Постанова

від 07.09.2017 по справі 906/260/17

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2017 р. Справа № 906/260/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Крейбух О.Г.

судді Мамченко Ю.А. ,

судді Демянчук Ю.Г.

при секретарі Михальчук В.К.

за участю представників сторін:

прокурора: Ковальчук І.Л.

позивача 1: не з'явився

позивача 2: не з'явився

відповідача: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника прокурора Житомирської області на рішення господарського суду Житомирської області від 22.06.2017 р. у справі № 906/260/17

за позовом Заступник прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі

1. Паволоцької сільської ради

2. Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Претор"

про стягнення 1 593 935,43 грн.

Заступник прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Паволоцької сільської ради, Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Претор" про стягнення з останнього на користь Паволоцької сільської ради збитків у вигляді неодержаного доходу (упущеної вигоди) в розмірі 1593935,43 грн., понесених у зв'язку з не здійсненням ТОВ "Претор" державної реєстрації договору оренди земельної ділянки № 456/06 від 31.12.2014р.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 22.06.17 р. у справі № 906/260/17 у позові Заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі 1.Паволоцької сільської ради, 2.Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Претор" про стягнення 1 593 935,43 грн. відмовлено.

Заступник прокурора Житомирської області, не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Житомирської області від 22.06.17 р. у справі № 906/260/17 скасувати та прийняти нове, яким позов задоволити повністю.

В обгрунтування апеляційної скарги вказує:

- судом не взято до уваги, що договір оренди земельної ділянки № 456/06 від 31.12.2014р. та певні його положення фактично набирають чинності з моменту його укладення (підписання) окрім права користування (оренди) земельної ділянки, яке виникає з моменту державної реєтрації такого права;

- пунктом 9.4 договору визначено обов'язок орендаря у двомісячний строк з моменту підписання договору (31.12.2014р.), тобто до 28.02.2015р., зареєструвати право оренди у встановленому законодавством порядку; станом на 22.03.2017р. ТОВ "Претор" свій обов'язок не виконав;

- на підставі п. д част.1 ст.156, ст.157 ЗК України прокурором нараховано 1593935,43 грн. збитків у вигляді неодержаного доходу (упущеної вигоди) за період з 01.03.2015р. по 31.01.2017р., тобто за 23 місяці упущеної вигоди, виходячи з щорічної орендної плати у розмірі 831618,49 грн. (831618,49 грн. : 12 місяців х 23 місяці = 1593935,43 грн.);

- судом не взято до уваги висновок, викладений у постанові Верховного Суду України від 14.09.2016р. у справі № 6-2588цс15, згідно якого користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів позбавляє орендодавця одержати дохід у вигляді орендної плати за земля, який він міг би отримувати, якби його право не було порушено.

Таким чином, на думку прокурора, відсутні правові підстави для відмови у задоволенні позовних вимог; просить рішення господарського суду Житомирської області від 22.06.2017 року у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити повністю /т.2, а.с.26-32/.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.07.2017 р. у справі № 906/260/17 апеляційну скаргу заступника прокурора Житомирської області прийнято до провадження у складі суду: головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Юрчук М.І., суддя Демянчук Ю.Г. та призначено до розгляду на 09.08.2017 р. /т.2, а.с.25/.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти доводів та вимог скарги, вказавши, що договір оренди № 456/06 від 31.12.2014р. не набув чинності, а тому не створює для сторін договору будь-яких обов'язків; земельна ділянка ТОВ "Претор" не передавалася; товариство не користувалося земельною діялнкою площею 49,7 га і не видобувало пісок. Вважає, що господарський суд Житомирської області при винесенні рішення правомірно застосував норми матеріального та процесуального права, повністю з'ясував обставини справи та дослідив докази у справі, постановив законне та обгрунтоване рішення, а тому просить оскаржуване рішення залишити без змін, а в задоволенні апеляційної скарги відмовити /т.2 а.с.58-63/.

Автоматизованою системою документообігу суду на підставі розпорядження керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду від 07.08.2017р. проведено повторний автоматизований розподіл судової справи № 906/260/17 у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Демянчука Ю.Г. та визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Мамченко Ю.А., суддя Юрчук М.І., про що складено протокол автоматичної зміни складу колегії суддів від 07.08.2017 р.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 08.08.2017 р. у справі № 906/260/17 апеляційну скаргу заступника прокурора Житомирської області прийнято до провадження у новому складі суду: головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Мамченко Ю.А., суддя Юрчук М.І. /т.2, а.с.65-67/.

Ухвалою суду від 09.08.2017 р. розгляд справи відкладено на 07.09.2017р. та витребувано у апелянта докази використання (користування) відповідачем земельної ділянки без державної реєстрації права оренди за Договором № 456/06 від 31.12.2014р. /т.2, а.с.88-90/.

