяву від 08.08.2017р., в якій просить долучити до матеріалів справи додаткові документи. 28.08.2017р. через канцелярію суду надав заперечення на позовну заяву від 22.08.2017р., в яких просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що позивачем невірно нарахована сума штрафних санкцій та незаконна вимога про стягнення штрафу, у зв'язку з тим, що позивач пропустив строк для нарахування штрафу, відповідно до ст. 232 ГК України.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.

01.09.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю АМІГО И С (надалі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Маркетсістемс (надалі - Покупець) був укладений договір поставки №57-11 (надалі - Договір), відповідно до якого Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах договору передати у власність Покупцеві, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар в асортименті для реалізації його в дитячому торгово-розважальному центрі Пластилін , що належить Покупцеві (п.1.1. договору).

Відповідно до п.1.2. Договору, кількість, найменування, асортимент, номенклатура, комплект, комплектність і вартість товару обмовляється сторонами в кожному випадку в залежності від потреб Покупця і можливостей Продавця, відображаються в супровідних документах на товар та рахунку-фактурі.

Згідно п.7.1. Договору, він вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін в дату, зазначену в преамбулі Договору, і діє протягом одного року.

Умовами п.7.2. Договору, в разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов Договору, отриманого іншою стороною за 14 днів до закінчення терміну його дії, Договір вважається пролонгованим на наступний рік і на тих же умовах, які були передбачені Договором.

Приписами п.7.3. Договору, закінчення терміну дії договору не звільняє сторони від відповідальності належного виконання своїх зобов'язань в повній мірі.

Згідно п.2.1. Договору, супровідними документами на товар за договором вважаються: товарно-транспортна накладна та / або накладна на відпустку (видаткова накладна).

Пунктом 2.2. Договору встановлено, що в пакет документації до кожної поставки товару за договором, з урахуванням документів, зазначених в п.2.1. Договору, входить: товарна накладна, податкова накладна, документ, що підтверджує якість товару, що поставляється.

Умовами п.2.5. Договору (в редакції Протоколу узгодження розбіжностей від 01.09.2011р.), Постачальник зобов'язується передати товар за договором в термін 5 робочих днів з моменту отримання замовлення Покупця. Замовлення складається в письмовій формі і передається факсимільним або іншими способами зв'язку.

Пунктом 2.7. Договору, умови поставки товару згідно ІНКОТЕРМС-2000 СРТ адресу Покупця: 83082, м. Донецьк, вул. Артема, 143.

Відповідно п.2.9. Договору, право власності на товар переходить до Покупця в момент передачі товару.

Згідно п.2.10. Договору, моментом передачі товару є момент підписання Покупцем супровідних документів з проставленням дати фактичного отримання товару в таких документах. Якщо дата Покупцем не проставляється, моментом отримання є дата, зазначена Продавцем при складанні супровідної документації.

Умовами п.3.4. Договору (в редакції Протоколу узгодження розбіжностей від 01.09.2011р.), розрахунки за товар Покупця з Постачальником здійснюються за реалізований в торговій мережі Покупця товар, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника не пізніше 7 календарних днів з моменту надання звіту про реалізацію товару.

Пунктами 4.1., 4.1.1., 4.1.2., 4.1.3., Договору, Постачальник зобов'язаний: передати Покупцю товар у строки і на умовах, обумовлених в Договорі; надати всю документацію по п.2.1.та п.2.2. Договору; задовольнити претензії Покупця по недоліків товару згідно з чинним законодавством.

Відповідно п.4.2. Договору, покупець зобов'язаний прийняти і оплатити товар на умовах Договору.

На виконання умов зазначеного договору позивач поставив відповідачу продукцію відповідно до видаткових накладних: №КС15-004454/1 від 01.10.2015р., №КС15-004455/1 від 01.10.2015р., №КС15-004806/1 від 13.10.2015р., №КС15-005201/1 від 28.10.2015р., №КС15-005952/1 від 16.11.2015р., №КС15-006185/1 від 21.11.2015р., №КС15-006186/1 від 21.11.2015р., №КС15-006187/1 від 21.11.2015р., №КС15-006454/1 від 01.12.2015р., №КС15-006478/1 від 01.12.2015р., №КС15-006479/1 від 01.12.2015р., №КС15-006481/1 від 01.12.2015р., №КС15-006190/1 від 21.11.2015р., №КС15-006189/1 від 21.11.2015р., №КС15-005215/1 від 28.10.2015р., №КС15-004434/1 від 30.09.2015р., №КС15-004164/1 від 17.09.2015р., №КС15-004039/1 від 10.09.2015р., №КС15-003932/1 від 07.09.2015р., №КС15-003335/1 від 10.08.2015р., №КС15-003112/1 від 30.07.2015р., №КС15-002846/1 від 14.07.2015р., №КС15-002766/1 від 08.07.2015р., №КС15-002760/1 від 08.07.2015р., №КС15-002744/1 від 08.07.2015р., №КС15-002696/1 від 06.07.2015р., №КС15-002571/1 від 30.06.2015р., №КС15-002570/1 від 30.06.2015р., №КС15-002568/1 від 30.06.2015р., №КС15-000361/1 від 04.02.2015р., №КС14-002353/1 від 22.08.2014р., №КС14-002352/1 від 22.08.2014р., №КС14-002289/1 від 21.08.2014р., №КС14-002138/1 від 13.08.2014р., №КС14-002137/1 від 13.08.2014р., №КС14-002025/1 від 05.08.2014р., №КС14-002024/1 від 05.08.2014р., №РН15-000252 від 15.01.2016р., №РН15-000431 від 11.12.2015р., №РН15-000669 від 17.12.2015р., №РН15-000793 від 21.12.2015р., №РН15-000795 від 21.12.2015р., №РН16-000049 від 04.01.2016р., №РН16-000365 від 21.01.2016р., №РН16-000896 від 22.02.2016р., належним чином засвідчені копії яких містяться у матеріалах справи.

Факт поставки продукції та, відповідно, факт її прийняття з боку відповідача, ТОВ Маркетсістемс , підтверджуються видатковими накладними: №КС15-004454/1 від 01.10.2015р., №КС15-004455/1 від 01.10.2015р., №КС15-004806/1 від 13.10.2015р., №КС15-005201/1 від 28.10.2015р., №КС15-005952/1 від 16.11.2015р., №КС15-006185/1 від 21.11.2015р., №КС15-006186/1 від 21.11.2015р., №КС15-006187/1 від 21.11.2015р., №КС15-006454/1 від 01.12.2015р., №КС15-006478/1 від 01.12.2015р., №КС15-006479/1 від 01.12.2015р., №КС15-006481/1 від 01.12.2015р., №КС15-006190/1 від 21.11.2015р., №КС15-006189/1 від 21.11.2015р., №КС15-005215/1 від 28.10.2015р., №КС15-004434/1 від 30.09.2015р., №КС15-004164/1 від 17.09.2015р., №КС15-004039/1 від 10.09.2015р., №КС15-003932/1 від 07.09.2015р., №КС15-003335/1 від 10.08.2015р., №КС15-003112/1 від 30.07.2015р., №КС15-002846/1 від 14.07.2015р., №КС15-002766/1 від 08.07.2015р., №КС15-002760/1 від 08.07.2015р., №КС15-002744/1 від 08.07.2015р., №КС15-002696/1 від 06.07.2015р., №КС15-002571/1 від 30.06.2015р., №КС15-002570/1 від 30.06.2015р., №КС15-002568/1 від 30.06.2015р., №КС15-000361/1 від 04.02.2015р., №КС14-002353/1 від 22.08.2014р., №КС14-002352/1 від 22.08.2014р., №КС14-002289/1 від 21.08.2014р., №КС14-002138/1 від 13.08.2014р., №КС14-002137/1 від 13.08.2014р., №КС14-002025/1 від 05.08.2014р., №КС14-002024/1 від 05.08.2014р., №РН15-000252 від 15.01.2016р., №РН15-000431 від 11.12.2015р., №РН15-000669 від 17.12.2015р., №РН15-000793 від 21.12.2015р., №РН15-000795 від 21.12.2015р., №РН16-000049 від 04.01.2016р., №РН16-000365 від 21.01.2016р., №РН16-000896 від 22.02.2016р. на загальну суму 647184,74 грн., належним чином засвідчені копії яких містяться у матеріалах справи. Означені накладні підписані сторонами без заперечень. Повноваження представників отримувача підтверджені відповідними довіреностями: №6 від 02.01.2014р., від 01.06.2016р., №43 від 01.08.2016р., №29 від 03.01.2017р., належним чином засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи.