Автоматизованою системою документообігу суду на підставі розпорядження керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду від 06.09.2017р. проведено повторний автоматизований розподіл судової справи № 906/260/17 у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Юрчука М.І. та визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Мамченко Ю.А., суддя Демянчук Ю.Г, про що складено протокол автоматичної зміни складу колегії суддів від 06.09.2017 р.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 06.09.2017р. у справі № 906/260/17 апеляційну скаргу заступника прокурора Житомирської області прийнято до провадження у новому складі суду: головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Мамченко Ю.А., суддя Демянчук Ю.Г. /т.2, а.с.96-99/.

07.09.2017р. до початку судового засідання заступником прокурора Житомирської області подано до суду лист від 06.09.2017р. № 05/2-872-17, у якому наголошено, що підставою позову стало не просто використання чи невикористання земельної ділянки відповідачем, а завдання останнім внаслідок невиконання взятих на себе зобов'язань збитків державі у вигляді упущеної вигоди. При цьому держава позбавлена можливості передати цю земельну ділянку у користування іншим орендарям, адже вказана земельна ділянка вже передана в оренду ТОВ "Претор" і останнім отримано документи, які надають право на розробку надр, а отже інша особа не може отримати у коритсування цю ж земельну ділянку, цільове призначення якої змінено під розробку надр. Орендодавець, передавши земельну ділянку в оренду, мав законні очікування отримання прибутку саме від ТОВ "Претор", а не іншої особи /т.2, а.с.100-102/.

07.09.2017р. в судовому засіданні прокурором підтримано вимоги апеляційної скарги та наголошено, що збитки у вигляді упущеної вигоди нараховано без врахування використання чи невикористання земельної ділянки відповідачем.

07.09.2017р. в судовому засіданні представниками відповідача підтримано свою позицію, викладену у відзиві на апеляційну скаргу.

Позивачі - Паволоцька сільська рада та ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Житомирській області участі уповноважених представників в судовому засіданні 07.09.2017р. не забезпечили; про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та реєстром на відправку рекомендованої кореспонденції від 14.08.2017р. /т.2, а.с.93, 95а/.

Відповідно до ст.101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

За наведеного, поскільки ухвалою від 09.08.2017р. явка повноважних представників сторін в судове засіданні 07.09.2017р. обов'язковою не визнавалася, то судова колегія вважає можливим повторно розглянути справу за відсутності представників позивачів.

Заслухавши пояснення прокурора та представників відповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

28.08.2014р. ОСОБА_4 управлінням Держземагенства у Житомирській області видано наказ "Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки , яким вирішено:

- затвердити Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов'язані з користуванням надрами ТОВ "Претор" на території: Попільнянського район, Паволоцької сільської ради;

- надати в оренду ТОВ "Претор" земельну ділянку, загальною площею 49.7000 та (кадастровий номер 1824784800:04:000:0269), зі зміною цільового призначення для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов'язані з користуванням надрами (11.01) із земель сільськогосподарського призначення державної власності, строком на 17 років, розташовану на території: Попільнянського району, Паволоцької сільської ради;

- встановити річну орендну плату за користування вказаною земельною ділянкою в розмірі 4 (чотири) відсотки від її нормативної грошової оцінки.

- приступити до використання земельної ділянки після встановлення її меж в натурі (на місцевості) та здійснення державної реєстрації права оренди у Державному реєстрі речових прав /т.1, а.с.31/.

31.12.2014р., на виконання зазначеного наказу, між ОСОБА_4 управлінням Держземагентства у Житомирській області (орендодавець, позивач-2) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Претор" (орендар, відповідач) укладено договір оренди землі № 456/06 (надалі - Договір), відповідно до п.1.1 якого, орендодавець, на виконання наказу Головного управління Держземагенства у Житомирській області від 28 серпня 2014 року № 6-1281/14-14-СГ надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку зі зміною цільового призначення для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов'язані з користуванням надрами із земель сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Паволоцької сільської ради Попільнянського району «Житомирської області (за межами населених пунктів).

Пунктом 2.1 Договору визначено, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 49,7000 га. Кадастровий номер 1824784800:04:000:0269.

Згідно п.2.5 Договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 20 790 462,20 грн. відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, затвердженої Рішенням двадцять четвертої сесії Попільнянської районної ради Житомирської області шостого скликання від 30 квітня 2014 року № 395 та набирає чинності 01.01.2015 року.

За умовами п.3.1 Договору, договір укладено на 17 (сімнадцять) років. Право оренди виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до п.4.1 Договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 7 (семи ) кратного розміру земельного податку, що становить 238861,91 грн. за рік, а з дати набрання чинності рішення щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України - 4 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 831618,49 грн. за 1 рік.