Станом на 31.03.2017р. відповідачем підтверджено наявність заборгованості у розмірі 234709,90 грн. (Черкаси), у розмірі 8691,00 грн. (Макіївка), у розмірі 311807,84 грн. (Маріуполь), у розмірі 37476,00 грн. (Луганськ), відповідно до підписаних сторонами та засвідченого печатками підприємств актів звірки взаєморозрахунків.

Відповідачем було здійснено часткову оплату за поставку товару у розмірі 108288,14 грн., відповідно до платіжним доручень, належним чином засвідчені копії яких містяться у матеріалах справи.

У зв'язку із невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за видатковими накладними позивачем на його адресу була відправлена претензія №199 від 02.06.2017р. із сплатити заборгованості, належним чином засвідчена копія якої містяться у матеріалах справи.

Господарський суд приймає до уваги, що покупцем при отриманні товару не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання постачальником прийнятих за Договором зобов'язань з поставки товару.

Оскільки суду не надано доказів незгоди відповідача щодо належності виконання позивачем прийнятих на себе згідно Договору зобов'язань, не надано доказів відмови від цього товару та прийняття його у встановленому порядку, суд дійшов висновку, що свої зобов'язання позивач виконав у відповідності з умовами Договору.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) передбачає, суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України). Так, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог - згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

Частина 1 ст. 530 ЦК України встановлює, якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

За своєю правовою природою договір, укладений між позивачем та відповідачем, є договором поставки продукції.

За приписами п.п. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України передбачено, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 692 ЦК України визначає обов'язок Покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

В порушення умов договору, вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України відповідач поставлену продукцію оплатив не в повному обсязі.

Загальна сума заборгованості на час розгляду справи становить 538896,60 грн. основного боргу, тому зазначена сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Окрім суми основного боргу позивачем заявлені вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 8947,15 грн., інфляційні нарахування у розмірі 42842,23 грн., відповідно до приписів ст. 625 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені до стягнення 3% річних за період з 01.01.2017р. по 21.07.2017р. у розмірі 8947,15 грн., суд перевірив на правильність розрахунку, який мітиться у позовній заяви та дійшов висновку про задоволення вимог в цій частині та стягненню з відповідача.

Заявлені до стягнення розміри інфляційних витрат за період з 01.01.2017р. по 30.06.2017р. у розмірі 42842,23 грн., суд перевірив на правильність розрахунку та дійшов висновку, що належний до стягнення розмір інфляційних витрат за період з 01.01.2017р. по 30.06.2017р. становить 42831,54 грн.

В іншій частині вимоги про стягнення інфляційних витрат у розмірі 10,69 грн. задоволенню не підлягають.

Окрім суми основного боргу позивачем заявлені вимоги про стягнення штрафу за період з 01.01.2017р. по 21.07.2017р. у розмірі 39870,92 грн., відповідно п.5.3. Договору.

Відповідно до ст.ст. 216 - 218 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно п.5.3. Договору (в редакції Протоколу узгодження розбіжностей від 01.09.2011р.), в разі порушення термінів оплати, опеределения даним Договором, Покупець сплачує штраф у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен день.

Указом Президента України від 14.04.2014р. №405/2014 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014р. Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України запроваджено антитерористичну операцію на території України.

Законом України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції визначений період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності зазначеним Указом Президента України та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. На час розгляду справи антитерористична операція триває.

Згідно зі ст. 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14.04.2014р. громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14.04.2014р. з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

У відповідності до ч.5. ст. 11 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок у 10-денний строк з дня опублікування вказаного Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014р. Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14.04.2014р. №405/2014, у період з 14.04.2014р. до її закінчення.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1053-р від 30.10.2014р. був затверджений перелік населених пунктів, до якого включено м. Донецьк, де проводить свою господарську діяльність відповідач, що підтверджується даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

05.11.2014р. Кабінетом Міністрів України прийнято нове розпорядження № 1079-р, яким зупинено дію розпорядження КМУ від 30.10.2014р. №1053-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція .

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015р. у справі №826/18327/14 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Тар Альянс до Кабінету Міністрів України визнано нечинним розпорядження Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014р. Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014р. №1053-р . Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015р. постанова Окружного адміністративного суду м.Києва від 26.01.2015р. у зазначеній адміністративній справі залишена без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України К/800/19383/15 від 28.07.2015р. постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Таким чином, на дату винесення рішення дія розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014р. №1053-р зупинена на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014р., однак вона не скасована і не визнана незаконною.

Одночасно, відповідно до ст. 1 Закону України Про боротьбу з тероризмом антитерористична операція включає комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності. Райони проведення антитерористичної операції визначаються у тому числі керівництвом антитерористичної операції.

Керівником Антитерористичного центру при СБУ виданий Наказ від 07.10.2014р. №33/6/а Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення , відповідно до якого районами проведення АТО визначені Донецька та Луганська області з терміном дії з 07.04.2014 року.

Таким чином, проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей з 07.04.2014р. визначено компетентним органом у сфері боротьби з тероризмом. Одночасно, проведення антитерористичної операції на території м. Горлівка є загальновідомим фактом.

Розпорядженням КМУ України від 07.11.2014р. №1085-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення. До переліку пунктів, на території в яких органі влади тимчасово не здійснюють свої повноваження увійшло місто Донецьк.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією та Законами України. Закріплене в ст. 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції право суб'єкта господарювання, який проводив та/або проводить свою господарську діяльність на території, де проводилась або проводиться антитерористична операція не може бути ілюзорним та носити декларативний характер. У розумінні положень ст. 58 Конституції України приписи ст. 2 означеного закону відносно заборони нарахування пені з 14.04.2014 року мають ретроспективну дію для розглядуваних правовідносин та не містять жодних вилучень щодо їх незастосування.

На підставі вищевикладеного, враховуючи приписи Закону України Про боротьбу з тероризмом , прийнятий на його виконання та виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014р. Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України наказ керівника Антитерористичного центру при СБУ від 07.10.2014 №33/6/а Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення , Розпорядження КМУ України від 07.11.2014р. №1085-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення , а також усвідомлюючи загальновідомий факт місцезнаходження відповідача в зоні активних бойових дій, суд застосовує до правовідносин між позивачем та відповідачем ст. 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" та відмовляє в задоволені вимог щодо стягнення пені (штрафу), нарахованої в період проведення антитерористичної операції.

Таким чином, у вимогах позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 39870,92 грн. за період з 01.01.2017р. по 21.07.2017р. відмовити повністю.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим (ст. 43 Господарського процесуального кодексу України).

Витрати по сплаті судового збору у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 509, 526, 530, 549, 655, 692 , п.п.1,2 ст. 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 216-218, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю АМІГО И С , м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю Маркетсістемс , м. Донецьк про заборгованості у розмірі 630556,90 грн., а саме: 538896,60 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 8947,15 грн., інфляційні нарахування у розмірі 42842,23 грн., штрафу у розмірі 39870,92 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Маркетсістемс (83100, м. Донецьк, бул. Шевченка, буд. 6Б; код ЄДРПОУ 35537520) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АМІГО И С (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7Д; код ЄДРПОУ 37670844) заборгованість у розмірі 538896,60 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 8947,15 грн., інфляційні нарахування у розмірі 42831,54 грн., судовий збір у розмірі 9458,35 грн.

В вимогах в частині стягнення інфляційних витрат у розмірі 10,69 грн. відмовити.

В вимогах в частині стягнення штрафу у розмірі 39870,92 грн. - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.А. Бойко

Вик. помічник судді Буховець С.А.

т.050-144-78-99