Орендна плата вноситься до місцевого бюджету орендарем рівними частками за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 (тридцяти) календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п.4.3 Договору).

Передача земельної ділянки в оренду здійснюється на підставі розробленого проекту землеустрою щодо відведення (п.6.1 Договору).

Передача земельної ділянки орендарю здійснюється після державної реєстрації права оренди земельної ділянки відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, за актом її приймання-передачі (п.6.4 Договору).

Пунктом 9.4 Договору передбачено обов'язки орендаря, серед яких:

- у двомісячний строк після підписання сторонами договору зареєструвати право оренди у встановленому законодавством порядку.

- у п'ятиденний строк після державної реєстрації права оренди земельної ділянки державної власності надати копію договору відповідному органу доходів і зборів.

Відповідно до прикінцевих положень, договір є укладеним після підписання сторонами, право оренди підлягає обов'язковій державній реєстрації.

Відповідач ТОВ "Претор" не здійснював реєстрації права оренди та не отримував земельну ділянку за актом приймання-передачі в користування.

Договір оренди землі № 456/06 від 31.12.2014р. в установленому порядку не зареєстровано.

Позивачами не подавалась до органів ДФС інформація про укладення договору оренди земельної ділянки площею 49,7 га з цільовим призначенням - землі промисловості.

ТОВ "Претор" сплачує земельний податок за договором № 190 від 20.08.2007р. на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 199,7363 га /т.1, а.с.221-224/.

Таким чином, на думку прокурора, орендар свій обов'язок, передбачений п.9.4 договору щодо державної реєстрації права оренди у 2-х місячний строк не виконав, внаслідок чого держава в особі територіальної громади не отримала коштів, передбачених п.4.1 договору. Внаслідок порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди землі, державі в особі Паволоцької сільської ради та Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області завдано збитків у вигляді упущеної вигоди в сумі 1593935,43 грн. (69301,54 грн. (розмір щомісячної плати ) *23), на яку позивачі мали право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання ТОВ "Претор" .

Крім того, прокурор зазначає, що в оренді у відповідача на підставі договору оренди від 20.08.2007р. № 190, укладеного із Попільнянською районною державною адміністрацією, перебувала інша земельна ділянка площею 199,73 га, без присвоєння кадастрового номеру.

23.08.2012р. за клопотанням ТОВ «Претор» розпорядженням голови Попільнянської районної державної адміністрації № 475 від частково припинено право користування товариству на земельну ділянку площею 49,7 га (із земельної ділянки площею 199,73 га), а також надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки площею 150,04 га /т.1, а.с.203-204/.

Земельна ділянка із кадастровим номером 1824784800:04:000:0269 площею 49,7 га фактично сформована шляхом виділу та зміни цільового призначення частини земельної ділянки площею 199,73 га.

Крім того, згідно даних Публічної кадастрової карти України, а також відзиву ТОВ «Претор» на позовну заяву вбачається, що із земельної ділянки площею 199,73 га виділено земельну ділянку площею 150,0363 га із кадастровим номером 1824784800:04:000:0270 /т.1, а.с.135/.

Проте, у подальшому розпорядженням голови Попільнянської райдержадміністрації № 71 від 02.03.2016 розпорядження № 475 від 23.08.2012 визнано таким, що втратило чинність у частині щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки площею 150,04 га /т.1, а.с.202/.

Враховуючи викладене, прокурор вважає, що договір оренди земельної ділянки від 20.08.2007р. № 190 припинив свою дію у зв'язку з відсутністю предмету оренди, а у користуванні відповідача перебуває лише земельна ділянка площею 49,7 га, кадастровий номер 1824784800:04:000:0269 за договором оренди землі № 456/06 від 31.12.2014р., хоча відповідач ухиляється від реєстрації договору оренди вказаної земельної ділянки. А тому доводи відповідача щодо неможливості реєстрації договору оренди земельної ділянки площею 49,7 га до моменту припинення дії договору оренди від 20.08.2007р. № 190 є безпідставними, оскільки останній припинено за клопотанням відповідача ще у 2012 році.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Житомирської області у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, з огляду на таке.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов'язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди.

Предметом даного спору є стягнення збитків у вигляді неотриманого доходу у зв'язку з порушенням відповідачем свого зобов'язання щодо реєстрації договору оренди землі від 31.12.2014р. № 456/06, не зважаючи на використання чи невикористання земельної ділянки ТОВ Претор .

Відповідно до част.1, 2 ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст.224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно ст.225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, необхідною умовою є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Прокурор вважає, що відповідач порушив умови п.9.4 договору оренди землі від 31.12.2014р. в частині реєстрації останнього у 2-місячний строк. Внаслідок чого державі в особі територіальної громади завдано збитків у вигляді упущеної вигоди, яка полягає у неотриманні орендної плати за землю згідно договору оренди землі № 456/06 від 31.12.2016р. за період з 01.03.2015р. по 31.01.2017р. (23 місяці).

При цьому прокурор наголошує, що договір оренди землі № 456/06 від 31.12.2014р. в частині зобов'язань відповідача щодо здійснення реєстрації договору оренди набув чинності саме з моменту підписання його сторонами.

Згідно ст.792 ЦК України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно з ст.210 ЦК України, правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Перелік органів, які здійснюють державну реєстрацію, порядок реєстрації, а також порядок ведення відповідних реєстрів встановлюються законом.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про оренду землі", в редакції станом на 31.12.2014р., оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (ст.2 Закону України "Про оренду землі").

Згідно ст.125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (ст.126 ЗК України).

У відповідності до част.1, 3 ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки.

Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов'язки за договором, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) породжує правовідносини, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін (постанови Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України: від 27 квітня 2017 р. у справі N 6-422цс17; від 7 червня 2017 р. у справі N 6-872цс17).

Враховуючи наведені норми законодавства, договір оренди землі від 31.12.2014р. № 456/06, що є предметом розгляду даного спору, підлягав державній реєстрації і саме з моменту державної реєстрації його слід вважати таким, що вчинений (укладений).

Натомість, відсутність реєстрації права оренди за договором оренди землі від 31.12.2014р. № 456/06 вказує на неукладеність договору та відповідно на відсутність будь-яких прав та обов'язків сторін по такому договору.

Відповідно до п.7 ст.16 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.

Тобто позивач ОСОБА_4 управління Держземагенства у Житомирській області, як сторона договору оренди землі № 456/06 від 31.12.2014р., також наділений правом на звернення до державного реєстратора з метою державної реєстрації права оренди земельної ділянки за вказаним договором.

Судом встановлено, що орендодавець не вчиняв дій, направлених на державну реєстрацію договору оренди землі № 456/06 від 31.12.2014р., та, як наслідок, сплату орендної плати орендарем за договором.

Колегія суддів вважає, що передача земельної ділянки площею 49,7 га в оренду не відбулася, поскільки у відповідності до п.6.4 договору така передача здійснюється після державної реєстрації права оренди земельної ділянки. А тому ОСОБА_2 приймання-передачі об'єкта оренди без номеру та без дати судом до уваги не береться /т.1, а.с.27/

Разом з тим, згідно п. д ст.156 ЗК України, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Відповідно до ст.157 ЗК України, відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993р. № 284 затверджено Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам (надалі - Порядок), п.1 якого передбачено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Згідно п.2 Порядку, розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.

Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

Відповідно до п.3 Порядку, відшкодуванню підлягають, серед іншого, інші збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи неодержані доходи, якщо вони обгрунтовані* (* Неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян).

Згідно із ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» , самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, що свідчать про фактичне її використання за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання її у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, визначається Методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу на, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 р. N 963.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду Житомирської області про те, що вимога прокурора про стягнення з відповідача завданих збитків у вигляді упущеної вигоди внаслідок невиконання зобов'язань щодо реєстрації договору оренди землі суперечить нормам земельного законодавства, оскільки Земельним кодексом України чітко передбачено випадки та порядок здійснення розрахунку завданої шкоди, зокрема, за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.

Нарахування ж прокурором збитків у вигляді упущеної вигоди, розрахунок якої здійснено виходячи із норм договору, який є неукладеним щодо розміру орендної плати, яку мав сплатити відповідач до місцевого бюджету в разі реєстрації договору, є безпідставним, поскільки договір оренди землі набуває чинності з моменту його державної реєстрації і не містить виключень щодо окремих його положень.

Колегією суддів не встановлювалися обставини та не взято до уваги питання щодо припинення чи продовження дії договору оренди № 190 від 20.08.2007р., зокрема, питання щодо поділу земельної ділянки 199,73 га, яка є предметом вказаного договору, та сплати земельного податку за останню, оскільки зазначені питання не стосуються предмету спору у даній справі.

Відповідно до ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія суддів вважає посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору. Відтак, скаржник, в порушення вимог ст.ст. 33,34 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.104 ГПК України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Таким чином, рішення господарського суду Житомирської області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст.99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Житомирської області від 22.06.2017 р. у справі № 906/260/17 залишити без змін, апеляційну скаргу заступника прокурора Житомирської області - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу № 906/260/17 повернути господарському суду Житомирської області.

Головуючий суддя Крейбух О.Г.

Суддя Мамченко Ю.А.

Суддя Демянчук Ю.Г.